CC BY
11
УДК 334.73 Астр. М.М. Вамвський1 - Львiвська КА
ЧИННИК КРЕДИТУВАННЯ У РОЗВИТКУ ОРГАНВАЩЙ I П1ДПРИСМСТВ СПОЖИВЧО1 КООПЕРАЦП
Дослiджено i виявлено позитивний вплив чинника кредитування на розвиток основних показниюв фшансово-господарсько'1 дiяльностi тдприемств - роздрiбного товарообiгу, введення в д^ основних фондiв i прибутюв. Дослiдження роблять дос-татньо актуальним питання проведення науково-практичних семiнарiв та видання методичних розробок з проблематики отримання i використання кредитiв в облспо-живспiлках Укоопспiлки.
Кредитування як процес, специф1чна форма економ1чних вщносин кредитора 1 позичальника (юридичних або ф1зичних оЫб) у вигляд1 передач! в тимчасове користування кошт1в е важливою передумовою розвитку як кон-кретних тдприемств, оргашзацш, так 1 економжи кра!ни загалом. Один 1з сектор1в економжи Укра!ни утворюють шдприемства 1 оргашзаци споживчо! кооперацп. Це особливий 1 специф1чний сектор, функщонування якого сприяе виконанню надважливо! сощально-економ1чно! функци держави - за-безпечення сшьського населення товарами 1 послугами, загот1вля у них за-лишюв сшьгосппродукпв 1 т. ш.
Для виконання цих функцш шдприемства й оргашзаци споживчо! кооперацп повинш мати певш об1гов1 кошти. Проте, як показуе досвщ д1яль-ност нав1ть передових кооператив1в, як в умовах минулого, доринкового пе-рюду нагромадили достатш об1гов1 кошти (до 50-70 %), вони не змогли !х зберегти { користуватися у поточному перюда. Тому фактично вс { фшансово стшю { слабк кооперативи змушеш користуватися кредитами. Цьому, на нашу думку, сприяе низка шших чинниюв. Основним серед яких е сформова-ний в кршт потужний банювський сектор економжи, в якому банки -суб'екти надання кредит1в - ддать в умовах жорсткого конкурентного середо-вища, що дае можливють отримувати банювсью послуги високого р1вня { за пом1ркованими щнами. Отже, проблема не в пошуку кредитора, а в ефектив-ному використанш отриманих кредит1в, поверненш позичок у банки { забез-печення розвитку тих сфер д1яльносл, в яких щ кредити були використаш.
Серед об'ект1в кредитування - товари, як необхщно залучити у вироб-ниюв { забезпечити ними населення; буд1вл1 торговельних, виробничих, заго-т1вельних { шших об'ект1в для здшснення вщповщних вид1в д1яльностц сшьськогосподарсью продукти { сировина (виготовлеш та вирощеш на фермах та на шдивщуальних присадибних дшянках), як шдлягають загот1вл1 { т. ш. Проблеми, як виршуе кер1вництво оргашзацш споживчо! кооперацп р1зних 1ерарх1чних р1вшв, полягають у правильному визначенш обсягу кредиту, термшу його користування, способу повернення, тобто в ефективному управлшш кредитною д1яльшстю.
Варто зауважити, що в бшьшосп кооперативних оргашзацш кер1вни-ки { фах1вщ лише набувають досвщу в цьому напрям1 д1яльност1. По-перше, тому що потреби у численних кредитах у минулому не було, оскшьки в бшь-
1 Наук. KepiBHm: проф. С.В. Скибшський, канд. екон. наук - Львiвська КА
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
шостi кооперативних оргашзацш були достатнiми власнi обiговi кошти, а, по-друге, мцiнам кредиту порiвняно з минулим перiодом у поточному перiодi зросла, бiльш шж у десять разiв. в низка шших обставин, якi зумовлюють специфiчний пiдхiд до використання кредитiв.
Аби вдосконалити систему кредитування шдприемств i органiзацiй споживчо! коопераци, необхiдний анаиз позичково! дiяльностi у минулому та визначення позитивних i негативних момент1в у цiй дiяльностi. Для цього передуЫм потрiбно зiставити обсяги отриманих кредитiв i показники розвит-ку тих галузей споживчо! коопераци, в яких вони використаш. Нами зокрема проанашзовано використання кредитiв у торговельнш дiяльностi, введеннi в дiю основних фондiв та взято до уваги синтетичний показник - результати фшансово! дiяльностi ("Прибуток").
Аналiз банкiвських креди^в i позичкових коштiв та показниюв !хньо-го використання буде тим повшшим i об'ектившшим, чим тривалший аналь зований перiод. Це пояснюеться передусiм певним часовим лагом мiж отри-манням кредиту, його використанням i вiддачею, тобто змогою вимiряти ефективнiсть вкладання коштiв. Величина часового лагу залежить вiд ба-гатьох чинниюв. Щодо пiдприемств i оргашзацш Укоопспшки, то основним чинником е сфера використання кредит1в. Наприклад, ефектившсть використання кредиту взятого для поповнення обшових коштiв можна виявити про-тягом мiсяця-року. I це залежить вщ показника товарообiговостi конкретно! товарно! групи. М'ясо i продукти з нього, молочш вироби, тобто товари нет-ривалого зберiгання або товари для певно! дати (поди, свята) реалiзують за короткий перюд. Тому достатньо одного мiсяця, щоб визначити ефективнiсть такого цiльового кредиту. 1накше iз кредитами та визначенням ефективност 1хнього використання, якщо йдеться про товари сезонного продажу (одяг, взуття) або ще тривалiшого (товари культурно-побутового призначення, га-лантере! i т. iн.). Тодi термiн виявлення ефекту кредиту збшьшуеться. Ще бшьший термiн прояву ефективностi використання кредиту, якщо його мета - каштальне будiвництво, введення в дда основних фондiв. По-перше, вра-ховуеться термш самого будiвництва, який в окремих випадках сягае роюв. По-друге, термш продовжуеться на перюд здачi об'екта в експлуатацiю i ви-ходу на проектну потужнiсть тощо.
