CC BY
55Надлишкова маса тіла студентів як проблема метаболізму і фізичної активності
Пилипчук В.В., Августинович М.Б., Курінов О.Ю.
Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая
Анотації:
Розглянуто проблеми надлишкової маса тіла серед студентів, причини її підвищення, метаболічні зміни та можливі шляхи корекції. Проаналізовано публікації відповідної тематики. Встановлено, що існує значне число методів корекції надмірної маси тіла серед дорослих, однак вони відсутні поміж студентів. Запропоновано комбіноване використання аеробних фізичних навантажень і холодових процедур як перспективних у даній області.
Ключові слова:
надлишкова маса тіла, студенти.
Пилипчук В.В., Августинович М.Б., Куринов А.Ю. Чрезмерная масса тела студентов как проблема метаболизма и физической активности. Рассмотрены проблемы чрезмерной массы тела среди студентов, причины ее увеличения, метаболические изменения и возможные пути коррекции. Проанализированы публикации соответствующей тематики. Установлено, что существует значительное количество методов коррекции чрезмерной массы тела среди взрослых, однако они отсутствуют среди студентов. Предложено комбинированное использование аэробных физических нагрузок и холодовых процедур как перспективных в этой области.
чрезмерная масса тела, студенты.
Pylypchuk V.V., Avgustynovych M.B., Kurinov O.Y. Excessive student mass as metabolism and physical activity problem. Problems of excessive mass among students, causes of rise, metabolism changes and possible correction ways were shown. Publications of indicated theme were analysed. It has been shown that we have a lot of physical methods for excessive body mass correction among adults but we have not that among students. Combination of aerobic exercises and cool procedures as perspective in this field were offered.
excessive body mass, students.
Вступ.
Надлишкова маса тіла (НМТ) є донозологічним станом і характеризується критичним зростанням маси тіла, що може перейти в ожиріння, яке розцінюють як ендокринно-метаболічну патологію. Поширеність НМТ в індустріально розвинених країнах складає як серед жінок, так і чоловіків близько 30-40 % і продовжує зростати. Така ж тенденція характерна і для України, у тому числі серед дітей, підлітків, студентів. Досить часто молоді люди не звертають увагу на власну масу тіла і виявлення у них НМТ є випадковим явищем, а серед певної категорії людей повнота асоціюється зі станом повного здоров’я. З точки зору сучасної валеології НМТ є класичним прикладом так званого „третього стану”, тобто перебування організму між нормою та яскраво маніфестованою (чи прихованою, латентною) патологією [3].
З метою нормалізації маси тіла у світовій практиці використовують найрізноманітніші чинники: дієтологічні заходи, фізіотерапевтичні процедури, фізичні навантаження, масаж, SPA-технології, хірургічні маніпуляції з метою корекції фігури, санаторно-курортне лікування тощо. У більшості випадків вони не дають позитивного і довготривалого терапевтичного ефекту, оскільки, як правило, застосовуються одноразово або впродовж невеликого проміжку часу [4, 5].
Малодослідженим у даному аспекті є комбіноване використання кількох фізичних чинників серед студентської молоді, зокрема дозованої ходьби і душового загартування гіпотермічного характеру, порівняльний аналіз ефективності такої комбінації із традиційними заходами зменшення маси тіла.
Дане дослідження виконане у відповідності до міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації”, запланованої на 2002-2011 роки і затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №14 від 10 січня 2002 року.
© Пилипчук В.В., Августинович М.Б., Курінов О.Ю., 2011
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета даного дослідження — аналіз причин і поширення НМТ серед студентської молоді задля розробки і впровадження ефективних корегуючих заходів фізичного впливу.
Поміж використаних методів досліджень основна увага приділялась монографічному дослідженню та аналізу фахово-тематичної періодики, у тому числі системно-структурному аналізу літератури, методам експертних оцінок та логічних висновків, індивідуальному інтерв’юванню.
Результати дослідження.
До числа дорослих осіб, які мають надлишкову масу, відносять тих, чий індекс маси тіла (ІМТ) знаходиться у межах 25,0-27,9 [3].
За оцінкою експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 2001 році на хронічні неін-фекційні захворювання, до яких належить ожиріння, припадало близько 60 % із загальної кількості смертей і 47 % із загального числа захворювань у світі.
НМТ характеризується збільшенням вмісту жирової тканини і є одним із найпоширеніших донозоло-гічних порушень обміну речовин в економічно розвинених країнах. Так, у США до 60 % населення мають НМТ і близько 18-20 % страждають на ожиріння. Україна у даному переліку не складає виключення. За різними джерелами у нашій країні 12 % міського населення і 25 % сільського мають НМТ.
Якщо перед початком другої світової війни люди із НМТ складали 7-12 %, то у теперішній час — до 37 % населення земної кулі. Впродовж останніх десятиліть має місце постійне зростання кількості осіб із НМТ, у тому числі поміж дітей, підлітків та молоді [5].
