CC BY
36Бюлопчт особливосгп та агротехнка вирощування вид1в рослин анюу звичайного, кмину звичайного, кор1андру
посевного, фенхелю звичайного, кропу запашного
Н. П. Костенко, УДК 631.51:631.54:635.75
кандидат шьськогосподарських наук _, t t /J *
сор1нсРГЛинститутекспертизи Ъюлогггш осоолииостг та агро-
ш^ща вирощу&ання (hidi& рослин anicy $(тгашого, кМину ¿вигайного, Kppiandpy поавиого, фенхелю ¿вигайного, кропу Зашитого
У cmammi наведено результаты вивчення агротехнш вирощування пряноароматичних eudie рослин, адаптованих до еколоычних i фунтово-шматичних умов cmenoeoi та nicocmenoeo'i зон Укртни. Основный, передпоавний о6роб1ток фунту, node, догляд за поавами проводили з урахуванням бюлог1чних особливостей eudie рослин.
Ключов1 слова:
пряноароматичш види рослин, ан1с звичайний, кмин звичайний, кор1андр поавний, крт запашний, фенхель звичайний,
агротехнка вирощування.
«Немае росл и ни, яка б не була лкарською»
Значения та використання пряноароматичних вид1в рослин родини зонтичних (селе-рових) (Ар'шсеа, итЬе1Щагеаё).
Окрему групу лкарських рослин становлять пряноароматичш види, яю широко використовують у хар-човш переробнш промисловосп, зокрема у виготовлены ковбасних, хл1бобулочних \ кондитерських ви-роб1в, алкогольних та безалкоголь-них напоУв, у приготуванж овоче-вих \ фруктових маринадш, сухих прянощш до м'ясних \ рибних страв та ¡н. 1х застосовують у невеликих шькостях як натуральж харчов1 приправи, щоб полтшити смак та аромат страв [1, 2]. Висока бактерицидна й антисептична власти-в1сть рослин ц1еУ групи робить Тх незамшними компонентами у кон-сервуванж та збер1ганн1 продукпв харчування [3].
Ниж пряноароматичж види рослин с не менш важливою сировиною також для фармацевтичноТ, медич-ноУ, парфумерноТ промисловостей та ¡нших сфер виробництва. Еф1рж оли, видтеж з наання рослин, мають бактерицидний, болезаспошливий,
седативний, вщхаркувальний та ¡н-ший вплив на оргажзм людини. Так, з плодт (насшня) кропу виробляють добре вщомий серцевий препарат «Анетш». ВЫ допомагае не ильки в1д хронтноУ коронарноУ недостатносп, а й в1д спазм1в оргажв черевноТ порожни ни, особливо при ппоацидних гастритах [4, 5]. Вщзначено позитив-ну д1ю наання полкомпонентних збор1в пряноароматичних видш рослин родини зонтичних у л1ку-ванж дихальних шлях1в при астм, бронхт, пневмонм, туберкульоз1; в л1куванж та профшактиц1 серцево-судинних захворювань; профшакти-ц1 неврозш, безсоння та перевтоми; при судомах рЬного походження; при запалены сечового мпхура та нирковокам'яжй хвороб1 [2, б, 7]. Наання рослин пщвищуе апетит, мае жовчопнну, гепатопротекторну, проносну д1ю, а тому його широко застосовують у л1куванж рвних захворювань шлунково-кишковоУ систем и, зокрема р1зних видш гастритш, гепатитш, а також атонм, диспепсм, метеоризму геморою. Наання спри-яе збшьшенню видшення молока в жшок, яю годують немовлят [6,8,9].
У зеленому лисп та стеблах пряноароматичних видш рослин Mic-титься велика кшьюсть вггамУв С, B1( В2, РР, Р, каротину, мкроелемен-Tie. Цю чудову зелень широко використовують у приготуванж салаив, м'ясних, рибних страв, cyniB, соуав, маринадт i чаю. Вона мае оздо-ровчий та загальнозмщнювальний вплив на оргажзм людини [2, 6].
Особливу роль у профтактищ раку в1д1грають рослини рЬних видш родини зонтичних; Ух використовують для радюпротекторного захисту оргажзму, осшьки вони мають добре виражену антиокси-дантнуд1ю [10,11].
Бюлопчш особливосп пряноароматичних вид1в рослин.