Ми поставили завдання дослiдити проблему кредитування шд-приемств i оргашзацш загалом. Врахували низку iнших обставин, як негативно впливали на кредитну дiяльнiсть, зокрема фахiвцi системи щойно ос-воюють банкiвськi послуги; вщбулися процеси шфляци, гшершфляци; рiзке падiння (1998 р.) курсу гривнц фiнансово-економiчна криза 2009 р. тощо. Та найголовшше iз всiх та обставина, що у приватному секторi економiки (ви-робнича, торговельна й iншi види дiяльностi) рiшення i вiдповiдальнiсть за них переважно персональна. У системi ж споживчо! коопераци рiшення, зокрема i стосовно кредилв, приймають колегiально, а вщповщальшсть перед пайовиками, !хшми зборами, а також вищими органами управлiння, - персонального керiвника оргашзаци, шдприемства, якому видано кредит. Тому шд час аналiзу кредитування аналiзований перюд збшьшено до 11 рокiв (1999-
2009 рр.). Методика анал1зу отримання i використання банк1вських кредитiв охоплюе так1 елементи:
_ с»
• анал13 дшльноси з отримання i використання кредиив на наивищому 1ерар-х1чному р1вн1 управл1ння - Укоопсп1лц1 у розр1з1 облспоживсп1лок;
• анал13 розвитку окремих вид1в дшльноси тдприемств 1 орган1зац1и п1д впли-вом отриманих кредит1в (роздр1бниИ товарооб1г, введення в д1ю основних фонд1в, прибутки) на р1вн1 Укоопсп1лки у розр1з1 облспоживсп1лок;
• анал1з д1яльност1 Льв1всько1 облспоживсп1лки з отримання 1 використання кредит1в у розр1з1 раиспоживсп1лок;
• анал1з розвитку окремих вид1в д1яльност1 на р1вн1 Льв1всько1 облспоживсп1л-ки у розр1з1 раиспоживсп1лок;
• виявлення математичних залежностеИ м1ж чинником "Отримання банк1всь-ких кредит1в" 1 результатами "Розвиток роздр1бного товарооб1гу", "Введення в д1ю основних фонд1в", "Прибуток" 1 1н.
У табл. 1 наведено 1нформац1ю про рух банювських кредит1в та позич-кових кошт1в у систем1 споживчо! коопераци Украши за 1999-2009 рр.; по-казники, як1 характеризують динам1ку банк1вських кредит1в загалом по Уко-опсп1лц1 та в розр1з1 облспоживспшок. За даними табл. 1 видно, що:
• обсяги кредит1в загалом по Укоопсп1лц1 зросли за анал1зованиИ пер1од у 3,7 раза (372,9 %). Динам1ку банк1вських кредит1в та позичкових кошт1в загалом по Укоопсп1лц1 описуеться трендовою моделлю експоненц1Иного виду y = a (а - стале число, але не дор1внюе 1) (рис. 1). За конф1гурац1ею криво! рис. 1 у 2009 р. простежуеться зниження обсяг1в кредит1в - явище цього року можна вважати "нехарактерними" - як насл1док ф1нансово! кризи 1 ïï сприИняттям суб'ектами господарювання;
• за зростання обсягу кредит1в 1 позичкових кошт1в за 1999-2009 рр. загалом по Укоопсп1лц1 маИже в чотири рази, цеИ показник м1ж окремими облспожив-стлками значно вар1юе. Наприклад, у В1нницьк1И ОСС обсяг кредипв зб1ль-шено у 16,1 раза, у Р1вненськ1И - 13,4 раза, у Чертвецькш - 8,3 раза, у К1ро-воградськ1И - 7,7 раза. Водночас е низка облспоживсп1лок, у яких показник зростання обсягу кредит1в значно нижчиИ в1д наведених споживсп1лок 1 в1д середнього по Укоопсп1лц1 (Херсонська облспоживсп1лка - 67,1 %, тобто зменшено на 33,9 %; Тернотльська - 16,0 % (-84,0 %); Кримспоживстлка всього 192,0 %, Дншропетровська - 132,7 %). Проте пор1вняння обсяг1в отриманих кредиив першого 1 останнього року анал1зованого пер1оду не зовс1м коректне, оск1льки м1ж цими роками, тобто у 2000-2008 рр., могли в1дбувати-ся зм1ни, як1 в1дм1нн1 в1д означених;
• стр1мкого зросту отримання кредит1в у 2009 р. пор1вняно з 1999 р. досягла низка облспоживсп1лок. Вид1лилася група облспоживсп1лок - л1дер1в за об-сягами кредипв. Наприклад, частка обсяг1в кредипв В1нницько1 ОСС у 1999 р. становила 8,6 %, тод1 як у 2009 р. - 37,3 % або зросла на 28,7 пункт1в, Р1вненсь^' - на 11,8 пункт1в. Тод1 як у решти облспоживсп1лок частка або не1стотно зросла, або нав1ть знизилася (Кримспоживсп1лка (-2,0 пункта), Дншропетровська (-2,1), Закарпатська (-3,2) 1 1н.). На р1шення кер1вництва облспоживсп1лок щодо кредитування значною м1рою вплинула ф1нансово-економ1чна криза 2009 р. Тому, можливо, пор1вняння обсяг1в кредитування 1999 р. 1 2009 р. не досягне мети зд1Иснюваного анал1зу, оск1льки якраз обсяги кредитування за 2009 р. не вписуються у загальну, описану на рис. 1 тенденцию;
Облспоживсшлка EaHKÎBCbKi кредити та позичков1 кошти, тис. грн:
станом на 31.12.1999 частка за 1999 р, % станом па 31.12.2009 частка за 2009 р, % в1дхилення частки 1999-2009 pp. 2009 -1999 pp. всього за 1999-2009 pp. частка за 1999-2009 РР-, % вщхилення частки 1999 р. nOpißHflHO 3 1999-2009 pp.
