CC BY
16КОЛ1Р ЯК ЗАС1Б СЕМАНТИЗАЦИ АКС1ОЛОГ1ЧНО1 КАРТИНИ СВ1ТУ В ДИТЯЧОМУ МУЛЬТИПЛ1КАЦ1ЙНОМУ ТЕКСТ1 (НА МАТЕР1АЛ1 ФРАНЦУЗЬКО1 МАЛЬОВАНО1 1СТОР11« LES AVENTURES DE PETIT OURS BRUN »)
Мостова НаЫя AóaMÍena
кандидат фшологЫних наук, доцент кафедри кпансько'г та французьког фшологгг Кигвський нацюнальний лшгвктичний ушверситет
COLOR AS A MEANS OF SEMANTIZATION OF THE AXIOLOGICAL PICTURE IN THE CHILDREN'S ANIMATED TEXT (BASED ON THE MATERIAL FROM THE CHILDREN'S CARTOON « LES AVENTURES DE PETIT OURS BRUN »)
Mostova N.A., Candidate of Philology, Associate Professor of the Spanish and French Philology Department, Kyiv National Linguistic University
АНОТАЦ1Я
У статтi до^джена корелящя мiж фiзичними i метафiзичними властивостями кольорiв та його семантичними функщямиу мультиплтацшному текстi в процеа вибудовування фрагментiв аксiологiчног картини свту. Щоразу колiр унаочнюе iмплiцитнi й експлщитт смисли, створен лшгвостилктичними засобами на фонетичному, лексичному, син-таксичному рiвнях.
ABSTRACT
The article investigated the correlation between the physical and metaphysical properties of colors and its semantic features in the animated text in the process of building the fragments of the axiological picture of the world. Each color visualizes implicit and explicit meaning created by linguistic and stylistic means on the phonetic, lexical, syntactic levels.
Ключовi слова: колiр, кольорова семантика, аксiологiчна картина свту, мультиплтацшний текст, лшгвостилi-стичт засоби.
Key words: color, color semantics, axiological picture of the world, animated text, linguistic and stylistic means.
Постановка проблеми i видшення рашше невиршено! частини загально! проблеми. Кошр як феномен нашо! реальной! являе собою сукупшсть яюсних i кшьюсних характеристик свилових хвиль у дiапазонi ввд 400 до 700 нм, що сприймаються мозком людини внаслщок збудження й гальмування рецепторiв очно! атювки - клиин чутли-вих до кольору. Завдяки зоровим, зокрема кольоровим, вщчуттям людина тзнае безмежшсть Всесвиу [1, с.28], оскшьки колiр завжди був i лишаеться джерелом шформа-цп (блакитне небо - гарна погода), символом, прикрасою (бша довга сукня, бший светр - елегантшсть, ошатшсть), ознакою духовност (зображення янголiв, святкового одя-гу священиюв в ортодоксальнш церкв^ одягу волхшв). Ко-льоров^ть е невичерпним джерелом емоцшних ввдчутв i естетичних переживань, а отже, важливим аспектом мiж-культурно! комушкацп [2, с.22].
Явище кольору вивчаеться багатьма науками й науко-вими дисциплшами. Наприклад, фiзика цiкавиться енер-гетичною природою кольору, фiзiологiя - сприйняттям свггла людським оком i його перетворенням на колiр, пси-хологiя -впливом кольору на психжу людини, здатнiстю викликати рiзнi емоцп, бiологiя - значенням i роллю кольору в життедiяльностi людини, тваринних i рослинних органiзмiв. Сукупшсть наук, яка дослщжуе рiзнi аспекти кольору, називаеться кольорознавством [3, с.5], послуго-вуючись даними якого можливо науково об1"рунтувати се-мантичну й функщональну роль кольору в процеа вибудовування ним аксюлопчно! картини свггу крiзь систему цiлiсних художшх образiв незалежно вiд виду мистецтва (лггература, образотворче мистецтво, кiно, театр), тому що колiр вважаеться найвиразшшим пластично-образним засобом [4, с.7] створення моделi реальностi в художньо-
