CC BY
75. Dmitrieva S.L. The state of the autonomic nervous system in women with a weakness of labor activity / S.L. Dmitrieva, S.V. Khlybova, G.N. Khodyrev, V.I. Tsirkin // Medical Almanac. №6, 2011. P. 76-79.
6. Dmitrieva S.L. Variability of heart rate at different stages of the gestational process / S.L. Dmitrieva, S.V. Khlybova, V.I. Tsirkin, G.N. Khodyrev. - Kirov, 2013. - Publisher: Medical Information-Analytical Center. - 124 p.
7. Fanaskov S.V. The variability of the heart rhythm of the mother and fetus in hematogenous infection of the fetal egg / S.V. Fanaskov // Mother and child. No. 1, 2011. P. 45-48.
8. Hirsch M., Karin J., Akselrod S. Heart Rate Variability in the fetus. In Heart Rate Variability, Malik M., Camm AJ, eds. Futura Publishing Company, Inc.: Armonk, NY, 1995. 517-532.
9. Hon E.H, Lee S.T. Electronic evaluations of the fetal heart rate patterns preceding fetal death: further observations // Am. J Obstetr. Gynecol. №87, 1965. P. 814-826.
10. Khodyrev G.N. Assessment of heart rate variability in pregnant women / G.N. Khodyrev, A.V. No-voselova, S.V. Khlybova et al. / / Questions gynecology, obstetrics and perinatology. Vol. 12, No. 2, 2013. P. 16-21.
11. Kleshenov, S.A. Reactivity of placental blood flow to a sample with a mother's hyperventilation as a criterion for predicting pregnancy outcomes / S.A. Klechenogov // Siberian Medical Journal. Vol. 28, No. 1, 2013. P. 60-65.
12. Piskunova L.V. Diagnostic and prognostic value of the analysis of heart rate variability in pregnancy in assessing the severity of fetal hypoxia / L.V. Piskunova, M.L. Chekhonatskaya, N.Yu. Arenina // Saratov Journal of Medical Scientific Research. Vol. 6, No. 3, 2010. P. 540-543.
13. Silva P. Da, Aliken R. P., Phind S. M. et al. Influence of placentally mediated fetal growth restriction on the onset of puberty in male and female lambs // Reproduction. №122 (3), 2001. P. 375-383.
14. Task force of the European Society of cardiology and the North American Society of pacing and electrophysiology. Heart rate variability. Standards of mesurements, physiological interpretation and clinical use // Circulation. №93,1996. P.1043 - 1065.
15. Veyn A.M. Vegetovascular dystonia / A.M. Veyn, A.D. Solovyev, O.A. Kolosova. - M.: Medicine, 1981. - 320p.
16. Wheller T., Elcock C.L., Anthony F.M. Angi-ogenesis and the placental environment // Placenta. №16. (3), 1995. P.289-296.
КЛ1Н1КО-Б1ОХ1М1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ Л1КУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ПАЦ16НТ1В З ПСИХОСОМАТИЧНИМ СТРЕСОМ
Кононова О.В.
1нститут громадського здоров'я 1мен1 О.М. Марзеева НАМН Украши,
старший науковий ствробтник
CLINICAL-BIOCHEMICAL SUBSTANTIATION OF TREATMENT OF PERIODONTAL DISEASES IN PATIENTS WITH PSYCHOSOMATIC STRESS
Kononova O. V.
State Institution "O.M. Marzeieve Institure for Public Health, National Academy of Medical Sciences of
Ukraine ", Kiev Senior Research Fellow
АНОТАЦ1Я
Вражешсть та характер nepe6iry захворювань пародонта залежать ввд ряду факторiв та психолопч-ного стресу зокрема. Зважаючи на щ обставини, визначення певного сшвввдношення мш психосоматич-ним станом пащенпв та станом гх тканин пародонта представляе певний науковий штерес. Для ефектив-ного л^вання захворювань пародонта у цих пащенпв необхвдно експериментально обгрунтувати ефек-тивнють запропонованого комплексу адреноблокаторiв.
