CC BY
12
REFERENCES
1. Buttitta M, Iliescu C, Rousseau A, Guerrien A. Quality of life in overweight and obese children and adolescents: a literature review. Qual Life Res. 2014;23(4):1117-39. doi: 10.1007/s11136-013-0568-5.
2. Joung KE, Park KH, Zaichenkoet L, et al. Early life adversity is associated with elevated levels of circulating leptin, irisin, and decreased levels of adiponectin in midlife adults. J Clin Endocrinol Metab. 2014;99(6):E1055-60. doi: 10.1210/jc.2013-3669.
3. Higgins V, Adeli K. Pediatric Metabolic Syndrome: Pathophysiology and Laboratory Assessment. EJIFCC. 2017;28(1):25-42. eCollection 2017 Mar. PMID: 28439217.
4. Peplies J, Börnhorst C, Günther K, et al. IDEFICS consortium. Longitudinal associations of lifestyle factors and weight status withinsulin resistance (HOMA-IR) in preadolescentchildren: the large prospective cohort study IDEFICS. Int J BehavNutr Phys Act. 2016;13(1):97. doi: 10.1186/s12966-016-0424-4/.
5. Jolliffe CJ, Janssen I. Development of age-specific adolescent metabolic syndrome criteria that are linked to the Adult Treatment Panel III and International Diabetes Federation criteria. J.Am. Coll. Cardiol. 2007;49(8):891-89814. doi:10.1016/j.jacc.2006.08.065.
6. Ng M, Fleming T, Robinson M, et al. Global, regional, and national prevalence of overweight and obesity in children and adults during 1980-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet Lond Engl. 2014;384(9945):766-81. doi:10.1016/-S0140-6736(14)60460-8.
7. Olds LC, Sibley E. Lactase persistence DNA variant enhances lactase promoter activity in vitro: functional role as a cis regulatory element. HumMolGenet. 2003;12(18):2333-40. doi:10.1093/hmg/ddg244.
8. Zimmet P, Alberti GM, Kaufman F, et al. The metabolic syndrome in children and adolescents: the IDF consensus. Diabetes Voice. 2007;52(4):29-32. doi:10.1111/j. 1399-5448.2007.00271.x
OraTTa Hagmm^a go pegaKmi' 22.03.2017
♦
УДК 616.125-008.315-313-036.1:614.8.026:616.61-008
О.В. Курята, ЧАСТОТА ФАКТОР1В РИЗИКУ
Мухаммас> Мух(шмад, СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
а с. Мищрохта та ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН НИРОК
У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТН1СТЬ З Ф1БРИЛЯЦ1СЮ ПЕРЕДСЕРДЬ
ДЗ «Дтпропетровська медична академiя МОЗ Укра'ти»
кафедра внутршньо'1 медицини 2
(зав. - д. мед. н., проф. О.В. Курята)
вул. Вернадського, 9, Днiпро, 49000, Украна
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Chair of Internal medicine 2
Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: drmuhammad2@gmail. com
Ключовi слова: хронiчна серцева недостаттсть, фiбриляцiя передсердь, фактори ризику Key words: chronic heart failure, atrial fibrillation, risk factors
Реферат. Частота факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний и функциональное состояние почек у больных с хронической сердечной недостаточностью с фибрилляцией предсердий. Курята А.В., Мухаммад Мухаммад, Митрохина О.С. Представлены и проанализированы наиболее распространенные и значимые факторы риска (ФР) у пациентов с хронической сердечной недостаточностью и фибрилляцией
предсердий (ФП). Данные свидетельствуют о необходимости более тщательного внимания к данной группе больных, а также о необходимости ранней диагностики ФР ФП и их активной модификации, что имеет очень важное значение как для разработки эффективных мероприятий по первичной профилактике ФП, так и для предотвращения прогрессирования данного заболевания.
Abstract. Frequency of risk factors of cardiovascular diseases and renal functional state in patients with chronic heart failure with atrial fibrillation. Kuryata O.V., Muhammad Muhammad, Mytrokhina O.S. There are presented and analyzed the most common and important risk factors (RF) in patients with chronic heart failure and atrial fibrillation (AF). The data indicate the need for more careful attention to this group ofpatients and the need in early diagnosis of AF RF and their active modification, which is very important for the development of effective measures both for the primary prevention of AF and prevention ofprogression of this disease.
