CC BY
63
УДК 004:377
Р. В. КРИВАКОВСЬКА (Дншропетровський державний аграрний ушверситет)
АВТОМАТИЗОВАН1 СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ КОРОТКОСТРОКОВИМИ КУРСАМИ ТА IX М1СЦЕ В АСК КАФЕДРИ ВНЗ
У статп проанал1зовано передумови для створення шформацшних систем управлшня короткострокови-ми курсами тдвищення квал1ф1кац11, розглянуп основш задач1 системи, дана структура шформацшно! сис-теми i розглянуп деяк1 питання и реатзаци.
В статье проанализированы предпосылки для создания автоматизированных систем управления краткосрочными курсами повышения квалификации, рассмотрены основные задачи системы, дана её структура и рассмотрены некоторые вопросы по ее реализации.
Main prerequisites for creation of automated control systems for short-term courses of qualification upgrading are analyzed in this article. Also main tasks for the system are considered, the system structure are given. Some issues on its realization are considered as well.
Автоматизащя керування навчальним про-цесом е одним iз важливих напрямюв удоско-налення освгги. Це пов'язане iз усе бiльшим укрупненням навчальних центрiв, збiльшенням iнформацiйних потокiв, ^ отже, з ускладненням керування ними. Як зазначено в статп [1], сьо-годнi неможливо займатися наукою й освггою поза iнформацiйним процесом.
Проблемам побудови шформацшних систем керування навчальним процесом присвячено безлiч статей. Бiльшiсть iз них розглядають керування в школах i стацiонарах вузiв. Робiт, присвячених керуванню короткостроковими курсами перетдготовки й пiдвищення квалiфi-кацii, меш знайти не вдалося.
У випадку, коли iнформацiя з курсiв розрiз-нена й зберiгаеться в рiзних мiсцях, виникае проблема синхронiзацii, коли кожну змiну не-обхiдно дублювати в декiлькох рiзних мiсцях, що пiдвищуе ймовiрнiсть помилки. Крiм того, таке дублювання i пов'язана з ним надмiрнiсть можуть приводити до того, що важлива шфор-мащя може залишитися непомiченою на еташ планування й складання розкладу (що приведе до проблеми на еташ його виконання). Тому представляеться розумною розробка шформа-цiйноi системи керування курсами в межах ка-федри ВНЗ.
При створенш й заповненш банку шформа-цii мае велике значення повнота iнформацii. Це означае, що вся доступна шформащя повинна бути внесена в банк, щоб уникнути помилок при його використанш. Крiм того, важливо за-безпечити резервне кошювання й зберiгання iнформацii. Розглянемо основш завдання, що виникають у процес керування навчальним
процесом. У книзi [2] наведена схема взаемо-зв'язку завдань планування навчального наван-таження з iншими видами навантажень. Вона наведена на рис. 1.
Як можна побачити, завдання керування короткостроковими курсами, яю можуть про-водитися на кафедрi, стосуються задач плану-вання навчального навантаження кафедри. Роз-глянемо 1'х бiльш докладно. Керування короткостроковими курсами вiдрiзняеться вiд керу-вання звичайними видами навчальних наванта-жень (стацiонар, заочники) i мае такi особливо-стт
1. Змiнюванiсть навантаження в част Оди-ницею часу, на яку плануеться навантаження по курсах, е тиждень. Навантаження для кожного тижня рiзнi. Тому на виходi ми маемо роз-клад, який мiняеться щотижня (вiдмiннiсть вiд стащонару).
2. При роботi iз середньостроковими курсами (один-три мюящ) необхщно виконувати на-вчальнi плани по тижнях i нормативнi вимоги до кшькосп занять (вiдмiннiсть вiд заочниюв).
Завдання керування короткостроковими курсами можна роздiлити на завдання оперативного регулювання i задачi середньострокового планування-прогнозування.
