CC BY
70Фізіологічні показники тренованості студентів спеціальної медичної групи із захворюванням на вегето-судинну дистонію за змішаним типом
Мордвінова А.В., Бурла О.М.
Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Інститут фізичної культури
Анотації:
Проведено аналіз фізіологічних показників тренованості студентів спеціальної медичної групи. Показано рівень соматичного здоров'я, адаптаційних можливостей серцево-судинної системи та фізіологічні показники організму студентів першого курсу. Доведено, що рівень фізичної підготовленості студентів з кожним роком знижується. У дослідженнях взяли участь 21 студент першого року навчання.
Ключові слова:
соматичне здоров’я, вегето-судинна дистонія, фізіологічні показники, тренованість.
Мордвинова А.В., Бурла А.М. Физиологические показатели тренированности студентов специальной медицинской группы с заболеванием вегето-сосудистая дистония по смешанному типу. Проведен анализ физиологических показателей тренированности студентов специальной медицинской группы. Показан уровень соматического здоровья, адаптационные возможности сердечно-сосудистой системы и физиологические показатели организма студентов первого курса. Доказано, что уровень физической подготовленности студентов с каждым годом снижается. В исследовании принимали участие 21 студент первого года обучения.
соматическое здоровье, вегето-сосудистая дистония, физиологические показатели, тренированность.
Mordvinova А.V., Burla О.М. Physiological indicators of students training in of special medical group with the disease of vegetative-vascular dystonia of mixed type. The analysis of physiological indicators of students training in special medical group. Showed the level of somatic health, adaptive capacity of the cardiovascular system and physiological indicators of the first-year students. Proved that the level of physical training of students each year decreases. In experiment took part 21 students of first year study.
somatic health, vegetative-vascular dystonia, physiological indicators, training.
Вступ.
Кожного року збільшується кількість осіб, які мають відхилення у стані здоров’я. Особливо велике занепокоєння викликає погіршення стану здоров’я школярів і студентів. Про це свідчить збільшення кількості молоді, що направляють у спеціальні медичні групи після медичного огляду.
Рівень фізичного виховання у вищій школі не сприяє ефективному зменшенню дефіциту рухової активності студентів, що є однією з причин різноманітних відхилень у їхньому здоров’ї. Установлено, що впродовж навчання у вищих навчальних закладах чисельність підготовчої та спеціальної медичних груп збільшується від 5,36% на першому курсі до 14,46% на четвертому курсі (І. Р. Боднар, 2000; А. І. Драчук, 2001) [2, 3; 3, 3-5].
Деякі вчені (В. П. Зайцев, 1999; А. Г. Хоружев, 1983) доводять, що фізична працездатність людини безпосередньо залежить від обсягу рухової активності, тому різке її зменшення у побуті, звільнення від занять фізкультурою в навчальному закладі лише сприяють подальшому прогресуванню захворювання [5, 3-6; 8, 28-32]
Згідно з статистичними даними (Б. В. Будикіна, І. В. Єфімова, Б. Н. Прошкіна, 2000), близько 90% дітей, учнів і студентів України мають відхилення у стані здоров’я, понад 50% - незадовільну фізичну підготовленість, близько 70% дорослого населення -низький і нижче середнього рівні фізичного здоров’я, у тому числі у віці 16-19 років - 61%, 20-29 років -67,2% . Тільки протягом останніх п’яти років на 41% збільшилася кількість учнів і студентської молоді, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи [4, 20-25].
Актуальність цього питання пов’язана з тим, що вегето-судинна дистонія (ВСД) є досить поширеним
© Мордвінова А.В., Бурла О.М., 2011
захворюванням серед дітей (12-25%), так і серед дорослих (до 70%). У 2009 р. в Україні поширеність вегето-судинної дистонії становила 1669,4 на 100 тис. населення. Найбільша поширеність цієї хвороби спостерігалась у Волинській області (4457,7 на 100 тис. населення), м. Києві (4100,7 на 100 тис. населення), Київській області (3326,1 на 100 тис. населення), найменша - у Дніпропетровській області (510,8 на 100 тис. населення), м. Севастополі (491,1 на 100 тис. населення), Сумській області (441,1 на 100 тис. населення). Цю патологію мають переважно люди молодого і середнього віку (О. М. Зінченко, М. В. Голубчиков, Т. С. Міщенко, М. К. Хобзей, 2010) [7, 2-3].
