CC BY
19
{^¿¿//ребёнка
КлУчна гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
УДК 616-008.64:577.154.25]-07-053.36 DOI: 10.22141/2224-0551.5.1.73.1.2016.78942
ТКАЧ Р.В., НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л., НЯНЬКОВСЬКА О.С., ЯЦУЛА М.С.
Льв/вський нацюнальний медичний унверситет¡мен/ Данила Галицького, м. Льв/в, Укра'/на
ЧАСТОТА ФУНКЦЮНАЛЬНИХ РОЗЛАД1В i КЛЖЧНИХ СИМПТОМ1В, ЩО МОЖУТЬ БУТИ ПОВ'ЯЗАН З ЛАКТАЗНОЮ НEДОСТАТНiСТЮ В ДПЕЙ РАННЬОГО BiKy
м. ЛЬВОВА
Резюме. На сьогодш порушення травног'системи в дтей першихрошв життя залишаються актуальною проблемою практичноI педiатрii та поширеною причиною звернень батьшв долтаря. Важливе значения в генезiрозвитку функцшнальних порушень травно'1' системи дтей цього вку може мати лактазна не-достатнсть. В анкетно-опитувальне до^дження було включено 327 дтей 1з мста Львова. Метою до^дження була оцтка частоти клжчних симптомiв, що можуть бути пов'язаш з лактазною недо-статшстю в дтей першого року життя. Серед клжчних симптомiв у дтей раннього вку, за даними анкетування, переважали зригування та колки, розлади випорожнень. Дiагноз лактазноi недостатнос-тi був установлений у 3,4 % (11) дтей, приймали фермент лактазу 2,8 % (9) дтей. Ключовi слова: немовлята, функцшнальш розлади травно'1' системи, лактазна недостатшсть, колки, дiарея.
На сьогодш функцшнальш розлади (ФР) травно'1 системи в дггей перших роюв життя залишаються актуальною проблемою практично! педiа-трп та поширеною причиною звернень батьюв до лжаря [1, 2]. Говорячи про ФР оргашв травлення в дггей раннього вжу, зазвичай мають на увазi порушення моторики, пов'язаш з дисфункщею нер-вово! або гуморально! регуляцп. Крiм моторно! функцп, органам травлення притаманш функцп секрецп, адсорбцп, всмоктування, що також можуть бути порушеш Популяцшна поширешсть ФР у дггей раннього в^ ютотно рiзниться. Най-частше зус^чаються зригування — у 23—50 % не-мовлят, поим кишковi колжи — у 20—40 %, запори — у 15—20 %, блювання — у 6—9 %, дiарея — у 4—5 %. Рiзницю в частой ФР у немовлят у рiзних авторiв частково можна пояснити рiзними дiа-гностичними критерiями, що використовувалися для встановлення дiагнозу [3].
Частота звернень батьюв до лiкаря при ФР частково залежить i вiд сприймання ситуацп з дитиною батьками, довiри до лiкуючого лiкаря i рiвня 1х тривожностi. У частини батьюв такi ста-ни викликають турботу та бажання допомогти,
у iнших — розгублешсть i депресiю, порушення емоцшних i поведiнкових реакцiй. Певна небез-пека полягае в тому, що причиною частини ФР, яю супроводжуються криком i неспокоем дитини, можуть бути рiзноманiтнi ургентнi стани, що ви-магають термiнового медичного втручання, хоча вони зустрiчаються вiдносно рщко. Так, за даними дослiдження, що було проведено в 2009 рощ в Торонто, серед 237 немовлят iз вираженою клжчною симптоматикою та криком, батьки яких звернули-ся за допомогою в лжарню, тгльки в 12 були визна-чеш серйознi захворювання, серед яких переважали шфекцп сечовидiльних шляхiв.
Частина дослщниюв пояснюють походження ФР, у тому чи^ дитячих колiк, рiзними фермен-
Адреса для листування з авторами: Ткач Роман Васильович E-mail: roman-t2010@ukr.net
© Ткач Р.В., Няньковський С.Л., Няньковська О.С.,
Яцула М.С., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
топа^ми, серед яких найбiльш часто зустрiча-еться лактазна недостатнiсть (МКХ-10 Е73), що е частою причиною розвитку синдрому мальаб-сорбцп [4—7].
