CC BY
123Визначення ролі викладача фізичного виховання у формуванні свідомості студентів спеціальних медичних груп вищих навчальних закладів
Корягін В. М., Головятинська С. М., Цьовх Л. П., Блавт О. З.
Національний університет “Львівська політехніка "
Анотації:
Розглянуто стан здоров'я студентів. У експерименті приймали участь студенти 1 курсу.
Визначено функціональний стан здоров'я студентів. Визначено вплив викладача на ставлення студентів спеціальних медичних груп до стану свого здоров'я. Показано можливості покращення здоров'я за допомогою занять з фізичного виховання. Визначено основні напрямки методологічної корекції роботи викладача з студентами. Основне завдання викладача - це формування у студентів усвідомленого ставлення до необхідності покращення стану свого здоров'я, збереження його та виховання у них культури здорового способу життя.
Ключові слова: студент, здоров’я, реабілітація, викладач, свідомість, потреба, мотивація, валеологія.
Корягин В. М., Головятинская С. М., Цевх Л.П., Блавт О. З. Определение роли преподавателя физического воспитания в формировании сознания студентов специальных медицинских групп высших учебных заведений. Рассмотрено состояние здоровья студентов. В эксперименте принимали участие студенты 1 курса. Определено функциональное состояние здоровья студентов. Определено влияние преподавателя на отношение студентов специальных медицинских групп к состоянию своего здоровья. Показаны возможности улучшения здоровья с помощью занятий по физическому воспитанию. Определены основные направления методологической коррекции работы преподавателя со студентами. Основная задача преподавателя - это формирование у студентов осознанного отношения необходимости улучшения и сохранения здоровья, воспитание культуры здорового образа жизни.
студент, здоровье, реабилитация, преподаватель, сознание, потребность, мотивация, валеология.
Korjagin V.M., Golovjatinskaja S.M., Tsevh L.P., Blavt O. Z. Determining of a role of the teacher of physical training in making up of consciousness of students of special medical groups of higher educational establishments. The state of health of students is construed. Students of 1 rate participated in experiment. The functional state of health of students is defined. Effect of the teacher on the relation of students of special medical groups to state of the health is defined. Possibilities of improving of health with the help of exercises on physical training are exhibited. Main routes of methodological correction of operation of the teacher with students are defined. The primal problem of the teacher is a making up at students of the realized relation of necessity of improving and conservation of health, education of crop of a healthy way of life.
student, health, rehabilitation, teacher, consciousness, requirement, motivation, valueology.
Вступ.
Проблема здоров’я студентської молоді набуває все більшої актуальності в умовах загострення екологічних, економічних, соціальних та інших проблем у суспільстві нашої країни. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Україні склалася надзвичайна ситуація, яка істотно вплинула на стан здоров’я дітей і підлітків. Саме зараз діти, народжені у період після аварії, є студентами. Фактично вся територія України зазнала впливу підвищеної радіоактивності. Наслідком цього стало народження дітей з наявними патологіями, які призвели до порушень у системі життєдіяльності дитячого організму, а надалі до значного погіршення стану здоров’я підростаючого покоління. Врахуємо і те, що сьогоднішні студенти - це діти, народжені в часи перебудови, коли фізична освіта школярів була повністю занедбана. Цим і пояснюється те, що впродовж останнього десятиріччя спостерігається чітка тенденція погіршення стану здоров’я студентів вузів.
Аналіз результатів функціонального стану здоров’я студентів 1-го курсу НУ «ЛП» 2008-2009 н. р. виявив, що рівень їхнього здоров’я характеризується такими показниками: високий рівень - 1,8%; середній - 7,7%; низький - 21%; дуже низький - 69% (рис.1). Основні причини таких показників - низький рівень фізичного здоров’я випускників шкіл, відсутність у них стійкої мотивації до підтримки та зміцнення здоров’я, дефіцит рухової активності під час навчання у школі, а по суті - хронічна гіподинамія.
За даними медоглядів у НУ «ЛП», за період після 2000 року на 40% збільшилась кількість студентів, які за станом здоров’я належать до спеціальних медичних груп.