Створення спеціальної медичної групи для студентів є однією з найважливіших умов сприяння реалізації можливості вибору фізичних навантажень відповідно до їх рівня здоров’я та психоемоційного стану (В. І. Завацький, 1995). Застосування індивідуального підходу під час проведення занять із фізичної реабілітації сприяє підтримці та зміцненню здоров’я, фізичного розвитку, рухової активності, а також позитивно впливає на підготовку студентів до майбутньої професійної діяльності [3, 3-5].
Разом з цим залишається актуальним питання фізіологічних показників тренованості студентів спеціальної медичної групи із захворюванням на вегето-судинну дистонію.
Робота виконується відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри здоров’я людини та фізичної реабілітації Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка на 2007-2011 рр. Міністерства освіти і науки України за темою «Теоретико-методологічні і організаційно-методичні проблеми здоров’я, фізичної реабілітації та корек-ційної педагогіки» (номер державної реєстрації 0107Ш02826).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - визначити рівень фізіологічної тренованості студентів спеціальної медичної групи із захворюванням на вегето-судинну дистонію за змішаним типом.
Для досягнення мети були визначені такі завдання:
• провести аналіз існуючих авторських програм, які дозволяють визначити рівень соматичного здоров’я студентів спеціальної медичної групи із захворюванням на вегето-судинну дистонію за змішаним типом у процесі фізичної реабілітації;
• дослідити рівень фізіологічних показників тренованості студентів відповідної спеціальної медичної групи у спокої та під час навантаження за загальноприйнятими методиками.
Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів науково-методичної літератури з теми дослідження; методика кількісної експрес-оцінки рівня соматичного здоров’я за Г Л. Апанасенко; індекс Робінсона, проба Руф’є, оцінка фізичного стану за Е. А. Пироговим, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент; методи математичної статистики.
Організація дослідження. Дослідження проходило на базі Української академії банківської справи Національного банку України» (УАБС НБУ) протягом вересня-жовтня 2010 року. У дослідженнях взяли участь студенти першого року навчання (21 особа), які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи із захворюванням на вегето-судинну дистонію за змішаним типом.
Результати дослідження.
У результаті аналізу медичних карток диспансерного обстеження студентів перших курсів УАБС НБУ було з’ясовано, що у 2010 р. 30 % студентів, віднесених до спеціальної медичної групи, мають вегето-судинну дистонію за змішаним типом.
Експрес-оцінка рівня соматичного здоров’я за Г. Л. Апанасенко дає можливість комплексно визначити функціональний стан організму за показниками кардіореспіраторної та м’язової систем. Ця методика складається з визначення антропометричних і функціональних показників та їх індексів [6, 118-122].
Вимірювання антропометричних і фізіометричних показників, таких, як довжина тіла, маса тіла, життєва ємкість легень і сила м’язів кисті, проводилися за загальноприйнятою методикою [6, 51-88].
Частота серцевих скорочень (ЧСС) є інтегральним показником діяльності серцево-судинної системи, що відображає ступінь напруження киснево-транспортної функціональної системи під дією фізичних навантажень. Вимірювання ЧСС проводили пальпаторним методом на променевій (сонній) артерії у стані спокою. Фіксували показники ЧСС протягом 10 с із наступним перерахуванням через 1 хв. За середні показники приймають 60-80 уд./хв, більше 80 уд./хв розцінюють як тахікардію, менше 60 уд./хв - як брадикардію. ЧСС вимірювали на початку, у середині та в кінці заняття.
Артеріальний тиск (АТ) крові визначали за методом Короткова (за допомогою медичного тонометра).
Артеріальний тиск у межах 100/60-120/80 мм рт.ст. вважають фізіологічною нормою. АТ вимірювали до, під час і після навантаження.
Для визначення резервно-функціональних можливостей кардіоваскулярної системи використовували індекс Робінсона (ЧСС х САТ/100), який характеризує систолічну роботу серця. Значення індексу Робінсона розподіляли за рівнями резервів (чим нижче значення індексу у спокої, тим вище максимальні аеробні можливості організму): низький - більше 96 ум.од., нижче середнього - 86-95 ум.од., середній - 76-85 ум.од., вище середнього - 71-75 ум.од., високий - менше 70 ум.од [6, 40].
За допомогою проби Руф’є оцінювали працездатність серця під час фізичного навантаження, що виражається у вигляді індексу (ІР = (4(Р1+Р2+Р3) - 200)/10, де Р1 - ЧСС за 15 с у спокою; Р2 - ЧСС у перші 15 с після присідань; Р3 - ЧСС за останні 15 с першої хвилини після присідань), що характеризує різні рівні резервних можливостей: 3 - високий рівень фізичного стану; 4-6
- вище середнього; 7-10 - середній; 11-15 - нижче середнього; більше 15 - низький [6, 121-122].
