CC BY
8Fibrin With the Low-Speed Concept: Growth Factor Release, Biocompatibility, and Cellular Response. Journal of Periodontology. 2017; 88 (1): 112-121.
5. Kuz'minykh I.A. Clinical experience in osteoplastic material Allomatrix-implant and fibrin rich platelets use in surgical treatment of jaw radicular cysts. Stomatologiia. 2009; 88: 51-53.
6. Mitrea M., Rusu A., Calin D.L. The management of periapical maxillary cyst by using the A-PRF (platelet rich advanced fibrin): a case report. Roman J Oral Rehabilit. 2015; 7(2): 12-19.
7. Moussa M., El-Dahab O.A., El Nahass H. Anterior Maxilla Augmentation Using Palatal Bone Block with Platelet-Rich Fibrin: A Controlled Trial. Int J Oral Maxillofac Implants. 2016; 31(3): 708-715.
8. Pape H.C., Evans A., Kobbe P. Autologous Bone Graft: Properties and Techniques. J Orthop Trauma. 2010; 24: S36-S40.
9. Shivashankar V.Y., Johns D.A., Vidyanath S., Sam G. Combination of platelet rich fibrin, hydroxyapatite and PRF membrane in the management of large inflammatory periapical lesion. J Conserv Dent. 2013; 16: 261-264.
10. Simonpieri A., Del Corso M., Sammartino G., Dohan D.M. The Relevance of Choukroun's Platelet-Rich Fibrin and Metronidazole during Complex Maxillary Rehabilitations Using Bone Allograft. Part I: A New Grafting Protocol. Implant Dent. 2009; 18: 102-111.
11. Toffler M., Toscano N., Holtzclaw D. et al. Introducing Choukroun's platelet rich fibrin (PRF) to the reconstructive surgery milieu. J Implant Adv Clin Dent. 2009; 1: 21-30.
12. Vidhale G., Jain D., Jain S. et al. Management of Radicular Cyst Using Platelet-Rich Fibrin & Iliac Bone Graft-A Case Report. J Clin Diagn Res. 2015; 9(6): ZD34-ZD36.
Kolyadko S.P.
Doctor of Medical Science, Leading Researcher of the Department of Neuroses and Borderline Conditions, State Institutions "Institute of Neurology, Psychiatry andNarcology of NAMS of Ukraine", Kharkov
Kalenska G.Y.
PhD in Psychological science, Senior Researcher of the Department of Neuroses and Borderline Conditions, State Institutions "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of NAMS of Ukraine", Kharkov
Malyuta L. V.
Junior Researcher of the Department of Neuroses and Borderline Conditions, State Institutions "Institute of
Neurology, Psychiatry and Narcology of NAMS of Ukraine", Kharkov
Колядко Свтлана nempieHa
Доктор медичних наук, провiдний науковий cniepo6imHUK eiddrny Heeposie та пограничних статв, ДУ
«1нститут неврологИ', психiатpiï та наркологи НАМН Украти», Харюв
Каленська Галина Юривна
Кандидат психoлoгiчних наук, старший науковий спiвpoбiтник вiддiлy нeвpoзiв та пограничних статв, ДУ «1нститут неврологИ', психiатpiï та наркологи' НАМН Украти», Харюв
Малюта Лiaнa Володимирiвнa молодший науковий спiвpoбiтник вiддiлy нeвpoзiв та пограничних статв, ДУ «1нститут неврологИ] психiатpiï та наркологИ' НАМН Украти», Харюв
COMPARATIVE ANALYSIS OF DEPRESSIVE SYMPTOMS DEPENDING ON THE DURATION
OF SCHIZOPHRENIA
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ДЕПРЕСИВНИХ ПРОЯВ1В В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТРИВАЛОСТ1
ШИЗОФРЕНП
Анотащя: Обстежено 120 хворих на шизофрению з симптомами депресп. Bci пащенти були роздшеш на 3 групи: 38 пащенпв з тривалютю захворювання менше 5-ти рошв, 39 пащенпв з тривалютю захворю-вання 5-10 рошв i 43 пащента з тривалютю захворювання бшьше 10-ти рошв. Групу порiвняння склали 42 пащента з шизофрешею без ознак депресп в ктшчнш картинг В ходi дослщження вивчено: особливосп афективних, когнггивних проявiв депресп, особливосп позитивно1 i негативно1 симптоматики, сущидаль-ного ризику i якосп життя у хворих на шизофренш. Показана клшжо-психопатолопчна специфжа проявiв депресп у хворих на шизофренш в залежносп ввд тривалосп захворювання.
Ключовi слова: шизофрешя, депресивш порушення, клшчш особливостi.
Summary: 120 patients with schizophrenia with depressive symptoms were examined. All patients were divided into 3 groups: 38 patients with schizophrenia duration less than 5 years, 39 patients with schizophrenia duration of 5-10 years, and 43 patients with schizophrenia duration of more than 10 years. The comparison group consisted of 42 patients with schizophrenia without signs of depression in the clinical picture. The affective, cognitive disorders of depression, especially the positive and negative symptoms, suicide risk and quality of life in patients with schizophrenia were investigated in the study. The specificity of clinical and psychopathological symptoms of depression in patients with schizophrenia, depending on the duration of the disease were proven.
Keywords: schizophrenia, depressive disorder, clinical features.
у
Актуальшсть вивчення шизофрени визнача-еться цiлою низкою аспекпв, серед яких необхвдно видiлити широку поширенiсть дано! патологи, тяж-шсть самого захворювання, високий су!цидальний ризик, серйозш економiчнi i соцiальнi наслвдки, значнi труднощ1 на сiмейному рiвнi, як1 проявля-ються в рiзкому зниженнi якостi життя пацieнтiв та !хшх родичiв [1,3].
Також актуальшсть проблеми визначаеться не тiльки високою поширешстю шизофрени серед за-гально! популяци, а i, перш за все, високими показ-никами представленосп депреси в 11 структурi [2,6]. При цьому данi щодо поширеносп депресивних по-рушень в рамках шизофрешчного процесу дуже су-перечливi та варiюються в межах вщ 7 % до 70 %. Це пов'язано, перш за все, з вщсутшстю чггких ди-ференцшно^агностичних критерив, як1 дозволя-ють в рамках МКХ-10 враховувати тiльки постши-зофренiчну депресiю, в той час як шизоафективний розлад, органiчнi захворювання центрально! нерво-во! системи та негативна симптоматика при шизофрени мають теж самi клiнiчнi ознаки. [7-10].
