CC BY
64
УДК 579.84/86:57.083
Бюлопчт властивост i клiнiчне значення грам-позитивних каталазо-негативних кокових м1крооргаи1'5м1в
Кременчуцький Г.М., Юргель Л.Г., Степанський Д.О., Риженко С.А., Вальчук С. I., Бондар В.О., Шарун О.В., Кондратьев А.Ю., Кошова I. П.
Днтропетровська державна медична академ1я
БИОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА И КЛИНИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ГРАМ-ПОЛОЖИ-ТЕЛЬНЫХ КАТАЛАЗО-ОТРИЦАТЕЛЬНЫХ КОККОВЫХ МИКРООРГАНИЗМОВ Кременчуцкий Г.М., Юргель Л.Г., Степан-ский Д.О., Рыженко С.А., Вальчук С.И., Бондарь В.О., Шарун А.В., Кондратьев А.Ю., Кошевая И.П.
В последние годы мы стоим на пороге распространения тяжелых инфекций (эндокардиты, нефриты, остемиэлиты, заболевания крови и др.), вызываемых малоизвестными для клиницистов и микробиологов грам-положительными каталазо-отрицательными кокковыми микроорганизмами, принадлежащих к родам: Globicatella, Lactococcus, Leuconostoc, Vagococcus, Gemella, Helcococcus, Pediococcus, Tetragenococcus, Aerococcus, Alloiococcus, Stomatococcus. Классификация этих кокков не завершена, так как появляются новые роды, а также внутриродовые изменения. В то же время, их широкое представительство во внешней среде и внутренних средах макроорганизма не соответствует частоте и тяжести вызываемых заболеваний. Из отдельных вариантов сапрофитных кокков (педиококки, аэрококки) разработаны лечебно-профилактические пробиотические препараты.
THE BIOLOGICAL PROPERTIES AND CLINICAL SIGNIFICANCE OF THE GRAMPOSITIVE CATALASE-NEGATIVE COCCUS MICROORGANISMS
Kremenchutskiy G.M., Yurgel L.G., Stepan-skiy D.O., Ryzhenko C.A., Valchuk S.I., Bon-dar V.O., Sharun O.V., Kondratyev A.Yu., Koshova I. P.
Lately we experience expansion of the serious infections (endocardites, nephrites, ostemielites, blood diseases etc) caused by unfamiliar for clinicians and microbiologists the gram-positive katalaze-negative coccus microorganisms belonging to genera: Globica-tella, Lactococcus, Leuconostoc, Vagococcus, Gemella, Helcococcus, Pediococcus, Tetragenococcus, Aero-coccus, Alloiococcus, Stomatococcus. The classification of these cocci is not completed because the new genera as well as changes inside the genera appear. At the same time, their wide representation in the environment and in internal environment of makroorganisms does not correspond to frequency and severity of the diseases caused. The treatment-and-prophylactic probiotic preparations have been produced of some specients of saprophytic cocci (pediococci, aerococci).
Останшми роками спостертаеться наростан-ня частоти важких шфекцш, спричинених грам-позитивними каталазо-негативними коко-вими мшрооргашзмами, яю рашше не урахову-валися при видшенш культур збудниюв. Зсуви в iмуннiй систем^ гомеостатичш порушення в макрооргашзм^ а також вплив екологи, що зм> нюеться, навколишнього середовища ведуть до шфекцш, що викликаються, в основному, мш-рооргашзмами, що вважалися непатогенними. До таких мiкроорганiзмiв вщносяться грам-позитивш коки, що мають слабокаталазну ак-тившсть, або е каталазо-негативними. Урахо-
вуючи, що щ мшрооргашзми викликають важкi захворювання у людей з порушеннями iмунноï системи, ендокардити, нефрити, остеомiелiти та iн., в практищ виникае необхiднiсть ïx raï iдентифiкацiï та диференцiацiï. Це усклад-нюеться постiйною появою нових родiв у цiй групi мiкроорганiзмiв, додаванням нових вцщв i рiзновидiв, а також рекласифшащею вже вщ-критих родiв i видiв. У втизнянш лiтературi практично вiдсутнi вiдомостi про щ мшроор-ганiзми, що робить неможливим встановлення iстинного етiологiчного чинника важких захво-рювань.
Група грам-позитивних каталазо-негативних коюв мютить 12 (включаючи рiд Streptococcus) основних родiв, яю вже поповнюються новими.
Мшрооргашзми, клiтини яких розташованi ланцюжками, вщносяться до родiв:
- Globicatella [43];
- Lactococcus [37];
- Leuconostoc [46];
- Vagococcus [31].
Мшрооргашзми, клггини яких розташоваш парами або тетрадами вщносяться до родiв:
- Gemella [49];
- Helcococcus [61];
- Pediococcus [33];
- Tetragenococcus [33].
Представники родiв:
- Aerococcus [38];
- Alloiococcus [27];
- Stomatococcus [70], -
також мають розташування кттин парами i тетрадами i мають слабу псевдо-каталазну ак-тивнють. Представники родiв усерединi ще! групи розрiзняються за:
- продукцieю пдролази L-пiролiдонiл-ß-нафтiламiда (L-pirrolidonyl-ß-naphtylamide; PYR) i лейцин амiнопептiдази (LAP);
- здiбнiстю гiдролiзувати ескулiн у присут-ност солi жовчi;
- здiбнiстю продукци газу з глюкози;
- здiбнiстю рости у присутностi 6,5-вщсот-кового NaCl;
- наявнiстю або вщсутнютю зростання при 10 та 45°C;
- рухливiстю;
- чутливiстю до ванкомщину.
Lactococcus spp. Грам-позитивнi клггини розташованi парами i ланцюжками, не мають каталазно! активностi. Труднощi у диференщю-ваннi лактококiв вiд стрептокоюв i вiд ентеро-кокiв призводять до помилково! штерпретаци результатiв по щентифшаци клiнiчних штамiв лактококiв, що веде до невiрноl оцiнки ктшч-но! ролi цих бактерiй. J. A. Elliott et al [37] ви-вчили фенотишчш характеристики лактокоюв, iзольованих з кровi пацieнтiв з шфекщями се-чових шляхiв, i культур, iзольованих з ран очей. Три культури були iзольовано з кровi пацieнтiв з ендокардитом.
