БАЛАНС ЕНЕРГії В ОРГАНіЗМі МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАННі РіЗНИХ ЗЛАКОВИХ КОНЦЕНТРОВАНИХ КОРМіВ Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 636.4.087

Повозшков М.Г., доктор с.-г. наук, © Харкавлюк B.C., асистент (e-mail: [email protected])

Подтьський державный аграрно-техтчний утверситет

БАЛАНС ЕНЕРГП В ОРГАН1ЗМ1 МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАНН1 Р1ЗНИХ ЗЛАКОВИХ КОНЦЕНТРОВАНИХ КОРМ1В

Представлено результати дослгджень з вивчення ефективност1 використання енергп злакових концентрованих корм\в молодняком свиней великоi быог породи. Встановлено, що за однакових умов молодняком свиней найефективтше використовуеться енерг1я поживних речовин ячменю сорту СН-28, тритикале Укро та житниц сорту Розовская 7.

Ключовi слова: молодняк свиней, ячмшь, пшениця, житниця, тритикале, кукурудза, енерггя.

Вступ. Життедiяльнiсть i продуктившсть тварин тюно пов'язаш i3 використанням енергп, тому надходження, взаемоперетворення в opram3Mi та використання рiзних li видiв ввдграють важливу роль у виршенш багатьох проблем годiвлi тварин. Основою збалансовано! дiяльностi уЫх систем живого оргашзму е регламентоване використання енергп, що видшяеться при окисленнi поживних речовин кормiв.

Анал1з останшх дослщжень i публжацш, в яких започатковано розв'язання даноУ проблеми. Фiзiологiя травлення та використання енергп органiзмом свиней фундаментально вивчена в роботах А.В. Квасницького [2], А.М. Старовойтова [4], Е.Н. Бакаевой [1], А.Д. Синещикова [5], Е.З. Ткачева [6], на основi яких дано теоретичне обгрунтування закономiрностей засвоення поживних речовин та енергп ращошв у свиней рiзних виробничих груп.

Важливу роль у взаемовщносинах мiж органiзмом i зовшшшм середовищем належить обмiну речовин, тобто енерпя до органiзму тварини потрапляе у формi поживних речовин кормiв: вуглеводiв, бiлкiв, жирiв, якi за допомогою ферментативних систем розкладаються i3 високомолекулярних в бiльш простi [6]. Перетравна енерпя ввдграе важливу роль в ращонах свиней, адже при визначенш обмшно! енергп' втрати з сечею i з газами становлять лише 4-5%. У кормах для свиней перетравшсть енергп зменшуеться приблизно на 3% при збшьшенш кшькост клiтковини в сухiй речовинi на 1%. Вмют клiтковини понад норму зумовлюе зниження перетравностi i енергетично! цiнностi корму, а менше норми - пщвищення [3]. У випадку недостатнього надходження енергп' з кормами в органiзмi вiдбуваеться мобiлiзацiя резервних енергетичних метаболiтiв i 1'х окислення для генерацп енергп' на рiвнi потреби [2].

Кiлькiсть вшьно! енергп поживних речовин, яка використовуеться на утворення продукцп визначаться за рiзницею мiж обмiнною енергiю i

© Повозшков М.Г., Харкавлюк В.е., 2008

134

теплопродукщею [7].

Метою наших дослщжень було вивчення особливостей балансу енергп в органiзмi молодняку свиней при згодовуванш йому рiзних вцщв злакових концентрованих кормiв.

Матерiал i методика дослiджень. Для досягнення мети в умовах СГК «Летава» Чемеровецького району Хмельницько! областi протягом 2006-2007 роюв провели три фiзiологiчних дослiди методом пар-аналогiв за схемою, наведеною у таблицi 1.