По-друге, теоретичне значения розглянуто! проблеми полягае у вiдсутностi в сучаснш психiат-ри единих поглядав щодо мехаиiзмiв виникнення депресивних сташв у структурi шизофрени, неод-нозначшсть пiдходiв до питань !х типологи i класи-фжаци, особливостi переб^ в залежиостi ввд три-валосл патологiчного процесу. У сучаснiй псих1ат-ри розрiзияють продромальну депресш, що розвиваеться в гострому нападi шизофрени, депре-сiю при хронiчнiй шизофрени, а також постшизоф-ренiчну та вторинну депреси [1-3,6,9].
Таким чином, незважаючи на визнання важли-во! ролi депресивних порушень при шизофрени, ця проблема залишаеться недостатньо освиленою i доводить, що дослвдження в даному напрямку е ак-туальними i мають велике медико-соцiальне зна-чення.
Вищевикладене i визначило мету даного дос-ладження - вивчити ктшко-психопатолопчш особ-ливостi депресивних порушень в залежносп ввд те-рмшу переб^ шизофрени.
У дослiдженнi взяло участь 162 пашента, у яких, зпдно з МКХ-10, дiагностовано шизофренiя (F 20.0-20.9). Основну групу склали 120 хворих на шизофрешю з наявшстю депресивно! симптоматики в клшчнш картинi, як1 були роздiленi на 3 групи в залежностi ввд тривалостi захворювання: 38 хворих на шизофрешю з тривалютю захворювання менше 5-ти рок1в (I група), 39 пащетгв з триваль стю захворювання 7-8 рошв (II група) i 43 пацiента з тривалiстю захворювання бшьше 13-ти рок1в (III група). Групу порiвняння склали 42 хворих на шизофрешю без депресивно! симптоматики. Методи дослщження включали: клшшэ-психопатолопчний та психометричний метод (Калгарiйська шкала депреси при шизофренй' (CDSS) [12]; короткий опи-тувальник ВООЗ для оцшки якостi життя (WHOQOL-BREF) [11]; опитувальник «Споаб ви-значення су!цидального ризику» (Гавенко В.Л., 2001) [5]) та методи статистично! обробки отрима-них даних (Statistica Electronic Manual Features 6.0 i пакет аналiзy даних Exel) [4].
Викладення основного MaTepi&tty дослЬ дження. Загальна характеристика хворих на шизо-френш представлена в таблицi 1. Вж хворих, як1 взяли участь в дослвдженш, коливався ввд 20 до 59 рошв. Серед пашеш!в I групи переважали особи 2635 рошв (73,68 ± 10,22) % (р < 0,01, ДК = 11,56, MI = 4,35), у II груш - 45-59 рошв ((84,62 ± 8,73) % i (74,42 ± 8,96) % вщповщно) (р < 0,0001), а в груш порiвняння були представленi пашенти рiзних вiко-вих груп.
За статевою ознакою вибiрка хворих на шизо-френш складалася з 32 (19,75 %) чоловiкiв i 130 (80,24 %) жiнок.
Таблиця 1
Загальна характеристика хворих на шизофренiю_
Показник Iгрупа (n = 38) II група (n = 39) III група (n = 43) Группа порГв-ияния (n = 42)
% ± m %
Стать:
чоловГча 36,84 ± 7,91 0,00 0,00 42,86 ± 7,90
жшоча 63,16 ± 10,36 100,00 100,00 59,52 ± 9,24
BiK:
18-25 15,79 ± 3,92 2,56 ± 0,67 2,33 ± 0,55 9,05 ± 4,18
26-35 73,68 ± 10,22* 2,56 ± 0,67 2,33 ± 0,55 31,01 ± 6,98
36-44 10,53 ± 2,69 10,26 ± 2,56 20,93 ± 4,43 28,93 ± 6,34
45-59 0,00 84,62 ± 8,73* 74,42 ± 8,96* 31,01 ± 6,98
Освгга:
середня 5,26 ± 1,38 41,03 ± 8,29 25,58 ± 5,25 30,48 ± 7,62
середня спецГальна 23,68 ± 5,59 46,15 ± 8,91 51,16 ± 8,51 28,82 ± 7,90
незашнчена вища 39,47 ± 8,30 5,13 ± 1,31 2,33 ± 0,55 19,05 ± 4,18
вища 31,58 ± 7,06 7,69 ± 1,94 20,93 ± 4,43 21,65 ± 4,63
Сiмейний стан:
неодружений / незамГ-жня 60,53 ± 10,28* 7,69 ± 1,94 32,56 ± 6,37 28,57 ± 5,89
замужем / одружений 18,42 ± 4,50 10,26 ± 2,56 6,98 ± 1,60 14,29 ± 3,23
розлучений(а) 21,05 ± 5,06* 79,49 ± 9,47 55,81 ± 8,83 50,00 ± 8,62
вдова(вдГвець) 0,00 2,56 ± 0,67 4,65 ± 1,08 7,14 ± 1,68
Соцiальний положення:
працюе 44,74 ± 8,99* 20,51 ± 4,81 9,30 ± 2,11 23,81 ± 5,07
не працюе 55,26 ± 9,99 46,15 ± 8,91 25,58 ± 5,25* 45,24 ± 8,17
ГнвалгднГсть 0,00 33,33 ± 7,16* 67,44 ± 9,16 30,95 ± 6,27*
* - вГдмшносп достовГрнГ при р < 0,05
Пащенти I групи мали незашнчену вищу освiтy (39,47 ± 8,30) %, 31,58 % пащенпв - вищу i 23,68 % - середню спецiальнy освiтy. бГльшють пацiентiв II групи мали середню освиу: 46,15 % - середню спе-цiальнy i 41,03 % - повну середню. Бiльша частина пащенпв в III грyпi мала середню спещальну освiтy (51,16 ± 8,51) %, а також були представлен особи з повною загальною середньою (25,58 ± 5,25) % та вищою (20,93 ± 4,43) % освiтою. У груш порiвняння були представленi хворi з рiзним рiвнем освiти: 30,48 % пащенпв мали повну загальну середню освиу, 28,82 % - середню спещальну, 21,65 % хворих - вищу освггу i 19,05 % - незашнчену вищу освггу. Слад зазначити, що в I груш пащенпв, що мали незашнчену вищу освиу, було бГльше, шж у II та III групах хворих (р < 0,0001, ДК = 11,93, MI = 2,20), у яких часпше фшсувалася середня освиа (р < 0,01, ДК = 6,87, MI = 0,70).