Анк звичайний [Pimpinella ani-sum L.;Anisum vulgare Gaertn.). Сино-жм: ганус. Батьювщина - £гипет, Си-рт. Це однортна трав'яниста рос-лина заввишки 20-80 см. Вибаглива до тепла. Наання ажсу звичайного починае проростати за температу-ри г'рунту 4-5 °С, але дружж сходи з'являються лише при 10-15°С. На
еоРтовивчення#г 2012
та охорона прав на сорта рослин
Бюлопчнп особливосгп та агротехнка вирощування вид1в рослин анюу звичайного, кмину звичайного, кор1андру
nociBHoro, фенхелю звичайного, кропу запашного
початку вегетаци росте дуже по-вшьно [2].
Це вологолюбна ¡ свгглолюбна рослина. Найштенсивжше засвоюе вологу шд час проростання насш-ня та у фаз1 цвтння. Надмфна во-лопсть шд час цвтння спричинюе ураження рослин хворобами, що P¡3ko знижуе врожай. Найкращими фунтами для aHicy звичайного е легю та середньосуглинков1 чорно-земи. Непридатж для нього важю глинист i легю п1щан1 фунти.
Кмин звичайний (Carum carvi L). Chhohím: тимон. Батьшщина - £в-ропа. Кмин звичайний вирощували у КиУвськш Pyci вже в VII ст., а з XVI ст. виготовляли з нього еф1рну ол1ю. Це дворшна трав'яниаа холодоспйка й скоростигла рослина заввишки 3080 см. У перший рк життя розвивае розетку лисшв ¡ коренеплоди, на другий p¡k — kbítkohoche стебло.
Насшня кмину звичайного по-чинае проростати за температури 7-8°С. На початку вегетаци bíh росте дуже повтьно. Сходи з'являються ттьки через 18-25 дн1в Ысля bhcí-вання. Кмин звичайний - волого-любна ¡ свгглолюбна рослина. Добре росте на р1зних типах фунт Непридатш для нього заболочен^ кис л i, пересушеш фунти [12].
Коршндр поавний (Coriandrum sativum). Синожми: кор1андр, собача петрушка, коляндра, коко-риш, кишнець. Зелень корюндру мае назву кшза. Вважаеться од-жею з найдавжших пряних культур Середземномор'я. Одноршна трав'яниста рослина, посухоспйка, але на початку вегетацмного nepi-оду дуже чутлива до нестач1 вологи, вибаглива до освплення, сходи ви-тримують невелик заморозки [13].
Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare Mili). Синожми: Kpin аптеч-ний, Kpin волоський. Стародавня культура Египту ¡ Китаю. Це одно-або дворшна трав'яниста рослина 3Í стеблом заввишки 1,5-2,5 м. Плодоноси™ починае в перший рк життя. Вибаглива до тепла. Насшня фенхелю звичайного починае пророс-
тати при температур! 6-8 °С, дружж сходи з'являються при 20 °С. Добре зимус ильки в гмвденних i захщних районах Украши [4].
Фенхель звичайний - св^лолюб-на культура. Вибаглива до фунтовоТ вологи, особливо шд час проростання насшня ¡ цвтння. Кращ1 Грун-ти - темно-cipi ошдзолеж та окультурен! чорноземи. Важю глинист i заболочен! фунти не придатж для вирощування рослин.
Kpin запашний (Anethum grave-olens L). Синожми: Kpin городжй, копер, цап, шюют, сам1т, кама, тилль, шивит. Культура кропу налшуе тися-чол1ття, походить ¡з Перси, Сх1дноТ 1ндп, Сгипту. Це холодоспйка, скоростигла, свгглолюбна рослина, не вибаглива до умов вирощування, але не витримуе перезволоження Грунту. Насшня проростае при температур! 3°С, молод1 рослини ви-тримують приморозки до б °С [2].
Мета дослщжень - вивчити аг-ротехжку вирощування пряноаро-матичних вид1в рослин aHicy звичайного {Anisum vulgare Gaern.), кмину звичайного (Carum carvi L), KopiaH-дру nociBHoro (Coriandrum sativum L), фенхелю звичайного (Foeniculum vulgare Mili), кропу запашного (Anethum graveolens L.) в умовах сте-noBoi та жостеповоТ зон Украши.
Матер1али i методика проведения дослщжень. Здшснено ана-л1з сортового складу пряноарома-тичних видш рослин, що належать до родини зонтичних (селерових), занесених до Державного реестру copTÍB рослин, придатних для по-ширення в Укра'У, у перюд 20052010 pp. [14-19].
