CC BY
27
6. Зачко, О.Б. Методолопчний базис безпеко-opieHTOBaHoro управлшня проектами розвитку складних систем / О.Б. Зачко // Управлшня розвитком складних систем. - 2015. -Вип. 23(1). - С. 51-55.
7. Ласло, Э. Век бифуркации. Постижение меняющегося мира / Э. Ласло // Путь. - 1995. -№7. - С. 3-129.
8. Гилмор, Р. Прикладная теория катастроф: в 2-х книгах / Р. Гилмор. Кн. 1. - М: Мир, 1984 - 350 с.
9. Постан, Т. Теория катастроф и ее приложения / Т. Постан, Я. Стюарт. - М, 1980. - 607 с.
10. Томсон, Дж. Неустойчивости и катастрофы в науке и технике / Дж. Томсон. - М.: Мир, 1989. - 672 с.
11. Rowe W. Ananatomy of risk. - N. Y.:Yohu Wiley, 1997 - 488 p.
12. Качинський, А. Безпека, загрози i ризик : наую^ концепцп та математичн методи / А. Качинський. - К.: "Полiграфконсталтинг", 2004. - 472 с.
13. Альгин, А. П. Риск и его роли в общественной жизни / А. П. Альгин. - М. : Мысль. 1989. -192 с.
14. Бушуев, С.Д. Управлении инновационными проектами и программами на основе системы знаний Р2М: Монография. / Ф.А. Ярошенко, С.Д. Бушуев, Х. Танака. - К.: "Самит-Книга", 2012. - 272 с.
15. Саати, Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий / Т. Саати. - М.: Радио и связь. 1993.-320 с.
16. Василькова, В. Порядок и хаос в развитии социальных систем: синергетика и теория социальной самоорганизации / В. Василькова. - СПб.: Лань, 1999. - 480с.
17. Касти Дж. Большие системы связность, сложность и катастрофы / Дж. Касти.-М.: Мир, 2002. - 216 с.
18. Волкова, В. Модель и методы оптимизации надежности сложных систем. / В. Волкова,
А. Волошин, В. Заславский, И. Ушаков. - К.: Наукова думка, 2003. - 312 с.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статп " ..._
4 , с публ^ацп 22.02.2016 р.
д.т.н., проф. Бушуев С.Д. j ч г
УДК 005.8+614.8
Ю.П. Рак, О.Б. Зачко, Д.С. Кобилкш, Р.Р. Головатий
БЕЗПЕКО-ОР1СНТОВАНЕ УПРАВЛ1ННЯ РЕГЮНАЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ ЗАХИСТУ КРИТИЧНИХ 1НФРАСТРУКТУР ЗАСОБАМИ СИСТЕМИ 112
Проаналiзовано сучасний стан дослщжень та запропоновано шлях розв'язку актуально! задачi впровадження безпеко-орieнтованого управлшня репональними проектами захисту критичних шфраструктур засобами складно! проектно-оргаызацмноТ системи екстреного виклику "Система 112" в регюнах УкраТни, взаемодп елеменпв управлшня нею та ТТ проектного середовища. Розроблено та формалiзовано модель гармоызацп управлшня репональними проектами захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112, що дозволяе, з врахуванням впливу зовышнього та внутршнього проектного оточення, управляти Тх реалiзацiею та впровадженням впродовж уах фаз життевого циклу проекту. Рис. 1, дж. 16.
Ключовi слова: безпеко-орiентоване управлшня, репональы проекти, критичн шфраструктури, Система 112, середовище проекту.
JEL 020
Постановка проблеми у загальному вигпядк Сучасний економнний та еколопчний стан держави, стр1мк1 темпи розвитку науки I техшки, глобальна 1нформатизац1я процеав д1яльност1 п1двищують ризик виникнення надзвичайних ситуацш (дал1 НС) р1зного р1вня та характеру. На сьогодн1, коли бтьшють краТн
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 49
св^у охоплен терором, вiйськовими дiями, масовою мiграцieю та масштабними надзвичайними ситуа^ями на потенцiйно-небезпечних об'ектах та шших об'ектах критичних iнфраструктурах перед людством постають новi виклики щодо пщвищення безпеки життeдiяльностi та функцiонування населення та територш. Це досягаеться шляхом аналiзу та дослiдження регiональних показниш безпеки регiонiв, своечасною реакцiею екстрених служб на надзвичайн ситуацiй та ш. Одним iз шляхiв забезпечення безпеко-орiентованого управлiння, який здатний пщвищити безпеку життедiяльностi населення, е впровадження репональних проектiв захисту критичних шфраструктур засобами складноТ оргашзацшно-техшчноТ' Системи екстреного виклику за единим номером 112 (далi Система -112).
