CC BY
1113. Песталоцци. Новиков. Каразин. Ушинский. Корф: Биографические повествования / Сост., общ. ред. Н.Ф. Болдырева. - Челябинск: Урал, 1997. -542 с.
14. Послание президента Республики Казахстан - лидера нации Н. А. Назарбаева народу Казахстана стратегия «Казахстан-2050» / Астана: Акорда, 2012.
15. Сухомлинский В.О. Вибран. твори. В 5-ти томах. Том 3. Серце вщдаю дтям. Народження гро-мадянина. Листи до сина. - К.: Рад. школа. 1977. -272 с.
16. Сыдыкова Б.Т. Формирование самостоятельности у учащихся 5-6 классов на основе межпредметных связей. Автореф. дисс. канд., Алматы. - 2001. - 162 с.
17. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения. В 6-ти томах. / Сост. С.Ф. Егоров. - М.: Педагогика. 1989. - 312 с.
18. Факторович А.А. Педагогические технологии: учеб. пособие для академического бакалавриата. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательство Юрайт, 2017. - 113 с.
19. Яковлев И.П. Интеграция высшей школы с наукой и производством / И.П. Яковлев. - Л.: Издательство ЛГУ, 1987. - 128 с.
БАР'СРИ У РОЗВИТКУ ШНОВАЦШНО1 КУЛЬТУРИ КЕР1ВНИКА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНО1
СЕРЕДНЬО1 ОСВ1ТИ
Козлов Д.О.
кандидат педагоггчних наук, доцент Сумський державний педагоггчнийутверситет шет А.С. Макаренка, Суми
BARRIERS IN THE DEVELOPMENT OF THE INNOVATION CULTURE OF THE GENERAL
SECONDARY EDUCATION LEADER
Kozlov D.
PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor A.S. Makarenko Sumy State Pedagogical University, Sumy
Анотащя
У статл виокремлено i подано характеристику чиннишв, яш е основними бар'ерами у процеС розви-тку шновацшно1 культури керiвника закладу загально1 середньо1 освгги.
Abstract
The article identifies and describes the factors that are the main barriers in the development of innovative culture of the head of the institution of general secondary education.
Ключов1 слова: 1нновацшна культура, заклад загально1 середньо1 освети, керiвник закладу загально1 середньо1 освети, розвиток шновацшно1 культури, менеджмент освети, реформи освети.
Keywords: Innovative culture, general secondary education institution, head of general secondary education institution, development of innovative culture, management of education, educational reforms.
Поняття «культура школи» як важливий аспект сучасних дослвджень осветшх реформ вже три-валий час е предметом штересу науковщв. Теоретики осветшх реформ (У. Бруковер, Р. Едмондз та ш.) наголошують на тому, що культура школи е тим фактором, який впливае на ефектившсть навчаль-ного процесу, дгяльносп навчального закладу i в кь нцевому рахунку впливае на ефектившсть вае! освiтньоi системи певно! кра!ни. Однак, процес фо-рмування ново! культури школи е досить тривалим i складним процесом, осшльки вiн пов'язаний з не-обхвдшстю змiнити усвiдомленi та неусвiдомленi уявлення в органiзацii' про способи дгяльносп, на-бiр звичок, писанi й неписаш норми поведiнки тощо. Крiм того, компоненти культури школи мо-жуть стосуватися навчально-виховного процесу, а також включати реалii освiтньоi оргашзацп, що ю-нують за його межами. З огляду на це особливий науковий штерес викликае проблема формування шновацшно! культури керiвника закладу загально! середньо! освiти.
Важливим етапом вивчення культури школи були 70-80-п рр. ХХ ст. Зокрема розробкою сучасних концепцш культури школи в американськш пе-дагогiцi займалися такi вiдомi теоретики освiти, як Т. Дл, Р. Еванс, Б. Кiнг, К. Лу!с, Ф. Ньюманн, К. Петерсен, П. Сенге, М. Фуллан, Е. Харгрiвс, Д. Хопкшс, С. Янг та багато шших.
Мета статтi полягае в тому, щоб подати характеристику чиннишв, що е бар'ерами для формування шновацшно! культури керiвника закладу за-гально! середньо! освiти.
Аналiз сучасних концепцiй культури школи в педагогщ дае змогу виокремити та описати основш чинники, що е бар'ерами у процеа формування шновацшно! культури керiвника закладу загально! середньо! освiти. На нашу думку, !х можна об'ед-нати в так групи:
1. Бар'ери цшшсно! системи. Змша культури школи передбачае трансформацш цiннiсних орiен-тацiй, що е процесом складним, тривалим i супере-чливим. Ф. Ньюманн справедливо тдкреслюе, що «запровадження... реформи передбачае надання допомоги вчителям у змiнi !х переконань, намiрiв
та цшностей» [7, 288]. Осшльки прямий вплив на цшносп учаснишв процесу змiн е неефективним, педагоги пропонують вирiшувати цю проблему шляхом якомога б№ш чiткого визначення мораль-них цiлей освiтнiх змш, спонукання !х учасник1в до осмислення свое! власно! позици, до сшвтворення цiлей та програми змiн. Моральна мотива^ осви-нiх змiн полягае у з'ясуваннi впливу школи на задо-волення освiтнiх потреб учшв, професiйних потреб учителiв, шдвищення рiвня ефективностi само! школи. Якщо педагопчний персонал усвiдомлюе взаемозв'язок завдань розвитку школи та усшш-ного виконання свое! професшно! тси, протисто-яння реформам втрачае моральне пiдгрунтя [5, с. 34].
