CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 373-377
УДК [81'271+655.3.066.32]:316.74
Особливосп креолiзованого тексту новорiчноí листiвки як соцiокультурного феномена
Кузнецова Т. В., Савченко I. В.
Сумський державний унверситет, м. Суми, Украна
У статт1 проанал1зовано соцюлтгв1стичт та сощокультурт особливост1 креол1зованого тексту новор1чног лист1вки. Зокрема, досл1джено вплив соц^окультурних рис епохи на зображальний, вербальний компоненти, а також на специфику кольорового оформлення лист1вки; простежено роль социокультурного простору у трансформацп закладених у лист1вку ценностей. У досл^дженш пор1вняно особливост1 новор1чних лист1вок радянського та пострадянського пер1оду загалом, а також окремих компонент1в зокрема.
Ключовi слова: креол1зований текст, лист1вка, трансформация, вербальний компонент, зображальний компонент.
Постановка проблеми. Традицшно одшею iз найважливших складових куль-тури тюно! мiжособистiсноl комушкацп е привгання з нагоди рiзноманiтних свят, пам'ятних дат тощо. Для реатзацл цього елементу спшкування юторично сформува-лася низка форм та засобiв, особливе мюце серед яких належить лиспвщ. За майже пiвтора столiття свого юнування листiвка стала не лише важливою комунiкативною одиницею, а й невщ'емною складовою духовного життя людей, а також виразником специфiки епохи, суспшьних та полiтичних настро!в. Лиспвка представляе собою одне вiзуальне, структурне, смислове та функцiональне цiле, утворене вербальними та зображальними елементами, яке спрямоване на досягнення потрiбного комушка-тивного ефекту, i вiдповiдно е яскравим зразком креолiзованого тексту.
Термш «креолiзований текст» уперше був ужитий у 90-х роках ХХ столггтя пси-холiнгвiстами Ю. О. Сорокшим та С. Ф. Тарасовим. Щд креолiзованими дослiдники розумiли тексти, «фактура яких складаеться з двох негомогенних частин: вербально! (мовнох/мовленнево!) та невербально! (належить до шших знакових систем, шж при-родна мова)» [7, с. 180-181]. У подальшому питання креолiзованого тексту активно розвивалося у працях О. С. Ашамово! [1], I. В. Вашуншо! [3; 4], М. Б. Ворошилово! [5], З. О. Гетьман [6], А. О. Бернацько! [2] та iн.
Проте на сьогодш у вивченнi креолiзованого тексту е певнi лакуни, яю потребу-ють заповнення. Зокрема, юнуе потреба у соцiолiнгвiстичному та сощокультурному аналiзах листiвки як рiзновиду креолiзованого тексту загалом, а також вербальних та зображальних компонентiв окремо, оскшьки цьому аспекту майже не придшялося уваги. Саме цим i пояснюеться актуальшсть нашого дослiдження.
Мета розвгдки - дослщити соцiолiнгвiстичнi та сощокультурш особливостi ново-рiчноl листiвки як рiзновиду креолiзованого тексту.
Предметом вивчення е сощолшгвютичш та соцiокультурнi особливост креолiзо-ваного тексту новорiчноl лиспвки.
Матер1алом дослiдження стали 100 новорiчних листiвок за 1950-2012 роки, ви-явлених на 1нтернет-ресурсах forum.wmj.ru, savok.name, christmascollection.narod.ru,
www.sovetika.ru,www.kyda-komy.ru,retropost.ru, vk.com, alex-makk.livejournal.com, а також у власних архiвах.
Результати досл1дження. У ходi дослщження було з'ясовано, що у бшьшосн випадюв зображальна частина листiвки домшуе над вербальною: саме у нш мiститься основне смислове навантаження, завдяки чому акумулюються настро! епохи та домшантш цiнностi. Слiд зазначити, що зображення певною мiрою замiнюе вербаль-ну частину i стае головним засобом так звано! вiзуально! комушкаци. Така тенденцiя характерна як для новорiчних листiвок радянсько! епохи, так i для пострадянсько! доби.
