CC BY
39
збер1гають тенденщю до збшьшення протягом всього дослщжуваного перюду (вщ народження до 12-и роюв).
2. Залежнють м1ж вшом велико! рогато! худоби та абсолютними значениями лшшних параметр1в ратичних юсток трудно! кшщвки оиисуеться р1внянням логарифм1чно! регресп: 1пТ=ах-Ь.
3. Розроблено спос1б д1агностики вшу велико! рогато! худоби за лшшними остеометричними параметрами ратичних юсток трудно! кшщвки. Найбшьш шформативними виявились лшшш иараметри шдошовно! поверхш та зачепного краю, менш шформативш лшшш иараметри суглобово! поверхш ратичних юсток.
Лггература
1. Костюк В. В. Возрастные изменения костей пальцев грудной конечности крупного рогатого скота при гипокинезии / В. В. Костюк // Морфофункциональний статус млекопитающих и птиц : Материалы конференции. - Симферополь, 1995. -С. 21-22.
2. Криштофорова Б. В. Морфофункциональная адаптация костей продуктивных животных при различной двигательной активности : дисс. ... докт. вет. наук : 16.00.02 / Криштофорова Б. В. - М., 1987. - 514 с.
3. Кам'янський В. В. Визначення в1ку велико! рогато! худоби за комплексом структурних параметр1в юсток кисл. Методичш рекомендацп / В.В. Кам'янський, I. В. Яценко. - Харюв. 2010. - 62 с.
4. Бондаревський М. М. Остеометричн1 параметри ратичних к1сток тазово! к1нц1вки велико! рогато! худоби як критерп д1агностики в1ку у судово-ветеринарн1й експертиз1 / М. М. Бондаревський // Аграрний в1сник Причорномор'я : зб1рник наукових праць Одеського державного аграрного ушверситету - Одеса, 2011. -Вип. 59. - С. 28-32.
Стаття надшшла до редакци 9.04.2015
УДК 619:614.91:636.083
Козенко О. В., д. с.-г. н., професор, Двилюк I. В., к. вет. н., доцент, Сус Г. В., к. вет. н., асистент, Магрело Н. В., к. вет. н., ст. викладач ©
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1й 1мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
«ДОБРОБУТ ТВАРИН» У ПРОГРАМ1 НАВЧАННЯ СТУДЕНТ1В ТА СПЕЦ1АЛ1СТ1В ВЕТЕРИНАРН01 МЕДИЦИНЫ, БЮТЕХНОЛОГ1В
Добробут теарин як дисципл1на е одною з/ складових загалъног ветеринарног профтактики / входить до програм тдготовки спец1ал1ст1в, що пов'язат у свогй професттй д1яльност1 з теаринами, ет.ч. з еиробництеом / переробкою продукцп, яку людина одержуе е/д теарин. Загалъноеизнаною у ветеринаршй медицин/ е съогодш и профтактична скеровамстъ. I не лише тому, що еетеринар1я охороняе людстео е/д заразних захеорюеанъ (зооантропоноз1в), хоч це заежди було й залишаетъся актуалъним. Але / в зв'язку з тим, що заедяки пост1йному антропогенному тиску, через який наше зовшшне середоеище стало настыъки шеидко зм1нюватись / деградуеати, що не ерахоеуеати цих зм1н, посттно контролюючи його стан, людстео еже не мае права. Розеинулисъ таю науки як еколог1я / б1оетика, пов'язат з нею етолог1я та добробут теарин, г/г/ена теарин та еетеринарна самтар1я, а також профтактична токсиколог1я. Ус/ вони разом
© Козенко О. В., Двилюк I. В., Сус Г. В., Магрело Н. В., 2015
273
виконуютъ заедания загальног ветеринарноХ профглактики, яка, переслгдуючи еисоку мету охорони людстеа, не може досягти ïï, не охороняючи теарин. Heoôxidmcmb nidxody до формування умов утримання теарин i еиробництеа тваринницьког продукцИ' мае закладатисъ ще nid час тдготовки спец1ал1ст1в, як л1кар1в ветеринарног медицины так i б1отехнолог1в, а тим паче в контекстi Угоди про асоц1ац1ю м1ж Украгною та СС.
