CC BY
21
Plohinskiy, N. A. (1978). Matematicheskie metodyi v biologii.- M.: Izd.-vo MGU, 266. (in Russian).
Baker, C., Croizer, G., Stratil, A., Manvell C. (1962). Identity and nomenclature of some protein
polymorphism of chicken egg and serum // Advan. Genet. - V. 5, N 2.- P. 147-172. Ganhe, B. (1966). Studies on the inheritance of electrophoretic and plasmaesterases of horses //
Genetics.- 53. - 4, 681-694. Smithies, O. (1959). Zone electrophoreses in strach gels and its applicatson to studies serum
protein // Advance Protein Chem. 14, 65-113. Sokal, R., Sneeth, P. H. A. (1963). Principles of numerical taxonomy / San Francisco and London:
W. H. Frumona and Company, 362. Nei, M. (1972). Genetic Distance between popuiations // Amer. Natur. 106, 283-292.
Стаття надшшла до редакцп 23.03.2016
УДК 577.15: 636.3 *
nepir Д. П., к. с.-г. н., доцент *©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, Украгна
СЕЗОНН1 ЗМ1НИ АКТИВНОСТ1 КАТАЛАЗИ ТА ВМ1СТУ ЗАГАЛЬНОГО ГЛЮТАТ1ОНУ В КРОВ1 В1ВЦЕМАТОК Р1ЗНО1 КРОВНОСТ1
Вивчено сезонну динамк активностi каталази та вмюту глютатюну в кровi вiвцематок рiзног кровностi у звичайних умовах гх утримання. Виявлено, що активтсть каталази та вмют загального глютатюну кровi вiвцематок рiзног кровностi протягом року не посттт, що залежить вiд сезонних змпн рiвня обмтних процеав в органiзмi тварин. Найвищий вмют загального глютатюну в кровi вiвцематок вiдмiчаeться у весняно-пасовищний перюд, а найвища активтсть каталази - в остньо-зимовий.
Ключов1 слова:сезони року, вiвцематки, порода, прекос, суффольк, помШ I поколтня, помс II поколтня, каталаза, загальний глютатiон.
УДК 577.15: 636.3
Периг Д. П., к. с.-х. н., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицького, Украина
СЕЗОННЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ АКТИВНОСТИ КАТАЛАЗЫ И СОДЕРЖИМОГО ОБЩЕГО ГЛЮТАТИОНА В КРОВИ ОВЦЕМАТОК РАЗНОЙ
КРОВНОСТИ
Изучена сезонная динамика активности каталазы и содержимого глютатиона в крови овцематок разной кровности в обычных условиях их содержания. Выявлено, что активность каталазы и содержимого общего глютатиона крови овцематок разной кровности на протяжении года не постоянны, что зависит от сезонных изменений уровня обменных процессов в организме животных. Наивысшее содержимое общего глютатиона в крови овцематок отмечается в весенне-пастбищный период, а наивысшая активность каталазы - в осенне-зимний.
Ключевые слова: сезоны года, овцематки, порода, прекос, суффолк, помеси I поколения, помеси II поколения, каталаза, общий глютатион.
UDC 577.15: 636.3
Perih D. P., DPh
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj
* Науковий консультант: Киритв Я.1., © nepir Д. П., 2016
доктор сшьськогосподарських наук, професор,чл.-кор. НААНУ 97
SEASONAL CHANGES OF CATALASE ACTIVITY AND GLUTATHIONE COMMON CONTENT IN EWES BLOOD OF DIFFERENT AFFINITY
Seasonal dynamics of catalase activity and glutathione content in ewes blood of different affinity under normal conditions of their keeping was studied.
It was found out that the activity of catalase and glutathione content of total ewes blood of different affinity is not permanent throughout the year, depending on seasonal level changes of metabolism in animals. The highest content of total glutathione in ewes blood is observed in spring pasture period, and the highest activity of catalase - in autumn-spring period.
Key words: season, ewes, breed, precos, suffolk, crossbreed of I-st generation, crossbreed of Il-nd generation, catalase, common glutathione.
