CC BY
18ЧИННИКИ, ЯК1 ВПЛИВАЮТЬ НА СМЕРТН1СТЬ ХВОРИХ НА СИСТЕМНИЙ ЧЕРВОНИЙ ВОВЧАК (ПРОСПЕКТИВНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ)
Уляна Абрагамович, к.мед.н., доцент кафедри внутршньог медицини №2, Льв1вський нацюнальний медичний утверситет iменг Данила Галицького, м. Львгв, Украта, ИПр://огс1ё. ог&0000-0003-4762-3857
Орест Абрагамович, д.мед.н., професор, зав1дувач кафедри внутршньог медицини №1, Львгвський нащональний медичний утверситет гменг Данила Галицького, м. Львгв, Украта, http://orcid.org/0000-0001-6862-6809
Роман Дутка, д.мед.н., професор, зав1дувач кафедри пропедевтики внутршньог медицини №1, Львгвський нацгональний медичний утверситет гменг Данила Галицького, м. Львгв, Украта, http://orcid. о^/0000-0002-2130-9811
Марта Фармага, к.мед.н., асистент кафедри внутршньог медицини № 1, Льв1вський нацюнальний медичний утверситет iменг Данила Галицького, м. Львгв, Украта, http://orcid. ог^0000-0003-1298-4644
Соломiя Гута, асистент кафедри внутршньог медицини №1, Льв1вський нащональний медичний утверситет гменг Данила Галицького, м. Львгв, Украта, http://orcid. org/0000-0002- 7943-0139
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30062020/7127
ABSTRACT
Introduction. Systemic lupus erythematosus is accompanied by lesions in vital organs and systems and significantly reduces the life expectancy of patients. Attempts have been made to identify the main factors that worsen the prognosis of patients and increase the risk of mortality. The obtained information has often been fragmentary, taking account of only a few factors, and sometimes contradictory.
Objective. To identify factors that affect the mortality of patients with systemic lupus erythematosus.
Materials and methods. 294 patients after stratification by the presence of systemic lupus erythematosus were randomly enrolled in a prospective study. The study was conducted in two phases. The first phase consisted of three consecutive steps. At the first step we analyzed passport data, at the second step - the presence of ACR criteria, and at the third step - the presence of pathogenetically associated with SLE organ lesions. In general, the first phase dealt with the analysis of factors that determine the survival of patients with SLE. The purpose of the second phase was to identify constellations of manifestations that most significantly determine the risk of death.
Results. Factors that increase the mortality of patients with SLE are male sex, age (under 42.5 years), proteinuria and cylindruria, seizures, lymphopenia, lupus anticoagulant antibodies, as well as the presence of myocarditis, pneumonitis, autoimmune hepatitis, aseptic necrosis, chronic caries. However, the combination of male sex, overweight (over 92.5 kg) and autoimmune hepatitis plays the most important role.
Citation: U. Abrahamovych, O. Abrahamovych, R. Dutka, M. Farmaha, S. Guta. (2020) Factors Affecting Mortality of Patients with Systemic Lupus Erythematosus (Prospective Study). International Academy Journal Web of Scholar. 6(48). doi: 10.31435/rsglobal_wos/30062020/7127
Copyright: © 2020 U. Abrahamovych, O. Abrahamovych, R. Dutka, M. Farmaha, S. Guta. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
ARTICLE INFO
Received: 19 April 2020 Accepted: 13 June 2020 Published: 30 June 2020
KEYWORDS
systemic lupus erythematosus,
mortality,
prognosis.
Вступ. Системний червоний вовчак (СЧВ) супроводжусться ураженням життево важливих органiв та систем i суттево знижуе тривалiсть життя хворих [1, 4]. Вiдомо, що у першi десять рокiв зазвичай помирають 10,0 % пацiентiв з СЧВ, за 20 роюв - 13,0 % пащенпв [8]. Прогноз тривалосп життя хворих на СЧВ залежить вiд характеру перебiгу хвороби, стаи i вiку пацiента, ураження тих чи iнших органiв i систем, але яких саме - дос не виявлено. В останш роки були спроби виокремити основш чинники, якi погiршують прогноз хворих та збшьшують ризик смертi, однак отримана шформащя часто була фрагментарною, результатом аналiзу лише поодиноких чинниюв, а деколи суперечливою [4, 5, 7], що i визначило потребу цього дослщження.
Мета дослiдження. Виявити чинники, якi впливають на смертшсть хворих на системний червоний вовчак.