БГльшють пащенпв I групи були незамГжш/не-одружеш (60,53 ± 10,28) %, в II груш переважали розведеш пацiенти (79,49 ± 9,47) %, у пащенпв III групи переважали розведеш (55,81 ± 8,83) % i неза-мiжнi/неодрyженi (32,56 ± 6,37) % пацiенти. Необ-х1дно падкреслити, що серед пащенпв I групи пере-важна бГльшють ще не мали чоловiка / дружину (р < 0,01, ДК = 4,21, MI = 0,24), тодГ як бшьша час-тина пащенпв з тривалютю захворюваиия 7-8 рошв i бiльше перебувала в розлученш (р < 0,0001, ДК = 4,23, MI = 0,74). Отримаш дан можна сшввщ-
нести з вшовими особливостями i тривалютю захворювання в вибiрках: чим старше були пащенти, i чим довший термiн !х захворювання, тим бшьша спостерпалася шльшсть розлучень.
Сощальне положення хворих на шизофренш характеризувалось наступними особливостями: бь льшють пащенпв I групи - не працювали (55,26 ± 9,99) %, проте була значна частина пащенпв, як1 мали роботу (44,74 ± 8,99) %. У II груш хворих велика частина пащенпв не працювали (46,15 ± 8,91) %, 33,33 % - мали групу швалвдносп за шизофрешею i 20,51 % пащенпв мали роботу. У III груш пащенпв переважна бшьшють мала групу шваладносп (67,44 ± 9,16) %, 25,58 % - не працювали i лише 9,30 % хворих мали роботу. У груш по-рГвняння пащенти за сощальним положенням роз-подшилися практично рГвномГрно: 45,24 % - не працювали, 30,95 % - мали групу шваладносп i 23,81 % - мали роботу. Необхвдно вГдзначити, що шльшсть працюючих пащенпв було бГльшим в груш хворих на шизофрешю з тривалютю захворювання менше 5-ти рошв, шж у II та III групах (р < 0,0025, ДК = 6,82, MI = 1,21). Залежно вгд тривалосп хво-роби збГльшувалася к1льк1сть пащенпв, яш втра-тили роботу, що було характерним для хворих з тривалютю захворювання 7-8 рошв (р < 0,05, ДК = 2,56, MI = 0,26), а також збГльшувалася шльшсть пащенпв, яш отримали шваладнють за основ-ним захворюванням, що було бшьш характерно для хворих III групи (р < 0,0025, ДК = 3,06, MI = 0,52).
Для виявлення особливостей психопатолопч-них проявiв депреси у хворих на шизофренш було проведено детальний аналiз клiнiчних ознак депре-сивного спектру в обстежуванiй вибiрщ вiдповiдно до тривалостi захворювання i в зiставленнi з гру-пою порiвняння.
Серед афективних порушень в I груш най-бiльш вираженими були так1 симптоми як тривога (72,43 %), дратiвливiсть (58,14 %), емоцшна лабшь-нiсть (56,18 %), а також неадекватшсть емоцiй (48,15 %) i плаксивiсть (47,18 %). (Табл. 2); у II груш переважали апатiя (58,04 %), зниження шщь ативи i активностi (65,87 %), стомлювашсть (68,53 %), зниження енергп (59,08 %) i байдужють (69,87 %); у III груш переважали драпвливють (89,12 %), неадекватшсть емоцш (79,18 %), байдужють (78,95 %) i образливiсть (74,08 %). У груш по-рiвняння серед афективних проявiв переважали байдужють (87,15 %), емоцiйна тупiсть (59,27 %), неадекватшсть емоцш (68,89 %) i драпвливють (49,72 %). Найменш представленими симптомами афективного спектру у пащенпв групи порiвняння
були плаксивють (2,47 %), пригнiчений настрiй (8,15 %), ввдчуття туги (8,83 %) i емоцiйна лабшь-нiсть (13,06 %).
Статистичний аналiз результатiв афективних проявiв дозволив визначити достовiрнi вщмшносп м1ж трьома групами i групою порiвняння. Так, хворi на шизофрешю I групи з наявнiстю в клшч-нiй картинi депресивно! симптоматики в!^зня-лися вiд групи порiвняння бiльш вираженою триво-гою (р < 0,005, дК = 1,86, М! = 0,24), пригнiченим настроем (р < 0,0001, ДК = - 6,59, М = 0,96), ввд-чуттям туги (р < 0,01, ДК = 4,50, М = 0,36), плак-сивiстю (р < 0,0001, дК = -12,81, М = 2,86) i емо-цiйною лабiльнiстю (р < 0,0001, ДК = -6,34, МI = 1,37), у той час коли у пашенпв з шизофрешю без наявносп депресивно! симптоматики були бшьш виражеш байдуж1сть (р < 0,0001, ДК = 5,45, МI = 1,70), емоцшна тушсть (р < 0,0001, ДК = 7,79, МI = 1,93) , неадекватнiсть емоцш (р < 0,05, ДК = 1,56, М = 0,16) i образливiсть (р < 0,001, ДК = 4,03, МI = 0,58).