Рiд Lactococcus включае коки серогрупи «N», якi продукують молочну кислоту як головний продукт бродшня. Вони можуть бути помилково прийняти за ентерококи, але вiдрiзняють-
3-4 (11)' 2008
ся вщ них антигенною структурою i меншою здатнiстю рости при 45°C. Змют «Г + Ц»-пар у представниюв цього роду складае 38-40 % мо-лекулярно! маси. Рщ мiстить сiм рiзновидiв i пiдрiзновидiв:
- L. lactis subspp. lactis;
- L. cremoris;
- L. hordinae;
- L. garvieae;
- L. plantarum;
- L. raffinolactis;
- L. xylosis, -
яю можна диференщювати з використанням проб на утворення кислоти при зростанш на вуглеводах, на тдстав гiдролiзу арпшну i гшу-рату, продукци PYR i ацето!ну (VP реакцiя) [69]. Коки звичайно присутнi у навколишньому сере-довищi, продовольствi та рослинностг 1снують декiлька повiдомлень про шфекци, викликанi членами цього роду, включаючи !х виявлення в кровi, та шфекци сечового тракту [37, 52]. Бшь-шiсть iнфекцiй викликають L. lactis subsp. lactis або L. garvieae [32]. Описаш олнонуклеотидш проби для щентифшаци деяких членiв цього роду [45, 66] i схеми щентифшацп членiв цього таксона [36, 38, 41, 65]. Труднощi диференща-цп двох рiзновидiв, iзольованих при людських iнфекцiях, з використанням «API Rapid Strep identification system» i звичайних теспв були розглянутi Elliott at al [37]; вони знайшли, що ш звичайна тест система, ш «API Rapid Strep identification system» не могли диференщювати два рiзновиди i рекомендували для ще! цiлi порiвняння електрофоретичних зразюв бiлкiв цшо! клiтки.
Globicatella. Рщ Globicatella, описаний Collins at al [43], мютить один вид - Globicatella sanguis. Штами цього роду нагадують стрепто-коки, що зеленять, по типу колонiй та шшим характеристикам. Вони "PYR''-позитивш i "LAP"-негативнi, можуть рости при вмют в живильно-му середовищi 6,5 % NaCl i чутливi до ванком> цину. Фiлогенетично рщ Globicatella близький до роду Aerococcus; «Г+Ц»-вмют типового шта-му дорiвнюе 37 mol % [43]. Globicatella sanguis, единий рiзновид в роду Globicatella був iзоль-ований вщ пацiентiв з бактерiемiею, шфекщею сечових шляхiв i менiнгiтом [42-44, 53].
Leuconostoc spp. Vancomycin-стшкi мшроор-ганiзми: Leuconostoc та Pedio^^us spp, - були видшеш з клшчних зразкiв з середини 1980-х рр. Handwerger at al [46] вщзначили, що до ш-
фекци веде:
- попршення захисних сил оргашзму;
- швазивш процедури, що порушують зов-шшнш покрив;
- шлунково-кишковi порушення;
- попередне антибiотичне лiкування.
Вони також вщзначили нахил до бактерiемil серед новонароджених, з причини контамша-ци немовлят леуконостоками при проходженнi материнського статевого тракту. Леуконостоки також вид^лися вiд пацiентiв з бакгерiемiею, iзолювалися з цереброспинально! рiдини, оче-ревинного ексудату i ран [46].
Рщ Leuconostoc включае гетероморфнi коко-бацили, якi вiдiграють важливу роль у збере-женнi та пiдготовцi деяких ферментуемих хар-чових продуктiв [66], тодi як деякi викликають захворювання у людини [54]. Вмiст «Г+Ц»-пар у членiв роду дорiвнюе 38-44 % молекулярно! маси. Члени роду Leuconostoc:
- L. citreum^;
- L. lactis^;
- L. mesenteroides;
- L. pseudomesenteroides;
- L. paramesenteroides, -
видшяються з рослинних матерiалiв, молока, продукпв бродшня (типу вина i ковбасного фаршу). Деяк штами використовуються, як стар-товi культури при обробщ сировини в молочнiй та шших видах харчово! промисловостi [70].
Вищезгадаш культури роду Leuconostoc були iзольованi з патологiчного матерiалу при широкому колi людських iнфекцiй. Через природну стiйкiсть представникiв цього роду до ванко-мiцину, леуконостоки викликають серйозш ш-фекци у iмуно-компромiсних господарiв; тому iдентифiкацiя культур Leuconostoc ютотна для призначення правильного антибактерiально-го лiкування. Таксономiя i ктшчне значення Leuconostoc spp. розглянутi у [38, 60, 62, 65, 72].
Леуконостоки вiдрiзняються вщ ентерококiв i лактококiв природною стiйкiстю до ванкомщи-ну (М1К > 2000 ^1тР) [55, 56]. 1х колони подiбнi колонiям стрептококiв, що зеленять [29]. Штами леуконостоюв продукують С02 при зростан-нi на середовищах з глюкозою, негативнi по ар-гiнiндегiдролазi, «РУК»- i ^АР»-тестам. 31 % штамiв з клiнiчних джерел реагуе з групою «О» антисироватки [38]. Схеми щентифшаци члешв цього роду описаш у [36, 38, 39, 65].
Недавно таксономiя роду тддалася змiнам. На основi числово! таксономи, клiтинного жир-
но-кислотного аналiзу i ДНК-ДНК пбридизаци, були описаш два HOBi рiзновиди, iзольованi з охолодженого м'яса:
- L. gelidum;
- L. сamosum.