При цьому необхідно зазначити зростання їх кількості від першого курсу до кінця навчання у вузі.
© Корягін В. М., Головятинська С. М., Цьовх Л. П., Блавт О. З., 2010
Це свідчить про серйозну тенденцію до деградації стану здоров’я інтелектуальної частини країни.
Внаслідок проведення п’ятирічних досліджень науковцями вищих навчальних закладів Львова, Києва, Одеси, Донецька, Харкова та ін. виявлено, що різниця між показниками календарного та біологічного віку студентської молоді з кожним роком збільшується. Так, якщо на початку 2002-2003 навчального року у юнаків-першокурсників біологічний вік становив 38 років, у дівчат-30, то на початку 2007-2008 навчального року у хлопців-51, у дівчат-42. Отримані результати свідчать, що з кожним роком темпи старіння організму молоді зростають.
Отже, піднімати виробництво країни в майбутньому здебільшого будуть студенти, біологічний вік яких становить 42 і 51 рік при календарному 17-19 років і 40% яких будуть постійними клієнтами лікарень. Здоров’я ж сучасного студентства - це інтегративний показник суспільного розвитку, могутній фактор впливу на економічний і культурний потенціал країни [5].
Результати аналізу пройдених медоглядів першокурсників НУ «ЛП» свідчать про те, що в останні роки на перше місце вийшли захворювання серцево-судинної системи, на друге - опорно-рухового апарату (сколіоз, остеохондроз тощо), на третє - органів дихання, тобто захворювання систем організму, найбільш значимих для життєдіяльності загалом. Порушення функцій тих чи інших систем організму сприяє загальному погіршенню стану здоров’я, зниженню фізичної та розумової працездатності та творчих можливостей студента. Це особливо важливо у студентському середовищі, коли організм перебуває на стадії активного фізичного та психоемоційного розвитку.
Зазначимо, що сам процес навчання у вузі, пов’язаний з високим рівнем емоційного та
інтелектуального навантаження, супроводжується недостатнім фізичним навантаженням. Однією з причин цього є те, що у молоді все інтенсивніше розвиваються процеси гіпокінезії та гіподинамії, які, своєю чергою, є наслідком способу життя молодого покоління нашої держави. Зазначимо, що студенти спеціальних медичних груп вже перебувають у дуже несприятливих умовах, маючи певне захворювання, яке викликає ряд порушень функцій організму. До цього приєднується ще й рухова бездіяльність, яка погіршує стан здоров’я та сприяє прогресуванню захворювання. Головною причиною недостатньої рухової активності студентів під час навчання у вузі є відсутність мотивації до занять фізичними вправами та можливості покращення стану здоров’я в такий спосіб [11] .
Водночас, практичний досвід і численні наукові дослідження [1-5, 11] переконливо демонструють значимість і високий потенціал рухової активності для розширення та збільшення можливостей фізичного виховання у створенні резервів здоров’я, підвищенні працездатності систем організму студентів та позбавленні від наявних патологій у його діяльності. Недостатній обсяг рухової активності -один із чинників, який визначає відхилення від норм у функціонуванні систем організму.
В загальному комплексі факторів, що сприяють забезпеченню мінімального рівня рухової активності та вирішенню основного завдання роботи в спеціальних медичних групах, для покращення стану здоров’я студентів обов’язковою є система фізичного виховання під час навчання у вузі. Головним завданням фізичного виховання спеціальних медичних груп вузу є вдосконалення функціональних можливостей організму, нейтралізація негативного впливу недостатньої рухової активності і в такий спосіб усунення наявних вад у стані здоров’я та вирішення основного завдання роботи зі студентами спеціальних медичних груп - переведення студента в загальну групу навчального відділу [3, 12].