Таблиця 2
Афективт прояви депресивних порушень у хворих на шизофрешю
КлМчш ознаки Iгрупа (п = 38) II група (п = 39) III група (п = 43) Група порiв-няння (п = 42)
% ± т %
1 2 3 4 5
Тривога 72,43 ± 9,75 12,42±3,06 5,84 ± 1,35 47,18 ± 8,36
Пригшчений настрш 37,15 ± 7,55 36,18 ± 7,61 43,18 ± 7,75 8,15 ± 1,91
В1дчуття туги 24,87 ± 5,53 27,47 ± 6,16 27,67 ± 5,60 8,83 ± 2,06
Апатiя 39,18 ± 7,83 58,04 ± 9,89 36,15 ± 6,88 27,16 ± 5,65
Зниження активносп та iнiцiа-тиви 21,15 ± 4,82 65,87 ± 10,13 45,14 ± 7,96 22,83 ± 4,89
Втомлювашсть 17,14 ± 4,00 68,53 ± 10,12 26,18 ± 5,36 15,47 ± 3,47
Зниження енергil 11,83 ± 2,85 59,08 ± 9,95 15,87 ± 3,47 27,16 ± 5,65
Плаксивiсть 47,18 ± 8,79 24,03 ± 5,51 9,18 ± 2,08 2,47 ± 0,59
Байдуж1сть 24,87 ± 5,53 69,87 ± 10,09 78,95 ± 8,62 87,15 ± 7,62
Емошйна лабiльнiсть 56,18 ± 9,54 13,18 ± 3,23 37,44 ± 9,16 13,06 ± 2,97
Дратiвливiсть 58,14 ± 9,65 15,25 ± 3,69 89,12 ± 7,00 49,72 ± 8,60
Емоцiйна тупiсть 9,85 ± 2,40 44,67 ± 8,74 64,38 ± 9,15 59,27 ± 9,23
Неадекватшсть емоцш 48,15 ± 8,89 52,45 ± 9,52 79,18 ± 8,60 68,89 ± 9,37
Емошйна вразливють (образ-ливють) 18,64 ± 4,31 18,13 ± 4,32 74,08 ± 8,98 47,18 ± 8,36
II група вiдрiзнялась вiд групи порiвняння пе-реважанням пригнiченого настрою (р < 0,0001, ДК = 6,47, МI = 0,91), в1дчуття туги (р < 0,0025, ДК = 4,93, МI = 0,46), апати (р < 0,0001, ДК = 3,30, МI = 0,51), зниження активносп, iнiцiативи i енергп (р < 0,0001, ДК = 4,60, МI = 0,99), стомлюваностi (р < 0,0001, дК = 6,46, МI = 1,71). У той час коли в груш порiвняння була бшьш виражена тривога (р < 0,0001, ДК = 5,80, МI = 1,01), байдужють (р < 0,05, ДК = -0,96 МI = 0,08), дратiвливiсть
(р < 0,0001, ДК = -5,13, М = 0,88) i емоцшна враз-ливiсть (образливiсть) (р < 0,0001, ДК = -4,15, МI = 0,60). Пащенти III групи в1дазнялися бiльш вираженим пригнiченим настроем (р < 0,0001, ДК = 7,25, М = 1,27), ввдчуттям туги (р < 0,0025, ДК = 4,96, МI = 0,47), зниженням активностi та iнi-шативи (р < 0,01, ДК = 2,96, МI = 0,33), вираженою драпвливютю (р < 0,0001, ДК = 7,13, МI = 1,94) i уразливiстю (р < 0,001, ДК = 1,96, Ш = 0,26), у той час коли в груш порiвняння переважала тривога (р < 0,0001, ДК = -9,07, Ш = 1, 88).
Була встановлена динамiка афективних про-HBiB в залежностi вщ тривалостi захворювання. Так, початковi симптоми, що характеризують афектив-ний спектр депресивних проявiв при шизофренп, представлеш переважно тривогою (р < 0,0001, ДК = 7,66, М1 = 2,30), плаксивютю (р < 0,01, ДК = -2,93, М1 = 0,34), емоцiйною лабiльнiстю (р < 0,0001, ДК = -6,30, М1 = 1,35) i драпвливютю (р < 0,0001, ДК = -5,81, М1 = 1,25). На^ (через 7-8 рокiв) симптоми депреси починають проявлятися симптомами апати (р < 0,025, ДК = -2,06, М1 = 0,23), зни-женням активностi, iнiцiативи (р < 0,05, ДК = -1, 64, М1 = 0,17) i енергй' (р < 0,0001, ДК = 5,71, М1 = 1,23), появою стомлюваносп (р < 0,0001, ДК = -4,80, М1 = 0,88), байдужостi (р < 0,0001, ДК = 4,49, М1 = 1,01) i емоцшно! тупосп (р < 0,0001, ДК = 5,57,
У II груш на перший план виходили ще! мало-цiнностi (62,18 %), почуття провини (57,47 %) i су-щидальш думки (56,11 %). У III груш була вира-жена концептуальна дезоргашзащя (54,22 %), а та-кож залишалися актуальними ще! малоцшносп i сущидальш думки (60,18 % i 50,17 % вiдповiдно). Група порiвняння вiдрiзнялася переважанням збуд-ливосл (57,13 %) (р < 0,0001), ворожосп (56,23 %) (р < 0,01), симптомами деперсоналiзацil i дереалiза-ци (56,72 % i 59,09 % вадповадно) (р < 0,01) i наяв-нiстю маячних вдей (50,09 %) (р < 0,05).
Серед негативних симптомiв у пащенпв I групи були вираженi апапя (45,67 %), редукцiя ене-ргетичного потенцiалу (45,67 %) i загальмованють рухiв (45,67 %) (Рис. 2). У II груш - наростала апатя (58,12 %), редукщя енергетичного потенцiалу (56,12 %), загальмованiсть рух1в (52,14 %), аутизм
MI = 1,14). Пюля 13-ти рок1в хвороби знову вщбу-ваеться змiна афективних проявiв хворих: апатико-адинамiчна форма депреси змшюеться драпвливь стю (р < 0,0001, ДК = 7,67, MI = 2,83), уразливютю (р < 0,0001, ДК = 4,09, MI = 1,71), що поеднуються з неадекватнютю емоцш (р < 0,001, ДК = 1,51, MI = 0,24) i емоцшно! тутстю (р < 0,05, ДК = 1,44, MI = 0,18).
Ктшко-психопаталогшний аналiз даних дозволив визначити основш позитивнi та негативнi симптоми у хворих на шизофренш з депресивними порушеннями. Так, серед позитивних симптомiв у пацiентiв I групи переважали маячна симптоматика (64,21 %), збудження (25,32 %), кататонiчнi прояви (34,15 %), симптоми деперсоналiзацil i дереалiзацi! (50,02 % i 52,11 % вадповадно) (Рис.1).