Основним завданням першого типу, вщ виконання яко! залежить виконання вшх iнших, е монiторинг. Це особливо важливо у випадку велико!' кшькосп рiзних курсiв, проведених на кафедр^ тому що в умовах дефщиту ресурсiв зростае кiлькiсть помилок i вони стають бiльш критичними. Також важливють завдання мош-торингу зростае у зв'язку з тим, що курси зви-чайно щотижня мають рiзнi навчальш плани
© Криваковська Р. В., 2009
(на вщшну, наприклад, вiд стацiонару, навча-льний план якого не змшюеться протягом семестру або чверт^. При роботi з короткостроко-вими курсами необхщно проводити облiк вико-нання навчального плану, планiв викладачiв i
використання аудиторного фонду (звичайно це аудиторний фонд кафедри).
Необхщно проводити постшний мошторинг виконання навчальних планiв по викладачах i предметах у цшому. Це дозволить зменшити кiлькiсть механiчних та iнших помилок.
Планування навчальних навантажень ректоратом (навчальною частиною) Планування виюористання аудиторного фонду внз
Планування
навчальних
навантажень <-
деканатом
/ ч
Облк АналЬ
виюонання виконання
навчальних навчальних
план1в планв
Планування навчальних навантажень кафедрою
0бл1к виюонання плану в икла дачами
АналЬ виюонання планв в икла дачами
Планування ¡нших видв роб1т
X
Задач1 оперативного регулювання
Планування методично! роботи
Планування нау ков оТ роботи
Рис. 1. Схема взаемозв'язку завдань планування навчального навантаження з шшими завданнями керування
Наступним важливим завданням шформати-зацп е завдання опташзаци навчальних плашв i прогнозування. При роботi з курсами, складан-ня навчального плану слщ проводити вiдразу ж шсля початку занять новою групою. Тому слщ оцiнити передбачуване завантаження виклада-чiв з облiком 1х шкових навантажень (заочнi сеси, здача модульних контрольних робгт i т.д. [3]) i за необхiдностi вiдкоригувати навчальний план. При цьому необхщно взаемодiяти з ш-шими керуючими системами (заочний деканат, iнститут шслядипломно1 освгти i т.д.). Для в> дображення шформаци iз планiв можна вико-ристовувати рiзнi графiки, тому що iнформацiя в такому видi легше сприймаеться. Для планування також доцшьно використовувати шфор-мацiйну систему.
При робот в умовах невизначеност (а роботу в умовах мшливого навантаження можна дорiвняти до частково! невизначеностi) також важливi питання стiйкостi розкладiв i планiв. 1х необхiдно складати таким чином, щоб змiни в кiлькостi курсiв мшмально впливали на виконання навчальних плашв.
Для зручносп роботи iз системою повиннi бути передбаченi засоби вiзуалiзацil, такi як рiзнi види розкладiв (розклад викладачiв, ауди-торш, занять), таблицi й графiки виконання навчальних плашв.
Використання шформацшних систем дозволить також проводити аналiз виконання навчальних плашв, що дозволить знайти «вузью мюця» у систем^ виявити помилки, що найбшьше часто зустрiчаються.
Дуже важливим питанням е питання взаемо-ди системи iз зовнiшнiм середовищем. У цьому випадку пiд зовнiшнiм середовищем маються на увазi системи керування вузом i кафедрою. Тут виникае питання сумюносп на рiвнi формата даних. На жаль, менi не зустрiчалися статтi, де розглядалося б порiвняння рiзних стандарт-них i нестандартних форматiв розкладiв. Менi здаеться, що використання стандартних форма-ив даних, таких як данi, роздшеш комами, дозволить будувати системи, сумюш мiж собою.
Оскiльки завдання керування короткостро-ковими курсами виршуеться усерединi кафедри, доцiльно розглядати АСУ куршв як частину
АСУ кафедри. Основна взаeмодiя здшснюеться на рiвнi розкладу занять викладачiв i розкладу зайнятостi аудиторiй (для завдань складання розкладу й монiторингу), i на рiвнi навчальних планiв i навантажень (для завдань роботи з
навчальними планами). Тобто при побудовi АСУ кафедри необхiдно передбачити можли-вiсть И розширення для роботи з курсами.
На рис. 2 представлена базова структура шформацшно! системи.