Ключовг слова: теарини,добробут,еетеринарна медицина
УДК 619:614.91:636.083
Козенко О. В., Двылюк И. В., Сус Г. В., Магрело Н. В.
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицького
«БЛАГОСОСТОЯНИЕ ЖИВОТНЫХ» В ПРОГРАММЕ ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ВЕТЕРИНАРНОЙ МЕДИЦИНЫ,
БИОТЕХНОЛОГОВ
Благосостояние животных как дисциплина является одной из составляющих общей ветеринарной профилактики и входит в программы подготовки специалистов, связанные в своей профессиональной деятельности с животными, в т.ч. с производством и переработкой продукции, которую человек получает от животных. Общепризнанной в ветеринарной медицине есть сегодня ее профилактическая направленность. И не только потому, что ветеринария охраняет человечество от заразных заболеваний (зооантропонозов), хотя это всегда было и остается актуальным. Но и в связи с тем, что благодаря постоянной антропогенной нагрузки, через которую наша внешная среда стала настолько быстро меняться и деградировать, не учитывать этих изменений, постоянно контролируя ее состояние, человечество уже не имеет права. Развились такие науки как экология и биоэтика, связанные с ней этология и благополучие животных, гигиена животных и ветеринарная санитария, а также профилактическая токсикология. Все они вместе выполняют задания общей ветеринарной профилактики, которая, преследуя высокую цель охраны человечества, не может достичь ее, не охраняя животных. Необходимость подхода к формированию условий содержания животных и производства животноводческой продукции должно закладываться еще во время подготовки специалистов, как врачей ветеринарной медицины так и биотехнологов, а тем более в контексте Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС.
Ключевые слова: животные, благосостояние, ветеринарная медицина
UDC 619:614.91:636.083
Kozenko O., Dvylyuk I., Sus H., Magrelo N.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytsky
«ANIMAL WELFARE» PROGRAM TRAINING SPECIALISTS AND STUDENTS OF VETERINARY MEDICINE, BIOTECHNOLOGY
Animal welfare as a discipline is one of the components of the overall veterinary prevention and enters training programs related to their professional work with animals, including the production and processing of products that a person receives from animals. The generally recognized in veterinary medicine today is its prevention skerovanist. And
274
not only because the veterinary protect humanity from infectious diseases (zooantroponoziv), though it has always been and remains relevant. But due to the fact that due to constant pressures through which our environment has become so quickly change and degrade not take into account these changes, constantly monitoring his condition, humanity has no rights. Developed science such as ecology and bioethics, related ethology and animal welfare, animal hygiene and veterinary sanitation and preventive toxicology. All together they perform tasks of general veterinary prophylaxis, which is pursuing the goal of high human health, can not achieve it without protecting animals. The need for an approach to the formation of animal welfare and livestock production has laid during the training, as doctors of veterinary medicine and biotechnology, and especially in the context of the Association Agreement between Ukraine and the EU.
Key words: animal, welfare, veterinary medicine.
Першочерговим i основним завданням лшаря ветеринарно! медицини та бютехнолога е одержання вщ тварин безпечно!, здорово!, бюлопчно повноцшно! продукцп, а И можуть дати лише здоров! тварини. Для того, щоб вони були здоровими, мусить бути здоровим, постшно впливаюче иа них (як i на нас) середовище: повпря, вода, грунт, рослини, корми, вщповщний мшроктмат, який можливий лише у належно збудованих, обладнаних i експлуатованих виробничих примщеннях, яю вщповщають бюлопчним потребам оргашзму тварин, догляду за ними, !х експлуатацп i використання.
На сьогодшшнш день змшився як св1тогляд, так i внутршнш ринок, i з цим не можна не рахуватись. 3 ринку виробника перетворився на ринок споживача, який i диктуе умови виробнику щодо безпеки якосл продукпв.
1дея попередження захворювань з давшх чаав закладена в суть медицини: «Попередити захворювання легше, шж лшувати хворого».