Американський науковець Ф. Ньюманн iз цього приводу зазначае: «Спроби змiнити вчител1в вимагають бшьшого, нiж просто ново! шформаци щодо змюту, методiв та оргашзаци викладання. Будь-яка фундаментальна реформа повинна перед-бачати дискусш вчителiв та адмшютрацп щодо цiнностей, на яких базуеться навчальний процес. Без чiткого розумшня морально! мети персонал не бачить сенсу у професшному розвитку, втрачае до нього штерес» [7, с. 88].
Отже, в основi подолання цiннiсного бар'еру розвитку iнновацiйно!' культури керiвникiв закладiв загально! середньо! освии лежить «змiна суб'екти-вних реалш» (за М. Фулланом), що досягаеться шляхом об'еднання персоналу школи навколо сш-льних цiлей пiсля !х спiльного пошуку.
2. Бар'ери, зумовлеш природою змiн. М. Фу-ллан переконуе, що нелiнiйнiсть вбудована в саму динам^ освiтнiх змiн. Тому процес освпньо! ре-форми нагадуе спiраль, розкручування яко! вимагае багаторазового звертання до одних i тих же проблем, однак на яшсно новому рiвнi [2, с. 34]. До най-важливiших проблем належить, на нашу думку, на-вчання керiвникiв закладiв середньо! освии, !х за-лучення до формування ново! культури школи.
Ще одним аспектом проблеми е складнiсть за-лучення всiх учасник1в освiтнiх змш до процесу прийняття рiшень, !х цiлей та планування шляхiв здшснення. Однак такi зусилля вкрай необхвдш, оск1льки участь учител1в е нарiжним каменем формування iнновацiйно!' культури школи в цшому. «Люди, як беруть участь у вирiшеннi питань щодо цiлей та шляхiв здшснення реформ, не просто бшьш схильш до !х шдтримки, вони саш вже зазнали змiн завдяки участi в цих процесах. 1ншими словами: участь у реформацiйних процесах вимагае навчання, навчання формуе прихильнють» [9, с. 9].
Розмiрковуючи над завданнями залучення уча-сникав освишх змiн до !х розробки, дослвдники приходять до висновку, що найб№ш складним аспектом цього процесу е не техшчний бiк справи (включення керiвникiв закладiв освiти, а також вах учителiв до процесу прийняття ршень), а сутшс-ний, що полягае у формуванш едносп позицiй, у досягненнi домовленостей щодо спшьного розу-мiння цiлей дiяльностi. Результатом таких процесiв стае зниження протистояння змiнам.
Значним для учаснишв освишх змiн бар'ером формування морально! прихильносп до них е прес-криптивна спрямованiсть реформацiйних програм, тобто запровадження !х «згори вниз». Проблема полягае у самш сутносп культури школи, яка за своею природою завжди протистоятиме спробам приму-сового запровадження змш. Тому, як зазначають дослвдники в галузi реформування освiти, позицiя учасник1в освiтнiх змш повинна бути комбшащею приписiв «згори» та мюцевого самоспрямування на змши [6, с. 52].
3. Бар'ери, пов'язаш з педагогiчним досвiдом. Проблема полягае в тому, що засвоений освишм адмшстратором досв1д професiйно! дiяльностi з часом перетворюеться на гальмо для запрова-дження iнновацiй. Такий порядок речей пов'язаний з наявнiстю консервативного потенщалу в будь-якому досвщ, у тому числi i в позитивному.
1ншою перешкодою е феномен, що отримав на-зву «шституцшного цинiзму» [8, с. 6]. Ввдсутшсть в умовах швидко змiнюваних та неузгоджених мiж собою реформацiйних програм можливосл зосере-дити на них необхщш iнтелектуальнi, часовi та ма-терiальнi ресурси породжуе у керiвникiв закладу освiти настрiй опору. Подолання шституцшного цишзму можливе лише шляхом забезпечення учас-никiв освiтнiх змш шформащею про !х перебiг, а також шляхом включення у схему звиносл школи конкретних функцюнальних показнишв, що в1до-бражають результат запровадження реформацшно! програми.
4. Бар'ери, пов'язанi з обмеженими ресурсами. В умовах реформування системи освии, ^м дефi-циту фшансових ресурсiв, особливо! шкоди завдае дефщит часу. У контекстi розгляду проблеми формування iнновацiйно! культури керiвникiв закладiв середньо! освiти мова йде про необхiднiсть змiни сшвввдношення часу на викладання та тдготовку до навчальних занять. Теоретики освгтшх змiн од-ностайнi у вимогах зб№шення обсягу часу на про-фесiйне спiлкування персоналу закладу освии, на колективну професiйну рефлекс1ю, яка е одним iз головних чиннишв формування iнновацiйно!' культури [1, с. 400].