Закладання дослав з формування та дослщження колекцш загальновь домих copTÍB проводили у 2011 р. на сортодослщних станцтх, розмщених в зонах Степу i /licocreny: aH¡c звичайний (Anisum vulgare Gaern.) - на Одеському ДЦЕСР ОдеськоТ обласп, кмин звичайний (Carum carvi L.) - на Вовчансьш ДСДС ХарювськоТ облает!, KopiaHflp поавний [Coriandrum sativum L), фенхель звичайний
(iFoeniculum vulgare Miller.) та Kpin запашний {Anethum raveolens L) -на Жовтневм ДСДС МиколаТвськоТ облаcri. Упродовж вегетацмного пе-рюду Bei дослщження, спостережен-ня, облки та аналЬи здмснювали за загальноприйнятими методиками проведения квал1фкацшноТ експер-тизи copTie [20-24] на вщмшжсть, однорщжсть i стаб1льн1сть та Методикою польового дослщу за редак-щею Б.О. Доспехова [25].
Результати дослщжень та ix об-говорення. В Укра'1'Hi таю види рослин, як aHic звичайний, кмин звичайний, коршндр поавний, фенхель звичайний, Kpin запашний займають незначж nocißHi площк Причиною цього е насамперед обмежежсть науково-популярноТ ¡нформаци про 4i види рослин та вщеутжеть на-уково обфунтованих розробок технологи вирощування у вщповщних фунтово-юиматичних зонах. Тому проведения дослщжень з подаль-шим упровадженням у виробництво агротехжчних cnocoöiB вирощування пряноароматичних культур в умовах степовоТ та лкостепово!' зон Украши сьогодж залишаеться акту-альним.
Найкращими попередниками aHicy звичайного е пар, озим! куль-тури, paHHi npocanHi, зернобобов1, кукурудза на силос. Культура потре-буе високояюсного обробЬку Грунту. Одразу шеля збирання поперед-ника Грунт обробляли дисковим знаряддям на глибину4-6 см, через 2-3 тижж проводили оранку на гли-бину 25-27 см. П1д зяблеву оранку вносили мшеральж добрива (150200 кг/га ам1ачноУ селггри i 200 кг/ га суперфосфату). Гн1й вносили шд попередник. Навесж поле борону-вали у 2-3 слщи.
Вис1вали aHic звичайний овоче-вими ci валка ми рано навеш за схемою 0,45 х 0,20 м. Насшня загортали на глибину 1 см. МУмальна шь-Kicrb нас1ння одного зразка сорту становила 50 г. Параметри дмянки 1,35 х 4,0 м. У Mipy появи бур'яжв проводили досходове та шслясхо-
еоРтовивчення#1' 2012
та охорона прав на сорта рослин
Бюлопчнп особливоси та агротехника вирощування вид1в рослин анюу звичайного, кмину звичайного, кор1андру
пос1вного, фенхелю звичайного, кропу запашного
дове боронування. При появ1 3-4 пар листав проводили боронування на глибину 4-5 см з ждживленням азотними \ фосфорними добривами по 20-30 кг/га. Водночас ¡з бороть-бою з бур'янами проводили фор-мування густоти рослин. За форму-вання розетки у фаз1 вщ 3-4 до 6-7 листав проводили три культиваци в мЬкряддях на глибину 8-10 см.
Збирання врожаю проводили, коли насшня в центральних зонтиках досягло фази восковоТ стиглосп (за побуршня 50-75% зонтиюв). Рос-лини косили у валки та обмолочу-вали через 3-5 джв, коли волопсть насшня знижувалася до 13-15%. Поя збирання насшня тдсушува-ли до вологосн не бтьше 12%.
Кмин звичайний вирощують п1сля удобрених попередникш - озимих культур, картопл1, зернобобових, ку-курудзи, овочш. Якщо попередник не удобрювали, то пщ зяблеву оран-ку вносять 15-20 т/га перегною, 100— 150 кг азотних, 200-250 кг фосфор-них \ 50 кг калмних добрив на 1 га.
Грунт готували одразу ж шеля збирання попередника. Спершу лущили стерню, поим проводили гли-боку оранку на глибину 25-27 см. Ранньою весною проводили боронування Грунту в 1-2 слщи. За появи бур'яжв культивували з одночасним боронуванням на глибину 4-6 см. Сшли навесж стратифкованим або пророщеним насшням. Насшня виавали овочевими авалками на глибину 1,5-2,0 см. МУмальна шь-юсть насшня одного зразка сорту становила 50 г. Параметри дтянки А 1,35 х 1,5 м та В 1,35 х 2,0 м. Схема авби дтянки А 0,45 х 0,01 м та дтянки В 0,45 х 0,20 м.
