CC BY
70
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.33/.34.342-053.2-092-085.851
ЛИЧКОВСЬКА О.Л. Льв/вський нацюнальний медичний унверситет мен/ Данила Галицького
БЮПСИХОСОЩАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОТ ПАТОЛОГИ У ДПЕЙ
Резюме. З позицш бюпсихосощальног моделi медицини формування захворювань гастродуоденальног'зони вiдбуваeться у результатi взаемодп бiологiчних, психоемоцтних i психосощальних факторiв, внесок яких у виникнення окремих нозологiчних форм гастродуоденально'1' патологи у дтей до^джений недо-статньо. Метою цього до^дження було вивчення внеску бiологiчних, психоемоцшних i психосощальних факторiв у формування рЬзних нозологних форм гастродуоденально'1 патологи у дтей та взаемозв'язшв мiж ними. Матерiали та методи. Обстежеш 83 дитини вком 6—11 ро^в з патологieю гастродуоденально'1 зони. Групу контролю становили 45 дтей, у яких не виявлено жодно'1 соматичноЧ патологи. Для аналЬзу значимостi окремих факторiв у виникненш патологи гастродуоденально'1 зони у дтей викорис-тано методи множинно'1 кореляци та факторного аналЬзу. Результати. Отриман результати проде-монстрували домнування ролi психоемоцтних i психосощальних факторiв у формуванн функцональних розладiв шлунка та дванадцятипалог кишки й гастриту/гастродуоденту, тодi як при деструктивних формах гастродуоденально'1 патологи переважав внесок бюлогiчних факторiв. Встановлено гетероген-шсть функцюнально'1 диспепси як нозологiчно'i форми: вагомими виявилися як фактори ризику формування деструкци слизовоi оболонки, так i психоемоцтт фактори, притамант власне функцональним розладам. Це пояснюе рiзний перебз функцiональноi диспепси — в одних випадках непрогредieнтний, коли розлад залишаеться функцшнальним протягом десятилть, в нших — це перша стадия континууму «функцональна диспепая — гастрит/гастродуодент — виразкова хвороба». Висновки. Формування хвороб гастродуоденально'1'зони, х перебк, прогноз визначае комбнащя факторiвризику. Визначення х ролi в кожному окремому випадку дасть можливсть iндивiдуалiзувати лкувальну та профлактичну тактику i тдвищити х ефектившсть, можливо, зменшивши економiчнi затрати. Ключовi слова: гастродуоденальна патолог1я у дтей, бопсихосощальна модель медицини.
В основi сучасних дослщжень мультифактор-них захворювань лежить бюпсихосощальна (БПС) модель медицини. Основна концепц1я ново!, бю-психосощально! моделi медицини полягае у тому, що виникнення хвороби вщбуваеться внаслщок взаемодп тша, психжи й оточення [9]. БПС-модель на вщмшу вщ етюпатогенетично! замють едино! причини виникнення хвороби впроваджуе поняття факторiв ризику, а лшшний ланцюг причинно-на-слщкових зв'язюв патогенезу замшяе нелшшною системою складних взаемозв'язюв рiзноманiтних факторiв, структур, процеав. Ус фактори ризику прийнято умовно дшити на бюлопчш, психоемо-цшш та психосощальш. До бюлопчних (тшесних) факторiв зараховують генетичну схильшсть, пато-генну дго мiкроорганiзмiв, реактившсть макроор-гашзму, попередньо перенесет захворювання, опе-ративш втручання та шшь До психiчних — емоцшш
розлади (депрес1я, тривога), негативне мислення, порушення самоконтролю, зниження самоощн-ки ^ як наслiдок, порушення поведiнки. До сере-довищних (соцiальних) факторiв належать: ситуацiя в ам'!, соцiально-економiчний статус, культуральш та релiгiйнi особливостi, рiвень освiти, якiсть сощ-альних контакпв тощо.