Одним із інтегральних показників рівня фізичного стану є адаптаційний потенціал серцево-судинної системи, що визначається за методикою Р. М. Баєвського. Він визначається за формулою: АП=0,011*ЧСС+0,014*АТс+0,008*АТд+0,014^ +0,009*М-0,009^-0,27, де АП - адаптаційний потенціал, ЧСС - частота серцевих скорочень, АТс - артеріальний тиск (систолічний), АТд - артеріальний тиск (діастолічний), N - вік, М - маса тіла, L - зріст.
Кожному з чотирьох рівнів адаптації організму відповідає певний діапазон коливань кількості балів: задовільна адаптація - <2,1 балу; напружений механізм адаптації - 2,11-3,2 бала; незадовільна адаптація -3,21-4,3 бала; зрив адаптації - 4,31 і більше балів.
Іншим інтегральним показником можна вважати рівень фізичного стану (РФС), який визначають за рівнянням регресії, розробленим Е. А. Пироговою [6, 143].
Х = (700-3*ЧСС-2,5*АТср. - 2,7*В+0,28*М)/(350-2,6*В+0,21*З),
де X - кількісний показник РФС в умовних одиницях; ЧСС - частота серцевих скорочень у спокої; В - вік; М - маса тіла; З - зріст; АТср.- артеріальний тиск. Подана формула забезпечує досить точний прогноз РФС, якщо маса тіла не перевищує 15% маси тіла в нормі [6, 136].
Аналіз тестування соматичного здоров’я студентів першого курсу із низьким рівнем здоров’я за методикою Г Л. Апанасенко свідчить про те, 82% студентів із захворюванням на вегето-судинну дистонію має не вище середнього рівень соматичного здоров’я, 10% -високий і 8% рівень вище середнього (рис.1)
У спокої артеріальний тиск студентів відповідає нормі, окрім ЧСС, то під час незначного навантаження він збільшується до 180/110 мм рт.ст., пульс - до 130 уд./хв, частота дихальних рухів - до 35. Через 5 хв. відновлення - АТ у середньому наближається 130/90
Таблиця 1
Фізіологічні показники тренованості студентів першого курсу
Навантаження Фізіологічні показники У спокої Під час фізичного навантаження Через 5 хв після навантаження
AT с., мм.рт.ст. 110 180 130
AT д.,мм.рт.ст. 65 100 90
ЧСС, уд./хв 40 100 85
Частота дихальних рухів, разів/хв 11 35 18
11,8%
1,5%
З1,5%
55,2%
□ Задовільна адаптація
□ Напруження
механізмів адаптації
П Незадовільна адаптація
□ Зрив адаптації
Рис. 2. Адаптаційний потенціал ССС студентів СМГ (за Р. М. Баєвським)
Таблиця 2
Рівень резервно-функціональних можливостей студентів із захворюванням серцево-судинної системи
Рівень Показник Низький Нижче середнього Середній Вище середнього Високий
Індекс Робінсона 5% З0% З1% 19% 15%
Проба Руф’є 6% 20% 62% 10% 2%
Фізичний розвитку 16% 27% 49% 5% З%
мм рт.ст, пульс - до 9 уд./хв, частота дихальних рухів
- до 18 (табл. 1). Отже, артеріальний тиск залежить від типу реакції серцево-судинної системи (ССС) на навантаження. Якщо переважає нормотонічний тип, то спостерігається збільшення частоти серцевих скорочень та пульсового тиску на фоні підвищення систолічного і помірного зниження діастолічного артеріального тиску; гіпертонічний тип передбачає різке підвищення (200 мм рт. ст. і більше) систолічного артеріального тиску, що супроводжується значним збільшенням частоти серцевих скорочень, незмінністю або підвищенням діастолічного артеріального тиску. Гіпотонічний (астенічний) тип спостерігається при незначному збільшенні систолічного артеріального тиску при значному зростанні частоти пульсу, при цьому діастолічний артеріальний тиск підвищується, що зумовлює незмінність або зменшення пульсового тиску. Дистонічний тип свідчить про значне збільшення систолічного артеріального тиску при зменшенні діастолічного, що призводить до різкого збільшення пульсового тиску. Ступінчаста реакція серцево-судинної системи характеризується зменшенням систолічного артеріального тиску після навантаження і збільшенням його на другій і третій хвилині відновлення, а діастолічний артеріальний тиск знижується та підвищується частота серцевих скорочень.
