CC BY
47
Науковий огляд
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.12-073.48-032:611.329]089.163 DOI: 10.22141/2224-0586.4.99.2019.173931
Васи^в М., Пдпрний Я.
Льв1вський нацональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Украина
Черезстравождна ехокардiографiя i ïï мiсце в перюперацмному монiторингу (огляд лiтератури)
Резюме. Ехокардiографiя (використання ультразвуку для долдження серця) — це безпечна, потужна, нешвазивна й безболсна техтка. З моменту свого клшчного введення в 80-х роках ХХ ст. штраоперащйна черезстравохiдна ехокардюграфiя (ЧСЕхоКГ) стала одним з найбльших досягнень сучасног анестезюлоги. Метою статтi е всебiчний огляд штраоперащйного використання ЧСЕхоКГ у кардiохiрургii. Ця натвтвазивна техтка дозволяе здшснювати пря-му й швидку вiзуалiзацiю структурног анатоми серця й великих судин, а також ощнювати гемодинамжу й функщональний стан серцево-судинног системи. Черезстравохiдна ехокардюграфiя ттраоперащйно спочатку застосовувалася для оцтки систолiчноi функци лiвого шлуночка, але за остант два десятилття клшчне застосування ЧСЕхоКГ значно розширилось i зараз включае: оцтку дiастолiчноi функци, оцтку патологи i функци мтрального й аортального клапатв, ви-явлення залишкових внутршньосерцевих дефектiв i шунтiв, виявлення внутршньосерцевих тромбiв i ощнку висхiдноi аорти. Отже, черезстравохiдна ехокардюграфiя — це безпечне обсте-ження з низьким рiвнем ризику, що використовувалося протягом декыькох десятилть в штра-й тсляоперащйному перюдах у кардiохiрургii. Метод перевершуе iншi способи серцево-судинного монторингу завдяки наданню детальног анатомiчноi й фiзюлогiчноi тформаци в реальному чаа. Черезстравохiдна ехокардюграфiя здатна забезпечити дат, що впливають на хiрургiчну тактику й анестезт, а також дозволяють виконати негайну ощнку хiрургiчних результатiв. Основт об-меження щодо його повсякденного використання пов 'язат з вартктю обладнання й необхiднiстю професшноi тдготовки. Анестезюлог розширюе свою роль у перюперащйтй медицит, надаючи життево необхiдну клшчну тформащю для анестезiологiчноi процедури. З огляду на ва переваги, наведет в статтi, i з урахуванням низького ризику автори тдтверджують ниншт рекомендаци щодо використання iнтраоперацшноi ЧСЕхоКГ у кардiохiрургiчних пацiентiв. Ключовi слова: черезстравохiдна ехокардiографiя; штраоперащйний монторинг; огляд
Уперше черезстравохвдна ехокардюграф1я (ЧСЕхоКГ) як д1агностичний метод була запропо-нована в 1976 р. кардюлогом L. Frаzin як альтернатива трансторакальнш ехокардюграфп в пащенпв 1з хрошчним обструктивним захворюванням легень, надм1рно розвинутим пщшюрно-жировим шаром 1 вираженою деформащею грудно! клггки. К Frazin модиф1кував ендоскошчний датчик, що дозволяв отримати зображення тшьки в одновим1рному М-режим1. У 1980 рощ Masayuki МаЬитоШ 1 Yasu Ока в медичному коледш Альберта Ейнштейна в БронкС описали використання М-режиму ЧСЕхоКГ для по-
стшного монггорингу функцИ лiвого шлуночка (ЛШ) у 21 пащента пщ час операцИ на серщ.
У 1982 рощ P. Kremer, Cahalan, M. Roizen роз-почали черезстравохщну ехо-револющю, навiвши своï результати монггорингу пащенпв у галузi сер-цево-судинноï х1рургИ з новим клшчно придатним гнучким ендоскопом й описавши його корисшсть в ощнщ функцИ ЛШ.
У 1987 рощ Cahalan et al. та Fiona Clements i Norbert de Bruijn з Ушверситету Дюка написали оглядовi статтi про використання ЧСЕхоКГ в анес-тезюлогИ.