БПС-модель лежить в основi сучасних досль джень патологи гастродуоденально! зони (ГДЗ) [14]. Серед факторiв ризику виникнення хвороб ГДЗ
Адреса для листування з автором: Личковська Олена Львiвна E-mail: olychkovska@gmail.com
© Личковська О.Л., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
називають Нр-шф^овашсть, стреси, курiння, зло-вживання алкоголем, кавою, нерацiональне харчу-вання, низький соцiальний статус i рiвень освiти, вживання нестерохдних протизапальних засобiв та iншi [12, 13]. Ведеться пошук i в iнших напрям-ках — вивчення особливостей особистосп, психо-емоцiйного стану, психологiчних травм у дитячому вщ [2, 7], коморбщносп хвороб ГДЗ з шшою пси-хосоматичною патологieю [6, 15]. Фактори ризи-ку виникнення захворювань ГДЗ у дiтей: спадкова схильшсть, стреси, Дp-iнфекцiя, порушення режиму харчування, медикаментознi, токсичнi впли-ви [1, 10]. Однак внесок факторiв рГзно! природи у формування окремих нозологiчних форм патологи ГДЗ дослщжений недостатньо.
БПС-модель знайшла свое застосування не лише як теоретична парадигма, але й як модель надання медично! допомоги, повернувши медицину вщ ме-ханiстичного сприйняття пацiента назад, до принципу Гшпократа, що потрiбно лiкувати не хворобу, а хворого [16]. Тому вивчення ролi окремих фак-торiв у формуваннi захворювань ГДЗ, !х взаемного впливу, важливе не лише для розумшня природи дано! патологи, але й для розробки нових принцитв класифжащ! й оптимальних схем надання медично! допомоги та профшактики.
Метою цього дослщження було вивчення вне-ску та взаемозв'язюв бiологiчних, психоемоцiйних i психосоцiальних факторiв ризику у формування рiзних нозолопчних форм патологи ГДЗ у дггей.
MaTepiaAM та методи
Нами обстежет 83 дитини вiком 6—11 роив iз патологiею ГДЗ, якi лжувалися у Львiвськiй облас-нiй дитячш клiнiчнiй лiкарнi «ОХМАТДИТ» у вщ-дiлi старшого дитинства. Функцiональну диспепсш (ФД) дiагностовано у 21 (25,3 %) дитини, гастрит/ гастродуодешт — у 43 (51,8 %) дггей, деструктивш форми патологи ГДЗ — у 19 (22,9 %) ди"ей. Групу контролю становили 45 дггей, у яких не виявлено жодно! соматично! патологи (пацiенти травмато-лопчного вщдшу). Вщ уах пацiентiв та !хшх батькiв отримано iнформовану згоду на участь у дослщжен-ш. Обстеження дiтей з патологiею ГДЗ та верифжа-щю дiагнозу проводили згщно з протоколами МОЗ Укра!ни. Стан вегетативно! нервово! системи (ВНС) вивчали за таблицями Вейна, кардюштервалографь ею, клiноортостатичною пробою. У дггей обох груп проводили генеалогiчнi дослщження, визначення розподшу алелей гена HLA DQA1 на основ! полiме-разно! ланцюгово! реакци за допомогою набору ре-аген^в GenPak® HLA DQA1 PCR test (ООО «Лаборатория Изоген», РФ). Вивчення психоемоцшних факторiв формування патолоп! ГДЗ у дггей включало дослiдження самооцiнки за Дембо — Рубшш-тейн, р1вня явно! тривожносп за тестом Children's Manifest Anxiety Scale (CMAS), вираженють асте-шчного синдрому оцiнювали за бальною шкалою. Особливост мiкросоцiальних (амейних) факторiв формування патологи ГДЗ у дггей вивчали за гене-
алопчним методом Family study (FS), що дозволив встановити особливосп констелящ! батьювсько! пари, стиль виховання, а також ретроспективно ощнити стиль сформовано! прихильносп обстеже-них дiтей. Результати описово-феноменологiчного обстеження батьюв за FS порiвнювали з психолопч-но-експериментальним дослiдженням особистюно-го профшю матерi та батька за методикою Minnesota Multiphasic Personality Inventory (MMPI). Схильшсть до соматизаци та стутнь !! вираженостi здш-снювали за методикою Screening für somatoforme Störungen-2 Jahre (SOMS-2J) [5].