дезоргашзади
(38,12 %), вольовi порушення (36,12 %).У III-й групi були вираженi практично вс негативнi симптоми: апапя (59,87 %), редукдiя енергетичного по-тенцiалу (59,18 %), вольовi порушення (56,76 %), загальмованють рухiв (56,12 %), астешчш прояви (52,04 %) i аутизм (47,16 %). Група порiвняння ввд-рiзнялася вiд пацiентiв депресивними порушен-нями переважанням аутизму (52,65 %) (р < 0,05) i вольових порушень (55,32 %) (р < 0,05) i меншою виразнiстю астенп (22,45 %), загальмованосп (23,45 %), апати (27,13 %) i редукцп енергетичного потенщалу (34,33 %) (р < 0,05).
Серед когнггивних порушень в I груш переважали нав'язливi думки (87,15 %), порушення конце-нтрацп (57,16 %) i переключення уваги (71,05 %), пiдвищена чутливють до критики на свою адресу (58,14 %) i ригiднiсть мислення (54,89 %) (Табл.3).
сущидальш думки
ворожють
дереал!зад!я
деперсонал!зад!я
галюд!надп 70,00%
маячення
концептуальна
збудження
кататошчш прояви
почуття провини ще: малодшносп
♦ I група ■ II група й. III група X група пор1вняння Рисунок 1 - Виражетсть позитивних cuMnmoMie у хворих на шизофрент
Аналiз когштивних порушень у хворих II групи продемонстрував переважання таких симптом1в як шертшсть мислення (79,87 %), труднощi в ухва-леннi рiшень (82,44 %), зниження рiвня концентра-
цп (63,15 %) i переключення уваги (82,44 %), наяв-нiсть псих1чно! стомлюваносп (69,87 %) i пору-шення критики по ввдношенню до хвороби (79,87 %).
-И
вольов! порушення
загальмован1сть рух1в
астен1чн1 прояви
редукц1я енергетичного потенц1алу
аутизм
0,00%
-1-
10,00%
—Г-
20,00%
—Г-
30,00%
—Г-
40,00%
—Г-
50,00%
—г
60,00%
□ I група □ II група □ III група □ група пор1вняння Рисунок 2 - Вираженкть негативних cuMnmoMie у хворих на шизофрент
У пащенпв III групи були виражеш практично вс1 когштивш порушення: парано1дш розлади (96,47 %), порушення критики по в1дношенню до хвороби i на свою адресу (89,12 % i 81,03 % вщпо-в1дно), порушення концентраци i переключення уваги (64,38 % i 89,12 % вщповщно), труднощ1 в ух-валеннi ршень (76,15 %), риг1дн1сть мислення (89,12 %) i нав'язливi думки (62,47 %). У груш по-р!вняння найбiльш часто зустрiчалися так когшти-вн1 порушення як парановдш розлади (83,56 %), порушення критики по ввдношенню до хвороби
(54,15 %), труднощ! в ухваленш ршень (58,18 %) i нав'язливi думки (57,16 %).
Пор!вняльний аналiз I групи та групи пор!в-няння показав, що у пацieнтiв з наявшстю в клшч-н1й картиш депресивних прояв1в серед когн1тивних порушень переважали нав'язлив! думки (р < 0,0001, ДК = 1,83, MI = 0,27), велика шертшсть мислення (р < 0,0001, ДК = 9,72, MI = 2,09), порушення переключення уваги (р < 0,0001, ДК = 3,73, MI = 0,76), псих!чна стомлювашсть (р < 0,0001, ДК = 6,36, MI = 1,18) i шдвищена чутливють до критики на свою адресу (р < 0,0001, ДК = 6,55, MI = 1,48).
Таблиця 3
Когттивт прояви депресивних порушень у хворих на шизофретю_
КлМчш ознаки I група (n = 38) II група (n = 39) III група (n = 43) Група пор!в-няння (n = 42)
% ± m %
1 2 3 4 5
Mнестичнi порушення 23,48 ± 5,27 45,87 ± 8,88 48,15 ± 8,26 39,18 ± 7,45
Нав'язлив! думки 87,15 ± 8,01 50,04 ± 9,31 62,47 ± 9,11 57,16 ± 9,13
Риг!дн!сть мислення 54,89 ± 9,45 48,57 ± 9,17 89,12 ± 7,00 38,45 ± 7,36
Шертшсть мислення 48,15 ± 8,89 79,87 ± 9,43 43,54 ± 7,79 5,14 ± 1,22
Труднощ! в прийнятп р!шень 36,89 ± 7,51 82,44 ± 9,09 76,15 ± 8,85 58,18 ± 9,18
Зниження р!вню концентра-цп уваги 57,16 ± 9,59 63,15 ± 10,09 64,38 ± 9,15 49,72 ± 8,60
Порушення переключення уваги 71,05 ± 9,80 82,44 ± 9,09 89,12 ± 7,00 30,08 ± 6,13
Псих!чна втомлюван!сть 48,15 ± 8,89 69,87 ± 10,09 38,25 ± 7,16 11,12 ± 2,56
П!двищена чутлив!сть до критищ у св!й б!к 58,14 ± 9,65 28,18 ± 6,28 81,03 ± 8,40 12,87 ± 2,93
Порушення критищ по в!дно-шенню до хвороби 49,18 ± 8,99 79,87 ± 9,43 89,12 ± 7,00 54,15 ± 8,94
Парано!дш розлади 49,18 ± 8,99 31,18 ± 6,81 96,47 ± 4,32 83,56 ± 8,26
У той час коли для групи порiвняння були бiльш характерними парано!дш розлади (р < 0,0001, ДК = 2,30, М1 = 0,40) i труднощi в ухваленнi рiшень (р < 0,025, ДК = 1,98, М1 = 0,21). Були встановленi достовiрнi вiдмiнностi, як1 полягали в бшьшш ви-раженостi у пацieнтiв II та III груп когнiтивних порушень (р < 0,05), а в груш порiвняння - парано!д-них розладiв (р < 0,0001, ДК = 4,28, М = 1,12).
