БОЛЬОВі СИНДРОМИ ПРИ РіЗНИХ ВИДАХ НЕСТАБіЛЬНОСТі У ПОПЕРЕКОВОМУ ВіДДіЛі ХРЕБТА Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

I

Орипнальы дозддження

Original Researches

Травма

УДК 617.559:616.8-009.7-008.6 DOI: 10.221411608-1706.4.21.2020.212534

Втковський А.М., Фiщенко Я.В.

ДУ «1нститут травматологи та ортопедИ НАМН УкраТни», м. КиТв, УкраТна

Больовi синдроми при рiзних видах нестабшьносл у поперековому в^дш хребта

Резюме. Актуальнсть. Подано результати обстеження та л1кування 57 хворих з больовими синдромами на mi нестабильности хребта у поперековому в1дд1л1. Пац1енти з 2016 по 2018 рк перебували на стационарному л1куванн1 у вддл xiрургн хребта ДУ «¡нститут травматологи та ортопедИ' НАМН УкраТни» (КиТв). Мета до^дження: визначити прояви больових синдром'в при р'зних видах неставльност у поперековому вд-дл хребта. Матерiали та методи. Досмдження грунтуеться на аналiзi результат обстеження та ликування 57 хворих iз больовим синдромом при неставльност.i у поперековому вддл хребта. Обстеження включало зб'р анамнезу, огляд хворих, оглядову спондилографю у функцональному положенн у двох проек^ях, функцюнальну спондилографю. Результати. Хворi в'1дбирались за такими критерями: наявнсть вертебро-генних больових синдром'в, що виражен у сенсорних та руховихпорушеннях, обумовленихнестаб'льн'ютю у хребтово-рухових сегментах поперекового в.дд.лу хребта. Для дискогенноТ неставльност (19 (33,3 %) хворих) характернi рефлекторн синдроми, сильний бль на рвн хребтово-рухового сегмента, напруження м'яз'в спини, обмеження рух.в на рвн ушкодженого та прилеглих до нього сегмент. При дискартроген-н!й нестабльност (29 (50,9 %) хворих) в'дм'чаються корнцевi синдроми, м'юцевий пом'рний бль (люмбаго, люмбалг'я), який посилюеться при рухах, змн положення тулуба; обмеження рух.в; ранкова скут'ють; зниження сили м'яз!в н!г; порушення функцП' тазових органв. При дискартроостеогеннй нестабльност (9 (15,8 %) хворих) кянчно — локальний бль, порушуеться рухова функщя сегмента, тенден^я до змщення хреб^в або руйнування елементв хребта з симптомами стенозу хребтового каналу, корнцевi та медуляр-но-судинн порушення, деформа^я хребта. Висновки. р.зн! види нестабльност рухового сегмента хребта у поперековому вддл пов'язан iз особливостями структурних змн у м'жхребцевих дисках, дуговдростко-вих суглобах та м'жсуглобов'й частин дужки хребця. Невролопчн розлади залежать вд р'вня лока^зацИ' та ступеня нестабльност у поперековому вддл хребта. При дискостеогенному видi нестабльност пере-важають корнцевi синдроми (радикулопатИ) (29 (50,9 %) хворих), рефлекторнi синдроми — при дискоген-ному видi неставльност'!: люмбаго при гострому або хрончному перевгу захворювання i люмбалг'я при пдгострому та хрончному перевгу (19 (33,3 %) па^енлв). При дискартроостеогенному видi нестабльност у 9 (15,8 %) па^енлв в'дм'чали виникнення компресйного синдрому (корнцево-судинного) з розвитком радикулопатИ' та нейрогенноТ перем'жно'Т кульгавост'1.

Ключовi слова: хребетно-руховий сегмент; нестаб'льн'ють; больовий синдром; невролопчн'1 розлади

Вступ

Особливий штерес для ортопедiв становить проблема функщонально! неспроможност або неста-бшьност у хребтово-рухових сегментах (ХРС). За-гальновщомо, що серед хворих, яы страждають вщ хрошчного больового синдрому у хребп, вщ 65 до 75 % становлять пащенти i3 нестабтьшстю у поперековому вщдш хребта. Радикулопапя, викликана нестабтьшстю у поперековому вщдш хребта, реф-

лекторш та компресшно-вертеброгенш синдроми дiагностуються у 23,7 % хворих [3, 4].