Таблиця 1

Схема балансових дослЫв_

Група Юльшсть гол1в Порода Живамаса напочатокдо слщукг Тривалють перюд1в Характеристикагод1вл1в идкормусорт

тдготовчий перехщ-ний облжо-вий

Перший досл1д

I 4 великаб ша 41 6 3 8 Ячмшь СН-28

II 4 41 6 3 8 Ячмшь Скарлет

III 4 41 6 3 8 Ячмшь Бадьорий

Другий досл1д

I 4 великаб ша 41 6 3 8 Тритикале Укро

II 4 41 6 3 8 Пшениця Галон

III 4 41 6 3 8 Жито Синтетик 38

Третш досл1д

I 4 великаб ша 41 6 3 8 Житниця Розовская 7

II 4 41 6 3 8 Пшениця Веста

III 4 41 6 3 8 Кукурудза Гран 5

Початкова жива маса тварин в ycix дослщах складала в середньому 41 кг. Кожен i3 дослвдв подiлявся на три перiоди: тдготовчий, тривалiстю шiсть днiв, перехiдний - три та облшовий - вiсiм днiв. Дослiджуваним фактором були вид та сорт злакових концентрованих кормiв. Так, у першому дослiдi тваринам згодовували три сорти ячменю, у другому - тритикале, пшеницю та жито, а в третьому - житницю, пшеницю та кукурудзу.

Результати дослщжень. Баланс енергп у першому дослiдi показав, що поросята третьо! групи, яким згодовували ячмiнь сорту Бадьорий, отримували найбшьше валово! енергп (ВЕ) - 1646,9 кДж, що на 7,08 та 3,85% бшьше в порiвняннi з тваринами першо! та друго! груп (табл. 2).

Втрати енергп з калом найбiльшi спостерiгалися у тварин третьо! групи (281,3 кДж), тодi як у тварин першо! та друго! групи були на 28,0 та 11,2% меншi (Р>0,95). Енерпя сечi найвища була у тварин друго! групи, яким згодовували ячмшь сорту Скарлет, що в порiвняннi з тваринами першо! групи на 1,9% бшьше.

Коефщент обмшност валово! енергп (КОВЕ) найвищий був у тварин першо! групи - 85,39%. В розрахунку на 1 кг обмшно! маси тша найвища теплопродукщя спостерiгалася у тварин третьо! групи (987,3 кДж), що на 7,9 та 4,5% бшьше порiвняно з тваринами, яким згодовували ячмшь СН-28 та Скарлет. Чиста енерпя приросту у тварин першо! групи склала 399,6 кДж, тодi

135

як у тварин першо! та друго! груп - 370,6 та 359,6 кДж вщповщно.

Таблиця 2

Баланс енергн в органпмп молодняку в першому досл1д1 у розрахунку на 1 _кг обмшно'1 маси т1ла; М ± т, п = 4_

Показник Групи

1 2 3

Спожито ВЕ рацюну, кДж 1530,29±71,32 1583,45±25,23 1646,96±32,17

Енерпя калу, кДж 202,34±15,69 250,62±23,68 281,33±24,41*

Перетравна енерпя, кДж 1327,95±74,72 1332,83±6,73 1365,63±18,01

Коефщент перетравносп,% 86,62±1,36 84,25±1,28 82,99±1,22

Енерпя сеч1, кДж 18,66±0,01 19,01±0,06* 18,62±0,20

Обмшна енерпя, кДж 1309,29±74,71 1313,83±6,69 1347,01±17,88

КОВЕ,% 85,39±1,39 83,05±1,26 81,86±1,21

Теплопродукц1я, кДж 909,72±96,64 943,21±37,86 987,35±44,74

Питома вага теплопродукци ввд,%:

- валово!' енерги 59,35±5,74 59,62±2,53 60,00±2,77

- перетравно! енерги 68,25±5,80 70,72±2,50 72,20±2,52

- обмшно! енерги 69,23±5,87 71,74±2,53 73,20±2,54

Чиста енерпя приросту, кДж 399,57±79,01 370,61±31,55 359,66±30,79

Пршмггка: тут i далi * - Р>0,95.

