CC BY
8
© Калужина О. В., CopoKiHa I. В., Гольева Н. В.
УДК [618.3:616.12-008.331.1:616-005.98]-091-036.22(477.54)
Калужина О. В., Сороюна I. В., Гольева Н. В.
ЧАСТОТА ЗУСТР1ЧАНОСТ1 ПРЕЕКЛАМПСИ В ХАРК1ВСЬКОМУ
РЕГ1ОН1 (ЗА ДАНИМИ АНАЛ1ЗУ АРХ1ВНОГО МАТЕР1АЛУ)
Харкiвський нацiональний медичний унiверситет (м. Хармв)
kaluzhina24@ukr.net
Наше дослiдження е фрагментом науково-до-слiдницькоI роботи кафедри патолопчно! анатомiI Харкiвського нацiонального медичного уыверситету (ХНМУ) «Патоморфологiчнi особливостi формуван-ня плода та новонародженого пщ впливом патологИ матерi» (№ державно! реестрацiI 0110и001805, 2010-2014 рр.).
Вступ. Роботи багатьох украшських та закор-донних авторiв свiдчать про важливiсть вивчення такого ускладнення вагiтностi, як прееклампЫя (ПЕ), а також II впливу на майбутню дитину [13,14,19,20]. Встановлено, що вiд 10% до 20% ускладнених ва-гiтностей супроводжуе дана патолопя, вона займае 4-5 мюце у структурi причин материнсько! смерт-ностi за останнi десять роюв [10]. Иванов И.И. и соавт. вказують на збiльшення частоти виникнення тяжко! прееклампси [10]. Дiти, народжен вiд мате-рiв, якi пщ час вагiтностi страждали на ПЕ, схильн до розвитку патологiI центрально! нервово! системи, серцево-судинних захворювань, шфекцмно! та ен-докринно! патологiI тощо [10,20,21].
В iснуючiй лiтературi майже не вщображеы осо-бливостi розвитку вказаного ускладнення ваптност в Харювському регiонi, тому враховуючи все вище-наведене метою нашого дослiдження стало вста-новлення частоти зустрiчаностi прееклампси (ПЕ) в Харювському регiонi та виявлення основних чинни-кiв, яю створюють передумови для розвитку досл^ джувано! нозологiI, за результатами аналiзу архiвно-го матерiалу.
Об'ект i методи дослiдження. Для досягнен-ня поставлено! мети нами проаналiзовано архiвний матерiал за перiод з 2006 по 2010 роки включно у виглядi протоколiв 420 випадкiв аутопсм плодiв (22-42 тижнi) та 215 випадюв аутопсiй померлих новонароджених, що були проведен на базi мюь-кого перинатального патологоанатомiчного центру спецiалiзованого мiського клiнiчного пологового будинку № 5 мюта Харкова. Загальна юльюсть спо-стережень - 635 випадюв. Всього було вiдiбрано 56 плодiв та новонароджених вiд матерiв з ваптнютю, що ускладнилася ПЕ, яю далi були роздiленi на групи ПЕ легкого, середнього та тяжкого ступеня. Оброб-ка архiвного матерiалу в вищезазначених групах включала наступи показники: у плодiв та новонароджених - стать, гестацмний вк, маса та довжина тiла при народжены, iндекс Кетле, тривалiсть життя, причини смертi; у жiнок - вк, мюце проживання, п-неколопчний, акушерський анамнези та екстрагеы-тальна патолопя. Статистична обробка отриманих даних проводилась на персональному комп'ютерi за допомогою лщензмного пакету прикладних про-
грам «IBM SPSS Statistics» («IBM Corp.») i3 застосо-вуванням метoдiв вapiaцiйнoгo, альтернативного (визначення середнього арифметичного, середнього квадратичного в^илення, стандартно! похибки середнього арифметичного, оцЫки розподту величин) aнaлiзiв [11].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. За результатами нашого дoслiдження серед уЫх випaдкiв aутoпсiй у Хapкiвськoму репоы за пеpioд 2006-2010 роки ПЕ зустpiчaлaся у 8,82%, що не су-перечило iснуючим даним лггератури стосовно частоти розвитку цього ускладнення вагггност [9,22]. Окpiм цього, була виявлена тенден^я до зниження частоти виникнення летальних випадюв серед пло-дiв та новонароджених вщ мaтеpiв з ПЕ: 2006 рк -23 випадки (15,54%), 2007 рк - 13 випaдкiв (8,97%), 2008 рк - 10 випадюв (7,19%), 2009 рк - 8 випадюв (6,66%), 2010 рк - 2 випадки (2,41%). Даний факт вipoгiднiше за все можна пояснити своечасним на-данням дiaгнoстичниx, л^вальних та профтактич-них зaxoдiв [9].