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Пiдгiрний Ярослав Михайлович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри анестезiологíí та штенсивноТ терапи ФПДО, Львiвський нацiональний медичний ушверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, Укра'ша; e-mail: pidhirnyy_yaroslav_@meduniv.lviv.ua; контактний тел.: +38 (032) 276 97 95. For correspondence: Yaroslav Pidhirnyy, MD, PhD, Professor, Head of the Department of anesthesiology and intensive therapy of faculty of postgraduate education, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: pidhirnyy_yaroslav_@meduniv.lviv.ua; contact phone: +38 (032) 276 97 95.
44
Медицина невщкладних стаыв, ISSN 2224-0586 (print), ISSN 2307-1230 (online)
№ 4 (99), 2019
У 1986 роцi компан1я Hewlett-Packard увела ко-льорове допплерiвське картування в ЧСЕхоКГ, а в 1987 рощ de Bruin et al. з Ун1верситету Дюка ви-свiтлили свiй перший досв1д роботи з цieю новою технолог1ею. Того ж року до обладнання ЧСЕхоКГ було додано iмпульсно-хвильовий допплер. З того часу ультразвуков1 технологГi неодноразово удоско-налювалися: застосування багатошарових i багато-частотних датчикГв, обробка цифрових зображень, а останшм часом — використання тканинного доп-плерiвського й тривимiрного (3D) зображення.
В умовах сучасно! кардшрурги широко викорис-товуеться перiоперативна ехокардiографiя, оскГльки вона надае iнформацiю, що значною мiрою впливае на клiнiчне й хiрургiчне лiкування та покращуе результат лжування пацiентiв, як1 перенесли опера-цiю на серцi. ЧСЕхоКГ надае нову шформацго про серцеву патологго в значно! кГлькосп пащенпв, що, у свою чергу, часто призводить до змши х1рург1чно! тактики. Кр1м того, зб1льшуеться використання ехо-кардюграфи в умовах невщкладно! допомоги для д1а-гностики й лжування. Описано кГлька дослщжень, що демонструють кориснiсть ЧСЕхоКГ у кардюхь рурпчнш практицi. Дослщники й колеги показали, що в груш з 309 пащенпв, яким проводилась штра-операцшна ЧСЕхоКГ, лiкування змiнилося у 26 % пащенпв [1]. У 6 % хворих змiнилась iнотропна й iнфузiйна тератя [3]. Згiдно з даними шшого досл1-дження, у якому ЧСЕхоКГ проводилась ид час 587 штервенцш, данi ЧСЕхоКГ були основним критерь ем вибору х1рург1чно! тактики в 17 %, а тактики вве-дення рГдини — у 47 %. Порiвняно з даними, отрима-ними при використаннi катетера в легеневш артерГ!, данi ЧСЕхоКГ дозволили щонайменше 4 рази в1ро-гщшше приймати рiшення щодо введення рГдини [4].
В iншому дослщженш, у якому оцiнювали 5016 дорослих пащенпв, яким виконали операцiю з приводу клапанно! патологп й аортокоронарного шун-тування, у 36 % даш ЧСЕхоКГ були визначальними для корекци гемодинамiчних порушень, а у 23 % ЧСЕхоКГ була единим кер1вним фактором для вибору х1рург1чно! тактики [5]. Ще в однш публiкацГi показано, що данi ЧСЕхоКГ дали шдставу для змГни медикаментозно! терапи в 53 % пащенпв, а в 30 % даш ЧСЕхоКГ впливали на х1рург1чне ршення [2].
У великому дослiдженнi, що включало 12 566 пащенпв, даш ЧСЕхоКГ у 9 % випадкГв вплинули на ви6Гр хрурпчно! тактики. Аналiз даних сучасно! лтератури показуе, що ЧСЕхоКГ е безцшним дiагностичним i монГторинговим iнструментом у пащенпв, як1 перенесли кардкшрурпчну операцда [6]. А також, згщно з рекомендац1ею ASA [7], штраоперащйна черезстра-вохГдна ехокард1ограф1я повинна проводитися в кожного дорослого пащента, якому виконуеться операц1я на вГдкритому серц1 й висхгднш аорт1. Кр1м того, сл1д враховувати кл1н1чне застосування ЧСЕхоКГ при опе-рацях реваскуляризащ! м1окарда для пГдтвердження й уточнення передоперацшно! дГагностики, виявлення ново! патологи, ор1ентування анестезюлопчно! й х1рур-г1чно! тактики, а також оцгнки хгрурпчного результату.