Оцiнка когнiтивних порушень в динашщ за-хворювання чiтко продемонструвала посилення ко-гнiтивних порушень в залежносп вiд тривалостi за-хворювання: на початкових етапах захворювання когштивш порушення переважно зосередженi на щдвищенш чутливостi до критики на свою адресу (р < 0,0001, ДК = 3,15, М = 0,47) i наявностi нав'я-зливих думок (р < 0,0001, ДК = 2,41, М = 0,46), по-тiм, у мiру перебiгу захворювання, через 7-8 рошв, приеднуються порушення пам'яп (р < 0,01, ДК = 2,91, М! = 0,33), шертшсть мислення (р < 0,0001, ДК = 2,20, М = 0,35), труднощi в ухва-лент рiшень (р < 0,0001, ДК = 3,49, М = 0,80), пси-х1чна стомлюванiсть (р < 0,05, ДК = 1,62, МI = 0,18) i з'являються порушення критики по вщношенню до хвороби (р < 0,0001, ДК = 2,11, М = 0,32). На-далi, через 13 рок1в, до наявних когштивних порушень приеднуються рипдшсть мислення (р < 0,0001, ДК = 2,64, М = 0,53) i проявляються парановдш симптоми (р < 0,0001, ДК = 4,91, М = 1,60).
При аналiзi тяжкостi депресивно! симптоматики у пащенпв з шизофренiею було виявлено, що у хворих з наявшстю депресивно! симптоматики за-гальний рiвень клiнiчно! депресi! був високим (13,43 балiв). Оцiнка окремих симптомiв депресi! за
останнi 2 тижш у хворих з депресивними розладами при шизофренй' показала, що почуття провини i ра-нкова депреая у вс!х груп пацiентiв була виражена незначно (Рис. 3). У пащенпв I групи за останш два тижн! вiдзначалося зниження настрою, хвор! висло-влювали смуток i зневiру (1,36 балiв), також ввдзна-чалася ранкова депресiя, ранне пробудження (1,08 бала) i су!цидальнi думки (1,16 балiв). Сл!д зазна-чити, що спостережувальна депресiя у пащенпв I групи не була виражена (0,24 бала), що ввдображае особливосп внутр!шн!х переживань хворих на шизофрению на початкових етапах хвороби.
У II груп! пащенпв високими були показники депреси (2,67 балiв), що виражалося в переважаннi апати, в!дсутност! активностi та iнiцiативи, вираже-ному в!дчутт! безнадiйностi (2,54 бала), наявносп су!цидальних думок (2,34 бала) i iдей самоприни-ження (2,02 бали). Сл!д зазначити, що в цш груп! пацiентiв показники спостережувано! депресй' були вищими, н!ж у I та III груп! пащенпв (t = 3,651, p < 0,001), що може вказувати на екстерюризащю внутршшх переживань у зовш. У III груп! хворих було вщзначено, що вс! показники депресивних прояв!в були дещо нижчими, шж у II груп!. При цьому були виражен! в!дчуття безнад!йност! (1,87 бала), також ввдзначалися симптоми депреси (1,75 бала), раннього пробудження (1,62 бала) i наявн!сть у пащенпв дано! групи iде! обвинувачення (1,56 ба-л!в). В груп! пор!вняння вираженими були лише ранне пробудження (1,21 бала) i наявн!сть су!цида-льних думок (0,98 бали), але щ симптоми були виражен! статистично в набагато меншому ступеш (t = 2,219, p < 0,05).
бали 3
2,5 2 1,5 1
0,5 0
Ж
*А
ж
у
Ж
Т7\
ж
¿7
ЪЛ
/7 р
й
А
¿7
¿7
¿А
ж
W
¿А
>
■ ES
О
О &
Ä
Si &
J5 я
и о ft С
и М
■ S3 8
«
CS И
о
шкали
О
И
Я
о ем
□ I група □ II група □ Ill група □ група порiвняння
g о
Рисунок 3 - Особливостi депресивно'1 симптоматики у na^eHmie з шизофренieю (шкала Калгарi)
Аналiз вщмшностей у проявах депресивно! симптоматики за останн 2 тижнi серед 3-х груп продемонстрував, що вщчуття безнадiйностi (t = 3,956, p < 0,0001), самоприниження (t = 2,897, p < 0,01), где! обвинувачення (t = 3,465, p < 0,0025) були бiльш вираженими у хворих на шизофрешю з тривалiстю захворювання 7-8 рок1в порiвняно з I групою. Слiд також зазначити, що вираженють i тя-жк1сть депресивних симптомiв (t = 3,112, p < 0,001), а також сущидальний ризик (t = 2,541, p < 0,01) були вищими в груш хворих на шизофрешю з три-валютю захворювання 7-8 рошв, нiж на початку захворювання i при хронiчному ii варiантi.
Результати опитування вираженостi су!цида-льного ризику продемонстрували, що у пащенпв I групи в 42,31 % випадшв був зафiксований високий сущидальний ризик, а в 57,69 % - низький (Рис.4). У II груш високий сущидальний ризик вщзначався
у 65,47 % пащенпв, а низький - у 34,53 % хворих. У III груш пащенпв високий сущидальний ризик ввдзначався у 52,76 % хворих, а низький - у 47,24 % пащенпв. В груш порiвняння переважали пащенти з низьким сущидальним ризиком (73,08 %). Стати-стичний аналiз продемонстрував, що пащенти з де-пресивними порушеннями при шизофренп вiдрiз-нялися вiд групи порiвняння бшьш високим су!ци-дальним ризиком (р < 0,001, ДК = 4,39, MI = 2,13). Стд також зазначити, що при початку захворювання у хворих на шизофрешю ризик су!циду був невисоким (р < 0,01, ДК = 2,23, MI = 0,26) i з пода-льшим розвитком захворювання вш рiзко зростав (р < 0,01, ДК = 1,90, MI = 0,22). Отримаш дан слад враховувати для кушрування сущидального ризику у пащенпв з тривалютю захворювання на шизофрешю ввд 7-ми до 8-ми рошв.