Кримспоживспшка 1830 4,2 3513 2,2 -2,0 192,0 52829 5,0 0,8
Вшницька 3748 8,6 60308 37,3 28,6 1609,1 174502 16,6 8,0
Волинська 792 1,8 6106 3,8 1,9 771,0 41286 3,9 2,1
Дншропстровська 1425 3,3 1891 1,2 -2,1 132,7 17137 1,6 -1,7
Житомиреька 2868 6,6 11384 7,0 0,4 396,9 65205 6,2 -0,4
Закарпатська 1539 3,5 612 0,4 -3,2 39,8 18399 1,8 -1,8
1вано-франк1вська 2371 5,5 643 0,4 -5,1 27,1 15772 1,5 -4,0
Юровоградська 472 1,1 3611 2,2 1,1 765,0 21975 2,1 1,0
Луганська 623 1,4 1465 0,9 -0,5 235,2 8571 0,8 -0,6
JlbßißCbKa 3663 8,4 1713 1,1 -7,4 46,8 32112 3,1 -5,4
M и кол aï вс ька 1472 3,4 7951 4,9 1,5 540,1 47084 4,5 1,1
Одеська 691 1,6 2281 1,4 -0,2 330,1 8348 0,8 -0,8
Полтаве ька 1266 2,9 0 0,0 -2,9 0,0 33451 3,2 0,3
Р[вненська 1965 4,5 26405 16,3 11,8 1343,8 167051 15,9 11,4
Сумська 1625 3,7 68 0,0 -3,7 4,2 19064 1,8 -1,9
Тсрногпльська 3274 7,5 523 0,3 -7,2 16,0 14749 1,4 -6,1
Харювська 1306 3,0 81 0,1 -3,0 6,2 8169 0,8 -2,2
Херсонська 1077 2,5 723 0,4 -2,0 67,1 10302 1,0 -1,5
Хмельницька 1893 4,4 9459 5,8 1,5 499,7 68539 6,5 2,2
Черкаська 4947 11,4 7491 4,6 -6,8 151,4 99878 9,5 1,9
Чершвецька 283 0,7 2338 1,4 0,8 826,1 15644 1,5 0,8
4epHÍrÍBCbKa 2425 5,6 638 0,4 -5,2 26,3 20560 2,0 -3,6
Кшвське МСТ 2 0,0 0 0,0 0,0 0,0 34 0,0 0,0
Кшвська обл. 156 0.4 120 0,1 -0,3 76,9 4053 0,4 0,0
ГПдприемства i орг. Укоопсшлки 1683 3,9 12491 7,7 3,8 742,2 85045 8,1 4,2
Всього 43396 100,0 161815 100,0 0,0 372,9 1049759 100,0 0,0
• повтша картина обсяпв кредитування д1яльност1 тдприемств за довший перюд - 11 роюв. Зокрема, до найбшьших кредитокористувач1в належать Вш-ницька ОСС (174,5 млн грн), Р1вненська (167,1). Вщповвдно, !хня частка в об-сягах кредипв облспоживспшок Укоопспшки - 16,6 % 1 15,9 %. Бшьше п'яти ввдсотшв обсяпв кредипв ввд обсягу загалом по Укоопстлщ мають Жито-мирська, Хмельницька, Черкаська облспоживспшки 1 тдприемства Укооп-стлки. Навпаки, частка багатьох облспоживспшок не перевищуе 1-2 % (Дтпропетровська, Закарпатська, 1вано-Франк1вська, Луганська, Одеська, Сумська та ш.).
200000-
123456789 10 II Рис. 1. Модель динамки бантвських кредитiв та позичкових коштiв
загалом по Укоопсптщ
Шсля анашзу обсяпв отриманих кредитiв i позичкових коштiв важли-во також проанаизувати результативнi чинники, тобто як розвивалися вщпо-вiднi галузi та сфери дiяльностi. Такими, на наш погляд, можуть бути переду-Ым показники розвитку роздрiбного товарообiгу, введення в дда основних фондiв, прибутюв i iн. Щодо роздрiбного товарообшу, то його розвиток вщ-бувався лопчно прискореними темпами через поповнення обшових коштiв iз залученням кредипв. А звiдси - можливiсть розрахунюв за товари, шдтри-мання належного асортименту в роздрiбнiй мережi тощо (табл. 2).
