CC BY
11
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
ни е прекрасним фоном для iнших рослин, часто нав^ь ефектнiшим, оскiльки надають фiтодизайнерам ширшi можливостi в комбшуванш !х за колiрною гамою i за текстурою. Хоча в бшьшост випадкiв грунтопокривш використо-вують як альтернативу газону, фон або сполучну ланку в посадках, вони самi по ^6i е прекрасним декоративним матерiалом. Вiдрiзняючись рiзноманiт-нiстю за текстурою i забарвленням листя, грунтопокривш рослини також представляють широкий дiапазон кольорових вiдтiнкiв пiд час цвтння. Монопосадкам iз цих рослин не поступаються за декоративнiстю i комбiнованi варiанти. В умовах мюта вони можуть бути надзвичайно важливим елемен-том культурного ландшафту, сприяти штеграци розрiзнених груп рослин в едину композищю i створювати неповторш фрагменти дико! природи.
Лiтература
1. Антонюк Н.С. Декоративш рослини природно! флори Укра1ни / H.G. Антонюк, Р.М. Бородша, В.В. Стопкань. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1982. - 216 с.
2. Баканова В.В. Цветочно-декоративные многолетники открытого грунта / В.В. Бака-нова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1984. - 156 с.
3. Кондратюк С.М. Перспективы для озеленення рослини природно! флори Украшсь-ких Карпат / С.М. Кондратюк, С.С. Харкевич, В.1. Чопик // Акшматизащя рослинносп. - К., 1960. - С. 84-100.
Павлюк Н.В., Павлюк Г.М. Перспективные растения естественной
флоры для озеленения Львова
Представлены результаты интродукции перспективных видов травянистых растений природной флоры для внедрения их в культуру урбанизированной среды Львова. Проанализированы экологические и морфологические параметры, определена степень декоративности, представлена екобиоморфологическая характеристика почвопокровных растений и возможность их использования для различных видов озеленения Львова, исследованы развитие в культуре и способы размножения.
Ключевые слова: интродукция, адаптация, почвопокровные травянистые растения, использование в озеленении, степень декоративности.
PavlyukN.V., PavlyukH.M. Perspective soil-cover vegetation of natural flora in landscaping of Lviv city
In this study, it was investigated the results of the introduction for perspective species of herbaceous plants of natural flora in culture for the implementation of urban environment in Lviv city. Ecological and morphological parameters, the decorative value of represented ecobiomorphological characteristics of soil-cover plants and their possible use for different types of landscaping of the city, their development in the culture and methods of reproduction are explored. _
УДК 581.526.3: 630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbßis
БАГАТОВИМ1РНА ТИПОЛОГ1Я Л1С1В УКРА1НИ: Р1ВЕНЬ КЛАС1В РОСЛИННОСТ1
Типолопчну схему лiсiв Украши на piBHi клаав рослинносп спрощено можна представити у виглядi трикутника, в цен^ якого розташоваш насадження Querco-Fagetea, a в кутах: 1) Oxycocco-Sphagnetea; 2) Quercetea pubescenti-petraeae; 3) Robini-etea, Salicetea purpureae, Pulsatillo-Pinetea sylvestris.
Ключов1 слова: люова типолопя, багатовимiрна ординащя, математичне моде-лювання, штелектуальний аналiз.
80
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
Сучасш дослщження люово1 рослинностi в УкраА'т проводять на засадах еколого-флористично1 класифжаци [2, 3, 5-7, 9, 11, 13]. Еколопчну сут-нiсть ще! класифжацп та практичне значення для потреб сталого розвитку ль сового господарства можна пояснити шляхом конструювання типолопчно! схеми.
Об'екти i методи дослщження. Типiзацiю лiсорослинних умов на рiв-нi класiв рослинностi здшснювали шляхом математичного моделювання методами "штелектуального аналiзум [4, 10] на основi ф^ошдикацшно1 оцiнки екологiчних умов 2514 угруповань за дев'ятьма параметрами: Тт - термiчний режим, Кп - континентальшсть клiмату, От - омброкшмат, Сг - крiоклiмат, Ш - волопсть грунту, Тг - вмют солей, Яе - кислотшсть грунту, N - мше-ральний азот, Ье - режим освггленост - затiнення [12]. Крiм власних опиЫв, використовували також данi лггературних джерел [1-3, 5-9, 11, 13].
Математична формалiзацiя типолопчно1 схеми зводиться до опису ге-ометрично! структури даних iз врахуванням розподiлу вше1 сукупностi екото-пiв мiж окремими класами рослинност [4, 10].