Вступ. Багаточисельними дослвдженнями доведено, що штенсившсть обмшних процеав в оргашзмi тварин непоспйний i залежить ввд виду, породност^ вшу, стал, фiзiологiчного стану, конститущально-продуктивних якостей, впливу сезошв року, характеру i рiвня годiвлi та цшого ряду шших факторiв . Також ведомо, що рiвень обмiнних процеив обумовлюеться iнтенсивнiстю життeдiяльностi оргашзму, його оргашв i систем, концентращею i активнютю ферментов та гормошв, станом i реактивнiстю нервово! системи та iншими факторами.
Особливо важливу роль в метаболiчних процесах в тканинах органiзмy вiдiграють рiзноманiтнi ферменти та бiологiчно активнi речовини. Тому за концентрацiею та активнютю даних сполук в тканинах i органах можна судити про стан обмiнних процесiв органiзмy.
В результат наукових дослiджень доведено, що активну участь в окисно-вiдновних процесах у тканинах оргашзму беруть гемопроте!дний' фермент каталаза та сiрковмiсна сполука глютатюн. Установлено, що фермент каталаза е високоактивною сполукою гемопротеЛдно! природи i мiститься в кровi (еритроцитах) i тканинах (переважно в печшщ 1 нирках). Вiн виконуе роль важливого каталiзатора в реакцп розчеплення перекису водню з утворенням води i молекулярного кисню. При аеробному дегiдрyваннi рiзних субстратов в тканинах оргашзму утворюеться шшдлива i отруйна речовина - перекись водню, яка тд дiею каталази зразу ж руйнуеться [4, 6].
Дослiдженнями також встановлено, що рiвень активностi каталази в кровi тварин не поспйний та залежить вiд виду i породностi, вiкy, сезонiв року та iнших факторiв [3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15].
Глютатюн е також високоактивною сполукою i мютиться майже в yсiх клiтинах органiзмy. За хiмiчною природою глютатюн е т— глютавiнiлтрипептидом i мiстить у своему складi бiологiчно активну сyльфгiдрильнy SH-групу, яка в тканинах органiзмy легко окислюеться i переходить в окислену дисyльфiднy форму (SS), i легко ведновлюеться, переходячи у вiдновленy сульфпдрильну форму [6, 16, 17]. Завдяки вказанiй властивост глютатiонy в клгтинах i тканинах органiзмy функцюнуе поспйна окисно-вiдновна система (з участю аскорбшово! кислоти). Дослiдник Габбе [16] вважав, що глютатюн е переносником водню ввд тканин до легень, де вш зв'язуеться з киснем пов^я. Таким чином, глютатюн бере участь як в окислюванш, так i в редукцп гемоглобiнy.
Дослiдженнями доведено, що концентращя глютатiонy в кровi тварин е досить варiабельною величиною, яка залежить ввд породности, вшу, сезошв року, рiвня продуктивности та цшого ряду шших факторiв [1, 5, 9, 12, 15].
MaTepia™ i методи. Метою наших до^джень було вивчити сезоннi змiни активност каталази та вмiстy глютатюну в кровi вiвцематок рiзноl кровност у звичайних умовах !х утримання. До^дження проводились в умовах вiвцеферми навчально-науково-виробничого центру (ННВЦ) «Комаршвський» ЛНУВМ та БТ iменi С.З.Гжицького. Об'ектом до^джень були повновiковi (3-5-рiчнi) вiвцематки мюцевих прекосiв та помiснi вiвцематки першого i другого поколiнь, одержанi ввд схрещування мiсцевих прекосiв з породою суффольк польсько! селекцл та ввд
98
розведення !х «в собЬ>. В окремi сезони року в !х кровi визначали: форменнi елементи (еритроцити, лейкоцити), актившсть каталази (каталазне число), вмiст гемоглобiну та гематокриту, концентрацию глутатiону в кров^ вмiст бiлка та окремих його фракцiй у сироватщ кровi та iншi показники.
