CC BY
17
УДК 616.12-008.315-036.1:616.125-008.313:577.112.82:616.61-008 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.2(part1).129511
Мухаммад Мухаммад Р1ВЕНЬ В-2-М1КРОГЛОБУЛ1НУ,
АЛЬБУМШУРП У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТН1СТЬ ТА Ф1БРИЛЯЦ1Ю ПЕРЕДСЕРДЬ ЗАЛЕЖНО В1Д ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра внутрiшньоi медицини 2
(зав. - д. мед. н., проф. О. В. Курята)
вул. Вернадського, 9, Днтро, 49000, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Chair of Internal medicine 2
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: drmuhammad2@gmail.com
Ключовi слова: хронiчна серцева недостатнiсть, фiбриляцiя передсердь, в-2-мжроглобулт, мiкроальбумiнурiя Key words: chronic heart failure, atrial fibrillation, в-2-microglobulin, microalbumin
Реферат. Уровень B-2-микроглобулина, альбуминурии у больных с хронической сердечной недостаточностью и фибрилляцией предсердий в зависимости от функционального состояния почек. Мухаммад Мухаммад. Несмотря на успехи в лечении хронической сердечной недостаточности (ХСН), смертность пациентов остается высокой. Развитие дисфункции почек - одно из наиболее часто встречающихся состояний, коморбидных с ХСН. Фибрилляция предсердий (ФП) является наиболее частой аритмией в клинической практике, распространенность которой неуклонно растет. Считается, что факторы риска и механизмы развития ФП и дисфункции почек во многом совпадают. Представлены и проанализированы маркеры раннего поражения почек у пациентов с ХСН и ФП. Данные свидетельствуют о том, что степень канальцевых повреждений, оцененных по уровню fi-2-микроглобулина в сыворотке крови и АУ, не всегда коррелирует с изменениями СКФ, но имеет значительную вариабельность.
Abstract. The level of B-2-microglobulin, albuminuria in patients with chronic heart failure and atrial fibrillation depending on the functional state of the kidneys. Muhammad Muhammad. Despite the advances in the treatment of chronic heart failure (CHF) the mortality of patients remains high. Development of renal dysfunction is one of the most common conditions comorbid with CHF. Atrial fibrillation (AF) is the most frequent arrhythmia in clinical practice, the prevalence of which is increasing. The risk factors and mechanisms of AF development and renal dysfunction largely coincide. The markers of early renal damage in patients with CHF and AF are presented and analyzed. The data suggest that the degree of tubular damages assessed by в-2-microglobulin level in blood serum and AU is not always correlate with changes of GFR, but has significant variability.
На сьогодш зниження функци нирок роз-глядаеться як фактор прискореного розвитку патологи серцево-судинно! системи [7]. Значна кшьюсть пащенпв мають одночасне порушення функци серця i нирок [10, 14, 20].
В останш роки велика увага придшяеться вивченню функцюнального стану нирок у хворих на хрошчну серцеву недостатшсть (ХСН), оскшьки саме вш багато в чому визначае виживашсть i смертшсть цих хворих [4].
Зокрема доведено, що при ХСН знижуеться ефективний нирковий кровоток; знижуеться ефективний фшьтрацшний тиск у нирках, у результат чого зменшуеться клубочкова фшь-
тращя. Залучення канальцевого апарату нирки характеризуеться порушеннями процешв реабсорбци i секреци. За даними М.Я. Мана-гадзе, при ХСН знижуеться осморегулююча функщя нирок [3].
Фiбриляцiя передсердь (ФП) е найчаспшою аршмею в ктшчнш практищ, причому по-ширешсть И протягом останшх десятирiчь не-ухильно зростае [4, 19]. Показано, що фактори ризику та мехашзми розвитку ФП i дисфункци нирок багато в чому зб^аються [4, 26].
У зв'язку з тим, що збшьшення концентраци креатиншу в сироватщ кровi i зниження швид-косп клубочково! фшьтраци (ШКФ) мають
18/ Том XXIII/ 2 ч. 1
25
прогностичне значення, виникла потреба в дiагностицi дисфункци нирок у цих пащенпв. У 2001 р. Ruilope et а1. запропонували два основних критери дiагностики дисфункци нирок у цих хворих: 1) тдвищення концентраци креатинiну в сироватщ кровi або зниження ШКФ i / або 2) наявнють альбумiнурil [14].
