CC BY
92
УДК 636. 22/. 28. 083. 37:612
Суслова Н.1., кандидат ветеринарних наук Шкваря М.М., старший викладач ® Днтропетровський державный аграрный утверситет
ФВЮЛОГ1ЧНИЙ СТАН НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ ТА IX СТШЮСТЬ ДО ЗАХВОРЮВАНЬ
Встановлено фгзюлоггчний стан новонароджених телят I гх стшюсть до захворювань залежно в1д систем утримання коргв - матер1в.
Ключовi слова: газоенергетичний обмт, молозиво, худоба сгрог украгнськог породи, збережешсть молодняку.
Вступ. Тваринники Украши покладають велик нади на покращення справ у тваринницькш галузi за час л^ньо - табiрного утримання тварин. Умови для тварин на пасовищах i в л^шх таборах - свiже пов^ря, природна iнсоляцiя, необхiдна кiлькiсть трави або зелено! маси, можливкть вшьно рухатись -позитивно впливають на !х органiзм, значно покращують фiзiологiчний стан а вiдповiдно й iмунний статус, сприяють профiлактицi та оздоровленню тварин вiд шлунково-кишкових захворювань, порушень обмiну речовин [4, 5].
За час лiтньо-табiрного утримання надiй вщ корови збiльшуeться на 50 - 60 % вщ рiчного надою, приркт живо! маси молодняку становить 120-150 кг. Зменшуються затрати пращ на одиницю продукци на 15-18 %, а витрати кормiв на 20 - 30. Життездатшсть новонароджених телят зумовлена забезпеченням корiв у перюд сухостою та перший мюяць лактаци поживними i бiологiчно активними речовинами. Ц речовини надходять до оргашзму новонароджених телят з молозивом i молоком корiв [2, 6].
Мета роботи - вивчити яюсть молозива, та його вплив на збережешсть телят, фiзiологiчний стан новонароджених телят, отриманих вщ корiв-матерiв, що перебували за рiзних умов утримання.
Матер1али та методи. Експериментальнi дослщження проводились у племоб'eднаннi «Поливашвка» Магдалишвського району Дншропетровсько! областi. Для дослщжень використана худоба Ыро! укра1нсько1 породи. Вивчали склад i якiсть молозива, фiзiологiчний стан новонароджених телят, отриманих вщ корiв - матерiв, що перебували за рiзних умов утримання. Для цього було сформовано 2 групи тшьних корiв по 10 тварин. Тварини першо! групи та народжеш вiд них телята були на табiрно - пасовищному, а друго! групи - на стшловому утриманнi. Вивчення складу i якост молозива дослiджували вiдразу пiсля отелення корiв, аналiзували фiзiологiчний стан новонароджених телят, !х рiст, розвиток, стiйкiсть до захворювань. У дослiднiй та контрольнш групах було по 10 телят.
Пiд час клмчного обстеження пiддослiдних тварин визначали температуру тша, частоту пульсу, дихання та гематолопчш показники. Кiлькiсть еритроцитiв i лейкоцитiв пiдраховували в сiтцi лiчильноl камери Горяева, лейкограму виводили за пщрахунком окремих класiв лейкоцитiв у
® Суслова Н.1., Шкваря М.М., 2010
318
фжсованих мазках кров^ пофарбованих за Романовським-Пмза, швидюсть осщання еритроциив оцiнювали унiфiкованим мiкрометодом Панченкова вмкт гемоглобiну - гемоглобiнцiанiдним методом, вмют загального бiлка -рефрактометричним методом, бiлковi фракци - методом електрофорезу на папер^ iмуноглобулiни основних клаЫв (А, М, G) - методом просто! радiально! iмунодифузi! в гелi за G. Mancini et al (1965), концентрацiю неорганiчного фосфору - колориметричним методом, кислотну емшсть - за Неводовим (1991), вмют глюкози - з антроновим реактивом. Дослщження легеневого дихання i газоенергетичного обмшу проводили методом непрямо! калориметра, описаним I.I. Хреновим i А.А. Скворцовою у модифiкацi! В.Г. Грибана (1992).