Матерiали й методи дослщження. Пiсля отримання письмово! згоди на проведення комплексного обстеження, згщно з принципами Гельсшксько1 декларацп прав людини, Конвенци Ради Свропи про права людини i бiомедицину, вщповщними законами Укра!ни та мiжнародними актами, у рандомiзований спосiб iз попередньою стратифiкацiею за наявнiстю СЧВ (Наказ Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни № 676 вщ 12.10.2006 р. «Про затвердження протоколiв надання медично! допомоги за спещальшстю «Ревматолопя»» iз змшами, внесеними згiдно з Наказами № 263 вщ 11.04.2014 р., № 762 вщ 20.11.2015 р., рекомендаци Свропейсько! лiги проти ревматизму, 2010 р., Американсько! колеги ревматологiв (American College of Rheumatology - ACR), 2010 р., 2012 р.) у проспективне дослщження залучено 294 хворих (262 жшок (89,12 %) i 32 чоловшв (10,88 %) у вщ вщ 18 до 74 роюв, якi в 2010-2018 рр. лшувалися у ревматологiчному вiддiлi Комунального некомерцiйного пiдприемства Львiвськоl обласно! ради «Львiвська обласна клiнiчна лшарня», що е ктшчною базою кафедр внутршньо! медицини №1 та №2 Львiвського нацiонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького.
Для дiагностики патогенетично асоцшованих з СЧВ уражень органiв i систем обстеження хворих проводили зпдно наказiв Мiнiстерства охорони здоров'я Украши № 676 вiд 12.10.2006 р. «Про затвердження протоколiв надання медично1 допомоги за спецiальнiстю «Ревматолопя»» iз змiнами, внесеними згiдно з наказами № 263 вщ 11.04.2014 р., № 762 вщ
20.11.2015 р. та з урахуванням критерив Американського коледжу ревматологи (American College of Rheumatology - ACR); № 436 вщ 03.07.2006 р. «Про затвердження протоколiв надання медично1 допомоги за спещальшстю «Кардюлопя»» iз змiнами, внесеними зпдно з наказам № 384 вщ 24.05.2012 р., № 455 вщ 02.07.2014 р.; № 128 вщ 19.03.2007 р. «Про затвердження ктшчних протоколiв надання медично1 допомоги за спещальшстю «Пульмонолопя»» iз змшами i доповненнями, внесеними наказами № 555 вщ 27.06.2013 р., № 868 вщ 8.10.2013 р.; № 271 вщ 13.06.2005 «Про затвердження протоколiв надання медично1 допомоги за спещальшстю «Гастроентеролопя»» iз змiнами, внесеними згщно з наказами № 943 вщ
31.10.2013 р., № 613 вщ 03.09.2014 р., № 638 вщ 10.09.2014 р.; № 593 вщ 2.12.2004 р. «Про затвердження протоколiв надання медично1 допомоги за спещальшстю «Нефролопя» iз змiнами i доповненнями, внесеними наказом № 384 вщ 24.05.2012 р.;№ 356 вщ 22.05.2009 р. «Про затвердження протоколiв надання медично1 допомоги за спещальшстю «Ендокринолопя»» iз змiнами i доповненнями, внесеними наказами № 574 вщ 05.08.2009 р., № 1118 вщ 21.12.2012 р.; № 487 вщ 17.08.2007 р. «Про затвердження кшшчних протоколiв надання медично1 допомоги за спещальшстю «Невролопя»» iз змiнами, внесеними згщно з наказами № 602 вщ 03.08.2012 р., № 275 вщ 17.04.2014 р.; № 117 вщ 15.03.2007 р. «Про затвердження прототшв надання медично1 допомоги за спещальшстю «Офтальмолопя»» iз змiнами, внесеними згщно з наказами № 827 вщ 08.12.2015 р., № 49 вщ 28.01.2016 р.; № 647 вщ 30.07.2010 р. «Про затвердження клшчних протоколiв надання медично1 допомоги хворим зi спецiальностi «Гематологiя»» iз змiнами, внесеними згiдно з наказами № 72 вщ 30.01.2013 р., № 866 вщ 08.10.2013 р., № 433 вщ
26.06.2014 р., № 808 вщ 04.11.2014 р., № 710 вщ 02.11.2015 р., № 711 вщ 02.11.2015 р., № 797 вщ
29.07.2016 р., ощнюючи iнформацiю з паспорта, скарги хворих, анамнез хвороби та життя, отриману за допомогою комплексного об'ективного огляду, результатами додаткових лабораторних та шструментальних обстежень, оглядiв сумiжних спещалюпв.
За хворими велося проспективне спостереження, починаючи вiд появи перших симптомiв СЧВ до (щодо хворих на СЧВ, що померли) моменту !х смерп, або (щодо хворих на
СЧВ, що жив^ до шчня 2020 року, тобто до моменту початку аналiзу чинниюв, яю впливають на летальнiсть хворих на СЧВ.