На цей час у лiтературi зустрiчаeться все бiльше даних про маркери раннього ураження нирок при рiзних захворюваннях. Велика кшь-юсть робiт присвячена цiй проблемi ^ зокрема, дiагностичнiй ролi P-2-мiкроглобулiну й альбу-мшури (АУ) при рiзних захворюваннях [3].
Найбiльша цiннiсть P-2-мiкроглобулiну доведена в нефрологи. За допомогою цього маркера стало можливим ранне виявлення i визначення локалiзацп ушкодження, селективна оцiнка фшьтраци, резорбтивно! функци, вста-новлення ступеня ушкодження клубочюв i ка-нальцiв [3]. Вщомо також, що в дорослих людей швидкiсть продукци цього бшка i його елiмiна-цiя - постшш, але при порушеннi процешв клубочково! фшьтраци i канальцевих дис-функцiях вмiст P-2-мiкроглобулiну в кровi збiльшуеться [2, 21, 24].
1ншим маркером ураження нирок вважаеться АУ. Зпдно з лiтературними даними, АУ е незаменим критерiем ранньо1 дiагностики дiа-бетично1 нефропати. При цьому вказуеться на велику специфiчнiсть цього маркера при цук-ровому дiабетi I типу. Подiбно до Р-2-мшро-глобулiну, АУ може використовуватися в якост одного з критерив диференщально1 дiагностики генезу артерiальноl гшертензи. Поряд з ви-значенням рiвня низькомолекулярних бiлкiв, виявлення АУ е ранньою ознакою хрошчно1 хвороби нирок [3]. Слщ вiдзначити, що вщ-повiдно до сучасних стандартiв дiагностики серцево-судинних захворювань, АУ розгля-даеться як незалежний фактор попршення прогнозу пацiентiв та пiдвищення ризику ус-кладнень [25]. Ведеться дискушя, чи е АУ проя-вом ушкодження нирок або вщображенням ендо-телiальноl дисфукнци, з яко! починаеться кардю-логiчний континум. Незважаючи на це, у бшь-шостi рекомендацш необхiдним фактором е до-слщження АУ серед кардiологiчних хворих [6].
При вщсутносп або неправильному лшуванш захворювання вiдбуваеться морфофункцiональне пошкодження серцевого м'яза та нирок. Сартани мають здатнiсть знижувати концентрацiю спе-цифiчних пептидiв. При застосуваннi сарташв спостерiгаеться розширення виносних артерiол i зниження внутрiшньоклубочкового тиску, галь-муються зростання гладком'язових клiтин су дин
нирок, мезанпя, а також фiбротичнi процеси в клубочках. У результатi спостер^аеться полш-шення роботи фiльтрацiйного апарату нирок [23].
Незважаючи на значну дiагностичну роль зазначених вище маркерiв при рiзних захворюваннях, слщ вiдзначити, що взаемовплив ФП та функщонального стану нирок при ХСН вивчено недостатньо, що й послужило метою нашо1 роботи.
Метою нашого дослщження було про-аналiзувати прогностичну значущють Р-2-мшро-глобулiну й АУ у хворих на ХСН та ФП i вплив iрбесартану на Р-2-мшроглобулш i АУ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Обстежено 22 хворих на ХСН П-Ш ФК за класифiкацiею Нью-Йорксько1 асощаци кардю-логiв (NYHA) зi збереженою систолiчною функ-щею ЛШ (ФВ>45%, середня - 57,38 [45,38; 69]%) у вщ вiд 45 до 85 рокiв (середнш вiк -66,22 [46; 78] року). Чоловки склали 63,64% (14 осiб), жшки - 36,36% (8 оаб). Усi хворi мали ФП, при цьому 10 (45,45%) були з постшною формою, 12 (54,55%) - з персистуючою.