У перший рк вегетацм здмсню-вали досходове боронування й проводили 4-5 культивацм на глибину 7-10 см. У фаз1 трьох-чотирьох справжжх листав загущеж поави прорщжували, залишаючи на 1 м. рядка в1ам-десять рослин.
На другий р!к навесж поави бо-ронували упоперек рядюв \ шджив-лювали азотними добривами. Шсля
выростання рослин до змикан-ня рядюв прополювали Грунт в1д бур'яжв. Плоди кмину звичайного достигають неодночасно, а стиш -легко обсипаються. Збирання кмину проводили у ранковий час, коли побурто 35-40% плодш. Скошеж у валки рослини обмолочували через два-три дн1. Насшня шдсушували до вологосп10-11%.
Найкращими попередниками ко-р1андру поавного е зайнятий пар, озим1 й зернобобов1 культури. Дтян-ку готували з осенк проводили лущения стерж у 2 слщи на глибину 1012 см та оранку на глибину 25-27 см. Пщ оранку вносили перегжй 1015 т/га. 3 мшеральних добрив вносили сульфат аможю 150-200 кг/га, суперфосфат 200-300 кг/га, калмну аль - 100-150 кг/га. Навесж проводили боронування з культивацию на глибину 6-8 см \ коткування Грунту.
Ояли кор1андр поавний у середин! квтня, коли Грунт прогршея до 8°С. Насшня виавали овочевими авалками на глибину 2,0 см й од-ночасно вносили суперфосфат. М1-жмальна ильмень насшня становила 100 г. Параметри дтянки 2,25 х 2,25 м. Схема авби 0,45 х 0,45 м.
Догляд за поавами полягав у до-сходовому боронуванж на глибину 2-3 см та шькох поясходових розпушувань м1жрядь у м1ру появи 6ур'ян1в. Перший обробток Грунту проводили у фаз1 сход ¡в на глибину
5-6 см, другий - у фаз1 2-3 листав на глибину 7-8 см \ третм - у фаз1
6-7 листав на глибину 8-10 см.
Збирали кор1андр поавний, коли
на рослинах достигло 35-40% зонти-ив. Рослини скошували, зв'язували у невеличю снопики для досушу-вання, поим обмолочували.
Найкращими попередниками для фенхелю звичайного с озим1 та яр! зернову картопля й одноршж трави. Грунт готували одразу ж поя збирання попередника. Спершу лущили стерню, поим проводили гли-боку оранку на глибину 25-27 см. ГИд оранку вносили 8-10 т/га гною, мшеральж добрива в норм1
N40-60^60-80^60-80 кг/га. Навесж проводили боронування дтянки. Перед авбою здмснювали культи-вац1ю Грунту на глибину 5-6 см з причтними боронами та легкими котками, йяли фенхель звичайний рано навесж овочевими авалками, коли Грунт уже прогр1вся до 6-8 °С. МУмальна шьисть насшня одного зразка сорту становила 35 г, глиби-на загортання насшня - 3 см. Пщ час авби в рядки вносили суперфосфат у илькосп 20 кг/га. Для неголовчастих сорив параметри дтянки станови-ли 0,7x1,0 м, стли за схемою 0,70 х 0,03 м. Для головчастих сорив параметри дтянки становили 1,4 х 4,5 м, схема авби - 0,70 х 0,30 м.
Догляд за поавами фенхелю звичайного передбачав 2 досходових боронування в 1-2 слщи, яи проводили за появи бур'яжв, та пк-лясходове боронування. Перший м1жрядний обробггок проводили на глибину 5-6 см, наступж - на 68 см. Бур'яни в рядках прополювали вручну з одночасним прорщжуван-ням рослин, залишаючи Ух на в1д-стаж 15-20 см одна в1д одноТ.
Плоди фенхелю звичайного достигають неодночасно. Збирання проводили у фаз1 восковоТ стиглосп насшня центральних зонтиив. Скошен! валки рослин досушували до вологосп не вище 12-13% й обмолочували.
