CC BY
30
УДК 636.4.064:612.1/.8
Машфат О. I., астрант, Тарасенко Л. О., д. вет. н., доц. ©
Одеський державный аграрный утверситет, м. Одеса, Украгна
Б1ОЛОГ1ЧНА ЦШШСТЬ М'ЯСА ЗА Д11 ПЕКТИНОВМ1СНО1 КОРМОВО1
ДОБАВКИ
Застосування пектиновмюног кормовог добавки поросятам на дорощуванн позитивно вплинуло на фгзгологгчний стан оргатзму, iнтенсивтсть росту, бгологгчну цттсть гх м 'яса.
Мехатзм дИ' пектитв рiзними вченими пояснюеться по рiзному. Деяю вказують на зв 'язок мiж лжувальною дiею пектину i його кологдними властивостями. Iншi вчент вважають, що не сам пектин, а продукти його розпаду у поеднанш з тшими сполуками володють терапевтичними властивостями. На думку третiх, терапевтична дiя «пектинових» дiет залежить вiд комбтованог дИ' мехатчних i хiмiчних факторiв [1].
Потрапляючи до шлунково-кишкового тракту, пектин утворюе гелi. При набуханы пектину, зневоднюеться травний канал, i просуваючись по кишечнику, захоплюються токсичн речовини. Крiм того, потрапляючи до кишечнику, пектиновi речовини змтюють рН середовище у бтьш кислу сторону, створюючи тим самим бактерицидну дт на хвороботворн бактерп [4].
Ключов1 слова: важт метали, пектин вмюна кормова добавка, амтокислоти, гемоглобт, еритроцити, лейкоцити.
УДК 636.4.064:612.1/.8
Манифат О. И., аспирант, Тарасенко Л. А., д.вет.н., доцент
Одесский государственный аграрный университет, г. Одесса, Украина. БИОЛОГИЧЕСКАЯ ЦЕННОСТЬ МЯСА ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ПЕКТИНСОДЕРЖАЩЕЙ КОРМОВОЙ ДОБАВКИ
Применение пектиносодержащей кормовой добавки поросятам на доращивании положительно повлияло на физиологическое состояние организма, интенсивность роста, биологическую ценность их мяса.
Механизм действия пектинов различными учеными объясняется по-разному. Некоторые указывают на связь между лечебным действием пектина и его коллоидными свойствами. Другие ученные считают, что не сам пектин, а продукты его распада в сочетании с другими соединениями обладают терапевтическими свойствами. По мнению третьих, терапевтическое действие «пектиновых» диет зависит от комбинированного действия механических и химических факторов [1].
Попадая в желудочно-кишечный тракт, пектин образует гели. При набухании пектина, обезвоживается пищеварительный канал, и продвигаясь по кишечнику, увлекаются токсичные вещества. Кроме того, попадая в кишечник, пектиновые вещества изменяют рН среды в более кислую сторону, создавая тем самым бактерицидное действие на болезнетворные бактерии [4].
Ключевые слова: тяжелые металлы, пектинсодержащая кормовая добавка, аминокислоты, гемоглобин, эритроциты, лейкоциты.
UDC 636.4.064:612.1/.8
O. I. Manifat, graduate student, L. A. Tarasenko, doctor of veterinary sciences
Odessa state agrarian university, Odessa, Ukraine
THE BIOLOGICAL VALUE OF MEAT BY USING PECTIN FEED ADDITIVE
The use of pectin containing feed additive for piglets rearing positively influence the physiological state of the organism, rate of growth, the biological value of meat.
© Машфат О. I., Тарасенко Л. О., 2016
193
The mechanism of action ofpectins various scientists explained differently. Some point to the connection between therapeutic action of pectin and its colloidal properties. Other teachings consider that not the pectin and its decay products in combination with other compounds possessing therapeutic properties. According to a third therapeutic effect «pectin» diet depends on the combined action of mechanical and chemical factors [1].
Getting to the gastrointestinal tract, pectin forms a gel. When swelling pectin dehydrated alimentary canal, and moving through the intestines, addicted to toxic substances. Also, getting to the intestines, pectin change the pH more acidic, thereby creating a bactericidal effect on bacteria [4].
Key words: heavy metals, pectin feed additive, amino acids, hemoglobin, red blood cells, white blood cells.