Обробку отриманих результатiв проводили з використанням програмного забезпечення Statist^ 6.0. Для аналiзу значимостi окремих факто-рГв у виникненнi патологи ГДЗ у дггей використано методи множинно! кореляци та факторного аналiзу, що дае можливють виявити зв'язки одночасно мж кiлькома рГзними ознаками. Аналiз проводили за окремими нозолопчними формами патологи ГДЗ. Для аналiзу вiдiбрано фактори, що найбшьш тюно корелювали з формуванням патологи ГДЗ, а саме:
— бюлопчш (Нр, генетичш фактори, зокрема розподш алелей гена HLA DQA1, розлади вегетативно! регулящ! та моторно! функци верхнiх вщдшв травного каналу);
— психоемоцшш (високий рiвень тривожносп та виражений астешчний синдром, схильшсть до соматизащ!);
— психосоцiальнi, зокрема розлади регуляци не-мовлят, ненадiйна або амбiвалентна прив'язанiсть, типова констеляцiя батьювсько! пари (домiнуюча позицгя матерi, пасивна, уникаюча позицгя батька, затяжнi конфлжти, низький рiвень пщтримки, емо-цшного тепла, едностi в ам'!).
Резуёьтати
При деструктивних формах гастродуоденально! патологи (рис. 1) 6 факторiв пояснюють сумарно 81,7 % варiативностi.
Фактор 1 виявив позитивну кореляцiю з бюло-гчними факторами, зокрема найбшьш значиму — з iнфiкуванням Нр. Цей фактор пояснюе 20,3 % за-гально! дисперси. Фактор 2 пов'язаний з розладами ВНС, зокрема вираженою симпатикотошею, зна-чними морфолопчними змiнами, що може трак-туватися як зниження протекторних властивостей слизово! оболонки (СО). Значимiсть другого фактора становить 17,5 %. Фактор 3 (14,0 %) позначе-но як генетичний предиспонуючий, осюльки вш пов'язаний з носшством алелi HLA DQA1*0301, обтяженим спадковим анамнезом щодо патологи ГДЗ з боку обох батьюв. Носшство алелi DQA1*0301 е предиспонуючим фактором розвитку деструк-тивних форм патологи ГДЗ у дггей [4]. Фактор 4 (11,4 %) виявив позитивну корелящю з порушен -нями неспецифiчних адаптацiйних реакцiй та носшством алелi HLA DQA1*0101, що може вказувати на зв'язок дано! алелi з формуванням неадекватно! запально! вщповщ на iнвазiю Нр. Фактор 5 (11,0 %)
об'еднав мiкросоцiальнi фактори, зокрема обтяже-ний амейний анамнез щодо психосоматично! патологи, схильшсть до соматизаци. Фактор 6 (7,5 %) пов'язаний iз психоемоцшними розладами, а саме високим ступенем тривожностi та астенiчним синдромом.
При гастрип/гастродуодент 8 факторiв станов-лять 73,8 % варiативностi (рис. 2).
Фактор 1 (17,0 %) пов'язаний з психосоматични-ми розладами раннього дитинства, зокрема з вияв-леними анамнестично ненадiйною/амбiвалентною прихильнютю, психосоматичними розладами не-мовлят. Фактор 2 (12,2 %) об'еднуе мiкросоцiальнi фактори, з яких найбшьш тiсний зв'язок виявляе типова констеляцiя батьювсько! пари. Фактор 3 (9,7 %) виявив негативну кореляцго з шфжуван-ням Нр та позитивну — з носшством алелi гена HLA DQA1*0102, що, за попереднiми нашими досль дженнями, виявив протекторну дiю щодо шфшу-вання Нр [4]. Фактор 4 (8,9 %) нагадував фактор 2 при деструктивнш патологи та був пов'язаний з ви-раженими вегетативними розладами, зокрема сим-патикотошею. Фактор 5 (7,9 %) — Нр-шфжування, поеднане з генетичним фактором, пов'язаним зi схильнiстю до неадекватно! запально! вiдповiдi — носiйством ^А DQA1*0101. Фактор 6 (6,4 %) ко-релював з психоемоцiйними розладами — тривож-нiстю, заниженою самоощнкою. Фактор 7 (6,0 %) пов'язаний зi схильнiстю до соматизаци. Фактор 8 (5,7 %) — протекторний генетичний, оскшьки вш корелював з носшством HLA DQA1*0201. Протекторна дiя цього фактора полягае у запобпанш про-
формування деструктивних форм патологи гастродуоденально/ зони у дтей: фактор 1 — Нр-¡нф1кування; фактор 2 — зниження протекторних властивостей СО; фактор 3 — генетичний предиспонуючий (носйство НЬЛ DQA1*0301); фактор 4 — носШство НЬЛ DQA1*0101; фактор 5 — м'1кросоц1альн'1 фактори; фактор 6 — психоемоцйн розлади
гредiентному переб^ захворювання з формуван-ням оргашчних форм [4].