Найкращ1 попередники кропу запашного - овочев1 культури, озим1 зерновк Поя збирання попередника Грунт обробляли дисковим знаряддям на глибину 4-6 см, через 2-3 тижж проводили оранку на глибину 25-27 см. Пщ зяблеву оранку восени вносили мшеральж добрива в норм1 М6оР60К60 кг/га.
Виавали крт запашний рано навесж овочевими авалками рядко-вим способом на глибину 1,5-2 см. МУмальна ктьисть насшня одного зразка сорту становила 100 г. Параметри дтянки А - 2,1 х 2,0 м, дтянки В - 2,1x4,0 м. Схема авби 0,70 х 0,02 м (для дтянки А) та 0,70 х 0,20 м (для дтянки В). Поя авби Грунт
еоРтовивчення#г 2012
та охорона прав на сорта рослин
Бюлопчнп особливосгп та агротехнка вирощування вид1в рослин анюу звичайного, кмину звичайного, кор1андру
nociBHoro, фенхелю звичайного, кропу запашного
ущтьнювали котками. Догляд за почвами передбачав прополювання öyp'flHie на 7-8 день шсля авби на глибину 1,5-2 см. Шсля появи сход ¡в м1жряддя розпушували культиватором i виполювали бур'яни в рядках. У фаз1 5-6 листав проводили формування густоти nocieie рослин, залишаючи Тх на В1дстан1 1,5-2 см. Збирали Kpin запашний у фаз1 вос-ковоУ стиглосп насшня центральних зонтикш роздмьним способом, шд-сушували та обмолочували.
Висновки. Вивчення агротехы-ки вирощування пряноароматич-них видш рослин aHicy звичайного (Anisum vulgare Gaern.), кмину звичайного (Carum carvi L), кор1андру nociBHoro (Coriandrum sativum L), фенхелю звичайного (Foeniculum
vulgare Mili), кропу запашного (Anethum graveolens L.) показало, що bcí види рослин мали добру адап-тащю до еколопчних ¡ Грунтово-юшатичних умов рЬних Ыдзон сте-повоТ зони УкраУни.
За бюлопчними особливостями кмин звичайний i Kpin запашний хо-лодоспйю, скоростиM¡ види рослин, свшюлюбш i не вибаглив1 до умов вирощування. Ihlijí пряноароматич-h¡ види рослин родини зонтичних (селерових) дуже вибаглив1 до тепла, вологи, родючосп Грунту ¡ не переносять затшення. Сходи рослин витримують незначж заморозки.
На початку вегетацм пряноаро-матичж види рослин розвиваються дуже повтьно, а тому потребують високояюсного оброб1тку Грунту.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
ГПдготовка Грунту до посту склада-лася з основного оброб1тку, що передбачав лущення стерт та глибо-ку оранку з внесениям органшних, мшеральних добрив \ передпоав-ного обробЬку - ранньовесняного боронування Грунту в 1-2 сл1ди та культивацм з одночасним борону-ванням.
Важливою особливою пряноа-роматичних видш рослин е те, що вони мають др1бне наання. Виа-вають наання овочевими Свалками на глибину 1,5-3,0 см. Рослини добре ростуть \ розвиваються на чистих вщ бур'янт полях. Догляд за поавами передбачав досходове та тслясходове боронування \ 4-5 мЬкрядних культивацм упродовж вегетацмного перюду.
1. Крецу, Л. Г. Мир пищевых растений / Л. Г. Крецу [и др.]. -Кишенев: Тимпул, 1989. - 328 с.
2. Похлебкин, В. В. Все о пряностях. Виды, свойства, применение / В. В. Похлебкин. - М.: Пищ. пром-сгь, 1973. - 208 с.
3. Юрченко, Л. А. Пряности и специи / Л. А. Юрченко, С. И. Василькевич. - М.: Полимия, 1989. - 222 с.
4. Глазачова, Л. М. Еф1роолшш кулыури: квгги 1 л1ки/Л. М. Гла-зачова // {\\м, сад, город. -1999. - № 8. - С. 24-27.
5. Стекольников, Л. И. Целебные кладовые природы / Л. И. Сте-кольников, В. И. Мурох. - Минск: Ураджай, 1981. - 208 с.
6. Скляревский, Л. Я. Лекарственные растения в быту / Л. Я. Скляревский, И. А. Губанов. - М.: Россельхозиздат, 1976.-360 с.
7. Гринкевич, Н. И. Лекарственные растения: Справочное пособие / Н. И. Гринкевич [и др.] - М„ 1991. -184 с.