^т
Оц1нка гемодинам1ки за допомогою ехокардю-графГ! е одшею з головних переваг методу, вона ко-рисна як для етюлопчно! д1агностики гемодинам1ч-но! нестабГльносп (г1поволем1я, депрес1я м1окарда, легенева ембол1я, тампонада серця), так i для лжу-вально! тактики (1нфуз1йна терап1я, Гнотропи, вазо-дилататори тощо). За допомогою ЧСЕхоКГ можна безпосередньо ощнити скоротлив1сть шлуночкГв [8] i внутр1шньопорожнинний об'ем [9, 10], а також шш1 гемодинам1чн1 параметри, такГ як: систол1чний тиск у легенев1й артерГ! й правому шлуночку, тиск л1вого передсердя, к1нцево-д1астол1чний тиск л1вого шлуночка, серцевий викид i фракц1я викиду.
Для анестез1олога вкрай важливим параметром е визначення серцевого Гндексу (С1), за допомогою якого можна вирахувати так1 визначн1 параметри для проведення штенсивно! терапГ! в критичних хворих, як постачання й споживання кисню. Сл1д зауважити, що на даний час е спроби ощнити серцевий шдекс р1зними шляхами, як швазивними (катетер Свана — Ганца), так i не1нвазивними (технолог1я Estimated Cardiac Output — esCCOTM). Вим1рювання С1 за допомогою катетера Свана — Ганца е досить швазив-ною маншулящею, а правдив1сть результат1в, одер-жаних за технолог1ею еsССO, не було доведено.
Можливост1 використання трансторакально! со-нографГ! п1д час операцГ! для оц1нки С1 обмежеш у зв'язку з втягненням в операцшне поле зони для субкостального доступу. У таких випадках С1 визнача-ють черезстравох1дним або супрастернальним доступом (Ultrasonic Cardiac Output Monitor — USCOM). Ще в 1986 рощ J. Mark пор1вняв даш черезстравохщ-но! ЕхоКГ з даними, що бул1 отримаш за допомогою термодилюцГ! в кардюхрурпчних хворих. Дан1 со-нографГ! вщносно д1аметра аорти, необх1дн1 для ви-рахування С1, погано корелювали з даними в1зуаль-ного спостереження хрурпв. З Гншого боку, час для виконання ЕхоКГ i вар1абельн1сть отриманих даних були меншими, н1ж при термодилюцГ!. На думку автора, ЕхоКГ показана тим хворим, у яких неможливо застосувати 1нвазивн1 методи визначення С1. У 2008 рощ W. Knirch пор1вняв результати, отримаш за допомогою препульмонарно! термодилюцГ! й супрас-тернального допплера (USCOM) у кардюх1рург1чних хворих; пор1вняння було не на користь сонографГ!. Проте, на думку Lai-Sze Grace Wong (2008), припус-тиме застосування USCOM для оцшки С1, особливо в тих випадках, коли важливою е динам1ка показни-к1в, а не !х абсолютне значення. Недол1ком USCOM, безперечно, е неможлив1сть вим1рювання тиску в ле-генев1й артерГ!. Натом1сть перевагою USCOM е без-печнють його застосування пор1вняно з термодилю-ц1ею. Кр1м того, ультразвукова в1зуал1зац1я дозволяе визначити масивну ембол1ю в легеневих судинах, на-явн1сть утворень у порожнинах серця, ефективн1сть зовшшньо! кардюстимуляци. Важливим е те, що уль-тразвукове досл1дження нижньо! порожнисто! вени дозволяе поб1чно оц1нити пренавантаження й вГдпо-в1дь орган1зму на шфузшне навантаження. Под1бним чином можна отримати шформащю при досл1дженн1
яремно! вени, що е важливим у тому випадку, коли доступ до черевно! й грудно! клики е обмеженим.