Результати дослвдження. Неможливiсть вiдображення всього розма-1ття лiсорослинних умов на основi едафiчноl сiтки завжди була предметом напружених дискусш [1]. Згiдно з нашими обчисленнями, навггь використан-ня бшьш докладних екологiчних шкал сольового та водного режиму грунту дають змогу правильно щентифжувати тiльки 52,2 % екотошв на рiвнi клаЫв рослинностi. З iншого боку, покроковий аналiз дав змогу пiдтвердити високу значушдсть едафiчних чинникiв для тишзацп лiсорослинних умов на основi едафiчноl сiтки.
1. Лiсове та садово-паркове господарство
81
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Двовимiрна типолопчна схема (рис.) на 0CH0Bi комбшаци дев'яти еко-логiчних чинникiв пояснюе 68,4 %, тривимiрна - 89,3 %, чотиривимiрна -95,0 % загально! дисперси. Перша вюь кшматично едафiчноl сiтки (рис.) вь дображае таку структуру взаемозв'язюв мiж еколопчними параметрами: з пiдвищенням температури повггря (коефiцiент кореляци r = 0,92) зменшу-ються параметри зволоження кшмату (r = -0,86) та вологост грунту (r = -0,66), збшьшуються pH грунту (r = 0,94), вмют азоту (r = 0,68) i вмiст солей (r = 0,79). Загальнi закономiрностi формування люово! рослинностi на територи Украши вщображае такий екологiчний ряд клаЫв рослинностi: Oxycocco-Sphagnetea (лiсовi болота) з координатами центро'да (-4,65; -0,73; 1,21; 0,89) ^ Vaccinio-Piceetea (-1,96; 0,41; 0,20; -0,22) ^ Quercetea robori-petraeae (0,24; 0,72; -0,10; -0,29) ^ Querco-Fagetea (1,44;1,00;-1,04;0,08) ^ Erico-Pinetea (2,27; 1,03; 3,31; 0,56) ^ Quercetea pubescenti-petraeae (3,76; 0,96; 5,56; 0,73).
Друга вюь клiматично едафiчноl сiтки (рис.) вiдображае екстразональ-ний характер формування лково! рослинностi клаЫв Alnetea glutinosae (0,03; -2,24; -1,15; 2,27), Robinietea (0,83; -2,66; -0,33; -1,34), Salicetea purpureae (1,28; -3,43; -0,18;-0,01) i Pulsatillo-Pinetea sylvestris (1,17; -2,71; 1,65; -1,77) на фош збшьшення вмiсту солей у грунт та зростання континентальностi кшма-ту. Розташування на перифери екологiчного простору зумовлюють вразли-вiсть таких лiсiв до антропогенного впливу та необхщшсть використання ш-ших принципiв ведення люового господарства.
Третя вiсь типолопчно! схеми характеризуе зменшення фггоценотич-но! значущостi люово! рослинностi на фонi зростання континентальностi кль мату (r = 0,60) та зменшення вологост грунту (r = -0,48) i вмiсту азоту (r = -0,58). Цей комплексний градiент середовища диференцiюе екотопи класiв Robinietea i Pulsatillo-Pinetea sylvestris та вiдображае еколопчний ряд Querco-Fagetea ^ Quercetea pubescenti-petraeae. Четверта вюь типолопчно! схеми характеризуе вплив вологост та меншою мiрою кислотностi грунту на формування люово! рослинностi i може служити основою для ощнки вiдмiнностей мiж екотопами Alnetea glutinosae + Salicetea purpureae та Robinietea + Pulsatil-lo-Pinetea sylvestris.
Типолопчна схема дала змогу визначити окремi вади еколого-флорис-тично!' класифжаци люово! рослинностi Украши. Зауваження здебшьшого стосуються трактування обсягу класу Quercetea robori-petraeae та визначення межi мiж екотопами лiсових болгг класу Oxycocco-Sphagnetea i заболочених лiсiв класу Vaccinio-Piceetea.
Завдяки багатовимiрнiй типологи лiсiвничу iнформацiю можна трак-тувати в категорiях напряму i вщсташ у багатовимiрному просторi ознак, ви-рiшуючи питання динамiки лiсових насаджень, взаемозв'язюв лiсу з iншими типами рослинносп та екологiчного прогнозування. В умовах невизначеност iнтелектуальний аналiз (Data Mining) лшвничо! шформаци дае змогу щенти-фiкувати лiсовi насадження на основi багатовимiрноl ординаци еталонних це-нозiв або шляхом обчислень величин iмовiрностi. Наведенi результати досль дження свщчать, що iнтелектуальний аналiз дае змогу виявити неочевидш за-кономiрностi, якi неможливо визначити стандартними методами оброблення шформаци або експертним шляхом.