Промислов1 технологи виробництва тваринницько! продукцп, яю у нас е найбшьш розиовсюдженими i використовуваними ставлять все бшьше питань щодо здоров'я тварин, безпечносп та якосп продукцп. Адже, властива промисловим технолопям вщсутшсть иозитивних ириродних фактор1в середовища, гшодинам1я та комплекс шших стресовод1ючих фактор1в, властивих для штенсивних технологш, негативно вплинули на функцюнальний стан оргашзму тварин. Вщповщно, там де наступае розходження м1ж умовами утримання i адаптацшними можливостями оргашзму тварин, тобто при не вщповщному добробуп, наступае розвиток патологи i тварину вибраковують або лшують.
На сьогодш нашстотшшою вимогою до технологш виробництва продукцп тваринництва стала И безпечшсть. Для досягнення ще! мети в кра!нах з розвинутим тваринництвом дотримуються таких гшешчних постулата: високопродуктивною може бути лише здорова тварина; здоровий продукт можна одержати лише вщ здорово! тварини.
Здорова тварина пом1тно вщр1зняеться вщ хворо!: характером свое! поведшки, нормальним розвитком оргашзму без ютотних вщхилень вщ ф1зюлопчно! норми зпдно з параметрами характерними для виду, породи, стат1, в1ку; лише такий оргашзм волод1е здатнютю (адаптуватися) вр1вноважувати себе з даним середовищем, протистояти йому.
Ми Bci добре знаемо, тшьки можливо не хочемо на цьому застановлятись, що все природне, що було забрано у тварин промисловими технолопями господар^ науковщ, спещалюти в процес1 подальшого i'x використання вимушеш були доповнити штучно: зшсоване повпря - д1евою вентилящею з фшьтрами,
275
дезодораторами, УФ-дезшфекщею, зволожувачами, аероюшзаторами i т.д.; забране природне св1тло - штучними джерелами осв1тлення, УФ-опромшенням, 14-06irpiB0M; активний рух - примусовим мощоном з р1зними пристосуваннями залежио вщ виду i вшу тварии; повнощншсть иасовищиого утримаиия - таборами, зеленими кормами або комбшормами ¿з премшсами або засобами превентивно! Tepanii; надто знижену ириродну резистентшсть оргашзму тварин стараються шдтримати бюлопчно-активними шгред1ентами в премшсах або ще дорожчими лшарськими препаратами.
Концепщя добробуту тварин полягае в тому, що в нш сконцентроваш науков1, етичш i npaBOßi положения. Наука добробуту розглядае вплив людей на тварин з точки зору самих тварин. Етика добробуту розглядае ставлення людей до тварин. Право добробуту визначае як саме люди повинш поводитись з тваринами, яких одомашнила i експлуатуе людина. Bei три аспекти (науковий, етичний i правовий) важлив1 з точки зору добробуту: наука - ф1зюлопчне обгрунтування, етика - введения у взаемовщносини людина-тварина, право - законодавчий захист. Але бшьш об'ективним е комплексний шдхщ, який грунтуеться на так званому принцип! п'яти свобод.
Доцшьно та необхщно знати про ochobhi ф1зюлопчш потреби тварин i наскшьки сильними i життево необхщними вони е для самих тварин, щоб використати щ даш при проектуванш i вибор1 систем утримання. Альтернативою сучасним промисловим технолог1ям у тваринництв1, як1 не е безв1дходними i ведуть до порушення навколишнього середовища повинн! стати штенсивш ¿нтегрован! технологй'. В них мусять бути передбачен! i дотримаш еколог1чн1, етичн1 i етолог1чн1 вимоги добробуту тварин. А на основ! 300ririeHi4HHx i ветеринарно-сан1тарних вимог розроблен! i вписан! в технолопчний процес сучасн1 заходи загально! ветеринарно! проф1лактики. Останн1 починаються з дотримання превентивних i проф1лактичних вимог, а при потреб! зак1нчуються превентивною терашею. Цей п1дх1д е б1оетично виправданим, адже o6epirae середовище i дае можлив1сть реал1зувати вимоги добробуту при утриманш тварин, а в результат! забезпечити можлив!сть одержання в!д них безпечно! продукцй'.
ririeHi4Hi нормативи чпто визначають д!апазон параметр!в чинника навколишнього середовища, який е оптимальним або безпечним з точки зору збереження нормально! життед!яльност! i здоров'я тварин, популяцп тварин (стада, ферми, perioHy) i майбутн!х !х покол1нь. В сучасних умовах ririeHi4He нормування стало частиною еколог!чного i тому при функцюнуванш п!дприемств мае ним доповнюватись.