Видтяють три типи порушень у хребтово-руховому сегментк 1) ппермобтьшсть; 2) ппомобтьшсть; 3) не-стабтьшсть.

Гтермобыьшсть проявляеться при максимальному згинанш у хребтово-руховому сегментк передш вщдши сумiжних хребщв зближуються бтьше, шж у сушдшх ХРС, або висота переднього вщдту диска зменшуеться

© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2020

© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020

Для кореспонденци: Ф1щенко Яш Вгталшович, доктор медичних наук, провщний науковий ствробгтник вщдшу реабтгтаци, ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН УкраТни», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, м. КиТв, 01601, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел. +380(50) 380-87-25; (044) 221-08-30.

For correspondence: lakiv Fishchenko, MD, PhD, Leading Research Fellow at the Department of rehabilitation, State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine'; Bulvarno-Kudriavska st., 27, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +380(50) 380-87-25; (044) 221-08-30.

Орипнальы дослiдження / Ог1д1па! РезеагсИез

бтьше нiж на 1 см. У положенш максимального роз-гинання при гшермобтьносп спостерiгаються проти-лежнi сшввщношення.

Гтомобиьтсть проявляеться зближенням хребцiв меншою мiрою, нiж у сусiднiх сегментах, або вщсутшс-тю змiн висоти диска при згинанш або розгинанш — адинамiя рухового сегмента хребта.

Нестабыьтсть характеризуеться патолопчною рухливiстю хребщв допереду, назад, убiк, що не-притаманне неушкодженому хребтово-руховому сегменту. При нестабшьносп виникае кутова де-формащя на рiвнi дискiв за рахунок змщення хреб-цiв. Це призводить до вторинного пошкодження спинного мозку та спинномозкових коршщв на тлi розвитку деформацiй хребта та хребтового каналу. 1снуе думка, що змщення хребця в межах 2 мм е ва-рiантом норми [3].

У хребт видiляють основну та допомiжну опорнi системи. До основно! вiдносяться тiла хребцiв та мiжхребцевi диски iз жовтою та клубовою зв'язками. До допомiжноí системи вщносяться елементи за-днього комплексу: дужки хребщв iз вiдростками та зв'язками [4].

Залежно вiд того, яка складова частина хребтово-ру-хового сегмента ушкоджуеться, розрiзняють три типи нестабильность

Перший тип — дискогенний: при поступовому розвитку вогнища рiвномiрно ушкоджуються всi елементи диска: палуроновий хрящ, фiброзне кольце та пульпозне ядро. Залежно вщ штенсивносл та ступе-ня ушкодження функщональний стан може набувати компенсуючого (спондильозний, деформуючий) або декомпенсуючого (гiпермобiльного) титв нестабть-ностi.

Другий тип — дискартрогенний (ретролстезний тип): супроводжуеться змщенням вище розташовано-го хребця назад. Клшчш прояви обумовленi пошко-дженням заюнчення зворотного нерва, артрозо-артри-том, розривом диска, нейроостеодистрофiями.

Третш тип — дискартроостеогенний (антелстез-ний тип). КлШчна симптоматика — як i при ретро-лiстезному, але приеднуються симптоми стенозу хребетного каналу. До ушкодження диска, суглобiв приеднуеться дистрофiчна деструкщя дужки хребця — спондилолiз. Проявляеться спондилолiзом та спондилолютезом (локальний бiль у поперековому вщдш хребта) [5].

Клiнiчнi прояви рухливост у хребцевому сегмен-тi обумовлеш недостатнiстю та пошкодженням його основних структурних елементiв. Унаслiдок нестабильной! хребта може розвинутись стискання спинномозкових нервiв, спинного мозку або судин.

Нестабшьност хребта притаманнi характерш риси:

— порушення опорно! функци хребта пiд впливом зовнiшнiх навантажень, як фiзiологiчних, так i надмiр-них. Хребет втрачае здатнiсть збертати певнi сшввщ-ношення мiж хребцями;

— нестабтьшсть хребта свiдчить про неспромож-нiсть опорних комплексiв, яю запобiгають розвитку

деформацiй, а спинний мозок та його структури захи-щають вiд подразнення;

— порушення проявляються у виглядi деформацiй, патолопчного змiщення хребцiв або руйнування еле-ментiв хребцiв. Нестабiльнiсть хребта викликае бiль, неврологiчнi розлади, напруження м'язiв та обмежен-ня руив [6].