Мета: визначити вплив психосоматичного стану на тканини пародонта обстежених оаб та експериментально обгрунтувати ефектившсть запропонованого комплексу адреноблокаторiв.
Методи дослвдження: для вивчення суб'ективних реакщй людини на вплив рiзних факторiв навколи-шнього середовища була використана спещально розроблена анкета. Для дiагностики рiвня тривожносп було використано тест на самовизначення, що включае реактивну та особисту тривогу за Спшбергером.
Експериментальний адреналшовий стрес моделювали у щyрiв пероральним застосуванням гелю з ад-реналшом у дозi 0,36 мг/кг протягом 10 дшв. Лшкомщин уводили з питною водою в дозi 60 мг/кг. Гель адреноблокаторiв (зоксон + нщерголш i сiбазон) уводили шляхом застосування у дозi 0,6 мг/кг. У сирова-тцi кровi щyрiв визначали вмют глюкози, триглiцеридiв, загального холестерину та малонового дiальде-гiдy (МДА), активнiсть уреази, лiзоцимy, еластази та каталази.
Результати. Тестування за допомогою тесту Спшбергера виявило у обстежених середнш piBeHb реактивно! тривоги - 34,72 ± 2,45 i високий рiвень особисто! тривожностi - 50,64 ± 3, 58. У пащенпв з високим рiвнем особисто! тривожносп виявлено значно бiльшу поширенють захворювань пародонта, особливо ге-нералiзованого пародонтиту. Гель адреноблокаторiв знижуе актившсть уреази та вмiсту МДА, але тдви-щуе активнiсть каталази.
Висновки. Високий рiвень особисто! тривожностi - 50,64+3,58 призводить до значного зб№шення поширеностi захворювань пародонта - 95,09+6,7%, особливо генералiзованого пародонтиту - 88,72 ± 6,5%. Пероральне застосування гелю з адреноблокаторами справляе бiльшу антидисбютичну дш нiж квартулiн, але дещо меншу нiж квертулiн протизапальну та антиоксидантну дiю пiсля моделювання адреналшового стресу уведенням тваринам адреналiну та лшкомщину.
ABSTRACT
The severity and character of the course of periodontal diseases depend on a number of factors and psychological stress in particular. Considering these circumstances determination of possible relationship between the psychosomatic state of patients and the condition of their periodontal tissues has become of a certain interest. To effectively treat periodontal diseases in these patients, it is necessary to experimentally substantiate the effectiveness of the proposed complex of adrenoblockers.
Objective: to determine the influence of the psychosomatic condition on the periodontal tissue of the individuals examined and experimentally substantiate the effectiveness of the proposed complex of adrenoblockers.
Methods: To study subjective human responses to the effect of various environmental factors a specially designed questionnaire is advisable to be used. To diagnosis of anxiety level was made by means of a self-determination test including reactive and personal anxiety according to Spielberger.
Adrenaline stress was made by oral application of gel with adrenalin in dose 0,36 mg/kg during 10 days. Lincomycin was introduced with drinking water in dose 60 mg/kg. T he gel of adrenoblocators (zocson + nicergolin and sibason) was introduced by application in dose 0,6 mg/kg. Conents of glucose, triglycerides, total cholesterine and malonic dialdehide (MDA), the activities of urease, lysozyme, elastase and catalase were determined into serum.
Results: Testing by means of Spielberger test showed a moderate level of reactive anxiety among respondents - 34.72+2.45 and a high level of personal anxiety - 50.64+3.58. In patients with a high level of personal anxiety, a significantly higher prevalence of periodontal disease, especially generalized periodontitis, has been detected. The adrenoblocator gel reduced activity urease and content MDA, but raised activity catalase.
Conclusions. A high level of personal anxiety - 50.64+3.58 leads to a significant increase in the prevalence of periodontal diseases - 95,09+6,7%, especially generalized periodontitis - 88,72+6,5%. Oral application of gel with adrenoblocators made antidysbiotic action more then quertulyne, but yielded in antiinflammation and antioxidative actions to quertulyne after common introduce adrenaline and lincomycin.
K™40bi слова: реактивна i особиста тривожшсть пащенпв, захворювання пародонта, адреналшовий стрес, адреноблокатор, запалення, антиоксидант.