Система 112, як i будь-яка вщома на сьогодш система автоматизованого управлшня, не е iдеальною, а тому потребуе постшного вдосконалення з урахуванням впливу рiзних факторiв. П' модифiкацiя та реiнтеграцiя в безпековий простiр повинна враховувати виклики сьогодення: швидкий розвиток 1Т-технологiй, стан критичних шфраструктур, особливосл та специфку дiяльностi рятувальних служб, терм-iсторичну характеристику сусшльства та територiй, менталiтет населення тощо. Сьогодш, в окремих регюнах УкраТни запущенi та реалiзованi шлотш проекти впровадження Системи 112 як на законодавчому, так i на практичному рiвнях. Проте, у зв'язку з нестабтьною соцiально-полiтичною, вiйськовою та економiчною ситуацiею в УкраТнi такий проект не був реалiзований комплексно по усш територи нашоТ держави.
Успшне впровадження та управлiння репональними проектами захисту критичних iнфраструктур засобами Системи 112 слщ розглядати як безпеко-орiентований проект, який е одним з ключових елементiв забезпечення безпеки життедiяльностi громадян. Такi проекти потребують застосування проектно-орiентованого пщходу до управлiння ними, а також розробки новоТ моделi, яка дозволить гармошзувати управлiння регiональними проектами захисту критичних шфраструктур, що i пщтверджуе актуальнiсть даного дослiдження.
Видiлення не виршених ранiше частин загально! проблеми, яким присвячено статтю. На основi проведеного iнформацiйного та лiтературного аналiзу виявлено, що проблематикою управлiння проектами дотичними до забезпечення належного рiвня безпеки життедiяльностi займалися такi вiдомi вiтчизнянi науковцi, як Бушуев С.Д. (проводить дослщження прогнозних моделей багатовекторного управлшня на основi сценарного та прогнозного моделювання [1]); Кошкiн К.В. (дослщжував управлiння пiдвищенням безпеки на атомних електростан^ях [2]); Гогунський В.Д. (у своТх працях описував мармвсьм моделi ризику в проектах безпеки життедiяльностi [3]); Зачко О.Б. (дослщжуе питання безпеко-орiентованого управлiння складними проектно-оргашзацшними системами [4-6]). У роботах Додонова О.Г., Коваля О.В., Дзюбаненка Р.1., Цепкова П.А., Жидовленка Ю.О., Маюрова М.О. проведено дослiдження базових принцишв побудови та функцiонування Системи 112 [7].
Однак, пра^ зазначених науков^в основним чином стосуються розв'язання проблематики управлшня безпекою у складних системах, а тому задача безпеко-орiентованого управлшня репональними проектами захисту критичних шфраструктур залишаеться не розв'язаною, що i зумовлюе необхщнють подальшого дослщження.
Метою статп е побудова моделi гармонiзацiТ управлiння регiональними проектами захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112 для пщвищення рiвня безпеко-орiентованого управлшня в репональних проектах захисту критичних шфраструктур.
Виклад основного матерiалу дослщження. В наш час з критичними шфраструктурами ми зус^чаемося повсюдно, осктьки до них вiдносяться 50 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
потенцшно-небезпечш об'екти, об'екти пщвищеноТ' небезпеки, урядовi установи, транспортнi об'екти та ш. Огляд численних наукових дослiджень дав змогу розкрити змют поняття "критична шфраструктура" як сукупнiсть iнформацiйно телекомушкацшних систем держави та приватного сектору, що забезпечуе функцюнування та безпеку стратепчних iнститутiв держави i безпеку громадян [8, 9]. Захист об'еклв даноТ iнфраструктури лежить в площиш прикладання максимуму зусиль, спрямованих на забезпечення функцюнальносл, неперервностi та цшюносп критично важливих об'ектiв iнфраструктури в цтях запобiгання загрозам, ризикам, вразливосп та обмеженням, а також нейтралiзацN Тх наслiдкiв i швидкого оновлення шфраструктури у випадку вiдмов, атак та шших випадкiв, що порушують Тх належне функцiонування [10]. Для ефективного управлшня захистом таких об'еклв необхiдно розглядати Тх в рамках регюнальних проектiв, де кожен регюн мае своТ особливi складовi та вщноситься до певноТ категори безпеки регюшв. Регiональний розподiл показникiв безпеки репошв показав, що УкраТну, вщповщно до даних НацюнальноТ' доповiдi "Про стан техногенноТ та природноТ безпеки в УкраТ'ш", можна розподiлити на три групи безпеки репошв: безпечш, помiрно безпечнi, небезпечнi [11].