У молозивi визначали сухий знежирений молочний залишок -розрахунковим методом, жир - з використанням арчано! кислоти, лактозу -рефрактометричним методом, бшок - формольним титруванням, золу -спалюванням у муфельнш печ^ густину - ареометричним методом.
Результати дослщження. Для дослщження використовували першу порцш молозива.
Таблиця 1
Вплив системи утримання на хiмiчний склад молозива дослiдних Kopie
cipo'i украУнськоУ породи пiсля род1в (M±m, n±10)
Показники Дослщ (пасовищна) Контроль (стшлова)
Суха речовина, % 27,20 ± 0,93 25,30 ± 1,74
СЗМЗ, % 18,12 ± 0,46 17,97 ± 1,09
Жир, % 9,08 ± 0,77 7,33 ± 0,98
Лактоза, % 3,10 ± 0,06 2,97 ± 0,17
Бшок, % 14,71± 0,38 13,53 ± 1,14
Зола 1,31 ± 0,07 1,47 ± 0,03*
Густина кг/м3 1062 ± 40 1057±10
Примiтки: Р<0,05 вiдносно контрольно! групи
Встановлено, що молозиво, яке вщ1бране тсля род1в у кор1в за пасовищного утримання мало високу густину - 1062 ± 40 кг/м3, мктило значну кшьккть сухо! речовини - 27,20 ± 0,93 ¡з них хиру - 9,08 ± 0,77%, бшку - 14,71 ± 0,38%, лактози - 3,10 ± 0,06 %. У тварин за стшлового утримання щ показники мають тенденцш до зниження .
Дослщжуючи р1вень Ig у кров1 телят через 24 год тсля напування молозива було встановлено, що кшьккть Ig G у телят, як1 знаходились на пщсисному утримаш, на пасовищах, статистично в1рогщно зростала !х кшьккть пор1вняно з телятами, як знаходились на стсйловому утриманш в шдивщуальних кликах. Р1вень Ig А тдвищувався вщносно Ig М.
Резистентшсть телят, яю утримувались на пщсоЫ, на пасовищах, до несприятливих чинниюв навколишнього середовища е вищою пор1вняно з контрольною групою телят, яким випоювали молозиво за стшлово! системи утримання. Под1бш змши нами вщм1чеш I у кшькост окремих клаЫв ^ через 48 годин тсля випоювання молозива. За цих умов р1вень Ig у сироватщ кров1 телят клаЫв G I А статистично в1рогщно зростав у дослщнш грут пор1вняно !з контрольною, а у кшькост Ig М виявлена лише тенденщя до зростання.
319
Таблиця 2
Результати дослщжень окремих клане глобулш1в у сироватщ кров1 телят ( М±т, п= 10, мг/л)_
Час вщбору проб
Класи ^ Через 24 години Через 48 годин
контроль дослщ контроль дослщ
G 114,6±10,3 178,7±12,1** 113,1±9,7 177,2±19**
М 2,7±0,6 3,4±0,7 3,7±0,5 4,7±0,8
А 16,1±1,2 22,1±2,1* 17,0±1,1 23,3±2,4*
Прим1тки: *Р <0,05; ** Р<0,01 вщносно контрольно! групи Нами встановлено, що частота дихання у новонароджених телят знаходилася у межах величини фiзiологiчно! норми. Вона у тварин дослщно! групи була на 8,53 % нижчою порiвняно iз контролем. При цьому, глибина дихання у перших виявилась на 21,89 % бшьшою, шж у !х аналогiв. Тобто, ефектившсть дихання у новонароджених телят, отриманих вщ корiв, що знаходяться на пасовищах була значно вищою. Щодо вентиляци легень, то вона була вищою у тварин дослщно! групи.
1нтенсившсть процеЫв окиснення значно вища у дослщних тварин
(табл. 3).