У молодому вщ змiщення хребщв часто обумовлене вродженою слабюстю !х структур, що спостерiгаеться у поперековому вщдш хребта. У похилому вщ, на тлi дегенеративного процесу, змщення хребцiв виникае у мiжхребцевих суглобах i призводить до звуження хребцевого каналу, що супроводжуеться защемленням спинномозкових коршщв iз розвитком неврологiчних порушень [7].

Залежно вщ особливостей переб^у видiляють ускладнену (iз вторинними змшами у спинному мозку, його нервових та судинних елементах) та неускладнену нестабтьшсть.

Вiдмiчаються наслiдки розвитку нестабтьносп хребта двох типiв:

— сприятливий — вщновлення стабiльностi хребта без залишкових деформацiй або iз залишковими де-формацiями, неускладненими неврологiчними пору-шеннями;

— несприятливий — вщновлення стабшьносл хребта з неприпустимими залишковими деформащями, прогресування деформаци, переход неускладнено! не-стабiльностi в ускладнену [1].

Мета дослщження: визначити прояви больових синдромiв при рiзних видах нестабшьносл у поперековому вiддiлi хребта.

Матерiали та методи

Дослiдження Грунтуеться на результатах обстеження та лшування 57 хворих iз нестабiльнiстю у поперековому вщдш хребта, яю знаходились у вiддiлi хiрургií хребта ДУ «1ТО НАМН Украши» у перiод 2016-2018 рр. Обстеження включало збiр анамнезу, огляд хворих, оглядову спондилографш у функцiональному положенш у двох проекщях, функщональну спондило-графiю.

Серед хворих переважали особи чоловiчоí статi. 1з ушх обстежених було 35 (61,4 %) чоловтв та 22 (38,6 %) жшки, вiком вiд 31 до 75 роюв.

За даними обстеження хворих з'ясувалось, що най-частше нестабiльнiсть хребта виявляють у працездат-ному вiцi 21-44 роки — 30 (52,6 %) хворих (табл. 1).

Результати та обговорення

Дослщження присвячено aнaлiзу результатiв обстеження 57 пащенпв iз нестaбiльнiстю у поперековому вщдш хребта з больовим синдромом. Хворi з метою обстеження та лшування вiдбирaлись за такими критерiями: нaявнiсть вертеброгенних больових невролопчних синдромiв, що виражеш у сенсорних та рухових порушеннях, обумовлених нестабшьшстю у хребтово-рухових сегментах поперекового вщдшу хребта.

Нами виявлеш кпiнiчнi симптоми, притаманнi нестабильной! у поперековому вiддiлi хребта:

— хода «канатоходця» — згинання шг у колiнних та кульшових суглобах iз установленням стоп по однш ль ни; при значних деформащях хребта виникае «качина» хода;

— бшь з'являеться у поперековiй та крижовш дь лянках, посилюеться при сидшш та рухах у хреб-тi, особливо при нахилах. Больовi вiдчуття при натискуваннi на остист вiдростки поперекових хребцiв;

— симптом «сходинки» — це випинання остистого вшростку внаслiдок змiщення хребщв L4 або L5 та утворення заглиблення шд ними з одночасним утворенням ыфозу у розташованих вище вiддiлах хребта;

— збiльшення поперекового лордозу внаслщок на-пруження м'язiв;

— горизонтальне розташування криж;

— контрактура розгиначiв спини (симптом «вiжок») та згиначiв гомiлки;

— гiпотрофiя шдничного м'яза.

Для дискогенно! нестабiльностi (13 (22,8 %) хворих) характерний сильний бшь на рiвнi ХРС, напруження м'язiв спини, обмеження рухiв на рiвнi ушкодженого та прилеглих до нього сег-ментiв. Спостерiгаються рiзного ступеня рефлек-торнi синдроми: подразнення, iнодi компресiя нервового корiнця, iррадiацiя у нижню кiнцiвку. З'являються парестези у вiдповiдних корiнцям сегментах.

При дискартрогеннш нестабiльностi (19 (33,3 %) хворих) переважали корiнцевi синдроми: мiсцевий помiрний бiль (люмбаго), який посилюеться при рухах, змМ положення тулуба, при поворотах та нахилах назад; обмеження рухiв; ранкова скутють;

симптоми, викликаш подразненням, компресiею сегментарних спинномозкових коршщв, iррадiацiя болю у сiдницi, нижш кiнцiвки з !х онiмiнням; зни-ження сили м'язiв нiг; порушення функцп тазових органiв.

