CC BY
303
© Зайченко Г. В., Горчакова Н. О., Стрига О. А., Яковлева Н. Ю., Рубан О. I. УДК 577.154.365+001.3+616.31
Зайченко Г. В., Горчакова Н. О., Стрига О. А., *Яковлева Н. Ю., **Рубан О. I.
АСПЕКТИ ФАРМАКОДИНАМ1КИ ТА КЛ1НННО1 ФАРМАКОЛОГИ Г1АЛУРОНОВО1 КИСЛОТИ
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця (м. КиГв) *НМАПО iменi П. Л. Шупика (м. КиГв) **Нацiональний фармацевтичний унiверситет (м. Харкiв)
gorchakovan@ukr.net
Представлена стаття виконана в планi науково! тематики кафедри «Експериментальне обгрунту-вання ефективност органопротекторно! дiI антиок-сидантiв рослинного та синтетичного походження» (№ державно! реестрацп 011511004156).
Останнi роки характеризуются пiдвищеною ува-гою експериментаторiв, кгмнщис^в i косметологiв до палуроново! кислоти та комплексних препара-тiв, що мiстять у своему складi палуронову кислоту. В 1918 роцi П. ЛевЫ та Дж. Лопес-Буарес видтили з пуповинно! кровi та скловидного тiла полюаха-рид, що вмщував глюкозамiноглiкан та гiалуронову кислоту з незначними домшками сульфатованих ланцюгiв [50]. Палуронову кислоту як високомоле-кулярний бiополiсахарид визначив в скловидному тл в 1934 роцi Карл Мейер та його асистент Джон Палмер [74]. Назва палуроново! кислоти походить вщ грецького слова Иуа!ов (скловидний) та уроно-ва кислота. Дмсно, гiалуронова кислота являе ви-сокополiмерний глюкозамiноглiкан, який мiстить ^ацетил-р-й-глюкозамЫ та р-й-глюкуроново! кислоти, що з'еднана мщ собою 1-3 та 1-4 0-глко-зидними зв'язками. Гiалуронову кислоту головним чином щентиф^ють в екстрацелюлярному та пе-рицелюлярному матриксi, але вона також юнуе вну-трiшньоклiтинно. Молекули глюкуроново! кислоти характеризуються гнучкiстю та жорстюстю, здiбна змiнювати форму внаслщок внутршньомолекуляр-ного теплового руху та зовншых факторiв [50]. Палу-ронова кислота - природний полiмер, який виконуе бюлопчы функцi! у бактерм, вищих тварин та орга-нiзмi людини. Молекулярна маса гiалуроново! кислоти варте в широких межах в залежност вiд джере-ла отримання. Палуронова кислота, що виявлена в природних об'ектах, мае молекулярну масу вiд 5000 до 20000000. Середня молекулярна маса палуроново! кислоти в синовiальнiй рщиы людини складае з 140000 [42]. Низькомолекулярна палуронова кислота добре проникае в шюру, дiе на генорегулюю-чу функцю бiлкiв, включаючи Д що вiдповiдають за диференцiацiю кератоци^в, формування мiжклiтин-них комплексiв, продук^я яких з вiком знижуеться. Високомолекулярна гiалуронова кислота впливае на незначну ктьюсть генiв, гiрше проникае в шюру, запобiгае сухостi шкiри, !! вводять шляхом iн'екцiй та електрофорезу. Розчини палуроново! кислоти мають особливi реолопчы властивостi, що дозволяють по-
лiмеру бути в'язкопружним гелем. Мала рухливють ланцюгiв гiалуроново! кислоти обумовлена наявню-тю внутрiшньоланцюгових водневих зв'язюв. Молекула гiалуроново! кислоти е енергетично стабтьною завдяки стереохiмi! дисахаридiв, що входять до !! складу. За рахунок мiжмолекулярно! взаемодi! гнучк молекули гiалуроново! кислоти утворюють трьохви-мiрну структуру, яка грае роль «сита», а дисперсний матрикс формуе канальц для селективно! дифузп водорозчинних молекул. В макромолекулi регулярно повторюються гщрофобы дiлянки, що сприяють вза-емодi! з клiтинними мембранами та бтками гщро-фобного типу [35]. Палуронова кислота перебувае в багатьох органах та тканинах. В хрящах вона зв'язана з бтком та бере участь в утворенн протеоглкано-вих агрега^в не ттьки в суглобнм рiдинi, а також в скловидному тiлi ока та Ыших тканинах. Встановили, що саме в суглобах палуронова кислота грае роль зв'язувально! речовини, що зменшуе тертя мiж су-глобними поверхнями [40]. Препарати палуроново! кислоти можна вводити