На відміну від України, у багатьох країнах світу фізичному вихованню серед студентської молоді приділяється велика увага. Наприклад, на фізичне виховання у вищих навчальних закладах США передбачено у навчальних програмах 384 години, Росії - 408, Білорусії - 560. Сьогодні у багатьох навчальних закладах України фізичне виховання проводиться один раз на тиждень на перших трьох курсах. Безумовно, за такого підходу вирішити проблеми, пов’язані зі станом здоров’я
студентів спеціальних медичних груп та забезпеченням необхідного рівня фізичної активності, неможливо. Несприятливі тенденції в динаміці стану здоров’я сучасного студентства вимагають пошуку різних дійових мір удосконалення навчального процесу фізичного виховання під час навчання у вузі, спрямованих на покращення фізичного стану студентської молоді, які повинні забезпечити вдале інтегрування цієї категорії студентів до майбутньої професійної діяльності.
Роботи багатьох авторитетних науковців, практиків, дані літературних джерел [3-8] свідчать про те, що однією з головних умов виховання фізично здорових студентів є формування у них потреби у веденні здорового способу життя та бажання бути здоровими. Основою цього є формування нової ідеології та культури зміцнення здоров’я студентів. Це завдання, без вирішення якого суспільство може зазнати досить помітних і невідтворних втрат людського потенціалу, що, своєю чергою, негативно позначиться на виробничій інфраструктурі, добробуті, стосунках між людьми та культурі. Аналіз цієї проблематики є актуальним і невідкладним завданням сучасної педагогічної думки й освітньої практики, адже здоров’я належить до першочергових, непересічних цінностей людини. Покращання та збереження здоров’я, дотримання здорового способу життя - найбільш вагомі норми загальної культури студента цивілізованого суспільства [11].
Наукові дослідження цієї проблематики [2,3,5,6,1012] показують, що фундаментальною основою виникнення у студентів спеціальних медичних груп цілеспрямованого бажання покращувати стан свого здоров’я, тобто, підвищення мотивації до здорового способу життя, є вплив викладачів на формування у них свідомості та культури збереження власного здоров’я. Аналіз науково-методичної літератури засвідчує, що практично відсутні роботи, які досліджують вказаний аспект роботи зі студентами спеціальних медичних груп.
Практичний досвід доводить, що переважна більшість студентів спеціальних медичних груп культуру здорового способу життя сприймають досить помірковано, якщо й взагалі не скептично. Соціологічні обстеження засвідчують, що категорія «здоров’я» перебуває далеко на периферії їхніх суспільних цінностей. У більшості з них традиційно не формується потреба піклуватись про власне здоров’я. Ставлення до нього не змінюється і в подальшому
□ високий
□ середній
□ низький
□ дуже низький
Рис.1. Діаграма функціонального стану здоров’я студентів 1-го курсу НУ «ЛП» 2008-2009 н. р.
житті, коли для покращення здоров’я звертаються до лікувальних закладів, нехтуючи ефективними засобами оздоровлення, якими є фізичні вправи [5]. Соціальна практика свідчить, що у більшості студентів всі погляди на збереження власного здоров’я цілком і повністю асоціюються з медициною. Проте в лікуванні цих захворювань фізична реабілітація розглядається як важливий фактор зміцнення здоров’я [7].
Такий стан погіршується ще й тим, що у переважної більшості студентів спеціальних медичних груп відсутня зацікавленість заняттями із фізичного виховання. Вони пасивні на заняттях, оскільки неспроможні виконати елементарні вправи та не виявляють бажання вдосконалювати свій фізичний стан для покращення здоров’я. Отже, проблема може бути вирішена реорганізацією занять у спеціальних медичних групах в такий спосіб, щоб студенти були самі зацікавлені у заняттях [7].
Актуальність і недостатня розробка цього напрямку роботи у спеціальних медичних групах зумовлюють необхідність пошуку викладачами шляхів формування у свідомості студентів, які мають певні відхилення у стані здоров’я, ідеологічних та психологічних установок на позбавлення від цих відхилень, підвищення загальної культури студента, ведення здорового способу життя.
Робота виконана за планом НДР Національного університету «Львівська політехніка».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: полягає в аналізі ролі викладача фізичного виховання у формуванні свідомості студентів спеціальних медичних груп потреби у покращенні стану здоров’я під час навчання у вузі.
Об'єкт дослідження: формування впливу викладача на свідомість студентів спеціальних медичних груп з метою позбавлення від наявних патологій у стані здоров’я.