му просторь Отже, цiлком логiчно, що колiр може слугу-вати предметом лшгвостил^тичних студiй, спрямованих на вивчення експресивно-емоцшного потенцiалу його вь зуально! виразностi в канвi художнього тексту. Оскшьки колiр е пщг'рунтям асощативного мислення, яке передае враження i почуття адресата вiд побаченого, почутого, прочитаного, то кольоровий символiзм допомагае декоду-вати смисли твору певно! епохи, кра!ни, автора [4, с. 64]. Таким чином, актуальшсть проведено! лшгастично! ро-звiдки базуеться на виявленш кореляцi! мiж фiзичними i метафiзичними характеристиками i властивостями кольору та його семантичними функщями в канвi художнього тексту, зокрема дитячого мультиплжацшного. Об'ектом нашого дослвдження слугуе мультиплiкацiйний текст як особливий вид дитячого тексту, а його предметом - колiр як один з шструментав створення пластичного мульти-плжацшного образу персонажа, що актуалiзуе аксюло-гiчну картину свiту певно! сощально! спiльноти, зокрема французько!. Мета лштастичного пошуку полягае у до-слiдженнi семантично! ролi кольору в актуалiзацi! фраг-ментiв аксiологiчно! картини мовщв, а саме - персонажiв мультиплiкацiйно! iсторi!. Поставлена мета вимагае вирь шення таких завдань:1) з'ясувати фiзичну й метафiзичну природу матричних кольорiв; 2) аргументувати вплив кольору на ментальшсть людини, розвиток !! свiдомостi, ак-туалiзацiю рис характеру; 3) показати взаемозв'язок мiж кольором предмета i його функщональними властивостями; 4) виявити специфжу функцiонування виражальних можливостей кольору в мультиплжацшному фiльмi.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Кожен колiр спектра слугуе певним видом електромагштно! енергп [5], мае свое смислове наповнення, фiзико-хiмiчнi й психо-
фiзiологiчнi характеристики, як разом створюють певний кольоровий вплив на ментальний стан людини, а отже, i 11 фiзичне тiло. Червоний колiр, наприклад, мае найдов-шу хвилю i тому глибоко проникае у живi тканини та по-значаеться на 1хньому живленнi [6]. З цих причин ще в добу Середньовiччя персидський учений, фiлософ, лжар, АвщеИнна (980-1037) пропонував лiкувати червоним ко-льором нудьгу й застуду, оскшьки червоний мае збуджу-вальну дш, прискорюе в органiзмi процеси одужання. Лiкувальна дiя кольору пов'язана з впливом коливних хвиль певно1 довжини на фiзичне й тонке тшо людини, а, на думку багатьох спещалютав, механiзм хвороби пов'яза-ний iз порушенням кольорового балансу в органiзмi або дефiцитом певного кольору, необидного для здорово! життедiяльностi оргашзму й псих1чно1 гармонii, адже, як зазначалося вище, колiр е певним видом електромагштно! енергii. Саме тому великий шмецький письменник i поет Йоганн Вольфганг Гете, залежно ввд характеру творiв, над якими працював, обирав окуляри вiдповiдного кольору. Вш зазначав, що червоний пвдшмае настрiй, збуджуе енер-гiю людини, тодi як синiй, навпаки, пригшчуе 11 [5].
Сприйняття кольору залежить ввд його чистоти, яс-кравоста, насиченостi, ментального й фiзичного стану людини. Яскравi й чистi кольори шстинктивно люблять маленькi дiти. Щкавим фактом е те, що кольоровий зiр людини розвиваеться у певнш послiдовностi. Так, спо-чатку дитина сприймае червоний, помаранчевий, жовтий, зелений кольори, а потам - фюлетовий, синш, блакитний. Можливо, що така послвдовшсть сприйняття кольорiв обумовлена довжиною iхнiх хвиль у сонячному спектрь Колiр слугуе важливим чинником штелектуального ро-звитку дитини, оскiльки вш впливае на всi органи сприйняття людиною iнформацii iз зовшшнього свiту: зiр, смак, слух, дотик, нюх. Маючи здатшсть асоцiюватися з предметами навколишньо! дiйсностi, колiр може активiзувати вiдповiднi образи, утшеш в приемних або трагiчних спо-гадах i вiдчуттях. Насичена палира кольорiв в iнтер'ерi завжди була потужним засобом впливу на душу людини, 11 настрш, поведшку, допомагаючи позбутися сенсорного голоду й уникнути виснаження оргашзму [2, с. 194-195]. Усввдомлений вибiр кольору дозволяе впливати на настрш людини та 11 життедiяльнiсть, тому варто брати до уваги ва його властивосл, обираючи кольорову палггру одягу й штер'еру, зокрема коли йдеться про дитину. О^м того, за вподобанням людиною того чи того кольору психологи виявляють риси 11 характеру, схильшсть до певно1 дiяль-носл, стан здоров'я.