Рис. 2. Базова структура шформацшно! пвдсистеми курс1в та ll зв'язок з шшими системами
Для оргашзацп банку даних доцiльно вико-ристовувати реляцшш бази даних. Вони забез-печують розв'язок усiх завдань, що виникають при роботi з шформацшною системою. Структура бази даних показана на рис. 3.
Осшльки оргашзащя шформацшно! системи вимагае багато коду, то стд роздiлити програ-му на модулi. Зразок структури модулiв показаний на рис. 4.
Архтектура шформацшно! системи в дано-му випадку залежить вщ того, де використову-ватиметься дана система. Якщо управлшня курсами здшснюватиме одна людина, що працюе за одним i тим же комп'ютером i не плануеться прямий доступ викладачiв i тих, що вчаться, до системи, то для роботи досить про-грами, що запускаеться на одному комп'ютерт А якщо передбачаеться, що управлшня здшснюватимуть декшька людей або плануеться, що розклад буде доступний iз рiзних комп'ютерiв, то програму необхiдно зробити мережевою. В цьому випадку розумно викори-стовувати ктент-серверну архiтектуру, на-приклад, Web-орiентовану. В цьому випадку користувачам не потрiбно встановлювати до-даткове програмне забезпечення, а вся обробка ведеться на сервера Недолiком тако! структури е необхщшсть використовувати додатковi засо-би для забезпечення безпеки роботи. Якщо ре-дагування даних у ^d^i проводять одночас-но декшька чоловш, необхiдно передбачити
механiзм блокувань i вирiшень конфлiктiв при запись Для побудови шформацшно! системи можуть використовуватися рiзнi мови програ-мування i СУБД. Але використання комерцш-них iндустрiальних серверiв баз даних (типа Oracle) вимагае великих каттальних вкладень. Тому доцiльно використовувати безкоштовш СУБД, якi можуть працювати в ктент-сервер-нiй архiтектурi, такi як MySQL. Виходячи з тих же мiркувань, як основна мова програмування була вибрана мова PHP.
Бшьшють iснуючих систем управлiння кафедрою е пропрiетарними програмними роз-робками комерцiйних фiрм, що продаються. Також iснуе безлiч власних розробок вузiв. Недолiками цих систем е !х закритiсть, що утруднюе 1х перенесення в iншi умови. У разi пропрiетарних програм цiна ршень часто виявляеться занадто високою. Тому я вважаю, що розробки подiбних систем можуть проходи-ти шд вiльними лiцензiями (GPL, BSD License i т.д.). Це дозволить розширити потенцшний круг споживачiв таких програм, забезпечити обговорення i вирiшення складних проблем силами спiвтовариства.
Моя розробка подiбноI структури системи зроблена частково. Ця програма випущена як Open Source (тд лiцензiею GPL) i може бути завантажена за адресою http://sourceforge.net/ projects/short-termcourc.
Рис. 3. Структура бази даних
Рис. 4. Структура модулiв програми
Висновок
Побудова шформацшно1 системи курс1в е необхщною д1ею для установ i3 великою заван-тажешстю рiзними видами куршв. Це можуть бути як вузи, так i рiзного роду навчальш цен-три. Це дозволить спростити роботу диспетчера i позбавитися вщ рiзних видiв помилок. При створенш iнформацiйноï системи всерединi ка-федри вузу, вона повинна бути частиною ш-формацiйноï системи кафедри.
Б1БЛЮГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Подмазш, С. 1нформацшно-аналгтичне забезпе-чення управлшня освггшми системами [Текст] /
С. Подмазш // Освгта 1 управлшня. - 1997. -т. 1, № 1. - С. 137-139.
2. Ол!ф!ров, О. В. 1нформацшна система кафедри ВНЗ (методолопчш основи створення: пошук, ршення) [Текст] / О. В. Ол!ф!ров, Н. М. Вой-тюшенко. - Донецьк, 2002. - 71 с.
3. Криваковская, Р. В. Планирование занятий в условиях высокой загрузки [Текст] / Р. В. Криваковская // Материалы 8-й межд. междисциплинарной конф. «Современные проблемы гуманизации и гармонизации управления» (Харьков, 2008). - С. 188-189.
Надшшла до редколеги 27.08.2009.
Прийнята до друку 08.09.2009.