Лактазна недостатшсть е доволi частою причиною ФР. У частини дггей ввдзначаеться пiзнiй старт синтезу ферменту лактази, а школи можли-ва повна ввдсутшсть цього ферменту. Крiм того, е ряд клiнiчних сташв, що можуть призводити до частково! вторинно! лактазно! недостатностi. Якщо лактоза своечасно не розщепилася лак-тазою, вона накопичуеться в просвт товстого кишечника, де пiд впливом бактерш вщбуваеть-ся своерiдне бродiння з утворенням оргашчних кислот i газiв, розтягненням стiнок кишечника. Це може супроводжуватися рiдкими пiнистими випорожненнями з кислим запахом, ввдходжен-ням газiв. Довести лактазну недостатнiсть можна за допомогою визначення загального вмюту вуг-леводiв у калi (проба Бенедикта), тесту з наван-таженням лактозою, визначення рН калу, бюпсп слизово! оболонки тонких кишок, водневого ди-хального тесту.
Таким чином, в основi клжчних проявiв лактазно! недостатностi та пов'язаних iз цим кль шчних симптомiв лежить вроджене або набуте зниження активност ферменту лактази (лакта-зофлоризингiдролази), що розщеплюе дисахарид лактозу в тонкому кишечнику. Лактозу ввдносять до найважливших для дiтей раннього вжу нутрь ентiв. Так, протягом перших мюящв життя цей вуглевод забезпечуе близько 40 % потреби дитини в енергп. У найбгльшш концентрацп лактозу мю-тить жшоче молоко, до того ж и вмiст збгльшуеть-ся вiдповiдно до термшу лактацп (вiд 4 г у 100 мл у молозивi до 6,6—7,1 г у 100 мл дозрглого молока) [5, 8, 9]. У цгльному коров'ячому та козячому молощ рiвень лактози дещо нижчий (4,5—4,6 г/100 мл). Ще нижчим рiвень лактози е в кисломолочних продуктах (у свiжому кефiрi — 3,8—4,1 г/100 мл, у 3-денному кефiрi — 1,1—1,3 г/100 мл), що по-яснюеться и руйнуванням у процесi бактерiаль-но! ферментацп. Помiрна кiлькiсть лактози спо-стерiгаеться в iнших молочних продуктах: у сирi м'якому, твердому, сметаш, вершковому маслi вмiст лактози коливаеться вщ 0 до 3 г/100 мл, за-лежно вiд сорту та жирност продукту (з и збгль-шенням вмiст лактози зменшуеться). Адаптоваш молочнi сумiшi для вигодовування дггей першо-го року життя в процес виготовлення додатково збагачуються вуглеводами (переважно лактозою, меншою мiрою шшими, наприклад мальтодек-стрином, олносахаридами) для забезпечення до-статньо! енергетично! цiнностi продукту. Тому вмiст лактози в адаптованих молочних сумшах досить високий та становить 6,4—7,5 г/100 мл у стартових сумшах (для дгтей 1-го пiврiччя) та 5,1—6,0 г/100 мл у наступних сумшах (для дггей
2-го пiврiччя). Таким чином, лактоза, що зна-ходиться в рiзноманiтних продуктах харчування, може попадати до оргашзму дитини будь-якого вжу [7].
Найбiльше значення проблема лактазно! не-достатностi мае для дггей раннього вжу, оскiльки в саме в цей перюд молочш продукти становлять основну або значну частину ращону. У рiзнi вiковi перiоди лактазна недостатнiсть може маскуватися такими станами, як малюковi колт, зригування та блювання, проноси (часп, рiдкi, пiнистi ви-порожнення з кислим запахом), бшь у живот та вiдчуття тяжкостi, нудота, печiя, головний бiль i пiдвищена втомлюваншсть. Доволi часто лактазна недостатшсть супроводжуеться симптомами атопiчного дерматиту i може iснувати на фош харчово! алергп. Частина дослiдникiв частоту лактазно! недостатност пов'язують з етшчною при-належнiстю. Наприклад, поширешсть лактазно! недостатностi в дорослих: у Швецп, Дани — 3 %, Швейцарп — 16 %, Росп — 16—18 %, в Англп — 20—30 %, у кра!нах Швденно-Схщно! Азп та аф-роамериканщв США — 80—100 %. Щкавим е те, що, за даними лггератури, дефiцит лактази серед украшщв виявлений у 5,8 % i зустрiчаеться в 2,2—6 разiв рвдше, н1ж у росiян та бглоруив (13,0 %), чехiв (12,5 %), поляюв (37,5 %). Така низька частота ви-явлення лактазно! недостатност в украТнщв може бути певною мiрою пов'язана з проблемами в дiа-гностицi цього доволi поширеного стану в УкраТш [10]. Потребують уточнення реальна поширешсть лактазно! недостатност в дггей раннього в^ та Г! роль у виникненш рiзноманiтних ФР.