Кожен iз семи кольорiв веселки, маючи свiй спектр випромшювання у просторi, забарвлюе один iз семи ш-формацiйних рiвнiв планети Земля [6, с.23] вiдповiдним кольором. Колiр першо1 сфери - червоний; друго1 - жо-втогарячий; третьо1 - жовтий; четверто1 - зелений; п'ято1 - блакитний; шосто1 - синш; сьомо1 - фiолетовий. Саме кольори веселки вважаються матричними, тому що вони сформован планетою Земля для конкретно1 сввдомо1 та пвдсввдомо1 мотивацii дiй живих iстот на нашш планетi [там само, с.24]. Матричнi кольори вiдображають чiтко оформлен подii, оскiльки кожен iнформацiйний рiвень або сфера слугуе матрицею формування руйшвних або
життетворчих подiй за допомогою думок, став, дiй людини. Червоний колiр е одним з основних кольорiв планети, що мае велике значення для розвитку фiзичного тша людини i 11 виживання. Нестача енергп червоного кольору призво-дить до появи у людини страху, стурбованосл, побоюван-ня за життя i нездатностi подолати життевi труднощi. Жо-втогарячий колiр ввдмшно вiдновлюе енергетику, психiку, емоцii та фiзичне тiло людини пiсля тривалого стресу або хвороби на клггинному рiвнi. Цей колiр асоцiюеться iз задоволенням, натхненням, творчiстю, розслабленням, поеднуе дш червоного й жовтого кольорiв. Жовтий колiр е фiзiологiчно оптимальним, через те що вш мае найбшьшу видимiсть серед чистих спектральних кольорiв i найменшу насиченiсть, чим пояснюеться його мшмальна стомлю-вальна дiя. Жовтий стимулюе дiяльнiсть нервово1 систе-ми, зупиняе нервовi розлади [6, с. 76-77], а тому позитивно впливае на дiловi ввдносини й професшш стосунки, стимулюе прояв вольових зусиль людини в рiзних життевих ситуащях, визначае 11 збалансований емоцшний стан, упо-рядковашсть думок. У такому разi можна говорити про виважешсть i помiрну експресивну насиченiсть мовлення незалежно ввд умов (сприятлив1/несприятлив0 реалiзацii комунiкативноi ситуацп. Зелений колiр символiзуе достаток, дружелюбшсть, зцiлення, гармонiю людини й планети Земля. Вш уважаеться фiзично оптимальним через те, що зiр людини формувався i розвивався в природних шформацшних полях. На думку М. Дерибаре, цей колiр допомагае позбутися нервово1 дратiвливостi, перевтоми, безсоння, псишчних хвороб [6, с.74-76]. За блакитним кольором закршлюеться значення життево1 еволюцii, духовного розвитку, динамiчного руху. Вiн структуруе простар i час, позитивно впливае на голосовi зв'язки, допомагае збалансувати ендокринну систему, збiльшуе самооцiнку людини, сприяе 11 самореалiзацii, мае заспокшливу дiю, зменшуе кров'яний тиск, уповшьнюе пульс i ритм дихан-ня. М. Дерибаре вважае, що блакитний мае антисептичну дш та е корисним для гшерактивних людей. Ним лжують невролопчш явища, полегшують боль Пвд його впливом зменшуеться м'язове напруження. Синш колiр стимулюе мозкову дiяльнiсть, покращуе пам'ять i концентращю. Це традицiйний колiр глибоких медитацш, творчих прозрiнь, вiдкриття незвичних здiбностей i духовного пошуку. Ним лжують дитячi iнфекцiйнi захворювання, коклюш, жовту-ху, шкiрянi захворювання [8]. Надзвичайно сильний пози-тивний вплив мае цей колiр на нервову систему. Фюлетовий колiр символiзуе знання i навчання людини духовним законам Всесвиу, якi виходять поза межi 11 схоластичних уявлень про навколишнш свiт i його розвиток. Вш вва-жаеться найсильнiшим очисником нашо1 планети вiд iн-формацiйного бруду, що трансформуе енергп, ввдновлюю-чи фiзичне й тонке тiло людини. Цей колiр мае унiкальну дш на функцiональнi системи людини та 11 центральну нервову систему. Згвдно з Морисом Дерибаре, фюлетовий позитивно впливае на серце, легеш, кровоносш судини, збшьшуе витривалiсть тканини [6].
Кольоровi асоцiацii утворюються i закршлюються у корi головного мозку, що е тотожним процесам формування умовних рефлекав [2, с.183]. З одного боку, кольорова перевага може обумовлюватися сформованими кольоро-
вими асощащями й залежати ввд нацюнальних традицш, темпераменту, CTaTi (в Укршш, наприклад, червоний i чор-ний кольори домiнують на традицшних вишитих сорочках технiкою «хрестик»; червоний асоцiюeться з калиною, яка символiзуe любов, вiрнiсть, здоров'я, а чорний - матш-ку землю Макошу, адже земля украшська ввдома в усьо-му свiтi сво1ми чорноземами, а також смуток, жалобу). З другого боку, вона е бюлопчно вродженою особливiстю, пов'язаною з впливом семи сфер планети Земля на форму-вання матриц шдиввда.
Виклад основного матерiалу. Засоби семантизацп кольору е численними. Вш може набувати того чи того значення за аналопею з навколишшми об'ектами i явищами (у багатьох культурах жовтий колiр, наприклад, набирае властивостей сонця, пшенищ, й тодi вiн може означати життя, тепло, добробут); за асощащею з будь-якими ввд-чуттями й емощями (червоний асоцiюеться з любов'ю, чорний - iз журбою), за ототожненням з абстрактними поняттями, а також безпосередньо чуттевим шляхом (ввд-починок на природ^ зокрема в оточенш зеленого кольору, здшснюе заспокiйливий вплив на нервову систему людини). Серiя експерименлв, проведених О. Р. Лурiею на початку тридцятих роюв минулого столiття, переконливо довела, що способи категоризацп i класифжацп кольору е культурно обумовленими, хоча вчений визнавав ввдчуття кольору ушверсальною функцiею [9].