Методика дослідження: анкетування, опитування, спостереження, бесіди, аналіз літературних джерел, педагогічний аналіз.
Результати дослідження.
Навчально-виховний процес у кожному ВНЗ спрямований на розкриття здібностей і реалізацію можливостей студента. Система соціальної захищеності студента на сучасному етапі розвитку нашої країни, перебуває на дуже низькому рівні, однак ВНЗ намагаються створити студенту необхідний рівень умов для проявлення здібностей у навчальній, фізкультурно-спортивній і громадській діяльності. Велика роль у підтримці адаптації до умов ВНЗ, особливо першокурсників, вирішенні складніших проблем, покращенні психічного стану, який залежить від взаємовідносин та соціально-психологічної атмосфери в колективі, належить викладачу, який може налаштувати студентів на активну роботу, створити атмосферу творчого піднесення, а це, своєю чергою, залежить від рівня його педагогічної майстерності [8].
Особливо важливим фактором у входженні молоді в студентське середовище є стан здоров’я та рівень фізичного розвитку, які є певним критерієм успіху як у студентському середовищі, так і в подальшій професійній кар’єрі. Саме тому в період адаптації
нещодавніх школярів до умов перебування у ВНЗ важлива роль відводиться курсу фізичного виховання, як доволі дешевому, доступному, надійному засобу збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді. Навчальна програма з дисципліни «фізичне виховання» також передбачає конкретні умови та підхід до студентів спеціальних медичних груп [5]. Фізичне виховання, будучи складовою частиною процесу отримання вищої освіти, водночас спрямоване на вирішення проблеми покращання стану здоров’я студентів, які неспроможні повною мірою використовувати можливості загальноприйнятої системи фізичного виховання і за станом здоров’я належать до спеціальних медичних груп [10].
Студенту-першокурснику, який різко перейшов межу між умовами навчання в школі та ВНЗ, важливо скоротити цей період, який може тривати і семестр, і два-три роки. Виявлено чітку закономірність скорочення часу адаптації в тих, хто комунікабельний, захоплений спортом, суспільною роботою, певною формою діяльності та студентами, які за станом здоров’я віднесені до спеціальних медичних груп [3]. Соціальна активність особистості на заняттях із фізичного виховання переноситься на інші сфери життєдіяльності: соціальну, політичну, сфери навчання і побуту. В руховій діяльності моделюються та віддзеркалюються людські взаємовідносини, які сприяють формуванню особистості, її свідомості та культури. Рухові дії розгортають і формують психічні процеси, які керують руховою сферою людини та вдосконалюють її. Фізичне виховання є одним із способів прояву людської особистості, створюючи умови, які зобов’язують студента переходити на шлях саморозвитку, самовдосконалення та самоствердження. Саме керування процесом формування особистості студента вимагає від викладача знання способів впливу на особистість і вміння втілити їх на практиці.
Результати опитувань, проведених у спеціальних медичних групах НУ «ЛП», показали, на жаль, негативне ставлення значної кількості студентів (65 %) до занять фізичним вихованням, ще 15 % опитуваних студентів байдужі до занять під час навчання у вузі. Водночас деякі автори зазначають [2,3,6-8,10-12], що фізична культура, особливо для студентів з послабленим здоров’ям, повинна стати щоденною потребою. Тільки виховання цієї потреби у студентські роки, дасть змогу забезпечити в майбутньому фундамент збереження здоров’я.
Мета фізичного виховання у спеціальних медичних груп вузу - вирішити комплекс завдань, пов’язаних із позбавленням від наявних патологій у стані здоров’я студентів, їхнього фізичного удосконалення, духовного й інтелектуального розвитку, і в такий спосіб, сприяти переведенню студента у загальну групу з фізичного виховання.