Keywords: reactive and personal anxiety of residents, periodontal diseases, adrenaline stress, adrenoblocator, inflammation, antioxidant.
Актуальшсть. Найбшьш розповсюдженими хворобами людини е захворювання пародонта. Серед них генералiзований пародонтит приводить до найбшьшо! втрати значно! кшькосп зубiв. Розпо-всюджешсть захворювань пародонта в Укра!ш ста-новить ввд 92% до 98% [10, 13]. Останшми десяти-лггтями зростае кшьшсть захворювань пародонта (генералiзованого пародонтиту) серед оаб молодого вшу. Вона досягае в молодому вгщ (19-24 роки) 30%, а 25-30 рошв - бшьше 60% [4, 12, 19, 23].
Серед етюлопчних чиннишв звертае на себе увагу можливий взаемозв'язок мш психолопчним стресом i захворюваннями пародонта. Показано, що стрес провокуе розвиток захворювань пародонта, зокрема генералiзованого пародонтиту [16, 17, 24, 28]. Серед студенпв, яш здавали юпити, виявле-ний високий рiвень тривожносп та рiвень захворювань пародонта [26, 29]. Це вказуе на можливий не-гативний вплив психолопчного стресу на стан тканин пародонта [25].
Для визначення психоемощйного стан важли-вим е вимiрювання особисто! тривоги пащента [1].
Враховуючи даш обставини представляло ш-терес визначити можливий взаемозв'язок мш пси-хосоматичним станом пащенпв та станом !х тканин пародонта та намггити можливi шлях медикаменто-зно! корекцп.
Мета: визначити вплив психосоматичного стану i тканин пародонта мешканщв рiзних мiст Укра!ни та експериментально обгрунтувати можли-вють застосування комбiнацi! адреноблокаторiв для нормалiзацi!' проявiв психоемоцiйного (адренало-вого)стресу.
MaTepi^ i методи дослiдження. Диагностику самооцiнки рiвня тривожностi проводили шляхом визначення тесту реактивно! та особистюно! тривожносп Спшбергера-Ханша [14, 15, 22, 30]. Ощню-вали реактивний i особистiсний аспекти тривожно-стг Його визначали на основi заповнення обстеже-ними опитувальника Спiлбергера-Ханiна. В подальшому оцiнювали вiдповiдi згiдно ключiв i m-драховували загальну шльшсть балiв за всiма су-дженнями окремо. По кожнiй з шкал визначали си-туацiйну тривожнiсть та особиспсну тривожнiсть.
Всього було проанкетовано i оглянуто 350 жи-телiв рiзних районiв м. Киева, Вшнищ, Днiпра. Це
були переважно люди молодого вшу: середнш BiK -31 piK, ж1нок - 63,14%, чоловшв - 36,86%.
При оглядi ротово! порожнини оцiнювали стан тканин пародонта. Наявшсть, локалiзацiю та штен-сившсть запального процесу ясен визначали за до-помогою проби Пiсаpева-Шиллера [6]. Для вияв-лення зубних ввдкладень (налiт, зyбнi бляшки) ви-користовували дiагностичнi барвники.
Оцiнкy гiгieнiчного стану порожнини рота проводили за допомогою ппешчного iндекса Фе-дорова-Володшно! та вдексу Green-Vermillion (1964) [6]. Для визначення ступеню запалення ясен використовували iндекс РМА [5, 6, 27].
Статистичну обробку отриманих pезyльтатiв проводили в пакет "STATISTICA 6.1" [11].
Для розробки адекватних методiв л^вання були пpоведенi експеpиментальнi дослiдження. З метою зменшення негативного впливу психоемоць онального стресу на оpганiзм пащенпв був запро-понований комплекс медикаментозних засобiв: зо-ксон (по 0,002 г 1 раз на день), нщерголш (по 0,005 г 3 рази на день), абазон (по 0,005 г 1 раз на день).