Хрошчну серцеву недостатшсть (ХСН) та фiбриляцiю передсердь (ФП) за правом можна вважати епiдемiями XXI столггтя серед серцево-судинних захворювань (ССЗ). Ешдемюлопчш дослдження ЕПОХА ХСН i ЕПОХА-О-ХСН, показують, що ХСН 1-1У ФК спостертаеться в 7% населення. Ктшчно виражена ХСН (И-1У ФК) мае мюце в 4,5% населення, а поширешсть термшально! ХСН (Ш-1У ФК) досягае 2,1% [10]. За даними популяцшних дослщжень, поширешсть ХСН подвошася [10], у той час як прогноз пащенпв, як i рашше, залишаеться несприят-ливим. Незалежно вщ етюлоги ХСН, п'ятирiчне виживання становить 25-38% [10].
Важливо вщзначити, що високий вщсоток хворих на ХСН мае збережену фракщю викиду лiвого шлуночка (ФВ ЛТТТ) Так, у дослщженш ЕПОХА-О-ХСН у 56,8% пащенпв фракщя викиду була бшьше 50% [10]. Прогноз пащенпв зi збереженою ФВ ЛШ не менш серйозний. Даш Американського реестра GWTG-HF показують, що хворi зi зниженою ФВ ЛШ (менше 40%) мали значущо бшьший рiвень смертностi протягом року порiвняно з пацiентами зi збереженою ФВ ЛШ - 37,5% проти 35,6 % (р <0,001). Однак тсля коригування ризикiв ця рiзниця перестала бути значущою [10].
Фiбриляцiя передсердь е найчаспшим пору-шенням ритму серця серед хворих на ХСН. Поширешсть ФП серед пащенпв iз ХСН збшь-шуеться паралельно зростанню функцiонального класу ХСН вщ 5% у безсимптомних пацiентiв до 50% i бiльше в пацiентiв з IV ФК по №УНА [10]. Результати Фрамiнгемського дослiдження показали, що в ошб старше 50 роюв, якi страждають на ФП, ризик розвитку ХСН становить 33 на 1000 пащенто-роюв, а серед хворих ХСН ризик розвитку ФП становить 54 на 1000 пащенто-роюв [10]. Даш европейських репсов пов> домляють, що серед популяци хворих на ХСН частота виявлення ФП становить 42%, а серед хворих на ФП частота ХСН досягае 34% [10].
Часте поеднання ФП i ХСН частково можна пояснити загальними факторами ризику (ФР),
такими як BiK, стать, артерiальна гiпертензiя (АГ), iшемiчна хвороба серця (1ХС), цукровий дiабет (ЦД), ожирiння та iншi [4, 10]. 1снуе Фрамшгемська шкала серцево-судинного ризику, яка була розроблена на пiдставi результатiв спостереження близько 5000 пащенпв протягом 20 роюв. Ця шкала дозволяе ощнити ризик розвитку ФП конкретного пащента в амбула-торних умовах, використовуючи клiнiчнi фактори (стать, вiк, наявшсть АГ, шум у серцi, симптоми ХСН i вiк ix виникнення, iндекс маси тiла). Рiвень ризику розвитку ФП протягом 10 роюв ощнюеться як низький (5%), промiжний (510%) i високий (понад 15%). Застосування Фра-мшгемсько! шкали сприяе полiпшенню проф> лактичних заходiв у осiб з високим рiвнем ризику розвитку ФП. [4].
Артерiальна гiпертонiя (АГ) е одним з основ-них факторiв ризику виникнення вперше вияв-лено! ФП i ii ускладнень, у тому чи^ ше-мiчного шсульту й iнших системних емболiй. У пащенпв з ФП велике значення мае зниження рiвня артерiального тиску, що в свою чергу вимагае застосування антигшертензивних пре-паратiв. Зменшення ризику розвитку ускладнень мае пряму залежнiсть вiд ступеня зниження рiвня артерiального тиску в результатi проведено! антигшертензивно! терапи [4, 15].