Управлшня регюнальними проектами захисту критичних шфраструктур вимагае безпеко-орiентованого управлiння такими проектами та залучення сучасних шструментарних засобiв для ефективного обслуговування проекту. До таких засобiв належить Система екстреного виклику за единим номером 112. Складнють впровадження та функцюнування безпеко-орiентованого управлшня регюнальними проектами захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112 включае багато факторiв, серед яких основним е вщсутнють цтюного представлення та визначення проеклв Системи 112 як складноТ органiзацiйно-технiчноТ системи та проекту пщвищення безпеко-орiентованого управлiння i безпеки життедiяльностi краТни, недостатне дослщження проектного середовища, управлiння Т'Т взаемодiею та гармонiзацiею.
Простiр проектного управлшня
Рис. 1. Модель гармошзаци управлшня регюнальними проектами захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 51
Для ефективного впровадження регюнальних проекпв захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112 слщ акцентувати увагу саме на взаемоди та гармошзаци елементiв проектного середовища [12, 13]. Для цього побудовано модель гармошзаци управлшня репональними проектами захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112 (рис. 1), де: ПУЯ - планування управлшня якютю проекту, АЯУ - проведення аудиту якост в проекту РРП - отримання результат реалiзацiТ проекту, МП - визначення та щентифшащя мети впровадження проекту, РСП - розробка та прийняття стратеги проекту, АСУ -аналiз ефективност обраноТ стратеги, F1 - фаза ^^аци, F2 - фаза планування, F3 - фаза реалiзацiТ, F4 - фаза введення в експлуатацю
Основою реалiзацiТ моделi е гармошза^я таких проек^в з Системою 112 як засобу безпеко-орiентованого управлшня проектами захисту критичних шфраструктур держави, що дозволить оперативно реагувати на виклики, як стоять сьогодш перед Державною службою з надзвичайних ситуацш, Мшютерством внутршшх справ, Мшютерством охорони здоров'я та шших Мшютерств, служб i вiдомств, завданням яких е забезпечення стану безпеки життя та здоров'я громадян. Одним з шструмен^в усшшного управлшня проектом, окрiм ресурсного управлшня, е стратепчне управлшня проектом та управлшня якютю на уах рiвнях функцiонування проекту, мошторингу та контролю процесiв управлшня протягом усього життевого циклу проекту, а також Виходячи з цього, формально процес управлшня даною моделлю можна записати наступним виразом:
P =< Q;S;L;K >, (1)
де P - проект захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112, Q - управлшня якютю проекту, S - стратепя управлшня проектом, L - рiвнi функцюнування проекту, К - мошторинг та контроль проекту.
Успшна взаемодiя цих елемен^в, дозволить якiсно управляти проектом, на уах фазах життевого циклу проекту та в результат отримати продукт проекту [14].
Управлшня якютю проекту е важливим елементом управлшня проектом, що потребуе комплексно!' розробки i впровадження системи якост протягом усього перюду реалiзацiТ. Вщ детального планування управлшня якютю в проекту його постшного аудиту та мошторингу на уах фазах впровадження, отримання деталiзованих результат його реалiзацiТ та управлiння проектом залежить усшх впровадження та функцiонування регiональних проек^в захисту критичних iнфраструктур засобами Системи 112 в умовах УкраТни. Формально опишемо це наступним виразом:
Q =< Qp;Qa;Rr > (2)
де Q - управлiння якiстю проекту Системи 112, Qp - планування управлшня якютю проекту, Qa - аудит управлшня якютю проекту, Pr - отримання та обробка результат реалiзацiТ проекту. Стратегiя управлiння проектом - це комплекс заходiв, спрямованих на визначення заходiв, методик та шструмен^в управлiння проектом здатних привести проект до усшшно! його реалiзацiТ та досягнення мети впровадження
52
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
проекту. Стратепя управлшня рег1ональними проектами захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112 включае в себе наступи! елементи, представлен! залежнютю (3):
в =< ;ва >,
(3)
де в - стратепя управлшня проектом,
Эр - визначення та щентифша^я мети впровадження проекту, Эк - розробка стратегИ' проекту з врахуванням регюнальних особливостей УкраТ'ни та дослщжень безпеки регюшв краТни,
Эа - анал1з стратег1Т управлшня проектом, що дозволяе визначити на основ! проведення експертноТ оцшки усшшносп застосовуваноТ стратег!Т, Т'Т вщповщносп заданим параметрам проекту [15].