Проте починати добробутну ощнку умов утримання тварин сл!д з повед!нкових критерй'в. Повед!нка тварин е найб!льш ¿нформативною щодо в!дпов!дност! умов утримання вимогам (потребам) тварин. Як кшьюсна так i як1сна ощнка в!дхилень в повед!нц! в!д норми надае важлив! дан!, необх!дн! для внесения коректив у технолог!ю виробництва i, зокрема, в систему i методи утримання тварин. Чим бшьше особин показуе прояви патолог!чн! в поведшщ, тим пильн!шими мають бути пошуки певних зм!н в середовищ! для тварин.
Необх!дн!сть такого шдходу до формування умов утримання тварин i виробництва тваринницько! продукц!! мае закладатись ще п!д час подготовки спец!ал!ст!в, як niKapiß ветеринарно! медицини так i б!отехнолог!в, а тим паче в контекст! Угоди про асощащю м!ж Укра!ною та €С. У Льв!вському нац!ональному ун!верситет! ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького вже не перший piK, при п!дготовц! niKapiß ветеринарно! медицини, читаеться курс
276
«Загально! ветеринарно! профшактики» за вибором вузу, який базуеться на вище наведених засадах. Вировадження даного курсу не було безхмарним, приходилось доводити його необхщнють, доцшьнють, актуальнють. Генератором \ активним захисником цього був професор кафедри гшени та загально! ветеринарно! профшактики Демчук М.В. На початках формування даного курсу надзвичайно складно сприймалось саме формулювання «Добробут тварин», яке викликало у оточуючих р1зке не сприйняття. Доводи, що такий курс читаеться у бшьшосп навчальних заклад1в Свропи викликали здивування \ не розумшня його необхщносп.
Започатковуючи цей курс на факультет! ветеринарно! медицини, ми добре розумши його необхщнють \ фактично об'еднали дв1 дисциплши «Етологда» та «Добробут тварин». За час подготовки \ введения даного курсу «Загально! ветеринарно! профшактики» на кафедр! ВСЕ, гшени та ЗВП колективом автор!в: Демчук М. В., Козенко О. В., Богачик О. Г. ! сп!вавторами було п!дготовлено пос!бник ЗВП об'емом 360 стор!нок. I зараз, коли пройшов певний час, наш! опоненти все б!льше схиляються до думки про доцшьнють ! необхщнють даного курсу при п!дготовц! спещалют!в. Адже основним завданням як лшаря так ! технолога е профшактика захворювань, збереження здоров'я тварин для отримання безпечно! ! як!сно! продукцп. У даному аспект! алог!чним виглядае скорочення годин для курсу «Гшена та ветеринарна сан!тар!я» на факультет! ветеринарно! медицини. У попередш роки, майбутшм л!карям цей курс читався два семестри, студенти готували курсову роботу. На даний час курс складае всього 2 кредити (лекцп - 18 год., лабораторн! заняття - 36 год., самостшна робота - 18 год.). 1нтенсиф!кащя виробництва продукцп тваринництва завжди пов'язувалась з необхщнютю чпкого дотримання на фермах ! комплексах вимог загально! ветеринарно! профшактики. На великих за кшькютю погол!в'я пщприемствах вс1 гшешчш норми ! ветеринарно-сан!тарн! правила, згщно з вимогами ВНТП вносились у прийнятий у господарств! вар1ант технолог!!. Також узагальнен! ! пщтверджеш зоогшешчною наукою вар1анти оптимальних ршень, доводились виробникам, як у вигляд! законодавчих акпв так ! конкретних рекомендац1й. В умовах реформування галуз! аграрного сектору, штенсифшацп виробництва, зокрема галуз! тваринництва необхщним е п!дготовка квал!ф!кованих кадр1в. А в орган!зац1! виробництва на промисловш основ!, основну увагу слщ прид1ляти не л1куванню тварин, а профшактищ захворювань. Ключовими напрямками реал!заци цього принципу е утримання високорезистентних тварин ! створення оптимальних умов юнування для них. Саме щ питания розробляе ! вивчае «Ветеринарна гшена та саштар!я», «Етолог1я», «Добробут тварин». Саме проф!лактичн1й спрямованост! ведения тваринницько! галуз! потр1бно надавати пр1оритети в сучасних умовах.