За даними табл. 2, у якш розраховано низку показниюв, якi характери-зують розвиток роздрiбного товарообiгу в Укоопспiлцi та в розрiзi облспо-живспiлок, можна зазначити таке:
за анал1зований перюд (1999-2009 рр.) роздр1бний товарооб1г загалом в Укоопстлщ зрю у 3,1 раза (314,2 %). Тод1 як обсяг кредипв за цей же перюд (табл. 1) зрю у 3,7 раза, тобто зрю з випередженням. Розвиток товарооб1гу
• " X /
описуеться трендовою моделлю експоненц1йного виду у = а (а - стале числа, але не дор1внюе 1) (рис. 2). Спостер1гаеться певний спад товарообку у 2004 1 2005 рр. 1 призупинення темтв росту у 2009 р.;
висою темпи розвитку товарообну загалом у систем1 Укоопспшки не власти-в1 багатьом регюнам. Значно нижч1 темпи зростання товарооку мають Хер-сонська - 192,2 %, Черншвська - 143,7 %, Сумська - 168,6 % 1 ш. Водночас низка облспоживспшок досягла зросту товарообку вищого, нiж загалом по Укоопспшщ, темтв: Вшницька - 579,9 %, Р1вненська - 552,1 %, Терно-тльська - 587,0 %. У Микола1вськш ОСС спостеркають зниження показни-ка (-21,5 %);
Облспоживспшка Загальний обсяг роздр1бного товарообороту, млн грн
за 1999 р. частка за 1999 р, % за 2009 р. частка за 2009 р., % вщхилення частки 2009 р. i 1999 р. 2009 - 1999 pp., % всього за 1999-2009 pp. частка за 1999- 2009 pp., % вщхилення 1999-2009 pp., пор1вняно 3 1999 р.
Кримспоживсшлка 88,8 7,0 228,8 5,7 -1,3 257,7 1402,7 5,6 -1,4
Вшницька 73,2 5,8 424,3 10,6 4,9 579,6 2016,6 8,1 2,3
Волинська 39,6 3,1 146,8 3,7 0,6 370,7 901,8 3,6 0,5
Дшпропетровська 35,5 2,8 110 2,8 0,0 309,9 845,6 3,4 0,6
Житомирська 86,7 6,8 292 7,3 0,5 336,8 1858,1 7,5 0,6
Закарпатська 63,4 5,0 144,4 3,6 -1,4 227,8 958,6 3,9 -1,1
1вано-франювська 34,9 2,8 86,7 2,2 -0.6 248,4 494,1 2,0 -0,8
Клровоградська 16,4 1,3 82,2 2,1 0,8 501,2 501 2,0 0,7
Луганська 25,5 2,0 94,9 2,4 0,4 372,2 526,2 2,1 0,1
Льв1вська 70,7 5,6 197,5 5,0 -0,6 279,3 1368 5,5 -0.1
Микола'шська 41,5 3,3 33 0,8 -2,4 79,5 480,2 1,9 -1,3
Одеська 52,6 4,1 77,1 1,9 -2,2 146,6 712,3 2,9 -1,3
Полтавська 44,5 3,5 245,7 6,2 2,7 552,1 1322,4 5,3 1,8
Р1вненська 55,2 4,4 401,5 10.1 5,7 727,4 2100,2 8,4 4,1
Сумська 67.9 5,4 114,5 2,9 -2,5 168,6 937,8 3,8 -1,6
Терношльська 33 2,6 193,7 4,9 2,3 587,0 866,9 3,5 0,9
Харювеька 63,5 5,0 157,8 4,0 -1,0 248,5 1194,6 4,8 -0,2
Херсонська 48,9 3,9 94 2,4 -1,5 192,2 645,8 2,6 -1,3
Хмельницька 41,5 3,3 158,4 4,0 0,7 381,7 874,8 3,5 0,2
Черкаська 118,1 9,3 312,5 7,8 -1,5 264,6 1860,4 7,5 -1,8
Чершвсцька 30,4 2,4 110,1 2,8 0,4 362,2 666,6 2,7 0,3
HepHiriBCbKa 116,6 9,2 167,6 4,2 -5,0 143,7 1493 6,0 -3,2
Кшвське МСТ 4.4 0,3 0 0,0 -0,3 0,0 20,3 0,1 -0,3
Ки'Гвська обл. 5,9 0,5 100,1 2,5 2,0 1696,6 740,1 3,0 2,5
ГИдприемства i орг. Укоопсшлки 9,3 0,7 10,6 0,3 -0,5 114,0 100,1 0,4 -0,3
Всього 1268 100,0 3984,2 100,0 0,0 314,2 24888,2 100,0 0,0
• тд час пopiвняння часток тoваpooбiгy кожно!" oблcпoживcпiлки загалом в Укooпcпiлцi y 1999 р. i 2009 р. спостер^аеться динамша. В одинадцяти облспоживспшках чаcткy тoваpooбiгy за цей перюд збiльшенo, а в одинадцяти - вона зменшена. Причому як зб^шення, так i зменшення часток товаро-oбiгy вiдбyвалocя в облспоживспшках piзних i однакових екoнoмiчних i при-poднoклiматичних зон. Так, наприклад, частка тoваpooбiгy Вiнницькoï oблcпoживcпiлки зросла на 4,9 пункта, а в сусвдтх - Хмельницькш всього лише на 0,? пункта, у Черкаськш - навт вiдбyлocя зниження частки на 1,5 пункта. У Полтавськш oблcпoживcпiлцi збiльшенo частку (на 2,? п.), а в сусвднш Сумськш - зменшено (на 2,5 п.). Пoдiбнi вiдмiннocтi мають бути проан^зоват, виявленi як об'ективт, так i суб'ективш причини. Наприклад, серед об'ективних причин - пpиналежнicть oблcпoживcпiлки до прогресив-roï або депресивно1' зони, а серед суб'ективних - piвень менеджменту в спо-живcпiлках;
• незбк1 мiж показниками зростання обсягу i частки кредитування i розвитку тoваpooбiгy. Наприклад, у Вiнницькiй облспоживстлщ частка обсягу кредитив за 1999-2009 рр. зросла на 28,6 пункта (1999 р. - 8,6 %, 2009 р. - 37,3 %), а частку poздpiбнoгo товарооб^ збшьшено всього лише на 4,9 пункта (1999 р. - 5,8 %, 2009 р. - 10,6 %). У Львiвcькiй ОСС частка баншвських кредитив зменшилася на 7,4 пункта, а частка poздpiбнoгo товарооб^ знизилася всього на 0,6 пункта. У Чертпвськш, Херсонськш, Сумськш i шших спо-живcпiлках спостер^аються адекватнi змiни часток oбcягiв кредитив i роз-дpiбнoгo тoваpooбiгy.