перорально та в порожнину суглоба. Палуронова кислота може контролювати репаративну регенерацю, ^тинну диферен^а-цю морфогенез, анпогенез, запалення. Важливою функцiею палуроново! кислоти е зв'язування води, тому мiжклiтинна речовина стае драглистою. Палуронова кислота мае здiбнiсть як головний структу-роутворювальний глкозоамЫоглкан концентрувати навколо себе Ышм глiкозоамiноглiкани i утворювати агрегати протеоглiкану, якi мають бтышу гщрофть-нiсть i еластичнють порiвняно з вiльними протеогл^ канами. Завдяки зв'язку з колагеновими, волокнис-тими, iншими бiлками i компонентами мiжклiтинно,|, речовини створюеться буферний об'ем, який визна-чае мiцнiсть та пружнють механiчних тканин. Завдяки в'язкопроникним властивостям палуронова кислота може покривати тканини, як були пошкоджен при х^ рургiчних втручаннях [42].
Вщомо, що система глюкуроново! кислоти - па-луронiдаза - грае важливу роль у проникностi тканини, тому що палуронщаза веде до деполiмеризацi! глiкозамiноглiканiв, гiдролiзу глюкуроново! кислоти та бтку, пiдвищуючи проникнiсть сполучно! тканини. Тому важливою функ^ею глюкуроново! кислоти е пiдтримка еластов'язкост в сполучнiй тканинi в синовiальнiй рiдинi суглобу, рiдинi ока, контроль за процесами гщратаци та перемщення водню, утво-
рення супрамолекулярних сполук протеоглкаыв в екстрацелюлярному матриксi. Була також визначе-на рецептор-модулююча роль палуроново! кислоти в порушеннях клiтинноI взаемоди, мiтозi, мiграцiI, розвитку пухлин, метастазiв, запалення [74]. При високих концентра^ях коло!дно-осмотичний тиск розчинiв глюкуроново! кислоти стае вищим нiж у альбум^в, що може бути застосовано для пщ-тримки гомеостазу. В той же час однокттинний шар глюкуроново! кислоти може захищати клiтини вщ впливу iнших макромолекул, що пов'язано з фор-муванням дифузних бар'ерiв в тканинах. Пiзнiше визначили, що ендогенна палуронова кислота пщ-тримуе гемопоез i функцiю iмунно! системи. Дегра-дацiя палуроново! кислоти палуронщазою веде до значного пониження ктькост зрiлих мiело!дних лiм-фо!дних кттин, а також !х попередникiв, пригычуе функцiональну активнiсть лiмфоцитiв, макрофагiв. Ендогенна палуронова кислота здатна вщновлюва-ти гемопоез пюля хiмiотерапi! [51]. В експериментах на культурах клггин уротелю встановили, що вплив палуроново! кислоти на iмунну систему може бути пов'язаний з пониженням продукцп цитоюыв [79]. При цьому понижуеться вмют фактору некрозу пухлин альфа, штерлейкшу 1р, лейкотриенiв, проста-гландиыв, деяких матриксних металопротеаз, що грають роль в деградацп хрящово! тканини [1]. 1сну-ють дослiдження, що стверджують захисний вплив палуроново! кислоти та !! дiю на iмунну систему [69]. Сучасно проводять дослщження створення бюсу-мiсних матриць, на пiдставi яких можна культивувати та трансплантувати клiтини (в тому чист i стовбуро-вi). Найбiльш оптимальною основою кттинно! бю-матрицi вважають бiополiмер палуроново! кислоти. Завдяки ункальним реологiчним властивостям, якi дозволяють полiмеру утворювати в'язкопружний гель при низьких концентра^ях при бiологiчнiй су-мюност та неiмуногеннiй природi створюються умови для забезпечення адгези. Вважають, що бю-матрикс на основi палуроново! кислоти може мати ункальы бЫнженеры якостi для клiтинно! адгезi!, мiграцi! та мiтотично! активностi [39]. З лггератури вiдомо, що боротьбi зi старiнням присвячено багато роботи протягом десятирiччя [5]. В процесi безпе-рервного оновлення шкiри важливу роль грае ме-таболiзм гiалуроново! кислоти завдяки структурно та регуляторнiй функ^ям, тобто властивостям вза-емодiяти з шшими глiкозамiноглiканами, зв'язувати воду, сол^ вступати у зв'язок з бтками, лiпiдами, лг попротеiдами, рецепторами. Головними клггинними