5. Бар'ери, пов'язаш з iзольованiстю навчальних закладiв один вщ одного. Цi бар'ери виникають пiд час спроб реформувати систему освiти, яка мае децентралiзований характер, класичним прикладом яко! е система освии США. Подолання iзольовано-стi шк1л, кожна з яких мае свою орипнальну орга-шзацшну культуру, здiйснюеться, зокрема, шляхом створення iнновацiйних освiтнiх мереж, членами яких стають не тiльки окремi представники шкiль-них громад, а й громади в цiлому. Таким чином вони об'еднуються навколо спiльно! значущо! для всiх iде!, i це дае можливють «сформувати системне розумшня нових завдань у рамках уае! професшно! спiльноти» [6, с. 89].
6. Бар'ери обмежено! готовностi до розвитку шновацшно! культури, а саме:
1)дефщит знань щодо сутностi шновацшно! культури та необхвдносл !! розвитку. На нашу думку, навчання керiвникiв закладiв середньо! освiти
в MaricrpaTypi може значною мiрою сприяти вирь шенню ще! проблеми;
2)вiдcyтнicть можливостей для колективного навчання педaгогiчного та aдмiнicтpaтивного персоналу. Саме процеси колективного навчання е джерелом формування cпiльного розумшня цiлей та шляхiв розвитку школи;
3)дефiцит можливостей безперервного профе-сшного розвитку персоналу, компонентами якого е вшьний обмiн iнфоpмaцiею та систематична колек-тивна пpофеciйнa pефлекciя, або «автентичний ка-зуальний aнaлiз того, що повинно бути удоскона-лено в рамках системи» [3, с. 14].
Висновки. Отже, у численних сучасних педа-гогiчних доcлiдженнях процес формування шнова-цшно! культури кеpiвникa закладу загально! серед-ньо! освии супроводжуеться проблемами, як1 пере-дуам пов'язaнi з неготовнicтю кеpiвникa як члена оргашзацп змiнювaти концептyaльнi засади свое! дiяльноcтi.
Список лiтератури
1. Fullan M. Professional culture and educational change / M. Fullan // School Psychology Review. -1996. - Vol.25, № 4. - P.499.
2. Fullan M. The meaning of educational change / M. Fullan. - New York: Teachers College, Columbia University Press, 1982. - 326 p.
3. Glaser R. Education and thinking: the role of knowledge / R. Glaser //American Psychologist. -1984. - Vol. 39. - P.14.
4. Hargreaves A. The three dimensions of reform / A. Hargreaves // Educational Leadership. - 2000. -Vol. 57, № 7. - P. 30-34.
5. Hill P. The federal role in education. In: Brook-ings Papers on Education Policy: 2000. Ed. by D. Rav-itch / P. Hill. - Washington, D.C: The Brookings Institution Press, 2000. - P.11-39.
6. Mohrman S.A. Top management viewed from below: A learning perspective on transformation / S.A. Mohrman // The leader's change handbook: An essential guide to setting direction and taking action / Ed. by J. Conger, G. Spreitzer, E. Lawler III. - San Francisco, Ca: Jossey-Bass, 1999. - P. 292.
7. Newmann F.M. We can't get there from here / F.M. Newmann // Phi Delta Kappan. - 1998. - Vol. 80, №4. - P. 288.
8. Shaw S. Challenges of fostering a learning organization culture / S. Shaw, E. Soetaert // Papers of the League for Innovations' 2003 Conference. - March 2003. - P. 6.
9. Boyett J. Seven tips for managing organizational change / J. Boyett. 2000. URL: http: // www.jboyett.com /managing.htm.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ МЕЖДУ ПРЕПОДАВАТЕЛЯМИ И
СТУДЕНТАМИ С НАРУШЕНИЕМ ЗДОРОВЬЯ
Кохан С.Т.
ФГБОУ ВО ЗабГУ, кандидат медицинских наук, доцент, директор регионального центра инклюзивного образования
Грабовская Я.И. магистр психологии Седякина Е.Ю. магистр психологии Нугманова А.А. магистр психологии Забайкальский государственный университет
PSYCHOLOGICAL-PEDAGOGICAL INTERACTION BETWEEN TEACHERS AND STUDENTS
WITH HEALTH DISORDERS
Kohan S.,
FSBEI HE ZabSU, Candidate of Medical Sciences, Associate Professor, Director, Regional Center for Inclusive Education
Grabovskaya Y., Master of Psychology Sedyakina E., Master of Psychology Nugmanova A. Master of Psychology Transbaikal State University
Аннотация
Для изменения качества и доступности инклюзивного высшего образования необходима комплексная поддержка в процессе обучения студентов с инвалидностью и ОВЗ, используя различные технологии и информационные ресурсы адаптированные под их потребности, учитывая наличие у них морфо функцио-
