CC BY
12
УДК 581.526.3:630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
БАГАТОВИМ1РНА ТИПОЛОГ1Я Л1С1В УКРА1НИ: РЕГ1ОНАЛЬНИЙ Р1ВЕНЬ
На основ! математичного моделювання методами добування даних представлено типолопчну схему люово'' рослинносп Украши на регiональному рiвнi, яку спрощено можна представити у виглядi чотирикутно'' пiрамiди, у кутах яко'' розта-шованi заболоченi лiси Полюся, приполониннi лiси Украшських Карпат, люи Подш-ля на вапняковмiсних породах, високоялiвцевi лiси Криму, тривалозаплавнi люи сте-пово'' зони. Встановлено, що координацiя люово'' рослинностi рiзних репошв здебь льшого вiдповiдаe 'х географiчному положенню. Так, екологiчний простiр лiсiв Роз-точчя займае промiжне становище порiвняно з регiонами Полiсся, Подшля i Укра'н-ських Карпат. Водночас надмiрна зволоженiсть грунту лiсових бол^ Полiсся висту-пае екологiчним екгавалентом зниження показникiв термiчного режиму. Зростання pH грунту на вапняковмiсних породах (Подшля, Медобори) екгавалентне зростанню параметрiв термiчного режиму та континентальностi ^мату, зменшенню вологоза-безпеченостi грунту.
Ключое1 слова: люова типологiя, багатовимiрна координащя, математичне мо-делювання.
Assoc. prof. V.M. Skrobala - NUFWT of Ukraine, L'viv
Multidimensional typology of forest vegetation of the Ukraine:
a regional level
On the basis of mathematical design the methods of getting of information are present the typological chart of sylva of Ukraine at regional level, which simplified can be presented as a quadrangular pyramid, the pocosins of Polissya, at polonyna forests of Ukrainian Carpathians, forests of Podillya on content of limestone breeds, high-juniper forests of Crimea, lasted streamside forests of steppe area, are located in the corners of which. It is set that co-ordination of sylva of different regions mostly answers them to geographical position. Yes, ecological space of the forests of Roztochchya is occupied by intermediate position by comparison to the regions of Polissya, Podillya and Ukrainian Carpathians. At the same time surplus moisture of soil of forest bogs of Polissya comes forward the ecological equivalent of decline of indexes of the thermal mode. Growth of pH soil on content of limestone breeds (Podillya, Medobori) is equivalence growth of parameters of the thermal mode and continentalness of climate, diminishing of to material well-being of moisture soil.
Keywords: forest typology, multidimensional co-ordination, mathematical modeling.
Люова рослиншсть в Укра'ш поширена в Карпатах i Прському Криму, на Пол1сс1, в Люостепу, менш1 плошд займае у степовш зош та на швден-ному узбережж1 Криму [12]. Будь-який 1з вказаних репошв характеризуеться певним набором екотошв та вщповщних 'м асощацш люово'' рослинносп. 1х пор1вняльний анашз мае важливе практичне значення для еколопчного прог-нозування (метод аналогш) та розроблення заход1в, спрямованих на збере-ження i вщтворення потенцшно'' рослинносп.
Об'екти i методи дослщження. Тишзацш екотошв люово'' рослиннос-т Украши на регюнальному р1вш здшснювали шляхом математичного моделювання методами "добування даних" [7] на основ! фггошдикацшно'' оцшки еколопчних умов 1392 угруповань за дев'ятьма параметрами: Tm - терм1чний режим, Kn - континентальшсть кшмату, Om - омброкшмат, Cr - крюкшмат, Hd - волопсть грунту, Tr - вмют солей, Rc - кислотшсть грунту, Nt - мше-
Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.12
ральний азот, Lc - режим освiтленостi - затшення [6, 14]. KpiM власних опи-cíb, використовували також дат лггературних джерел [1-5, 9-13, 15-17].
Кожне угруповання можна представити у виглядi точки у дев'ятиви-мiрному просторi ознак, координати яко! вщповщають значенням параметрiв екологiчних режимiв [7, 8, 14]. У цьому випадку подiбнiсть угруповань за су-купшстю екологiчних параметрiв можна визначити на основi вiдстаней мiж точками [8]. Математична формашзащя типолопчно! схеми зводиться до опису геометрично! структури даних iз врахуванням розподiлу bcíci сукуп-ностi екотопiв мiж окремими категорiями (регiонами) [14].
Результати доcлiдження. Еколопчний простiр люово! рослинностi мае вигляд квадратично! параболи, основа яко! вщображае найбiльш опти-мальнi (комфортнi) умови (Карпати, Розточчя), а лiва i права гшки - вщповщ-но процеси заболочування (Полюся) i застепування (Степ, Крим) (див. рис.).