Розробка та впровадження безпеко-ор!ентованого управлшня регюнальними проектами захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112 передбачае штеграцш проекту з Урядовою шформацшно-анал!тичною системою з питань надзвичайних ситуацш (У1АСНС) та единою державною системою цивтьного захисту (еДСЦЗ). Кр!м того функц!онування такого проекту повинно забезпечуватися та здшснюватися на наступних р!внях (4).
де . - р1вн1 функц!онування проекту,
Ц - транскордонний р!вень, який визначае штеграцш в безпековий прост!р еС та НАТО,
.в - державний р!вень,
1-Р - м!сцевий р!вень функцюнування в адм!н!стративно - територ!альних одиницях краТни та об'еднаних територ!альних громадах, 1.0 - об'ектовий р!вень функцюнування.
Мошторинг та контроль впровадження проекту на уах етапах реал!зац!Т проекту супроводжуеться постшним збором та анал!зом даних, прийняттям оперативних р!шень у випадку виникнення кризових явищ в управлшш якютю проекту, вибором та застосуванням стратеги управлшня на вах р!внях функц!онування проекту (5):
де К - мошторинг та контроль проекту, О - управлшня якютю проекту, в - стратепя управлшня проектом, . - р1вн1 функцюнування проекту.
Управлшня елементами модел! здшснюеться у внутр!шньому середовищ! проекту та з урахуванням уах фактор!в впливу на нього протягом уах фазах життевого циклу [16]. Для реал!заци регюнальних проект!в захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112 ¡дентифковано та визначено чотири основш фази: ¡ш^аци, планування, реал1заци та введення в експлуатацш (6):
. =< И; .в; .р; .о >,
(4)
К =< О;в;. >
(5)
Р =< Р1;Р2;Р3;Р4 >,
(6)
"Управлiиия проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 53
де F - фази життевого циклу проекту (F1 - im^a^'i', F2 - планування, F3 -реaлiзaцiï, F4 - введення в експлуатацш).
Протягом усього перюду реaлiзaцiï проект постшно перебувае пiд впливом зовшшнього та внутрiшнього проектного оточення. До зовшшнього проектного оточення вiднесемо турбулентне середовище, терм - юторичну складову, нестабтьну полiтичну та соцiaльно - економiчну ситуaцiю в держaвi. До внутршнього проектного оточення належить рiвень квaлiфiкaцiï учaсникiв проекту та стан взаемозв'язш елементiв проекту. Зaлежнiсть описано кортежем (7):
E =< Ei ;Ee >, (7)
де E - середовище проектного управлшня (Ei - внутршне, Ee - зовшшне). Пiдводячи пiдсумки формaлiзовaного представлення функцюнування моделi гармошзаци' упрaвлiння регюнальними проектами захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112 на рiзних фазах життевого циклу проекту, можна стверджувати, що одним iз основних компонент усшшного впровадження таких проектiв е застосування безпеко-орiентовaного упрaвлiння, як елементу управлшня регюнальними проектами захисту критичних шфраструктур засобами Системи 112, визначення основних елеменлв управлшня проектом та здшснення зaходiв по гармошзаци' |'х взaемодiï та упрaвлiння ним.
Висновки. У статп розглянуто актуальну задачу розробки та управлшня гармошза^ею регюнальних проектiв захисту критичних iнфрaструктур засобами Системи 112 на рiзних фазах |'х життевого циклу з урахуванням таких основних елеменлв проектного управлшня, як управлшня якютю та стратепею та рiвнiв функцiонувaння проекту, що дае змогу ефективно управляти регюнальними проектами захисту критичних шфраструктур засобами Системи. Показано середовище проектного управлшня та вплив оточення проекту на його реaлiзaцiю. Впровадження комплексу зaходiв управлшня проектом складною оргашзацшно-техшчною системою як елементу безпеко-орiентовaного управлшня регюнальними проектами захисту критичних шфраструктур створюе передумови для пщвищення рiвня безпеки життедiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бушуев, С.Д. Багатовекторне управлшня програмами розвитку фшансових систем / С.Д. Бушуев, Р.Ф. Ярошенко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - Х.: Технологический центр. - 2012. - № 1/10( 55 ). - С. 4-7.
2. Григорян, Т.Г. Применение когнитивного моделирования в оценке портфелей проектов повышения безопасности АЭС / Т.Г. Григорян, Е.А. Квасневский, К.В. Кошкин // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля. - 2012. - № 2(42). - С. 73-77.