Багатоцентрові соціологічні дослідження переконливо доводять, що у розвитку ожиріння і НМТ істотну роль відіграють переважно два чинники соціального середовища: надмірне харчування і зниження фізичної активності населення. Останній фактор пов’язують із механізацією та автоматизацією виробництва, появою
проблеми фізичного виховання і спорту № 4 / 2011
низки побутових зручностей, спрямованих на мінімізацію м’язових зусиль щодо досягнення позитивного виробничого результату. Фактично сучасний урбані-зований світ розбудовується таким чином, щоб створити навколо індивіда „тепличні” умови, які позбавляли би його найменшої потреби використовувати цивілізаційні навички та уміння фізичного характеру, які мали широке практичне застосування іще років 100-150 тому. В умовах науково-технічного прогресу у виробництві та побуті, при значному розвитку транспортних комунікацій і зменшенні частки ручної праці за останні 100 років відсоток м’язових зусиль в енергетичному балансі людства знизився із 94 до 1 % [1-3].
Сімейну спадковість у розвитку НМТ доведено статистично. Якщо двоє батьків мають нормальну масу тіла, НМТ розвивається у 9 % дітей; якщо один має НМТ — у 50 %; якщо двоє — 80 % і більше. Успадковується збільшення кількості і розмірів жирових клітин (адипоцитів) та ферментопатія жирового обміну, внаслідок чого адипоцити більш активно накопичують жир (на 30-150 %). У сім’ях, які мають НМТ, часто існує культ їжі.
Під час лонгітудинальних багатоцентрових рандо-мізованих досліджень, проведених у багатьох країнах світу, переконливо доведено, що чим вища маса тіла, тим коротша тривалість життя, тим більша ймовірність розвитку таких важких захворювань, як атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, утворення каменів у жовчному міхурі та нирках, дистрофічно-дегенеративні зміни з боку опорно-рухового апарату тощо [5].
Більшість людей із НМТ недооцінюють свій стан, вважаючи повноту ознакою здоров’я, а не донозоло-нічними проявами ожиріння, переважне число осіб, особливо підліткового та юнацького віку, взагалі не підозрюють про наявність у них НМТ. Як правило, за таких умов вперше діагноз НМТ встановлюється під час диспансерних обстежень, які проводяться медичними комісіями військоматів або при оформленні документів для вступу у вищі навчальні заклади [4].
Серед соціальних чинників, які сприяють зростанню випадків НМТ в останні десятиріччя, дослідники вказують на збільшення енергетичної цінності їжі за рахунок легкозасвоюваних вуглеводних продуктів швидкого приготування, у тому числі усім відомих „хот-догів”, „чисбургерів”, „гамбургерів”, бутербродів, чіпсів, а також газованих підсолоджених і слабких алкогольних напоїв тощо. Встановлено, що основним споживачем таких „зручних продуктів” є діти шкільного віку і молодь до 30 років.
Дослідженнями останніх років показано, що продукція закладів типу „McDonalds” насправді не є такою поживною та корисною для організму, що росте, як це намагається довести широко розповсюджена реклама. Більшість продуктів харчування, виготовлених за технологією фаст-фудів, містять у своєму складі трансжири — штучні ізомери жирних кислот (ЖК), здатні до заміщення ендогенних ЖК ненасиченого ряду. Останні, у свою чергу, є корисними для організму,
оскільки володіють антиатерогенними властивостями. Трансжири призводять до збільшення концентрації ліпопротеїдів низької і наднизької щільності (ЛПНЩ і ЛПННЩ), збільшуючи тим самим ризик захворювань серця і судин, ендокринної системи, розвиток злоякісних пухлин (канцерогенний ефект) [1, 3].
Серед юнаків та дівчат неабиякої популярності набуває надмірне споживання пива, інших слабоалкогольних напоїв, морозива. Часто вживання алкоголю розглядається у підлітковому середовищі як ознака дорослої та незалежної особистості, як ознака моди і стилю життя. При цьому попит стимулюється потужною рекламою у засобах масової інформації, у вигляді листівок, світлин на міні- та біг-бордах вздовж автомобільних трас, у місцях масового скупчення людей. Досить часто відомі виробники алкогольних напоїв виступають в якості спонсорів культурних та спортивних заходів, просуваючи тим самим власну продукцію на зручному для них споживчому ринку дітей і молоді. Така маркетингова політика компаній є зрозумілою, оскільки саме зазначені заходи здатні забезпечити швидке повернення обігових коштів та отримання значних матеріальних дивідентів [4].
Основна роль у профілактиці донозологічних чи патологічних розладів, пов’язаних із чинником харчування, повинна належати самому індивіду і опосередковуватись особистим бажанням попередити хворобу чи скорегувати стан власного здоров’я. Особливо важливим даний аспект представляється у напрямі застовування фаторів фізичного впливу (як природного, так і преформованого характеру) поміж молодих людей (школярів, студентів, працюючої молоді). Значну роль тут повинні відігравати батьки, педагоги, власна життєва позиція [2, 4].