Верифшащю дiагнозiв ХСН та АГ проводили зпдно з Наказом МОЗ Украши № 436 вщ 03.07.06 р. та клшчною настановою «Артерiаль-на гiпертензiя» вщповщно до Наказу МОЗ Ук-ра1ни № 384 вiд 24.05.12 р., рекомендащями Ук-ра1нсько1 асощаци кардюлопв та Свропейського товариства кардiологiв [8, 9, 11, 12, 15, 17]. Вери-фшащю дiагнозу ФП проводили вщповщно до рекомендацiй Робочо1 групи з порушень серцевого ритму Украшського наукового товариства кардiологiв [5, 9].
Критерiями включення були наявнють ХСН зi збереженою фракцiею викиду (ФВ>45%), ФП, швидкiсть клубочково1 фшьтраци (СКФ) <90>30 мл/хв. / 1,73 м2 й iнформована згода хворого.
Критерiями виключення з дослiдження були хворi на ХСН IV ФК з явищами гостро1 серцево1 недостатностц гострий коронарний синдром; iнфаркт мюкарда та порушення мозкового кро-вооб^у до 6 мiс.; наявнiсть гемодинамiчно зна-чущих вад серця, СКФ<30 мл / хв. / 1,73м2.
Для клшчно1 оцiнки функци нирок визначали рiвень креатинiну в сироватщ кровi за допомогою колориметричних методiв i вираховували СКФ за формулою CKD-EPI вiдповiдно до рекомендацш Американсько1 Нащонально1 Федераци Нирок [9, 16].
Вшм хворим визначався вмют Р-2-мшрогло-булiну в сироватщ кровi за принципом твердо-фазового ферментно-зв'язаного iмуносорбентного
тесту i3 застосуванням Ha6opiB B2MG ELISA фiрми «DRG» на апарат «STAT FAX® 2100».
Визначення АУ проводилося iMyH0Typ60-диметричним методом з використанням реактиву I.S.E. S.rl (LOT 097900), (Ггаля)) [1]. Вмiст aльбyмiнypil оцiнювaвся в пеpшiй порци ран-ково! сечi. Ноpмaльнi значення знаходились у дiaпaзонi 0-30 мг/л.
13 пащентам (основна група), якi до вклю-чення в дослiдження не приймали сapтaнiв або мали погану переносимють iнгiбiтоpiв АПФ, був призначений ipбесapтaн у дозi 150 мг перорально 1 раз на добу, при недостатньому антигшертен-зивному ефектi (АТ>140/90 мм рт. ст.) через 1 тиждень дозу препарату збiльшyвaли до 300 мг на добу. 9 пащенпв (група поpiвняння) продов-жували отримувати теpaпiю з використанням iнгiбiтоpiв АПФ. Пеpiод спостереження становив 3 мюящ.
Таблиця 1
Характеристика хворих на ХСН з АГ i ФП (n=22)
Показники
Стать:чоловши/ жшки, n (%) Вж, роки (Ме [25%; 75%]) 14 (63,64%)/ 8 (36,36%) 66,22 [46; 78]
Артерiальний тиск (АТ), мм рт. ст.
систолчний (Ме [25%; 75%]) даастолчний (Ме [25%; 75%]) ЧСС, уд. за хв. (Ме [25%; 75%]) ФВ, % (Ме [25%; 75%]) 1МТ, кг/м2 (Ме [25%; 75%]) 143,40 [100; 180] 90,36 [70; 112] 86 [66; 136] 57,38 [45,38; 69] 29,73 [23,54; 38,75]
Артерiальна гiпертензiя, n (%)
Iступеня II ступеня III ступеня 4 (18,18%) 14 (63,64%) 4 (18,18%)
1М в анамнез^ n (%)
так Iii 7 (31,82%) 15 (68,18%)
Для статистичного анал1зу даних викорис-товували лщензшну програму SТАТISТIСА 6.1. При описанш кшьюсних ознак даш були пред-ставлеш у вигляд1 середньо! арифметично! (М), И стандартно! похибки (±т), мед1ани (Ме) та 95% дов1рчого штервалу (95% С1), яюсних - у вщ-сотках. Для ощнки взаемозв'язку м1ж ознаками виконувався корелящйний анал1з з розрахунком коефщ1ент1в рангово! кореляцп Стрмена (г) [13].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При обстеженш АГ II стади зареестрована в 15 (68,18%), III стади - у 7 (31,82%) пащенпв; 7 (22,58%) - мали в анамнез! (бшьше твроку) шфаркт мюкарда (табл. 1).