Дослiдження проводили у два етапи: перший етап, який складався з трьох послщовних крокiв, де на першому кроц ми анатзували шформащю з паспорта хворих, на другому -наявнють критерив ACR, а на третьому - наявнють патогенетично асоцiйованих i3 СЧВ уражень органiв, присвячений аналiзу тих виокремлених на кожному кроцi чинникiв, яю впливають на виживання хворих на СЧВ; другий етап присвячений виявленню констелящй ознак, якi найбiльш вагомо впливають на ризик смерть
Статистичний аналiз проводився за допомогою програмного продукту IBM SPSS Statistics. Анатз виживання проводився на основi побудови кривих Е. Л. Каплана - П. Майера, якi вiдображають змiну кумулятивно! емтрично! ймовiрностi виживання кожного року тсля появи перших симптомiв. Для категорiйних змiнних було побудовано криву виживання для кожно! категори i проведено лог-ранк тест Н. Мантела - Д. Кокса для порiвняння розподшу виживання для рiзних категорiй. Достовiрною рiзниця ймовiрностi виживання для рiзних категорiй (для пащенпв iз наявнiстю чи вiдсутнiстю ознаки) вважаеться нами за рiвня значущост %2-критерда, меншому за 0,05. Для чисельних ознак (змшних) було побудовано характеристичш ROC-кривi для знаходження точки вщсшання, тобто, гранично! точки, за допомогою яко! можна розбити чисельну змiнну на двi категорi!, в результат чого отримували оптимальну комбшащю чутливостi i специфiчностi. Оптимальною вважалася комбшащя iз максимальним значенням показника А. Н. Колмогорова - Н. В. Смирнова. Пюля цього чисельну змшну було розбито на двi категори i продовжено аналiз, як для категоршно! змiнно!.
Результати дослщження та Тх обговорення. В результат виконання першого кроку першого етапу дослщження (див. табл. 1) встановлено, що серед 262 ошб жшочо! стат до цього моменту залишилися живими 241 хвора (92,98 %), 21 жшка померла (8,02 %). Серед 32 чоловшв живими сьогодш е 24 (75,00 %), а померли - вiсiм (25,00 %). Таю результати вказують на те, що чоловши з СЧВ достовiрно (%2=7,52, р<0,05) частiше помирають у порiвняннi з жiнками, хворими на СЧВ.
Нами обчислено (див. табл. 1), що вш 42 роки i 6 мюящв е тим показником, який визначае ризик померти хворого на СЧВ. У нашш вибiрцi було 168 пацiентiв з СЧВ молодших за 42 роки i 6 мiсяцiв, з-помiж яких живими досi залишилося 142 хворих (81,69 %). З них померло 26 пащенпв (18,31 %). Хворих, старших за 42 роки i 6 мюящв було 125, з них живими на цей момент е 123 хворих (98,40 %), а померли - двое (1,60 %). Хворi на СЧВ, що старшi за 42,5 роки помирають достовiрно рщше, шж хворi на СЧВ, молодшi вказаного вшу (%2=14,85, р<0,05).
Таблиця 1. Вплив стат та вiку хворих на системний червоний вовчак на !х виживання
№ Чинник XBopi на XBopi на СЧВ, Xвopi на СЧВ, Результати
за/п СЧВ що померли що жит лог-ранк
(всього) тесту Н. Мантела -Д. Кокса
n n % n % х2 Р
1 Стать Жiнки 262 21 8,02 241 91,98 7,52 0,01
Чоловiки 32 8 25,00 24 75,00
2 BiK на момент < 42,5 рок1в 168 26 18,31 142 81,69 14,85 0,00
обстеження > 42,5 рок1в 125 2 1,60 123 98,40
Отже, таю показники як стать та вш хворих на СЧВ впливають на можливють померти, а саме хворi чоловiчоi статi та у вщ молодше 42,5 роки достовiрно частiше помирають, нiж жшки та старшi 42,5 рокiв.
Наступний, другий крок цього етапу дослщження, який передбачав вивчення впливу на ризик смерт хворих на СЧВ наявност у них критерив ЛСЯ, дозволив встановити, що (див. табл. 2) ризик смерт хворих на СЧВ не збшьшуе: наявнiсть у них симптому «метелика» на обличчi (%2=0,40, р>0,05), дискоiдних висипань (%2=3,15, р>0,05), фотосенсибiлiзацii (%2=1,54, р>0,05), виразок на слизовш оболонцi ротовоi порожнини (%2=0,27, р>0,05), артриту (%2=2,02, р>0,05), перикардиту (%2=2,57, р>0,05), чи плевриту (%2=1,50, р>0,05).