ПЕ мaтеpi зустpiчaлaся у 6,66% випадках мерт-вонародження та 13,02% випадках смерт дiтей першого року життя. Летальн випадки за легко! ПЕ спостеркались у 4,41%, за середньо! ПЕ - у 2,83% та тяжко! ПЕ - у 1,57%. Випадки мертвонароджен-ня (71,43%) домшували над випадками смерт дтей першого року життя (28,57%), що iмoвipнiше за все спричинено впливом тяжко! ппоксп та змiнaми в кровооб^ плода при нaявнoстi ПЕ у матерк Даний факт знайшов свое вiдoбpaження в роботах багатьох aвтopiв [2,3,13].
Нами встановлено, що хлопчики помирали у 55,36% випадках, а дiвчaтa - у 44,64% випадюв. Окpiм цього, серед плoдiв як чoлoвiчo!, так i жшо-чо! стaтi, було бтьше випaдкiв мертвонародження (77,42% та 64,00% вщповщно), нiж випaдкiв смеpтi дггей першого року життя (серед хлопчиюв - 22,58%, серед дiвчaтoк - 36,00%). Таю особливост можна пояснити статевими вщмшностями [17].
Вiк жЫок, вaгiтнoстi яких ускладнились ПЕ, ко-ливався вiд 18 до 47 роюв (29,34±0,93). При цьому найчастше ця пaтoлoгiя зустpiчaлaся у жшок 18-25 poкiв, тим часом тяжка ПЕ спостеркалася у вiцi 36-40 роюв, що пщтверджуеться роботами шозем-них вчених [14]. При aнaлiзi мiсця проживання вапт-них жЫок з ПЕ було встановлено, що загальна юль-кiсть випaдкiв мертвонародження та смерт дiтей першого року життя у мют Хapкoвi (мертвонародження - 70,00%, смерть на першому роц життя -60,00%) була вище за Хapкiвську область (30,00% та 40,00% вщповщно), також випадки легко! та серед-
ньо! тяжкост ПЕ домiнували в MicTi. На нашу думку, це спричинено частими стресовими ситуа^ями та пршими еколопчними умовами в мicтi, якi в свою чергу, мають негативний вплив на nepe6ir вагiтноcтi i розвиток такого ускладнення вагiтноcтi, як ПЕ [4,7].
Проведене нами дослщження вказуе, що аборти в анамнезi у жшок не вiдноcятьcя до факторiв ризи-ку для розвитку ПЕ. Так, у бтьшост жiнок (62,50%) згадувань про аборти у минулому не було. В той же час на ПЕ I страждали10 (17,86%) жшок з абортами в анамнезу на ПЕ II - 4 (7,14%), на ПЕ III - 7 (12,50%).
Дан пологи були першими для 34 жшок (60,71%), другими - для 18 жшок (32,14%), тре^ми - для 4 жшок (7,15%). Випадки мертвонародження частг ше траплялися на 30-33 тижн (19,64%) та на 34-37 тижн (17,87%). Ц термiни е небезпечними для розвитку фетоплацентарно! недоcтатноcтi [16], яка в свою чергу е супутником ПЕ та одыею з причин за-гибелi плоду [6]. Передчаcнi пологи найчастше траплялися на 26-29 тижнях ваптност (12,50%), коли через глибоку недоношенicть прогноз для здоров'я та життя в цтому для таких дггей несприятливий, що пщтверджено роботами закордонних дослщниюв [18,23]. Випадки смерт дiтей чаcтiше за все спо-cтерiгалиcя на 6-10 добу (8,92%). На питому вагу легко! ПЕ серед уЫх ступеыв припала половина ви-падкiв (50,00%), на ПЕ середнього ступеня тяжкост - 32,14%, а на ПЕ тяжкого ступеня - 17,86%.