Час i способи набування кольорами сво!х значень вважаються нерозгаданою таемницею. 1снуе думка, що кольорова семантика не стшьки створюеться, скшьки пе-реломлюеться, проявляеться й штерпретуються суспшь-ною iсторичною i культуролопчною дiяльнiстю. Колiр як семантичний феномен мае специфiчну категорiальну систему й тип значення. Змютом кольорового значення слугують фiзiологiчнi, емоцiйнi, штелектуальш, поведш-ковi реакцй' на колiр. На думку П. В. Яньшина, природне значення кольору пов'язане з його сприйняттям, впливом i використанням у процеа об'ективiзацiï i категоризацй' свiту людиною [10], константшсть якого закршлюеть-ся у мовленш, культурi, традицiях рiзних етносiв, але якi водночас е взаемопов'язаними, що сввдчить про ушвер-сальнiсть значення кольору i щнностей, якi вiн допомагае об'ективувати.
Залежно ввд способiв свого функцiонування колiр може реалiзовуватися як знак (червоний на овочах i фруктах як ознака стиглосл) i символ (кольори геральдики як концентрована шформащя про духовний i матерiальний свгг краши). Позначуване i означальне нерозривно поед-нанi, що надае можливостi його аргументованоï штерпре-тацiï, достовiрнiсть я^ може бути перевiрена характеристиками предмета, позначуваного кольором.
Росiйський дослвдник П. В. Яньшин проголошуе ста-новлення нового наукового напряму - психосемантики кольору, головна методолопчна основа якого вбачаеться в тому, що наявшсть i специфжа кольорово'' семантики де-монструе буття людини у свт та ïï взаемодiю iз Всесвггом, забезпечуючи на рiзних рiвнях адекватне ввдображення суб'ектом образу цiеï реальносл [10] Тому, на нашу думку, доречно говорити про певне взаемоввдношення мiж ко-льором предмета i його якостями. Наприклад, за червоним
кольором закрiплена функщя життезабезпечення фiзич-ного тiла людини, а за жовтим - здорово!' нервово!' систе-ми. Так, овочем, який позитивно впливае на дуже важливi процеси, що вiдповiдають за здорове функцюнування органiзмy людини, е помвдор (сприяе виведенню холестерину, протидie розвитку гнильних процесiв y кишечнику, стимулюе травлення, пвдтримуе нормальну роботу серце-во-сyдинноï системи), на якому червоний i жовтий кольори представлен найбiльш чисто i яскраво. Отже, цшкщ властивостi помвдора тотожнi лiкyвальним дiям червоного i жовтого кольорiв. Цей принцип можна спроектувати на взаeмовiдношення мiж кольорами i фyнкцiональними характеристиками одягу, предметiв побуту, а також рисами характеру персонажiв, особливостi яких виявляються на фонетичному, лексичному, синтаксичному рiвнях тексту, а колiр слугуе засобом 1х вiзyалiзацiï.
Знання фiзичних i метафiзичних властивостей ко-льорiв сонячного спектра, що впливають на фiзичне тiло та ментальний стан людини, дозволяе проаналiзyвати й аргументувати семантику кольору i його функцп y фран-цузькому мультиплжацшному фiльмi л Les aventures de Petit Ours Brun л, де поряд iз мовленневими засобами ви-разност колiр слугуе активним шструментом вираження експресiï, створюючи своeрiдний емоцшний фон y процеа розгортання низки смиств мyльтиплiкацiйного тексту. Саме в цьому мyльтфiльмi вивчення сми^в кольору заслуговуе на особливу увагу, оскiльки кожна його серiя характеризуеться надзвичайно насиченою палiтрою ко-льорiв веселки, яка загалом створюе позитивну емоцiй-нiсть i цШсшсть мyльтиплiкацiйного тексту, викликае iнтерес i пильну увагу його адресатiв, що виявляеться y подальшому хвальному наслвдуванш ними дiй i реплiк ге-ро1в мальованоï iсторiï.
Важлива функщя кольору полягае в тому, що вш позитивно впливае на штелектуальний розвиток i настрш дитини y процеа перегляду тieï чи тieï серп мультфшьму. Kолiр дieво унаочнюе простiр iнтер'eрy, екстер'еру, пейзажу, в якому ввдбуваються численш подiï кожноï iз серiй мультфшьму, знайомить з особливостями певноï пори року (наприклад, серп л Petit Ours Brun découvre la ferme л, л Petit Ours Brun part à l'avanture >>), влучно доповнюе мовленневу й дieвy характеристику персонажiв. Наприклад, y серп л Petit Ours Brun va dormir chez son cousin « ми бачимо ведмедицю-маму y вечiрнiй фiолетовiй сyкнi й накидцi бузкового кольору (пiвтон фiолетового). Нагадае-мо, що фюлетовий ввдповвдае за прагнення людини до ду-ховних знань. У таких серiях мyльтфiльмy, як л Petit Ours Brun joue à la dinette л Petit Ours Brun fait des crêpes л Petit Ours Brun a un secret * та шших, дп та реплжи ведме-дицi-мами представляють ïï як високоморальну духовну особистiсть, а в серп л Petit Ours Brun va dormir chez son cousin л ця характеристика закршлюеться кольором одягу, який вкотре пвдкреслюе ïï особливу жiночy ментальнiсть й елегантшсть, i саме тому ведмiдь-тато проявляе до своeï дружини увагу, запрошуючи ïï y театр, а поим - y ресторан. Мама Бурого Ведмедика носить багато одягу жовтого кольору, адже жшщ, як берегиш родини, потрiбно чимало життeвоï енергп й тертння для виховання дитини, вико-нання численних домашшх обов'язкiв. Зелений колiр до-
помагае !й набути енергй' спокою i врiвноваженостi, щоб адекватно реагувати на витiвки свого улюбленого малюка (наприклад, серiя « Petit Ours Brun aime trop les bonbons », « Petit Ours Brun prend son bain »).