Лшування пащенпв проводилось зпдно з рекомендащями [17, 18, 22] (табл. 2).
18/ Том XXIII/ 2 ч. 1
27
Таблиця 2
Медикамен^зна тepaпiя пац1ент1в з ХСН та ФП
Пoкaзники
T epaNÍ» з викopистaнням cap'iaiiiit
(n=13)
TepaNiя з викopистaнням iнгiбiтopiв АПФ (n=9)
ß-aдpeнoблoкaтopи,% Дiуpeтики, % Анта^тсти кaльцiю, % AсNipин, % Статини, %
11 (84,6%) 9 (69,2%) 3 (23,1%)
12 (92,3%) 8 (61,5%)
6 (66,6%) 6 (66,6%) 2 (22,2%) 6 (66,6%) 5 (55,5%)
Серед вж обстежениx 18,18% пaцieнтiв (4 Отримаш резyльтaти показали, що збшь-
особи) мали шдвищений рiвень ß-2-мiкрогло- шення ФК ХСН не сyпроводжyвaлося досто-
бyлiнy (середнiй - 1,61 [0; 15,7]), (нормальний вiрною змiною рiвнiв ß-2-мiкроглобyлiнy й АУ
рiвень - 1,0-2,4 Нг/мл), АУ - 5 xвориx (22,72%) (табл. 3). (середнш - 18,82 [0,1; 80,5]), (нормальний рiвень - 0-30 мг/л) вщповщно.
Таблиця 3
Piee^ ß-2-мiкpoглoбулiну й АУ зaлeжнo вiд ФК у xeopiix на ХСН та ФП (n=22)
ФК II
ФК III
ß-2-мiкpoглoбулiн, Нг/мл
АУ, мг/л
2,38 [0,1; 8,6]
25,6 [0,2; 73]
1,33 [0; 15,7]
16,28 [0,1; 80,5]
Врaxовyючи, що одним з вагомж мaркерiв проте1'нури, нами проaнaлiзовaно рiвень по-yшкодження нирок e нaявнiсть ß-2-мiкро- казника залежно вщ ШКФ (табл. 4). глобyлiнy, АУ та в подaльшомy прогресyвaння
Таблиця 4
Piвeнь ß-2-мiкpoглoбулiну й АУ зaлeжнo вiд ШКФ у xsopnx на ХСН та ФП(п=22)
СКФ <90>60 мл/xв/1,73м2
СКФ <60>30 мл/xв/1,73м2
ß-2-мiкpoглoбулiн, Нг/мл АУ, мг/л
1,46 [0; 8,6] 18,39 [0,2; 73]
1,83 [0; 15,7] 19,44 [0,1; 80,5]
За резyльтaтaми не виявлено вiрогiдниx вщ-мiнностей мiж грyпaми, що свщчить про вщсут-нiсть вiрогiдноï кореляци мiж розвитком почат-ковиx змш y ниркax (ШКФ<90>60 мл/xв/1,73 м2) i виявленням ß-2-мiкроглобyлiнy й АУ серед ^орж на ХСН та ФП.
Через два тижш прийому препaрaтy в обсте-жениx пaцieнтiв вiдмiчaлось зниження рiвня ß-2-мкроглобул^ (на 80%) та АУ (на 31,84%) (табл. 5)
Таблиця 5
Вплив терапн на р1вень р-2-м1кроглобулшу й АУ у хворих на ХСН та ФП (п=22)
Основна група Група пор1вняння
до лшування тсля лшування до лшування тсля лшування
Р-2-мшроглобулш, Нг/мл АУ, мг/л
0,65 0,13
[0; 4,6] [0; 0,8]
12,06 8,22
[0,1; 45] [0,4; 33]
1,08 0,37
[0; 8,6] [0; 1,6]
6,92 5,82
[0,2; 25,2] [0,4; 20]
На фош лшування iрбесартаном виявлено зменшення рiвня креатинiну (на 4,82%) i збшь-шення СКФ (на 9,07%) порiвняно з прийомом iнгiбiторiв АПФ (на 0,72% i 5,83% вiдповiдно).
Включення iрбесартану сприяло достовiрному зниженню рiвня Р-2-мшроглобулшу серед па-цieнтiв з ШКФ<90>60 мл/хв/1,73 м2 (р<0,05) по-рiвняно з ШКФ <60>30 мл/хв/1,73 м2 (рис. 1).