На основi числового аналiзу розчинних зразюв бiлка клiтки i «ДНК-ДНК»-пбридиза-цп, був описаний новий рiзновид, видiлений з сирого молока з Аргентини, - L. аrgentinum. Collins at al [72] запропонували вщнести L. paramesenteroides до нового роду Weissella. Було також запропоновано, щоб L. oenos, ключовий оргашзм у перетворенш яблучно! кислоти в мо-лочну при бродiннi вина було перемщено в новий рiд, Oenococcus.
Vagococcus spp. У рщ Vagococcus [31] були включен жвавi лактококи, що реагують з групою "N" антисироватки, з вмютом «Г+Ц»-пар - 33,6 % молекулярно! маси. Було описано два рiзновиди:
- V. fluvialis;
- V. salmoninarum.
Культури V. fluvialis щодо сво!х властивос-тей: фенотипiчних [38] i генетичних [31], - на-гадують членiв роду Enterococcus, реагуючи позитивно з "AccuProbe Enterococcus"- тест, але, на вщм^ вiд Enterococcus spp., вони погано ростуть при 45°C. Штами V. fluvialis рщко вид> ляються вщ хворих. Культури iншого рiзновиду, V. salmoninarum, iзольованi вiд риб, - нерухом^ не ростуть при 40°C i продукують H2S. Розроб-лено схеми для диференщювання членiв цього роду вщ iнших грам-позитивних коюв [38, 76]. Описано видiлення вагокоюв при ураженнях парадонту [31].
Клики органiзованi в парах або тетрадах, без каталазно! активностi.
Gemella spp. G. haemolysans був iзольований, як хвороботворний мшрооргашзм:
- при ендокардит та менiнгiтi [49];
- вщ хворих з пухлиною легенiв [63];
- вщ пацieнта з тотальною артропласпею ко-лiна.
1нший, описуваний у наш час, член цього роду G. morbillorum був iзольований з кров^ ди-хально!, сечостатево! системи, рани, абсцесу i при шфекцп артерiовенозного шунту [38].
Рщ Gemella мiстить 2 види:
- G. haemolysans, ранiше класифiкований, як Neisseria haemolysans;
- G. morbillorum, рашше класифшований, як:
1) Micrococcus sp.;
2) Diplococcus morbillorum;
3) Peptostreptococcus morbillorum;
4) Streptococcus morbillorum.
Фшогенетичш вщносини мiж двома видами
та шшими грам-позитивними бактерiями були вивчеш i ктшчне значення цих двох вцщв роз-глянуто у [38]. Рщ мiстить грам-позитивнi коки, якi можуть рости в аеробних (G. haemolysans) або строго анаеробних (G. morbillorum) умовах. Також було показано, що вирощування в атмо-сферi при 10-вiдсотковому вмют CO2 е оп-тимальним для зростання обох видiв. Вмiст «Г+Ц»-пар становить вiд 30 до 33,5 mol%. G. haemolysans може мати грамм-мшливе або грам-негативне забарвлення. Культури обох вцщв ростуть бiдно з мшливим гемолiзом, за-лежним вщ виду кровi (вiвця або кшь). Бшь-шiсть культур позитивнi по «LAP»- або «PYR»-тестах при масивному шокулюванш. Спостер> гаеться рiзниця мiж результатами цих тестiв при використовуванш комерцiйних наборiв i пробiрними тестами [38]. Обидва вида важко вiдрiзнити за живильними потребами вщ стреп-тококiв. Описанi схеми вщмшносп членiв цього роду вiд шших грам-позитивних кокiв [36, 38, 65]. Було запропоновано створення нового роду Dolosigranulum на тдсташ вивчення 16S rRNA двох Gemella-подiбних штамiв з клшчних дже-рел [59]
Helcococcus spp. Описано тшьки один вид у роду Helcococcus - це Helcococcus kunzii [61]. 1зольоваш культури за сво!ми властивостями схожi на види Aerococcus spp, але вiдрiзняють-ся вiд них по зростанню на кров'яному агарг Штами Helcococcus ростуть поволi i форму-ють маленью негемолiтичнi вiриданс-подiбнi колони. Зростання колонш Helcococcus значно стимулюеться сироваткою або Tween-80.
Штами Helcococcus були iзольованi iз змiша-них культур з ран, переважно, ран ступень, язв i з гншних мас грудей, з шфшованих сальних кiст [51, 61, 58]. 1зольоваш культури Helcococcus "PYR''-позитивш i "LAP''-негативш, чутливi до ванкомiцину i мiстять «Г+Ц»-пари вiд 29,5 до 30,0 mol %. Члени роду фшогенетично пов'язанi з аерококами, стрептококами та шшими катала-зо-негативними, факультативно-анаеробними, грам-позитивними мшрооргашзмами з низьким змютом «Г+Ц»-пар [61]. Отже, клшчне значення Helcococcus важко визначити, оскшьки вiн може бути присутнш просто, як мшрооргашзм, який колонiзуе рани.
3-4 (11)' 2008
Pediococcus spp. Рщ Pediococcus з вмютом «Г+Ц»-пар вiд 34 до 43 mol % мютить 5 видiв, асоцшованих з молочно-кислою ферментацiею овочiв, пивним суслом i сиром:
- P. acidilactici;
- P. damnosus;
- P. dextrinicus;
- P. parvulus;
- P. pentosaceus.
Iзольованi культури позитивнi по «LAP»- та «жовч-ескулш»-тестам i негативш по «PYR»-тесту. Деякi штами використовуються, як стар-товi культури при силосуванш i для ряду фер-ментуемих фаршей [35]. Один вид (P. damnosus) е важливим чинником псування пива [62]; два вида (P acidilactici, P. pentosaceus) були iзольо-ваш вщ людей [74]. Фшогенетичш вщносини мiж родами були обговореш Collins at al [33].
Природна стшкють до ванкомщину i наяв-нiсть у бшьшосп штамiв, iзольованих вiд люди-ни, антигену групи "D" вимагае !х правильно! iдентифiкацil. Диференцiацiя усерединi роду базуеться на клiнiчних лабораторних тестах, що використовуються, а саме:
- продукщя кислоти з вуглеводiв;
- здатнють зростання на живильних середо-вищах при 6,5-вiдсотковому вмiстi NaCl.