У зав'язщ французького мультфiльму « Les aventures de Petit Ours Brun » зелений колiр гармонiзуе та впорядковуе простар, в якому вщбуваються поди
i який повiдомляе глядачев^ що мешканцi будинку люблять природу, а тому облагороджують землю навко-ло нього. Згiдно з духовним законом, зовшшне вiдтворюе внутрiшне, тобто внутршнш свiт вiдбивае матерiальний свгг [13]. Отже, якщо у людини врiвноважений емоцiйний стан, а значить i 11 думки, то в матерiальному свiтi завжди пануе чистота, порядок, затишок, достаток. До речi цей духовний закон закодований в англшсьюй фразьклше «How are things treating withe you?», яка доствно пере-кладаеться «як речi поводяться з вами?». Зв'язок мiж духовним i матерiальним свiтом людини можна описати в такий споаб: людина як поеднання духовних (тонке тшо) i матерiальних (фiзичне тшо) компоненпв постiйно взае-модiе з матерiальними предметами, в яких також наявна енерпя Творця, вiдчуваючи на собi постiйний вплив i дш цих предметiв, оскiльки кожен iз них щоденно виконуе сво! функцп i, найважливiше, е образом певно! поди. За-гальними характеристиками простору, де вщбуваються подй' мальовано! ктори, можуть слугувати такi ознаки, як охайшсть, чистота, впорядкованiсть, реалiстичнiсть, естетичшсть. Окрiм того, гармонiйний i зi смаком оформлений простiр слугуе iмплiцитною характеристикою його власникiв, тому доречно говорити про таю !хш риси, як вщповщальшсть, працьовитiсть, естетичний смак.
У кожнш серп мультиплжацшного фiльму фжсуеть-ся спiввiдношення мiж простором (iнтер'ер, екстер'ер, пейзаж), кольором, сюжетом ктори. Аналiзуючи мовлен-невий матерiал, спостерiгаемо чiтку вiдповiднiсть мiж кольором простору i його функщональним призначенням, але провiдна роль кольору полягае саме у вибудовуванш штер'еру - штучно створеного простору помешкання, який вiдзначаеться рiзноманiтною свиловою i кольоро-вою картиною [2, с.5], адже, користуючись певним кольором, людина пщсвщомо забезпечуе потребу в тих чи тих енерпях, рисах характеру, у набутт яких сприяе колiр як певний вид електромагштно! енергп. Наприклад, у юмнат ведмедика домiнуе блакитний колiр, представлений трьо-ма вiдтiнками i тонами (стши, пiдлога, плiнтус), наявнi синш (лiжко), зелений (покривало на лiжку, дверi), жовтий (комод, картина на CTim). Як вiдомо, одна з функцш бла-китного i синього полягае у нормалiзацii дiяльностi нерво-во! системи. Вони мають потужну заспоюйливу, а також антисептичну дш. Велика кiлькiсть блакитного у кiмнатi ведмедика цiлком логiчна, адже малюку важливо свое-часно заспоко!тися, урiвноважити життеву енергiю пiсля активного знайомства з навколишшм свiтом. Дiя цього кольору тдсилюеться впливом жовтого, який, поряд iз нор-малiзацiею нервово! системи, стимулюе прояв вольових зусиль, адже через цей колiр людина отримуе енергш сон-ця. Зелений також сприяе спокою i врiвноваженостi, о^м того, мiстить значення дружелюбност й гармони. Саме щ риси характеру ведмедик яскраво демонструе у вах серiях
мультфiльму. Щоразу колiр реалiзуe вiдповiдне значення, яке пщтверджуеться на мовленневому piBHi. Наприклад, у cepiï « Petit Ours Brun va à la pêche » за зеленим i жов-тим кольорами закршлюеться семантика «вщпочинку» й «життя». Цей фiльм насичений зеленим кольором i його вщтшками, що поступово переходять у жовтий. На лек-сичному рiвнi фнуруе лексичне поле «рибалки»: la pêche, cannes à pêche, attraper de beaux poissons, préparer hameçon, accrocher, un verre de terre, attraper un, doucement, s'échapper, filer. На синтаксичному рiвнi - численш окличш й спону-кальш речення, що шюструють активну поведiнку дiдуся i онука. На фонетичному - штонащя радосл й захвату, яка пщкршлюеться вiдповiдними екстралiнгвiстичними засо-бами (посмшки, сяючi очi), мовленневими дiями - смiх, i, крiм того, формуе таю додатковi смисли, як турбота, по-зитивнiсть, поблажливiсть, сум. У серп мультфшьму фну-рують соняшники, що традицiйно символiзують сонце, а значить - життя. Навгть двi лексеми, якi позначають цю рослину у французьюй мовi прямо вказують на ïï зв'язок