Для проведення експериментальних досль джень була обрана модель адреналшового стресу (8, 9). При ii оцiнцi було показано, що уведення т-нкомiцинy викликае в сироватщ кpовi зниження ак-тивностi каталази i вмiстy загального холестерину, що тдвищуються при адpеналiновомy стpесi. Вве-дення лiнкомiцинy на тлi адреналшового стресу викликае зниження активносп лiзоцимy, пiдвищення ступеня дисбiозy i активностi маркера запалення еластази.
Експерименти були проведет на 21 бших щурах лшп Вiстаp (самки, 13 мюящв, жива маса 290330 г). Адреналшовий стрес моделювали щоден-ними аплiкацiями гелю, що мютив адpеналiн в дозi 0,36 мг/кг маси тварини та уведенням з питною водою лшкомщину протягом 10 днiв. Всi тварини були поpiвнy pоздiленi на три групи по 7 щypiв. До першо! групи yвiйшли тварини у яких моделювали лише адpеналiновий стрес. Тварини 2-! (основно!) групи на фот адреналшового стресу отримували щоденнi аплшаци гелю iз запропонованими адре-ноблокаторами (зоксон + нiцеpголин + сибазон). Тривалють експерименту становила 10 дiб. Тварини 3-! (контрольно!) групи на фот адреналшового стресу отримували щоденш аплшацд гелю з квертулшом. Тpивалiсть у ведення вах пpепаpатiв в yсiх групах становила 10 дшв. Евтаназш щypiв здшснювали на 11-й день пiд тюпенталовим наркозом (20 мг / кг) шляхом тотального кровопускання з серця.
У сиpоватцi кpовi визначали вмют глюкози [3], тpиглiцеpидiв [18], загального холестерину [18], малонового дiальдегiдy (МДА) [2], активнiсть уре-ази [21], лiзоцимy [21], еластази [2] i каталази [2] . За сшввщношенням вiдносних активностей уреази i лiзоцимy розраховували стyпiнь дисбiозy за Леви-цьким [21], а за сшввщношенням активностi каталази i вмiстy МДА - антиоксидантно-прооксидант-ний iндекс АП1 [2]. Результати обробляли стандар-тними статистичними методами [20].
Результати дослщження. Отриманi данi сто-совно рiвня захворюваностi опитаних показали, що попршення стану здоров'я виявлене у 301 (86,0%) опитаних. 126 (36,0%) оаб мали рiзнi загальнi хро-шчт захворювання. 221 (63,14%) опитаних мали незадовшьт рiвнi адаптацii, 94 (26,86%) опитаних вважали свiй стан незадов№ним. Таким чином, 204 (58,29%) опитаних були незадоволет сво!м станом здоров'я, а 146 (41,71%) опитаних - вважали його задовшьним.
Аналiз даних тесту Спiлбергера виявило помь рний рiвень реактивно! тривожностi - 34,72+2,45 i високий рiвень особистiсноi тривожносп -50,64+3,58. У 98 (28,0%) опитуваних виявлений ни-зький рiвень реактивно! тривожностi -25,86+1,83, у 42 (12,0%) опитуваних - високий рiвень реактивно! тривожносп -52,33+3,68. У 21 (6,0%) опитаних виявлений низький рiвень особистiсноi тривожностi -середньому 29,33+2,07, у 224 (64,0%) опитаних -високий рiвень особистiсноi тривожносп -54,44+3,85.
Таким чином одна група - 204 (58,29%) опита-них вважали свш стан здоров'я незадовiльним i друга група - 146 (41,71%) опитаних вважали, що мають задовiльний стан здоров'я. У опитаних першо! групи виявлений значно шдвищений рiвень особистiсноi тривожностi
У 32 (22,76%) опитаних, як! не вiдмiчали наяв-них клiнiчних проявiв захворювань, виявлений низький рiвень особистiсноi тривожносп - 28,33.
Розповсюджешсть захворювань пародонта у обстежених першо! групи становила 95,09+6,7% i у обстежених II групи - 81,51+7,6%. Вiдмiннiсть мiж цими показниками статистично достовiрна (р>0,05).
У обстежених першоi групи найбшьш розпо-всюдженим був генералiзований пародонтит - 181 (88,72+6,5%) обстежених У 13 (6,38+1,7%) дiагнос-тований хрошчний катаральний гiнгiвiт, у 7 (3,43+1,3%) - пародонтоз.