У харчовш мiкробiологil враховуеться здатнють педюкоюв рости при низьких pH. Схеми вiдмiнностi роду вщ iнших родiв i вiдмiнностi вцщв усерединi роду розглянуто в [38, 39, 65].
Клшчне значення Pediococcus spp. не яскра-во виражено. Mastro et al [74] не могли знайти жодного певного синдрому, пов'язаного з вид> ленням Pedio^ccus а^^^Ы з культур кровi у дев'яти випадках, якi вони розглядали. Вони зробили висновок, що, тодi як цей оргашзм може бути опортунютичним агентом захворювання у пащенпв з придбаним iмунодефiцитом, для з'ясування його ктшчного значення необхiднi додатковi дослiдження. Недавнi повiдомлення торкаються P. acidilactici, як причини сепсису i абсцесу печшки [67, 68].
З педюкоюв розроблено пробiотичний препарат, що знайшов застосування у ветеринарп [48].
Tetragenococcus spp. Рiд Tetragenococcus мютить один вид - Tetragenococcus halophilus [33]. Цей вид був рашше включений в рщ Pediococcus, хоча вш i чутливий до ванкомщину. Вш нагадуе Pediococcus spp., будучи пози-тивним в "LAP"- та «жовч-ескулiн»-тестi, але
е негативним по "PYR''-тесту. Bmíct «Г+Ц»-пар коливаеться вiд 34 до 36 mol %. Представни-ки роду Tetragenococcus мають властивосп, що вiдрiзняють 1'х вiд аерокоюв i педiококiв [33,73]. Мiкроорганiзм вадграе важливу роль при фер-ментацп со! [70].
Клiтки розташованi парами i тетрадами, Í3 слабою каталазною активнiстю.
Aerococcus spp. Iсторiя вщкриття, класиф> кацiя i клiнiчне значення роду Aerococcus шдсу-мованi Facklam, Elliott [38]. Культури, вiднесенi до цього роду, характеризуются вiдсутнiстю або слабою каталазною актившстю, не мютять цитохромiв, мають вмiст «Г+Ц»-пар вщ 35 до 40 mol %. Описано 5 видiв аерококiв:
- A. viridans [77];
- A. urinae [25, 28];
- А. urinaehominis;
- А. urinaeequi;
- А. sanguinicola;
- А. christensenii.
Вони вiдрiзняються по реакщях у «LAP»- i «Р7Л»-тестах. Collins et al [33, 61] розташува-ли 1'х у рiзних групах фшогенетичного дерева, базуючись на послщовносп гешв 165" rRNA. Christensen et al [25] описали ескулш-позитив-ний бютип A. urinae. Описана схема вщмшност роду Aerococcus вiд iнших родiв i видiв усере-динi роду [38, 39, 65].
Аерококи е контамшантами клшчних культур, в окремих повiдомленнях вiдзначена ютот-на клшчна роль цих органiзмiв у виникненш ендокардиту i бактерiемil [34, 50, 57]. Новий вид Aerococcus, Aerococcus urinae [28] було недавно розглянуто, як хвороботворний мшрооргашзм у пащенпв, схильних до шфекци сечових шляхiв [26].
Вченi Кафедри мшробюлоги Дшпропет-ровсько! медично! академи вивчили групу грам-позитивних каталазо-негативних коюв, що вхо-дять до складу мiкробiоценозiв шкiри i слизува-тих оболонок практично вшх нестерильних по-рожнин людини i тварин, продукуючих активнi форми кисню, та 1'х стiйкiсть до окислювачiв [2, 9-11, 18, 19, 23, 24]. Було показано, що щ мшро-оргашзми мають широкий спектр антагонютич-но! активностi [1, 21], на яку впливають рiзнi метаболиты, у тому чи^ i галогени [3, 4, 15]. Дослщження дозволили вiднести видшеш коки до роду Aerococcus, виду Aerococcus viridans, варiанту Aerococcus viridans var. saprophyticus з причини повно1' вщсутносп патологiчних змiн
у експериментальних тварин при доктшчних випробуваннях i у людей при ктшчних випро-буваннях [5, 6, 8]. Проведеш випробування дозволили створити новий пробютичний препарат - «А-бактерш» [3, 14, 20, 22], який мае широк показання до застосування [7, 12, 13, 17].
Alloiococcus spp. Alloiococci були iзольованi з рщини середнього вуха у дггей з хрошчним отитом. Виявлення внутршлпинних алоiкокiв та ютотного рiвня лейкоцитiв у рщиш середнього вуха дозволило Faden та Dryja [50] припусти-ти, що Alloiococcus spp. вщпрае патогенну роль у виникненш хрошчного отиту.
Рщ Alloiococcus мiстить тiльки один вид, Alloiococcus otitis [27], перейменований як A. otitidis [75]. 1зольоваш культури, вщнесеш до цього роду, е строго аеробними коками, як поволi ростуть, дають слабокаталазну реакщю, але не мiстять цитохромiв. Члени роду мютять «Г+Ц»-пари - вщ 44 до 45 mol %. Штами дуже поволi ростуть у живильних середовищах, що мiстять 6,5% NaCl, позитивнi щодо тестiв "LAP" i "PYR', чутливi до ванкомiцину, не продукують газ при зростанш на глюкозi i не утворюють кислоти з вуглеводiв.
Bosley et al [30] описали 19 iзольованих культур цього виду iз зразкiв рiдини вуха. Культури алошоюв добре ростуть у бульйош серцево-мозкового екстракту, збагаченого 0,07 % лецип-ну i 0,5 % Tween 80. Хоча щ види розташоваш усерединi грам-позитивних бактерiй, що мiстять низьку кшькють «Г+Ц»-пар, генеалогiчно вони вiдрiзняються вщ аерококiв i стрептококiв[27].