Терапевтична дая пектину пов'язана з особливостями його х1м1чно! структури. Пол1мерний ланцюг политактуроново! кислоти, наявнють х1м1чно активних вшьних карбоксильних груп i спиртових г1дроксид1в, сприяють утворенню м1цних нерозчинних хелатних комплексiв з полiвалентними металами i виведенню останшх з органiзму [2, 3].
Застосування пектиновмюно! кормово! добавки ефективно вплинуло на виведення важких металiв з оргашзму свиней, при тому ввдзначено позитивну дiю на бiохiмiчний склад кровi поросят [5, 6].
Мета дослщжень. Вивчити дiю пектиновмiсного препарату на рют i розвиток поросят, фiзiологiчний стан оргашзму та бюлопчну цiннiсть м'яса.
Методика дослiджень. Зоотехшчш методи дослiджень iнтенсивностi росту поросят, морфолопчний склад кровi визначали за загальноприйнятими методиками, бiологiчну цiннiсть м'яса проводили за сшвввдношенням триптофану до оксипролiну, амiнокислотний аналiз бiлкiв проводили на аналiзаторi амiнокислот «Hitachi - 835» (Япошя) нiнгiдриновим методом.
Результати дослщжень. Застосування пектиновмюного препарату з метою виведення важких металiв з оргашзму поросят вплинуло на динамiку живо! маси поросят.
Динамша живо! маси поросят контрольно! i дослвдно! груп до 4-х мюячного вiку мала майже однакову тендендiю i рiзниця мiж показниками була статистично не вiрогiдна вiдповiдно з 28 дшв (td - 0,0676, Р < 0,95); у 2-х мюячному вщ (td - 0,416, Р < 0,95).
Жива маса поросят у 4-х мюячному вщ дослвдно! групи становила (47,7 ± 0,63 кг.) в порiвняннi з контрольною (40,2 ± 0,41 кг), що бшьше на 7,5 кг. Рiзниця статистично вiрогiдна (td - 9,907, Р >0,999), що пов'язано з ефективним виведенням важких металiв з оргашзму поросят, нормалiзацieю процесiв обмiну в органiзмi i позитивною пiслядieю препарату, про що свiдчили показники живо! маси поросят у 6-ти мюячному вщ. У поросят дослвдно! групи жива маса у 6-ти мюячному вщ становила 88,3 ± 0,83, що вище вiд поросят контрольно! групи на 10,3 кг. Результати мали високий порiг вiрогiдностi (td - 10,09, Р >0,999).
Застосування пектиновмюного препарату вплинуло i на показники штенсивност росту поросят, про що сввдчать абсолютний, середньодобовий i вiдносний прирости.
Одержан! результати свiдчать, що значних вiдмiнностей мiж контрольною i дослiдною групами за показниками абсолютного, середньодобового i ввдносного приростов до 2-мюячного вшу не ввдзначено. З 2-мюячного вшу (перюд згодовування пектиновмiсно! кормово! добавки) абсолютний, середньодобовий i ввдносний прирости у поросят дослвдно! групи перевищували контрольну ввдповвдно на 26,5; 26,5 та 16,9 %.
Встановлено покращення середньодобових приростов у поросят дослвдно! групи ввд 4-х до 6-мюячного вшу.
Ф!зюлопчний стан тварин контрольно! i дослвдно! груп при застосуванш пектинового препарату ощнювали за морфолопчним складом кров!. Результати сввдчать, що тсля згодовування пектинового препарату (як пюляд1я) у поросят 3-мюячного вшу тдвищились захиснi властивостi органiзму завдяки вiтамiну С, про що
194
св!дчить рiвень лейкоципв який збшьшився на 6,0 % у пор!внянш з тваринами контрольно! групи.
Починаючи з 4 - 6-мюячного вшу в кров! поросят дослвдно! групи вiдзначено коливання кшькосп лейкоципв ввд 10,42 у 4-х мюячному вщ! до 10,76 - у 5-мюячному вщ! i зниження до 10,01 тис/мм3 у 6-мюячному вщ
Встановлено, що на момент початку досл!ду у поросят 2-х мюячного вшу контрольно! та дослвдно! груп р!зниця по гемоглобiну та лейкоцитам становила 0,2 та 0,3 % на користь тваринам контрольно! групи, по еритроцитам на 0,6 % перевага була у поросят дослвдно! групи. Така незначна р!зниця за показниками тривала до шнця
2 мюящв, тобто до кшця згодовування пектиновмiсного препарату.
