CC BY
47
ГУМАН1ТАРНА OCBITA В СИСТЕМ1 ВИЩ01 ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
УДК 82.1(477):58
Берко Й.М., д.б.н., професор ©
Лъв\всъкый нацюналъныыутеерсытет еетерынарногмедыцыны та бютехнологт
Iмет С.З. Гжыцького
БОТАН1КО-ТРОПЕ1ЧНИЙ АНАЛ13 ПОЕТИЧНИХ ТВОР1В «КОБЗАРЯ»
ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Викладаютъся результаты ботатчного / тропегчного анал1з1в 58 рослым за гх народнымы назвамы, ят вжыт1 в поетычных творах «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Ключое1 слова: Тарас Шевченко, «Кобзар», боташчныы анал1з твор1в, назвырослын, тропы.
Незважаючи на добре вщому ус1м велику любов Тараса Шевченка до природи, й особливо до чар1вно! природи рщного краю, його захоплення багатством \ своерщшстю И рослинного св1ту, що так талановито вщтвореш в його мистецьких, прозових та поетичних творах, все ж боташчна тема творчо! спадщини поета, як нам здаеться, залишаеться ще недостатньо опрацьованою \ висв1тленою. Р1зш за повнотою та об'ективнютю вщомост1 з цього питания знаходимо у низщ наукових статтей [1, 3, 5], монографи Мар1етти Шапнян [8 ], кторико-бюграф1чному ромаш Зинащи Тулуб [7] \ особливо у пращ Т.К. Смика, В.В. Капустяна та Н.Г. 1онщоя [6], яка спещально присвячена огляду представниюв рослинного св1ту у творах Тараса Шевченка.
Вщдаючи належне цш пращ, в якш И автори вказують на вживання Тарасом Шевченком у його творах понад 80 вид1в рослин украшсько! флори, одначе характеристика цих рослин даеться абстраговано вщ щейного \ змютового звучания твор1в. Вона обмежуеться лише наведениям цитат з твор1в поета з назвою т1е! чи шшо! рослини та описом И боташчних \ еколого-бюлопчних особливостей, а також викладом вщомостей господарського значения. Натомють, як нам здаеться, для повшшого висв1тлення боташчного
©БеркоЙ.М., 2012
137
аспекту творчоси поета варто акцентувати увагу на з ясуванш систематичного положения рослин, !х стввщношення за життевими формами, способом юнування, а найголовшше - якою була мета автора поетичних твор1в у «вживленш» в 1х тшо тих чи шших назв рослин, в якому тропе!чному значенш вони в них виступають {яке смислове значения несуть.
Саме пщ таким кутом зору нами була зроблена спроба боташчного анал1зу ус1х 237 поетичних твор1в Тараса Шевченка, яю наводяться у «КобзарЬ» видання 2003 року [10]. На пщстав1 цього анал1зу внаслщок прочитання уЫх твор1в з'ясовано, що назви рослин у них в ужип поетом лише у 84 творах, що становить 35,4 % вщ 1х загально! юлькостг Ц1каво, що Тарас Шевченко пщ час написания цих твор1в «уживив» у 1х текст аж 58 назв рослин. Не менш ц1кавим е I те, що, окр1м рослин, у творах поетом вжито також лише одну назву представника царства гриби, яким виявився широко розповсюджений у наших краях опеньок (табл.1).
Таблиця 1
Перелж назв рослин з поетичних твор1в «Кобзаря» Тараса Шевченка
№
з/п
Назви рослин, ужитих у творах
Науковий в1дпов1дник
(украшською та латинською) мовами, вжитих у творах назв рослин
К-СТЬ TBOpiB,
у яких ужито назву
рослини_
К-сть раз1в ужито назву рослини у творах_
3
Рослини
Верба
Верба (Salix L.)
21
30
Тополя
Тополя (Populus L.)
17
27
Калина
Калина (Viburnum L.)
16
39
Жито
Жито звичайне (Secale cereale L.I
13
17
5.
Дуб
Дуб (Quercus L.)
10
19
6.
Барвшок
Барвшок (Vinca L.)
10
11
7.
Осока
Осока (Carex L.)
13
Терен
Терен (Prunus L.)
9.
Пшениця
Пшениця (Triticum L.)
10.
Рута
Рута (Ruta L.)
11.
Очерет
Очерет звичайний [Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel]*
12.