Результати нашого доогмдження та icнуючi данi в лiтературi збiгаютьcя щодо наявноcтi екстрагенг тально! та генiтальноI патологiI жiнок та розвитку ПЕ. Ожиршня (21,21%), ппертоычна хвороба (15,20%), захворювання щитоподiбно! залози, серед яких ау-тоiмунний тирео!дит та дифузний зоб (13,63%), ве-гето-судинна диcтонiя (12,12%), вади серця (9,09%) та хроычний пiелонефрит, цистит (7,57%) були серед екстрагеытально! патологи, а шфекци стате-вих шляхiв (58,33%) - серед генггально! патологи. !н-коли вiдмiчалиcя !х поеднання. Як доводять роботи багатьох авторiв, вищезазначен нозологи е факторами ризику розвитку ПЕ [1,4,5,12,15].
Окрiм ПЕ у 8 жшок (14,29%) серед ускладнень ва-гiтноcтi зуcтрiчалиcя також i анемiя (60,88%), геста-цiйний пiелонефрит (17,39%) тощо.
Майже у третини жшок (30,35%) пологи проходили шляхом операци кесаревого розтину за медични-ми показаннями, у вЫх шших жiнок (69,65%) пологи вщбувалися природнiм шляхом.
Аналiз патологоанатомiчних дiагнозiв мертвона-роджених плодiв та новонароджених виявив, що в 92,50% випадюв смерть мертвонароджених спри-чинила анте-, iнтранатальна аcфiкciя, що знайшло свое пщтвердження в лiтературi [8]. Причини cмертi
новонароджених були наступы: мозковий кровови-лив (25,00%), пренатальна тзня неiнфекцiйна та дг абетична (в 1 випадку) фетопати (18,75%), хвороба гiалiнових мембран (12,50%). Це, на нашу думку, е результатом впливу ппокси на плщ пiд час вагiтностi та полопв.
Аналiз показникiв маси тiла та зросту мертвонароджених, живонароджених дггей при народженн встановив, що вщповщно до термiну гестацiI маса тгпа та зрiст прогресивно зростали. 1ндекс Кетле також мав динамiку до зростання зi збiльшенням термiну ваптносД за винятком 28-29, 30-31 тижыв. У цей термiн його показники мали тенден^ю до зни-ження, що вiрогiдно пов'язано з деюлькома випад-ками iз затримкою внутршньоутробного розвитку плоду.
Стан новонароджених визначався за шкалою Апгар. При його аналiзi з'ясовано, що дiти, матерi яких страждали на легку ПЕ пщ час вагiтностi, отри-мали нижчу ктькють балiв на 1 та 5 хвилинах життя, ыж дiти вiд матерiв iз середньою та тяжкою ПЕ. Новонароджен вiд жшок з тяжкою ПЕ також мали меншу ктькють балiв за Апгар на 1чй та 5-iй хвилинах життя ыж дiти, народжен вiд матерiв з середнiм ступенем тяжкостi ПЕ. Вважаемо, що даний факт пов'язаний з негативним впливом на стан новонароджених шшо1 патологи матерi окрiм ПЕ. При цьому у дтей всiх груп спостер^алося збiльшення кiлькостi балiв за Апгар на 5 хвилин життя.
Висновки
1. У мют Харковi та Харкiвськiй областi за результатами аналiзу архiвного матерiалу протоколiв аутопсiй плодiв та новонароджених за перюд 20062010 рокiв випадки ПЕ мали значну тенденцю до зниження. В середньому частота II виникнення скла-ла 8,82%.
2. За умов впливу прееклампси мертвонародження (71,43%) домшуе над живонародженнями (28,57%), особливо серед дтей чоловiчоI статi.
3. На розвиток прееклампси впливае екстра-генiтальна (ожирiння, дифузний зоб, сечокам'яна хвороба, ппертоычна хвороба, вегето-судинна дистоыя) та генiтальна патолопя (iнфекцiI статевих шляхiв), 1х поеднання, мюце проживання майбутнiх матерiв.
4. ПрееклампЫя матерi, особливо середнього та тяжкого ступеыв, спричиняе зниження маси тта, зросту та iндексу Кетле у плодiв та новонароджених.
Перспективи подальших дослiджень. Провести аналiз динамiки фiзичного та нервово-психiч-ного розвитку дтей, матерi яких страждали на пре-еклампсiю рiзних ступеыв тяжкостi.