Для цъого було сформовано чотири групи рiзних за кровтстю вiвцематок, по 5 голiв в кожнiй. Першу серто дослiдiв провели пiсля окоту вiвцематок взимку, коли вiк ягнят становив 1 мюяць (лютий); другу - весною (травень), пiсля вiдлученням ягнят ввд вiвцематок; третю - у найбшьш спекотну пору лiта (липень); четверту - перед постановкою овецъ на спйлове утримання в жовтт мiсяцi та п'яту серiю дослвдв провели у груднi, коли вiвцематки були на останнъому мiсяцi штност! Кров для дослiдження брали вранщ з яремно! вени загальноприйнятим у ветеринартй практищ способом за годину перед годiвлею, випасанням i напуванням тварин. Активтсть каталази кровi визначали за методикою А. Н. Баха i С. Р. Зубково! [2], а вмют глютатiону в кровi - за методикою Вудварда i Фрея.
Результати дослiджень. В результат! проведених дослiдженъ встановлено, що активтсть каталази кровi вiвцематок пiддослiдних груп протягом року тддаеться iстотному коливанню (рис.1).
Аналiз даних щодо активност каталази кровi вiвцематок за сезонами року показуе, що за перюд зимово-стiйлового утримання, порiвняно з осштм (жовтень), цей показник знизився тд шнець зими (лютий) у мюцевих прекосiв на 19,8 %, а у помюей 11II поколшь та в1д розведення «в собЬ> - ввдповвдно на 26,6 { 25,0 та 26,4 %.
■ прекоси ■ I покошння I II пошлшня ■ «в соб£»
2.5
Рис.1. Сезоннi змши активностi каталази в кров1 вiвцематок рiзноl кровностi (М ± т ;п = 5)
Слiд ввдмггити, що актившсть каталази в кровi вiвцематок тддослвдних груп навест (травень) продовжувала спадати, досягнувши мiнiмуму в липш, коли вiвцi утримувались вже на дещо збiднiлих на травостш пасовищах. Так, у вiвцематок мюцевих прекоив, I i II поколiнъ та ввд розведення «в собЬ> вона була у травш вiдповiдно 1,43; 1,56; 1,48 та 1,52 мг Н2О2, а в перюд утримання вiвцематок на лгтшх збiднiлих на травостш пасовищах знизився ввдповвдно до 1,38; 1,50; 1,43 та 1,48 мг Н2О2.
Таким чином, нашими до^дженнями доведено, що найвища активтсть каталази кровi вiвцематок тддослвдних груп вiдмiчена в осiннъо-зимовий перiод, а найнижча - в середин лгта в умовах лiтнiх дещо тдсохлих пасовищ.
Проведеними дослiдженнями також виявлено, що найвищою активтстю каталази кровi протягом всiх сезотв року характеризуються помюш вiвцематки I поколiння (в середньому 1,83 мг Н2О2), як за даним показником переважали вiвцематок першо!, третьо! та четверто! тддослвдних груп в середньому на 13,7; 7,6 та 3,4 % ввдповвдно. Приведет дат сввдчать про те, що вiвцематки пiддослiдних генеалогiчних груп знаходячись в вдентичних екологiчних умовах, неоднаково реагують на вплив факторiв зовнiшнъого середовища.
99
Результати проведених дослвджень також показують, що вмют загального глютатюну у кровi вiвцематок рiзних за генотипом пiддослiдних груп пов'язанi з ютотними сезонними та породними коливаннями (рис. 2).
■ прокоси ■ 1 ПОКОЛШПЯ ■ 11 ПОКОЛ1Ш1Я ■ «В С001»
Рис. 2. Сезоннi змши вмiсту загального глютатiону в кро|В вiвцематок рiзноl кровностi (М ± т ; п = 5)
1з рис 2 видно, що протягом усiх сезонiв року найвищий вмiст загального глютатюну у кровi вiвцематок спостерiгаeться у весняно-пасовищний перюд (травень), а найнижчий - восени (жовтень). Важливо вiдмiтити, що протягом у«х сезонiв року найвищим вмютом загального глютатiону в кровi характеризувались помiснi вiвцематки I поколiння, а найнижчим - аналоги мiсцевих прекоав, тодi як помiсi II поколшня i вiд розведення «в собЬ> за цим показником посiли промiжнi положення. В середньому за уа вiковi перiоди за вмiстом загального глютатюну в кровi помiснi вiвцематки I поколiння (31,99 мг%) переважали мiсцевих прекосiв (28,10 мг%) на 13,8 %, а помюних II поколшня i вiд розведення «в собЬ> (28,95 i 31,12 мг%) -вiдповiдно на 10,5 i 2,8 %.
