CC BY
9
УДК 619:616-073.97:636.7
Руденко А. А., канд. вет. наук, rudek@lds.net.ua ©
Луганський нацюнальний аграрный утеерситет
КШШКО-ФУНКЩОНАЛЬШ ОЗНАКИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ДИЛЯТАЦШНО1 КАРДЮМЮПАТП У СОБАК
Установлено, що дилятацтна кардюмюпат1я у собак перебйае хронгчно, характеризуется розширенням серця, хротчною серцееою недостатшстю, егдносною недостатшстю атрюеентрикулярних клапаше, диспное, тахтное та е деяких еипадках аритм1ею.
Вступ. Дилятацмна кардюмюпапя - це хвороба, яка характеризуеться розширенням правих та лших вщдшв серця, зменшенням скоротливосп та систолчною дисфункщею мюкарда при незмшених або незначно змшених клапанах [1-4].
Порушення скорочувально! функци мюкарда призводить до зниження ударного об'ему та розвитку застшно! серцево! недостатност [1, 3]. Кр1м цього, можливий розвиток набряку легень, преренально! азотеми та полюрганно! недостатност [4]. Розширення атрювентрикулярного ф1брозного кшьця та порушення функци папшярних м'яз1в призводить до розвитку вщносно! клапанно! недостатност [2]. Етюлопя хвороби остаточно не визначена, у бшьшост випадюв д1агностуеться щюпатична дилятацшна кардюмюпапя [1]. Передбачаеться участь в цш патологи в1руЫв, бактерш, найпростших, 1мунних, ал1ментарних та генетичних фактор1в [2-4].
Виходячи з вищенаведеного, дилятацшна кардюмюпапя у собак е маловивченим захворюванням. Тому будь-яю спостереження щодо переб1гу, клш1ко-шструментальних зрушень е актуальними i будуть сприяти розробщ ефективно! системи лжувально-профшактичних заход1в та метод1в прогнозування летальност собак при цш хвороба
Метою даного дослщження стало вивчення клш1ко-функцюнальних ознак та особливостей переб1гу дилятацшно! кардюмюпати у собак.
Матер1али i методи дослщжень. Проведено клЫко-лабораторно-шструментальне обстеження хворих собак, що були первинно госштал1зоваш в приватну лкарню ветеринарно! медицини ТОВ «МауглЬ> м. Луганська.
Електрокардюграф1чне дослщження проводили за допомогою електрокард1о-графа ЕК1Т-04. Реестрували стандартш та пщсиленш вщведення вщ юнщвок (I, II, Ш, aVR, aVL, aVF).
Рентгенограф1чне дослщження проводили за допомогою переносного апарата з використанням рентгешвських пл1вок Retina XBM (чутливють 1000-1400, густина вуал1 <0,1) i касет з пщсилюючими екранами ЕУ-В2. Проявлення рентгешвських пл1вок проводили за допомогою готових заводських набор1в.
Визначення гематолопчних та бюх1м1чних показниюв кров1 здшснювали за загальновизнаними методиками [5].
© Руденко А. А., 2008
202
Цифровi показники пщдавали статистичному ан^зу з використанням комп'ютерно! програми Statistica 7.
Результати дослщжень. Дилятацiйну кардiомiопатiю нами було дiагностовано у 4 тварин (2 суки та 2 кобелГ), зокрема у шмецько! вiвчарки, болонки, англiйського бульдога та американського кокер-спашеля. Вiк тварин коливався вщ 7 до 11 роюв (8,3±1,3 роки; Pm < 0,01), вага - вщ 6 до 47 кг (24,0±8,9 кг; Pm < 0,1). Фiзична активнiсть у 1-е! (25,0 %) собаки була оцшена як добра, у 1-е! (25,0 %) - як задовшьна, а у 2-ох (50,0 %) - як дуже погана. Емоцшш реакци у 1-е! (25,0 %) тварини збер^ались на попередньому рiвнi, у 3-ох (75,0 %) собак вiдмiчали пригнiчення. У двох (50,0 %) тварин було вiдмiчено зниження апетиту. У всiх тварин об'ем сечi був в межах норми, але у 2-ох тварин вiдмiчали спрагу.
1з анамнезу стало вщомо, що у шмецько! вiвчарки у вiцi 4-ох рокiв були пологи, яю ускладнились гнiйним ендометритом та пiодермiею. Болонка у вщ 1 року перехворiла чумою, у 5 роюв - бабезiозом, а у вщ 7 рокiв у ще! собаки з'явилась алергiя на пилок амбрози. Англiйський бульдог у 4-ьохмкячному вiцi перенiс парвовiроз, а кокер-спашель - катаральну бронхопневмонiю. У вЫх хворих тварин було констатовано наявшсть хрошчно! серцево! недостатностi, яка у 2 (50,0 %) собак перебрала за лiвошлуночковим, а у 2 (50,0 %) тварини -за правошлуночковим типом.