Таблиця 2. Вплив наявносп критерпв Американського коледжу ревматологи у хворих
на системний червоний вовчак на ix виживання (n;%; %2; p)
№ за/п Чинник Хвор1 на СЧВ Хвор1 на СЧВ, що Хвор1 на СЧВ, що жив1 Результати лог-ранк
(всього) померли тесту Н. Мантела -
Д. Кокса
n n % n % Х2 p
1 Симптом «метелика» е 162 16 9,88 146 90,12 0,40 0,53
Немае 132 13 9,85 119 90,15
2 Диско!дний висип е 26 0 0,00 26 100,00 3,15 0,08
Немае 268 29 10,82 239 89,18
3 Фотосенсибшзащя е 102 12 11,76 90 88,24 1,54 0,21
Немае 192 17 8,85 175 91,15
4 Виразки слизово! оболонки е 64 6 9,38 58 90,63 0,27 0,61
ротово! порожнини Немае 226 23 10,18 203 89,82
5 Артрит е 64 3 4,69 61 95,31 2,02 0,16
Немае 230 26 11,30 204 88,70
6 Серозит (перикардит) е 51 9 17,65 42 82,35 2,57 0,11
Немае 243 20 8,23 223 91,77
7 Серозит (плеврит) е 39 2 5,13 37 94,87 1,50 0,22
Немае 255 27 10,59 228 89,41
8 Ураження нирок е 142 22 15,49 120 84,51 7,00 0,01
(протешур1я) Немае 152 7 4,61 145 95,39
9 Ураження нирок е 32 6 18,75 26 81,25 7,13 0,01
(цил1ндрур1я) Немае 262 23 8,78 239 91,22
10 Ураження нервово! системи е 2 2 100,00 0 0,00 70,17 0,00
(судоми) Немае 292 27 9,25 265 90,75
11 Ураження нервово! системи е 20 3 15,00 17 85,00 0,26 0,61
(психоз) Немае 274 26 9,49 248 90,51
12 Гематолопчш порушення (гемолггачна анем1я з ретикулоцитозом) е 7 1 14,29 6 85,71 0,34 0,56
Немае 287 28 9,76 259 90,24
13 Гематолопчш порушення е 45 7 15,56 38 84,44 1,37 0,24
(тромбоцитопешя) Немае 249 22 8,84 227 91,16
14 Гематолопчш порушення е 122 13 10,66 109 89,34 1,13 0,27
(лейкопешя Немае 172 16 9,30 156 90,70
15 Гематолопчш порушення е 19 5 26,32 14 73,68 11,16 0,00
(л1мфопешя) Немае 275 24 8,73 251 91,27
16 1мунолопчш порушення (антитша до двохсшрально! е 241 25 10,37 216 89,63 1,11 0,28
дезоксирибонукле!-ново! кислоти) Немае 22 1 4,55 21 95,45
1мунолопчш порушення е 37 5 13,51 32 86,49
17 (антифосфолшщш 1муноглобулши M) Немае 88 3 3,41 85 96,59 3,11 0,08
18 1мунолопчш порушення (антифосфолшщш 1муноглобулши Дж1) е 35 5 14,29 30 85,71 3,18 0,08
Немае 100 3 3,00 97 97,00
19 1мунолопчш порушення е 2 1 50,00 1 50,00 10,68 0,00
(вовчаковий антикоагулянт) Немае 49 2 4,08 47 95,92
20 Антинуклеарш антитша е 214 15 7,01 199 92,99 1,11 0,29
Немае 29 29 100,00 25 86,21
Водночас виявлено, що хворi на СЧВ, у яких дiагностовано иротешурда, помирають достовiрно частiше, шж хворi, у яких такого вщхилення немае (%2=7,00, р<0,05). Ураження нирок у виглядi протешурп було у 142 хворих на СЧВ, з-помiж яких живими досi е 120 (84,51 %), а померли - 22 (15,49 %). У 152 хворих протешурп не виявлено. З-помiж них, 145 хворих доа е живими (95,39 %), а семеро - померло (4,61 %). Також, наявтсть цишндрурп у хворих на СЧВ дост^рно тдвищуе ризик 1х смерт (%2=7,13, р<0,05). Цишндрурда виявлено у 32 хворих на СЧВ, з яких на цей момент живими залишилося 26 (81,25 %), а померло - шестеро (18,75 %). 1з 262 хворих на СЧВ, у яких цишндрурп не було, до сьогодн живими е 239 (91,22 %), а померли - 23 (8,78 %).
Нами тдтверджено вплив ураження нервово. системи (судоми) на ризик смерп хворих на СЧВ (%2=70,17, р<0,05). Ураження нервово. системи, а саме судоми зафшсовано у двох пащенпв з СЧВ. Обое цих хворих до цього моменту померли (100,00 %). У 292 хворих на СЧВ судом не було. З-помiж них 265 е доа живими (90,75 %), а 27 - померло (9,25 %). Таке ураження нервово. системи як психоз не впливае на зростання ризику хворому на СЧВ померти (%2=0,26, р>0,05).