Stomatococcus spp. Повщомлення Rubin et al [64] про ендокардит, викликаний Micrococus mucilaginosus, подае першу зареестровану хворобу, викликану мшрооргашзмом, який мае в даний час iм'я Stomatococcus mucilaginosus. Численш повiдомлення про шфекци, викликаш цим мiкроорганiзмом, почали з'являтися iз се-редини й до кшця 1980-х рр. McWhinney et al [70] та Ascher et al [47] зробили огляд випадюв iнфекцiй, викликаних Stomatococcus spp, до яких вщносяться:
-ендокардит;
- бактерiемiï;
- внутрiшньосудиннi iнфекцiï, викликаш ка-тетеризацiею;
- менiнгiти;
- перитошти, -
i вiдзначили, як супроводжуючи чинники:
- нейтропенiю;
- присутнють чужорщного тша;
- хвороби клапашв серця;
- внутрiшньовенне використовування нарко-тикiв.
Порушення слизуватих оболонок ротово! порожнини, iмовiрно, вiдiграе роль у розпов-сюдженнi стоматококiв з !х нормального сере-довища проживання у внутрiшнi середовища макроорганiзму.
Обговорення. У результат проведеного аналiзу можна зробити висновок, що на ареш шфекцшно! патологи з'явилася нова група мш-роорганiзмiв, на яку рашше не звертали увагу нi мшробюлоги, нi клiнiцисти - грам-позитивнi, каталазо-негативш коки, що часто е сшвчлена-ми мiкробiоценозiв слизистих оболонок i шю-ри людини i тварин. Ц мiкроорганiзми часто видiляються в монокультурах та iз змiшаних культур при тяжких запальних захворюваннях внутршшх органiв, сепсисi.
Незважаючи на !х широке представництво у зовнiшньому середовищi, немае доказiв зара-ження людини пов^ряно-краплинним або ал> ментарним шляхом. Не доведена також передача цих шфекцшних агентов вiд людини людиш. Разом з тим, кшькють публiкацiй про видшен-
Л1ТЕРАТУРА
1. Антагошстична актившсть пробiотикiв по вщношенню до N. meningitides / С.А. Рижен-ко, К.П. Вайнер, О.В. Дробот та ш. // Медич-нi перспективи. - 2007. - № 2. - С. 7-9.
2. Видова структура роду Аерокоюв / Г.М. Кременчуцький, Л.Г. Юргель, Д О. Степанський та ш. / «Актуальш проблеми екологи мшро-органiзмiв»: Наук.-практ. конф. - 2007. - Тез. доп. - Т., 2007. - С. 41-43.
3. Вплив галогешв на антагошстичну актившсть аерокоюв / Г.М. Кременчуцький, Л.Г. Юргель, С.1. Вальчук та ш. // Biomedical and biosocial anthropology. - 2006. - № 6. -C.79-82.
4. Вплив галогешв на антагошстичну актившсть продуцентов вщновлених форм кисню / С.А. Риженко, С.1. Вальчук, Д.О. Степанський та ш. // Медичнi перспективи. - 2007. - № 1. -С. 12-16.
5. Вплив пробютику «А-бактерин» на мшробю-ту кiшечника поросят /С.А. Риженко, Г.М. Кременчуцький, О.В. Дробот та ш. // Медич-ш перспективи. - 2008. - № 3. - С. 5-8.
6. Вплив рщкого пробютику «А-бактерин» на мшробюту кишечника / С.А. Риженко, Г.М.
3-4 (11)' 2008
ня описаних культур коюв з ктшчних зразюв зростае. У бшьшосп публшацш наголошуеть-ся, що грам-позитивнi каталазо-негативш коки видшяються вiд хворих з порушеннями iмунно-го статусу, або при захворюваннях, провщних до цих порушень.
Спроби змоделювати патологiчнi процеси у тварин, використовуючи видiленi вщ людини культури кокiв, не увшчалися успiхом. Мабуть, основним джерелом уражень е коки з власних бiоасоцiацiй людини при певних станах, що ранiше не спостериалося. Таким чином, варто припустити, що, у зв'язку iз змшами iмунного статусу популяцil людей, ми знаходимося у початку широкого розповсюдження ендогенних захворювань, викликаних грам-позитивними каталазо-негативними коками розглянутих у ць-ому оглядi родiв.
Даний огляд мае на меп привернути увагу вiтчизняних мшробюлопв i клiнiцистiв до проблеми, з якою вони, практично, не знайомг Разом з тим, хотшося б вщзначити багаторiчну роботу в цш областi учених Кафедри мшробюлогп Днiпропетровськоl медично! академи, якi видi-лили i вивчили сапрофггний варiант A. viridans i створили унiкальний препарат «А-бактерин».
Кременчуцький, М.О. Бредихша та iн. // Ме-дичнi перспективи. - 2008. - № 2. - С. 47-50.
7. Комплексне лiкування потерпших з отка-ми II-IIIa ст. та площею до 15 % поверхш тша / СХ Климнюк, Б.Б. Бiгуняк, Г.М. Кременчуцький та ш. / Iнформацiйний лист. -2008. - № 157. - C. 1-4.
8. Кошевая И.П. Сравнительная характеристика условно-патогенной микрофлоры при дисбиотических нарушениях кишечника /И.П. Кошевая, Д.А. Степанский, Л.О. Прядко / «Еколопчш проблеми техногенно-навантажених регюшв»: Мiжнар. наук.-практ. конф. - Тези доп. - Дншропетровськ, 2008. - С. 30-32.
9. Кременчуцкий Г.Н. Влияние Селена на биологические свойства грам-положитель-ных каталазо-отрицательных кокков рода Aerococcus / Г.Н. Кременчуцкий, С.А. Ры-женко, Л.Г. Юргель и др. // XV Междунар. конф., 31 мая - 9 июня 2007 г. - Тез. докл. - Я.-Г., 2007. - С. 335-337.