Встановлена тенденцiя збшьшення гемоглобiну в кров! поросят дослвдно! групи у пор!внянш з контрольною з 3-мюячного вшу на 1,05 %, 4-мюячного - на 5,5 %, 5-мюячного на 5,3 %, 6-мюячного на 7,9 %.
1дентична ситуащя i по еритроцитам кров! поросят дослвдно! групи з 3-х мюячного вшу, де збшьшення ввдносно контрольно! групи становило 0,7 %. Починаючи
3 чотирьох до 6-мюячного в!ку, ввдзначено суттеве збшьшення кшькосп еритроципв у ввдповвдносп до тварин контрольно! групи, р!зниця становила 4,27; 2,69 та 8,6 %.
Встановлен специф!чш коливання кшькосп лейкоципв в кров! поросят дослвдно! та контрольно! груп.
Застосування пектиновмюного препарату, до складу якого входять перелш втамшв, жир!в, вуглевод!в i повнощнних бшшв з! значним набором незамшних i зам!нних амшокислот, поросятам на дорощуванн впродовж мюяця позитивно вплинуло i на бюлопчну щннють м'яса, визначення якого проводять за ствввдношенням незам!нно! амшокислоти триптофан до зам!нно! амшокислоти оксипролш. Результати дослвджень довгого м'язу спини свиней на вмют незам!нно! амшокислоти триптофан до зам!нно! амшокислоти оксипрол!ну св!дчать, що максимальний вмют незамшно! амшокислоти триптофан в м'язах поросят контрольно! групи становив 0,28 %, в дослвднш грут названий показник становив 0,37 %.
Встановлено максимальний ввдсоток зам!нно! амшокислоти оксипрол!ну в м'язах поросят контрольно! групи, що св!дчить про нижчу бюлопчну якють м'яса поросят контрольно! групи в пор!внянш !з дослвдною.
Висновки.
1. Згодовування пектиновмюно! кормово! добавки поросятам дослвдно! групи вплинуло на:
- показники штенсивносп !х росту, про що сввдчать абсолютний, середньодобовий i ввдносний прирости, перевищення яких по ввдношенню до контрольно! групи ввдповвдно становило на 26,5; 26,5 та 16,9 %.
- на бюлопчну щннють м'яса та морфолопчний склад кров! поросят:
- збшьшення гемоглоб!ну кров! поросят у пор!внянш з контрольною групою з 3-х мюячного вшу на 1,05 %, 4-х мюячного - на 5,5 %, 5-ти мюячного на 5,3 %, 6-ти мюячного на 7,9 %.
Л1тература
1. Andersen O. Effect of simultaneous low-level dietary supplementation with inorganic and organic selenium on whole-body, blood, and organ levels of toxic metals in mice / O. Andersen, J. B. Nielsen // Environ. Health Perspex. - 1994. - Vol. 102, Supple 3. - P. 321-324.
2. Беззубов А. Д., Хатина А. И. О применении пектина как профилактического средства при интоксикации. //Гигиена труда и проф. заболеваний. - М. - Медгиз. - 1961. -№ 4. - С. 39-43.
3. Гончаренко В. М., Тарасенко Л. А. Изучение влияния пектинсодержащего препарата на показатели качества и биологическую ценность мяса телят / Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики: Сборник научных статей / ОЦНТЭИ.-Одесса: АОЗТ ИРЭНТТ, 1997. - С.16-17.
4. Зайка Г. М. Использование пектина в профилактическом питании / Г. М. Зайка, О. В. Падалка, И. А. Гайворонская // Пищ. технология. - 1989. - №1. - С. 77-80.
195
5. Тарасенко Л. О. Вплив пектиновмюного препарату на бюх1м1чш показники кров1 поросят. // Ветеринарна медицина Украши. - Кшв - 2007. - №6. - С. 33-34.
6. Тарасенко Л. О. Саштарно-ппешчна оцшка впливу пектиновмюного препарату на штенсившсть виведення важких метал1в з оргашзму свиней // Корми i кормовиробництво. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник - Вшниця. - №58. - 2006. -С. 151-154.