При ФД 88,0 % варiативностi пояснюють 8 фак-торiв (рис. 3).
Фактор 1 пов'язаний зi схильшстю до соматизаци i негативно корелюе з бiологiчними факторами формування патологи ГДЗ (17,3 %). Фактор 2 (14,5 %) поеднуе психоемоцшш розлади, зокрема високий рiвень тривожносп, виражений астенiчний синдром. Фактор 3 (13,9 %) вщнесено до психосо-цiальних, вiн корелюе з формуванням ненадшно! прихильностi та особистюними особливостями батьювсько! пари. Фактор 4 (11,4 %) об'еднав психоемоцшш розлади (тдвищену тривожшсть i зани-жену самооцiнку), iз синдромом вегетативно! дис-функци. Фактор 5 (9,7 %) означено як протекторний генетичний, оскшьки вш корелював iз носшством алелi HLA DQA1*0201 та негативно пов'язаний з обтяженим спадковим анамнезом. Фактор 6 (8,3 %) корелюе з шфжовашстю Нр; фактор 7 (7,0 %) можна теж вщнести до бюлопчних — вiн пов'язаний з носшством предиспонуючо! алелi HLA DQA1*0301 та обтяженим спадковим анамнезом. Фактор 8 (5,9 %) поеднуе фактори, що формуються у ранньому ди-тинств^ — ненадiйна прихильнiсть i психосоматич-нi розлади немовлят.
Обговорення
За отриманими даними, формування деструк-тивних форм патологи ГДЗ пов'язано переважно
Фактор 1 17,0 %
7,9 %
Рисунок 2. Фактори ризику та резистентност
формування гастриту/гастродуоден'иу у дтей: фактор 1 — ненадШна прив'язансть, психосоматичн розлади немовлят; фактор 2 — типова констеля^я батьювсько/ пари; фактор 3 — генетичний протекторний щодо Нр-iнфекцii' (носШство НЬА DQA1*0102); фактор 4 — зниження протекторних властивостей СО; фактор 5 — Нр-¡нф1кування; фактор 6 — психоемоц1йн1 розлади; фактор 7 — соматизаця; фактор 8 — генетичний протекторний щодо переб'1гу патологи ГДЗ (носйство Н1А DQA1*0201)
з бюлопчними факторами (рис. 4). Найбшьш ва-гомим виявився вплив Нр i вегетативних розладiв. Хоча домшуючим варiантом синдрому вегетативно! дисфункци при патологи ГДЗ вважаеться па-расимпатикотонiя [3], фактором ризику деструкцп СО виявилося переважання тонусу симпатично! ВНС. За даними J.D. Furness [11], симпатикото-нiчнi нерви мютять поодинокi волокна парасим-патично! нервово! системи, а тому !х подразнення може призвести як до адренерпчного, так i холь нергiчного ефекту. Тому симпатикотонiя не ви-ключае шдвищено! кислотоутворюючо! функци СО шлунка. Вiдомо, що гальмуючий вплив симпатично! нервово! системи на секреторну функцiю пов'язаний лише з пстамшовими механiзмами ре-гуляци. Однак iснуе i стимулюючий вплив катехо-ламiнiв на кислотоутворюючу функцiю, що реаль зуеться через G-клiтини. Пiд впливом адреналiну активуеться синтез гастрину. Гастрин стимулюе пролiферацiю клiтин СО, в тому чи^ кислото-утворюючих. Це спричинюе стшкий ефект акти-ваци кислотопродукци, а в поеднанш з порушен-ням трофжи через вазоконстрикцiю призводить до зниження протекторних властивостей СО та !! альтерацп.