1снують рiзнi алгоритми оцiнки стану серцево-судинно! системи за допомогою сонографГ! — FATE, FEEL, FoCUS (Holm J.H. et al., 2012; Breitkreutz R. et al., 2010; Andrus P. et al., 2013). Застосування даних алгоршадв дозволяе швидко отримати комплексну й динамiчну оцiнку стану серцево-судинно! системи.
Виявлення й локалiзацiя змiн сегментарно! ско-ротливостi ЛШ е метою ехокардюграфи при монгго-рингу шеми мiокарда. Цi змiни спостерiгаються одра-зу (< 1 хвилини) тсля початку недостатньо! перфузй мiокарда. Описано, що ЧСЕхоКГ е найбшьш чутли-вим i раннiм методом мошторингу при дiагностицi штраоперацшно! шеми мюкарда [11]. Також данi ЧСЕхоКГ е важливими для виявлення сегментарних змш стiнки шлуночк1в у ранньому тсляоперацшному перiодi для виявлення неповно! реваскуляризацц.
Cwajg et al. [12] дослщжували к1нцеву дiасто-лiчну ширину стшки шлуночкiв у 45 пацiентiв, яю перенесли реваскуляризацiю мiокарда. У результа-тi автори дiйшли висновку, що розмiри стiнки, якi дорiвнюють або нижш за 0,6 см, виключають мож-ливiсть функцiонального вiдновлення.
Метод дуже чутливий щодо анатомiчно! ощнки клапанiв, що дозволяе дiагностувати мехашзми й оцiнити ступiнь дисфункцй, даш, якi iстотно впли-вають на прийняття рiшення щодо хiрургiчного ль кування. Метод дозволяе також ощнити якiсть про-веденого хiрургiчного втручання iнтраоперацiйно. Метод ЧСЕхоКГ е важливим для виявлення пара-вальвулярно! регурптацй. При оцiнцi 2076 пащен-пв, яким провели оперативнi втручання з приводу патологи морального клапана, Brown et al. дiагнос-тували систолiчний потiк у 8,4 % випадюв [13], а чотири з цих пащенпв потребували негайно! реопе-ращ!. 1ншим важливим показанням до проведення ЧСЕхоКГ е дiагностика дисфункцй протеза [14].
ЧСЕхоКГ вщграе важливу роль у виявленш ате-росклеротичного ураження аорти i е 61льш чутливою, н!ж пальпац1я аорти, яку виконуе хiрург [15, 16].
Точнiсть даних, отриманих за допомогою через-стравохщно! ехокардюграфп при дiагностицi роз-шарування аорти, прир1внюють до точност1 даних комп'ютерно! й магнггно-резонансно! томограф!! [17]. Це важливий метод для виявлення клаптя шти-ми, м1сця входу й повторного входу, диференщацп ютинного й хибного просв1ту й виявлення штраму-рального тромбу [17].
Отже, черезстравохвдна ехокардiографiя — це безпечне обстеження з низьким рiвнем ризику, що використовувалося протягом деюлькох десятилиъ в iнтра- й пiсляоперацiйному перюдах у кардюшрурп!. Метод перевершуе шш1 способи серцево-судинного мон1торингу завдяки наданню детально! анатомiч-но! й фГзюлопчно! шформацп в реальному чась Че-резстравох!дна ехокардiографiя здатна забезпечити даш, що впливають на х!рург1чну тактику й анесте-з1ю, а також дозволяють виконати негайну оц1нку х1рурпчних результатiв. Основн1 обмеження щодо
його повсякденного використання пов'язан1 з вар-тютю обладнання й необхщшстю професшно! п1д-готовки. Анестез1олог розширюе свою роль у пер1-операцшнш медицин1, надаючи життево необх1дну клш1чну 1нформац1ю для анестезюлопчно! процеду-ри. З огляду на вс1 переваги, наведеш в ц1й статт1, i з урахуванням низького ризику автори пщтверджують нин1шн1 рекомендаций щодо використання штраоперацшно! ЧСЕхоКГ у кардюх1рург1чних пац1ент1в.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-н1сть конфл1кту штерес1в при п1дготовц1 дано! статт1.