82
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.4
Висновки. Типолопчну схему лiсiв Украши на pÏBHÏ класгв рослин-ностг спрощено можна представити у виглядi трикутника, в центрг якого роз-ташованi насадження Querco-Fagetea, a в кутах: 1) Oxycocco-Sphagnetea; 2) Quercetea pubescenti-petraeae; 3) Robinietea, Salicetea purpureae, Pulsatillo-Pine-tea sylvestris.
Лггература
1. Бельгард А.Л. Лесная растительность юго-востока УССР / А.Л. Бельгард. - К. : Изд-во Киев. ун-та, 1950. - 263 с.
2. Воробйов С.О. Синтаксоном1я рослинносп Полюького природного заповщника / С.О. Воробйов, Л.С. Балашов, В. А. Соломаха // Украшський фггоценолопчний зб1рник. - Сер. Б. - К., 1997. - Вип. 1 (8). - С. 51-64.
3. Дщух Я.П. Неморальш люи Прського Криму класу Querco-Fagetea Br. - Bl. et Vlieg. 1937 / ЯП. Дгдух // Украшський фггоценолопчний зб1рник. - Сер. А. - К., 1996. - Вип. 3. - С. 34-51.
4. Дюк В. Data Mining : учебный курс / В. Дюк, А. Самойленко. - СПб. : Изд-во "Питер", 2001. - 368 с.
5. Нацюнальний природний парк "Вижницький". Рослинний св1т / 1.1. Чорней, В.В. Бу-джак, Д.М. Якушенко та ш - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2005. - 248 с.
6. Нацюнальний природний парк "Скол1вськ Бескиди". Рослинний свгт / В.А. Соломаха, Д.М. Якушенко, В.О. Крамарець та ш. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2004. - 240 с.
7. Природний заповщник "Горгани". Рослинний свгт / Ю.В. Кшмук, У.Д. Мгскевич, Д.М. Якушенко та ш - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2006. - 400 с.
8. Рослиншсть УРСР. Люи. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 460 с.
9. Рослиншсть хвойних лю1в Украши. Матер. робочо'1 наради. - К. : Вид-во "Фгтосощ-оцентр", 2003. - 302 с.
10. Скробала В.М. Интеллектуальный анализ лесоводственной информации / В.М. Скро-бала // Universitatea agrarä de Stat din Moldova. Lucräri çtiintifice. - Chiçinâu : Centrul ed. al UASM, 2010. - Vol. 24, Pt. 2. - P. 219-226.
11. Сорока М.1. Рослиншсть Украшського Розточчя / М.1. Сорока. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2008. - 434 с.
12. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических факторов в подзоне хвойно-широко-лиственных лесов / Д.Н. Цыганов. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 198 с.
13. Diduch Ya.P. The communities of the Class Quercetea pubescenti-petraeae at the Crimean Mountains / Ya.P. Diduch // Ukr. Phytosoc. Coll. 1996. - Ser. A, Iss. 1. - P. 63-77.
Скробала В.М. Многомерная типология лесов Украины: уровень классов растительности
Типологическую схему лесов Украины на уровне классов растительности упрощенно можно представить в виде треугольника, в центре которого расположены насаждения Querco-Fagetea, а в углах: 1) Oxycocco-Sphagnetea; 2) Quercetea pubescenti-реtraeae; 3) Robinietea, Salicetea purpureae, Pulsatillo-Pinetea sylvestris.
Ключевые слова: лесная типология, многомерная ординация, математическое моделирование, интеллектуальный анализ.
Skrobala V.M. Multidimensional typology of the Ukraine forests: a level of vegetation classes
The typological chart of the Ukraine forests at the level of vegetation classes can be presented as a triangle in the center of which plantations of Querco-Fagetea are located, and in corners: 1) Oxycocco-Sphagnetea; 2) Quercetea pubescenti-petraeae; 3) Robinietea, Salicetea purpureae, Pulsatillo-Pinetea sylvestris.
Keywords: forest typology, multidimensional ordination, mathematical modeling, Data Mining.
1. Лкове та садово-паркове господарство
83