Мак
Мак (Papaver L.)
13.
Лшя, лися, крин
Л1л1я (Lilium L.)
14.
Яв1р
Яв1р (Acer pseudoplatanus L.)
15.
Ряст
Ряст (Corydalis Went. )
16.
Будяк
Будяк (Carduus L.)
17.
Кропива
Кропива (Urtica L.)
18.
Тирса
Ковила волосиста (Stipa capillata L.)
19.
Горох
Горох (Pisum L.)
20.
Ялина
Ялина, Dietr.)
смерека (Picea A.
21.
Ясен
Ясен (Fraxinus L.)
22.
Постернак
Пастернак (Pastinaca L.)
23.
Сон-трава
Сон (Pulsatilla Miller)
24.
Богила
Бугила (Anthriscus Pers.)
25.
Вишня
Вишня (Cerasus Juss.)
1
138
26. Груша Груша (Pyrus L.) 2 2
27. Капуста Капуста (Brassica L.) 2 2
28. Кушль Кушль звичайний (Agrostemma githago L.) 2 2
29. Петрушка Петрушка городня [Petroselinum crispum (Miller) A. W. Hill.] 2 2
30. Плосшнь Конопл1 (Cannabis L); чолов1ч1 особини конопель 2 2
31. Хмшь Хм1ль звичайний (Humulus lupulus L.) 2 2
32. Черешня Черешня [Cerasus avium (L ) Moench] 2 2
33. Берест Берест (Ulmus minor Miller) 1 2
34. Картопля Картопля (Solanum L.) 1 2
35. Лопух Лопух (Arctium L. ) 1 2
36. Хрш XpiH звичайний (Armoracia rusticana P. Gaertner, B. Meyer & Schreb.) 1 2
37. Блекота Блекота (Hyoscyamus L.) 1 1
38. Васильки Васильки (Ocimum L.) 1 1
39. Гречка Гречка (Fagopyrum Miller) 1 1
40. Зшовать Зшовать (Chamaecytisus Link) 1 1
41. Квасоля Квасоля (Phaseolus L.) 1 1
42. Кедр Кедр л1ванський (Cedrus libani A. Richard) 1 1
43. Королевий цвгг HMOBipHO - рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wikstrom) 1 1
44. Кукурудза Кукурудза звичайна (Zea mays L.) 1 1
45. Лебеда Лутига (Antriplex L.) 1 1
46. Лшея HMOBipHO - лататгя бше (Nymphaea alba L.) 1 1
47. Лшея - сшгоцвгг HMOBipHO - Пгдсшжник звичайний (Galanthus nivalis L.) 1 1
48. Любисток Любисток лшарський (Levisticum officinale Koch) 1 1
49. Льон Льон (Linum L.) 1 1
50. Платан Платан (Platanus L.) 1 1
51. Плющ Плющ звичайний (Hedera helix L.) 1 1
52. Роман Роман (Anthemis L.) 1 1
53. Ряска Ряска (Lemna L.) 1 1
54. Смоква Смошвниця звичайна (Ficus carica L.) 1 1
55. Сокорина OcoKip (Populus nigra L.) 1 1
56. Спориш Прчак, спориш (Polygonum L.) 1 1
57. Щириця Щириця (Amaranthus L.) 1 1
58. Яблуня Яблуня (Malus Miller) 1 1
Гриби
1. Опеньок Опеньок осшнш cпpaвжнiй [Armillaria mellea (Vahl. ex Fr.) Kumm ] 3 3
Разом 297
* У таблиц! подаються науков1 бшарт назви тих рослин, яш належать до род1в, що у флор1 Украши представлен! одним видом або для уточнения i'x народних назв
139
Зауважимо, що практично yci назви рослин, яю використовував Т. Шевченко у cboix творах, е односл1вними, наприклад, верба, калина, терен та ÍHmi, що е характерною особливктю народних назв [2]. На противагу народним, науков! назви рослин е двосл1вними (бшарними). Перше слово у таюй назв1 означав належшсть рослини до роду, а разом перше з другим словом е назвою виду. У науковш л1тератур1, окр1м назви виду рщною мовою, подаеться також його назва по-латиш, як правило, 3Í скороченим пр1звищем автора, що перший описав цей вид [4]. Наприклад, верба бша (Salix alba L.), жито звичайне (Secale cereale L.), яблуня домашня (Malus domestica Borkh.).