При гастритi/гастродуоденiтi майже однаковим виявився вклад бюлопчних та психосоцiальних факторiв, дещо меншим — психоемоцiйних (рис. 3, 4). Якщо при деструктивних формах патологи ГДЗ значимим був лише предиспонуючий генетичний фактор — носшство алелi HLA DQA1*0301, то при гастрип/гастродуодент бтьш вагомим фактором було носшство протекторних щодо деструкцп СО алелей — DQA1*0102 i DQA1*0201. Спшьним фактором схильност до формування гастриту/гастро-дуоденiту та деструктивних форм патологи ГДЗ у дггей було шфжування Нр у поеднанш з носшством HLA DQA1*0101, який пов'язують з формуванням неадекватно! запально! вiдповiдi [4].
Психоемоцiйнi фактори домшували як факто-ри ризику формування ФД. Зокрема, соматизацiя (схильшсть переживати психоемоцiйний дистрес на соматичному рiвнi), тривожнiсть та астенiя ви-явилися найбiльш вагомими факторами ризику. Однак ф^рують тут i фактори, притаманш фор-муванню деструктивних форм патологи ГДЗ, зо-
крема носшство HLA DQA1*0301, iнфiкування Нр. Такий стан речей можна пояснити неоднорщнютю ФД як нозолопчно! форми. Вщомо, що приблиз-но у 30 % пащенпв, яким первинно встановлено дiагноз ФД за Римськими критерiями III, спосте-рiгаеться прогредiентний перебп захворювання з формуванням деструктивних форм патологи ГДЗ, тодi як в шших розлад залишаеться функщональ-ним протягом десятилиъ [17]. Перебiг, прогноз захворювання визначае комбiнацiя факторiв ризику, тому врахування !х внеску у формування хвороби у кожному окремому випадку дасть можливють ш-дивiдуалiзувати лiкувальну та профшактичну тактику й тдвищити !х ефективнiсть, можливо, змен-шивши економiчнi затрати. Гетерогеннiсть ФД iз
формування функцюнально/ патологи гастродуоденально/ зони у дтей: фактор 1 — соматизац1я; фактор 2 — психоемоцйш розлади; фактор 3 — типова констеляця батьювсько/ пари; фактор 4 — психоемоц1йн1 та вегетативн розлади; фактор 5 — генетичний протекторний фактор (носйство НЬЛ DQA1*0201); фактор 6 — Нр-1нф1кування; фактор 7 — обтяжений спадковий анамнез, генетичний предиспонуючий
фактор (носйство НЬЛ DQA1*0301); фактор 8 — ненадйна прихильнсть, психосоматичн розлади немовлят
Рисунок 4. Частка (%) болоичних, психоемоцйних i психосоцальних фактор'в у формуванн захворювань гастродуоденально/ зони у дтей
рГзним перебiгом i рГзним прогнозом дае пiдстави для перегляду класифжацп даного розладу. Зо-крема, Van L. Oudenhove et al. [8] пропонують при черговому переглядi Римських критерпв III прий-няти багатоосьову класифжащю функцiональних гастроiнтестинальних розладiв, що Грунтуеться на БПС-моделi, з урахуванням психоемоцшних, по-ведiнкових розладiв, сощального функщонування пацiентiв.
Висновки
Отриманi результати факторного аналГзу про-демонстрували домiнування ролГ психоемоцiйних i психосощальних факторiв у формуванш функцю-нальних розладГв шлунка та дванадцятипало! кишки й гастриту/гастродуодетту, тодГ як при деструк-тивних формах патолог!! ГДЗ переважав внесок бюлоочних факторiв. Встановлено гетерогеннють ФД як нозолопчно! форми — вагомими виявилися як фактори ризику формування деструкцп СО, так i психоемоцiйнi фактори, притаманнi власне функ-цюнальним розладам. Це пояснюе рГзний перебiг ФД — в одних випадках непрогредiентний, коли розлад залишаеться функцiональним Гз бГльш чи менш частими загостреннями впродовж десятили1-тя, шодГ протягом усього життя, в шших — це перша стадгя континууму «ФД — гастрит/гастродуодешт — виразкова хвороба».