Лггература
1. Демчук М. В., Кравщв Р. И. Роль л1каря ветеринарно! медицини в реал!зацп нормативно-правових акпв, г!г!ен1чних норм, ветеринарно-сан!тарних вимог ! правил щодо виробництва продукц!! тваринництва. - ВМУ. - № 3. - 2003. -С. 44.
2. Загальна ветеринарна профшактика : навч.-метод.пос. / М. В. Демчук, О. В. Козенко, О. Г. Богачик, I. В. Двилюк, В. В. Вороняк. - Льв1в: СПОЛОМ, 2012. - 360 с.
3. Козш В. I. Добробуи тварин (юторичш, науков! та нормативн! аспекти) / В.1.Коз!й // Навчальний поабник, Б1ла Церква. - 2012. - 320 с.
277
4. Council Directive 2008/120/EC of 18 December 2008 laying down minimum standards for the protection of pigs. - Official Journal L 47, 18.02.2009. - p. 5-13.
5. Council Directive 2008/120/EC of 18 December 2008 laying down minimum standards for the protection of calves. - Official Journal L 10, 11.01.2009. - p. 07-0013.
6. Council Directive 1999/74/EC of 19 July 1999 laying down minimum standards for the protection of laying hens. - Official Journal L 203, 03.08.1999. - p. 0053-0057.
Стаття надшшла доредакци 16.03.2015
УДК 504.03 (477.83)
Напрняк Т. Б., к.с.-г.н., доцент © Льегеський нацгональнийутеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1й iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦ1Й 3MIH ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ ДОВК1ЛЛЯ
СОКАЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
У cmammi зеернуто уеагу на сучасний стан довкыля у Сокалъсъкому райот. Запропоноеано заходы щодо охороны атмосферного повтря, охороны та ращ опального еыкорыстання водных, земельных i рослынных pecypcie, збер1гання твердых eidxodie.
Загалъныы стан рослынного покрыеу св1дчыть про прогресыеныы характер самов1дновлення порушеных земель, а формуеання ф1тоценотычного покрыеу техногенных ландшафт1в зд1ыснюеться шляхом еыкорыстання endie автохтонног флоры, невыбаглывог та середньовыбаглывог до грунтовых умов. На порушеных нерекулътывованых терытор1ях спочатку заселяютъся деревт выды-ол1готрофы, теля чого формуетъея трав'яныста та чагарныковарослынмстъ.
Ключов1 слова: екологгчныы стан, довкглля, Сокалъсъкыыраыон.
УДК 504.03 (477.83)
Нагирняк Т. Б., к.с.-х.н., доцент Львовскыы нацыональныыуныверсытет ветерынарноы медыцыны ы быотехнологыы
ымены С. 3. Гжицъкого
ИССЛЕДОВАНИЕ ТЕНДЕНЦИЙ ИЗМЕНЕНИЙ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ СОКАЛЬСКОГО РАЙОНА
В статье обращено вныманые на современное состояние окружающей среды в Сокольском районе. Предложены мероприятия по охране атмосферного воздуха, охраны ы рационального использования водных, земельных и растительных ресурсов, хранения твердых отходов.
Общее состояние растительного покрова свидетельствует о прогрессивном характере самовосстановления нарушенных земель, а формирование фитоценотического покрова техногенных ландшафтов осуществляется путем использования видов автохтонной флоры, неприхотливой и середньовибагливои к почвенным условиям. На нарушенных нерекультивованих территориях сначала
©НапрнякТ. Б., 2015
278