Отже, вживаш Т. Шевченком у його творах назви рослин е назвами род1в, до яких належать щ рослини. Роди рослин за сукупшстю спорщнених ознак об'еднуються у таксоном1чну категорш вищого рангу, якою е родина. З'ясовано, що рослини з твор1в «Кобзаря» за !х родовими назвами належать до 34 родин. Вщносно за найбшьшою юльюстю род1в (3 - 5) серед цих родин видшяються родини тонконогов! (жито, пшениця, очерет, тирса, кукурудза), розов! (терен, вишня, груша, черешня, яблуня), селеров1 (бугила, пастернак, петрушка, любисток), 6o6obí (горох, зшовать, квасоля) та айстров1 (будяк, лопух, роман). Yci решта родини представлен! переважно одним, рщше двома родами.
Щодо належност1 анал1зованих родових назв рослин до таксоном1чних категорш високих ранпв, то вщзначимо, що лише один рщ (ялина) родини cochobí належить до класу хвойш в1дд1лу голонасшш. Yci решта рослини - це представники в1дд1лу покритонас1нн1, як1 розподшяються м1ж двома його класами, а саме: класом однодольн1 з п'ятьма родинами (амарил1сов1, л1л1йн1, ocokobí, рясков1, тонконогов!) та класом дводольн1, до якого належать yci íhmi родини.
Щодо належност1 розглядуваних рослин до категорш життевих форм i способу i'x життя, то встановлено, що бшьшкть з них, а саме 25, належать до трав'яних багатор!чник!в i двор1чник1в, 19 з яких е дикоростучими i лише 6 культивуються людиною (капуста, картопля, лшя, любисток, пастернак, рута). 3 однор1чними травами картина е протилежною: 10 рослин (жито, пшениця, гречка та íh.) е окультуреними, тод1 як до дикорослих цих трав належить лише 4 рослини (кукшь, лебеда, спориш, щириця). Достатньо багато у творах «Кобзаря» рослин, що е деревами, причому 9 з них (верба, дуб, тополя та íh.) е дикоростучими, а 6, навпаки, з прадавен вирощуються в культур! людиною. Лише 4 рослини - зшовать, калина, терен i плющ належать до кущ1в, як1 е дикоростучими.
Викликае також зац1кавлення питания про частоту вживання у творах «Кобзаря» тих чи ¿нших родових назв рослин. Вщповщь стосовно цього знаходимо в таблиц! 1, з яко! видно, що улюбленими для Шевченка були рослини верба, тополя i калина, яю вживан1 вщповщно у 21, 17 i 16 творах. Хоча, в1дзначимо, калина дещо поступаеться перед вербою та тополею за к1льк1стю tbopíb, у яких вона е вживаною поетом, одначе за к1льк1стю повторень И назви у цих творах вона посщае чшьне м1сце - аж 39 раз1в. До реч1,
140
бшьше раз1в у сво!х творах Тарас Шевченко не повторив назви жодно! шшо! рослини.
Узагальнеш вщомост1 про стввщношення м1ж кшькютю твор1в \ кшькктю вживаних у цих творах назв рослин та частоту 1х вживання наведено у таблиц! 2.
Таблиця 2.
Стввщношення 1\пж кшькктю твор1в «Кобзаря» Т. Шевченка 1 кшькктю
вживаних у цих творах назв рослин та частотою Ух вживання
Назви рослин, що вжип у
творах
У % вщ уах 58 Кшьшсть твор1в, у яких Повторювашсть назви
назв рослин, ужито назви кожно! рослини кожно! рослини у творах
Кшьшсть ужитих у творах
1 1,7 Понад 20 30
2 3,5 15 - 19 33 *
3 5.2 10 - 14 15,7
8 13,8 5 - 9 8,5
18 31,0 2 - 4 2,9
26 44,8 1 1,1
* Тут I дат - середньоарифметичне значения
1з не! видно, що назви перших трьох рослин е найчастше вживаними у творах з наявною у них боташчною лексикою. Цими рослинами е верба, тополя I калина. Очевидно, знаючи глибинний зв'язок творчост1 поета з тсенним багатством народу, шакшого I не можна було оч1кувати. Цим виявленим кшьккним стввщношенням назв рослин у творах поета можна стверджувати, що ним, можливо й не усвщомлено, були виокремлеш одночасно одна з найхарактершших рис ментал1тету украшського народу, зокрема, його прав1чна любов до рослин, та боташчш символи Украши, що виражеш у вщомш народнш приказщ: «Без верби, а ми додамо вщ себе - топол1, 1 калини, немае Украши».