Конфлжт штересш. Автор заявляе про вщсутнють конфлжту штересш.
Список Aiтepaтуpи
1. Абатуров O.G. Фактори ризику розвитку хротчних CagA-позитивних HP-асоцШованих гастритiв у дтей/ O.G. Абатуров, Н.Ю. Завгородня//Перинатология и педиатрия. — 2012. — № 1. — С. 123-125.
2. Исаев Д.Н. Психосоматические расстройства у детей / Д.Н. Исаев — СПб.: Питер, 2000. — 508с.
3. Николаева О.В. Состояние вегетативного гомеостаза у детей при нарушении моторной функции органов гастродуоде-нальной зоны / О.В. Николаева, М.Н. Ермолаев // Здоровье ребенка. — 2009. — № 5. — С. 12-15.
4. Роль генетичних факторiв у розвитку схильностi до га-стродуоденальног патологи у дтей / О.З. Гнатейко, О.Л. Лич-ковська, 1.Ю. Кулачковська, O.I. Терпиляк // Педiаmрiя, акушерство та гтекологы. — 2011. — № 6. — С. 10-15.
5. Роль соматизаци у формуванш гастродуоденальног патологи у дтей /О.З. Гнатейко, О.Л. Личковська, О.О. Фыьц, Ю.О. Фыьц // Здоровье ребенка. — 2012. — № 7. — С. 23-27.
6. Смулевич А..Б. Депрессии в общей медицине : руководство для врачей/ А.Б. Смулевич. — М.: МИА, 2001. — 256с.
7. Basham K. Transforming the legacies of childhood trauma in couple and family therapy /К. Ваshаm //Soc. Work Health Care. — 2004. — Vol. 39, № 3-4. — P. 263-285. PMID: 15774396.
8. Do we have an alternative for the Rome III gastroduodenal symptom-based subgroups in functional gastroduodenal disorders? A cluster analysis approach / L. Van Oudenhove, L. Holvoet, J. Van-denberghe [et al.]//Neurogastroenterol. Motility. — 2011. — Vol. 23, № 8. — P. 730-738. doi:10.1111/j.1365-2982.2011.01703.x.
9. Engel G.L. From biomedical to biopsychosocial: being scientific in the human domain / G.L. Engel // Psychosomatics. — 1997. — Vol. 38, № 6. — P. 521-528. PMID: 9427848
10. Frequency and risk factors of gastric and duodenal ulcers or erosions in children: a prospective 1-month European multicenter study / N. КаЫ^, P. Bontems, S. Koletzko [et al.]// Europ. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2010. — Vol. 22, № 10. — P. 1174-1181. doi:10.1097/MEG.0b013e32833d36de.
11. Furness J.B. Types of neurons in enteric nervous system / J.B. Furness // J. Auton. Nerv. Syst. — 2000. — Vol. 81, № 1. — P. 87-96. PMID:10869706
12. Levenstein S. Helicobacter pylori and ulcers. Against reduc-tionism/Levenstein S. //BMJ. — 2009. — Vol. 339, № 39. — P. 709. doi:10.1136/bmj.b3855.
13. Levenstein S. The very model of a modern ethiology: a biopsychosocial view of peptic ulcer/ Levenstein S. // Psychosom. Med. — 2000. — Vol. 62, № 2. — P. 176-185. PMID: 10772394.
14. Mikocka-Walus A. Six studies pointingto the need for a biopsychosocial approach to treating kommon gastrointestinal and hepatologic disorders / Antonina Mikocka-Walus Thesis submitted in fulfillment of the requirements for the Degree of Doctor of Phyloso-phy. — University of Adelaide, 2008 — 383p.
15. Neale M.C. Models of comorbidity for multifactorial disor-ders/NealeM.C., KendlerK..S.//Amer. J. Hum. Genet. — 1995. — Vol. 57, № 4. — P. 935-953. PMID:7573055.