Аналiзуючи даш, одержанi в другому дослiдi, слщ вiдмiтити, що найбiльше валово! енерги рацiону в розрахунку на 1 кг обмшно! маси тша отримували тварини друго! групи, яким згодовували пшеницю сорту Галон, тварини першо! та третьо! груп, яким згодовували тритикале Укро та жито Синтетик 38 одержували на 3,6 та 2,7% вщповщно !! менше (табл. 3).

Таблиця 3

Баланс енергн в оргашзмп молодняку в другому досл1д1 у розрахунку на 1

кг обмшно'1 маси т1ла; М ± т, п = 4

Показник Групи

1 2 3

Спожито ВЕ рацюну, кДж 1844,74±9,98 1911,11±6,19* 1860,45±13,97

Енерпя калу, кДж 173,16±9,75 231,65±10,46* 245,36±11,96*

Перетравна енерпя, кДж 1671,58±16,04 1679,46±11,56 1615,10±16,86*

Коефщент перетравност1,% 90,61±0,55 87,88±0,54* 86,81±0,64*

Енерпя сеч1, кДж 19,26±0,10 19,32±0,07 19,43±0,10

Обмшна енерпя, кДж 1652,33±15,97 1660,14±11,53 1595,67±16,78*

КОВЕ,% 89,56±0,55 86,87±0,54* 85,77±0,64*

Теплопродукщя, кДж 853,76±30,19 1031,42±72,41 1064,10±62,71*

Питома вага теплопродукци ввд,%:

- валово!енерги 46,28±1,56 53,93±3,67 57,22±3,49*

- перетравно! енерги 51,05±1,56 61,41±4,30 66,02±4,44*

- обмшно! енерги 51,65±1,58 62,12±4,36 66,82±4,50*

Чиста енерпя приросту, кДж 798,57±24,69 628,71±71,53 531,57±74,27*

Енерпя калу найвищою спостерiгалася у тварин третьо! групи - на 7,2 та 5,8% вище порiвняно з аналогами першо! та друго! груп. Тому коефщент

136

обмшност валово! енергп був найвищим у тварин першо! групи - 89,56%, тодi як у тварин друго! та третьо! груп - 86,67 та 85,77% вщповщно (Р>0,95).

Найбiльша теплопродукцiя у розрахунку на 1 кг обмшно! маси тiла (1064,1 кДж) спостер^алася у тварин третьо! групи, що на 19,7 та 3% бшьше порiвняно з тваринами першо! та друго! груп (Р>0,95). Чиста енерпя приросту у тварин першо! групи, яким згодовували тритикале Укро, складала 798,57 кДж, що на 21,3% та на 33,4% вище порiвняно з аналогами друго! та третьо! груп (Р>0,95).

Проаналiзувавши спожиту валову енергш рацiону у третьому дослiдi виявили, що найбшьше енергi!' отримували тварини третьо! групи - 1928,93 кДж, яким згодовували кукурудзу сорту Гран 5, в порiвняннi з тваринами першо! та друго! групи, яким згодовували житницю сорту Розовская 7 та пшеницю Веста на 2,45 та 3,51 вщповщно (Р>0,95). Також у тварин третьо! групи спостер^алася найвища енерпя калу - 256,82, що бшьше порiвняно з аналогами першо! та друго! групи на 28 та 10,9% вщповщно (табл. 4).