Таким чином, показана наявшсть певного вза-емозв'язку мiж рiвнем тривожностi i захворюван-нями пародонта. Бiльший рiвень особистiсно!' тривожносп обстежених негативно впливае на рiвень розповсюдженостi захворювань пародонта i бiльшу розповсюдженiсть у них генералiзованого пародон-титу. У разi бшьш кращого психосоматичного стану рiвень захворюваносп на генералiзований па-родонтит був меншим.
Метою експериментального дослвдження стало порiвняльне визначення ди на бiохiмiчнi по-казники сироватки кровi запропонованого комплексу адреноблокаторiв (зоксон + нiцерголин + сибазон) [8, 9] та антидисбютичного засобу кверту-лшу (кверцетин + iнулiн + цитрат кальцiю) [7, 20].
У щурiв з адреналiновим стресом вiдмiчено пiдвищення рiвня глюкози (до 7,46±0,3 ммоль/л), триглiцеридiв (до 1,42±0,1 ммоль/л) та холестерин (до 1,56±0,08 ммоль/л). Уведення гелю з адрено-блокаторами у щурiв основно! групи викликае пе-вне зниження даних показнишв: глюкози до 7,63±0,41 ммоль/л, триглщеридiв - до 1,25±0,37 ммоль/л та холестерину - до 1,85±0,11 ммоль/л. У
тварин контрольно! групи вiдмiчено подiбне зни-ження даних показник1в: глюкози до 7,15±0,22 ммоль/л, триглiцеридiв - до 1,03±0,09 ммоль/л та холестерину - до 1,90±0,05 ммоль/л. Не вiдмiчено достовiрно статистично! рiзницi мiж даними показ-ник1в тварин 2-! i 3-! груп (р>0,05). Це сввдчить, що активнiсть запропонованих препаратiв знаходиться на рiвнi препарату порiвняння квертулшу.
У щурiв з адреналiновим стресом вiдмiчено шдвищення рiвня маркеру мжробного обсiменiння уреази (до 1,40±0,14 нкат/л), зниження рiвня захи-сту - лiзоциму (до 63±3 од/л) та шдвищення рiвня дисбiозу до 1,81±0,22 од. Аплiкацi! гелю з адрено-блокаторами знижують активнiсть уреази до 0,66±0,21 нкат/л та пiдвищують рiвень лiзоциму до 73±6 од/л. Це приводить до значного зниження сту-пеня дисбюзу - до 0,74±0,20 од. В контрольнiй групi також вiдмiчене подiбне покращення цих по-казник1в: зниження активностi уреази до 1,47±0,43 нкат/л та пiдвищення рiвня лiзоциму до 73±5 од/л. Стутнь дисбiозу знизився до 1,63±0,18 од. Таким чином, аплжаци гелю з адреноблокаторами досто-вiрно краще (р<0,05) покращують данi бiохiмiчнi показники дисбюзу.
Розвиток адреналшового стресу викликае у тварин змши показник1в запалення (еластази) та пе-рекисного окиснення (малонового дiальдегiду -МДА). Зокрема рiвень еластази пiдвищуеться до 138±10,4 мк-кат/л, а вмют МДА шдвищуеться до 1,06±0,06 ммоль/л. Аплiкацi! гелю з адреноблокато-рами приводять у тварин 2-! групи до значного зни-ження цих показник1в: еластази до 112,4±12,0 мк-кат/л i вмiсту МДА до 0,90±0,02 ммоль/л. Аплжацп квертулiну справляють бiльш виражену протизапа-льну дш, знижуючи актившсть еластази до 99,7±8,9 мк-кат/л i незначно впливають на процеси перекисного окиснення, знижуючи вмют МДА до 1,01±0,04 ммоль/л. Огриманi результати сввдчать, що гелi з адреноблокаторами мають протизапальну дш на рiвнi квертулiну i значно краще нормалiзу-ють процеси перекисного окиснення лшщв.