З-помiж гематолопчних порушень ш гемолiтична анемiя з ретикулоцитозом, ш тромбоцитопенiя, чи лейкопенiя жодним чином не впливають на смертнють хворих на СЧВ (х2=0,34, р>0,05; %2=1,37, р>0,05; %2=1,13, р>0,05, вiдповiдно). Наявнють у хворих на СЧВ лiмфопенiю достовiрно збiльшуе ризик ix смерт (%2=11,16, р<0,05). Це гематологiчне порушення виявлено у 19 хворих а СЧВ, з-помiж яких 14 дос живi (73,68 %), а п'ятеро -померло (26,32 %). Серед 275 хворих, у яких лiмфопенiю не виявлено, 251 хворий живий (91,27 %), 24 - померло (8,73 %).
З-помiж iмунологiчниx порушень впливу на смерть хворих не мало наявнють антитш до двохсшрально. дезоксирибонуклешово. кислоти (%2=1,11, р>0,05), антифосфолшщних iмуноглобулiнiв М (%2=3,11, р>0,05) та Дж (%2=3,18, р>0,05), антинуклеарних антитш (%2=1,11, р>0,05), а наявнiсть вовчакового антикоагулянту збiльшувало ризик хворого на СЧВ померти (%2=10,68, р<0,05). Серед двох хворих на СЧВ, у яких виявлено вовчаковий антикоагулянт, один залишився живий (50,00 %), а другий - помер (50,00 %). Серед 49 хворих, у яких вказаного iмунологiчного порушення не виявлено, 47 дос живi (95,92 %), а двое - померло (4,08 %).
Отже, ми маемо право стверджувати, що ризик померти хворому на СЧВ збшьшуеться за умов наявносп у нього судом, лiмфопенiю, вовчакового антикоагулянту i протеш- та цилiндрурiï,. А таю критери як симптом «метелика», дискощш висипання, фотосенсибшзащя, виразки на слизовш оболонщ ротово. порожнини, артрит, перикардит, плеврит, психоз, деяю гематолопчш (гемолiтична анемiя з ретикулоцитозом, тромбоцитопешя, лейкопенiя) та iмунологiчнi (наявнiсть антитiл до двоxспiральноï дезоксирибонуклешово. кислоти та антифосфолiпiднi iмуноглобулiни М та Дж^ антинуклеарнi антитiла) порушення не мають впливу на виживання хворих на СЧВ.
Результати вивчення впливу наявност патогенетично асоцiйованиx з СЧВ уражень [2, 3] на виживання хворих, що е mpemiM кроком цього етапу дослщження, наведено у таблищ 3
Таблиця 3. Вплив наявносп патогенетично асоцшованих iз системним червоним вовчаком уражень на виживання хворих (n ;%; %2; p)_
№ за/п Чинник Хвор1 на СЧВ (всього) Хвор1 на СЧВ, що померли Хвор1 на СЧВ, що жив1 Результати лог-ранк тесту Н. Мантела -Д. Кокса
n n % n % х2 Р
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 Асептичний некроз исток е 20 6 30,00 14 70,00 8,78 0,00
Немае 274 23 8,39 251 91,61
2 Хрошчний кар1ес е 49 10 20,41 39 79,59 7,97 0,01
Немае 233 15 6,44 218 93,56
3 Хротчний перюдонтит е 44 7 15,91 37 84,09 2,63 0,11
Немае 238 18 7,56 220 92,44
4 Артральгп е 281 28 9,96 253 90,04 0,03 0,88
Немае 13 1 7,69 12 92,31
5 Мальгп е 104 7 6,73 97 93,27 1,58 0,21
Немае 190 22 11,58 168 88,42
6 Остеопен1я е 136 7 5,15 129 94,85 3,40 0,07
Немае 77 8 10,39 69 89,61
7 Остеопороз е 44 4 9,09 40 90,91 0,18 0,67
8 Геморагшний васкул1т е 8 1 12,50 7 87,50 0,05 0,82
Немае 286 28 9,79 258 90,21
9 Кап1лярит е 9 1 11,11 8 88,89 0,15 0,70
Немае 285 28 9,82 257 90,18
10 Синдром А. Г. М. Рейно е 177 10 5,65 167 94,35 8,82 0,00
Немае 117 19 16,24 98 83,76
11 Атеросклероз е 46 0 0,00 46 100,00 0,78 0,38
Немае 27 2 7,41 25 92,59
Продовження таблиц 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
12 Ангюпапя ситавки е 113 19 16,81 162 143,36 0,30 0,58
Немае 181 10 5,52 103 56,91
13 Ретикулярне л1ведо е 77 10 12,99 67 87,01 0,24 0,62