1ХС представлена в 20% випадкiв серед па-цiентiв з ФП, але необхiдно брати до уваги, що ФП при 1ХС може бути зумовлена ХСН тсля перенесеного шфаркту мюкарда (1М), артерiаль-ною гiпертензiею. ФП рiдко зустрiчаеться в пащенпв зi стабiльним перебiгом 1ХС та збереженою функщею ЛШ, але ii наявнiсть вказуе на поганий прогноз тсля перенесеного 1М [1]. Проте в бiльшостi дослiджень виявлялося в се-редньому близько 15% випадюв нападiв ФП. За даними Фрамшгемського дослiдження, ФП у поеднанш з 1ХС не мала значного статистичного значення [4, 17].
Ожиршня виявляють у 25% пацiентiв з ФП. За результатами метааналiзу популяцшних когорт-них дослiджень, особи з ожиршням мають на
17/ Том XXII/ 2
37
49% вище ризик розвитку ФП порiвняно з особами без ожиршня. Серед шших чинниюв ожи-рiння асоцiйоване з артерiальною гiпертензieю, сонним апное, хронiчним обструктивним за-хворюванням легень (ХОЗЛ) i ЦД. Ожирiння е найбiльш iмовiрним маркером серцево-судин-ного ризику, пов'язаним, ^м iншого, з ФП [1].
За даними Фрамшгемського дослiдження, пащенти з ФП мають в 1,5-2 рази бшьш високий ризик рiчноl смертностi порiвняно iз загальною популящею, а цукровий дiабет (ЦД), як АГ, е незалежним фактором ризику розвитку ФП з вщносним ризиком для чоловЫв 1,4, а для жшок - 1,6. Ця закономiрнiсть збереглась i пiсля вра-хування впливу вiку та iнших супутшх факторiв ризику розвитку ФП [9].
За останш десятилiття значно збшьшилася тривалiсть життя хворих з ХСН. У зв'язку з цим перед кардюлогами i терапевтами постала низка нових питань щодо ведення хворих з великою кiлькiстю супутшх захворювань i станiв, таких як анемiя i зниження функци нирок. Вважаеться, що збiльшення поширеностi й тяжкост анемп при ХСН [7] викликано поеднанням декшькох факторiв: збшьшенням вiку пацiентiв, що само по собi пов'язане з бiльш низьким значенням гемоглобiну, зростаючою частотою хрошчно! хвороби нирок (ХХН) та високою захворю-ванiстю на ЦД.
Нещодавно було показано, що фактори ризику та патогенетичш механiзми розвитку ФП i дисфункцп нирок багато в чому збтаються [2, 16], i проведено велику кiлькiсть дослiджень, спрямованих на вивчення взаемозв'язку ФП i функцiонального стану нирок. У той же час в останш роки велика увага придшяеться ви-вченню функцiонального стану нирок у хворих з ХСН, оскшьки саме воно багато в чому визначае виживашсть i смертнiсть цих хворих [2].
Таким чином, у тепершнш час концепщя ФР е основною концепщею профiлактики ССЗ. Не-виршешсть проблеми первинно! профiлактики ФП пов'язана зi значною складнiстю И реалiзацil. Це зумовлено дуже великою поширенютю i кiлькiстю модифiкуючих ФР, а також наявшстю таких немодифiкуючих факторiв ризику, як вiк i генетична схильшсть [6, 20]. При цьому саме первинна профшактика ФП е найбшьш ефектив-ним методом боротьби з щею патологiею, який дозволить значно знизити захворюванють на ФП, а завдяки цьому - ризик розвитку ускладнень та смертшсть.
Метою нашого дослщження було оцiнити частоту факторiв ризику серцево-судинних захворювань та функщональний стан нирок у
хворих на хрошчну серцеву недостатшсть з фiбриляцiею передсердь.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено ретроспективний аналiз 134 юто-рiй хвороб пащенпв з ХСН 1-111 функщональ-ного класу (ФК), зпдно з класифшащею Нью-Йорксько1 асощацп кардiологiв (NYHA), зi збереженою систолiчною функцiею ЛШ (ФВ>45%, середня - 58,77±9,75%) у шщ вiд 41 до 85 роюв (середнiй вiк - 63,29±10,86 року), якi знаходились на лшуванш в кардiологiчному вiддiленнi Дншропетровсько1 обласно1 ктшчно1 лiкарнi iменi 1.1. Мечникова. Чоловши склали 54,48% (73 особи), жшки - 45,52% (61 особа). У 50% хворих (67 ошб) дiагностовано постiйну форму ФП. Пащенти були розподшеш на двi групи з урахуванням наявностi ФП: I група - 67 хворих (50%) з ХСН без ФП та II група - 67 хворих (50%) з ХСН та ФП.