У разi розвитку адреналiнового стресу у тварин 1-! групи значно знижуються й iншi показники; актившсть каталази знижуеться до 0,22±0,02 мкат/л i iндекс АП1 знижуеться до 2,07±0,17 од. Аплiкацi! гелю з адреноблокаторами у тварин 2-! групи тд-вищують активнiсть каталази до 0,30±0,01 мкат/л та шдексу АП1 до 3,33±0,21 од. Аплшацд гелю квер-тулiну у тварин 3-! групи пiдвищують актившсть каталази до 0,37±0,03 мкат/л та шдексу АП1 до 3,66±0,25 од. Це сввдчить про здатнiсть обох досль джених препаратiв позитивно впливати на антиок-сидантний статус оргашзму.
Таким чином, аплiкацi!' гелю з адреноблокаторами справляють протизапальну дш, та бшьш ви-разно нормалiзують процеси перекисного окиснення лшщв.
Висновки. Показана наявнiсть певного взае-мозв'язку мiж рiвнем тривожностi i захворюван-нями пародонта. Бiльший рiвень особистiсно! три-вожностi обстежених негативно впливае на рiвень розповсюдженостi захворювань пародонта i бiльшу
розповсюдженiсть у них генерал1зованого пародон-титу. Проведеш експериментальнi дослвдження свь дчать, що запропонована комбiнацiя адреноблока-торiв справляе антидисбiотичну та антиоксидантну дiю (бшьш виражену, шж аплiкацi! квертулiну), та протизапальну дш на рiвнi препарату порiвняння квертулiна.
Лiтература
1. Астапов В. М. Функциональный подход к изучению состояния тривоги/ В. М. Астапов // Тревога и тревожность / Под ред. В. М. Астапова. - СПб.: Питер, 2001. - С. 156-165.
2. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости. Методические рекомендации / А. П. Левицкий, О. В. Деньга, О. А. Макаренко [и др.]. - Одесса, 2010. - 16 с.
3. Горячковский А. М. Клиническая биохимия / А. М. Горячковский. -Одесса: Экология, 2005. - 616 с.
4. Данилевский Н. Ф. Распространенность основных стоматологических заболеваний и состояние гигиены полости рта у населения различных регионов Украины / Н. Ф. Данилевский, Л. Ф. Си-дельникова, А. Г. Ткаченко // Современная стоматология. - 2006. - № 2. - С. 14-16.
5. Данилевський М. Ф. Захворювання пародонта / М. Ф. Данилевський А. В. Борисенко, А. М. Полпун [та ш.]/ за ред. А.В.Борисенка. - К. : Медицина, 2008. - 614 с.
6. Иванов В.С. Диагностика состояния пародонта с использованием стандартных показателей (индексов)./ В.С. Иванов, И.А. Баранникова, А.Н. Балашов — М., 1982. — 21 с.
7. Квертулин. Витамин Р, пребиотик, гепато-протектор / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. А. Селиванская [и др.]. - Одесса: КП ОГТ, 2012. - 20 с.
8. Кононова О. В. Влияние линкомицина на состояние пародонта у крыс с адреналиновым стрессом / О. В. Кононова // Вюник стоматологи. -2016. - № 3(96). - С. 2628.
9. Кононова О. В. Влияние оральных гелей квертулина и адреноблокаторов на состояние паро-донта у крыс с адреналиновым стрессом / О. В. Кононова, А. В. Борисенко, А. П. Левицкий // Вюник стоматологи. - 2016. - № 4(97). - С. 8-11.
10. Косенко К. М. Ещдемюлопя основних сто-матолопчних захворювань у населення Укра!ни i шляхи !х профшактики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Косенко К. М. - К., 1994. - 45 с.
11. Мшцер О. П. Оброблення клшчних i екс-периментальних даних у медициш / О. П. Мшцер, Ю. В. Вороненко, В. В. Власов. - К. : Вища шк., 2003. - 350 с.
12. Остапко О. I. Наукове обгрунтування шля-хiв та методiв профшактики основних стоматолоп-чних захворювань у дггей в регюнах з рiзним рiвнем забруднення довкшля: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / О.1. Остапко. - Ки!в, 2011. - 38 с.