Немае 217 19 8,76 198 91,24
14 Тромбоз вен е 22 3 13,64 19 86,36 0,00 0,98
Немае 272 26 9,56 246 90,44
15 Мюкардит е 96 18 18,75 78 81,25 10,36 0,00
Немае 198 11 5,56 187 94,44
16 Симптоматична артер1альна гшертензш е 99 13 13,13 86 86,87 0,64 0,43
Немае 195 16 8,21 179 91,79
17 Легенева гшертензш е 53 6 11,32 47 88,68 1,20 0,27
Немае 190 13 6,84 177 93,16
18 1шем1чна хвороба серця: стаб1льна стенокард1я е 4 0 0,00 4 100,00 0,97 0,32
Немае 170 11 6,47 159 93,53
19 Пневмошт е 57 11 19,30 46 80,70 5,75 0,02
Немае 234 16 6,84 218 93,16
20 Пневмоф1броз е 32 2 6,25 30 93,75 0,46 0,50
Немае 256 24 9,38 232 90,63
21 Пневмосклероз е 157 12 7,64 145 92,36 0,97 0,33
Немае 131 14 10,69 117 89,31
22 Авто1мунний гепатит е 26 8 30,77 18 69,23 5,93 0,02
Немае 268 21 7,84 247 92,16
23 Стеатогепатит е 44 5 11,36 39 88,64 0,07 0,79
Немае 250 24 9,60 226 90,40
24 Хрошчний панкреатит е 56 2 3,57 54 96,43 2,19 0,14
Немае 238 27 11,34 211 88,66
25 Авто1мунний тиро!дит е 30 1 3,33 29 96,67 2,40 0,12
Немае 260 28 10,77 232 89,23
26 Ожир1ння е 53 7 13,21 46 86,79 1,20 0,27
Немае 188 11 5,85 177 94,15
27 Оргашчний мозковий синдром е 17 2 11,76 15 88,24 0,01 0,91
Немае 277 27 9,75 250 90,25
28 Дисциркуляторна енцефалопат е 29 3 10,34 26 89,66 0,02 0,88
Немае 265 26 9,81 239 90,19
29 Цефальпя е 21 0 0,00 21 100,00 3,28 0,07
Немае 273 29 10,62 244 89,38
30 Вегето-судинна дистошя е 6 0 0,00 6 100,00 0,47 0,49
Немае 288 29 10,07 259 89,93
31 Синдром «сухого ока» е 89 11 12,36 78 87,64 1,57 0,21
Немае 193 14 7,25 179 92,75
32 Уве!т е 3 1 33,33 2 66,67 2,06 0,15
Немае 279 24 8,60 255 91,40
33 Катаракта е 46 5 10,87 41 89,13 0,11 0,74
Немае 236 20 8,47 216 91,53
34 Хрошчний кон юктив1т е 5 0 0,00 5 100,00 0,97 0,33
Немае 277 25 9,03 252 90,97
35 Ураження зорового нерва е 9 0 0,00 9 100,00 0,72 0,40
Немае 285 29 10,18 256 89,82
36 Глаукома е 5 0 0,00 5 100,00 0,67 0,41
Немае 277 25 9,03 252 90,97
37 Анем1я е 157 18 11,46 139 88,54 1,904 0,17
Немае 137 11 8,03 126 91,97
38 Порушення овар1ально-менструального циклу е 27 3 11,11 24 88,89 0,02 0,90
Немае 187 17 9,09 170 90,91
39 Набута дисл1шдем1я е 67 7 10,45 60 89,55 0,32 0,57
Немае 222 21 9,46 201 90,54
40 Хрошчний тонзил1т е 132 13 9,85 119 90,15 0,18 0,68
Немае 156 13 8,33 143 91,67
41 Алопещя е 80 4 5,00 76 95,00 2,11 0,15
Немае 214 25 11,68 189 88,32
Отримаш нами результати вказують на те, що лише наявнють асептичного некрозу юстки та хрошчного карiесу достовiрно пiдвищуе ризик смерт хворих на СЧВ (х2=8,78, р<0,05; х2=7,97, р<0,05, вiдповiдно). На цей момент живими е 14 хворих (70,00 %) з СЧВ та асептичним некрозом кютки з 20, що мали таке ураження. Шють пащенпв з СЧВ та асептичним некрозом кютки померли (30,00 %). Серед 274 хворих на СЧВ без цього ураження живими е 251 (91,61 %), померли - 23 (8,39 %). Серед 49 хворих на СЧВ, що також мали дiагностовано хрошчний карiес, сьогодш е живими 39 (79,59 %), померло - десять (20,41 %). 218 хворих з СЧВ без хрошчного карiесу е живими (93,56 %), 15 - померло (6,44 %) з-помiж 233 хворих. Iншi патогенетично асоцшоваш ураження кютково-м'язово. системи не впливали на виживання хворих на СЧВ: хрошчний перюдонтит (%2=2,63, р>0,05), артральги (%2=0,03, р>0,05), мiальгiï (%2=1,58, р>0,05), остеопешя (%2=3,40, р>0,05) та остеопороз (х2=0,18, р>0,05).