4500-1-
4000--
3500--X
3000--Г/ —
2500---
2000--i-
1500- ¿zZ^^^^^J-
1000--
500--
ОН-1-1-1-1-1-1-1-i-1-1—
1 23456789 10 11
Рис. 2. Модель розвитку товарообщ загалом по Укоопсптщ
1ншим напрямом використання кредит1в е буд1вництво шдприемств торпвл1, ресторанного господарства, складських, загот1вельних i виробничих примщень. Ми аналопчно проанашзували також показники введення в дда основних фонд1в (табл. 3). За даними ще!' таблиц простежуемо:
• значне зростання показника вводу в дiю основних фoндiв загалом по Укооп-спшщ (у 3,9 раза) у 2009 р. пopiвнянo з 1999 р. Зростання ввдбуваеться навiть тoдi, якщо врахувати варт!сний вимip цього показника i певний вплив на нього збiльшення щн на бyдiвельнi матеpiали, таpифiв на оплату пращ, а також показник iнфляцiï;
■*—Series 1
—Експотешцальний (Series 1)
Облспоживспшка
за 1999 р.
частка за
1999 р.,
%
за 2009 р.
Введено в д1ю основных фоншв, тис, грн
частка за
2009 р.,
%
В1дхиления частки 2009 р. 1 1999 р.
2009-
1999 рр.,
%
всього за
1999-2009 рр.
частка за 1999-
2009 рр.,
%
вщхилепня 1999-2009 рр., пор1вняно з 1999 р.
Кримспоживсшлка
5994
18,2
8131
6,3
-11.9
135,7
70434
7,8
-10,4
Вшницька
2152
6,5
9051
7,0
0,5
420,6
67477
7.4
0,9
Волинська
641
1,9
5857
4,5
2,6
913,7
31863
3,5
1,6
Дшпропетровська
1200
3,6
9020
7,0
3,3
751,7
48413
5,3
1,7
Житомирська
1358
4,1
8237
6,4
2,2
606.6
39138
4,3
0,2
Закарпатська
800
2,4
6752
5,2
2,8
844.0
33050
3,6
1,2
1вано-франювська
191
3,6
3860
3,0
-0,6
324,1
20505
2,3
-1,4
КМровоградська
429
1,3
832
0,6
-0,7
193,9
11895
1,3
0,0
Луганська
876
2,7
1428
-1,6
163,0
13930
1,5
-1.1
Льв1вська
1702
5,2
4910
3,8
-1,4
288,5
40230
4,4
-0,7
МиколаТвська
979
3,0
2982
2,3
-0,7
304,6
22354
2,5
-0,5
Одеська
793
2,4
6677
5,2
2,8
842,0
37855
4,2
1,8
Полтавська
611
1,9
2398
1,9
0,0
392,5
23813
2,6
0,8
Р1вненська
731
2,2
12233
9,5
7,2
1673,5
74295
8,2
6,0
Сумська
1719
5,2
4382
3,4
-1,8
254,9
32353
3,6
-1,6
Терногнльська
533
1,6
8539
6,6
5,0
1602,1
27024
1,4
Харювська
1046
3,2
2802
2,2
-1,0
267,9
22905
2,5
-0,6
Херсонська
1502
4,6
6274
4,9
0,3
417,7
34677
3,8
-0,7
Хмельннцька
2022
6,1
5708
4,4
-1,7
282,3
46206
5,1
-1,0
Черкаська
2958
9,0
6377
4,9
-4,0
215,6
80518
8,9
-0,1
Чержвецька
482
1,5
2579
2,0
0,5
535,1
18378
0,6
Чершпвська
1476
4,5
1275
1,0
-3,5
86,4
22965
2,5
1,9
КиТвське МСТ
24
0.1
0,0
-0,1
0,0
432
о
0,0
КиГвська обл.