Зазначимо, що основна проблема фізичного виховання полягає в тому, що більшість юнаків та дівчат у віці 17-18 років вступають до вузів з уже сформованим світоглядом щодо дисципліни «фізичне виховання». За нашими спостереженнями, до 80% студентів спеціальних медичних груп мають поверхові знання про рухову активність як основний компонент здо-
рового способу життя та дієвий засіб позбавлення наявних патологій у стані здоров’я. Саме тому, процес фізичного виховання у вузі, насамперед, повинен бути пов’язаний зі зміною переконань студентів спеціальних медичних груп, щодо рухової активності та її значення для здоров’я. Переконання, своєю чергою, залежить від знань, втілених на практиці та закріплених у свідомості.
Низький інтерес студентів спеціальних медичних груп до фізичної культури як дійового засобу зміцнення здоров’я, на думку ряду авторів [3,5,6,9,11], пояснюється недоліками в організації фізичного виховання цих груп, недооцінюванням важливості цього напрямку роботи викладачами. На нашу думку, зміна у свідомості студентів спеціальних медичних груп полягає у формуванні викладачем фізичної культури потреби зміцнення та збереження стану свого здоров’я. В навчальному процесі спеціальних медичних груп кожен викладач повинен звернутися до особистості студента, його інтересів і потреб у позбавленні від наявних проблем у стані здоров’я. Завдання викладача полягає в тому, що кожен студент, маючи певні відхилення у стані здоров’я , повинен усвідомити, що здоров’я є основною життєвою цінністю.
Дані проведеного нами анкетування в спеціальних медичних групах НУ «ЛП» показали, що 75 % дівчат і 45 % хлопців цих груп з дитинства не займались фізичною культурою взагалі. Ці цифри свідчать про відсутність у студентів спеціальних медичних груп культури здоров’я та системи відповідальності за своє здоров’я. Водночас, як показує аналіз результатів дослідження, переважна більшість опитуваних студентів спеціальних медичних груп (88 %) усвідомлюють, що фізичні вправи сприяють позбавленню від наявних проблем у стані здоров’я, попереджають подальший їхній розвиток та виникнення на цьому підґрунті ускладнень.
Вирішення цієї проблеми ми розглядаємо як виховання фізичної культури особистості, пов’язаної з бажанням, потребою та вмінням студента зберігати й удосконалювати своє здоров’я за допомогою широкого обсягу знань, отримання яких можливе за умови виділення освітнього аспекту на заняттях фізичною культурою. Освітній аспект слід розуміти як оволодіння студентами спеціальних медичних груп науковими знаннями, практичними вміннями й навичками реабілітації свого здоров’я, розвитку розумово-пізнавальних і творчих здібностей, і на основі цього формування світогляду та культури здорового способу життя.
Досягти цього можливо за умови, що у ВНЗ буде збудована схема орієнтування студентів спеціальних медичних груп на здоровий спосіб життя, як основу позбавлення від наявних проблем у стані здоров’я. Ця стратегія передбачає реалізацію ряду педагогічних умов. Орієнтування студента на здоровий спосіб життя включає в себе, насамперед, дії викладача ознай-омчого, рекомендуючого, підтримуючого характеру, спрямовані, переважно на інформування студента про можливість стати здоровим, змінивши спосіб життя. Ми говоримо про те, що студенти повинні навчитись адекватно оцінювати свій спосіб життя, розуміти можливості активізації діяльності, що зберігає здоров’я,
основним чинником якої є заняття з фізичного виховання під час навчання у вузі, для позбавлення від наявних проблем у стані здоров’я та збагачення досвіду здорового способу життя. Тобто, зміна у свідомості зумовить зміну способу життя студентів, який, своєю чергою, зумовить покращання стану їхнього здоров’я. Звичайно, примусити студента вести здоровий спосіб життя неможливо, але виховувати культуру здоров’я, яка визначає його спосіб життя, необхідно.
Головними напрямками впливу викладача на свідомість студентів для покращення стану здоров’я є:
1. Здійснення історико-педагогічного аналізу процесу формування здорового способу життя студентів спеціальних медичних груп.
2. Визначення ціннісних пріоритетів студентів, які мають певні проблеми у стані здоров’я, виявлення місця категорії «здоров’я» в системі цінностей.
3. Визначення поняття «здоров’я», факторів впливу (позитивних і негативних) на стан здоров’я студентів спеціальних медичних груп.