Результати проведених дослвджень також показують, що вмiст загального глютатюну у кровi вiвцематок рiзних за генотипом пiддослiдних груп пов'язаш з iстотним сезонним та породним коливанням (рис. 2). Так, протягом у«х сезонiв року найвищий вмют загального глютатюну у кровi вiвцематок спостерiгаeться у весняно-пасовищний перюд (травень), а найнижчий - восени (жовтень). Важливо ввдмгтити, що протягом уах сезошв року найвищим вмютом загального глютатюну в кровi характеризувались помюш вiвцематки I поколiння, а найнижчим - аналоги мюцевих прекоав, тодi як помiсi II поколiння i вiд розведення «в собЬ> за цим показником посiли промiжнi положення. В середньому за уа вiковi перiоди за вмiстом загального глютатюну у кровi помiснi вiвцематки I поколiння (31,99 мг%) переважали мюцевих прекоав (28,10 мг%) на 13,8 %, а помюних II поколшня i ввд розведення «в собЬ> (28,95 i 31,12 мг%) - вiдповiдно на 10,5 i 2,8 %.
В результат проведених дослвджень можна констатувати, що динамша вмiсту загального глутатюну та активности каталази в кровi вiвцематок рiзних генотитв протягом сезонiв року дещо рiзнi. Так, якщо найвищий вмют загального глютатюну в кровi вiвцематок виявлено у весняно-пасовищний перiод, то найвища активнють каталази - в оинньо-зимовий. Iз цього випливае, що як загальний глютатiон, так i фермент каталаза, тiсно пов'язанi з обмшом речовин в органiзмi тварини та змiнюються по рiзному.
Висновки. 1. Активнють каталази та вмют загального глютатюну кровi тддослвдних вiвцематок рiзноl кровност протягом року тддаеться iстотним сезонним коливанням.
2. Сезоннi коливання активностi каталази та вмiст загального глютатюну кровi пiддослiдних вiвцематок рiзноl кровност тiсно пов'язанi iз змшами рiвня обмiнних процесiв в органiзмi тварин.
3. Найвищому рiвню обмiнних процесiв в органiзмi пiддослiдних вiвцематок
100
pi3Hoi' кровносп, який мае мюце у весняно-лгтнш перюд, вiдповiдаe порiвняно низька актившсть каталази кров^ а в осЫньо-зимовий перiод при значно нижчому piBHi oÖMiHHHx процесiв вона вища.
4. Актившстъ каталази та вмют загального глютатiону кровi пiддослiдних вiвцематок рiзноl кровност протягом року не постшт, що залежить вiд сезонних змш рiвня обмiнних процесiв в органiзмi тварин.
Лiтература
1. Апасьев П. Т. Окислительные процессы в организме растущих с.-х. животных. Автореф. дисс. доктора биол. наук. - Москва, 1959
2. Количественное определение каталазы, протеазы, пероксидазы и эстеразы в капле крови / Сб. избр. трудов акад. Баха А. Н. // Бах А. Н., Зубкова С. Р - М. 1937 - С. 32.
3. Бирих В. К. Возрастные изменения ферментов крови у телят / В. К. Бирих, И. К. Бирих // Тр. Пермского с.-х. института. - 1951. - Т. XIII. - 163 с.
4. Владимиров Г. Е. О механизме сочетанного окисления аскорбиновой кислоты и гемоглобина и о роли каталазы в эритроцитах / Г. Е. Владимиров, А. И. Колотилова // Биохимия - 1947-Т. 12. - В. 4. - С. 321-339.
5. Головач М. Й. Бюлопчт особливосп та господарсьш показники помюних овець прекос х латвшська-темноголова i прекос х ромн-марш в умовах Прикарпаття. Автореф. дис. канд. с.-г. наук. - Львiв, 1996. - 23 с.
6. Диксон М., Уэбб Э. Ферменты. - М: Изд. ИЛ, 1961.
7. Данчук А. В. Активность каталазы и супероксддисмутазы в эритроцитах свиней раз ных типов / А. В. Данчук // «Мат. наук.-теоретично! конф. наук.-педагог. пращвнишв, асшранпв та науковщв за тдсумками наук.-дослвд. роботи 2012 року» - 2013. - В. 11-12. -С. 74-82.