2,5 2 1,5 1
0,5 0
- 87,09%*
Л
ШКФ <90>60мл/хв/1,73м2 □ До лшування
ШКФ <60>30мл/хв/1,73м2 ЕЗ П1сля лшування
Прим1тки: * - достов1рность р1зниць пор1вняно з початковим р1внем, р<0,05.
Рис. 1. Динамжа р1вня р-2-м1кроглобулшу на фон1 прийому ¡рбесартаиа у хворих на ХСН та ФП
На фонi лшування вiдмiчена тенденцiя до зниження (на 13,56%) рiвня АУ серед пащенпв з ШКФ <60>30 мл/хв/1,73 м2, при цьому не вияв-
лено суттевих змiн серед хворих з ХСН та ФП з ШКФ <90>60 мл/хв/1,73 м2 (рис. 2).
40 -
35 - |1!1!1!1!1!1!;!;!;!1!1!1!1!1!.
30
25 .....|........
20 15 10 5 0
ШКФ <90>60мл/хв/1,73м2
□ До лшування
ШКФ <60>30мл/хв/1,73м2 Е) П1сля л1кування
Рис. 2. Динамжа р1вня АУ на фош прийому 1рбесартана у хворих на ХСН та ФП
18/ Том XXIII/ 2 ч. 1
29
Таким чином, отримаш даш свщчать, що ступiнь канальцевих пошкоджень, оцiнений за рiвнем Р-2-мшроглобулшу в сироватщ кровi та АУ, не завжди корелюе зi змь нами ШКФ, але мае значну варiабельнiсть. З одного боку, такий результат може бути пояснений невеликим обсягом вибiрки (п=22) i потребуе подальших дослiджень. З другого боку, тдвищення концентрацп як Р-2-мшроглобулшу, так i АУ в сироватщ кровi вiдбуваеться при бшьш знижених показниках клубочково1 фшьтраци
(ШКФ <60>30 мл/хв/1,73м2).
ВИСНОВКИ
1. 18,18% пащеннв з ХСН та ФП мали шдвищений piBeHb P-2-мiкроглобулiну. PiBeHb АУ був пiдвищений у 22,72%. Попршення функщо-нального стану нирок у хворих на ХСН та ФП не зумовлювало достовiрних змш з боку рiвнiв Р-2 мiкроглобулiну та АУ.
2. Використання iрбесартану сприяло досто-вiрному зниженню рiвня P-2-мiкроглобулiну при початковому порушены функци нирок (ШКФ <90>60 мл/хв/1,73 м2) (p<0,05). Рiвень АУ мав тенденцiю до зниження (на 13,56%) серед хворих з ШКФ <60>30 мл/хв/1,73 м2.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Альтшулер Б.Ю. Методические аспекты лабораторного определения низких концентраций белка в биологических жидкостях (опыт применения математического анализа) / Б.Ю. Альтшулер, С.С. Раков, Г.А. Ткачев // Вопросы мед. химии. - 2001. - № 4. - С. 1-13.
2. Бета-2-микроглобулин и его роль в диагностике нефрологических заболеваний / В.С. Пило-тович, Н.С. Сердюченко, В.Н. Аринчин, Е.А. Пе-репеча. // Мед. журнал. - 2011. - № 1. - С. 80-83.
3. Бирюкова Е.Н. Особенности дисфункции почек у больных с хронической сердечной недостаточностью: дис. канд. мед. наук / Е.Н. Бирюкова. -С.-П., 2005. - 148 с.
4. Взаимосвязь фибрилляции предсердий и дисфункции почек у больных с хронической сердечной недостаточностью / Г.Е. Гендлин, Е.В. Резник, Г.И. Сторожаков [та ш.] // Нефрология и диализ. -2010. - Т. 12, № 4. - С. 254-261.
5. Ддагностика та л1кування ф1бриляци пе-редсердь. Рекомендацп робочо1 групи по порушенням серцевого ритму Асощаци кардюлопв Украши [Електронний ресурс]. - Кшв: ПП ВМБ, 2011. - Режим доступу до ресурсу: http://strazhesko.org.ua/up1oad/-2014/02/20/book_ukr_102011_preview.pdf.