елементами середнього шару шюри е фiбробласти i тому доотджували вплив препаратiв палуроново! кислоти Палуаль (1,8%) та Гiлалуаль (2,2%) саме на показники стмкост фiбробластiв. Встановлено, що препарати сприяють значному росту клггин, синтезу колагену та амЫокислот неструктурованого ма-триксу головно! речовини сполучно! тканини шкiри. Бтьший ефект проявляв Гiалуаль (2,2%) як для ре-дермалiзацi!, так i профiлактики старiння. Значна кiлькiсть робгт присвячена дослiдженню впливу п-алуроново! кислоти у виглядi кремiв, гелей, лосьо-нiв, серветок-плiвок на рiзнi типи шкiри в косметологи. Можливо застосування гiалуроново! кислоти
для внутршньо-шюрних iн'екцiй з метою корекци вiкових змiн шкiри, усування руб^в, стимуляцi! об-мiнних процесiв. Одним iз способiв застосування гiалуроново! кислоти е лазерофорез, що ефективно прискорюе мiкроциркуляцiю обмшу кровi, пiдвищуе ефективнють кисневого клiтин шкiри, частково вщ-новлюе колаген-еластиновий матрикс дерми у жЫок 48-55 рокiв, зберiгаючи цей ефект тривалий час [2].
Приймаючи до уваги той факт, що палуронова кислота е одним з найбтьш розповсюджених компонент рiзних видiв сполучно! тканини, якi грають роль в розвитку дистрофiчних процеЫв при старiннi саме !й вщводять роль гальмування деградацi! при старшнг Адже це обумовлено здатнiстю утворювати високов'язк розчини, брати участь в транспорт
1 розподiлi води в юнному обмiнi, утвореннi позаклг тинного матриксу, забезпечувати вибiрну проник-нiсть тканин, пiдтримувати мiгруючi кттини в станi дисперсi!, брати участь в замщены клiтин, пщтрим-ц клiтинного гомеостазу [49]. В шюр^ що старiе, п-дратованi ланцюги палуроново! кислоти сприяють оргаызацп шунта для клгтинного руху, понижують дифузю бiлкiв електролiтiв. Незважаючи на те, що макроскотчно при порiвняннi впливу на шюру кислоти палуроново! та комбшаци з сукцинатом, оби-два препарати пiдвищують пружнiсть, компози^я з сукцинатом мала бiльший позитивний ефект [26]. Саме разом з антиоксидантом натрт сукцинатом палуронова кислота мае бтьший вплив на мехаыз-ми старЫня за участю бiохiмiчних систем [15,54]. Тому iнновацiйною е розробка крему косметичного з гщратантним ефектом на основi гiалуроново! кислоти завдяки шактиваци вiльних радикалiв блоку-ванню протеаз, усуненню зневоднення, поновлення дефщиту води в тканинах, стимуляци пролiферацп фiбробластiв, регуляцi! синтезу ендогенно! палуро-ново! кислоти [25]. Перспективною вважають роз-робку косметичних засобiв комбiнуючи комплекси бiологiчно активних речовин природних антиокси-дантiв, таких як мальва люна, з палуроновою кислотою, якi можна застосовувати для вЫх типiв шкiри [31]. Комплекс бюлопчно активних речовин мальви люно! стимулюе синтез колагену в фiбробластах i тому потенцiюе вплив палуроново! кислоти при роз-робц антивiкових косметичних засобiв. Стаб!тзова-на палуронова кислота при проведены Ы'екцмно! контурно! пластики губ (препарат ЫАЗНА) пщвищу-вала вологiсть губ, корегувала носогубну зморшку, позитивно впливала на в'язкоеластичн властивостi шкiри [14]. Для реконструкци та укрiплення дерми за рахунок посилення метаболiчних процесiв, стимуляци репарацп, вiдновлення клiтинного метабо-лiзму ока, санацi! шкiри, пщвищення енергетичного потенцiалу клiтин, вiдновлення гщробалансу дерми, активацi! мiкроциркуляцi!, створення оптимального фiзiологiчного середовища для клiтин шюри 1 раз на
2 тижн доцiльним е призначення 3-5 процедур препарату Палуаль, що зменшуе ктькють дрiбних змор-шок, згладжуе крупнi, пiдвищуе тургор та колiр шкiри [48]. Гiалуронова кислота також мае ефект лiфтингу форми обличчя завдяки корекци в'язкост та елас-тичностi шкiри [66]. Проведенi доотдження встановили добру переносимiсть препара^в гiалуроново!