4. Визначення поняття: фізичне здоров’я, психічне здоров’я, здоровий спосіб життя, саморегуляція, самореалізація, емоції, почуття, мотив, самооцінка, стиль життя, здоровий стиль життя.
5. Здійснення аналізу змісту і процесу професійної підготовки студентів спеціальних медичних груп з дисципліни «Фізичне виховання» щодо оздоровчої спрямованості.
Це можливо за умови реалізації таких умов:
• навчання студентів спеціальних медичних груп раціональному використанню в умовах навчання режимів праці, відпочинку, сну з урахуванням індивідуальних особливостей організму та біоритмів;
• індивідуальний підхід у використанні засобів фізичної культури для позбавлення від вад у стані здоров’я та фізичного вдосконалення;
• навчання студентів спеціальних медичних груп вмінням та навичкам керування своїм тілом, організмом, емоціями та почуттями;
• навчання прийомам і засвоєння основ загартування;
• усвідомлення студентами спеціальних медичних груп необхідності самостійних занять фізичними вправами в позаучбовий час для закріплення результатів реабілітації.
Результатом цього повинен стати комплекс набутих життєво необхідних знань, якостей, вмінь, навиків, які становлять фундаментальну основу студентів з вадами у стані здоров’я - потребу у здоровому способі життя. Формою вироблення цієї потреби є інтерес до занять фізичною культурою, який стає орієнтиром на збереження здоров’я, викликає бажання діяти, формує мотиви. Аналіз літератури з досліджуваного питання показує, що першочерговою умовою формування у свідомості студентів спеціальних медичних груп навичок здорового способу життя для реабілітації та збереження здоров’я є формування в них потреби в руховій активності, на основі якої формується відповідна мотивація.
Зазначимо, що специфіка занять у спеціальних медичних групах полягає в тому, що заняття в них проводяться не за спортивною спрямованістю, а за спеціальною програмою для покращення фізичного та
психічного здоров’я, позбавлення від наявних патологій у стані здоров’я та удосконалення рівня фізичної підготовленості [3]. Основне при цьому - формування мотивації у студентів до роботи над собою та навчання їх пошуку шляхів збереження свого здоров’я.
Ідея створення у молоді мотивації до здорового способу життя повною мірою реалізувалася в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст., прийнятій у 2001 році на ІІ з’їзді освітян. У ній визначено як один із пріоритетів державної політики в розвитку освіти формування здоров’я нації через освіту. У пріоритетних напрямках реформування освіти зокрема говориться про забезпечення у кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для навчання і виховання фізично та психічно здорової особистості.
В результаті проведеного анкетування та бесід, ми дійшли висновку, що основним мотивом студентів спеціальних медичних груп у бажанні займатись фізичною культурою для більшості юнаків, є покращення стану здоров’я (45 %) та зміна на краще власної будови тіла (40 %), для дівчат - гарна фігура (100 %). Серед іншого були вказані: спілкування з друзями (6 %), активний відпочинок (8,5 %), отримання позитивних емоцій (4 %), самовдосконалення (18 %), підвищення самооцінки (14 %), зняття втоми (3 %) (рис.2).
На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що зміна зовнішнього вигляду, як мотив, існує у більшості студентів спеціальних медичних груп. Першочерговий вибір цього мотиву пояснюється тим, що студенти дуже уважні до власної зовнішності, яка є певним критерієм успіху як у студентському середовищі так і у подальшій професійній кар’єрі. Окрім того, вибір цього мотиву зумовлений тим, що студенти спеціальних медичних груп, за нашими спостереженнями, переважно мають певні комплекси стосовно будови власного тіла, що може бути значним і навіть вирішальним фактором, який визначає їхній настрій, поведінку та подальші дії. На цьому ґрунті навіть можуть виникати психологічні проблеми спілкування у студентському середовищі [7].
Отже, беручи до уваги все вищесказане, мета роботи викладача з спеціальними медичними групами полягає у створенні на заняттях таких умов, які забезпечують задоволення провідних мотивів. При цьому досягнення позитивного результату на заняттях стане фундаментальною основою формування у свідомості студентів потреби у продовженні занять для зміцнення свого здоров’я. Майстерність, професіоналізм викладача виявляється саме у його здібності формувати у студентів стійкий, глибокий інтерес до занять фізичним вихованням.