При верифшаци дiагнозу та проведенш кл> шко^агностичних та лiкувальних заходiв спи-ралися на Наказ МОЗ Украши № 436 вiд 03.07.06 р., рекомендацп Укра1нсько1 асощаци кардюлопв та Свропейського товариства кардюлопв [5, 11, 14, 18]. Верифшащю дiагнозу ФП проводили вiдповiдно до рекомендацш Робочо1 групи з порушень серцевого ритму Укра1нського наукового товариства кардюлопв [3].
Критерiями включення були наявшсть ХСН I-
III ФК (ФВ >45%), зумовлена 1ХС та АГ, ФП та шформована згода хворого.
Критери виключення: гостра серцева недостатшсть, шфаркт мiокарда та порушення мозко-вого кровообiгу в анамнезi до 6 мiсяцiв, гострi порушення ритму, якi зумовлюють порушення гемодинамши, ХСН IV ФК, ФВ <45%, ожиршня
IV ступеня, захворювання кровi.
Iндекс маси тiла (!МТ) визначався за стандартною формулою [21].
Вмют глюкози в капшярнш кровi визначали глюкозооксидазним методом, загального холестерину (ЗХС) та триглщерцщв (ТГ) у сиро-ватцi кровi - iмуноферментативними методами.
Для дiагностики анеми застосовано Наказ МОЗ Украши №709 вщ 02.11.15р. [12].
Для клжчно1 оцiнки функцп нирок визначали рiвень креатинiну в сироватцi кровi за допо-могою колориметричних методiв та обчислюва-ли швидкiсть клубочково1 фшьтрацп (ШКФ) за формулою CKD-EPI згiдно з рекомендацiями Аме-рикансько1 Нацюнально1 Федераци Нирок [8, 19].
Для статистичного аналiзу даних викорис-товували лiцензiйну програму SТАТISТIСА 6.1. При описанш кiлькiсних ознак даш були пред-ставленi у виглядi середньо1 арифметично1 (М), И
стандартно! похибки (±m), медiани (Ме) та 95% довiрчого iнтервалу (95% CI), яюсних - у вщ-сотках. Для ощнки взаемозв'язку мiж ознаками виконувався кореляцшний аналiз з розрахунком коефшденпв рангово! кореляцп Cпiрмена (г) [13].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Пiд час проведення аналiзу у вах хворих дiаг-ностовано iшемiчну хворобу серця (IXC). У 129
(96,26%) пащенпв дiагностовано АГ, в тому числ у 75 (58,13%) - II стадп, у 54 (41,86%) - III стади; 29 пащенпв (21,64%) мали в анамнезi (бiльше пiвроку) iнфаркт мiокарда, 24 (17,91%) -порушення мозкового кровооб^у. Цукровий дiабет встановлено в 17,16% (23 особи) (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика хворих на ХСН (n=134)
Показники
Параметры
Стать: чоловжи/ жшки, n (%) В1к, роки (Ме [25%; 75%]) 73 (54,48%)/61 (45,52%) 63 [41; 85]
Артер1альний тиск (АТ), мм рт. ст.
систолчний (Ме [25%; 75%]) д1астол1чний (Ме [25%; 75%]) ЧСС, уд. за хв. (Ме [25%; 75%]) ФВ, % (Ме [25%; 75%]) 1МТ, кг/м2 (Ме [25%; 75%]) 137,68 [80; 180] 85,69 [60; 120] 83,34 [55; 120] 58,84 [45; 78] 29,43 [18,59; 39,25]
Артер1альна гшертенз1я, n (%)
немае II стади III стади 5 (3,73%) 74 (55,22%) 55 (41,05%)
1М в анамнез^ n (%)
так ni 29 (21,64%) 105 (78,36%)
Цукровий д1абет, n (%)
111 (82,84%) 23 (17,16%)
е
Cлiд зазначити, що, всi обстеженi хворi мали контрольовану АГ, при цьому показники САТ i ДАТ становили 137,68±20,34 мм рт. ст. та 85,69±12,86 мм рт. ст. вщповщно.
