ЕФЕКТИВНіСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛЯТ З 3 ДО 6 МіС. ЗАЛЕЖНО ВіД РіВНЯ ГОДіВЛі Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 636.27.084.1(3):612

Фарафонов С.Ж.©

Науковий ствробтник Волинського тституту АПВ

ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛЯТ З 3 ДО 6 М1С. ЗАЛЕЖНО

В1Д Р1ВНЯ ГОД1ВЛ1

Вивчалися питання ефективност1 вирощування молодняку на пгдсосг eid 3 до 6 мхс. вк залежно вiд рiвня годiвлi. Одержат дат свiдчать, що телята, рацюн яких мктив тдвищений рiвень обмтног енергп, забезпечив середньодобовий приркт 891 грамiв, масу тыа телят на 6 мхсящв - 185 кг.

Ключовi слова: тдсисний молодняк, волинська м 'ясна порода, пiдгодiвля концентрованими кормами, безприв 'язне утримання, вмкт обмтног енергп.

Вступ. Серед актуальних проблем тваринництва особлива увага придшяетъся питанню виробництва м'яса i, зокрема, яловичини, виробництво яко! ще не забезпечуе науково обгрунтованих норм живлення. З метою ре^заци державно! пол^ики у сферi нарощування виробництва яловичини, здатно! конкурувати на внутршнъому i зовнiшнъому ринках в Укра!ш. Робота направлена на розвиток спецiалiзованого м'ясного скотарства.

Актуальною проблемою в умовах захщного Полiсся е розвиток м'ясного скотарства. Адже за сво!ми природно-клiматичними умовами за наявних сшожатей i пасовищ, якi в регюш становлятъ близъко 300 тис. га, е вс умови для сприятливого розвитку ще! галузi.

З проведенням реформ в аграрному секторi економжи з'явилися господарства з рiзною формою власноси, все це також сприяе розвитку м'ясного скотарства, проте не вщпрацъоваш елементи технологи, якi б сприяли реалiзацi! потенцiалу м'ясно! худоби.

Виробництво яловичини грунтуетъся на використанш дешевих мiсцевих кормiв власного виробництва, що дозволяе знизити грошовi затрати на !х закупiвлю.

Отже, постае питання вивчення та розробки енергозбер^аючих технологш утримання та годiвлi м'ясно! худоби в господарствах рiзних розмiрiв шляхом змiцнення кормово! бази, докоршного полiпшення природних пасовищ, вивчення ефективност пасовищно! i стiйлово!' систем утримання, використання в годiвлi комбiкормiв.

Пщвищення рiвня виробництва м'яса яловичини, а особливо вщ м'ясних порiд худоби, залежить вiд багатъох факторiв.

У м'ясному скотарствi единою продукцiею е теля. Виходячи з вищевикладеного, перед даною науково-дослiдною роботою було поставлене завдання вивчити ефективнiстъ вирощування молодняку до 6 мю. залежно вщ рiвня годiвлi.

© Науковий кер1вник, професор Малик О.Г. Фарафонов С.Ж., 2010

245

Метою наших дослщжень було вивчення ефективност вирощування молодняку з 3 до 6 мк. за рiзним рiвнем забезпеченост сухою речовиною та обмiнною енергieю в рацюнах.

Показники, як1 враховували: кшьккть спожитих кормiв - шляхом зважування та облжу заданих кормiв, та !х залишкiв протягом двох сумiжних днiв, два рази на мкяць. Якiсть кормiв шляхом повного зоотехшчного аналiзу, за загальноприйнятими методиками (5). Живу масу - шляхом зважування. Середньодобовi прирости визначали за загальноприйнятими методиками. Собiвартiсть приростiв та економiчну ефективнiсть - також за загальноприйнятими методиками.

Матер1али 1 методи. Дослiдження проводились в сшьськогосподарському пiдприeмствi «Зоря» Ковельського району на пщсисному молодняку волинсько! м'ясно! породи. Для проведення дослiду було сформовано три групи дослщних телят-аналопв за вiком та живою масою. Середня жива маса пiддослiдних тварин становила: I група -105,4 кг, II група -105,4 кг, Ш група -105,7 кг. Пiдгодiвля проводилась згiдно з iснуючими нормами. Дослщження тривали 90 днiв.

Результати дослщжень. За перюд дослiдження телята дослщних груп отримували таку кшькють кормiв:

I група - сша 126,5 кг (53,13 к.од.), силосу 297,3 кг (59,46 к. од.), концентрата 76,1 кг (76,1 к. од.);

II група - сша 126,5 кг (53,13 к.од.), силосу 297,3 кг (59,46 к. од.), концентрата 92,8 кг (92,8 к. од.);

III група - сша 126,5 кг (53,13 к.од.), силосу 297,3 кг (59,46 к. од), концентрата 109,5 кг (109,5 к. од.).

