CC BY
3
УДК 636.3.088
О.Й.Петришак канд. с.-г. н., доцент, Д.П.Пер1г канд. с.-г. н., доцент, Я.1.Кирил1в д. с.-г. н., професор.
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицького. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕГЕНЕВОГО ГАЗООБМ1НУ В1ВЦЕМАТОК В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д IX Ф1ЗЮЛОПЧНОГО СТАНУ ТА СЕЗОНУ РОКУ.
Наведено показники легенееого газообмту у тонкорунних е1ецематок типу прекос. Доведено, що данг показники не стабыьш I залежать е1д багатьох фактор1е, зокрема е1д фгзюлоггчного стану теарини та сезону року.
Ключов1 слова: вiвцематки, легеневий газообмш, вентилящя легень, кисневе споживання, дихальний коефщент, енергетичш затрати.
Вступ. Легеневий газообмш е штегральним бiологiчним показником складних фiзiолого-бiохiмiчних процесiв в органiзмi тварин, яю проходять пiд впливом внутршшх, та в зовнiшнiх факторiв. Дослщженнями встановлено, що показники легеневого газообмшу у тварин значною мiрою залежать вщ породи, вiку та стат1 Окрiм того, на обмiннi процеси в органiзмi тварин великий вплив мають клiматичнi фактори, змiна сезошв року, рiвень живлення, та бюритми. Обмiннi процеси у тварин взаемозв'язаш з рiвнем !х продуктивностi (1,2).
Газоенергетичний обмш залежить вiд фiзiологiчного стану, зокрема, термiну кiтностi та лактаци вiвцематок.У вiвцематок вiд першого до третього мiсяця кiтностi гозообмш дещо знижений, пiсля чого пщвищуеться i зростае на останньому мкящ. Пiдвищений рiвень газообмiну спостерiгаеться i на початку лактаци (3,5).
Дослщженнями багатьох вчених на шших сшьськогосподарських тваринах виявлено, що у тшьних i лактуючих самок обмiн речовин е тдвищеним(5,6). Таке пiдвищення в цей перюд автори пояснюють збшьшенням протоплазматично! маси кровi, iнтенсивностi роботи дихального апарату, серця та залоз внутршньо! секреци.
Яскравим прикладом впливу на легеневий газообмш сезону року можуть служити результати дослщжень проф. В.1.Терека та ш (4). В результат дослiджень газообмiну в рiзнi сезони року у вiвцематок украшсько! прсько-карпатсько! породи встановлено що вш був найвищим у весняно-пасовищний перiод, а найнижчим-у першiй половиш стiйлового утримання .
Матер1али 1 методи. З метою вивчення штер'ерних показникiв вiвцематок була сформована група в кшькосп 10 голiв першого боштувального класу. Легеневий газообмiн вивчали в залежностi вiд фiзiологiчного стану тварин та рiзнi сезони року масковим методом за Дуглас-Холденом. При цьому визначали вентиляцш легень, емккть вдиху, споживання органiзмом кисню i видiлення вуглекислоти, респiраторний коефiцiент, теплопродукцш.
143
Результати дослщжень. Проведеними дослщженнями встановлено , що обем вдиху та вентилящя легень у вiвцематок в залежностi вiд фiзiологiчного стану та в окремi сезони року дуже мiнливi (таблиця 1).
Таблиця 1
Показники легеневого дихання у вiвцематок
Мiсяцi Частота Об'ем вдиху, Вентиляцiя легень
дихання за л л/хв л/хв/кг
хвилину живо! маси
Травень 48,4±0,69 0,290±0,02 14,03±0,28 0,183±0,02
Серпень 40,8±0,63 0,255±0,08 10,40±0,23 0,131±0,01
Листопад 41,1±0,59 0,262±0,02 10,76±0,23 0,131±0,01
Очень 29,3±0,54 0,242±0,02 7,09±0,20 0,091±0,01
Так, найвищi показники ( 0,290 0,02 л i 14,03 0,28 л/хв) спостер^алися у вiвцематок весною (травень), а найнижчьвзимку (0,242 0,02 л i 7,09 0,20 л/хв). Обумовлено це тдвищеною штенсившстю обмiну в зв'язку з лактащею маток, покращеною годiвлею та збшьшенням рухливостi тварин.
Аналiз даних таблищ 2 вказуе на те, що споживання оргашзмом вiвцематок кисню найбiльш iнтенсивно проходить весною.
Таблиця 2
Споживання вiвцематками кисню (О2) в рiзнi сезони року, М±т
Мiсяцi Споживання О2
л/хв СУ, % л/год/кг живо! маси СУ, %
Травень 0,397±0,018 15,8 0,517±0,014 15,8
Серпень 0,328±0,014 13,9 0,414±0,012 6,9
Листопад 0,285±0,006 14,2 0,348±0,011 13,8
Очень 0,224±0,007 12,9 0,288±0,08 11,4
Пiдвищене споживання кисню з вiвцематками можна пояснити тдвищенням iнтенсивностi окислювальних процесiв у вiвцематок в зв'язку з !х фiзiологiчним станом (останнi мiсяцi ютноси, лактацiя) та комплексом зовнiшнiх факторiв.