6. Иванов Д.Д. Микро альбуминурия: взгляд нефролога / Д.Д. Иванов // Здоров'я Украши. - 2008. -Т. 21, №1. - С. 18-19.
7. Кардио ренальные взаимодействия: клиническое значение и роль в патогенезе заболеваний сердечно-сосудистой системы и почек / Н.А. Мухин, В.С. Моисеев, Ж.Д. Кобалава [та ш.] // Терапевт. архив. - 2004. - № 6. - С. 39-46.
8. Коваленко В.М. Серцево-судинш захворюван-ня. Класифшащя, стандарта д1агностики та лшування кардюлопчних хворих / В.М. Коваленко, М.1. Лутай, Ю.М. Оренко. - Кшв: ПП ВМБ, 2007. - 128 с.
9. Курята О.В. Стан кардюгемодинашки та функци нирок при хрошчнш серцевш недостатносп у хворих з артер1альною гшертенз1ею 1 ф1брилящею пе-редсердь / О.В. Курята, М. Мухаммад, О.С. Митрохша. // Семейная медицина. - 2017. - № 2 (70). - С. 50-56.
10. Моисеев В.С. Кардиоренальный синдром (почечный фактор и повышение риска сердечно-сосу-дистыхзаболеваний) / В.С. Моисеев, Ж.Д. Кобалава // Клинич. фармакология и терапия. - 2002. - № 11 (3). -С. 8-16.
11. Про затвердження протокол1в надання медич-но! допомоги за спещальшстю «Кардюлопя»: Наказ МОЗ Укра!ни ввд 03.07.2006 № 436. - Ки!в, 2006.
12. Про затвердження та впровадження медико-технолог1чних документ1в з1 стандартизацп медично! допомоги при артер1альн1й гшертензп: Наказ МОЗ Укра!ни в;д 24.05.12 № 384 - Кшв, 2012
13. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва. - Москва: Медиа Сфера, 2002. - 312 с.
14. Резник Е.В. Болеет сердце - страдают почки: кардиоренальный синдром у больных с хронической сердечной недостаточностью / Е.В. Резник, Г.И. Сторожаков, Г.Е. Гендлин // Лечебное дело. - 2009. -№ 1. - С. 27-35.
15. Рекомендаций Асощаци кардюлопв Укра!ни з л1кування хрошчно! серцево! недостатносп у до-рослих (перегляд 2011) / Л.Г. Воронков, К.М. Амосова, А.Е. Багрш [та ш] // Серцева недостатшсть. -2011. - № 1. - С. 101-116.
16. Фролова Э.Б. Современное представление о хронической сердечной недостаточности / Э.Б. Фролова // Вестник соврем. клинич. медицины. - 2013. -№2. - С. 87-93.
17. 2016 ESC Guide lines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heartfailure: The Task Force for the diagnosis and treatmen to facute and chronic heartfailure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution / P. Ponikowski, Ф. А. Voors, S. D. Anker [et al.] // Eur. Heart J. - 2016. -Vol. 37. - С. 2129-2200.
18. 2016 ESC Guide lines for the management to atrial fibrillation developed incol laboration with EACTS / Р. Kirchhof, S. Benussi, D. Kotecha [et al.] // Eur. Heart J. - 2016. - Vol. 37, N 38. - P. 2893-2962.
19. Chen L.Y. Epidemiology of atrial fibrillation: a current perspective / L.Y. Chen, W.K. Shen // Heart-rhythm. - 2007. - Vol. 4, Suppl 3. - P. 1-6.
20. Dar O. Acute failure in the intensive care unit: epidemiology / O. Dar, M.R. Cowie // Crit. Care. Med. -2008. - Vol.36. - P. 3-8.
21. Deegens J. Fractional excretion of high- and low-molecular weight protein sand out come in primary focal segmental glomerulosclerosis / J. Deegens, J. Wetzels // Clin. Nephrol. - 2007. - Vol. 68, N 4. - P. 201-208.
22. KDIGO 2012 Clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease / G. Eknoyan, N. Lameire, K. Eckardt [et al.]. // Kidney Inter. Supplements. - 2013. - Vol. 3, N 1. - C. 5-150.