Зпдно отримано. нами iнформацiï, жодне з уражень судин не збшьшуе ризику смерп хворих на СЧВ: геморагшний васкулгг (%2=0,05, р>0,05), капiлярит (%2=0,15, р>0,05), синдром А. Г. М. Рейно (х2=8,82, р>0,05), атеросклероз (х2=0,78, р>0,05), ангiопатiя сiткiвки (х2=0,30, р>0,05), ретикулярне лiведо (х2=0,24, р>0,05) та тромбоз вен (х2=0,00, р>0,05).
З-помiж патогенетично асоцiйованиx з СЧВ уражень системи кровообпу тiльки наявнiсть мюкардиту достовiрно впливало на смертнiсть хворих (х2=10,36, р<0,05). Серед 96 хворих з СЧВ та мюкардитом до сьогодш живими е 78 (81,25 %), а померли - 18 (18,75 %). А серед 198 хворих на СЧВ без мюкардиту на цей момент живими ж 187 (94,44 %), а померли -одинадцять (5,56 %). Iншi ураження системи кровообпу не впливали на виживання хворих на СЧВ: симптоматична артерiальна гiпертензiя (х2=0,64, р>0,05), легенева гiпертензiя (х2=1,20, р>0,05) та стабшьна стенокардiя (х2=0,97, р>0,05).
Серед патогенетично асоцшованих уражень диxальноï системи тшьки пневмонiт достовiрно сприяв зростанню смертностi хворих на СЧВ (х2=5,75, р<0,05). З 57 хворих на СЧВ та пневмошт живими е 46 (80,70 %), а померли - одинадцять (19,30 %). А з 234 хворих на СЧВ без пневмошту дос живi 218 (93,16 %), померли - 16 (6,84 %). Н пневмофiброз, ш пневмосклероз не впливають на зростання смертносп хворих на СЧВ (х2=0,46, р>0,05; х2=0,97, р>0,05 вiдповiдно).
Серед патогенетично асоцшованих iз СЧВ уражень оргашв травлення лише автоiмунний гепатит сприяв зростанню смертносп хворих (х2=5,93, р<0,05). З-помiж 26 хворих, яю мали це ураження органiв травлення на цей момент живими е 18 (69,23 %), а померли - восьмеро (30,77 %). А з 268 хворих на СЧВ без автоiмунного гепатиту 247 живi (92,16 %), а 21 - помер (7,84 %). Стеатогепатит та хрошчний панкреатит не мають зв'язку зi зростанням смертносп хворих на СЧВ (х2=0,07, р>0,05; х2=2,19 р>0,05 вщповщно).
Iншi патогенетично асоцшоваш iз СЧВ ураження iншиx органiв не мали зв'язку iз смертнiстю хворих на СЧВ, а саме: автоiмунний тирощит (х2=2,40, р>0,05), ожирiння (х2=1,20, р>0,05), органiчний мозковий синдром (х2=0,01, р>0,05), дисциркуляторна енцефалопатiя (х2=0,02, р>0,05), цефальпя (х2=3,28, р>0,05), вегето-судинна дистонiя (х2=0,47, р>0,05), синдром «сухого ока» (х2=1,57, р>0,05), увей (х2=2,06, р>0,05), катаракта (х2=0,11, р>0,05), xронiчний кон'юктивiт (х2=0,97, р>0,05), ураження зорового нерва (х2=0,72, р>0,05), глаукома (х2=0,67, р>0,05), анемiя (х2=1,90, р>0,05), порушення оварiально-менструального циклу (х2=0,02, р>0,05), набута дислiпiдемiя (х2=0,32, р>0,05), xронiчний тонзилiт (х2=0,18, р>0,05) та алопецiя (х2=2,11, р>0,05).