0
0,0
3890
3,0
3,0
0,0
16093
1,8
1,8
Пщприемства \ орг. Укоопсгплки
1727
5,2
5108
4,0
-1,3
295,8
69650
7,7
2,4
Всього
32946
100,0
129302
100,0
0,0
392,5
906451
100
0,0
приршт показника вводу в дш основних фондов в абсолютному вимiру у всiх облспоживстлках, окрiм Чернтвсько! (у 1999 р. - 1476,0 тис. грн, у 2009 р. -1275,0 тис. грн). Найбшьшого приросту досягнуто у Вшницькш ОСС (2152,0-9051,0), Волинськш (641,0-5857,0), Дшпропегровсьюй (1200,0-9020,0), Житомирськш (1358,0-8237,0), Львiвськiй (1702,0-4910,0). В окремих облспоживстлках таке стрiмке зростання зумовлене низьким базовим показником 1999 р. Наприклад, у Волинськiй облспоживспiлцi збiльшено введения в дш основних фондов за анатзований перiод у 9,1 раза. Але при цьому !х введено в дш менше, иiж у Вшницькш ОСС вiдповiдно 31863 тис. грн i 67477 тис. грн. Виднеться Рiвненська облспоживспiлка, в якш ввiд у дш основних фоидiв зрiс у 16,7 раза, а частка ще! ОСС у введених у дiю основних фондах в Укоопспшщ - найбiльша i становила у 2009 р. 9,5 %. Динамша введення в дш основних фоидiв описуеться трендовою моделлю експоненцшного виду у = ах (а - стале числа, але не дорiвиюе одинищ) (рис. 3);
ютотна р!зниця у стартових зусиллях облспоживстлок у 1999 р. 1з введених в дш основних Фонд!в загалом в Укоопспшщ (32946 тис. грн) п'ята частина (18,2 %) або 5994,0 тис. грн введено у Кримспоживспшщ, майже 10 % - Чер-каськш облспоживспшщ. Частка ще чотирьох облспоживспшок у межах 57 % (Вiнницька, Львiвська, Сумська i Хмельницька). Натомiсть частка бшь-шост облспоживспшок незначна;
нерiвномiрнi зусилля облспоживспшок у д!яльносп !з вводу в дш основних Фонд!в, хоча таю управлшсьи рiшеиня не можна назвати неправильними. Вони очевидно викликан переважно потребою, необхiднiстю i можливостя-ми. Водночас вiдхилення не повинш бути ютотними, як наприклад у Кримспоживспшщ У 2009 р. вона задiяла основы фонди на 8131,0 тис. грн (1999 р. - 5994,0 тис. грн), але частка ще! спшки загалом в Укоопспшщ змен-шилася на 11,9 пункта. При цьому за 1999-2009 рр. частка Кримспоживспш-ки досить висока 7,8 %. Нерiвномiрнiсть або зменшення частки вводу в дш основних фонд!в у 2009 р., пор!вняно з 1999 р., властива також ще для десяти споживспшок;
група споживспшок, яю е лщерами вводу в експлуатацш фонд!в за 19992009 рр. - Кримспоживспшка, частка яко! загалом в Укоопспшщ 7,8 %, Вш-ницька (7,4 %), Рiвненська (8,2 %), Черкаська (8,9 %) облспоживстлки.
200000
123456789 10 11 Рис. 3. Модель введення у дю основних фонд1в загалом по Укоопспшщ
Проанатзувавши дат про ввщ у дш основних фонд1в, важливо отри-мати вщповщь на питання про доцшьшсть \ ефектившсть використання взя-тих облспоживспшками кредилв \ позичок. Тобто наскшьки вдало у цих спо-живспшках обраш об'екти, в як швестовано кошти.
Результата фшансово!" д1яльност1 споживсшлок Всього за
Облспоживспшка За За За За За За За За За За За За 1999-2009
1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. РР-
Кримспоживсшлка 4393 3199 2586 1135 1323 1765 1403 3701 1660 2806 13003 9837 42418
Вшницька -10705 -8210 -2246 -758 196 256 374 880 457 1353 3667 3402 -629
Волинська -4684 -5674 -3989 -1877 -800 65 180 313 927 1139 3634 3653 -2429
Дшпропетровська -5017 -6263 -3692 -103 559 420 4015 1401 1483 1953 12418 6447 18638
Житомирська -3349 -3689 -2008 -1526 171 17 48 2040 653 1060 5130 3147 5043
Закарпатська -3479 -2870 -2678 -4744 1 217 358 594 691 1052 3625 3583 -171
1вано-Фрашавська -9776 -9091 -8814 -7556 -1857 -640 23 53 628 784 1853 1648 -22969
Kipo во граде Е^ка -6338 -3799 -5961 -3180 -1122 28 95 132 354 170 1585 885 -10813
Луганська -3089 -2897 -2057 -2216 4 138 547 190 -521 20 3016 2622 -1154
Льв1вська -10919 -9689 -4493 -1301 140 337 693 748 878 1075 8081 2729 -802
Миколагвська -2761 -959 -226 -1013 -299 184 6 679 384 930 10104 2494 12284
Одеська -4782 -4480 -3734 -1536 450 778 1145 1219 804 1014 2859 3250 1769
Полтавська -9496 -8291 -4710 -7809 80 -2128 137 538 378 528 4000 3177 -14100
Р1вненська -7417 -5068 -1204 -336 168 212 1968 1412 2526 3353 12684 8155 23870
Сумська -3176 -1416 -779 -1835 0 123 460 2834 520 1456 9065 9641 20069
Терношльська -6907 -4447 -4359 -2304 118 176 1072 2344 3036 6764 11219 7919 21538
Харювська -4088 -3553 -1820 -4517 5 505 550 721 493 1114 3239 3329 66
Херсонська -3391 -5283 -4877 -6267 -1963 -380 585 813 478 514 2364 3121 -10895
Хмельницька -11382 -6275 -2603 -1163 509 319 640 857 20 535 1295 1766 -4100
Черкаська 217 2473 2156 -2021 661 394 160 442 1126 1396 10921 7893 25601
Чершвецька -1063 -318 83 92 194 352 193 791 277 349 2957 1521 6491
HepHiriBCbKa -1268 -3671 -4519 -2459 -203 53 153 321 475 975 2884 1254 -4737
Кшвське M CT -29 142 -64 -21 -378 -10 0 0 0 0 0 0 -331
Кшвська обл. 156 18 -7 -105 -74 304 626 568 5205 403 681 115 7734
ГПдприсмства i орг. Укоопстлки -792 -1140 -2090 -543 2556 1611 7452 12125 6 411 15665 10387 46440
Всього -109142 -91251 -62105 -53963 439 5096 22883 35716 22938 31154 145949 101975 158831
Повшшу картину про дiяльнiсть, пов'язану з кредитами, дае аналiз ре-зультатiв фшансово! дiяльностi споживспiлок. Варто зазначити, що цей по-казник е синтетичним i вiн достатньо повно засв^уе рiвень менеджменту в кредитнiй дiяльностi. Тобто, наскiльки правильно визначенi сфери прюритет-ного iнвестування в тих чи шших галузях (торговельна, заго^вельна, вироб-нича тощо). Чи правильно обраш об'екти iнвестування, наскiльки вдале 1хне територiальне розташування в област з урахуванням жорсткостi конкуренци, ступеня економiчного розвитку регiону тощо.