Лiтература
1. Бiлоусов О.Г. Прогнозування, рання дiагностика та профтактика тяжких форм прееклампси: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство та пнеколопя» / О.Г. Бтоусов. — Донецький державний медич-ний ушверситет iM. М. Горького, Донецьк, 2006. - 22 с.
2. Василенко Л.В. Преждевременные роды, морфология последа и задержка развития плода / Л.В. Василенко, С.А. Степанов, Т. Л. Василенко // Саратовский научно-медицинский журнал. - 2007. - № 3. - С. 103-105.
3. Динамика изменения кровотока в маточно-плацентарном и плодово-плацентарном бассейнах при преэклампсии / А.М. Громова, В.К. Лихачев, Л.Н. Добровольская [и др.] // Свп" медицини та бюлогп. - 2011. - № 2. - С. 111-114.
4. ^лиматова Д.M. Современные представления о роли маркеров дисфункции эндотелия в развитии патологии беременности при острые респираторные заболеванияx | Д.M. ^лиматова, E.П. Шатунова || Практическая медицина. - 2015. - №
I (86). - С. 21-25.
5. ^рпенко Т.В. Периоперационное ведение женщин с преэклампсией (обзор литературы) | Т.В. ^рпенко, Т.Л. Смирнова || Акушерство, гинекология и репродуктология. - 2014. - Т. 8, № 1. - С. 74-79.
6. ^зьоменська M^. Стан фетоплацентарного комплексу при прееклампсп легкого ступеня тяжкост | M.Л. Kyзьоменська, Л.В. Покутня II Biсник СумДУ. Cеpiя Mедицина. - 2007. - № 1. - С. 168-171.
7. Ирочка M.n. Анализ факторов риска преэклампсии и эклампсии в слyчаяx матеpинскиx смертей | M.ri. Kypочка || Саратовский научно-медицинский журнал. - 2013. - Т. 9, № 2. - С. 230-234.
8. Леонова E^. Патологическая физиология внутриутробного развития: учебно-методическое пособие | E^. Леонова, Ф.И. Висмонт. - Mинск: БШУ, 2003. - 20 с.
9. Лоскутова XO. Тактика ведення вагiтниx групи ризику прееклампсй' | XO. Лоскутова || Mедичнi перспективи. - 2015. - Т. ХХ, № 15. - С. 62-69.
10. Преэклампсия беременные: особенности патогенеза, тактики ведения | И.И. Иванов, M^. Чепирко, Н.В. ^солапова [и др] II Таврический медико-биологический вестник. - 2012. - Т. 5, № 2 (58). - С. 273-286.
11. Pебpова O.IO. Статистический анализ медицинсю/е данные | O.IO. Pебpова. - Mосква: Mедиа Сфера, 2002. - 312 с.
12. Савельева И.В. Mетаболический синдром и беременность: возможность прогноза и профилактики гестационные осложнений I И.В. Савельева, С.В. Баринов, A.A. Летyчиx || Oмский научный вестник. - 2012. - № 1 (108). - С. 60-65.
13. Структура акушерской патологии y беременные с преэклампсией | EX. Сюндюкова, Б.И. Mедведев, С.Л. Сашенков [и др.]
II Вестник ЮУрГУ. Серия «Образование, здpавооxpанение, физическая культура». - 2013. - Т. 13, № 1. - С. 90-95.
14. Тверская А.В. Изучение роли генов-кандидатов фолатного обмена в формировании преэклампсии: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. мед. наук: спец. 03.02.07 «Генетика» | А.В. Тверская. — Белгородский государственный национальный исследовательский унивеситет, Белгород, 2014. - 18 с.
15. Факторы риска развития тяжелой преэклампсии | А.В. Слободина, E^. Pyдакова, В.Т. Долгиx [и др.] || Сибирский медицинский журнал. - 2012. - № 5. - С. 68-71.
16. Чепка Ю.Л. Прогнозування фетоплацентарноУ недостатност та обгрунтування лiкyвально-пpофiлактичниx заxодiв при шй: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.01 «Акушерство i пнеколопя» | Ю.Л. Чепка. — Нацюнальний медичний ушверситет iм. O.O. Богомольця, Km^, 2003. - 20 с.