Виконавши mpemiü крок першого етапу дослщження, можемо стверджувати, шо у хворих на СЧВ ризик смерт збшьшують наявнiсть мiокардиту, пневмонiту, автоiмунного гепатиту, асептичного некрозу юсток та хрошчного карiесу. Iншi патогенетично асоцiйованi з СЧВ ураження (геморагшний васкулщ капшярит, синдром А. Г. М. Рейно, атеросклероз, анпопатя сiткiвки, ретикулярне лiведо, тромбоз вен, симптоматична артерiальна гiпертензiя, легенева гiпертензiя, стабiльна стенокардiя, пневмофiброз, пневмосклероз, стеатогепатит, xронiчний панкреатит, хрошчний перюдонтит, артральги, мiальгiï, остеопенiя, остеопороз, порушення оварiально-менструального циклу, органiчний мозковий синдром, дисциркуляторна енцефалопапя, цефальгiя, вегето-судинна дистошя, анемiя, автоiмунний тирощит, ожиршня, xронiчний тонзилiт, набута дислiпiдемiя, синдром «сухого ока», увегг, катаракта, хрошчний кон'юктивщ ураження зорового нерва, глаукома, алопещя) на ризик смертi не впливають.
Отже, ризик померти е вище хворим на з СЧВ чоловшам, молодшим 42,5 роюв iз протеш- та цилiндрурiею, судомами, лiмфопенiею та вовчаковим антикоагулянтом, а також iз
наявнютю мюкардиту, пневмошту, автошунного гепатиту, асептичного некрозу кюток та хронiчного карiесу.
Наступним, другим етапом цього дослщження е виокремлення констеляцп чинникiв, якi б найбшьш вагомо впливали на ризик померти хворому на СЧВ.
Шляхом низки обрахунюв ми виявили, що найбшьш вагомо на ризик смерт хворого на СЧВ впливае чоловiча стать, маса - бшьше шж 92,5 кг та наявнють у хворого автоiмунного гепатиту (див. рис. 1). З-помiж 222 хворих, якi цих ознак не мали, на цей момент живими е 212 (95,50 %), а померли - десять (4,50 %). Серед 72 хворих, як мали б хоча б одну таку ознаку, живими е 53 (73,61 %), а померли - 19 (26,39 %).
Кшьюсть рок1в вш початку хвороби до сьогодш, роки - вшсутшсть ознак, - наявшсть хоча б одно1 з чотирьох ознак
Рис. 1. Крива виживання хворих на СЧВ
Отже, ризик смерт хворого на СЧВ найбшьше збшьшують чолов1ча стать, маса тша бшьше 92,5 кг та наявнють авто1мунного гепатиту.
Висновки. Чинниками, що збшьшують смертнють хворих на СЧВ, е чолов1ча стать, в1к (молодш1 за 42,5 роюв), протеш- та цилшдрур1я, судоми, л1мфопешя, вовчаковий антикоагулянт, також наявнють мюкардиту, пневмошту, авто1мунного гепатиту, асептичного некрозу кюток та хрошчного кар1есу, проте найбшьш вагомим е поеднання чолов1чо! стат1, збшьшено! маси тша понад 92,5 кг та авто1мунного гепатиту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрагамович У., Абрагамович О., Циганик Л., Фармага М., Синенький В. Методика визначення функционального класу хворого на системний червоний вовчак. World Science. 2020:5(57),Vol.2:10-19.
2. Abrahamovych U., Abrahamovych O., Svintsitsky A., Farmaha M., Guta S., Chemes V. Characteristics and Features of Spread of Pathogenetically Associated with the Systemic Lupus Erythematosus Lesions of Endocrine System. Experimental & Clinical Medicine. 2020; 1:103-110.
3. Abrahamovych U.O., Abrahamovych O.O., Farmaha M.L., Romanyuk O.T., Kobak L.O. Pathogenetic Association of Vascular and Cardiac Lesions with Systemic Lupus Erythematosus: Charasteristics and Prevalence. Art of Medicine. 2020;2(14):6-15.
4. Aringer M., Schneider M. Systemischer Lupus erythematodes [Systemic lupus erythematosus]. Dtsch Med Wochenschr. 2016;141(8):537-543.
5. Fava A., Petri M. Systemic lupus erythematosus: Diagnosis and clinical management. J Autoimmun. 2019; 96:1-13.
6. Harzallah A., Kaaroud H., Hajji M., et al. Predictive factors of mortality in a tunisian cohort with systemic lupus erythematosus. Saudi J Kidney Dis Transpl. 2017;28(4):792-798.
7. Ocampo-Piraquive V., Nieto-Aristizábal I., Cañas C.A., Tobón G.J. Mortality in systemic lupus erythematosus: causes, predictors and interventions. Expert Rev Clin Immunol. 2018;14(12):1043-1053.
8. Tunnicliffe D.J., Singh-Grewal D., Kim S., Craig J.C., Tong A. Diagnosis, Monitoring, and Treatment of Systemic Lupus Erythematosus: A Systematic Review of Clinical Practice Guidelines. Arthritis Care Res (Hoboken). 2015;67(10):1440-1452.