Цьому сприяють:
1. Активні засоби фізичної культури, ігрові види спорту, туризм, плавання тощо. Вивчаючи мотивацію, ми одночасно встановили, яким видам занять віддають перевагу студенти спеціальних медичних груп. Результати анкетування були такими:
• ігрові види спорту - 45 % ,
• плавання - 40 % ,
• єдиноборства - 20 % (за вибором чоловічого контингенту),
• шейпінг, аеробіка - 30 % (за вибором жіночого контингенту) (рис.3).
2. Масові оздоровчо-спортивні заходи, в яких студенти спеціальних медичних груп беруть участь як учасники, організатори, помічники тощо.
3. Спрямованість навчальних програм з фізичного виховання у спеціальних медичних групах на формування і розвиток самостійності студентів у закріпленні результатів реабілітації.
4. Використовуючи заняття з фізичного виховання, як обов’язкові так і самостійні, створення реально обґрунтованої програми самовдосконалення, основні положення якої спрямовані на усвідомлення студентами потреби у зміцненні здоров’я та збереженні його.
Вдосконалення культури зміцнення здоров’я студентів спеціальних медичних груп в системі фізичного виховання у ВНЗ, усвідомлення ними необхідності покращення свого стану здоров’я, набуває ефективності за реалізації викладачем комплексу таких педагогічних умов:
• розробка і впровадження програми оздоровлення студентів спеціальних медичних груп з використанням засобів фізичного виховання;
• вдосконалення змісту навчальної дисципліни « Фізичне виховання» у спеціальних медичних групах за допомогою сучасної наукової інформації, новітніх оздоровчих технологій (пілатес, йога, шейпінг, степ-аеробіка, релакс, каланетика, стретчинг та ін.), спрямованих на реабілітацію та формування здорового способу життя студентів спеціальних медичних груп;
• впровадження в навчальний процес спеціальних медичних груп інформаційно-просвітницьких програм щодо харчування, сну, режиму тощо. з метою реабілітації;
• використання сучасних оздоровчих технологій і вивчення методик їх застосування на практичних заняттях з фізичного виховання в спеціальних медичних групах.
Зростання захворюваності пояснюється не лише впливом різних негативних чинників, а й недо статньою увагою до валеологічних питань в освіті студентів спеціальних медичних груп. Адже стан здоров’я та творчі можливості студентів, як особистості, на 5070% залежать від них самих, від їхнього способу життя та культури здоров’я. Викладач, який володіє елементарними валеологічними знаннями, здатний передавати їх студентам.
Поряд з циклом медико-біологічних дисциплін, навчальна дисципліна « Основи валеології», що введена до програм підготовки майбутніх викладачів фізичного виховання, вирішує таку важливу соціально-педагогічну проблему, як формування в них культури здоров’я. Саме культура здоров’я визначає свідоме ставлення студентів до свого здоров’я [4].
Сучасний викладач фізичної культури ВНЗ спеціальних медичних груп має нести студентам знання, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я та формувати на науковій основі відповідний світогляд у студентів, створюючи нову філософію - філософію здоров’я.
□ покращення здоров’я
□ будова тіла
□ Інші
Рис.2. Діаграма мотивації студентів спеціальних медичних груп у бажанні займатись фізичною культурою
□ Ігрові види спорту
□ Плавання
□ Єдиноборства п Шейпінг
Рис.3. Діаграма видів спорту, яким віддають перевагу студенти спеціальних медичних груп
Висновки:
На сьогодні існує чітка тенденція до збільшення контингенту спеціальних медичних груп вузу, тобто стан здоров’я студентів погіршується.
Серед факторів, які впливають на стан здоров’я студентської молоді, крім екологічних та соціальних, є недостатній рівень рухової активності та відсутність знань про можливості покращення стану здоров’я, за допомогою занять з фізичного виховання.
Основне завдання викладача під час роботи зі спеціальними медичними групами - це формування у студентів усвідомленого ставлення до необхідності покращення стану свого здоров’я, збереження його та виховання у них культури здорового способу життя.