Через те, що для пiдгодiвлi молодняку акцент на тдвищений рiвень годiвлi ставили за рахунок концентрованих кормiв, вщповщно за перюд дослщу i споживання цього корму була рiзна. Так, III група отримала концентрата на 33,4 кг бшьше порiвняно з першою. Сша i силосу спожили майже однакову кшьккть. Вщповщно i сухо! речовини дана група отримала бшьше на 14,25 i 28,44 кг порiвняно з II i I групами.

Пожившсть спожитих кормiв пiддослiдними тваринами становила в :

I грут - кормових одиниць - 188,93 кг, обмшно! енерги - 2328,5 МДж, сухо! речовини - 247,57 кг, перетравного проте!ну - 19,4 кг, кальцш - 1390,0 г, фосфору - 671,7г;

II грут - кормових одиниць - 205,63 кг, обмшно! енерги - 2554,5 МДж, сухо! речовини - 261,82 кг, перетравного проте!ну - 20,26 кг, кальцш - 1403,3 г, фосфору - 731,8 г;

III грут - кормових одиниць - 222,33 кг, обмшно!' енерги - 2734.9 МДж, сухо! речовини - 276,01 кг, перетравного проте!ну - 22,73 кг, кальцш - 1416,7 г, фосфору - 792,0 г.

Вищенаведеш дат свщчать, що телята III групи одержали на 33,4 i 16,7 кг кормових одиниць вщповщно бшьше порiвняно з II i I групою. Забезпечетсть кормово! одинищ перетравним проте!ном в групах була на рiвнi 101-105 грамiв. Наповнешсть кшограма сухо! речовини обмшною енерпею в

246

III rpyni становила 9,9 МДж, що на 0,5 МДж бшьше nopiB^HO з I групою. Спiввiдношення Са: Р було в межах 1: 1,7- 1:2,0.

Тварини ycix пщдослщних груп мали добрий picT i розвиток, данi живо! маси та середньодобовi прирости молодняку наведенi в таблиц 1.

Таблиця 1

Динамика росту живо!' маси та середньодобових прирослв телят

Показники Iгрупа II група III група

жива маса, кг середньо-добовий прир1ст, г жива маса, кг середньо-добовий прир1ст, г жива маса, кг середньо-добовий прир1ст, г

3 м1с. 105.4±1 ,98 811,66± 12,89 105,8±1 ,71 823,51± 17,10 105.7±2 ,12 856,02± 24,68

4 м1с. 129.4±1 ,41 839,12± 9,04 130,5±2 ,51 861,26± 18,59 131.5±2 ,26 897,08± 32,86

5 м1с. 154.5±1 ,71 858,24± 3,22 156,1±1 ,96 855,78± 16,96 158.5±3 ,06 905,38± 29,26

6 м1с 180.0±1 ,92 861,27± 6,13 181,7±2 ,23 869,19± 17,77 185.2±2 ,66 907,34± 31,06

Середньо-добовий прир1ст за перюд дослщу 842,76±17,09 852,67±14,85 891,42±22,02

З поданих вище даних необхщно зазначити, що iнтенсивнiсть росту телят на пщсоа в межах груп була рiзною. Так, телята I i III групи iнтенсивнiше росли в перюд з 4-х до 6-ти мюящв, тодi як телята I групи вищi середньодобовi прирости мали в перший та останнш мкящ. За весь перiод дослщження молодняк III групи мав найвищi прирости - 891,4 г, що на 6,5% бшьше порiвняно з ровесниками I групи.

Абсолютна жива маса тварин за перюд дослщу збшьшилась на 76,6 кг в I грут, в II - 75,9 кг, в III - 79,4 кг, вщносна швидкють росту складала в I груш - 5,70; II -5,88 i III - 6,15. Вщповщно до тдвищеного рiвня годiвлi молодняку III групи абсолютна та вщносна швидккть росту були бiльшi у молодняку ще! групи.

За схемою дослiду тварини дослщних груп отримували рiзну кiлькiсть концентрованих кормiв. Отже витрати поживних речовин на один кшограм приросту живо! маси в групах були неоднаковi (табл. 2).

Таблиця 2

Витрати поживних ^ речовин на 1 кг приросту живо!' маси_

Показники Iгрупа II група III група

Сухо! речовини, кг 1,8 1,84 1,86

к.од., кг 1,38 1,44 1,5

обмшно! енергп, МДж 17,0 17,93 18,43

перетравного проте!ну, г 142 143 154

кальщю, г 10,15 9,85 9,55

фосфору, г 4,91 5,14 5,34

247

За представленими в таблиц 2 даними найбiльшi витрати сухо! речовини були в тварин III rpyni - 1,86 кг, що на 0,06 кг (3,22%) бшьше, шж в I rpyni. Вщповщно i кшьккть кормових одиниць в цш грут була вищою на 0,12 к.од. (8%). Витрати обмшно! енерги на 1 кг приросту також бiльшi в III груш на 1,43 МДж.