Показники IMT серед обстежених хворих на ХСН зпдно з World Health Organisation (1997)
вщповщали надмiрнiй вазi та становили 29,43±4,48 кг/м2.
Аналiз лабораторних даних (табл. 2) показав, що ва показники коливався в межах норми, о^м ШКФ.
17/ Том XXII/ 2
39
Таблиця 2
Лабораторш показники хворих на ХСН (п=134)
Показники
Ме [25%; 75%]
Цукор крови моль/л Гемоглобш, г/л Креатин1н, мкмоль/л ШКФ, мл/хв./1,73м2 ЗХС, ммоль/л ТГ, ммоль/л
5,75 [2,3; 15] 131,3 [67; 180] 101,06 [44; 453] 67,38 [10,4; 116,4] 4,9 [1,43; 9,3] 1,43 [0,34; 5,36]
Серед обстежених анемiя спостерталась у 22 (16,42%) хворих. Зпдно з рiвнем ШКФ, пору-шення функци нирок (ШКФ <90 мл/хв/1,73м2) зареестроване в 116 (86,57%) пацiентiв. При цьому бiльшу частину (72 особи (53,73%)) стано-вили хворi з ХНН I ступеня.
Проведено аналiз груп обстежених хворих залежно вщ наявностi ФП (табл. 3).
За отриманими даними в групах обстежених хворих не встановлено суттевих змш мiж по-
казниками вiку, САТ та 1МТ (р>0,05). Статис-тично значущi вiдмiнностi виявленi мiж рiвнями ЧСС та ФВ.
Аналiз лабораторних даних свiдчить про достовiрну вщмшшсть мiж показниками обох груп (р<0,01). При цьому зниження показникiв бшьше спостерiгалось у хворих II групи. Проте рiвень цукру кровi та ТГ не мав суттевих змш (р>0,05) (табл. 4).
Таблиця 3
Характеристика хворих на ХСН з ФП та без неТ
Показники I група (п=67) II група (п=67) р
Стать: чоловжи/жшки 34 (50,75%)/ 33 (49,25%) 39 (58,21%)/ 28 (41,79%)
Впк роки (Ме [25%; 75%]) 62,89 [43; 84] 63,70 [41; 85] 0,669
Артер1альний тиск (АТ), мм рт. ст.
систолчний (Ме [25%; 75%]) 141,04 [90; 180] 134,32 [80; 180] 0,055
д1астол1чний (Ме [25%; 75%]) 88,73 [60; 120] 82,64 [60; 110] 0,060
ЧСС, уд. за хв. (Ме [25%; 75%]) 77,43 [60; 100] 89,25 [55; 120] <0,001
ФВ, % (Ме [25%; 75%]) 63,57 [48; 83] 57,62 [45; 78] <0,001
1МТ, кг/м2 (Ме [25%; 75%]) 29,99 [18,59; 45,17] 29,60 [19,03; 46,61] 0,665
Таблиця 4
Характеристика лабораторних показникчв у хворих на ХСН з ФП та без неТ
Цукор крови моль/л (Ме [25%; 75%])
Гемоглобш, г/л (Ме [25%; 75%])
Креатннш, мкмоль/л (Ме [25%; 75%])
ШКФ, мл/хв./1,73м2 (Ме [25%; 75%])
ЗХС, ммоль/л (Ме [25%; 75%])
ТГ, ммоль/л (Ме [25%; 75%])
5,72 [3,6; 15] 136,64 [67; 169] 88,88 [49; 453] 72,04 [42,2; 105,4] 5,28 [1,43; 9,3] 1,43 [0,34; 3,16]
5,79 [2,3; 14,2] 125,97 [69; 180] 113,25 [44; 453] 61,50 [10,4; 116,4] 4,58 [1,98; 9,0] 1,42 [0,35; 5,36]
0,836 0,004 0,001 0,002 0,006 0,895
Зпдно з рiвнем ШКФ, порушення функци нирок (ШКФ <90 мл/хв ./1,73м2) зареестроване в 57 (85,1%) пащенпв I групи та в 59 (88,1%) пащенпв II групи. При цьому бшьшу частину хворих I групи (46 осiб (68,6%)) становили пащенти з ХНН I ступеня, що на 43% бшьше, нiж у II груш. Проте в II груш частше спо-
стерiгалась ХНН II ступеня (29 осiб (43,3%)), що на 62,1% бшьше, шж у I груш. Слщ зазначити, що серед обстежених пацiентiв II групи 3 (4,5%) мали ХНН III ступеня.