Рис. Типологiчна схема poenuHHoemi Украти:
Rooti - oci кл1матично-едаф1чно1 стки
Перша Bicb клiматично-едафiчноl сггки (рис.) пояснюе 60,2 % загаль-но! дисперси. Максимальними значеннями каношчно! дискримшантно! фун-кци Root1 характеризуються асощаци Linosyri-Juniperetum excelsae, Cisto-Ar-butetum andrachnis, Pinetum pityusae tauricum (Крим), а також чагарниковi угруповання Степу (Fca0 - дерезняки i шипшинники iз сухим кальцiефiльним рiзнотрав,ям). Мiнiмальнi значення Root1 характернi для аcоцiацiй Cladonio-Pinetum typicum, Ledo-Pinetum, Eriophoro vaginati-Pinetum, Vaccinio uliginosi-Pinetum (Полiccя). Перша вюь клiматично-едафiчноl ciтки вiдображае таку структуру взаемозв'язюв мiж екологiчними параметрами: iз збiльшенням по-казникiв температурного режиму (коефщент кореляци r=-0,90) i крюрежиму (зимових температур) (г=0,83) зменшуеться показник зволоженоcтi клiмату
(г=-0,85), зростають вмiст солей (г=0,83), азоту (г=0,63) i рН грунту (г=0,95). У географiчному вiдношеннi така структура взаемозв'язюв мiж екологiчними чинниками вщповщае просуванню у пiвденному напрямку.
Друга вюь клiматично-едафiчноi сiтки (рис.) характеризуе зростання фггоценотично! значущостi люово! рослинностi на фош зменшення конти-нентальностi кшмату (г=-0,48), яке супроводжуеться збiльшенням вмюту азоту (г=0,72) i вологи (г=0,45) у грунтi та затшення в пiднаметовому просторi (г=0,77). У географiчному аспектi це вiдповiдае просуванню у захщному напрямку та збшьшенню висоти н.р.м. Мiнiмальними значеннями функцп Яо-о1;2 вiдзначаються люи Пiвденного узбережжя Криму, а максимальними -приполониннi лiси Укра!нських Карпат, угруповання сосни прсько! та душе-кп зелено!.
Двовимiрна клiматично-едафiчна сггка (рис.) пояснюе 84,0 % загаль-но! дисперсп, зумовлено! вiдмiнностями екотошв люово! рослинностi на реп-ональному рiвнi. Положення лiсових ценозiв на третш осi, яка додатково пояснюе 11,2 % дисперсй, здебiльшого залежить вiд освiтленостi (г=0,52) та со-льового режиму. (г=0,52). Максимальш значення функцп Яоо1;3 властивi три-валозаплавним лiсам степово! зони - шелюжникам i осокiрникам (табл.).
Координащя люово! рослинностi рiзних регiонiв здебшьшого вщповь дае !х географiчному положенню. Так, екологiчний простiр лiсiв Розточчя за-ймае промiжне становище порiвняно з регiонами Полiсся, Подiлля i Укра-!нських Карпат. Водночас надмiрна зволоженiсть грунту лiсових болiт Полю-ся виступае екологiчним еквiвалентом зниження показниюв термiчного режиму. Зростання рН грунту на вапняковмюних породах (Подшля, Медобори) еквiвалентне зростанню параметрiв термiчного режиму та континентальностi кшмату, зменшенню вологозабезпеченостi грунту.
Табл. Координация лшхин рослинностi (регюнальний рiвень)
Регюн Положення на осях типолопчно! схеми
Яоо^ Яоо12 Яоо^ Яоо14
Розточчя -0,03 0,54 -0,54 0,69
Полшся -2,14 -0,61 0,12 -0,07
Карпати 0,09 1,25 -0,49 -0,39
Подшля (Медобори) 1,95 1,46 -0,04 -0,31
Л1вобережне Придншров'я 1,18 0,82 0,87 0,49
Крим 2,28 -1,59 -0,36 -0,09
Степ 1,14 0,30 2,26 -0,10
Позначення: ЯооЪ - ос клiматично-едафiчноi с1тки
Висновки. Типологiчну схему лiсiв Украши на регiональному рiвнi спрощено можна представити у виглядi чотирикутно! трашди, у кутах яко! розташованi заболочеш лiси Полiсся, приполониннi лiси Украшських Карпат, лiси Подiлля на вапняковмюних породах, високоялiвцевi лiси Криму, тривалозаплавш лiси степово! зони.