Список лператури
1. Flachskampf F.A., DecoodtP., FraserA.G. etal. Guidelines from the working group. Recommendations for performing transesophageal echocardiography. Eur. J. Echocardiogr. 2001. 2. 8-21.
2. Couture P., Denault A.Y., McKenty S. et al. Impact of routine use of intraoperative transesophageal echocardiography during cardiac surgery. Can. J. Anaesth. 2000. 47. 20-6.
3. Kneeshaw J., Canty D., Roscoe A, Klein A. Perioperative TOE — does it have an effect on surgical practice. J. Br. Soc. Echocardiogr. 2006. 55. 7-8.
4. BergquistB.D., Bellows W.H., Leung J.M. Transesophageal echocardiography in myocardial revascularization: II. Influence on intraoperative decision making. Anesth. Analg. 1996. 82.1139-45.
5. Mishra M, Chauhan R., Sharma K.K et al. Real-time intraoperative transesophageal echocardiography — How useful. Experience of 5,016cases?J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 1998.12. 625-32.
6. Eltzschig H.K., Rosenberger P., Loffler M., Fox J.A., Aranki S.F., Shernan S.K Impact of intraoperative transesophageal echocardiography on surgical decisions in 12,566 patients undergoing cardiac surgery. Ann. Thorac. Surg. 2008. 85. 845-52.
7. Thys D.M., Abel M.D., Brooker F.R. et al. Practice guidelines for perioperative transesophageal echocardiography. Anesthesiology. 2010.112.1084-1096.
8. London M.J. Assessment of left ventricular global systolic function by transesophageal echocardiography. Ann. Card. Anaesth. 2006. 9. 157-163.
9. Hofer C.K., Ganter M.T., Rist A. et al. The accuracy of preload assessment by different transesophageal echocardiogra-phic techniques in patients undergoing cardiac surgery. J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2008. 22. 236-242.
10. De Simone R.., Wolf I., Mottl-Link S. et al. Intraoperative assessment of right ventricular volume and function. Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2005. 27. 988-993.
11. Shanewise J.S. How to reliably detect ischemia in the intensive care unit and operating room. Semin. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2006. 10. 101-109.
12. Cwajg J.M., Cwajg E., Nagueh S.F. et al. End-diastolic wall thickness as a predictor of recovery of function in myocardial hibernation: relation to rest-redistribution T1-201 tomography and dobutamine stress echocardiography. J. Am. Coll. Cardiol. 2000. 35. 1152-1161.
13. Brown M.L., Abel M.D., Click R.L. et al. Systolic anterior motion after mitral valve repair: is surgical intervention necessary?? J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2007. 133. 136-143.
14. Ionescu A, Fraser A.G., Butchart E.G. et al. Prevalence and clinical significance of incidental paraprosthetic valvar regur-
46
Медицина нев^кладних стаыв, ISSN 2224-0586 (print), ISSN 2307-1230 (online)
№ 4 (99), 2019
gitation: a prospective study using transoesophageal echocardiography. Heart. 2003. 89. 1316-1321.
15. Suvarna S., Smith A., Stygall J. et al. An intraoperative assessment of the ascending aorta: a comparison of digital palpation, transesophageal echocardiography, and epiaortic ultrasonography. J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2007. 21. 805-809.
16. Whitley W.S., Glas K.E. An argument for routine ultrasound screening of the thoracic aorta in the cardiac surgery population. Semin. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2008. 12. 290297.
^m
17. Shiga T., Wajima Z., Apfel C.C. et al. Diagnostic accuracy of transesophageal echocardiography, helical computed tomography, and magnetic resonance imaging for suspected thoracic aortic dissection: systematic review and meta-analysis. Arch. Intern. Med. 2006.166.1350-1356.
18. Eltzchig H.K., Rosenberger P., Lekowski R.W. Jr et al. Role of transesophageal echocardiography patients with suspected aortic dissection. J. Am. Soc. Echocardiogr. 2005. 18. 1221.