Проведений аналiз ФР серед хворих на ХСН не показав достовiрноl рiзницi мiж групами (табл. 5).
Таблиця 5
Частота виявлення ФР серед хворих на ХСН з ФП та без нет
Показники I група (п=67) II група (п=67)
Артер1альна гшертенз1я, п (%)
немае 7 (10,45%) -
1-11 стадн 25 (41,7%) 49 (73,1%)
III стадн 35 (58,3%) 18 (26,9%)
Цукровий даабет, п (%)
немае 58 (86,6%) 55 (82,1%)
е 9 (13,4%) 12 (17,9%)
1МТ, кг/ м2, п (%)
нормальна маса пла 10 (14,9%) 14 (20,9%)
надлишкова маса т1ла 24 (35,8%) 25 (37,3%)
ожир1ння 33 (49,3%) 29 (41,8%)
Анем1я, п (%) 5 (7,46%) 17 (25,37%)
17/ Том XXII/ 2
41
Слщ зазначити, що поширешсть АГ, ЦД та анеми була вище, але не набула статистично! значущостi, в II rpyni на 10,45%, 25% та 70% вщповщно.
При проведенш кореляцiйного аналiзy серед хворих друго! групи встановлено зв'язок мiж ШКФ, рiвнем креатинiнy та ФВ (r= 0,34; р<0,05 та r= -0,34; р<0,05 вiдповiдно).
Результати дослщження показали, що най-бшьш часто серед пацieнтiв з ХСН та ФП спостер^аються прояви анеми та ХНН. Взаемо-зв'язок ФП та зниження ШКФ у хворих на ХСН вказуе на ранне попршення функци нирок i можливе прогресування в термiнальнy ниркову недостатшсть, що в свою чергу може попршу-вати прогноз i призводити до збiльшення ризику смертностi в тако! категори хворих. Таким чином, отримаш данi свiдчать про необхщнють бiльш ретельно! уваги до тако! групи хворих, а
також про необхвднють ранньо! дiагностики ФР ФП та !х активно! модифшаци, що мае дуже важливе значення як для розробки ефективних заходiв з первинно! профiлактики ФП, так i для запобтання прогресування цього захворювання.
ВИСНОВКИ
1. Аналiз факторiв ризику, дiагностованих серед хворих на ХСН, свщчить про поширенiсть ХНН та анеми i становить 86,57% та 16,42%. Наявшсть ФП у пащенпв з ХСН збiльшyе кшь-юсть хворих з АГ, ЦД та анемiею на 10,45%, 25% та 70%.
2. Наявшсть ФП у хворих на ХСН супровод-жуеться бшьш вираженим зниженням ШКФ по-рiвняно з хворими без ФП (на 17,13%, р=0,002) та бшьшою швидкiстю прогресування дисфунк-ци нирок. Встановлено зв'язок мiж ШКФ та ФВ (r= -0,34; р<0,05 вiдповiдно).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бокерия Л.А. Клиническая кардиология: диагностика и лечение / Л.А. Бокерия, Е.З. Голуховой. -Москва: ННПЦССХ им. А.Н. Бакулева, 2011. - 662 с. - (В 3 т.).
2. Взаимосвязь фибрилляции предсердий и дисфункции почек у больных с хронической сердечной недостаточностью / Г.Е. Гендлин, Е.В. Резник, Г.И. Сторожаков [та ш]. // Нефрология и диализ. -2010. - №4. - С. 254-261.
3. Д1агностика та л1кування ф1бриляцп перед-сердь. Рекомендаци робочо! групи по порушенням серцевого ритму Асощацп кардюлопв Украши [Електронний ресурс] // Киев: ПП ВМБ, 2011. -Режим доступу до ресурсу: http://strazhesko.org.ua/-upload/2014/02/20/book_ukr_-10-2011-_preview.pdf.
4. Киякбаев Г.Г. Клинико-патогенетические особенности фибрилляции предсердий у больных хронической болезнью почек П-]У стадий: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.04 / Г.Г. Киякбаев. - Москва, 2016. - 21 с.