Отже, можна зробити висновок, що фізіологічні показники тренованості у студентів знаходяться на низькому рівні і потребують корекції. Зменшення частоти серцевих скорочень (брадикардія) внаслідок зниження автоматизму СА-вузла, обумовлено збільшенням тонусу блукаючого нерва. Зменшення частоти дихальних рухів у спокої спричинене порушенням регуляції між соматичною і вегетативною нервовими системами, а також необгрунтованим заниженням обсягу рухової активності, що призвело до зниження сили дихальної мускулатури, паталогій дихальної системи також не виявлено.
Серед студентів першого року навчання УАБС НБУ значно переважає рівень задовільної адаптації
- 35,2%, напруження механізмів адаптації має 31,5%, незадовільну адаптацію - 11,8 %, зрив адаптації -лише 1,5 % (рис. 2).
Аналізуючи дані резервно-функціональних можливостей кардіоваскулярної системи студентів віднесених до СМГ ми дійшли висновку, що 49% студентів з вегето-судинною дистонією має середній рівень фізичного розвитку, 27% - нижче середнього, 16%
- низький, 5% - вище середнього та 3% - високий рівень (табл. 2).
Результати тестування показників резервних можливостей організму під час навантаження (проба Руф’є) засвідчили, що 62% студентів досліджуваної спеціальної медичної групи має середній рівень витривалості, 20% - рівень нижче середнього, 10% -вище середнього, 2% - високий і 6% - низький рівень. Показники індексу Робінса визначили превалювання середнього і нижче середнього рівнів студентів (30% і 31% відповідно), проте 19% має вище середнього рівень (табл. 2).
Висновки.
Проведене дослідження підтвердило твердження багатьох дослідників (І. В. Єфімова, Б. В. Будикіна, Б. Н. Прошкіна, 2000), що рівень фізичної підготовленості студентів із кожним роком знижується. Це підтверджується рівнем соматичного здоров’я студентів 82% (не вище середнього); напруженим механізмом адаптації - 55,2 %; індексом Робінсона З0%(нижчий за середній), пробою Руф’є 62% (середній рівень) і рівнем фізичного стану 49% (середній).
Низький рівень фізичної підготовленості студентів спеціальної медичної групи обумовлений недостатнім обсягом рухової активності у школі, що спричинило низку функціональних змін в організмі. Проведене дослідження дає всі підстави стверджувати, що фізіологічний стан студентів потребує постійної роботи щодо покращення стану кардіоваскулярної і вегетативної нервової систем засобами фізичної реабілітації.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо в удосконаленні й упровадженні спеціальної програми фізичного реабілітації для студентів спеціальної медичної групи із захворюванням на вегето-судинну дистонію за змішаним типом.
Література:
1. Боднар І.Р. Фізичне виховання студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / І.Р. Боднар. - Луцьк, 2000. - 19 с.
2. Драчук A.L Оптимізація фізичного виховання студентів вищих закладів освіти гуманітарного профілю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / A.L Драчук. - Львів, 2001. - 20 с.
3. Дубогай О.Д. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи / О.Д. Дубогай, В.І. Завацький, Ю.О. Короп. - Луцьк: Надстир'я, 1995. - 220 с.
4. Ефимова И.В. Особенности изменений физической и функциональной подготовленности студенток с разным исходным уровнем показателей / И.В. Ефимова, Б.В. Будыка, Б.Н. Прошкина // Физ. культура. - 2000. - № 2. - С. 20-25.
5. Зайцев П.В. и др. Контроль за динамикой состояния здоровья и двигательной активности студентов / П.В. Зайцев //Вопросы физического воспитания студентов. - Москва, 1991. -№ 22. - С. З-6.
6. Маліков М.В. Функціональна діагностика у фізичному вихованні і спорті : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / М.В. Маліков, ^В. Сватьєв, Н.В. Богдановська. -Запоріжжя: ЗДУ, 2006. - 227 с.
7. Проблема патології нервової системи в Україні та стан вітчизняної неврологічної служби на межі десятиріччя [Електронний ресурс] / М.К. Хобзей, О.М. Зінченко, М.В. Голубчиков, ТС. Міщенко //Здоров’я України. - 2010. - № З(14) - С. 2-З. - Режим доступу до журн.: http://health-ua.com/issue/344
8. Хоружев AX. Динамика физической работоспособности и физического развития за период обучения в вузе / A.E Хоружев // Теор. и практ. физич. культуры. - 198З. - № 2. - С. 28 - З2.
Надійшла до редакції 09.0З.2011 р.
Мордвинова Aлина Витальевна [email protected] Бурла Aлександр Михайлович [email protected]