Звичайно, шш1 рослини, пор1вняно ¿з тршкою цих рослин, значно поступаються 1м за ступенем вживаност1 у творах «Кобзаря». Особливо контрастно у цьому плаш виглядають 26 назв рослин, яю становлять майже 44,8 % вщ уЫх рослин, ужитих у творах, що виявлеш кожна лише в одному твор11 И назва, за окремими винятками, не мае повторения ш у цьому твор1, ш в шших.
Завершуючи виклад результат боташчного анал1зу, розглянемо не менш щкаве питания щодо особливостей I мотив1в «вживления» Т. Шевченком у змют поетичних твор1в тих чи шших назв рослин, про те смислове навантаження, яким вони надшялися для розкриття ще! всього твору, його центрального образу чи окремого ешзоду. 3 шевченкознавчих праць вщомо, що поет назви рослин широко використовував для творения р1зних вид1в тротв (пор1внянь, метафор, уособлень, алегорш, гшербол та ¿и.), яю посщають
141
важливе мюце у його систем! художньо-образних засоб1в [9]. 3 огляду на це, стае щкавим, насюльки поетом враховувалися при мистецькому опис1 й оцшщ певного явища чи творения словесного образу характерш риси морфологи рослин, 1х феноритмжа, життевють, особливост1 екологп, а також та роль, яку вони ввдграють у практичнш д1яльност1 людини, в задоволенш И естетичних \ духовних потреб.
Звичайно, обсяг стата не дозволяе розглянути ус1 назви рослин, що вживалися Т. Шевченком у його творах. 3 огляду на це, обмежимося у цьому контекст1 розглядом рослини за назвою «верба». За життевою формою вона е переважно деревом \ належить до найпоширешших представниюв рослинного св1ту Украши \ найбшьш улюбленою в народг На теренах Украши вщомо 26 вид1в верб [ 2 ], яю, однак, в народ! фактично не розшзнаються на видовому р1вш, а називаються ус1 разом, за винятком деяких кущових вид1в, що звуться лозами, спшьною родовою назвою «верба». Бшьшкть вид1в верб е вологолюбними рослинами, чим \ визначаеться характер !х оселищ - береги р1чок, потоюв, ставюв, волог1 луки, болота тощо.
Як невщ'емний компонент укра!нського села \ постшний, протягом стол1ть, об'ект господарсько! д1яльност1 його людей, верба не могла не увшти у 1х духовний св1т, не спонукати збагаченню 1х естетичних уподобань, виникненню м1фолопчних уявлень та розвою фольклорно! творчостг Св1дченням цьому е р1зноман1тн1 народш пов1р'я, легенди, казки, присл1в'я , приказки, коломийки, веснянки, купальськ1, весшьш, жарт1влив1, жниварськ1, парубоцьк1 та шш1 народн1 п1сн1, що безпосередньо пов'язаш з вербою. Ця рослина, як, загалом, багато ¿нших рослин у р1зних жанрах народно! творчост1 надшяються рисами \ властивостями, що притаманш людин1: вони можуть розмовляти, сумувати, рад1ти, звертатися за порадою чи просити допомоги [3 ].
Знаючи чудово це багатство укра!нсько1 народно! творчост1, а також особливо прим1тне м1сце верби в природн1й арх1тектур1 укра!нського села, И еколог1чну приурочешсть до вологих оселищ, Т. Шевченко у сво!х поетичних творах надшяе цю рослину вс1ма тими рисами, якими вона над1лена у р1зних жанрах укра!нського фольклору. Так, описуючи картини р1дно! йому природи, Т. Шевченко вербу в них завжди виступае як нев1д'емний компонент тих мкцевостей, що в1дпов1дають И еколопчним особливостям, а це - береги р1к, озер, ставк1в, вологих урочищ тощо. Переконливими св1дченнями цьому е наведет нижче рядки з дек1лькох твор1в поета, наприклад: «Над водою гне з вербою // Червону калину» («На в1чну пам'ять Котляревському»), «У яру гребля, верби в ряд» («Катерина»), «М1ж ярами над ставами // Верби зеленшть» («Сон»), «Мтж вербами та над водою // Бшенька хаточка» («I дос1 сниться: пщ горою
Одначе, якщо у наведених рядках в1рш1в передано словесний образ верби на основ1 И споглядання в реальн1й природнш композиц1! села \ його околиць, то в деяких ¿нших сво!х творах поет використовуе один з вид1в троп1в, зокрема, уособлення, надшяючи вербу ознаками, що властив1 людиш. Наприклад, «Верба слуха соловейка, // Дивиться в криницю», «Аж верби нагинались //
142
Слухать тую мову» («Гайдамаки»), «Верба см1еться, свято скр1зь!» («На в1чну пам'ять Котляревському»), «А верби геть понад ставом // Тихесенько co6i купають // Зелеш в1ти ...» («Якби ви знали, панич1,»).