10.Кременчуцкий Г.Н. Идентификация и дифференциация грамположительных, катала-зоотрицательных кокков, выделенных из ор-
ганизма человека / Г.Н Кременчуцкий, С.А. Рыженко, Л.Г. Юргель и др. / «Новые информационные технологии в медицине, биологии, фармакологии и экологии»: XIV Между -нар. конф., 31 мая-9 июня 2006 г. - Тез. докл. -Я.-Г., 2006. - С.291-292.
11. Кременчуцкий Г.Н. Морфофункциональная изменчивость Aerococcus viridans / Кременчуцкий Г.Н., Юргель Л.Г., Вальчук СИ. и др. / «Мшробш бютехнологи»: Мiжнар. наук. конф. 11-15 вересня 2006 р. - Тези доп. - О., 2006. - С.12.
12.Кременчуцкий Г.Н. Явление транслокации E.coli [Hem + Str-r] / Г.Н. Кременчуцкий, С.А. Рыженко, Л.Г. Юргель и др. / «Новые информационные технологии в медицине, биологии, фармакологии и экологии»: XVI Междунар. конф., 31 мая-9 июня 2008 г. -Тез. докл. - Я.-Г., 2008. - С.250-251.
13 Молчанов Р.Н Профилактика рака мочевого пузыря в эксперименте с использованием А-Бактерина / Р.Н. Молчанов, А.С. Короленко, Г.Н. Кременчуцкий и др. / «Ешдемюлопя, сучасш методи дiагностики та профшактики гострих шфекцш дихальних шляхiв»: Наук-практ. конф., 7-8 лютого 2007 р. - Тези доп.
- К., 2007. - С. 133-134.
14.Патент 80892 Укра!на, МПК (2006) C12N 1/02, C12/R 1/00. Споаб визначення оксидно! активност мiкроорганiзмiв / Г М. Кремен-чуцький, Д О. Степанський, Л.В. Хшько. -№ а 2006 00328; 3аяв.13.01.2006. Опубл. 12.11.07. - Бюл. № 18. - 4 с.
15.Патент 85272 Украша, МПК (2006) d2N 1/04, C12P 1/04. Спосiб одержання рщкого пробютика з аерокоюв / Г.М. Кременчуцький, С.А. Риженко.-№ а 200702466; 3аяв.06.03.07. 0публ.12.01.09. - Бюл. № 1. - 4 с.
16.Принципи конструювання рщких пробюти-юв iз мiкроаерофiлiв / С.А. Риженко, Г.М. Кременчуцький, М.О. Бредихша та iн. // Ме-дичш перспективи - 2007. - № 2. - C. 36-40.
17.Пробготики - препарати для корекци дис-бактерiозiв шкiри / С.1. Климнюк, Г.М. Кременчуцький, О.В. Покришко та iн. // Фарма-цевтичний часопис. - 2007. - № 1. - С. 73-79.
18. Продукщя пероксиду водню бактерiями ро-тово! порожнини людини / Г.М. Кременчуцький, 1.П. Кошова, Л.Г. Юргель та iн. / Фак-тори експериментально! еволюцii органiзмiв.
- Т. З. - К.: ЛОГОС, 2006. - С. 595 - 599.
19.Продуценти активних форм кисню у ро-товiй порожниш людини / О.В. Шарун,
Д.О. Степанський, А.Ю. Кондрат'ев та ш. / «Епiдемiологiя, сучаснi методи дiагностики та профiлактики гострих iнфекцiй дихальних шляхiв»: Наук.-практ. конф., 7-8 лютого 2007 р. - Тези доп. - К., 2007. - С. 144.
20. Риженко С.А. Технолопя одержання рщ-кого пробютику з аерокоюв / С.А. Риженко, Г.М. Кременчуцький, М.О. Бредихша // Annals of Mechnicov Institute. - 2006. - No 4. - P. 23-28.
21.Риженко С.А. Цитопатична дiя пробютич-ного мкрооргашзму Aerococcus viridans на культуру клгтин / С.А. Риженко, Г.М. Кременчуцький, М.О. Бредихша та ш. / «Ешдемюлопя, сучасш методи дiагностики та профшактики гострих шфекцш дихальних шляхiв»: Наук.-практ. конф., 7-8 лютого 2007 р. - Тези доп. - К., 2007. - С. 137-138.
22.Рыженко С.А. Динамика накопления биомассы аэрококков в жидкой питательной среде / С.А. Рыженко, Т.В. Дикленко, Е.В. Дро-бот и др. / «Ешдемюлопя, сучасш методи дiагностики та профшактики гострих шфекцш дихальних шляхiв: Наук.-практ. конф., 7-8 лютого 2007 р. - Тези доп. - К., 2007. -С. 136-137.
23.Тищенко А.П. Антибактериальные свойства активированных под действием контактной неравновесной плазмы водных растворов / А.П. Тищенко, А.А. Пивоваров, Г.Н. Кре-менчуцкий // Вопросы химии и химической технологии. - 2007. - № 2. - С. 61-68.
24Юргель Л.Г. Визначення токсичност вод-них середовищ / Л.Г. Юргель, 1.П. Кошова, С.А. Риженко та ш. / «Сучасш проблеми еш-демюлоги, мшробюлоги та ппени»: Конф. 5-6 травня 2006 р. - Тези доп. - Л., 2006. -С. 232-234.
25. Aerococcus urinae: intraspecies genetic and phenotypic relatedness /J.J. Christensen, A.M. Whitney, L.M. Teixeira et al. // Int. J. Syst. Bacteriol. - 1997. - Vol. 47. - P. 28-32.
26. Aerococcus--like organism, a newly recognized potential urinary tract pathogen / J.J. Christensen, H. Vibits, J. Ursing et al. // J. Clin. Microbiol. -1991. - Vol. 29. - P. 1049-1053.
27. Aguirre M., Collins M.D. Phylogenetic analysis of Alloiococcus otitis gen. nov., sp. nov., an organism from human middle ear fluid // Int. J. Syst. Bacteriol. - 1992. - Vol. 42. - P. 79-83.