низькии суУцидальний ризик 57,69% 34,53% 47,24% 73,08% W
високии суУцидальний ризик
0%
20% 40% 60% 80% 100%
□ I група Dil група Dili група □ група порiвняння
Рисунок 4 - Вираженкть суицидального ризику у хворих з депресивними порушеннями при шизофренИ
Ощнка якост! життя пащенпв з депресивними ф!зичне благополуччя, 67,70 % - навколишне ото-порушеннями при шизофренй' проводилася за допо- чення, 64,49 % - психолопчне благополуччя i 58,97 могою методики WHOQOL-BREF. Показники яко- % - мшособиспсна взаемод!я (Табл.4). ст! життя в I груш були вище середнього: 67,47 % -
Таблиця 4
Особливост! якост! життя хворих з депресивними порушеннями при шизофренп (за результатами методики WHOQOL-BREF)
Найменування показнишв Iгрупа n = 38 II група n = 39 III група n = 43 Група пор!вняння n = 42
% ± m %
Ф!зичне благополуччя 67,47 ± 10,40* 46,45 ± 8,94* 43,98 ± 7,83* 75,10 ± 9,14*
Психолопчне благополуччя 64,49 ± 10,38* 43,98 ± 8,66* 34,76 ± 6,68* 69,68 ± 9,35*
Miжособистiснi ввдносини 58,97 ± 10,20* 35,43 ± 7,49* 35,83 ± 6,83* 63,49 ± 9,36*
Навколишне середовище 67,50 ± 10,40 51,24 ± 9,41 49,34 ± 8,36 69,28 ± 9,37*
* - вщмшносп в!рог!дн! на р!вш р < 0,05
У II груш суб'ективне сприйняття пащентами якост! свого життя р!зко знижувався: нижче середнього пащенти дано! групи оц!нювали м!жособис-т!сн! ввдносини (35,43 ± 7,49) %, стан свого здоров'я (46,45 ± 8,94) % i психолог!чне благополуччя (43,98 ± 8,66) %. Задоволен!сть навколишн!м ото-ченням ввдповщала середньому р!вню i становила 51,24 %. Показники якост! життя хворих III групи знижувалися ще б!льше i були досить низькими: пащенти не були задоволеш сво!м станом здоров'я (43,98 ± 7,83) %, психолог!чним благополуччям (34,76 ± 6,68) %, ввдносинами з людьми (35,83 ± 6,83) % i навколишн!м оточенням в цшому (49,34 ± 8,36) %. Показники ощнки якост! життя в груш пор!вняння були вище середнього: бшьшють пац!ент!в ввдзначали задоволен!сть сво!м ф!зичним i психолог!чним станом (75,10 % i 69,68 % в!дпо-в!дно), навколишн!м оточенням (69,28 ± 9,37) % i м!жособист!сним взаемод!ею (63,49 ± 9,36) %.
Були визначеш достов!рн! в!дм!нност! м!ж двома групами, як1 полягали у меншш задоволено-ст! станом свого здоров'я (t = 2,254, р < 0,05), пси-холог!чним благополуччям (t = 2,266, р < 0,05), на-вколишн!м оточенням (t = 3,192, р < 0,01) i м1жосо-бист!сними в!дносинами (t = 2,331, р < 0,05) пащентами з депресивними порушеннями при шизофренй'. Була статистично встановлена негативна динам!ка суб'ективного сприйняття якост! життя пащентами з депресивними порушеннями: задово-лешсть сво!м станом здоров'я (р < 0,025, ДК = 1,62, MI = 0,17), психолопчним благополуччям (р < 0,05,
ДК = 1,66, MI = 0,17) i сощальними контактами (р < 0,01, ДК = 2,21, MI = 0,26) знижувалася в про-цеа хвороби.
Висновки та пропозици.
1. В результат! дослщження була визначена феноменолопчна структура депресивно! симптоматики у пащенпв з шизофрен!ею, що включала в себе наявнють позитивних, негативних симптом!в, афективних, когн!тивних порушень, особливост! су!цидального ризику та якост! життя, яш мали мь нливий характер на р!зних етапах розвитку хвороби (Табл.5).
2. Визначено змши кл!н!ко-психопатолог!чних прояв!в депрес!! при шизофренп в динамщ захво-рювання, що полягають в наростанн! негативних симптом!в, афективних i когн!тивних порушень в процеа хвороби.
3. Встановлено, що виражешсть i тяжк1сть де-пресивних симптом!в (t = 3,112, p < 0,001), а також су!цидальний ризик (t = 2,541, p < 0,01) були ви-щими в груш хворих на шизофрешю з тривалютю захворювання 7-8 рошв, н!ж на початку захворю-вання i при хрон!чному l! вар!анп.
4. Була визначена негативна динамжа якост! життя в залежност! в!д тривалост! захворювання: задоволен!сть сво!м станом здоров'я (р < 0,025, ДК = 1,62, MI = 0,17), психолопчним благополуччям (р < 0,05, ДК = 1,66, MI = 0,17) i сощальними контактами (р < 0,01, ДК = 2,21, MI = 0,26) знижувалася в процес! хвороби.
Таблиця 5
Клшжо-психопатолопчш прояви депресивних порушень при шизофрени
Найменування по-казнишв Iгрупа (Тривалкть захворювання менше 5 рокт)
Афективнi порушення тривога роздратованiсть емоцiйна лабiльнiсть плаксивiсть
Когнiтивнi порушення шдвищена чутли-вють до критицi у свiй бгк нав'язливi думки
Позитивнi симптоми маячнi симптоми збудження кататошчш прояви дереалiзацiя деперсоналiзацiя
Негативш симптоми апатiя редукщя енергетич-ного потенцiалу загальмованiсть ру-х1в
СуТцидальний ризик переважання низь-кого сущидального ризику
Якiсть життя Задоволенють як1стю життя
IIгрупа (Тривалiсть рювання 7-8 ромв)
захво-
апатiя
зниження активностi та iнiцiативи, тдви-щена втомлюванiсть, байдужють_
порушення пам ят iнертнiсть мислення труднощi в ухваленш рiшень
психiчна втомлюва-нють
iдеl малоцiнностi почуття провини сущидальш думки
загальмовашсть ру-хiв
редукцiя енергетич-ного потенщалу аутизм
переважання висо-кого сущидального ризику_
незадоволенiсть мь жособистюними вщ-носинами та фiзич-ним й психолопчним благополуччям_
III група
(Тривалкть захво-рювання бшьше 13
pOKiB)_
роздратованiсть образливiсть неадекватнiсть емо-цiональна тупiсть
порушення пам яп iнертнiсть та рипд-нiсть мислення труднощi в ухва-леннi ршень псих1чна втомлюва-нiсть
концептуальна дез-органiзацiя вде! малоцiнностi сущидальш думки
апатiя
редукщя енергетич-ного потенцiалу загальмованiсть ру-х1в
астенiчнi прояви аутизм_
переважання висо-кого сущидального ризику_
зниження життя
якосп
Таким чином, отримаш результати треба вра-ховувати при створенш та проведеннi диференцшо-вано!' (в залежностi ввд тривалостi захворювання) фармако- та психотерапil' хворим на шизофрешю з депресивними порушеннями.