У табл. 4 представлено шформащю, яка розкривае динамжу результа-тiв фшансово! дiяльностi (прибуткiв) споживспiлок, перiоди збитково! дiяль-ностi, подолання кризи в споживсшлках та прогнозування показникiв при-бутковостi.
За даними табл. 4 видно, що:
• за 1999-2009 рр. загалом в Укоопспшщ отримано прибугав на 158,8 млн грн. При цьому 12 облспоживстлок у 2010 р. ще збитков1 (-73.1 млн грн) 1 вони змушет перекривати збитки, допущен за попередн роки. З 2004 р. як система Укоопстлки, так 1 кожна 1з облспоживстлок прибутков1. На наш погляд потр1бт додатков1 спещальт досл1дження для виявлення впливу на цей по-казник чинника кредитування. Динамша результатов фшансово! д1яльност1 споживстлок описуеться трендовою моделлю логарифм1чного виду у = 1о§пх (рис. 4);
• едина Кримспоживстлка протягом усього дослщжуваного перюду д1яла з прибутками. Ще одна, Черкаська, завершила т1льки один р1к (2001 р.) 1з збит-ками 2,0 млн грн. Проте жодна 1з цих облспоживстлок не входить до групи лвдер1в, як найб1льше користувалися кредитами;
• бшьшють облспоживстлок (23) до 2001 р. функцюнували 1з збитками. Пере-ломними стали 2002-2003 рр., тсля яких не було жодно! збитково! облспо-живстлки;
• з високою ймов1ртстто можна стверджувати, що збитковють споживстлок до 2002 р. пояснюеться гшершфляцшними процесами у дев'яностих роках 1 падшням курсу национально! валюти у 1998 р. I тшьки з 2001 р. з переходом до гот1вкових, а не бартерних розрахуншв, стабшзування розвитку економь ки кра!ни, фшансов1 результати системи споживчо! кооперацп Укра!ни по-л1пшувалися.
Рис. 4. Модель динамжирезультатiв фтансовоХдiяльностi Укоопспшки
ю
О
^ в. &
2- S и m °
a tá. й %
а и « ^ s
g я R
ГС гт\
g и Ш M Я 5»
U)
о»
s
к
о а
о ■
н п и
в в-
ш
О M I
со w
| Всього 4^ и) Облспоживспшки, група
и у. у. о ю у. у. о 10,1-25,0 » О н^ О О Кредита 1 позики, млн
ы 4- 4^ о Кшыасть ОСС у груш
1049,8 526,5 340,5 153,7 Ю О н^ Обсяг кредитив групи, млн грн
100,0 50,2 32,4 о\ К) Ъо Частка в груш, %
24,9 о\ 00 4^ и) Обсяг роздр1бного товарообпу, млн грн
100,0 24,5 32,9 29,7 о Частка групи, %
906,5 291,9 274,0 249,3 90,8 Введено в дпо основних фощцв
100,0 32,2 30,2 27,5 О О Частка групи, %
42,7 48,9 38,3 00 V Фшансовий результат "Прибутки"
100,0|| 43,3 и) О К) 'и. Частка групи, %
й п> Я Я
Ш и
Та
У. со «
° Й № Н
й К
со Й
О о
я о и
я к X №
О съ
Я
I—' •
и
43
п> со
Я о
О р
я
со
^
Н 43 о
н
I—'.
и
со И
К
и
й ^
я о
О со
2 ^ И 43
° IX-Ь-: С5\
я о
о
I—' •
Ьа
№ я о о
Н нН
~ о
о\
о
а о м
о о\
н- •
^
И И
П)
12,9 %, 29,7 %, 32,9 %). Проте у четвертш грут - чотирьох облспоживст-лок, на яю припадае бшьше половини кредитов, отриманих загалом в Укооп-спшщ, частка роздр1бного товарообпу всього 6,1 % 1 нижча, нiж у другш грут облспоживстлок (7,4 %) 1 тим бшьше у третш (8,2 %).
Така ситуащя пiдтверджуе, що не в кожному випадку велик обсяги кредита сприяють i гарантують нарощування темпiв росту товарообiгу. Вона може свщчити про нижчий рiвень менеджменту, пов'язаний iз великою кшь-юстю позичальникiв, а отже, меншою можливютю 1хнього контролю i про те, що бiльшi обсяги товарообiгу, а також вишд темпи його зростання потребу-ють збiльшення кiлькостi постачальниюв товарiв, розширення 1хнього асор-тименту, а головне, долучення у конкуренты змагання з потужними торго-вельними тдприемствами, мережею магазинiв продовольчих товарiв, будь вельних матерiалiв, товарiв культурно-побутового призначення тощо.
Важливо проаналiзувати вплив обсяпв отриманих кредитiв iще на один показник - "Результата фшансово! дiяльностi облспоживспiлокм, тобто "Прибуток". Цей показник в умовах досконалого ринкового мехашзму за сво-1м змютом е синтетичним. Проте на сучасному етат дуже часто цим показни-ком манiпулюють, залежно вiд того оподатковуеться чи не оподатковуеться державою прибуток шдприемств. Якщо прибуток оподатковуеться, то на шд-приемствах його занижують.