28. Aguirre M., Collins M.D. Phylogenetic analysis of some Aerococcus-like organisms from urinary tract infections: description of
Aerococcus urinae sp. nov. // J. Gen. Microbiol.
- 1992. - Vol. 138. - P. 401-405.
29.Buu-Hoi, Branger A.C., Acar J.F. Vancomycin-resistant streptococci or Leuconostoc spp. // Antimicrob. Agents Chemother. - 1985. - Vol. 28. - P. 458-460.
30.Characterization of ear fluid isolates of Alloiococcus otitidis from patients with recurrent otitis media / G.S. Bosley, A.M. Whitney, J.M. Pruckler et al // J. Clin. Microbiol. - 1995. -Vol. 33. - P. 2876-2880.
31.Characterization of the First Oral Vagococcus Isolate from a Root-Filled Tooth with Periradicular Lesions / A. Al-Ahmad, K. Pelz, J.F. Schirrmeister et al // Curr. Microbiol. - 2008.
- Vol. 57. - P. 235-238.
32. Collins M.D., Pigott N.E., Facklam R.R. Differentiation of Lactococcus lactis and Lactococcus garvieae from humans by comparison of whole-cell protein patterns // J. Clin. Microbiol. - 1991. - Vol. 29. - P. 27312734.
33.Collins M.D., Williams A.M., Wallbanks S. The phylogeny of Aerococcus and Pediococcus as determined by 16S rRNA sequence analysis: description of Tetragenococcus gen. nov. // FEMS Microbiol. Lett. - 1990. - Vol. 70. -P. 255-262.
34. Colman G. Aerococcus-like organisms isolated from human infections // J. Clin. Pathol. - 1967.
- Vol. 20. - P.294-297.
35. Colman G., Efstratiou A. Vancomycin-resistant leuconostocs, lactobacilli and now pediococci // J. Hosp. Infect. - 1987. - No 10. - P. 1-3.
36. Description and evaluation ofthe semiautomated 4-hourrapid ID 32 Strep methodforidentification of streptococci and members of related genera / J. Freney, S. Bland, J. Etienne et al / J. Clin. Microbiol. - 1992. - Vol. 30. - P. 2657-2661.
37. Differentiation of Lactococcus lactis and Lactococcus garvieae from humans by comparison of whole-cell protein patterns / J.A. Elliott, M.D. Collins, N.E. Pigott et al / J. Clin. Microbiol. - 1991. - Vol. 29. - P. 2731-2734.
38.Facklam R., Elliott J.A. Identification, classification, and clinical relevance of catalase-negative, gram-positive cocci, excluding the streptococci and enterococci // Clin. Microbiol. Rev. - 1995.- No 8. - P. 479-495.
39.Facklam R., Hollis D, Collins M.D. Identification of gram-positive coccal and coc-cobacillary vancomycin-resistant bacteria // J. Clin. Microbiol. - 1989.- Vol. 27. - P. 724-730.
40.Faden H., Dryja D. Recovery of a unique bacterial organism in human middle ear fluid and its possible role in chronic otitis media // J. Clin. Microbiol. - 1989. - Vol. 27. - P. 24882491.
3-4 (11)' 2008
41.Garver K.I., Muriana P.M. Detection, identification and characterization ofbacteriocin-producing lactic acid bacteria from retail food products // Int. J. Food Microbiol. - 1993. - Vol. 19. - P. 241-258.
42.Globicatella bacteraemia identified by 16S ribosomal RNA gene sequencing / S.K. Lau, P.C. Woo, N.K. Li et al // J. Clin. Pathol. - 2006.
- Vol. 59. - P. 303-307.
43.Globicatella sanguis gen. nov., sp.nov., a new Gram-positive catalase negative bacterium from human sources / M.D. Collins, M. Aguirre, R.R. Facklam et al // J. Appl. Bacteriol. - 1992. - Vol. 73. - P. 433-437.
44. Globicatella sulfidifaciens sp. nov., isolated from purulent infections in domestic animals / M. Lefebvre, J. Vancanneyt, L.A. Swings et al // Int. J. Syst. Evol. Microbiol. - 2001. - Vol. 51.
- P. 1745-1749.
45.In situ identification of lactococci, enterococci and streptococci / C. Beimfohr, A. Krause, R. Amman et al // J. Syst. Appl. Microbiol. -1993. - Vol. 16. - P. 450-456.
46.Infection due to Leuconostoc species: six cases and review / S. Handwerger, H. Horowitz, K. Coburn et al // Rev. Infect. Dis. - 1990. -No 12. - P. 602-610.
47.Infections due to Stomatococcus mucilaginosus: 10 cases and review / D.P. Ascher, C. Zbick, C. White et al // Rev. Infect. Dis. - 1991. - Vol. 13. - P. 1048-1052.
48.Influence of pediococcus-based probiotic on coccidiosis in broiler chickens / S. Lee, H.S. Lillehoj, R. Dalloul et al // Poultry Science. -2008. - Vol. 86. - P. 63-66.
49.Isolement de Gemella haemolysans dans trois cas d'endocardites bacteriennes / R. Chatelain, J. Croize, C.P. Rouge et al // Med. Malad. Infect.
- 1982. - No 12. - P. 25-30.
50. Kern W., Vanek E. Aerococcus bacteremia associated with granulocytopenia // Eur. J. Clin. Microbiol. - 1987. - No 6. - P. 670-673.
51.Life-Threatening Invasive Helcococcus kunzii Infections in Intravenous-Drug Users and ermA-Mediated Erythromycin Resistance / P.C.Y. Woo., H. Tse, S.S.Y. Wong et al // Journal of clinical microbiology. - 2005. - Vol. 43, No 12. - P. 6205-6208.
52.Mannion P.T., Rothburn M.M. Diagnosis of bacterial endocarditis caused by Streptococcus lactis and assisted by immunoblotting of serum antibodies // J. Infect. - 1990. - Vol. 21. - P. 317326.
53.Meningoencephalitis associated with Globicatella sanguinis infection in lambs / A. Vela, I.E. Fernandez, A. las Heras et al / J. Clin. Microbiol. - 2000. - Vol. 38. - P. 42544255.