Зокрема, у радянсью часи за допомогою зображального компонента лиснвки до широкого загалу доносили обумовлену щеолопею iнформацiю, приховано нав'язували певнi цiнностi, потрiбний стиль життя. Таким чином радянська лиснвка перетворювалася на засiб пропаганди та аптацп. У новорiчних листiвках радянсько! доби активно популяризуеться здоровий спошб життя. Головними героями-спортсменами стають як люди, так i казковi персонажi: ковзани та лижi освоюють дiвчата та хлопцi, Дiд Мороз, Новий рш, зайцi, ведмедi, сшговики i т.д. Зображальний компонент у таких лиспвках створюе переважно ефект руху, розвитку. Крiм того, у 70-х роках минулого столотя певна роль у лиспвках починае належати головному символу московсько! олiмпiади - ведмедику. Такi лиснвки е засобами пропаганди спорту загалом та олiмпiади 1980 року зокрема.
Також у радянський час вагоме мюце у листiвках вiдводиться рiзноманiтним образам, що пов'язанi з освоенням неба та космосу (ракети, супутники, космонавти, пара-шутисти тощо). Космос у цей час освоюють навггь Снiгуронька та Дiд Мороз. Космонавт у радянськш лиспвщ виконуе настiльки важливу роль, що Дщ Мороз зустрiчае його з короваем. Вагоме мюце у новорiчнiй лиспвщ вiдводиться популяризацi! трудово! дiяльностi (через образи заводiв, будiвництв, трущвника, трудових нагород). При цьому роль трущвника вiдводиться переважно юнакам. Велика увага у радянський час прищлялася темi миру (символiчним образом був голуб). Досить активно у лиспвках тиражувалися головш образи Радянського Союзу - Кремль, державний прапор.
У 50-60 роках ХХ ст. у зображеннях новорiчних листiвок вщбиваються успiхи Радянського Союзу в освоенш Пiвнiчного полюсу (бiлий ведмiдь iз гвинтокрила скидае пiнгвiнам на Ившчний полюс, де вже встановлено радянський прапор, ка-лендар на новий рш). Крiм того, у 50-х, а також 80-х роках акцентувалася увага на шмейних цiнностях. 1з 60-х рокiв ХХ столiття популярносн починае набирати образ планети Земля. Також у цей час за допомогою зображального компонента популяризуеться любов до природи (сшговик годуе синичок), поширюються народнi традицi! (Новий рiк-засiвальник). У 70^ роки починають з'являтися образи геро!в казок та мультфiльмiв (Чебурашка, Крокодил Гена, Вовк iз «Ну, постривай!» тощо), рiзноманiтнi iкебани. У 80-х роках ХХ столггтя у лиспвках доволi часто викори-стовують символiчнi нацiональнi компоненти (Дщ Мороз несе самовар та зв'язку бублиюв; Новий рш грае на балалайщ).
У зображальних компонентах новорiчних лиснвок 90-х рокiв минулого столiття швелюються пропагандистська та агiтацiйна функцi!. Дедалi бiльшо! популярностi у цей час набирають рiзноманiтнi новорiчнi iкебани. Крiм того, у 1990-х роках у лиспвках починають активно з'являтися символiчнi образи тварин, так званих знаюв китайського гороскопу.
У ХХ1 столiттi починають видозмiнюватися форми листiвки, з'являються новi образи. Поряд iз нейтральними iкебанами дедалi частiше функцюнують нацiонально маркованi образи (Дiд Мороз на тршщ). Листiвки починають стилiзувати пiд ретро, використовуючи вiдповiднi образи. Залишаеться популярним вiдображення символiв
китайського гороскопу. Слщ зазначити, що у цей час також використовуються образи геро!в мультфiльмiв (щоправда, закордонних), поряд i3 образом Дiда Мороза з'являеться Санта Клаус. Звична форма лиснвки у ХХ1 столiттi функщонуе поряд iз листiвками ручно! роботи (де зображальний компонент створюсться за допомогою рiзноманiтного матерiалу), електронними лиснвками, якi поширюються в мережi 1нтернет, музичними листiвками тощо.