Терапія НМТ триває довго і її підходи мають бути індивідуальними (враховують стать, вік, професію, ступінь НМТ). Бажано формувати терапевтичні (реабілітаційні) групи із врахуванням їхнього складу. Потрібно, щоб до групи осіб, які критично оцінюють свій стан, не потрапив той, хто має некритичне мислення. Викладач фізичного виховання, тренер, інструктор-реабілітолог повинні навчити осіб із НМТ використовувати різні засоби боротьби із власним апетитом: їсти із меншого посуду, брати на виделку невелику кількість їжі, відрізати дуже тонкі шматочки, їсти повільно тощо. Фактично це засоби психологічного впливу, які можуть бути розширені гіпнотичними практиками [2, 4, 5].
Лікувальну фізкультуру (ЛФК) розглядають як патогенетичний фактор у комплексній реабілітації осіб із НМТ. Лікувальний вплив фізичних вправ оснований на значному збільшенні енерговитрат, нормалізації усіх видів обміну речовин, посиленні ліполітичних процесів у різноманітних органах, покращенні функції усіх органів і систем, підвищенні тренованості та імунобіологічної резистентності [3].
Вид фізичних вправ, їхній об’єм, інтенсивність навантажень і форма проведення занять залежать від клінічних проявів НМТ, супутніх захворювань (переважно серцево-судинної системи), віку, статі та попе-
редньої фізичної підготовки. Особам молодого і середнього віку без патології серцево-судинної системи особливо показаними є вправи на розвиток загальної витривалості (ходьба, біг, плавання, їзда на велосипеді, гребля, ходьба на лижах), спортивні ігри [3-5].
Обов’язковим елементом ЛФК повинна бути ранкова гігієнічна гімнастика тривалістю 20-40 хв. Заняття гігієнічною гімнастикою проводять із різних вихідних положень, однак переважно стоячи. Рекомендуються комплекси вправ для кінцівок, тулуба, на снарядах, дихальні вправи, повороти, різноманітні нахили. Після занять обов’язково приймають водні процедури: вологе обтирання або душ із наступним розтиранням тіла жорстким рушником до почервоніння шкіри.
Ранкову гігієнічну гімнастику можна замінювати прогулянкою від 30 хв до 1,5 год, дозованою ходьбою або легким бігом. Займатися можна у будь-який час дня, але не пізніше як за 2 год до сну і 1,5 год до або після їжі [2].
Наступний фізичний метод корегування НМТ — масаж. Реабілітологи рекомендують до 10-20 сеансів масажу тривалістю 30-60 хв кожен. Можливо практикувати самомасаж, при цьому використовуються усі прийоми: прогладжування, розтирання, розминання, вібрацію. Останній прийом виконують стоячи або сидячи, він є особливо корисним стоячи у воді. Під час виконання масажних прийомів основний акцент роблять на „проблемні” ділянки: передня черевна стінка, бічні та передні поверхні стегон, верхні кінцівки тощо [3].
Загартування посідає чільне місце в реабілітації осіб із НМТ. На сьогодні загартування розглядається як процес пристосування до мінливих факторів оточуючого середовища і включає загартування повітрям, сонцем, водою. Важливим у процесі використання загартовуючи процедур є формування фізіологічних
механізмів перехресної адаптації. Експериментально встановлено, що пристосування до впливу холодового фактора спричиняє посилення явищ адаптації до інфекційних чинників, дії підвищеної температури і вологості повітря, гіпоксії, фізичних навантажень, іонізуючої радіації тощо [1, 3].
Висновки.
Таким чином, на теперішній час існує значна кількість фізичних методів нормалізації маси тіла серед різних категорій осіб, однак переважне число робіт із даного питання присвячені дорослому населенню.
Малодосліджені аспекти даної проблеми стосуються використання фізичних чинників, у тому числі комбінованого спрямування (аеробних навантажень і хорлодових процедур), поміж підліткової і студентської молоді. Це може стати перспективним у подальших дослідженнях.
Література:
1. Акімова В.М. Адаптаційні зміни лейкоцитів периферичної крові при дії дозованого фізичного навантаження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.13 „Фізіол. людини і тварин” / В.М. Акімова. — К., 2007. — 20 с.
2. Актуальні проблеми теорії і методики фізичного виховання / О.М. Вацеба, Ю.В. Петришин, Є.Н. Приступа, І.Р. Бондар. — Львів: РВЦ ЛДІФК; НВФ Укр. технології, 2005. — 296 с.
3. Вардимиади Н.Д. Лечебная физкультура и диетотерапия при ожирении: [монография] / Н.Д. Вардимиади, Л.Г Машкова. — К.: Здоров'я, 2007. — 148 с.
4. Волков В. Проблема розробки технології управління фізичною підготовкою сучасної студентської молоді / В. Волков //Теорія і методика фізичного виховання і спорту. — 2008. — №2. — С. 41-46.
5. Маланюк Л. Проблема дефіциту рухової активності чоловіків 18-25 років / Л. Маланюк // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. — 2008. — №2. — С. 79-81.
Надійшла до редакції 05.11.2011 р. Пилипчук Владимир Владимирович Августинович Мария Богдановна Куринов Александр Юрьевич avgustunovuch@mail.ru