8. 1скра Р. Я. Змши активносп ферменпв енергетичного обмшу та антиоксидантно! системи в лейкоцитах i клiтинах шсткового мозку свиней в ранньому постнатальному перiодi / Р. Я. 1скра, О. М. Демчук, Г. Л. Антоняк, В. В. Снiтинський, I. В. Кухта // Наук. -техн. бюлетень 1нституту фiзiологil i бiохiмil тварин. - 1997. - Вип. 19 (1). - С. 8-11.
9. Макрушин П. В. Глютатион крови и его связь с ростом цыплят / П. В. Макрушин // Тр. Саратовского зоотех.-ветер. Института. - 1968. - Т.15. - С. 71-78.
10. Назарова Г. А. Некоторые данные по обмену веществ и составу молока коров. -Автореф. дисс. канд. биол. наук. - Москва, 1958
11. Терек В. I. Актившсть каталази кровi прськокарпатських овець в рiзнi сезони року / В. I. Терек // Зб. Передпрне та прське землеробство та тваринництво. - 1972. - В.14. -С.116-119.
12. Терек В. И. Биологические особенности горнокарпатских овец. -Автореф. дисс. доктора биол. наук. -Львов, 1973
13. Терек В. И. Активность каталазы и содержание гемоглобина в крови овец в онтогенезе / В. I. Терек // Науч. тр. УСХА. - 1978. -В. 210. - С. 107-109.
14. Терек В. И. Содержание глютатиона в крови овец в онтогенезе / В. I. Терек //Науч.-тех. Бюллетень УНИИКФиБ с.-х. животных. - 1979.- В. 2. - С.64-65.
15. Терек В. I., Особливосп активносп каталази та вмюту глю татюну в кровi ягнят залежно вщ породи i вшу / В. I. Терек, М. Й. Головач // Ветеринарна медицина. - 2000. -№ 7. -С. 33-34.
16. Gabbe E. Uber Vorkommen und Bedeutung loslicher Schwefelverbindungen in den Blutkorpercen / E. Gabbe // Klin. Wochenschr. -8iq. -№45. 1929. - S. 2077-2081.
17. Hopkins F. G. On qlutathine: a reinvestiqation / F. G. Hopkins // J. Biol. Chem. -1929. -34. - P. 269-320.
References
Apas'ev, P. T. (1959). Okislitel'nye processy v organizme rastushhih s.-h. zhivotnyh. Avtoref.
diss. doktora biol. nauk. Moskva. (in Russian). Bah, A. N., Zubkova, S. R. (1937). Kolichestvennoe opredelenie katalazy, proteazy, peroksidazy i
jesterazy v kaple krovi / Sb. izbr. trudov akad. Baha A. N. - M., 32. (in Russian). Birih, V. K., Birih, I. K. (1951). Vozrastnye izmenenija fermentov krovi u teljat / Tr. Permskogo
s.-h. instituta. - T. HIII., 163. (in Russian). Vladimirov, G. E., Kolotilova, A. I. (1947). O mehanizme sochetannogo okislenija askorbinovoj kisloty i gemoglobina i o roli katalazy v jeritrocitah / Biohimija - Т. 12. - V. 4. - S. 321339. (in Russian).
101
Golovach, M. J. (1996). Biologichni osoblyvosti ta gospodars'ki pokaznyky pomisnyh ovec' prekos h latvijs'ka-temnogolova i prekos h romni-marsh v umovah Prykarpattja. Avtoref. dys. kand. s.-g. nauk. - L'viv, 23. (in Ukrainian). Dikson, M., Ujebb, Je. (1961). Fermenty. - M: Izd. IL. (in Russian).