Вербальний компонент переважно! бшьшосн новорiчних листiвок представлений словосполученням «СНовым годом!» (рщше трапляються «ЗНовимроком!», «Happy New Year!»). Основне навантаження у таких лиспвках робиться на зображальнш частит, яка е виразником настро!в, цiнностей, умiщуe в собi певну шформащю, а iнодi навiть побажання. Вербальний компонент у таких випадках е додатковим, при чому нерщко вiн вiдображаеться за допомогою зображальних одиниць (зображен-ня мiсяця виконуе роль лтери С, зi с^чки утворюеться напис «С Новым годом!», багаж парашутиста стае площею для побажань тощо), яю допомагають йому бшьш повно реалiзуватись. За рахунок тiсного поеднання вербальних та зображальних ча-стин максимально досягаеться мета повщомлення, а також таким чином значно еко-номиться мiсце, ресурси.
У радянський час поряд iз традищйним вербальним компонентом «С Новым годом!» з'являються характерш звертання «товарищи», побажання миру, щастя, веселощiв, радосн, здоров'я, дружби, турбот, удачi, сили, смiху, нових знань, любовi до пращ та успiхiв у робой. Крiм того, проводили паралелi мiж Новим роком та но-вими трудовими перемогами, Новим роком та новим щастям. У якосн привгання використовувалися тексти народних засiвань («На щастя! // На здоров'я! // На Новий рЫ //На нове лто! //Роди, земле, жито, пшеницю i всяку пашницю!»), як певним чином репрезентували культуру та традищ! кра!ни. Також у вербальнш частинi ро-бився акцент на темi освоення космосу: «... И Дед Мороз готов всерьез в космический полет». Укладалися у вербальний компонент лиснвки нейтральш привтання, яю ко-жен мiг витлумачувати суб'ективно, у залежносн вiд особистих поглядiв та переко-нань: «Наилучшие пожелания в новом году!».
У 90-х роках зi змшою полiтично! ситуащ! та цiнностей вербальна частина стае щлком нейтральною. У листiвках бажають радють, удачу, щастя, сповнення бажань. Побажання такого типу залишаються актуальними i для 2000-х рокiв. На початку ХХ1 столiття за допомогою шрифнв у привiтаннях починають розставляти акценти на словах, яю асощативно пов'язуються з Новим роком, створюють потрiбний настрiй, викликають певнi емоцн, почуття («Счастливого Нового года! // Пушистым шарфом улеглись // Уютно за окном снежинки, // На елке огоньки зажглись,// И детством пахнут мандаринки»). Поступово починае розширюватися привггальний ряд у новорiчнiй лиспвщ («Пусть праздник согревает // Сердечных слов теплом, // Сюрпризов много дарит, // Наполнит счастьем дом! // Пусть в каждом начинании // Удачу принесет, //Исполнит все желания //Прекрасный Новый год!»), конкретизуеться адресат («Моей Маме на Новый год!»), згадують символiчнi за китайським гороскопом образи («Год Дракона - силы год, //Пусть же в нем тебе везет. //Море смеха я желаю, // С Новым годом поздравляю!»). Крiм того, у ХХ1 d^i'm модним стае використання форм на старий манер: «Съ Новымъ годомъ!».
Усшх креолiзованого тексту великою мiрою залежить вщ особливостей кольоро-вого оформлення як зображального, так i вербального компонента. Мова кольору е не менш важливою за мову ^в та образiв. Кольорова гама мае асощативно пов'язуватися з нею чи шшою подiею, явищем, ситуащею, часом тощо. Невдало пщбраний колiр може зiпсувати загальне враження, створювати перешкоди у досягнення запланова-ного комунiкативного ефекту, роздратовувати, викликати непотрiбнi асоцiацi! тощо.