Таблиця 3
Показники легеневого дихання та газоенергетичного обмшу _у телят отриманих вщ дослщжуваних кор1в, (М ± т, п = 10)
Телята 10 - денного в1ку
Показники Контроль (ст1йлове) Досл1д (пасовищне)
Частота дихання, за дих/рух/хв 33,29 ± 0,7 30,40 ± 0,6*
Вентилящя легень, л/хв 12,67 ± 0,31 15,49 ± 0,37**
Вентилящя легень мл/хв/кг 0,296 ± 0,006 0,329 ± 0,006***
Процент утил1зацп О2, % 3,479 ± 0,04 3,557 ± 0,02
Споживання О2, л/хв 0,445 ± 0,011 0,552 ± 0,012***
Споживання О2, мл/хв/кг 10,38 ± 0,26 11,75 ± 0,17***
Вид1лення СО2,% 2,62 ± 0,03 2,68 ± 0,01
Вид1лення СО2, л/хв 0,334 ± 0,008 0,413 ± 0,009***
Вид1лення СО2, мл/хв/кг 7,83 ± 0,2 8,80 ± 0,13***
Енергетичш витрати, кДж/год 644,69±16,10 876,30±26,30***
Енергетичн1 витрати, кДж/год/кг 14,82±0,39 18,50±0,29***
Так, споживання кисню за хвилину складало в середньому на одну тварину у телят контрольно! групи 0,445 ± 0,011 л, в тому р^ на 1 кг маси тша 10,38 ± 0,26 мл, а телят дослщно! групи вщповщно 0,552 ± 0,012 л i 1,75 ± 0,17 мл. Аналопчш розбiжностi мiж групами виявленi i по видiленню вуглекислого газу. Енергетичш витрати у телят дослiдно! групи були вищими як в абсолютних величинах так i перерахунку на 1кг маси тша.
Пасовищна система утримання мае вплив на стимуляцш еритропоезу як у сухостшних корiв так i у приплоду. В умовах такого утримання кшьккть еритроцш1в у телят дослщно! групи становила у середньому 6,54 ± 0,17 х10 /л.
За нашими даними, рiзниця вмкту гемоглобiну виявилась на користь телят дослщно! групи (на 26 %), що обумовило суттеве пщвищення киснево!
320
емност кров1 На вщмшу вщ кшькосп еритроцит1в, кшькють лейкоцит1в була на 14,34 % нижчою у дослщно! групи телят пор1вняно з контролем.
Анал1зуючи даш лейкограми встановлено, що ця розб1жшсть обумовлена в основному л1мфоцитами, !х кшькють була меншою на 20 %, в той час як кшькють гранулоциив у розр1з1 клаЫв не мала в1рогщно! р1знищ серед тварин дослщних груп.
Таблиця 4
БшхЬпчш показники кров1 у 21 денних телят, отриманих в1д _дослщних кор1в-матер1в (М±т, п=10)_
Контроль- Дослщ-
Показники стiйлове пасовищне
Загальний бшок, г/л 53,4 ± 1,3 56,8 ± 0,8*
Альбумши, г/л 22,8 ± 0,7 22,2 ± 0,7
Глобулiни, г/л 30,6 ± 1,6 34,6 ± 0,6***
Бшковий коефiцiент, од 0,77 ± 0,06 0,64 ± 0,02*
Глюкоза, ммоль/л 5,22 ± 0,39 5,01± 0,10
Неоргашчний фосфор, ммоль/л 2,18 ±0,09 2,16 ± 0,15
Кислотна емшсть, мм/л 115,63 ± 3,47 115,00 ± 0,98
Примггки: *Р<0,05, ***Р<0,001
Умкт загального бшка у телят дослщно! групи виявився на 6,4 % вищим. Так сталося за рахунок збшьшення глобулмв на 13 %, що вплинуло на зменшення бшкового коефщенту. Показники вмкту глюкози, неоргашчного фосфору, кислотно! емност кров1, вони знаходились у межах величин ф1зюлопчно! норми I не мали суттево! р1знищ у дослщних груп тварин.
Таблиця 5
Кшшчний стан телят
Група телят к1льк1сть захворшо захворю- заги- леталь- тривалiсть
вщ корiв: тварин ванiсть, % нуло нiсть хвороби, дн.