Клiнiчна симптоматика при лактазнш не-достатностi досить рiзноманiтна. Вона обумов-лена рiвнем зниження активной ферменту, вiдмiннiстю бiоценозу кишок дитини, шдивщу-альними особливостями рецепторного апарату кишок, рiзною кiлькiстю надходження з !жею лактози [11].
Манiфестацiя клiнiчних проявiв лактазно! не-достатност частiше припадае на 2—4-й тиждень життя, коли збiльшуеться добовий об'ем спожи-того дитиною молока, а грудне молоко «дозр1вае», i в ньому збгльшуеться вмiст лактози. У таких не-мовлят з'являються та посилюються зригування у зв'язку з тдвищенням внутршньочеревного тис-ку, починаються кишковi колiки [12].
Клiнiчна картина лактазно! недостатност скла-даеться iз симптомiв, що пов'язанi з ферментащею лактози молочнокислими бактерiями (метеоризм, здуття кишечника, шнисп випорожнення з кислим запахом), симптомiв, обумовлених наявшстю неферментовано! лактози (рiдкi та част випорожнення), та симптомiв, пов'язаних iз дисбютични-ми змiнами кишок [12].
У клжчнш практицi на лактазну недостатшсть у д^ей раннього вжу вказують метеоризм, малю-
KOBi колжи, що виникають швидко тсля годуван-ня дитини, порушення частоти та характеру випо-рожнень (ради, пiнистi, iнодi з домiшками слизу), ввдсутшсть самостiйних випорожнень, зниження рН калу менше 5,5 [1].
На сьогодш в Укра'т недостатньо дослщжень, що б визначили частоту ФР травно! системи в дь тей раннього вГку та роль лактазно! недостатностi та ïx генезу.
Мета роботи: методом анкетування визначити частоту ФР травноï системи в дГтей першого року життя та ймовiрнi ознаки лактазноï недостатностi, рiвень обстеження цих дггей на лактазну недостатшсть.
Матер1али та методи
У 2016 рощ в м. ЛьвовГ було проведено анкетне опитування 327 батьюв дiтей першого року життя, яю з тих чи шших причин вiдвiдували полГклГшчш заклади. У дослщження включалися тГльки ri дгти, яю проживали у Львовь Сощальний статус дГтей не враховувався. Дослщження проводились ан-кетно-опитувальним методом з урахуванням уах етичних вимог.
Основну увагу звертали на особливостГ пове-дшки та харчування дггей, частоту й штенсившсть колж, дГарей без температури, зригування, блю-вання, немотивованого крику, запорГв, перенесе-них кишкових шфекцш, ознаки xарчовоï алергИ та наявного дГагнозу лактазноï недостатность
Oтримaнi результати
Зпдно з отриманими нами результатами 6,7 % (22 дитини) були народжеш передчасно, 10,4 % дГтей (34) при народженш мали стан середньо! тяжкостГ, а в 1,5 % (5) стан вiдмiчено як тяжкий, 4,6 % (15) були прикладеш до грудей тсля першо! доби.
Починаючи з пологового будинку, виключно на грудному вигодовуваннi були 85,3 % (279) дГгей, на змшаному — 12,2 % (40) дГгей i виключно на штучному — 2,5 % (8) дГгей. У подальшому тсля виписки дiтей ¡з пологового будинку виключно на грудному вигодовуванш знаходилися 70 % (228) дГгей, на змiшаному — 17 % (57) дГтей i виключно на штучному — 13 % (42) дГгей.
Ускладнення вагiтностi спостерiгалися в 10,4 % (34) матерiв. У 8 % (26) матерiв вагiтнiсть перебГга-ла на фош рiзноманiтниx хрошчних захворювань матерi, а саме туберкульозу, системного червоно-го вовчаку, хрошчного пieлонефриту, дифузного зоба, хрошчного гаймориту та iнше.
Обтяжений имейний анамнез за лактазною не-достатнiстю спостерiгався лише в 2,8 % (9) дГгей, а за алерпею — у 10 % (33) дГгей.