References
Andersen, O., Nielsen, J. B. (1994). Effect of simultaneous low-level dietary supplementation with inorganic and organic selenium on whole-body, blood, and organ levels of toxic metals in mice / O. Andersen, // Environ. Health Perspex. 102 (3), 321-324. Bezzubov, A. D., Hatina, A. I. (1961). O primenenii pektina kak profilakticheskogo sredstva pri
intoksikacii // Gigiena truda i prof. zabolevanij. - M. - Medgiz. 4, 39-43. (in Russian). Goncharenko, V. M., Tarasenko, L. A. (1997). Izuchenie vlijanija pektinsoderzhashhego preparata na pokazateli kachestva i biologicheskuju cennost' mjasa teljat / Perspektivnye napravlenija razvitija jekologii, jekonomiki, jenergetiki: Sbornik nauchnyh statej / OCNTJel.-Odessa: AOZT IRJeNTT, 16-17. (in Russian). Zajka, G. M., Padalka, O. V., Gajvoronskaja, I. A. (1989). Ispol'zovanie pektina v
profilakticheskom pitanii / Pishh. tehnologija. 1, 77-80. (in Russian). Tarasenko, L. O. (2007). Vplyv pektynovmisnogo preparatu na biohimichni pokaznyky krovi
porosjat. // Veterynarna medycyna Ukrai'ny. - Kyi'v. 6, 33-34. (in Ukrainian). Tarasenko, L. O. (2006). Sanitarno-gigijenichna ocinka vplyvu pektynovmisnogo preparatu na intensyvnist' vyvedennja vazhkyh metaliv z organizmu svynej // Kormy i kormovyrobnyctvo. Mizhvidomchyj tematychnyj naukovyj zbirnyk - Vinnycja. 58, 151154. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакци 30.04.2016
УДК 616-078:636.39:615.32
Чорний М. В., д. вет. н, професор, Петренко А. М., к. вет. н., доцент, Кущ Л. Л., к. с-г. н., доцент, Логачова Л. О., к. вет. н., доцент ©
Хартвська державна зооветеринарна академiя, м. Харюв, Укагна
ВИКОРИСТАННЯ МОБЕС I В1ТАМ1НУ Ви ПРИ ВИРОЩУВАНН1 КОЗЕНЯТ В УМОВАХ НЕРЕГУЛЬОВАНОГО М1КРОКЛ1МАТУ
У статтi показан результати впливу пробютика Мобес i втамт В12 на морфологiчнi, гуморальн показники i бтковий склад кровi. Для проведення до^дження були пiдiбранi здоровi козенята: контрольна i двi до^дт. Козенятам до^дног - I групи тдшюрно вводили Мобес в дозi 0,01 мл / кг живог маси, до^дног - 2 втамт В12 по 50 мкг, контрольной - iзотонiчний розчин NaCl. Метою наших до^джень було вивчення впливу пробiотика Мобес i втамту В12 на морфологiчнi, гуморальн показники i бтковий склад кровi. Для досягнення щег мети використовували наступн методи до^дження: гiгiенiчнi, клШчт, морфологiчнi, бiохiмiчнi, iмунологiчнi, зоотехтчн та проведена статистична обробка результатiв до^джень. Для проведення до^дження були пiдiбранi здоровi козенята: контрольна i двi до^дн
групи (Д-1, Д-2).
Встановлено, що тварини з Д-1 групи мали бтьш висок показники по концентрацИ гемоглобту в порiвняннi з контрольною на 13,05 % (на 30 день) i на 21,18 % - 60 день до^ду. До завершення до^ду козенята з Д-1 i Д-2 груп перевершували аналогiв з контролю за ктькютю еритроцитiв на 17,67 % i 16,02 % (Р < 0,05). За перюд до^ду збтьшення кiлькостi лейкоцитiв було незначне: в Д - 1 - на 8,9 %, Д-2 - на 4,05 %. Можна вважати, що Мобес i вШамт В12 актив1зують окислювально-вiдновнi процеси в органiзмi козенят. Встановлено тдвищення альбумШв i гамма-глобулiнiв (Р < 0,05), в сироватц козенят. Параметри ЛАСК на початку до^ду у контрольних i досвiдчених козенят були практично рiвнi.
© Чорний М. В., Петренко А. М., Кущ Л. Л., Логачова Л. О., 2016
196