Пасовищна 50 11 22,0 0 0 4,8
дослщно!
Стшлова 50 36 70,0 5 14,2 6,0
контрольно!
Серед телят, яю народились вщ кор1в дослщно! групи, захворювашсть
становила 22 %, а вщ кор1в контрольно! групи 70 %. Тривалкть розлад1в травлення у телят контрольно! групи була на 1 - 1,5 дш довшою, шж у тварин дослщно! групи. У 70 % телят, одержаних вщ контрольно! групи кор1в на 1-2 добу виникла д1арея, яка ускладнювалась штоксикащею; хвороба тривала в середньому 6 д1б. Отже, пасовищна система утримання полшшуе обмш речовин в оргашзм1 тшьних кор1в I сприяе зниженню захворюваност новонароджених телят в 3 - 4 рази.
Висновки:
1.Встановлено позитивний вплив пасовищно! системи утримання кор1в Ыро! укра!нсько! породи на якють молозива, пщвищення !мунно! реактивност новонароджених телят, стшккть телят проти захворювань, скорочення тривалост I важкост переб1гу хвороби, забезпечення високо! збереженост1.
2.Ф1зюлопчний стан новонароджених телят та !х стшккть до захворювань залежать вщ утримання кор1в - матер1в, телята дослщних груп
321
мають вищу енергш росту i розвитку та кращу адаптацш до умов навколишнього середовища.
3. Пасовищна система утримання полшшуе обмiннi процеси в органiзмi тшьних корiв, що сприяе зниженню захворюваност новонароджених телят в 2 - 4 рази.
Л1тература
1. Данилюк А.П. Адаптивные особенности жвачных к низким температурам // Овцеводство. - 1969. - №11. - С. 34.
2. Денисенко В.Н. Возрастная динамика некоторых гуморальных факторов естественной резистентности у телят: Автореф. дис. канд. вет. наук. - Москва, 1977. - 13 с.
3. Зельнер В.Р., Соловых А.Г. Действие холода на физиологические показатели и продуктивность с. - х. животных // Сельское хозяйство за рубежем.
- 1999. - №1. -С. 22 - 26.
4. Зшь Б.М. 1мунна резистентшсть оргашзму корiв залежно вщ пори року // Науковий вкник Львiвсько! державно! академи ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького. - Львiв, 2002. - Т.2, №2, част. 1. - С.64 - 66.
5. Клшжо - бiохiмiчний та iмунний статус телят раннього вжу / Левченко В.1., Головаха В.1., Надточш В. П. та ш. // Ветеринарна медицина. - К.: Урожай.
- Вип.70. - 2000. - С.75-80.
6. Ланицкая И.П. Влияние способа содержания телят на их развитие, резистентность и стрессоустойчивость // Бюлл. Научн. Работ. ВНИИ животновод. - 1984. - № 75 . - С. 69 - 72.
7. Манагадзе М.И. Резистентность телят в зависимости от технологии содержания // Интенсификация производства говядины в молочном и мясном скотоводстве: Бюл. науч. раб. / ВИЖ. - Дубровицы, 1989. Вып. 96. - С.72 - 75.
8. Чумаченко В.Ю., Чумаченко В.В., Павленко О. Дослщження iмунноl системи. Фактори, що впливають на резистентшсть тварин // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2004. - №5. С. 33 - 36.
Summary N.I. Suslova, Shkvarya M. M.
FHYSIOLOGICAL CONDITIONS OF NEWBORN CALVES AND THEIR RESISTANCE TO DISEASES THAT DEPENDING FROM MAINTENANCE SYSTEM OF COWS - MOTHERS IS GIVEN.
Colostrum of grey Ukrainian cows of pasture maintenance system is most qualitative: it has high density, contains more dry substances, protein, fat, lactose, than colostrum of cows of stable maintenance system. The scientific explanation to pnysiological conditions of newborn calves and their resistance to diseases that depending from maintenance system of cowsmothers is given.
Стаття надшшла до редакцИ 5.03.2010
322