Danchuk, A. V. (2013). Aktivnost' katalazy i superoksddismutazy v jeritrocitah svinej raz nyh tipov / «Mat. nauk.-teoretichnoi' konf. nauk.-pedagog. pracivnikiv, aspirantiv ta naukovciv za pidsumkami nauk.-doslid. roboti 2012 roku» 11-12, 74-82. (in Russian). Iskra, R. Ja., Demchuk, O. M., Antonjak, G. L., Snityns'kyj, V. V., Kuhta, I. V. (1997). Zminy aktyvnosti fermentiv energetychnogo obminu ta antyoksydantnoi' systemy v lejkocytah i klitynah kistkovogo mozku svynej v rann'omu postnatal'nomu periodi / R. Ja. Iskra, // Nauk. - tehn. bjuleten' Instytutu fiziologii' i biohimii' tvaryn. 19 (1), 8-11. (in Ukrainian). Makrushin, P. V. (1968). Gljutation krovi i ego svjaz' s rostom cypljat / Tr. Saratovskogo zooteh.-
veter. Instituta. 15, 71-78. (in Russian). Nazarova, G. A. (1958). Nekotorye dannye po obmenu veshhestv i sostavu moloka korov. -
Avtoref. diss. kand. biol. nauk. - Moskva. (in Russian). Terek, V. I. (1972). Aktyvnist' katalazy krovi girs'kokarpats'kyh ovec' v rizni sezony roku / Zb.
Peredgirne ta girs'ke zemlerobstvo ta tvarynnyctvo. 14, 116-119. (in Ukrainian). Terek, V. I. (1973). Biologicheskie osobennosti gornokarpatskih ovec. -Avtoref. diss. doktora
biol. nauk. - L'vov. (in Russian). Terek, V. I. (1978). Aktivnost' katalazy i soderzhanie gemoglobina v krovi ovec v ontogeneze /
Nauch. tr. USHA. 210, 107-109. (in Russian). Terek, V. I. (1979). Soderzhanie gljutationa v krovi ovec v ontogeneze / Nauch.-teh. Bjulleten'
UNIIKFiB s.-h. zhivotnyh. 2, 64-65. (in Russian). Terek, V. I., Golovach, M. J. (2000). Osoblyvosti aktyvnosti katalazy ta vmistu glju tationu v krovi jagnjat zalezhno vid porody i viku / Veterynarna medycyna. 7, 33-34. (in Ukrainian). Gabbe, E. (1929). Uber Vorkommen und Bedeutung loslicher Schwefelverbindungen in den
Blutkorpercen / E. Gabbe // Klin. Wochenschr. -8iq. - 45, 2077-2081. Hopkins, F. G. (1929). On qlutathine: a reinvestiqation / J. Biol. Chem. 34, 269-320.
Стаття надтшла до редакцй 23.03.2016
УДК 636.5.087.7
Поврозник Г. В., здобувач, Швторак Я. I., д. с.-г. н., професор ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна
ВПЛИВ ПРОБЮТИЧНО1 КОРМОВО1 ДОБАВКИ «ПРОПОУЛ ПЛВ» НА ШТЕНСИВШСТЬ РОСТУ МОЛОДНЯКУ ТА ПРОДУКТИВН1 ПОКАЗНИКИ
НЕСУЧИХ ПЕРЕПЕЛ1В
В статтi представлен результати до^джень проведених на молодняку та дорослих курочках перепелiв за включення до питног води добавки «ПРОПОУЛплв».
За результатами було встановлено позитивний вплив розчиненог у водi добавки на збережетсть курчат i ттенсивтсть гх росту, а також продуктивтсть несучих перепелiв. Добавку розчиняли у питтй водi з розрахунку 4,6,8 г на лтр. Для до^джень було сформовано чотири групи курчат-перепелiв за принципом аналогiв, одна контрольна i три до^дт. Аналiз отриманих результатiв показав, що найвищою ттенсивтстю росту характеризувалися курчата третьог i четвертог груп, ця тенденщя зберiгаeться i за показниками продуктивностi несучих перепелiв. Так, за початком несучостi перепели контрольног групи вiдставили вiд до^дних на 3-4 доби i за ктькютю отриманих стандартних яець курочки до^дних груп переважали контрольних, що у вiдсотках вiдповiдно становило 84,9-85,9 проти 80,6 %. Вихiд яечног маси на одну перепел-несучку за перюд до^ду складав 1,53-1,55кг.
Ключов1 слова: кормова добавка «ПРОПОУЛ плв», ттенсивтсть росту, збережетсть, яечна продуктивтсть, перепели.
© Поврозник Г. В., Швторак Я. I., 2016
102