17. Щербак И.Б. Гендерные различия в выживаемости и заболеваемости недоношенные новорожденные (мини-обзор зарубежной литературы) | И.Б. Щербак || Украшський медичний часопис. - 2011. - Pежим доступу до журн.: http:||www.umj. com.ua|artlcle|23782|gendernye-aspekty-vyzhlvaemostl-l-zabolevaemostl-detej-rodlvshlxsya-v-rezultate-prezhdevremennyx-rodov-mlnl-obzor-zarubezhnoj-llteratury?pdf.
18. Cllnlcaloutcomes of near-term lnfants | ML. Wang, DJ. Dorer, MP Flemlng [et al.] || Pedlatrlcs. - 2004. - № 114 (2). - P. 372-376.
19. Elland E. Preeclampsla 2012 | E. Elland, C. Nzerue, M. Faulkner || Journal of pregnancy. - 2012. - Artlcle Id 586578. -D0I:10.1155|2012|586578.
20. Haklm J. Preeclampsla ls a blomarker for vascular dlsease ln both mother and chlld: the need for a medlcal alert system | J. Haklm, M.K. Senterman, A.M. Haklm || Internatlonal Journal of Pedlatrlcs. - 2013. - Vol. 2013. - Pежим доступу до журн.: http:||dx.dol. org|10.1155|2013|953150.
21. Poston L. Endothellal dysfunctlon ln pre-eclampsla | L. Poston || Pharmacologlcal reports. - 2006. - № 58. - P. 69-74.
22. Slbal B. Pre-eclampsla | B. Slbal, G. Dekker, M. Kupfermlnc || Lancet. - 2005. - № 365. - P. 785-799.
23. The contrlbutlon of mlld and moderate preterm blrth to lnfant mortallty. Fetal and Infant Health Study Group of the Canadlan Perlnatal Survelllance System | MS. Kramer, K. Demlssle, H. Yang [et al.] || JAMA. - 2000. - № 284 (7). - P. 843-849.
УДK [618.3:616.12-008.331.1:616-005.98]-091-036.22(477.54)
ЧACTОTA ЗУCTPIЧAHОCTI ПPЕЕKЛAMПCIÏ В XAPKIBCbKGMY PEHGHI (ЗА ДAHИMИ AHAЛIЗУ AP-XIBHGrG MATЕPIAЛУ)
^лужина G. В., CopoKiHa I. В., Пэльева H. В.
Peзюмe. Пpееклампсiя (ПE) вагiтниx e актуальним питанням сyчасноÏ медицини. З метою встановлення частоти ÏÏ зyстpiчаностi в Хаpкiвськомy pегiонi та виявлення основниx чинникiв для розвитку дослiджyваноÏ нозологiÏ, нами було проведено аналiз аpxiвного матеpiалy (2006-2010 pp.) y виглядi пpотоколiв аyтопсiй плодiв та новонаpоджениx.
За результатами дослiдження встановлено, що за дослiджyваний пеpiод випадки ПE мали значну тенден-uiio до зниження з середньою частотою виникнення 8,82%. За умов впливу uieÏ патологiÏ мертвонародження (71,43%) домЫують над живонародженнями (28,57%), особливо серед дтей чоловiчоÏ статi. На розвиток ПE впливають екстpагенiтальна та гениальна патологiя, Ïx поеднання, мiсце проживання майбyтнix матеpiв. Вона спричиняе зниження маси тта, зросту та шдексу Kетле y плодiв та новонаpоджениx.
Kлючoвi слoвa: пpееклампсiя, вагiтнiсть, аутопЫя, Хаpкiвський pегiон.
УДK [618.3:616.12-008.331.1:616-005.98]-091-036.22(477.54)
ЧACTОTA BCTPЕЧAЕMGCTИ ПPЕЭKЛAMПCИИ В XAPЬKGBCKGM PЕГИGHЕ (ПG ,0AHHblM AHAЛИЗA APXИBHGГG MATЕPИAЛA)
Kaлужинa О. В., Copoкинa И. В., Гoльeвa H. В.
Peзюмe. Преэклампсия (ПЭ) беpеменныx является актуальным вопросом современной медицины. С целью установления частоты ее встречаемости в Харьковском регионе и выявления основные факторов для развития исследуемой нозологии, нами был проведен анализ аpxивного материала (2006-2010 гг.) в виде протоколов вскрытий плодов и новорожденные.