iз сонцем: 1) tournesol = tourne (повертати в зворотному напрямку) + sol (Грунт), тобто та, що вщвертаеться вщ зем-лi до сонця; 2) soleil (одне слово позначае два предмети: сонце i рослину, схожу на нього за кольором i формою, тобто соняшник е метафорою сонця). Передавання досвщу дщуся онуковi символiзуе також життя, адже без зв'язку поколшь немае майбутнього. Згщно з ведичними знан-нями, онуки символiзують майбутне, дгти - теперiшне, батьки - минуле, а це означае, що ва часовi промiжки не iснують iзольовано одне вiд одного, а пов'язаш мiж собою на стрiчцi життя [8]. Кольори одягу персонажiв i простору, в якому вщбуваються поди, мають схожi ввдтшки й тони, що слугуе когезiею мультиплiкацiйного тексту, яка забезпечуе його цШсшсть. Так, зелений колiр жилетки дщуся гармонiюе iз численними вiдтiнками зеленого кольору свггу природи, а його свггло-сиш штани й блакитно-синя футболка малюка ствзвучш з кольорами неба та рГчки в линш день, жовтий комбшезон ведмедика поеднуеться Гз соняшниками, що розквГтають на полях. НавГть поплавки дщуся й онука ствзвучш з кольорами ïхнього одягу. Одяг персонажГв мультфшьму, предмети штер'еру здебшьшого мають однакове кольорове виршення. Наприклад, мама вбрана в жовту стдницю, а у малюка - жовт панчохи; у його юмнап стоïть жовтий комод, а стшу прикрашае жо-вта картина. Важливою деталлю характеристики ведмеди-цьмами е те, що в уах серГях вона носить довп спщнищ, плаття. Такий одяг не е випадковим, оскшьки вш сим-волГзуе жшочГсть i дозволяе врГвноважити жшочГ енергп, закручуючи торсшш потоки правого i лГвого кручення [11, с.72]. ОкрГм того, вш Гмплщитно видшяе таку рису ïï характеру, як скромшсть.
Малюк мае у своему комодГ одяг уах кольорГв веселки, але найбшьше - жовтого. Кольорова варГащя е очевидною залежно вщ комунiкативноï ситуацiï, що розгортаеться в тш чи тш серГ!' французького мультиплжацшного фшьму, акцентуючи у такий споаб смисли, виражеш на лексично-му, синтаксичному i фонетичному рГвнях. Наприклад, одяг батьюв ведмедика, що мае ввдтшки зеленого з домшками арого, закршлюе за цим кольором значення неспокою, прикростГ, жалкування, пригшченост у серiï « Petit Ours
Brun aime trop les bonbons ». На невербальному рiвнi ця шформащя передаеться мiмiкою й жестами. Так, у сумних очах малюка (фнура умовчання мае особливу експресив-ну функщю) глядач читае поввдомлення «Що ж я наробив! Чому не послухав маму?», семантика якого дублюеться ввдповвдним жестом - торкання голови обома руками як символ стурбованосл, занепокоення. Протяжш зггхання ведмежати сповщають про те, що йому недобре ввд злов-живання солодощами. На фонетичному - штонащя мов-лення тата створюе такi додатковi смисли, як хвилювання й ствчуття, занепокоенiсть, а на лексичному - реплжа мами « Je crois qu'il a eu très faim des bonbons cet après-midi » з конотащею любовi й шжносл опосередковано розкри-вае причину поганого апетиту в 1хнього сина. Ïï реплжа позбавлена категоричностi завдяки вживанню дiеслова «croire» у першiй особi однини (тобто це моя думка, а не абсолютна ютина). У такий споаб мама висловлюе при-пущення щодо наслiдкiв ситуацiï, учасниками я^ вони стали (сусiдка пригостила ïхню родину коробкою цукерок, щоб подякувати за певну послугу, а малюк, скориставшись зайнятiстю мами, з^в ï^ багато). Тепер маленького вед-медика нудить, i йому соромно за свш учинок, оскiльки активiзувалася дiя совiстi. Отже, опосередкований мов-ленневий вплив на свiдомiсть одного iз спiврозмовникiв е ефективним результатом мовленневоï дiяльностi iншо-го. Таким чином, можна говорити про те, що батьки ви-будували правильну стратегш у процесi розгортання ко-мунiкативноï ситуацiï, адже вони отримали позитивний результат - £хнш малюк усввдомив свiй негативний вчи-нок. Аналiз та iнтерпретацiя цього фрагмента серп мультфшьму переконливо доводить, що важлива образ-програ-ма, а саме «батьюв важливо слухатися», формуеться пвд впливом комплексу емоцiйно-забарвлених мовленневих i вiзуальних засобiв на сввдомють i пiдсвiдомiсть адресанта повiдомлення.