1нколи поет вдаеться до пор1вняння як виду тропу, щоби виразшше передати ф1зюном1чш риси верби, яю, як можна думати, зумовлеш И старечим bIkom: «I над криницею верба // Нагнулась, як та журба // Далеко в самотнш неволЬ) («Ми в купочщ колись росли»). Вражаюче вдало послуговуеться Шевченко бюлопчними властивостями верби, зокрема, И високими життевими потенщями, здатшстю штенсивно рости i розвиватися. 1х вш використовуе для протиставлення гарних умов життя д1тей, яю вони мають у родиш з високими статками, з умовами життя одше! дитини, але бщно! вдови: «У багатого ростуть д1ти - // Верби при долиш, // А у вдови одним - одно, // Та й те, як билина» («Сова»). Не оминув поет скористатися народними приказками, в яких ф1гуруе верба i яю використовуються у тих випадках, коли те, про що йде мова, е нереальним або н1сен1тницею: «А може то така правда, // Як на Bep6i rpymi» («Москалева криниця»).
На завершения в1дзначимо, що наведен! вище частков1 в1домост1 про використання Т. Шевченком у cboix творах назв багатьох рослин незаперечно свщчать про його достатню об1знан1сть i3 ix р1зноман1тним cbItom, з ix еколог1чними i 61олог1чними властивостями, на пщстав1 чого вони майстерно вплетен! в тканину поетичних твор1в, стали одним ¿з засоб1в високохудожнього i'x звучания. Водночас ботан1чн1 знания Тараса Шевченка i i'x використання у поетичнш творчост1 св1дчать про ще одну, можливо, ще недостатньо висв1тлену, грань таланту нашого ген1ального поета.
Л1тература
1. Жур П. Встречи на Мангишлаке (Из новых материалов к биографии Т.Г. Шевченко) // Звезда. - 1966. - № 8. - С. 178 - 186.
2. Ko6iß Ю. Словник украшських наукових i народних назв судинних рослин. - К.: Наукова думка, 2004. - 800 с.
3. Кондратюк А. 3 вишневого саду. - К.: Молодь, 1991. 192 с.
4. Липа О.Л., Добровольський I.A. Боташка. Систематика нижчих i вищих рослин. - К.: Вища школа, 1975. - 400 с.
5. Попов П.М. Т. Шевченко i О. Гумбольдт // Всесв1т. - 1961. - № 8 (38). -С. 153 - 158.
6. Смик Г.К. , Капустян В.В., 1онщой Н.Г. Рослинний св1т Укра1ни у творах ТарасаШевченка.- К.: Ф1тосоц1оцентр, 1999. - 120 с
7. Тулуб 3. В степу безкра1м за Уралом. - К.: Дншро, 1984. - 509 е..
8. Шапнян М. Тарас Шевченко. - К.: Дшпро, 1970. - 256 с.
9. Шевченювський словник. Т. 2. - К.: Головнаредакщя УРЕ. 1978. -409 с.
10. Шевченко Т. Кобзар. - К.: Просвп-а, 2003. - 344 с.
143
Summary J. M. Berko
BOTANICO-TROPICAL ANALYSIS OF POETRY POEMS «KOBZAR»
TARAS SHEVCHENKO
The results of the botanical and tropical analyses 58 plants for their peoples names that used in poetry poems in «Kobzar» by Taras Shevchenko.
Key words: Taras Shevchenko, «Kobzar», botanical analysis works, names of plants, tropics.
144