По результатам исследования установлено, что за исследуемый период случаи ПЭ имели значительную тенденцию к снижению со средней частотой возникновения 8,82%. В условиях влияния этой патологии мертворождения (71,43%) доминируют над живорождениями (28,57%), особенно среди детей мужского пола. На развитие ПЭ влияют экстрагенитальная и генитальная патология, их сочетание, место проживания будущих матерей. Она приводит к снижению массы тела, роста и индекса Кетле у плодов и новорожденных.
Ключевые слова: преэклампсия, беременность, аутопсия, Харьковский регион.
UDC [618.3:616.12-008.331.1:616-005.98]-091-036.22(477.54)
FREQUENCY OF PREECLAMPSIA OCCURRENCE IN THE KHARKOV REGION (ACCORDING TO THE ARCHIVAL MATERIAL ANALYSIS)
Kaluzhina O. V., Sorokina I. V., Gol'eva N. V.
Abstract. Preeclampsia (PE) is urgent problem of modern medicine. 10.1-20% cases of pregnancies are complicated with this pathology. It takes 4-5 place in the structure of maternal mortality causes during last 10 years. The children borned from mothers with PE tend to development of the central nervous system pathologies, cardiovascular diseases, infectious diseases and endocrine pathology, etc. Our study is a piece of research of Pathological Anatomy Department of Kharkiv National Medical University (KhNMU) «Pathomorphological features of fetus and newborn formation under mother pathology influence».
We had analyzed archival material (2006-2010) in the form of autopsy protocols of fetuses and newborns for establishment of occurrence frequency in Kharkiv region and detection of main factors for nosology development. The total amount of cases is 635. There were selected 56 fetuses and newborns of mothers with pregnancy complicated with PE, which then were divided into mild, moderate and severe PE groups. The research found that PE frequency has significant downward trend during the period with average incidence of 8.82%. Mother's PE was present in 6.66% of stillbirth cases and in 13.02% of infants' deaths. Lethal outcomes at mild PE were observed in 4.41% of cases, at moderate PE - in 2.83% and at severe preeclampsia - in 1.57%. The stillbirths (71.43%) dominate the live births (28.57%) under this disease influence, especially among the boys. We have found that boys died in 55.36% of cases, and girls — in 44.64% of cases. Age of women with complicated PE pregnancy ranged from 18 to 47 years (29.34±0.93). The total number of cases of stillbirth and death of infants was higher in Kharkiv (stillbirth
- 70.00%, death in the first year of life - 60.00%) than in Kharkiv region (30.00% and 40.00% respectively).
Our study indicates that abortion in anamnesis is not related to risk factors for PE development. Thus, the majority of women (62.50%) did not have mention of abortion in the past. Premature births occurred often at 26-29 weeks of pregnancy (12.50%). This labor was the first for 34 women (60.71%), the second - for 18 women (32.14%), the third - for 4 women (7.15%). The cases of stillbirth were observed more frequently at 30-33 weeks (19.64%) and 34-37 weeks (17.87%). Child deaths occurred often on 6-10 days (8.92%). Extragenital (obesity - 21.21%, hypertension - 15.20%, thyroid disease, including autoimmune thyroiditis and diffuse goiter - 13.63%, vascular dystonia
- 12.12%, heart disease - 9.09% and chronic pyelonephritis, cystitis - 7.57%) and genital pathology (infection of the genital tract - 58.33%), their combination, place of residence of future mothers affect the PE development. There were present such complications of pregnancy in 8 women (14.29%) like anemia (60.88%), gestational pyelonephritis (17.39%) other than PE. Caesarean section was made almost in a third of women (30.35%) due to medical reasons, all other women (69.65%) births occurred in a natural way.
Analysis of pathological anatomy diagnosis stillborn fetuses and newborns has found that ante-, intranatal asphyxia cased stillborn death in 92.50% of cases. Causes of neonatal death were cerebral hemorrhage (25.00%), prenatal late noninfectious, diabetic (1 case) fetopathy (18.75%) and hyaline membrane disease (12.50%). PE causes loss of weight, growth and Quetelet index in fetuses and newborns.
Keywords: preeclampsia, pregnancy, autopsy, Kharkiv region.
Рецензент — проф. Громова А. М.
Стаття надшшла 10.10.2016 року