У результат загального клiнiчного обстеження було встановлено, що температура хворих тварин коливалась вщ 37,5 до 39,1 °С (38,5±0,4 °С; Pm<0,001), частота дихальних рухiв - вiд 29 до 45 хв-1 (35,3±3,4 хв-1; Pm<0,01), частота серцевих скорочень - вщ 71 до 150 хв-1 (104,8±17,4 хв-1; Pm<0,01). Слизовi оболонки чистi, вологi, цiаноз встановлений у двох (50,0 %) собак. Швидккть наповнення капiлярiв у вЫх тварин перевищувала 3 секунди.
У вах тварин серцевий поштовх не болючий, дифузний, послаблений. У 75 % собак було виявлено змщення задньо! перкусiйно! межи до 8-го ребра. За аускультаци серця тони серця виявились глухими у вЫх тварин, розщеплення другого тону спостер^али у двох (50,0 %), а у шших (50,0 %) собак аускультащя показала наявнiсть роздвоення другого тону. У двох (50,0 %) собак був встановлений ритм галопу. У англшського бульдога було виявлено посилення другого тону на легеневш артери, а у американського кокер спашеля акцент другого тону з акцентом на аорт1 У 50,0 % тварин вислуховувався нештенсивний систолiчний шум у puncta optima двостулкового та тристулкового клапашв. У цих тварин штенсившсть шуму не пщсилювалась залежно вiд положення тiла та фiзичного навантаження. При дослiдженнi пульсу на стегновш артерi! у двох (50,0 %) собак виявили аритмш. За напруженням пульс був м'яким у одше! (25,0 %) тварини, нормальним - у трьох (75,0 %), за наповненням середнш - у трьох (75,0 %), та помiрним - у одше! (25,0 %) собаки, за величиною малим - у одше! (25,0 %), нормальним - у одше!' (25,0 %), середшм - у двох (50,0 %) собак. За формою спадання пульсово! хвилi у 2-ох тварин виявився помiрний, а у двох - повшьний пульс.
Кашель був виявлений у одше! хворо! тварини. У ще! собаки пальпащя трахе! провокувала кашель. Диспное виявили у чотирьох (100,0 %) собак, з яких у шмецько! вiвчарки, англшського бульдога та американського кокер-спашеля
203
констатували змшану, у болонки - екстраторну задишку. У Bcix тварин виявили симетричне та prnMÎ4He дихання. У трьох (75,0 %) собак констатували черевний, а у одше1 (25,0 %) - грудний тип дихання. У двох (50,0 %) тварин реестрували поверхневе, а у двох (50,0 %) собак - глибоке дихання. За аускультаци легень у болонки виявили жорстке везикулярне дихання, у кокер спашеля - патолопчне бронхiальне дихання, у шмецько! вiвчарки - нормальне везикулярне, а у англшського бульдога не вдалось встановити вид дихання, але у нього були виявлеш великопухирчаст хрипи. У трьох (75,0 %) тварин пальпащею була встановлена гепатомегалiя, у одше! (25,0 %) - асцит.
За допомогою аналiзу результат електрокардiографiчного дослщження у шмецько! вiвчарки було встановлено синусову брадикардш, у болонки -нормокардiю, у англшського бульдога - синоаурикулярну блокаду 2-го ступеня та у кокер-спашеля - м^рацш синусового водiя ритму. У трьох (75,0 %) собак електрична вкь серця займала вертикальне, а у однiеï (25,0 %) - нормальне положення. У хворих собак тривалють зубця P коливалась вщ 0,02 до 0,04 с (М=0,035; g=0,010; m=0,005 с; Рт<0,01), Q - вiд 0 до 0,01 с (М=0,006; g=0,005; т=0,002 с; Рт<0,1), комплексу QRS вщ 0,04 до 0,06 с (М=0,045; о=0,013; т=0,007 с; Рт<0,01), штервалу PQ - вiд 0,08 до 0,10 с (м=0,095; g=0,010; m=0,005 с; Pm<0,00l), QT - вiд 0,18 до 0,22 с (М=0,200; g=0,016; m=0,008 с; Рт<0,001). Вщносна атрiовентрикулярна провiднiсть коливалась вiд 10,8 до 26,3 % (М=15,9; g=7,1; т=3,5 %; Рт<0,05), систолiчний показник - вщ 22,5 до 52,6 % (М=33,5; а=14,0; т=7,0 с; Р<0,05).
При проведенi рентгеногрaфiчного обстеження у вах хворих собак було виявлено ознаки дилятаци правого i лiвого шлуночка, у однiеï (25,0 %) тварини було щентифжовано розширення тiнi кaудaльноï порожнистоï вени. Ознаки штерстищального набряку легень встaновленi у двох (50,0 %) тварин.