3 % (10) анкетованих дГгей першого року життя мали в анамнезi перенесен кишковГ шфекцщ що були шдтверджеш лабораторно. 0,9 % (3) дГгей
мали в анамнезi неуточненi етзоди дiареï з тдви-щеною температурою, у 7,6 % (25) дГгей спостерь галися випадки дiарей без тдвищення температури, при яких батьки не зверталися до лжаря. Те, що юльюсть дiарей без температури перевищуе юльюсть дiарей ¡з температурою, може опосеред-ковано свщчити про наявнiсть харчово! непереносимости алергИ, лактазноï недостатностi.
Дiагноз xарчовоï алергп був встановлений у 16,8 % (55) дГгей, хоча окремi алергiчнi реакцИ батьки вщмГгали в 19,9 % (65) дГгей. До того ж пе-реважно спостерпалися алергiчнi реакцИ на харчо-вГ продукти — 16,8 % (55) дГгей, на медикаменти вiдмiчалися ютотно рiдше — у 2,8 % (9) дГгей, що ще раз шдкреслюе роль xарчовоï алергИ в маленьких дГгей та необхщшсть вчасноï корекцИ харчу-вання.
Аналiзуючи частоту окремих ФР травноï системи, ми визначили, що найбГльш часто батьки дГгей першого року життя вiдмiчають зригування, яю спостерiгались у 82,3 % (269) дГгей, ¡з них що-денно — у 8,9 % (29), 2-3 рази на добу — у 3,7 % (12), редко — у 69,7 % (228). Блювання були ви-значеш в 1,8 % (6) дГгей, ¡з них рщше 2-3 разiв на тиждень — у 1,5 % (5) дГтей, а щоденш блювання — лише в однiеï дитини (0,3 %). ДоволГ часто батьки дГтей першого року життя вщмГчали на-явшсть типових кишкових малюкових колж — у 44,3 % (145) дГгей, а перюдичний немотивований короткочасний крик i неспокш — у 9,4 % (31) дь тей. Запори ввдмГчали в анкетах 8,9 % (29) батьюв, хоча тсля уточнення цього питання з'ясувалось, що випорожнення через день i рщше були в 5,8 % (19) дГтей, 1 раз на добу — у 32,1 % (105) дГгей. Нормальна частота випорожнень (2-3 рази на день) спостерГгалась у 45,6 % (149) дГгей. БГльш част випорожнення (4-7 разГв на день) вщмГча-лись у 14,9 % (49) дГгей, у 1,5 % (5) дГгей вони були 8 i бГльше разГв на добу. Даш щодо консистенцИ цих випорожнень виявились такими: оформлен випорожнення були в 40,7 % (133) дГгей, натв-оформлеш або кашкоподГбш — у 54,7 % (179), редкими — у 4,6 % (15).
Ввдставання ваги вщмГчали в 5,2 % (17) дГгей.
ДГагноз лактазноï недостатностГ був постав-лений у 3,4 % (11) дГгей, 2,8 % (9) дГгей прийма-ли фермент лактазу. Певне здивування викликав той факт, що значна юльюсть дГтей першого року життя приймали пробютики — 43,1 % (141) дГгей, що може свщчити про '][х неконтрольоване призна-чення.
Обговорення
За отриманими нами даними, вщ кишкових колж страждали 44,3 % дГтей, що е дещо вищим по-казником поширеносй малюкових колж, н1ж за даними европейських авторГв, яю рееструють по-ширешсть у межах вщ 3 до 40 %. У дослвдженш, що
було проведено в 1талп у 2005 рощ, була вивчена частота функщональних розладiв травно'1 систе-ми у 2879 немовлят, кишковi колiки, вщповвдш до клiнiчних критерИв, спостерiгались у 20,5 % немовлят [12].
Частота звернень батьюв до лжаря при кишко-вих колiках частково залежить i вiд сприймання ситуацп з дитиною батьками, рiвня ïx тривожнос-тi та довiри до лжуючого лiкаря. У частини бать-кiв такi стани зумовлюють виникнення надмiрноï турботи та бажання допомогти, у шших — розгу-бленосп, порушення емоцiйниx i поведiнковиx реакцш, депресИ [13]. Певна небезпека полягае в тому, що причиною крику та неспокою дитини можуть бути р!зномаштш ургентнi стани, як1 ви-магають термiнового медичного втручання, хоча вони зустр!чаються в1дносно р1дко. Так, за дани-ми S. Freedman, N. Al-Harthy, J. Thull-Freedman (Торонто, 2009), серед 237 немовлят 1з вираже-ною кл1н1чною симптоматикою та криком, батьки яких звернулися за допомогою в лжарню, тшь-ки у 12 були визначеш серйознi захворювання, серед яких переважали шфекцИ сечовидiльниx шлях1в [14].