При дискартроостегеннш нестабiльностi (25 (43,9 %) хворих) порушуеться рухова функцiя сегмента, тенденщя до змiщення хребцiв або руйнування елеменпв хребта iз симптомами стенозу хребтового каналу. Домшують невролопчш корiнцево- та меду-лярно-судиннi порушення, блок хребтово-рухово-го сегмента, напруження м'язiв спини, деформацiя хребта. Характерним е поеднання болю у споко! iз бо-лем при ходьбу який не потребуе вiд пащента зупин-ки та вiдпочинку. Його характеризуюсь як постiйний, виражений, який не мае динамши протягом доби або шдсилюеться у нiчний час.

На основi клiнiчних та рентгенолопчних критерив хворi розподiлялися за видами нестабтьносп у поперековому вщдш хребта (табл. 2).

Аналiзуючи даш обстеження, можливо дiйти висно-вку, що найчастiше зустрiчаеться дискартроостеогенна нестабтьшсть — 25 (43,9 %) хворих.

При нестабильной! хребта вiдмiчаються невролопч-нi ускладнення.

— перша стадiя проявiв неврологiчних ускладнень — рефлекторних синдромiв. До рефлекторних синдромiв вщносять: люмбаго при гострому або хрошчному пере-бiгу захворювання i люмбалгш при пiдгострому та хро-шчному перебiгу. Характерна для дискогенного виду нестабильности

— друга (корiнцева) стадiя, або стадiя дискогенного радикулггу, обумовлена пролабуванням диска з проникненням його в епiдуральний простiр, де роз-ташованi спинномозковi корiнцi. Спостертаеться при дискартрогеннiй нестабiльностi. Виникаючi при цьо-

Таблиця 1. РозподЛ хворих за статтю та вКом

BiK хворих, роки Стать Усього, абс.к-сть %

Чоловши Жшки

21-44 20 10 30 52,6

45-59 11 9 20 35,0

60-74 4 3 7 12,4

Усього, абс. к-сть 35 22 57 100,0

% 61,4 38,6

Види нестабшьносл PiBeHb нестабшьност у ХРС Усього, абс.к-сть %

L3 L4 L4 L5 L5 S1

Дискогенна 2 3 8 13 22,8

Дискартрогенна 4 6 9 19 33,3

Дискартроостеогенна 4 11 10 25 43,9

Усього, абс. к-сть 10 20 27 57 100

% 17,5 35,1 47,4

Таблиця 2. РозподЛ хворих за видами та р1внем нестабЛьност

Таблиця 3. Розподл хворих за невролопчними розладами

Невролопчш Стать Усього, %

розлади Чоловши Жшки абс.к-сть

Рефлекторы (люмбаго, люмбалпя) 11 8 19 33,3

Kop^eBi (радикутт) 18 11 29 50,9

CyqMHHO-Kop^eBi (синдром нейрогенно! кульгавостО 6 3 9 15,8

Усього, абс. к-сть 35 22 57 100

% 61,4 38,6

му корiнцевi симптоми вщповщають лок^защ! ХРС, частiше ушкоджуються коршщ L5 та S1;

— третя (судинно-корiнцева) стадiя неврологiчних порушень обумовлена компресшною дieю випинан-ня мiжхребцевого диска, дуговiдросткових суглобiв на спинномозковi корiнцi та корiнцеву артерiю при дискартроостеогенному ввдд нестабiльностi. Часто по-рушуеться кровообiг у додатковiй артери Депрош — Гуттерона. При цьому розвиваеться хрошчна дисцир-куляторна мieлопатiя, звичайно на рiвнi поперекового потовщення спинного мозку. При пошкодженнi арте-р11 Депрош — Гуттерона розвиваеться каудальний синдром — перемiжна кульгавiсть.

Неврологiчна симптоматика залежить вщ ве-личини змiщення тiла хребця та ступеня компре-сп спинного мозку та спинномозкових коршщв i судин, з'являються: парестезп (тяжкiсть у нижнiх кiнцiвках, «повзання мурашок» по шшр^, парез та гiпотрофiя м'язiв нижнiх кiнцiвок, порушення чутливостi (гшо-, гiпер-, дистезп), послаблення анального, ахшлового та кремастерного рефлексiв, колiнна гшеррефлекая, порушення вегетативно! нервово! системи.

Проведений розподт хворих за проявами невроло-гiчних розладiв (табл. 3).