Колiр може увиразнювати й надавати завершеносл мовленневому висловлюванню. Так, функцiональна роль кольорового шазму у серiï « Petit ours veut s'habiller tout seul » полягае у символiзацiï згоди й порозумшня мiж мамою i сином, якими закшчився 1хнш побутовий конфлiкт, представлений на початку мальованоï iсторiï. Схвалення мамою його самостшносл спонукае ведмедика вдягнути-ся тепло, i пiдсвiдомо вш обирае речi однакового кольору з одягом мами. В останньому епiзодi зазначеноï серiï ми бачимо ведмедицю-маму в зеленому твпальто й жовтш спiдницi, а ведмедика в жовтому светрi i зелених штанях, котрi за руку йдуть у гость Перехресне зображення ко-льорiв одягу нагадуе нам грецьку лиеру Х (хи), що надае пiдстави називати описаний прийом кольоровим хiазмом.
Додаткову лшгвокультуролопчну iнформацiю щодо функцiï хiазму в поданому контекстi надае нам символiч-ний аналiз лiтерного знака Х, який дозволяе видшити в ньому два натвтрикутника, поеднаних мiж собою. Верх-нiй символiзуе чоловiчий початок - (духовне), нижнiй - жшочий - (матерiальне). Цi знаки символiзують рiзну фiзичну й енергетичну будову чоловжа i жiнки. Чоловж бере енергiю з космосу i втшюе на Землi енергiю духу, а жшка, навпаки, енергiю Земл^ матерiï [11, с.71]. Отже, у наведеному прикладi функцiя кольорового хiазму полягае
у вiзуальному зображеннi гармошзацп чоловiчоï i жiночоï енергп, яка виражаеться також на мовленневому i поза-мовленневому рiвнях.
Колiр сам собою i вплив ввд нього збпаються лише за умови наявносл гармоншних пiвтонiв у зображеннi того чи того фрагмента реальность Наприклад, зображуючи в мультфiльмi пейзажi навколо будинку, художник-муль-типлiкатор використав близько десяти швтошв i вiдтiнкiв зеленого, за яким у цш серп закршлюеться семантика «затишку». У вах iнших випадках колiр миттево набувае змь неноï новоï якость Наприклад, строкатi кольори предметiв побуту на кухш у серiï « Petit Ours aime trop les bonbons » створюють дисонуюче, рухоме, швидкоплинне, вражен-ня, запобiгаючи аморфносл зображення iнтер'еру кухнi. Вони сприяють знайомству i запам'ятовуванню дитиною новоï лексики, що належить до лексичного поля «кухня»: buffet, bol, cuillère à bois, fourchette à bois, évier, serviette, réfrigérateur, poêle, poubelle, brosse à plancher, fourneau, assiette, table, chaise, nappe.
Висновки. У дитячому мультиплжацшному текст колiр слугуе важливим компонентом вибудовування як iмплiцитних, так i експлщитних смиств у гармоншному тандемi з лшгвосгатстичними засобами на фонетичному, лексичному i синтаксичному рiвнях, слугуючи емоцiйною ы кольоровою когезiею тексту, а його прагматична функщя полягае у миттевш фжсацп уваги й формуванш штере-су дитини до розгортання власне тексту, який проявляеть-ся у певних емоцшних реакцiях як на його вiзуальну, так i на аущальну iнформацiю.
Кольорова семантика формуе основу семантичж^' структури мультиплжацшного персонажа, оскiльки колiр iснуе не лише у формi особистiсних ввдчутлв i образiв, але й як об'ективно представлений аспект художньоï реальной!, як вiзуалiзована характеристика властивостей предмелв.
Список лiтератури:
1. Б.А. Шашлов Цвет и цветовоспроизведение / Борис Аполлонович Шашлов. — М: «Книга», 1986. — 280 с.
2. Л.Н. Миронова Цветоведение. Психологическое воздействие цвета / Ленина Николаевна Миронова. — Минск «Вышэйшая школа», 1984. — 280 с.
3. А.С. Зайцев Наука о цвете и живопись / Алексей Сергеевич Зайцев. — М: «Искусство», 1986. — 159 с.
4. Т.Г. Печенюк Кольорознавство / Тамша Григорiвна Печенюк. — К: «ГраньТ», 2009. — 192 с.
5. Иханнес Иттен, "Основы цвета" [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.colory.ru /colorbasics/
6. М. Дерибере. Цвет в деятельности человека / Морис Дерибаре: [пер. с фр. А.М. Григорьев]. — М: «Стройиз-дат», 1964. — 183 с.
7. О. В. Фшотович Живе слово творить життя / Олександр Володимирович Фшотович. - К: Украшська академiя наук; Фешкс, 2005. - 232 с.
8. Гоникман Э.И. Ваш талисман. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://medbookaide.ru
9. А.Р.Лурия Культурные различия и интеллектуальная деятельность. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.psychology-online.net
10. П.В. Яньшин Введение в психо семантику цвета / Петр Всеволодович Яньшин: [уч. пособ]. — Самара: Изд-во Сам.ГПУ, 2001. — 189 с. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://colormind.narod.ru
11. Синельников В. В. Таинственная сила слова. Формула любви. Как слова воздействуют на нашу жизнь / Валерий Владимирович Синельников. - М.: Центрполиграф, 2006. - 255 с.