На сьогодш остаточно не з'ясованi основш причини появи кишкових кол1к у дггей. Довол1 популярним поясненням 1х виникнення е функ-цiональна незрЫсть травно'1 та нервово'1 систем у немовлят, невщповщшсть харчування можли-востям травно'1 системи [15, 16]. Деяю автори роз-глядають кишков1 колжи як транзиторну лактазну недостатнiсть [1]. У той же час ряд дослщниюв вважають, що машфестац!я кишкових колж може бути типовим клжчним проявом ^Е-незалежно'1 харчово'1 алергп, пов'язано'1 з особливостями харчування дитини i/або матерi-годувальницi [17, 18]. У той же час у робой, що опублжована в 2010 р., зазначено ввдсутшсть зв'язку м1ж колжами та тд-вищеним ризиком алерпчних захворювань i мар-керiв алергИ (астма, алергiчний рин1т, астматич-ний бронхи") [19].
Висновки
Поширенiсть ФР травно'1 системи в дiтей першого року життя в м. Львову за даними ан-кетування, е достатньо високою. У той же час диференцiальна д!агностика ФР проводиться в недостатньому обсяз!, к1льк1сть дiтей, як1 були об-стеженi для пiдтвердження чи виключення дiагно-зу лактазно'! недостатностi, е низькою. У зв'язку з даною ситуащею е необхщшсть у проведенш по-дальших дослiджень для визначення реально'1 час-тоти лактазно'! недостатност в дiтей раннього в1ку та ïï рол1 в машфестацИ у них ФР травно'1 системи, впровадження нових дiагностично-лiкувальниx алгоритмiв за наявност симптом1в, що можуть виникати при р1зному ступенi лактазно'! недостат-ность
Список л1тератури
1. Шадрн О.Г. Кишковi колки у дтей раннього вку при pi3Hux типах лактазноi HedocmamHocmi. Особливостi дiaгнoc-тики та корекци / О.Г. Шадрт, К.О. Хомутовська // Современная педиатрия. — 2014. — № 6. — С. 102-107.
2. Няньковський С.Л. Принципи харчово' корекци функщональних рoзлaдiв травног системи у дтей раннього вку / С.Л. Няньковський, О. С. 1вахненко, М.С. Яцула // Здоровье ребенка. — 2013. — № 4. — С. 69-74.
3. Методичт рекомендаци МОЗ Укра'ни. Оcoбливocmi дiaгнocmики та тдходи до лжувально-профыактичного харчування дтей раннього вжу з функщональними розладами трав-ног системи / Шадрш О.Г., Няньковський С.Л., Бекетова Г.В. [та т.]. — ТОВ «Люди в быому», 2016. — 28 с.
4. Гacmрoeнmeрoлoгiя дтей раннього вку: Навчально-ме-тодичний поабник/ О.Г. Шадрш, О.М. Му^ч. — К., 2010. — 90 с.
5. Хавкин А.И. Лактазная недостаточность / А.И. Хав-кин, Н.С. Жигарева // Гастроэнтерология. — 2009. — № 1. — С. 78-82.
6. Heyman M.B. Lactose intolerance in infants, children and adolescents / M.B. Heyman // Pediatrics. — 2006. — Vol. 118. — P. 1279-86.
7. Проблемт питання перебщ лактазноi нeдocmamнocmi у дтей раннього вку / О.Г. Шадрин, Т.Л. Марушко, В.П. Мк-ник [та т.] // Современная педиатрия. — 2011. — № 6. —
C. 1-6.
8. Зиатдинова Н.В. Лактазная недостаточность у детей / Н.В. Зиатдинова, Р.А. Файзуллина // Практич. мед. — 2010. — № 3. — С. 44-47.
9. Руководство по детскому питанию / Под ред. В.А. Ту-тельяна, И.Я. Коня. — М., 2004. — 662 с.
10. Лактазная недостаточность у детей/Н.В. Нагорная, Е.В. Бордюгова, А.В. Дубовая // Здоровье ребенка. — 2012. — № 7. — С. 104-109.