Нейрогенна кульгавють, як один iз варiантiв больових неврологiчних порушень при нестабшьносп у поперековому вiддiлi хребта, частше спостерта-еться у чоловшв вiком 40—45 рокiв, якi виконують фiзичну працю. Бiль виникае при ходьбi в однiй або двох ногах, локалiзуючись вище або нижче вщ рiвня колiна, iнодi поширюеться уздовж уме! кш-цiвки. Час вщ часу вiдмiчають тяжкiсть у кшщвках, втому. В анамнезi часто вiдмiчають бiль у спинi. Обмеження розгинання у поперековому вщдш хребта при нормальному обсязi згинання, зменшення болю при нахилах уперед, шсля ходьби, обмеження пройденого шляху до появи болю вщстанню до 500 метрiв.

Висновки

1. Рiзнi види нестабшьност рухового сегмента хребта у поперековому вщдш пов'язаш iз особливос-тями структурних змш у мiжхребцевих дисках, дуговь дросткових суглобах та мiжсуглобовiй частини дужки хребця.

2. Невролопчш прояви залежать вщ рiвня локаль зацй' та ступеня нестабшьносл у поперековому вщдь ni хребта. При дискостеогенному видi нестабшьносп переважають корiнцевi синдроми (радикулопатИ) — 29 (50,9 %) хворих.

3. Рефлекторш синдроми при дискогенному ввдд нестабтьностк люмбаго при гострому або хрошчному перебiгу захворювання i люмбалпя при пiдгострому та хронiчному перебНу — 19 (33,3 %) пашенпв.

4. При дискартроостеогенному видi нестабтьносп у 9 (15,8 %) пащентав вiдмiчали виникнення компре-сiйного синдрому (коршцево-судинного) з розвитком радикулопатИ та нейрогенно! перемiжноl кульгавостi.

Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлiкту iнтересiв та власно! фшансово! защ-кавленостi при пiдготовцi дано! стати.

Список лiтератури

1. Арестов С.О., Гуща А.О., Кащеев A.A. Алгоритм лечения пациентов с болями в области поясницы. Русский медицинский журнал. 2012. № 20(31). С. 1540-2.

2. Васильев А.Ю., Витько Н.К. Компьютерная томография в диагностике дегенеративных изменений позвоночника. Москва: Видар, 2000. 120 с.

3. Гиоев П.М. Прикладная анатомия и оперативная хирургия поясничного отдела позвоночника. СПб., 2006.

4. Жарков П.Л., Жарков А.П., Бубновский С.М. Поясничные боли. Москва: Юниарпринт, 2002. 143 с.

5. Коновалов Н.А., Назаренко А.Г., Асютин Д.С., Зеленков П.В., Оноприенко Р.А., Королишин В.А. и др. Современные методы лечения дегенеративных заболеваний межпозвонкового диска. Обзор литературы. Вопросы нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. 2016. № 4. С. 102-8.

6. Матвеев В.И. К вопросу об оценке качества жизни больных с поясничной болью. Актуальные вопросы верте-бромедуллярной нейрохирургии: Сб. науч. тр. Балаково, 2003. С. 122-126.

7. Швец В.В. Поясничный остеохондроз. Некоторые аспекты патогенеза, хирургическое лечение: автореф. дис... д-ра мед. наук. Москва, 2008. 39 с.

Отримано/Received 27.01.2020 Рецензовано/Revised 05.02.2020 Прийнято до друку/Accepted 12.02.2020 ■

Витковский А.Н., Фищенко Я.В.

ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г Киев, Украина

Болевые синдромы при разных видах нестабильности в поясничном отделе позвоночника

Резюме. Актуальность. Представлены результаты обследования и лечения 57 больных с болевым синдромом на фоне нестабильности позвоночника в поясничном отделе. Пациенты с 2016 по 2018 год находились на стационарном лечении в отделе хирургии позвоночника ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины» (г. Киев). Цель исследования: определить проявления болевых синдромов при разных видах нестабильности в поясничном отделе позвоночника. Материалы и методы. Исследование основывается на анализе результатов обследования и лечения 57 больных с болевым синдромом при нестабильности в поясничном отделе позвоночника. Обследование включало сбор анамнеза, осмотр больных, обзорную спондилографию в функциональном положении, функциональную спондилографию. Результаты. Больные отбирались по следующим критериям: наличие вертеброгенных болевых неврологических синдромов, которые выражены в сенсорных и двигательных нарушениях, обусловленных нестабильностью в позвоночно-двигательных сегментах поясничного отдела позвоночника. Для дискогенной нестабильности (19 (33,3 %) пациентов) характерны сильная боль на уровне позвоночно-дви-гательного сегмента, напряжение мышц спины, ограничение движений на уровне поврежденного и предлегающих к нему сегментов. При дискартрогенной нестабильности (29 (50,9 %) пациентов) отмечаются местная умеренная боль (люмбаго), которая усиливается при движениях, изменении положения