8. Мартынов, Ю. Ф. Технология производства лекарственного растительного сырья / Ю. Ф. Мартынов. - М.: Медицина, 1979. - 214 с.
9. Государственная фармакопея СССР: X издание. Вып. 2. -М.: Медицина, 1968 г. -1080 с.
10. Машковский, М. Д. Лекарственные средства / М. Д. Маш-ковский. - X.: Торсинг, 1997. -13 изд. - 544 с.
11. Соколов, С. Я. Справочник по лекарственным растениям (Фитотерапия) / С. Я. Соколов, И. П. Замотаев. - М.: Медицина, 1985.-463 с.
12. Грисюк, Н. М. Дикорастущие пищевые технические и медоносные растения Украины: Справочник / Н. М. Грисюк, Е. К. Клин - К: Урожай, 1993. - 208 с.
13. Скоряк, Г. А. Кор1андр на грядц1 / Г. А. Скоряк// Д!м, сад, город.-1998. -№ 10.-С. 26.
14. Державний реестр сорлв рослин, придатних для поши-рення в УкраТш у 2005 роц1 (витяг) //За ред. В.В. Волкодава. - К.: Алефа 2005. - 209 с.
15. Державний реестр сорлв рослин, придатних для поши-рення в УкраТш у 2006 роц1 (витяг) //За ред. В.В. Волкодава. - К.: Алефа, 2006. - 229 с.
16. Державний реестр сорлв рослин, придатних для поши-рення в УкраТш у 2007 роц1 (витяг) // За ред. В. В. Волко-
дава. - К.: Алефа, 2007. - 216 с.
17. Державний реестр coptíb рослин, придатних для поши-рення в УкраТш у 2008 роц1 (витяг) // Гол. ред.
В.А. Хаджиматов. - К.: Алефа, 2008. - 258 с.
18. Державний реестр сор^в рослин, придатних для поши-рення в УкраТш у 2009 роц1 (витяг) // Гол. ред.
В .А. Хаджиматов. - К.: Алефа, 2009. - 242 с.
19. Державний реестр coptíb рослин, придатних для поши-рення в УкраТш у 2010 роц1 (витяг) // Гол. ред.
В.А. Хаджиматов. - К.: Алефа, 2010 - 246 с.
20. Методики проведения експертизи coptíb лкарських, ово-чевих, плодових ¡ кормових культур на в1дмЫшсть, одно-piflHÍCTb i стабтьшсть / Охорона прав на сорти рослин: Офщ. бюл. - К.: Алефа, 2010. - Вип. 2. - Ч. 3. - 92 с.
21. Методики проведения експертизи сор^в AHicy звичайного (Anisum vulgare Gaern.), Кмину звичайного (Carum carvi L.), KopiaHflpy nociBHoro (Coriandrum sativum L), Кропу запашного (Anethum raveolens L.), Фенхелю звичайного (Foeniculum vulgare Miller.) на вщмшшсть, однор1дшсть i стабтьшсть, затверджених Наказом Держсортслужби
№ 838 вщ 15.03.2011 р.
22. Методики проведения експертизи coptíb рослин на Bifl-MÍHHÍCTb, oflHopiflHicTb i стаб^ьшсть (BOC) (овочев1, ба-штанш культури та картопля) / Охорона прав на сорти рослин: Офщ. бюл. - К.: Алефа, 2004. - Вип. 1. - Ч 2. - 252 с.
23. Методики проведения експертизи coptíb рослин на Bifl-MÍHHÍCTb, oflHopiflHicTb i стаб1льшсть (BOC) (плодово-япдш, кормов!, еффоол1йн'|, л1карсью види) / Охорона прав на сорти рослин: Офщ. бюл. - К.: Алефа, 2006. - Вип. 3. -
4 3.-179 с.
24. Методики проведения експертизи coptíb рослин на BÍflMÍHH¡CTb, oflHopiflHicTb i стаб1льшсть (BOC) (kbítkobo-декоративш, плодово-япдн1, овочев1, TexH¡4hí, /i¡KapcbK¡ та еффоол1йш, кормов'| види) / Охорона прав на сорти рослин: Офщ. бюл. - К.: Алефа, 2007. - Вип. 2. - Ч 3. - 297 с.
25. Доспехов, Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Колос, 1979. - 415 с.
еоРтовивчення#г 2012
та охорона прав на сорти рослин