Аналiз кольорового оформлення новорiчно! лиспвки засвiдчив, що найчастiше авторами креолiзованого тексту у всi часи використовувалися рiзноманiтнi вiдтiнки си-нього, бшого, зеленого та червоного кольорiв. Ця кольорова гама е достатньо вдалою, оскiльки може бути асощативно пов'язана iз зимою загалом, а також новорiчними святами зокрема. Найчаспше бiлий колiр використовуеться на позначення сшгу та снiжинок, рiзноманiтнi вщтшки синього - для вiдображення неба, делений - для хвойних дерев. Червоний мае бшьш широкий спектр застосування. Иого вживають як для вщображення одягу Дiда Мороза (таке використання е ушверсальним i скла-лося традицiею), так i для низки шших елеменпв (переважно у лиспвках радянсь-кого часу). Використання червоного кольору у новорiчних лиспвках радянсько! епохи е символiчним та полiтично обумовленим, адже, як вщомо, символи та багато елеменпв радянського життя мали саме червоний колiр (прапор, пiонерськi галстуки, жiночi хустини тощо).
При створеннi новорiчних листiвок у всi часи зазвичай використовували або ж яскраву кольорову гаму, або ж дещо приглушен вщпнки (у залежностi вiд образiв та вербального компонента). 1з проаналiзованих нами листiвок лише кiлька зразюв 50-х рокiв ХХ столiття мали чорно-бше оформлення. Цi вiдтiнки не вщволшають, на-дають зображенню душевносп, щиростi. Повнокольоровi яскравi листiвки роблять зображення позитивним, насиченим, привертають увагу. Доволi часто за допомогою яскравих вщпнюв робився акцент на певних деталях (за допомогою червоного на фош нейтральних кольорiв видiлялися напис «С Новым годом!», ракета та зiрка; зображальний компонент у виглядi радянського прапору узгоджувався iз вербаль-ним привiтальним компонентом за кольоровою гамою i видiлявся на загальному фош тощо). У 60-х роках у новорiчних лиспвках видiляються рiзноманiтнi вiдтiнки жовтого, якi використовуються як фон, а також на позначення одягу, зiрок, мюяця, зерна, ракет тощо. Поряд iз вживанням позитивно! кольорово! гами у 60-70-х роках виникають прецеденти використання шрих, хмурих кольорiв, що також певною мiрою пов'язано iз деякими полпичними особливостями радянського життя (зокрема, «культом иросп»). У 80-i роки ХХ столотя поряд iз яскравими, насиченими, «багатообразними» листiвками з'являються мшмалютичш одиницi без надмiрного зображального, вербального компонента, кольорового навантаження (наприклад, поеднання лише трьох кольорiв).
Кольорова гама лиспвок 90-х рокiв ХХ столотя не зазнае вагомих змiн. До звич-них вiдтiнкiв новорiчно! лиспвки додаеться у цей час жовтий iз елементом позолоти, який у подальшому використовуеться i в 2000-х роках. На початку ХХ1 столотя у листiвковiй комунiкацi! з'являеться теплий, позитивний помаранчевий колiр; почи-нають використовувати рiзноманiтнi блиски, колiр яких змшюеться вiд освiтлення, кута огляду тощо; е прецеденти використання надто насичених рожевих, салатних вiдтiнкiв, яю можуть викликати незадоволення, роздратувати тощо. Червош вiдтiнки 90-х та 2000-х роюв не е полiтично обумовленими i переважно використовуються для вщображення тих чи iнших елементiв у залежносп вiд асоцiацiй.
Висновки. За перюд iз 1950 до 2012 роюв пiд впливом соцiокультурного простору значно трансформувалася не лише форма та спошб функцюнування лиспвки, а й функци, образи, засоби !х створення. Новорiчна листiвка радянсько! доби була активним засобом аптацп та пропаганди, могутнiм iнструментом у руках влади. 1з радянсько! лиспвки можна почерпнути важливу iсторичну шформащю, вiдтворити радянськi побут, звича!, культуру тощо. У лиспвщ пострадянсько! епохи швелюеться пропагандистська та агiтацiйна функци. Лиспвка е менш промовистою, проте навпъ за таких умов е виразником специфши епохи (певно! демократизаций незалежностi, вiдсутностi вiдчутного зовнiшнього впливу).