туловища; ограничение движений, утренняя скованность; снижение силы мышц ног; нарушения функции тазовых органов. При дискартроостеогенной нестабильности (9 (15,8 %) пациентов) клинически — локальная боль, нарушение двигательной функции сегмента, тенденция к смещению позвонков или разрушение элементов позвоночника с симптомами стеноза позвоночного канала, корешковые и медуллярно-со-судистые нарушения, деформация позвоночника. Выводы. Виды нестабильности двигательного сегмента позвоночника в поясничном отделе связаны с особенностями структурных изменений в межпозвоночных дисках, дугоотростчатых суставах и межсуставной части дужки позвонка. Неврологические проявления зависят от локализации и степени нестабильности в поясничном отделе позвоночника. При дискостеогенном виде нестабильности преобладают корешковые синдромы (радику-лопатии) (29 (50,9 %) больных), рефлекторные синдромы — при дискогенном виде нестабильности: люмбаго при остром или хроническом течении и люмбалгия — при подостром и хроническом течении (19 (33,3 %) больных). При дискартроо-стеогенном виде нестабильности у 9 (15,8 %) больных отмечали возникновение компрессионного синдрома (корешково-сосу-дистого) с развитием радикулопатии и нейрогенной перемежающейся хромоты.

Ключевые слова: позвоночно-двигательный сегмент; нестабильность; болевой синдром; неврологические проявления

A.N. Vitkovskiy, I.V. Fishchenko

SI "Institute of Traumatology and Orthopedics of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine

Manifestation of pain syndrome in lumbar instability

Abstract. Background. The article deals with the data on the results of the study and treatment of 57 patients with pain syndrome in lumbar instability. Patients received the inpatient treatment in the Spine Surgery Department of SI "Institute of Orthopedics of the NAMS of Ukraine", Kyiv, from 2016 to 2018. Materials and methods. The study is based on an analysis of the results of the study and treatment of 57 patients with pain syndrome in lumbar instability. The study analyzed the patients' medical histories, examination, observational radiography of spine in functional position, functional radiography of spine. Results. Patients were selected according to the following criteria: the presence of vertebrogenous pain and neurological syndrome, which manifested itself in sensory and motor impairments due to instability in the lumbar functional spinal unit. The discogenic instability (13 (22. 8 %) patients) is associated with intense pain at the level of lumbar functional spine unit, back muscle tension, physical inactivation at the level of damaged segments and adherent segments. The sympathetic syndrome, intensive pain in the functional unit, the tension in back muscles, restrictions of motions at the level of damaged and adherent segments are common in the discogenic instability (19 (33.3 %) patients). In disk arthrosis associated instability, the patients (29 (50.9 %)) developed a radicular syndrome, a

moderate local pain (lumbago, lumbodynia), which increases with movement, changes of torso positions, restriction of motions, morning stiffness, decreased muscular strength in lower extremities, dysfunction of the pelvic organs. The disk arthritis osteogenic instability (9 (15.8 %) patients) was associated with clinical local pain, impaired motor function of a segment, the tendency to dislocation of the vertebra, or damage of spine components with symptoms of stenosis of spinal canal, radicular and vascular abnormalities, spinal deformity. Conclusions. Types of the instability of the lumbar motor segment are relative with the specificity of structural changes in the intervertebral discs, facet joints, and the interarticular part of the vertebra. Neurological manifestations depend on localization and degree of instability in the lumbar spine. Among the pain syndromes, nerve root pains (29 patients (50.9 %)) and lumbago (19 patients (33.3 %)) prevail. Spinal instability is followed by reflex syndromes. Reflex syndromes include lumbago in case of the acute or chronic progression of an illness, lumbodynia in case of subacute and chronicity. Radiculopathy is the most common disease among nerve root syndromes, radiculopathy occurred in 9 (15.8 %) patients. Keywords: functional motion unit; instability; pain syndrome; neurological disorders