Проведене дослідження дає змогу ввести зміни та доповнення до програми занять з фізичного виховання спеціальних медичних груп вузу, створення педагогічної системи формування у свідомості студентів орієнтації на здоровий спосіб життя.
Методично правильно організовані заняття з фізичного виховання з урахуванням викладачем особливостей навчального процесу у спеціальних медичних групах, стану здоров’я, індивідуальних особливостей та інтересів студентів дають змогу виробити стійку мотиваційну основу до занять фізичною культурою для реабілітації та зміцнення стану здоров’я і, в такий спосіб, досягти підвищення розумової та фізичної працездатності, активності студентів, значного покращання їхніх психофізіологічних і психофізичних кондицій, що, своєю чергою, сприятиме ефективному засвоєнню численних навчальних програм з дисциплін ВНЗ та успішній інтеграції до майбутньої професійної діяльності.
Перспективи досліджень вбачаємо у напрямку пошуку змін у структурі навчальних та позанавчальних форм занять зі спеціальними медичними групами вузу для виховання у студентів цих груп щоденної потреби у заняттях фізичними вправами, що дасть змогу забез-
печити стійкий реабілітаційний процес, зміцнюючи в такий спосіб здоров’я та зберігаючи працездатність у майбутньому.
Література:
1. Апанасенко Г. Л. Здоров’я, яке ми вибираємо / Г Л. Апанасенко - К.: Т-во «Знання», 1989. - 48 с.
2. Бароненко В. А. Здоровье и физическая культура студента / В. А. Бароненко, Л. А. Рапопорт. - М.: Альфа, 2003. - 352 с.
3. Булыч Э. Г Физическое воспитание в специальных медицинских группах / Э. Г. Булыч. - М.: «Высшая школа», 1996. - 255 с.
4. Грибан В. Г. Валеологія / В. Г. Грибан. - Київ: Центр учбової літератури, 2008. - 213 с.
5. Евсеев Ю. И. Физическая культура / Ю. И. Евсеев. - Ростов-на-Дону: « Феникс», 2008. - 378 с.
6. Зотова Т. И. Оптимизация процесса физического воспитания студентов СМО с целью достижения наибольшего эффекта укрепления здоровья / Т. И. Зотова, В. И. Макаев, Н. Ю. Захарова // 5-тая Межуниверситетская научно-методическая конференция. - М.: Изд. МГУ, 1998. - 151 с.
7. Корягін В. М. Оптимізація навчального процесу на заняттях з плавання спеціальних медичних груп ВУЗу / В. М. Корягін, О. З. Блавт, Л. П. Цьовх // Спортивна наука України [ Електронне наукове фахове видання ], 2009. № 8.
8. Купчинов Р. И. Физическое воспитание / Р. И. Купчинов. -Минск: «ТетраСистемс », 2006. - 352 с.
9. Никитенко Е. И. Защита сознания человека - главное условие сохранения и востановления здоровья молодежи / Е. И. Никитенко // Тверезість та здоров’я - нашим дітям та суспільству: всеукр. науково-практична конф., 17-18. 04. 1999 р. - Харків, 1999. - 22-25 с.
10. Присяжнюк С. І. Фізичне виховання / С. І. Присяжнюк. - Київ: «Центр учбової літератури», 2008. - 502 с.
11. Присяжнюк С. І. Фізичне виховання / теоретичний розділ / С. І. Присяжнюк, В. П. Краснов, М. О. Третьяков, Р. Т. Раєвський, В. Й. Кійко, В. Ф. Панченко. - Київ: Центр учбової літератури, 2007. - 192 с.
12. Ріпа М. Заняття фізичною культурою із школярами віднесеними до спеціальної медичної групи / М. Ріпа, В. Велитченко. - Київ: «Освіта», 2002. - 180 с.
Надійшла до редакції 08.08.2010р.
Корягин Виктор Максимович, д.п.н., проф.. , Головятинская Светлана Николаевна Цевх Лариса Петровна Блавт Оксана Зиновьевна [email protected]