Перелж посилань:
1. Абрамов В. А. Современные теоретико-методологические подходы к изучению различных стадий шизофрении и психосоциальной реабилитации больных (сообщение 2) / В. А. Абрамов, Т. Л. Ряполова. // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2011. - №1. - С. 76-82.
2. Бубнова Ю.С. К вопросу о механизмах развития депрессии при шизофрении / Ю.С.Бубнова, В.В.Дорофейков, Г.Э.Мазо, Н.Н.Петрова // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2012, №4, С. -12-19.
3. Винник М.1. Порушення когштивних фун-кцш при шизофрени / М.1. Винник, Ю.1.Мисула // Украшський вюник психоневрологи.- 2012.- Том 20, вип.3 (72). — С. 169.
4. Вуколов Э.А. Основы статистического анализа. Практикум по статистическим методам и исследованию с использованием пакетов
STATISTICA и EXCEL: учебное пособие. М.: Форум: ИНФРА-М, 2004. - 464 с. - (Профессиональное образование).
5. Гавенко В. Л. Споаб визначення сущидального ризику. — ХДМУ. — № заяв. 2001021010 ввд 13.02.01 — Надрук. 2001, бюл.6 // Патент 40454А, МПК7 А61В 10/00.
6. Кушнир Ю.А. К вопросу дифференциальной диагностики постшизофренической депрессии / Кушнир Ю.А./ Архiв псих1атри. - 2012. Т.19. - № 4 (71). - С.19-26.
7. Мазо Г.Э. Депрессивная симптоматика в структуре шизофрении: вопросы терапевтического похода / Г.Э. Мазо // Материалы Российской конференции «Аффективные и шизоаффективные расстройства», Москва, 2003. - С.147.
8. Мисула Ю.1. Особливосп когштивних порушень у хворих на шизофрешю / Ю.1. Мисула // Здобутки клшчно! i експериментально! медицини. - 2012. - № 1. - С. 101-104.
9. Марута Н.О. Клишко-психопатолопчш та патопсихолопчш особливосп депресивних розла-
дiв у хворих на шизофренш / Н.О.Марута, Г.Ю. Ка-ленська, Л.В. Малюта // Scientific Journal «ScienceRise».- 2016. - volume 4/3 (21). - С. 9-16.
10. Напреенко О. К. Шизофрешя з симптомами депресiï: кттчт прояви та лiкування творилом (тюридазиином) / О. К. Напреенко, В. О. Про-цик, Л. С. Пампуха // Украшський вюник психоне-врологiï - Т.14, вип..1(46) - 2006, С.90-92.
11. nime^b B.Ä A^ropnTMH giaraocTHKH Ta m-KyBaHHH genpecHBHHx po3^agiB y naujerniB nepBHH-Hoi' naHKH 3ara^bH0MegHHH0i' Mepe^i / B.^.nime^b, C.B. TeK^MK // ApxiB ncnxiaipii. - 2005. - № 2. -C.87-92.
12. Addington D., Addington J., Maticka-Tyndale E. Assessing depression in schizophrenia: the Calgary Depression Scale. British Journal of Psychiatry 1993; 163 (suppl. 22): 39-44.
Шайхлисламова Эльмира Радиковна
кандидат медицинских наук, старший научный сотрудник ФБУН «Уфимский НИИ медицины труда и экологии человека»
Галлямова Светлана Анифовна кандидат медицинских наук, врач функциональной диагностики ФБУН «Уфимский НИИ медицины труда и экологии человека»
Бакиров Ахат Бариевич доктор медицинских наук, профессор, директор ФБУН «Уфимский НИИ медицины труда и экологии человека»
Гимранова Галина Ганиевна доктор медицинских наук, заместитель директора по научной и организационно-методической работе ФБУН «Уфимский НИИ медицины труда и экологии человека»
Галимова Расима Расиховна
кандидат медицинских наук, старший научный сотрудник ФБУН «Уфимский НИИ медицины труда и экологии человека»
Нафиков Рим Гафурович кандидат медицинских наук, врач невролог ФБУН «Уфимский НИИ медицины труда и экологии человека»
Shaikhlislamova E.R.,
candidate of medical sciences, senior research associate Ufa Institute of Occupational Health and Human
Ecology Gallyamova S.A.,
candidate of medical sciences, doctor offunctional diagnostics Ufa Institute of Occupational Health and
Human Ecology Bakirov A.B.,
doctor of medical sciences, professor, director Ufa Institute of Occupational Health and Human Ecology
Gimranova G.G.,
doctor of medical sciences, deputy director for scientific and organizational and methodical work Ufa Institute of Occupational Health and Human Ecology
Galimova R.R.,
candidate of medical sciences, senior research associate Ufa Institute of Occupational Health and Human
Ecology
Nafikov R.G.,
candidate of medical sciences, neurologist doctor Ufa Institute of Occupational Health and Human Ecology
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЦЕРЕБРАЛЬНОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ И МИКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА У РАБОЧИХ, ЗАНЯТЫХ ДОБЫЧЕЙ ПОЛЕЗНЫХ
ИСКОПАЕМЫХ
NEUROPHYSIOLOGICAL SPECIFICITIES OF CEREBRAL BLOOD CIRCULATION AND MICROCIRCULATORY BED IN MINING WORKERS
АННОТАЦИЯ
Изучение нарушений церебральной гемодинамики и состояния микроциркуляторного русла у рабочих, подверженных воздействию вредных факторов производственной среды остаётся весьма актуальной проблемой. Нами проведен анализ показателей ультразвуковой и транскраниальной допплерографии сосудов головного мозга и реоэнцефалографии у рабочих, занятых добычей полезных ископаемых и контактировавших в процессе своей трудовой деятельности с неблагоприятными факторами труда и трудового процесса. С учетом полученных данных дана оценка скоростных характеристик кровотока в каротидной и вертебро-базилярной системах головного мозга, показателей цереброваскулярной реактивности и общего функционального состояния головного мозга.