16. Uexküll T.V. Psychosomatic Medicine / Uexküll T.V. — München: Urban Schwarzenberg, 1997. — 1355S.
17. Аbid S. Discriminant value of Rome III questionnaire in dyspeptic patients/Abid S., Siddiqui S., Jafri W. // Saudi J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 17, № 2. — P. 129-133. doi:10.4103/1319-3767.77244.
Отримано 06.01.16 ■
Лычковская Е.Л.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
БИОПСИХОСОЦИАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ФОРМИРОВАНИЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ У ДЕТЕЙ
Резюме. С позиций биопсихосоциальной модели медицины формирование заболеваний гастродуоденальной зоны происходит в результате взаимодействия биологических, психоэмоциональных и психосоциальных факторов, роль которых в возникновении отдельных нозологических форм гастродуоденальной патологии у детей исследована недостаточно. Целью данного исследования было изучение роли биологических, психоэмоциональных и психосоциальных факторов в формировании различных нозологических форм гастродуоденальной патологии у детей и взаимосвязей между ними. Материалы и методы. Обследованы 83 ребенка в возрасте 6—11 лет с патологией гастродуоденальной зоны. Группу контроля составили 45 детей, у которых не обнаружено соматической
патологии. Для анализа значимости отдельных факторов в возникновении патологии гастродуоденальной зоны у детей использованы методы множественной корреляции и факторного анализа. Результаты. Полученные результаты показали доминирование роли психоэмоциональных и психосоциальных факторов в формировании функциональных расстройств желудка и двенадцатиперстной кишки и гастрита/гастродуоденита, тогда как при деструктивных формах гастродуоденальной патологии преобладали биологические факторы. Установлена гетерогенность функциональной диспепсии как нозологической формы: весомыми оказались как факторы риска формирования деструкции слизистой оболочки, так и психоэмоциональные факторы, присущие функциональным расстрой-
ствам. Это объясняет различное течение функциональной диспепсии — в одних случаях непрогредиентное, когда расстройство остается функциональным на протяжении десятилетий, в других — это первая стадия континуума «функциональная диспепсия — гастрит/гастродуоде-нит — язвенная болезнь». Выводы. Формирование болезней гастродуоденальной зоны, их течение, прогноз опре-
деляет комбинация факторов риска. Определение их роли в каждом отдельном случае позволит индивидуализировать лечебную и профилактическую тактику и повысить их эффективность, возможно, уменьшив экономические затраты.
Ключевые слова: гастродуоденальная патология у детей, биопсихосоциальная модель медицины.
Lychkovska O.L.
Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
BIOPSYCHOSOCIAL MODEL OF GASTRODUODENAL PATHOLOGY IN CHILDREN
Summary. From the standpoint of the biopsychosocial model of medicine, the formation of gastroduodenal diseases occurs as a result of interaction of biological, psychoemotional and psychosocial factors. Contribution of each of them to the development of certain nosological entities of gastroduodenal pathology in children is not studied enough. Current study was aimed to investigate the contribution of biological, psychoemotional and psychosocial factors to the formation of various nosological entities of gastroduodenal pathology in children and correlation between them. Materials and methods. The study involved 83 children aged 6 to 11 years with gastroduodenal diseases. The control group consisted of 45 children who showed no somatic pathology. To analyze the value of certain factors in the development of gastroduodenal pathology in children, methods of multiple correlation and factor analysis were used. Results. The findings showed dominance of the role of psychoemotional and psychosocial factors in the formation of functional disorders
of the stomach and duodenum and gastritis/gastroduodenitis, while in destructive forms of gastroduodenal pathology, contribution of biological factors was predominant. Heterogeneity of functional dyspepsia as nosologic entity was revealed — both risk factors for mucosal destruction and psychoemotional factors, which are typical for functional disorders, were of great value. This explains the different course of functional dyspepsia — in some cases it is non-progressive, when the disorder remains functional for decades, and in others — this is the first stage of the continuum «functional dyspepsia — gastritis/gastroduodenitis — ulcer». Conclusion. Formation of gastroduodenal diseases, their course, prognosis are determined by the combination of risk factors. Defining their role in each case will enable to individualize the treatment and prevention approaches and to increase their efficiency, perhaps by reducing the economic costs.
Key words: gastroduodenal pathology in children, biopsychosocial model of medicine.