23. Kuryata O. Level of glycation end product sand galectin-3 in patients with chronic heart failure and atrial
fibrillation independen ceon the age and renal function / O. Kuryata, M. Muhammad, O. Mytrokhina // EUREKA: HealthSciences. - 2018. - N 1. - P. 34-41.
24. Matsuo N. Clinical impact of a combined therapy of peritoneal dialysis and hemodialysis / N. Matsuo // Clin. Nephrol. - 2010. - Vol. 74, N 3. - P. 209-213.
25. Volpe M. Microalbuminuria screen Ingin patients with hypertension: Recommendations for clinical practice / M. Volpe // Int. J. Clin. Pract. - 2008. - Vol. 62, N 1. -C. 97-108.
26. Watanabe H. Close bidirectional relations hip between chronic kidney disease and atrial fibrillation: the Niigata reventivemedicinestudy / H. Watanabe, T. Watanabe, S. Sasaki // Am. Heart J. - 2009. - Vol. 158, N 4. - P. 629-636.
REFERENCES
1. Al'tshuler BYu, Rakov SS, Tkachev GA. [Methodical aspects of laboratory determination of low protein concentrations in biological fluids (experience in applying mathematical analysis)].Voprosy meditsinskoy khimii. 2001;4:1-13. Russian.
2. Pilotovich VS, Serdyuchenko NS, Arinchin VN, Perepecha EA. [Beta-2-microglobulin and its role in the diagnosis of nephrologic diseases]. Meditsinskiy zhurnal: nauchno-prakticheskiy retsenziruemyy zhurnal. 2011;1:80-83. Belorussian.
3. Biryukova EN. Features of kidney dysfunction in patients with chronic heart failure [dissertation]. St. Petersburg; 2005. Russian.
4. Gendlin GE, Reznik EV, Storojhakov GI, Mele-khov AV,Uskova OV, Fedorovskaya TV. [The relationship of atrial fibrillation and renal function in patients with chronic heart failure]. Nefrologiya i dializ. 2010;4:254-61. Russian.
5. Sychov OS, Kovalenko VM, Dzjak GV, Korku-shko A.V, Bobrov VO, Gryn' VK, et al. [Diagnosis and treatment of atrial fibrillation. Recommendations of the working group on violation of cardiac rhythm Association of Cardiologists of Ukraine]. [Internet]. Available from: http://strazhesko.org.ua/upload/2014/02/20/book_ukr_-10-2011-_preview.pdf.
6. Ivanov DD. [Micro albuminuria: the view of the nephrologist]. Zdorovia Ukrainy. 2008;21(1):18-19. Ukrainian.
7. Mukhin NA, Moiseev VS, Kobalava ZhD. [Car-diorenal interactions: clinical significance and role in the pathogenesis of diseases of the cardiovascular system and kidneys]. Ter. arkhiv. 2004;6:39-46.Ukrainian.
8. Kovalenko VM, Lutaj MI, Sirenko JuM. [Cardiovascular disease. The classification standards for diagnosis and treatment of cardiac patients]. Kyiv: PP VMB. 2007;128. Ukrainian.
9. Kuryata OV, Mukhammad M, Mitrokhina OS. [Condition of cardioghemmodynamics and kidney function in patients with chronic heart failure in patients with
arterial hypertension and atrial fibrillation]. Semeynaya meditsina. 2017;2(70):50-56. Ukrainian.
10. Moiseev VS, Kobalava ZhD. [Cardiorenal syndrome (renal factor and increased risk of cardiovascular disease)]. Klin. farmak. ter. 2002;11(3):8-16. Russian.
11. [Order of HM of Ukraine from 03.07.2006 N 436. On approval of the protocols of medical care to patients in specialty Cardiology]. Kyiv; 2006. Ukrainian.
12. [Order of HM of Ukraine from 25.05.2012 N 384. On Approval and implementation of medical-technological documents on standardization of medical assistance in arterial hypertension]. Kyiv; 2012. Ukrainian.
13. Rebrova OJu. [Statistical analysis of medical data. Application of software package STATISTICA]. Moskva, Mediasphera. 2002;312. Russian.