11. Марушко Ю.В. Проблема кишкових кольок та лактазна недостатшсть у дтей /Ю.В. Марушко, Т.В. 1овща, М.А. Аль Наджар// Современная педиатрия. — 2012. — № 2. — C. 114119.
12. Gastrointestinal symptoms in infancy: a population-based prospective study / G. Iacono, R. Merolla, D. D'Amico, E. Bonci [et al.]//Dig. Liver Dis. — 2005. — Vol. 37. — Р. 432-438.
13. Kim J.S. Excessive crying: behavioral and emotional regulation disorder in infancy / J.S. Kim//Korean J. Pediatr. — 2011. — Vol. 54. — Р. 229-233.
14. Freedman S.B. The crying infant: diagnostic testing and frequency of serious underlying disease / S.B. Freedman, N. Al-Harthy, J. Thull-Freedman // Pediatrics. — 2009. — Vol. 123. — Р. 841-488.
15. Kirjavainen J. The balance of the autonomic nervous system is normal in colicky infants / J. Kirjavainen, T. Jahnukainen, V. Huhtala [et al.]//Acta Paediatr. — 2001. — Vol. 90. — Р. 250254.
16. Lindberg T. Infantile colic and small intestinal function: a nutritional problem? / T. Lindberg // Acta Paediatr. — 1999. — Vol. 430. — P. 58-60.
17. Sicherer S.H. Manifestations of Food Allergy: Evaluation and Management / S.H. Sicherer // Am. Fam. Physician. — 1999. — Vol. 59. — P. 415-424.
18. Gastrointestinal manifestations of cow's milk protein allergy during the first year of life / P. Yimyaem, V. Chongsrisawat, B. Vivatvakin, N. Wisedopas // J. Med. Assoc. Thai. — 2003. — Vol. 86. — P. 116-123.
19. Relation Between Infantile Colic and Asthma. Atopy: A Prospective Study in an Unselected Population / J.A. Castro-Rodríguez,
D.A. Stern, M. Halonen, A.L. Wright [et al.] // Pediatrics. — 2001. — Vol. 108. — P. 878-882.
Отримано 26.07.16 ■
Ткач P.B., Няньковский С.Л., Няньковская Е.С., Яцула М.С.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
ЧАСТОТА ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ РАССТРОЙСТВ И КЛИНИЧЕСКИХ СИМПТОМОВ, КОТОРЫЕ МОГУТ БЫТЬ СВЯЗАНЫ С ЛАКТАЗНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА г. ЛЬВОВА
Резюме. На сегодняшний день нарушения пищеварительной системы у детей первых лет жизни остаются актуальной проблемой практической педиатрии и распространенной причиной обращений родителей к врачу. Важное значение в генезе развития функциональных нарушений пищеварительной системы детей этого возраста может иметь лактаз-ная недостаточность. В анкетно-опросное исследование было включено 327 детей из города Львова. Целью исследования была оценка частоты клинических симптомов, ко-
торые могут быть связаны с лактазной недостаточностью у детей первого года жизни. Среди клинических симптомов у детей раннего возраста, по данным анкетирования, преобладали срыгивания и колики, расстройства стула. Диагноз лактазной недостаточности был установлен у 3,4 % (11) детей, принимали фермент лактазу 2,8 % (9) детей.
Ключевые слова: младенцы, функциональные расстройства пищеварительной системы, лактазная недостаточность, колики, диарея.
Tkach R.V., NyankovskyyS.L., Nyankovska O.S., Yatsula M.S.
Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
THE INCIDENCE OF FUNCTIONAL DISORDERS AND CLINICAL SYMPTOMS THAT MAY BE ASSOCIATED WITH LACTASE DEFICIENCY IN INFANTS OF LVIV
Summary. Today, the violations of the digestive system in children of the first years of life remain the actual problem of practical pediatrics and are the common cause for parents to visit a doctor. The importance in the genesis of functional disorders of the digestive system in children of this age may belongs to lactase deficiency. 327 children from Lviv were included in the questionnaire survey. The aim of the study was to evaluate the incidence of clini-
cal symptoms that may be associated with lactase deficiency in infants. Among the clinical symptoms in young children, according to the survey, regurgitation and colic, stool disorders dominated. The diagnosis oflactase deficiency was established in 3.4 % (11) of children, 2.8 % (9) children received enzyme of lactase.
Key words: infants, functional disorders of the digestive system, lactase deficiency, colic, diarrhea.