5. Коваленко В.М. Серцево-судинш захворювання. Класифшащя, стандарта д1агностики та лшу-вання кардюлопчних хворих / В.М. Коваленко, М.1. Лу-тай, Ю.М. аренко. - Киев: ПП ВМБ, 2007. - 128 с.
6. Коваль С.Н. Факторы риска фибрилляции предсердий и нерешенные проблемы ее профилактики / С. Н. Коваль, И. А. Снегурская // Артериальная ги-пертензия. - 2016. - №5. - С. 61-69.
7. Копылов Ф. Ю. Анемии при хронической сердечной недостаточности / Ф.Ю. Копылов, Д.Ю. Ще-кочихин // РМЖ. - 2011. - № 7. - С. 440.
8. Курята О. В. Лшдний обмш 1 кардюваску-лярний ризик у хворих на хрошчну хворобу нирок / О.В. Курята, £.О. Фролова. - Дшпропетровськ: Герда, 2013. - 112 с.
9. Немцова В.Д. Сахарный диабет и фибрилляция предсердий: современный взгляд на проблему /
B.Д. Немцова. // Укр. терапевт. журнал. - 2015. - № 1.
- С. 69-73.
10. Первый Российский регистр больных хронической сердечной недостаточностью и фибрилляцией предсердий (РИФ-ХСН): дизайн исследования /
C.Н. Терещенко, И.В. Жиров, Н.В. Романова [та in] // Нац. фармакотерапия в кардиологии. - 2015. - № 11. -С. 577-581.
11. Про затвердження протокол1в надання медич-но! допомоги за спещальшстю «Кардюлопя»: Наказ МОЗ Украши вад 03.07.2006 № 436. - Ки!в, 2006
12. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докуменпв з1 стандартизаци медично! допомоги при зал1зодефщитнш анеми: Наказ МОЗ Украши вад 02.11.2015 № 709. - Кшв, 2015
13. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва. - Москва: Медиа Сфера, 2002. - 312 с.
14. Рекомендаци Асощацп кардюлопв Украши з лжування хрошчно! серцево! недостатносл у до-рослих (перегляд 2011) / Л.Г. Воронков, К.М. Амосова, А.Е. Багрш [та ш]. // Серцева недостатшсть. -2011. - № 1. - С. 101-116.
15. Atrial fibrillation management: a prospective survey in ESC member countries: the Euro Heart Survey on atrial Fibrillation / R. Nieuwlaat, A. Capucci , A.J. Camm [et al.]. // Eur. Heart J. - 2005. - Vol. 26, N 22 - P. 2422-2434.
16. Close bidirectional relationship between chronic kidney disease and atrial fibrillation: the Niigata preventive medicine study / H. Watanabe, T. Watanabe , S. Sasaki [et al.]. // Am. Heart J. - 2009. - Vol. 158, N 4.
- P. 629-636.
17. Development of a Risk Score for Atrial Fibrillation in the Community; The Framingham Heart Study / R.B. Schnabel, L.M. Sullivan, D. Levy [et al.]. // Lancet. - 2009. - Vol. 373, N 9665. - P. 739-745.
18. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC / P. Ponikowski, A.A. Voors, S.D. Anker [et al.] // Eur. Heart J. - 2016. -Vol. 37. - P. 2129-2200.
19. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease // Kidney Intern. Suppl. - 2013. - Vol. 3, N 1. - P. 5-150.
20. Prevalence, incidence and lifetime risk of atrial fibrillation: the Rotterdam study / J. Heeringa, D.A. van der Kuip , A. Hofman [et al.]. // Eur. Heart J. - 2006. -Vol. 27, N 8. - P. 949-953.
21. The influence of body mass index on mortality and bleeding among patients with or at high risk of atherothrombotic disease / K.-H. Mak, D.L. Bhatt, M. Shao [et al.] // Eur. Heart J. - 2009. - Vol. 30, N 7. -P. 857-865.
REFERENCES
1. Bokerija LA, Goluhovoj EZ. [Clinical Cardiology: Diagnosis and Treatment]. Moskva, NNPCSSH im. A.N. Bakuleva, 2011;662. Russian.