Враховуючи всi витрати на утримання пщсисного молодняку, вирахувана економiчна ефективнiсть вирощування телят до 6-мкячного вiку була такою:

I група - собiвартiсть 1 ц приросту - 1077 грн., вартють утримання одше! голови - 269,25 грн., прибуток - 164 грн., рiвень рентабельности - 15,2 %;

II група - собiвартiсть 1 ц приросту - 1037 грн., варткть утримання одше! голови - 199,06 грн., прибуток - 177 грн., рiвень рентабельности - 17,1 %;

III група - собiвартiсть 1 ц приросту - 994 грн., варткть утримання одше! голови - 196,81 грн., прибуток - 194 грн., рiвень рентабельности - 19,5 %.

Отже, найнижча собiвартiсть приросту була у молодняку III групи i становила - 994 грн./ц, що на 83 грн. менше порiвняно з I групою, вщповщно i рiвень рентабельност в III групi найвищий 19,5 вiдсотка.

Висновки:

Проведенi дослщження показали, що в результатi застосування пiдгодiвлi пiдсисних телят до 6-мкячного вiку волинсько! м'ясно! породи, в ращош яких рiвень обмiнно! енерги на 20% вищий вiд потреби, позитивно впливае на рют i розвиток тварин, середньодобовi прирости живо! маси збшьшились 8%.

Л1тература

1.В.О.Величко /Фiзiологiчний стан органiзму тварин, бюлопчна цiннiсть молока i яловичини та !х корекцiя за рiзних еколопчних умов середовища/ Львiв 2007.- с 295.

2.Федорук Р.С., Гуменюк В.В., Колкник Г.В. /Фiзiолого-бiохiмiчний статус оргашзму корiв в умовах екологiчно забруднення довкшля/. Науково-технiчний бюлетень ЕЗБТ - Львiв 1999.- Випуск-1(13)- с 282-285.

3.Р.С.Федорук, О.Ф.Цап, Ю.В.Потапчук Фiзiолого-бiохiмiчнi показники кровi та iнтенсивнiсть росту бугайщв-помюей першого поколiння волинсько! мясно! i лiмузинсько! порiд. / Наук.-техн. бюл. iнст. бiол. твар. УААН i ДНДКI ветпрепаратiв та корм.доб. - 2007. - В. 8, №3,4. - Львiв. - С. 208-212.

4.Ю.В.Потапчук. Фiзiолого-бiохiмiчнi показники кровi та iнтенсивность росту бугайцiв-помiсей першого поколшня волинсько! мясно! i лiмузинськоl порiд / Наук.-техн. бюл. шст. бiол. твар. УААН i ДНДК[ ветпрепаратiв та корм.доб. - 2006. - В. 7, №3,4. - Львiв. - С. 261-265.

5.Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных/ А.П.Калашников, Н.И.Клеймленов, В.Н.Баканов и др. М.:Агропроиздат, 1985.352 с.

6.Г.Рагимов. Выращивание телят на подсосе /Животноводство России/ №10 2008. с 53-54.

248

7.Цвкун А.Т.,Повознков М.Г. Блюсюк С.М., Бшозерський О.Л. Оргашзащя нормовано! годiвлi худоби у м'ясному скотарствi /практичний посiбник - Кам'янецъ -Подшьський видавецъ ПП Зволейко Д.Г..2009 - 200 с.

8.Повозшков М.Г. Системи нормовано! годiвлi молодняку велико! рогато! худоби м'ясних порщ - Камянець -Подшьський .Аксюма 2007 - 72 с.

9.Ковтун С.Б. Ефектившсть використання кормiв при виробництвi яловичини у залежност вiд рiвня годiвлi бичкiв до 6-мiсячного вiку Наук.-техн. шст. тв. УААН - 1998. - , №74. - Харюв. - С. 22-28.

10. Викторов П.И., Менькин В.К. Методика и организация зоотехнических опытов М.:Агропромиздат, 1991.-113с.:ил.(Ученики и учеб.пособия для студентов высш.учеб. заведений). ISBN 5-10-000714-1.

11. К.Б.Свечин, А.И.Аршавский, А.В.Квасницкий, В.И.Никитин, Б.Г.Новиков, Е.М.Федий. Возрастная физиология животных М. «Колос» 1967.

Summary

The questions of efficiency of growing a sapling were studied on suckling calves of doses 3 to 6 month of age depending on the level offeeding. Information is got testify that calves the ration of which contained the enhanceable level of exchange energy provided an average daily increase 891 grammes, living mass of calves in 6 months -185 kg.

Стаття надшшла до редакцИ 20.04.2010

249