13. Павленко О. В. Планування лшувально-профшактично! допомоги хворим на генералiзова-ний пародонтит на основi оцшки ризику ураження пародонту / О. В. Павленко, М. Ю. Антоненко, П. В. Свдельников // Современная стоматология. -2009. - № 1. - С. 56-61.
14. Радюк О.М. Восьмифакторный личностный опросник Спилбергера-Радюка./ О.М. Радюк - Минск: РИВШ, 2009. - 96 с.
15. Спилбергер Ч. Концептуальные и методологические проблемы исследования тривоги/ Ч. Спилбер-гер // Тревога и тревожность / Под ред. В. М. Астапова. - СПб.: Питер, 2001. - С. 88-103
16. Тарасенко Л.М. Патогенез повреждения пародонта при стрессе: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Л.М. Тарасенко. — М., 1986. — 32 с.
17. Тарасенко Л.М. Стресс и пародонт./ Л.М. Тарасенко, Т.А. Петрушанко — Полтава, 1999. — 192 с.
18. Тиц Н. У. (ред.). Энциклопедия клинических лабораторных тестов / Н. У. Тиц. - М.: Лабин-фарм, 1997. - С. 128, 459-460.
19. Ткаченко А. Г. Особливосп ктшчного пе-реб^, лшування та профшактики генералiзованого пародонтиту у оаб молодого вшу 18-25 рошв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / А. Г. Ткаченко. - Ки!в, 2006. - 20 с.
20. Трухачева Н. В. Математическая статистика в медико-биологических исследованиях с применением пакета Statistica / Н. В. Трухачева // М., ГЭОТАР-Медиа, 2012. - 379 с.
21. Ферментативный метод определения дис-биоза полости рта для скрининга про- и пребиоти-ков: метод. рекомендации / А.П. Левицкий, О.А. Макаренко, И.А. Селиванская [и др.] - К.: ГФЦ, 2007. - 22 с.
22. Ханин Ю. Л. Личностные и социально-психологические опросники в прикладних исследованиях: проблемы и перспективы/ Ю. Л. Ханин // Социальная психология и общественная практика / Под ред. Е. В. Шо-рохова, В. П. Левкович. - М.: Наука, 1985. - С. 163-177.
23. Чижевський 1.В. «Клшчне та ппешчне об-грунтування профшактики карiесу зубiв у дггей у промислово розвинутому регюш»: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / 1.В. Чижевський - Ки!в, 2010. - 38 с.
24. Akhter R. Relationship between stress factor and periodontal disease in a rural area population in Japan/ R. Akhter, M. Hannan, R. Okhuba, M. Morita //Eur. J. Med. Res. - 2005. - V. 10[8]. - P. 352-357.
25. Deinzer R. Stress, oral health behavior and clinical outcome/ R. Deinzer, N. Granrath, M. Spahl, S. Linz, B. Waschul, A. Herforth //Br. J. Health Psychol.
- 2005. - V. 10[2]. - P. 269-283.
26. Omigbodun O.O. Stressors and physiological symptoms in students of medicine and allied health professions in Nigeria/ O.O. Omigbodun, A.T. Odukogbe, A.O. Omigbodun, O.B. Yusuf, T.T. Bella, O. Olayemi //Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. -2006. - V. 41[5]. - P. 415-421.
27. Parma C. Parodontopathies/ C. Parma — I. A. Verlag, Leipzig, 1960. — 203 S.
28. Pistorius A. Relationship between stress factors and periodontal disease/ A. Pistorius, T. Krahwinkel, B. Willerhausen, C. Bockstegen //Eur. J. Med. Res. - 2002. - V. 7[9]. - P. 393-398.
29. Smith C.K. Depression, anxiety, and perceived hassels among entering medical students/ C.K. Smith, D.F. Peterson, B.F. Degenhardt, J.C. Johnson //Psychol. Health. Med. - 2007. - V. 12[1]. -P. 31-39.
30. Spielberger С D. Test Anxiety Inventory. Sampler Set. Manual, Test, Scoring./ C.D. Spielberger.
- Redwood City: Mind Garden, 1980. - 240 p.