Таблиця 4

Баланс енергп в органпмп молодняку в третьому досл1д1 у розрахунку на 1

кг обмшно'1 маси тша; М ± т, п = 4

Показник Групи

1 2 3

Спожито ВЕ рацюну, кДж 1881,67±4,88 1861,13±6,05* 1928,93±9,91*

Енерпя калу, кДж 217,62±11,13 229,59±16,80 256,82±14,95

Перетравна енерпя, кДж 1664,04±9,16 1631,54±17,72 1672,12±6,68

Коефщент перетравносп,% 88,44±0,57 87,66±0,90 86,70±0,71

Енерг1я сеч1, кДж 19,01±0,08 19,25±0,11 19,16±0,12

Обмшна енерпя, кДж 1645,04±9,19 1612,30±17,74 1652,95±6,75

КОВЕ,% 87,43±0,57 86,63±0,90 85,71±0,71

Теплопродукщя, кДж 915,24±19,93 1090,95±73,59 1026,06±49,95

Питома вага теплопродукцп в1д,%:

- валово!' енергп 48,63±0,96 58,59±3,87* 53,21±2,64

- перетравно! енерги 55,00±1,11 66,96±4,80* 61,32±2,80

- обмшно! енерги 55,63±1,12 67,76±4,86* 62,03±2,83

Чиста енерпя приросту, кДж 729,79±18,37 521,35±80,70* 626,90±44,18

Тому, незважаючи на те, що тварини першо! групи, яким згодовували пшеницю Розовская 7, отримували найменше валово! енергп ращону, коефiцieнт перетравностi енергп у ще! групи був найвищим i становив 84,44%, а в аналопв друго! - 87,66% та третьо! - 86,7%.

Коефщент обмшност валово! енергi! у тварин першо! групи був на рiвнi 87,43%, що на 2,34 та 3,53% вище порiвняно з тваринами друго! та третьо! груп.

Теплопродукщя у розрахунку 1 кг обмшно! маси тша була найвища у тварин друго! групи i складала 1090,9 кДж, тод^ як у тварин третьо! групи -1026 кДж, першо! - лише 915,24 кДж.

137

Висновки. Дослщження балансу енерги в opraHi3Mi молодняку свиней при згодовуванш рiзних злакових концентрованих KopMiB показало, що за невеликого коливання у хiмiчному склaдi енерпя неоднаково використовуеться оргaнiзмом свиней. Серед сорив ячменю у першому дослвд найкращими показниками характеризувався сорт СН-28, у другому дослiдi - тритикале сорту Укро, а в третьому - пшениця Розовская 7.

Лггература

1. Бакеева Е.Н. Влияние кормовых рационов на физиологическое состояние организма и деятельность пищеварительного аппарата у свиней //Вопросы физиологии сельскохозяйственных животных. - М.-Л.: АН СССР. - 1957.

- Вып. 3. - С. 58-61.

2. Квасницький А.В. Физиология пищеварения у свиней. - М.: Сельхозиздат, 1951. - 231 с.

3. Питание свиней: Теория и практика /Пер. с англ. Н.М. Тепера. - М.: Агропромиздат, 1987. - 313 с.

4. Старовойтов А.М., Даниленко И.А., Богданов Г.А. Физиология и биохимия пищеварения и обмена веществ //Научные труды «Пищеварение и обмен веществ у свиней» /Под ред. А.И. Овсянникова. - М.: Колос, 1971.

- С. 9-12.

5. Синещеков А.Д. Итоги изучения физиологии пищеварения у сельскохозяйственных животных //Труды Всесоюзного ин-та животноводства. - М.: Дубровицы, 1952. - Том XX. - С. 63-66.

6. Ткачев Е.З. Физиология питания свиней. - М.: Колос, 1981. - 239 с.

7. Хазиахметов Ф.С. Новое в кормлении свиней /Ф.С. Хазиахметов, Э.Д. Гайсин // Свиноферма. - 2006.- № 9. - С. 21-24.

Summary

The results of researches are presented from the study of efficiency of the use of energy of the cereal concentrated forages by the sapling of pigs of large white breed. It is set that at identical terms the sapling of pigs is utillize energy of nutritives of barley of sort of SN-28 more effective all, tritikale of Ukro and granaries of sort of Rozovskaya 7.

Keywords: sapling of pigs, barley, wheat, granary, tritikale, corn, energy.

Стаття надшшла до редакцИ 2.09.2008

138