fl^epena inrocrpaTMBHoro MaTepiany:
1. Petit Ours Brun découvre la ferme
2. Petit Ours Brun part à l'avanture
3. Petit Ours Brun va dormir chez son cousin
4. Petit Ours Brun joue à la dinette
5. Petit Ours Brun fait des crêpes
6. Petit Ours Brun a un secret
7. Petit Ours Brun aime trop les bonbons
8. Petit Ours Brun prend son bain
В1ДТВОРЕННЯ СУРЖИКОВИХ ЕЛЕМЕНТ1В ПРОЗИ Ю.АНДРУХОВИЧА У ПЕРЕКЛАДАХ АНГЛ1ЙСЬКОЮ ТА ПОЛЬСЬКОЮ МОВАМИ
Нечипоренко Мирослава Юривна
асистент кафедри твори та практики перекладу
з англшсько'г мови 1нститут фшологгг
Кигвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка
REPRODUCTION OF SURZHYK UNITS OF YURI ANDRUKVOVYCH PROSE WRITINGS IN THE ENGLISH AND POLISH TRANSLATIONS
M. Yu. Nechyporenko, assistant of the chair of theory and practice of translation from the English language, Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv
АНОТАЦ1Я
У статтi порушуеться проблема можливостi вiдтворення у перекладi суржику на прикладi суржикових одиниць прозових творiв найбшьш перекладуваного шоземними мовами сучасного украгнського письменника, Юрiя Андруховича. До^джуються тдходи до вiдображення цих етноспецифших елементiв, обрат англомовними та польськомовними пе-рекладачами. Висвтлюються особливостi та вiдмiнностi у тдходах, котрих дотримуються перекладачи
ABSTRACT
The study investigates the possibilities of rendering surzhyk through the example of the surzhyk units found in the texts of the most extensively translated into foreign languages modern Ukrainian writer, Yuri Andrukhovych. It covers the approaches to the culture-specific elements chosen by the Anglophone and Polish translators of Andrukhovych prose writings. The focus is set on the peculiarities and differences in these approaches.
Ключовi слова: суржик, художнш переклад, авторський стиль, постмодершзм, етноспецифiчна одиниця.
Key words: surzhyk, literary translation, individual style of a writer, postmodernism, culture-specific unit.
Укра'нський постмодертзм всшяко експериментуе з мовою, мобШзуючи ресурси, що нарощувалися у нш впродовж столпь. Ллературознавщ неодноразово вказу-вали на перебування творiв, особливо роману «Рекреацп», Ю. Андруховича «в складному дiалозi з травестованою «Ене'дою»» [16, с. 248] Котляревського, зокрема, що сто-суеться мови. Н. Зборовська, наприклад, пише: «Бубаб^ти вперше лиературно осмислюють котляревщину, вибираю-чи ïï як традищю мови, свлосприймання, героя, як еди-ний текст, що не пародшеться, бо оргатчно входить в су-часний контекст» [14, с. 78]. А О. Гнатюк з того ж приводу зауважуе: «Знаменно, що Андрухович такою мiрою вико-ристав постат та образи «Ене'ди» Котляревського, твору, який прийнято вважати початком новинього перюду в укра'нсьюй ллератур^ мiж шшим, з огляду на послвдовне вживання розмовно'' народно'', не книжно'' мови. Травесля Котляревського знаменито використовуе зикнення мiж народною мовою та постатями з Олiмпу. Стратепя Андруховича ждобна» [9, с. 18]. У четвертш, п'ятш та шостш частинах «Еневди» наявт, зокрема, латинсько-украшсь-ю макаротзми, котрi у творах Андруховича ввдлунюють росшсько-украшським суржиком.
Здшснивши аналiз остантх дослвджень i публжацш про суржик, можна твердити наступне: у лггературознав-
чому аспекл це явище розглядали таю дослвдники як П. Бшоус, Н. Дзюбишина-Мельник, Т. Гундорова, Л. Масенко, М. Рябчук та im; у рiчищi вггчизняного мовознавства його вивчала значна юльюсть вчених, серед яких В. Дончик, Т. Кузнецова, Л. Масенко, Т. Свердан, О. Пономарiв, О. Сербенська, Л. Радик, В. Радчук, О. Руда. У контекста пе-рекладознавства фактично не ^нуе розввдок про суржик. Чи не единим ввдомим нам прикладом, е стаття В. Радчука «Суржик як недопереклад», яка торкаеться проблеми вар-варизмiв у доробках перекладачiв з англшсь^' украшсь-кою (або ж, у ширшому розумшт, - будь я^' пари мов, мiж якими здшснюеться переклад). Можна припустити, що ввдсуттсть дослвджень з цього питання у перекладо-знавчш наущ, пов'язана з тим, що суржик (принаймш, усввдомлено) не використовуеться у текстах будь-яко'' з фахових мов, а отже не ^нуе потреби його перекладати i теоретично осмислювати те, як це зробити максимально адекватно. бдину писемну царину, в яюй суржик може вшьно побутувати, становить художня лггература. Укра'н-ська ж художня лггература перекладаеться за кордоном настшьки спорадично i нечасто, що напрямок художнього перекладу з укра'нсько' мови шоземними в цшому за-лишаеться на сьогодтшнш день мало розробленим у на-уковому плат. А якщо сюди додати ще й те, що суржик