2. Gendlin GE, Reznik EV, Storojhakov GI, Melek-hov AV, Uskova OV, Fedorovskaya TV. [The relationship of atrial fbrillation and renal function in patients with chronic heart failure]. Nefrologija i dializ. 2010;4:254-61. Russian.
3. Sychov OS, Kovalenko VM, Dzjak GV, Kor-kushko AV, Bobrov VO, Gryn' VK, et al. [Diagnosis and treatment of atrial fibrillation. Recommendations of the working group on violation of cardiac rhythm Association of Cardiologists of Ukraine]. Available from: http://strazhesko.org.ua/upload/2014/02/20/book_ukr_-10-2011-_preview.pdf. Ukrainian.
4. Kijakbaev GG. [Clinico-pathogenetic features of atrial fibrillation in patients with chronic kidney disease stages II-IV]. [dissertation]. Moskva, First Moscow State Medical University IM. Sechenov; 2016. Russian.
5. Kovalenko VM, Lutaj MI, Sirenko JuM. [Cardiovascular disease. The classification standards for diagnosis and treatment of cardiac patients]. Kyiv, PP VMB. 2007;128. Ukrainian.
6. Koval' SN, Snegurskaja YA. [Risk factors for atrial fibrillation and unsolved problem of its prevention]. Arterial'naja gipertenzija. 2016;5:61-69. Ukraine.
7. Kopylov FJu, Shhekochihin DJu. [Anemia in chronic heart failure]. RMZh. 2011;7:440. Russian.
8. Kurjata OV, Frolova JeO. [Lipid metabolism and cardiovascular risk in patients with chronic kidney disease]. Dnipropetrovsk, Gerda. 2013;112. Ukrainian.
9. Nemcova VD. [Diabetes mellitus and atrial fibrillation: a modern approach to the problem]. Ukrai'ns'kyj terapevtychnyj zhurnal. 2015;1:69-73. Ukrainian.
10. Tereshchenko SN, Zhirov IV, Romanova NV, Os-molovskaya YuF, Golitsyn SP. [The first Russian register of patients with chronic heart failure and atrial fibrillation (RIF-CHF): study design]. Nacional'naja Farmakoterapija v Kardiologii. 2015;11:577-81. Russian.
11. [Order of HM of Ukraine from 03.07.2006 N 436. On approval of the protocols of medical care to patients in specialty Cardiology]. Kyiv; 2006. Ukrainian.
17/ TOM XXII/ 2
12. [Order of HM of Ukraine from 02.11.2015 N 709. On approval and introduction of medical-technologic documents on standardization of care with iron deficiency anemia]. Kyiv; 2015. Ukrainian.
13. Rebrova OJu. [Statistical analysis of medical data. Application of software package STATISTICA]. Moskva, Mediasphera. 2002;312. Russian.
14. Voronkov LG, Amosova KM, Bagrij AE, et al. [Recommendation of Association of Cardiologists of Ukraine for the treatment of chronic heart failure in adults (revision 2011)]. Serceva nedostatnist. 2011;1:101-16. Ukrainian.
15. Nieuwlaat R, Capucci A, Camm AJ. Atrial fibrillation management: a prospective survey in ESC member countries: the Euro Heart Survey on atrial Fibrillation. Eur. Heart J. 2005;26(22):2422-34.
16. Watanabe H, Watanabe T, Sasaki S. Close bidirectional relationship between chronic kidney disease and atrial fibrillation: the Niigata preventive medicine study. Am. Heart J. 2009;158(4):629-36.
17. Schnabel RB, Sullivan LM, Levy D. Development of a Risk Score for Atrial Fibrillation in the Community; The Framingham Heart Study. Lancet. 2009;373(9665):739-45.
18. Ponikowski P, Voors AA, Anker SD. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur. Heart J. 2016;37(27):2129-200.
19. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney Intern. Suppl. 2013;3(1):5-150.
20. Heeringa J, van der Kuip DA, Hofman A. Prevalence, incidence and lifetime risk of atrial fibrillation: the Rotterdam study Eur. Heart J. 2006;27(8):949-53.
21. Mak K-H, Bhatt DL, Shao M. The influence of body mass index on mortality and bleeding among patients with or at high risk of atherothrombotic disease. Eur. Heart J. 2009;30(7):857-65
OraTTa Hagmm^a go pegaKmi' 04.04.2017