Отже, за даними ще! ж табл. 5 i показника "Прибутки", пiдтверджуеться гiпотеза про те, що отримаш бiльшi обсяги кредита сприяють збiльшенню "Прибутюв". Наприклад, у вшх чотирьох групах облспоживспiлок iз збiльшен-ням обсягiв кредитiв збшьшуеться "Прибуток". У першiй групi облспоживстлок з найменшою часткою "Прибутк1в" вдаосно прибутк1в Укоопспiлки i найменша частка "Прибутюв" - 7,5 %. Тода як в останнiй четвертiй грут облспоживстлок (частка кредита 50,2 %) найбшьша частка "Прибутк1в" (43,3 %). Облспожив-спiлки друго! i третьо! груп вписуються у виявлену залежшсть.
Водночас потрiбно звернути увагу на те, що збитковi облспоживспiл-ки е в кожнш iз груп. У першш - Луганська, у другш - Херсонська, 1вано-Франювська, Закарпатська, Чернiгiвська; у третiй - Полтавська, Волинська, Хмельницька. Збитковою за перюд 1999-2009 рр. е Вшницька облспожив-спiлка - найбiльший позичальник в Укоопспiлцi (-629,0 тис. грн), а за 19982009 рр. (-11334,0 тис. грн). Проте приклад Вшницько! облспоживстлки е позитивним. Адже збитки у цш облспоживспiлцi допущеш на початку аналi-зованого перюду (1998-2000 рр.). I тiльки, на наш погляд, завдяки залученню кредита, нарощуванню темшв кредитування, ефективному 1хньому викорис-танню у наступнi роки вдалося збiльшувати прибутки. Бiльше того, можливо, що отримаш щею облспоживсшлкою кредити використанi у таких напрямах, що починаючи з 2010 р. Вшницька ОСС, тепер за незначних обсяпв кредита може нарощувати роздрiбний товарообш, "Прибутки" й iншi показники.
Упродовж дослщження впливу чинника кредитування на показники дь
яльностi Укоопспшки, розрахували парнi коефiцiенти кореляцil за формулою
.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Отриманий результат Гх/У\ = 0,92 впливу чинника кредитування (х) на розвиток товарооб^у (yi); rx/y2 = 0,91 впливу чинника кредитування на фшан-совий результат "Прибуток" (y2) i rx/y3 = 0,97 впливу чинника кредитування (х) на введення в дда основних фондiв за шкалою Чеддока дуже високий. Розра-хованi парт коефщенти кореляци пiдтверджують виявленi нами впливи чинника кредитування на деяк показники дiяльностi облспоживспiлок (табл. 5).
Таким чином, позитивний вплив чинника кредитування на основш показники фшансово-господарсько! дiяльностi на рiвнi Укоопспiлки очевидний. Щодо виявлення аналопчних висновкiв на регiональному рiвнi, рiвнi облспо-живспiлок, то це потребуе додаткових дослiджень. Проте вже щ дослiдження роблять достатньо актуальним питання проведення науково-практичних се-мiнарiв та видання методичних розробок з проблематики отримання i вико-ристання кредита в облспоживсшлках Укоопспiлки.
Л1тература
1. Основн1 показники господарсько-фшансово'1 дiяльностi шдприемств i органiзацiй Укоопспiлки за 1998-2009 рр.
2. Скибшський С.В. Маркетинг. - Ч. 1 : пщручник. - Льв1в : Вид-во "Мююнер", 2000. -640 с.; Маркетинг. - Ч. 2 : пщручник. - Льв1в : ЛА "П1рамща", 2009. - 748 с.
3. Бабенко С.Г. Основи кооперацп : навч. поабн. / С.Г. Бабенко, С.Д. Гелей, Я. А. Гон-чарук, Р.Я. Пастушенко. - К. : Вид-во "Знання", 2004. - 470 с.
4. Вовчак О.Д. Банювська справа : навч. поабн. / О. Д. Вовчак, Н.М. Рущишин. - Льв1в : Вид-во "Новий свгг-2000", 2008. - 560 с.
Ванивский М.М. Фактор кредитования в развитии организаций и предприятий потребительской кооперации
Исследовано и выявлено позитивное влияние фактора кредитования на развитие основных показателей финансово-хозяйственной деятельности предприятий -розничного товарооборота, ввода в эксплуатацию основных фондов и прибыли. Исследования делают достаточно актуальным вопрос проведения научно-практических семинаров и издания методических разработок из проблематики получения и использования кредитов в облпотребкооперациях Укоопсоюзов.
Vanivsky M.M. Factor of crediting in the development of organizations and enterprises of consumer cooperation
Researched and revealed a positive influence of credit volume on the development of the main indices of financial and operational activities of enterprises - retail turnover, application main funds and profits. Researches described the question of leadthrough of Science-practical seminars and edition of methodical developments from problematic of receipt and use of credits in consumer cooperation.
УДК 338.23:336.74 Здобувач О. Ф. Дубовой; здобувач О.В. Кндрат;
здобувач Б.1. Кабащ, канд. екон. наук - Львiвська КА
ВПЛИВ ЧИННИК1В ШСТИТУЦШНОГО СЕРЕДОВИЩА НА МЕХАН1ЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИНАМ1КИ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Систематизовано основш чинники шституцшного середовища та проаналiзова-но 1хшй вплив на мехашзм державного регулювання динамши економiчного зрос-тання кра1ни.