Список лггератури
1. Анисимова Е. Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креоли-зованных текстов) : учеб. пособ. для студ. фак. иностр. яз. вузов / Е. Е. Анисимова. - М.: Академия, 2003. - 128 с.
2. Бернацкая А. А. К проблеме «креолизация» текста: история и современное состояние / А. А. Бернацкая // Речевое общение : специализ. вестник. - 2000. - Вып. 3 (11). - С. 104-110.
3. Вашунина И. В. Взаимовлияние вербальных и невербальных (иконических) составляющих при восприятии креолизованного текста : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / И. В. Вашунина. - М., 2009. - 42 с.
4. Вашунина И. В. Особенности оценки креолизованного текста в зависимости от параметров иллюстрации / И. В. Вашунина // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобаческого. - 2008. - №4. - С. 223-227.
5. Ворошилова М. Б. Креолизованный текст: аспекты изучения [Электронный ресурс] / М. Б. Ворошилова // Политическая лингвистика. - 2006. - Вып. 20. - С. 180-189. - Режим доступа: http://www. philology.ru/linguistics2/voroshilova-06.htm
6. Гетьман З. О. Текст з жошчним компонентом як результат креол1заци комушкаци / З. О. Геть-ман // Вгсник Кшвського нацюнального ушверситету 1м. Т. Шевченка. Сер1я «1ноземна фшолопя». -2006. - Вип. 40. - С. 6-7.
7. Сорокин Ю. А. Креолизованные тексты и их коммуникативная функция / Ю. А. Сорокин, Е. Ф. Тарасов // Оптимизация речевого воздействия. - М.: Наука, 1990. - С. 180-186.
Кузнецова Т. В., Савченко И. В. Особенности креолизованного текста новогодней открытки как социокультурного феномена // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.373-377
В статье проанализированы социолингвистические и социокультурные особенности креолизованного текста новогодней открытки. В частности, исследовано влияние социокультурных черт эпохи на изобразительный, вербальный компоненты, а также на специфику цветового оформления открытки; прослежена роль социокультурного пространства в трансформации заложенных в открытку ценностей. В исследовании сравнены особенности новогодних открыток советского и постсоветского периода в целом, а также отдельных компонентов в частности.
Ключевые слова: креолизованный текст, открытка, трансформация, вербальный компонент, изобразительный компонент.
Kuznyetsova T., Savchenko I. The peculiarities of creolized text of a New Year postcard as a sociocultural phenomenon // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. -Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.373-377
In the article sociolinguistic and sociocultural peculiarities of creolized text of a New Year postcard were analyzed. Thus, the influence of sociocultural features of an epoch on graphic and verbal components, as well as specific character of colourful design of a postcard was investigated. The role of sociocultural space in values transformations in a postcard was clarified. Peculiarities of New Year postcards of Soviet and post-Soviet period in general and their separate components in particular were compared in the investigation. The material for analysis is presented by 100 New Year postcards within 1950-2012. It appeared that the graphic part of both Soviet and post-Soviet period more often dominates the verbal one. Usually the verbal component completes the picture, which contains the main sense load. A Soviet New Year postcard accumulates the epoch moods, public values, priorities etc. It is like an ideology exponent. A Soviet postcard could give important historical information, recreate the Soviet mode of life, traditions, culture etc. A New Year postcard of the post-Soviet epoch is democratized and independent. The functions of propaganda and agitation, which are inherent qualities of a Soviet postcard, are completely levelled. In general, as a result of the investigation one can state an almost complete transformation of a New Year postcard, its functions and separate components under the influence of sociocultural space.
Key words: creolized text, postcard, transformation, verbal component, graphic component.
Поступила до редакцп 13.04. 2013 р.