14. Reznik EV, Storozhakov GI, Gendlin GE. [Heart hurts - kidneys suffer:cardiorenal syndrome in patients with chronic heart failure]. Zhurn. lechebnoe delo. 2009;1:27-35. Ukrainian.
15. Voronkov LG, Amosova KM, Bagrij AE, et al. [Recommendation Association of Cardiologists of Ukraine for the treatment of chronic heart failure in adults (revision 2011)]. Serceva nedostatnist. 2011;1:101-116. Ukrainian.
16. Frolova EB. [Modern understanding of chronic heart failure].Vestnik sovremennoy klinicheskoy me-ditsiny. 2013;2:87-93. Russian.
17. Ponikowski P, Voors AA, Anker SD. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur. Heart J. 2016;37(27):2129-200.
18. Kirchhof P, Benussi S, Kotecha D. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fbrillation developed in collaboration with EACTS.Eur. Heart J. 2016;37(38):2893-962.
19. Chen LY, Shen WK. Epidemiology of atrial fibrillation: a current perspective. Heartrhythm. 2007;4(3):1-6.
18/ TOM XXIII/ 2 n. 1
31
20. Dar O, Cowie MR. Acute failure in the intensive care unit: epidemiology. Crit Care Med. 2008;36:3-8.
21. Deegens J, Wetzels J. Fractional excretion of high- and low-molecular weight proteins and outcome in primary focal segmental glomerulosclerosis. Clin. Nephrol. 2007;68(4):201-208.
22. KDIGO 2012 Clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease. Kidney intern. Suppl. 2013;3(1): 5-150.
23. Kuryata O, Muhammad M, Mytrokhina O. Level of glycation end products and galectin-3 in patients with chronic heart failure and atrial fibrillation in dependence
on the age and renal functional. EUREKA: Health Sciences. 2018;1:34-41.
24. Matsuo N. Clinical impact of a combined therapy of peritoneal dialysis and hemodialysis.Clin.Nephrol. 2010;74 (3):209-213.
25. Volpe M. Microalbuminuria screening in patients with hypertension: Recommendations for clinical practice.Int. J. Clin. Pract. 2008;62(1):97-108.
26. Watanabe H, Watanabe T, Sasaki S, et al. Close bidirectional relationship between chronic kidney disease and atrial fibrillation: the Niigata preventive medicine study. Am. Heart J. 2009;158(4):629-36.
♦
УДК 616-036.86:347.151
Л.Ю. Науменко, 1.С. Борисова, В.М. Березовський, Г.Д. Фесенко, Т.О .Зуб, Д1. Чуб
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши» кафедра МСЕ i реабШтацИ ФПО (зав. - к. мед.н., доц. В.М. Березовський) пл. Соборна, 14, Днтро, 49000 Украша
SE «DnipropetrovskMedical Academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Medical and Social Expertise and Rehabilitation of FPE Soborna sq. 14, Dnipro, 49000, Ukraine e-mail: doctorinnaborisova1@gmail.com
Ключовi слова: iнвалiднiсть, медико-соцiальна експертиза, критерН порушень життeдiяльностi, амейний лiкар
Key words: disability, medical and social expertise, criteria of disability, general practitioner.
Реферат. Критерии нарушений жизнедеятельности как методическая основа определения инвалидности. Науменко Л.Ю., Борисова И.С., Березовский В.Н. Фесенко Г.Д., Зуб Т.А., Чуб Д.И. Оценка функционального состояния пациента является основой признания его стойко нетрудоспособным. Реформа медицины в нашей стране возлагает функцию начального отбора таких пациентов на врачей первичного звена медицинской помощи. Принятая в 2001 году Международная классификация функционирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья выделяет 7 критериев. Способность к самообслуживанию подразумевает самостоятельное обеспечение своих физиологических потребностей, выполнение повседневной работы. Способность к передвижению позволяет перемещаться в пространстве. Способность к ориентации позволяет при помощи органов зрения и слуха анализировать окружающий мир. Способность к общению обеспечивает возможность устанавливать контакты и поддерживать отношения с другими людьми.
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.2(part1).129512
КРИТЕРП ПОРУШЕНЬ ЖИТТСД1ЯЛЬНОСТ1 ЯК МЕТОДИЧНА ОСНОВА ВИЗНАЧЕННЯ 1НВАЛ1ДНОСТ1