Визначення клмчних показниюв кровi свiдчить про те, що у хворих собак рiвень гемоглобшу вaрiювaв вiд 122 до 158 г/л (М=143,0; о=18,0; т=9,0 г/л; Рт<0,001); еритроцитiв - вщ 4,5 до 5,6 Т/л (М=4,93; о=0,48; т=0,24 Т/л; Рт<0,001); лейкоцитiв - вiд 8,4 до 15,6 Г/л (М=11,9; g=3,3; т=1,6 Г/л; Рт<0,01); паличкоядерних нейтрофiлiв - вщ 5 до 9 % (М=6,8; о=1,7; т=0,9 %; Рт<0,01); сегментоядерних нейтрофiлiв - вiд 56 до 62 % (М=58,3; о=2,9; т=1,4 %; Рт<0,001); еозинофiлiв - вiд 1 до 4 % (М=2,3; а=1,5; т=0,8 %; Рт<0,1); моноцитiв - вiд 1 до 4 % (М=2,5; о=1,3; т=0,7 %; Рт<0,05); лiмфоцитiв - вщ 28 до 34 % (М=30,3; о=2,6; т=1,3 %; Рт<0,001); ШОЕ - вiд 2 до 22 мм/год (М=8,3; g=9,3; т=4,6 мм/год; Рт<0,5).
У кровi хворих собак умют загального бiлку коливався вщ 57,8 до 76,2 г/л (М=65,0; g=8,0; т=4,0 г/л; Рт<0,001); альбумшу - вiд 32,0 до 35,0 г/л (М=32,8; g=1,5; т=0,7 г\л; Рт<0,001); глобулiну - вiд 25,7 до 44,2 г/л (М=32,2; о=8,2; т=4,1 г/л; Рт<0,01); бiлiрубiну - вiд 4,45 до 15,40 мкмоль/л (М=8,3; g=5,2; т=2,6 мкмоль/л; Рт<0,05); АЛТ - вiд 0,56 до 2,24 ммоль/год*л (М=1,13; g=0,78; т=0,39 ммоль/год*л; Рт<0,1); АСТ - вщ 0,28 до 1,40 ммоль/год*л (М=0,77; g=0,52; т=0,26 ммоль/год*л; Рт<0,1); сечовини - вщ 5,6 до 9,2 ммоль/л (М=7,95; о=1,61; т=0,81 ммоль/л; Рт<0,01); креaтинiну - вiд 0,096 до 0,188 ммоль/л (М = 0,15; о = 0,04; т = 0,02 ммоль/л; Рт< 0,01); а-амшази - вщ 82,0 до 126,1 ммоль/годхл (М=108,9; о=28,0; т=14,0 ммоль/годхл; Рт<0,01).
204
Обговорюючи результата дослщжень, необхщно вщзначити, що дилятацшна кардюмюпапя у собак переб1гае хрошчно з перюдичним загостренням, характер1зуеться л1вошлуночковою та бшентрикулярною серцевою недостатшстю, диспное, тахтное, щанозом, вщносною недостатшстю атрювентрикулярних клапанш, у деяких випадках порушенням ритму та провщносп серця, дилатащею мюкарда, пщвищенням активност трансамшаз кровг Висновки:
1. Комплексне дослщження хворих тварин за допомогою клмчних, електрокардюграф1чних, рентгенограф1чних, гематолопчних та бюх1м1чних метод1в дае змогу д1агностувати дилятацшну кардюмюпатш у собак.
2. Дилятацшна кардюмюпапя характеризуеться хрошчним переб1гом, дилатащею мюкарда, серцевою недостатшстю, диспное, щанозом, вщносною недостатшстю атрювентрикулярних клапашв, у деяких випадках аритм1ею, пщвищенням активност трансамшаз кров1
Л1тература
1. Tidholm A. A retrospective study of canine dilated cardiomyopathy (189 cases) [Text] / A. Tidholm, L. Jonsson // Journal of the American Animal Hospital Association. - 1997. - Vol. 33(6). - P. 544-550
2. Meurs K. M. Clinical features of dilated cardiomyopathy in Great Danes and results of a pedigree analysis: 17 cases (1990-2000) [Text] / K. M. Meurs, M. W. Miller , N. A. Wright // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 2001. - Vol. 218(5). -P. 729-732
3. Morales M., Ynaraja E., Montoya J. Dilated cardiomyopathy in Presa canario dogs: ECG findings [Text] / M. Morales, E. Ynaraja, J. Montoya // J. Vet. Med. Physiol. Pathol. Clin. Med. - 2001. - Vol. 48(10). - P. 577-580
4. Tidholm A. Histologic Characterization of Canine Dilated Cardiomyopathy [Text] / A. Tidholm, L. Jonsson // Vet. Pathol. - 2005. - Vol. 42. - P. 1-8
5. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики [Текст]: Справочник / И. П. Кондрахин, А. В. Архипов, В. И. Левченко и др.; под ред. проф. И. П. Кондрахина. - М.: КолосС, 2004. - 520 с.
Summary
Rudenko A. A., Ph. D., rudek@lds.net.ua Luhansk National Agrarian University, Luhansk CLINIC-FUNCTIONAL SIGNS AND SPECIAL FEATURES OF PROCEED OF CANINE DILATED CARDIOMYOPATHY
It is defined that canine dilated cardiomyopathy proceeds chronically, characterized by dilatation of heart, congestive heart failure, relative failure of atrioventricular valvules, dyspnoe, tachypnoe, cyanosis and some cases by arrhythmia.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
205