3. Гогунский, В.Д. Управление безопасностью в территориальных екосистемах / В.Д. Гогунский, В.А. Колесников, С.В. Руденко // МНТК «Автоматизация: проблемы, аналЬ, решения». - Севастополь: СевНТУ. - 2007. - С. 186-188.
4. Зачко, О.Б. Модели мехаызми та шформацшы технологи портфельного управлшня розвитком складних регюнальних систем безпеки життедтльностг - Л.: ЛДУБЖД, -2015. -125 с.
5. Зачко, О.Б. Теоретичн пщходи до управлшня безпекою в проектах розвитку складних систем / О.Б. Зачко // Управлшня розвитком складних систем. - К.: вид-во КНУБА. - 2015. - Вип. 22(1). - С. 48-53.
6. Зачко, О.Б. Методологнний базис безпеко-ор^нтованого управлшня проектами розвитку складних систем / О.Б. Зачко // Управлшня розвитком складних систем. - К.: вид-во КНУБА. -2015. - Вип. 23(1). - С. 51-55.
54
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
7. Додонов, О.Г. Концептуальн ршення створення автоматизованоТ системи екстреноТ допомоги населенню за единим телефонним номером 112 / О.Г. Додонов, О.В. Коваль, Р.1. Дзюбаненко, П.А. Цепков, Ю.А. Жидовленко, М.О. Маюров // Реестра^я, зберiгання i обробка даних. - 2010. Т.12, №2. - С.165-180.
8. Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо забезпечення габернетичноТ безпеки Украши: проект Закону Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ilqazakon.ua/! doc2.nsf/link1/JF8L100A.html.
9. Критери визначення елементiв критичноТ iнфраструктури держави [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.zlnet.lnfo/23/qnatyuk.php.
10. Бiрюков, Д.С. Захист критично!' шфраструктури: проблеми та перспективи впровадження в УкраТы / Д. С. Бiрюков, С. I. Кондратов. - К.: Н1СД, 2012. - 96 с.
11. Кобилкш, Д.С. Офюне проектно-орiентоване управлiння Системою 112 для забезпечення стану еколопчноТ безпеки / Д.С. Кобилкш, Я.В. Усттовський // Сталий розвиток 2013 - науковий дебют: зб. статей. - Варшава: Вища школа менеджменту, 2014. - С. 117-128.
12. Управление инновационными проектами и программами на основе системы знаний Р2М: монографiя // Ярошенко Ф.А., Бушуев С.Д., Танака Х. - К., 2011. - 263 с.
13. Бушуев, С. Д. Ценностный подход в управлении развитием сложных систем / С. Д. Бушуев, Д. А Харитонов // Управлшня розвитком складних систем. - К.: вид-во КНУБА. -2010. - Вип. 1. - С. 10-15.
14. Керiвництво з управлшня шновацмними проектами i програмами оргаызацй монографiя // Переклад на украшську мову пщ ред. проф. Ярошенка Ф.О. - К.: Новий друк, 2010. - 160 с.
15. Управление проектами. Основы профессиональных знаний и система оценки компетенции проектных менеджеров (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.1) / Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. - Изд. 2-е. - К. : 1Р1Д1УМ, 2010. - 208 с.
16. Руководство к Своду знаний по управлению проектами (Руководство PM BOOK): USA:
Project Management Institute, 2013. - 586 с.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статп "
4 , с ^п публ^ацм 24.02.2016 р.
д.т.н., проф. Бушуев С.Д. > ч г
УДК 65.012;658.512:62
В.М. Молоканова
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПОВЕД1НКОВИХ КОМПЕТЕНЦ1Й ПРОЕКТНИХ МЕНЕДЖЕР1В
Розглянуто питання саморозвитку проектних менеджерiв як ключовоТ складовоТ iидивiдуальиих компетеицiй проектного менеджера. Розглянуто можпивосл навчання дорослих людей ефективному самоменеджменту. Визиачеиi методи навчання для пiдвищеиия компетеитиостi проектних менеджерiв на осиовi розкриття виутрiшиього потен^алу особистостi. Рис. 4, дж. 18.
Ключовi слова: поведiиковi компетеицiТ, особистють, знання, навички, здiбиостi, мотивацiя, самоменеджмент.
Постановка проблеми та и зв'язок з практичним завданням. Змша концепцГТ розвитку суспiльства (iндустрiальне, iнформацiйне сусптьство, суспiльство знань) супроводжуеться змГною розумшня мети Г змГсту освГти, а також методик навчання й оцшки його якостк ОрГентацГя вищоТ школи на формування цтюноТ', творчоТ, морально зртоТ' особистостГ як найвищоТ цшносп
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 55