54. Nosocomial Outbreaks Caused by Leuconostoc mesenteroides subsp. mesenteroides / G. Bou, J.L. Saleta, J.A. Sâez et al / Emerging Infectious Diseases. - 2008. - Vol. 14, No 6. - P. 968-971.
55. OrbergP.K., Sandine W.E. Common occurrence of plasmid DNA and vancomycin resistance in Leuconostoc spp. // Appl. Environ. Microbiol.
- 1984. - Vol. 48. - P. 1129-1133.
56. Orberg P.K., Sandine W.E. Survey of antimicrobial resistance in lactic streptococci // Appl. Environ. Microbiol. - 1985. - Vol. 49. -P. 538-542.
57. Parker M.T., Ball L.C. Streptococci and aerococci associated with systemic infection in man // J. Med. Microbiol. - 1976. - No 9. -P. 275-302.
58. PeelM.M., Davis J.M., Griffin K.J., Freedman D.L. Helcococcus kunzii as sole isolate from an infected sebaceous cyst // J. Clin. Microbiol. -1997. - Vol. 35. - P. 328-329.
59. Phenotypic and phylogenetic characterization of some Gemella-like organisms from human infections: description of Dolosigranulum pigrum gen. nov., sp. nov. / M. Aguirre, D. Morrison, B.D. Cookson et al / J. Appl. Bacteriol. - 1993. - Vol. 75. - P. 608-612.
60. Phenotypic characterization of Leuconostoc species / J.B. Milliere, A.G. Mathot, P. Schmitt et al / J. Appl. Bacteriol. - 1989. - Vol. 67. -P. 529-542.
61. Phylogenetic analysis of some Aerococcus-like organisms from clinical sources: description of Helcococcus kunzii gen. nov., sp. nov. / M.D. Collins, R.R. Facklam, U.M. Rodrigues et al / Int. J. Syst. Bacteriol. - 1993. - Vol. 43. - P. 425429.
62. PriestF.G., Barbour E.A. Numerical taxonomy of lactic acid bacteria and some related taxa // Spec. Publ. Soc. Gen. Microbiol. - 1985. - Vol. 15. - P. 137-163.
63. Pulmonary nodules associated with Gemella bacteremia: CT findings in two chil-dren with osteosarcoma / N.M. Blitman, A.M. Steiner, M.D. Bell et al / J. Thorac. Imaging. - 2007. -Vol. 22, No 2. - P. 182-184.
64. Rubin S.J., Lyons R.W., Murcia A.I. Endocarditis associated with cardiac catheterization due to a gram-positive coccus designated Micrococcus murilaginosus incertaesedis // J. Clin. Microbiol.
- 1978. - No 7. - P. 546-549.
65. Ruoff K.L. Leuconostoc, Pediococcus, Stomato-coccus, and miscellaneous gram-positive cocci that grow aerobically / P.R. Murray, E.J. Baron, M.A. Pfaller, F.C. Tenover, R.H. Yolken: Eds. / Manual of clinical microbiology, 6th ed.
- Washington, D.C.: American Society for Microbiology, 1995. - P. 315-323.
66.Salama M., Sandine W., Giovannoni S. Development and application of oligonucleotide probes for identification of Lactococcus lactis subsp. cremoris // Appl. Environ. Microbiol. -1991. - Vol. 57. - P. 1313-1318. 67.Septicemia and hepatic abscess caused by Pediococcus acidilactici / J.M. Sire, P.Y. Donnio, R. Mensard et al // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. - 1992. - No 11. - P. 623-625. 68.Septicemia caused by vancomycin-resistant Pediococcus acidolactid / C.L. Golledge, N. Stingemore, M. Aravena et al / J. Clin. Microbiol. - 1990. - Vol. 28. - P. 1678-1679.
69. SteidlerL., RottiersP. Therapeutic drug delivery by genetically modified Lactococcus lactis // Ann. N. Y. Acad. Sci. - 2006. - Vol. 1072. -P. 176-186.
70. Stiles M.E., Holzapfel W.H. Lactic acid bacteria of foods and their current taxonomy // Int. J. Food Microbiol. - 1997. - Vol. 36. - P. 1-29.
71.Stomatococcus mucilaginosus: an emerging pathogen in neutropenic patients / P.H.M. McWhinney, C.C. Kibbler, S.H. Gillespieet at al / Clin. Infect. Dis. - 1992. - Vol. 14. - P. 641646.
72.Taxonomic studies on some leuconostoc-like organisms from fermented sausages: description of a new genus, Weissella, for the Leuconostoc paramesenteroides group of species / M.D. Collins, J. Samelis, J. Metaxopoulos et al / J. Appl. Bacteriol. - 1993. - Vol. 75. - P. 595-603.
73.Tetragenococcus koreensis sp. nov., a novel rhamnolipid, producing bacterium / M. Lee, M.K. Kim, M. Vancanneyt et al / Int. J. Syst. Evol. Microbiol. - 2005. - No 55. - P. 14091413.
74. Vancomycin-resistant Pediococcus acidilactici: nine cases of bacteremia / T.D. Mastro, J.S. Spika, P. Lozano et al / J. Infect. Dis. - 1990.
- Vol. 161. - P. 956-960.
75.von Graevenitz A. Revised nomenclature of Alloiococcus otitis // J. Clin. Microbiol. - 1993.
- Vol. 31.- P. 472.
76.Wallbanks S., Williams A.M. 16S Ribosomal ribonucleic acid sequence analyses of lactococci and related taxa. Description of Vagococcus fluvialis gen. nov., sp. nov. / M.D. Collins, C. Ash Jr., A.E. Farrow et al / J. Appl. Bacteriol.
- 1989. - Vol. 67. - P. 453-460.
77. Williams R.E.O., Hirch A., Cowan S.T. Aerococcus, a new bacterial genus // J. Gen. Microbiol. - 1953. - No 8. - P. 475-480.