OTpuMaHO 12.02.2019 ■
Василив М., Пидгирный Я.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Чреспищеводная эхокардиография и ее место в периоперационном мониторинге
(обзор литературы)
Резюме. Эхокардиография (использование ультразвука для исследования сердца) — это безопасная, мощная, не-инвазивная и безболезненная техника. С момента своего клинического введения в 80-е годы интраоперационная чреспищеводная эхокардиография (ЧПЭхоКГ) стала одним из крупнейших достижений современной анестезиологии. Цель статьи — всесторонний обзор интраопе-рационного использования ЧПЭхоКГ в кардиохирургии. Эта полуинвазивная техника позволяет осуществлять прямую и быструю визуализацию структурной анатомии сердца и крупных сосудов, а также оценивать гемодинамику и функциональное состояние сердечно-сосудистой системы. Чреспищеводная эхокардиография сначала применялась интраоперационно для оценки систолической функции левого желудочка, но за последние два десятилетия клиническое применение ЧПЭхоКГ значительно расширилось и сейчас включает: оценку диа-столической функции, оценку патологии и функции митрального и аортального клапанов, выявление остаточных внутрисердечных дефектов и шунтов, выявление внутрисердечных тромбов и оценку восходящей аорты. Таким образом, чреспищеводная эхокардиография — это
безопасное обследование с низким уровнем риска, которое использовалось в течение нескольких десятилетий в интра- и послеоперационном периодах в кардиохирургии. Метод превосходит другие способы сердечно-сосудистого мониторинга благодаря предоставлению детальной анатомической и физиологической информации в реальном времени. Чреспищеводная эхокардиография способна обеспечить данные, которые влияют на хирургическую тактику и анестезию, а также позволяют выполнить немедленную оценку хирургических результатов. Основные ограничения по его повседневному использованию связаны со стоимостью оборудования и необходимостью профессиональной подготовки. Анестезиолог расширяет свою роль в периоперационной медицине, предоставляя жизненно необходимую клиническую информацию для анестезиологической процедуры. Исходя из всех преимуществ, представленных в статье, и с учетом низкого риска авторы подтверждают нынешние рекомендации по использованию интраоперационной ЧПЭхоКГ у кардиохирургических пациентов. Ключевые слова: чреспищеводная эхокардиография; интраоперационный мониторинг; обзор
M. Vasylyv, Ya. Pidhirnyy
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Trans-esophageal echocardiography and its place in the perioperative monitoring
(literature review)
Abstract. Echocardiography (the use of ultrasound to examine the activity of the heart) is a safe, potent, non-invasive and painless technique. Since the time of its introduction into clinical medicine in 1980s, intraoperative trans-esophageal echocardiography (TEechoCG) has become one of the most important achievements in modern anesthesiology. This semi-invasive technique allows performing direct and quick visualization of structural anatomy of the heart and large vessels. In addition, it promotes hemodynamic and functional evaluation of cardiovascular system. At the beginning, trans-esophageal echocardiography was applied as an intraoperative tool with the aim of systolic function evaluation of the left ventricle, while the clinical application of TEechoCG has increased significantly for the two past centuries. It includes: evaluation of diastolic function, evaluation of the pathology and function of both mitral and aortic valves, detection of residual intracardiac defects and shunts, detection of intracardiac blood clots and evaluation of the ascending aorta. Thus, trans-esophageal echocardiography is a safe and low-risk examination which has been used for centu-
ries in both intraoperative and postoperative periods in cardiovascular surgery. This method prevails over other techniques of cardiovascular monitoring due to providing detailed anatomic and physiological information in real time. Trans-esophageal echocardiography is able to provide data which influence the surgical approach and anesthesia as well as immediate evaluation of surgical results. Main restrictions concerning its routine application are connected with the cost of equipment and the necessity of professional qualification. Anesthesiology extends the role of TEechoCG in the postoperative medicine providing vitally important clinical information required for the anesthetic procedure. Taking into account all advantages demonstrated in this paper and low risk of the technique, authors confirm current recommendations on the use of intraoperative TEechoCG in cardiosurgical patients. This paper aims at performing comprehensive review of intraoperative use of TEechoCG in cardiovascular surgery.
Keywords: trans-esophageal echocardiography; intraoperative monitoring; review