Лггература
1. Байрак О.М. Синтаксоном1я широколистяних дю1в Л1вобережного Придншров'я // Украшський ф1тоценотичний зб1рник. Сер. А. - К., 1996. - Вип. 3. - С. 51-64.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.12
2. Байрак О.М. Синтаксономiя соснових лiсiв Лiвобережного Приднiпров'я та участь у них епггейних лишайникiв // Украшський фггоценотичний збiрник. Сер. А. - К., 1997. - Вип. 1 (7). - С. 85-92.
3. Бельгард А.Л. Лесная растительность юго-востока УССР. - К. : Изд-во Киев. ун-та, 1950. - 263 с.
4. Воробйов С.О. Синтаксономiя рослинностг Полгського природного заповгдника / С.О. Воробйов, Л.С. Балашов, В.А. Соломаха // Украшський фгтоценотичний збiрник. Сер. Б. - К., 1997. - Вип. 1 (8). - С. 51-64.
5. Дщух Я.П. Неморальнг лгси Прського Криму класу Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg. 1937 // Украшський фггоценотичний збiрник. Сер. А. - К., 1996. - Вип. 3. - С. 34-51.
6. Дщух Я.П. Фгтошдикащя екологгчних факторгв / ЯП. Дгдух, П.Г. Плюта. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 280 с.
7. Дюк В. Data Mining : учебный курс / В. Дюк, А. Самойленко. - СПб : Изд-во "Питер", 2001. - 368 с.
8. Енюков И.С. Методы, алгоритмы, программы многомерного статистического анализа. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1986. - 232 с.
9. Нацюнальний природний парк "Вижницький". Рослинний свгт / Чорней 1.1., Бу-джак В.В., Якушенко Д.М. та гн. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2005. - 248 с.
10. Нацюнальний природний парк "Сколiвськi Бескиди". Рослинний свгт / Соломаха В. А., Якушенко Д.М., Крамарець В.О. та гн. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2004. - 240 с.
11. Природний заповедник "Горгани". Рослинний свгт / Клгмук Ю.В., Мюкевич У.Д., Якушенко Д.М. та гн. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2006. - 400 с.
12. Рослиншсть УРСР. Люи. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 460 с.
13. Рослиншсть хвойних люв Украши. Матерiали робочо'1 наради. - К. : Вид-во "Фгто-соцiоцентр", 2003. - 302 с.
14. Скробала В. Багатовимiрна типологiя рослинного покриву Украши: рiвень типiв рослинностi // Вгсник Львiвського унiверситету. Сер. бюлоггчна. - 2009. - Вип. 50. - С. 44-51.
15. Ткачик В.П. Рослиншсть заповщника "Розточчя": класифгкацгя методом Браун-Бланке. - Львiв : Вид-во "НТШ", 1998. - 198 с.
16. Diduch Ya.P. The communities of the Class Quercetea pubescenti-petraeae at the Crimean Mountains // Украшський фггоценотичний збiрник. Сер. F. - К., 1996. - Вип. 1. - С. 63-77.
17. Onyschenko V.A. Wood plant communities (Fagetalia Pawl. 1928) of the Medobory reserve // Украшський фггоценотичний збiрник. Сер. А. - К., 1998. - Вип. 1 (9). - С. 97-115.
УДК 630*416.3 Ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк M. П. С. Пастернака
УРАЖЕННЯ ЯЛИНОВИХ НАСАДЖЕНЬ БУКОВИНИ КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ
Розглянуто виргшальну роль поширення збудникгв кореневих гнилей в усихан-нг ялини. Встановлено ступгнь ураженостг пнгв ялини i стадп гнилей на нових зру-бах. Обсяги сангтарних та лгсовгдновних рубань, починаючи з 2005 р. по 2007 р. зро-стали. Так, площа вибгркових сангтарних рубань у ялинниках ДП "Берегометське ЛМГ" в 2007 р. зросла у 3,3 раза поргвняно з 2005 р., що свгдчить про виникнення осередкгв усихання, яке вгдбувасться значною мгрою пгд впливом збудникгв корене-вих гнилей.
Ключовi слова: ялинники, обстеження, кореневг гнилг, осередки усихання, пнг.
Senior research officer P.Ya. Slobodyan - UMFRI named after P.S. Pasternak Damage of spruce plantings of Bukovina root rots
It is considered a main role of distribution of activators root rots in drying of fir. The degree of defeat of stubs of fur-trees and a stage of rots on new cuttings down is established. Volumes of sanitary and forest restoration deck-houses, beginning from 2005 on 2007 grew. Yes, the area of sanitary selection-cuts in the fir-groves of DP "Beregometske LMG"