В процесi життедiяльностi органiзм споживае кисень, необхщний для окислення речовин, i видiляе вуглекислоту, яка е юнцевим продуктом розпаду цих речовин. 1нтенсивне споживання кисню органiзмом призводить до пiдвищеного рiвня видiлення вуглекислоти. Як показано в таблищ 3, рiвень видшення органiзмом в окремi сезони року вуглекислоти коливався аналопчно споживання кисню за кривою i масштабом.
Отже, найбiльш iнтенсивне видшення оргашзмом вiвцематок вуглекислоти вiдбувалося весною i лiтом, та порiвняно найнижчим (76,7 %) воно було взимку. Пояснюеться це лактащею тварин у весняно-пасовищний перюд, та вщлученням ягнят, коли рiвень обмiну в органiзмi вiвцематок поступово знижуеться.
144
Таблиця 3
Видшення вiвцематками вуглекислоти (СО2) i рестраторний коефщент __в pi3Hi сезони року, М±т _
Мкящ Видшення СО2 Рестраторний коефщент, RQ Cv, %
л/хв Cv, % л/хв/кг ж.м. Cv, %
Травень 0,343±0,009 14,7 0,447±0,016 12,6 0,86±0,03 8,4
Серпень 0,275±0,018 12,3 0,347±0,010 11,8 0,84±0,02 8,4
Листопад 0,242±0,014 11,4 0,296±0,011 10,6 0,85±0,02 8,5
Очень 0,196±0,007 13,5 0,253±0,007 13.4 0,87±0,02 8,1
Що стосуеться респiраторного коефiцieнту, то вш знаходився в межах вiд 0,84 до 0,87, i тддавався незначним коливанням залежно вiд фiзiологiчного стану вiвцематок та сезонiв року. Знаючи величину респiраторного коефiцiенту i кшьккть спожитого кисню за одиницю часу, методом непрямое' калометрiï можна визначити витрату органiзмом енергiï.
Таблиця 4
Енергетичний обмт в органiзмi вiвцематок, М±т_
Мкящ Енергетичний обмш, кДж
за годину Cv, % на 1 кг ж.м./год Cv, %
Травень 480,2±18,24 15,2 10,44±0,26 8,45
Серпень 399±14,03 13,9 8,41±0,14 12,27
Листопад 348,1±12,15 12,7 7,10±0,27 12,05
Очень 274,7±8,0 11,9 5,92±0,25 11,32
Даш таблиц 4 показують, що найнижча теплопродукщя у вiвцематок
вiдмiчаеться в зимово-стiйловий перiод (5,92 кДж) i найвища у весняно-лiтнiй (10,44кДж). Чим iнтенсивнiше протiкають в органiзмi окисно-вiдновнi процеси, тим вищий показник теплопродукци. Вiдповiдне пiдвищення в органiзмi рiвня газообмiну призводить до зростання енергетичного обмшу.
Висновок. Таким чином, показники легеневого газообмшу у вiвцематок е не стабiльними i залежать вiд ïx фiзiологiчного стану та сезону року.
Л1тература.
1. Цацулiн В.Г. Газоенергетичний обмш у вiвцематок в умовах комплексу.Ж. Ветеринарiя, №°8.-1987.-C.57-59.
2. Стояновський С.В., Кравщв Р.Й. Вiковi особливостi газоенергетичного обмiну i диxальноï функцiï мiтоxондрiй у овець. Зб. Фiзiологiя-бiоxiмiя с.-г. тварин.-Киïв, 1975.-Вип. 27.-С.64-67.
3. Терек В.1., Пасемко О.Й. Особливост легеневого обмiну у Закарпатських тонкорунних овець типу прекос. Зб.Проблеми агропромислового комплексу Карпат, в.4.-В.Бакта, 1995.-С.251-256.
4. Терек В.1., Пер^ Д.П., Головач М.Й. Легеневий газообмш у вiвцематок украшсько1' гiрськокарпатськоï породи. // Вюник аграрно1' науки, 2001. - С. 29-31.
145
5. Денисюк П.В. Основи фiзiологiчного пщвищення продуктивное^ тварин Вкн.Полтав. держ. Аграрн. Акад.-2005.-№3.-С.42-45.
6. 1овенко В.М. Деякi аспекти генетичних дослщжень овець. Вкник аграрно! науки, № 6.-2004, с.38-41.
SUMMARY
Petryshak O.J., candidate of agricultural sciences, docetnt, Perig D.P., candidate of agricultural sciences, docetnt, Kyryliv Y.I., doctor of agricultural sciences, professor, Lviv National University of Veterenary Medicine and Biotecnologies named
after S.Z. Gzhytskyj CHARACTERISTICS OF LUNG GASEXCHANGE IN EWES DEPENDING ON THEIR PHYSIOLOGICAL STATE AND A SEASON. Therefore, the indices of lung gasexchange in ewes are not stable and depend on their physiological state and seasons.
146