кислоти, модифкованих BÎTaMÎHOM С, аминокислотами (глiцин, пролiн, лiзин), тому що Bei вони пщви-щують еластичнiсть шкiри, зменшують вираженють мiмiчних, статичних зморшок, вiдновлюють колiр шкiри обличчя, нiвелюють прояви некрозу, норма-лiзують вологiсть, жирнiсть, рН [29]. Встановлена ефективнють гелей, кремiв, сироваток, що були ви-готовлен не тiльки на основi високомолекулярно'| палуроново'| кислоти, а також на основi нанопалу-роново'| кислоти, яю полiпшували структуру шкiри через 2 тижн застосування [68].
Вiдомо, що застосування палуроново'| кислоти в офтальмологи сприяе не тiльки проявi фармако-лопчно'| дiï, але також реалiзацiï косметологiчного ефекту. Так, палуронат натрiю, як полiелектролiт, за-тримуе воду i тому може бути застосований як штуч-н сльози [50]. Розчин гiалуронату натрiю вважа-еться природним замiнником, його концентра^я в сльознiй рiдинi зростае у вiдповiдь на пошкодження ока i протягом загоення виразок ропвки. Результа-ти експериментально-морфологiчного доотджен-ня свщчать, що застосування наноструктурованого бюпластичного матерiалу гiалуроновоï кислоти при мехаычних пошкодженнях рогiвки прискорюе етте-лiзацiю ерозiï на 3-4 добу. При цьому скорочуеться течiя ексудативноï фази запалення, прискорюеться закриття дефекту, формуеться менше помутнiння та спостерiгаеться швидке вiдновлення пiсля опiку рогiвки [21]. Палуронова кислота, яку вводять у ви-глядi гелю пiд повки кролям, зберiгаеться пiд шю-рою у виглядi комiрчатоï структури рiзних форм та розмiрiв, при цьому збтьшуючи об'ем повiк [13]. В останн роки з метою корекци патологiчного лагоф-тальму стали застосовувати гель палуроново'| кислоти, що мае тривалий ефект (6-12 мюя^в) та добре прогнозування. Застосування гелю можливо разом з введенням ботулотоксину [20].
Зважуючи на те, що Ытимна зона людини може старiти не менше нiж обличчя, руки, шия, декольте, су-часна медична наука виконуе корекцю виду та стану статевих оргаыв, одним зi способiв впливу е iн'екцiя гелю палуроново'| кислоти мiж уретрою i вапною, а також забезпечуе жжщ чутливiсть статевих органiв, форму i розмiр, повертае психологiчний комфорт [47].
Сучасно визначили доцтьнють препаратiв палу-роновоï кислоти, для iндукцiï полопв та перериван-ня вагiтностi застосовують препарати, яю сприяють созрiванню шийки матки. Пiд час вагiтностi палуронова кислота деполiмеризуеться пiд впливом палу-ронiдази, що веде до розчеплення колагенових волокон та пщвищенню гщрофтьност тканин шийки матки [56]. Вважають доцтьним призначення палу-роновоï кислоти для лiкування неЫфекцмних вапы-тiв, якi вважають проблемою 21 сторiччя [28]. Саме першою лiнiею лiкування атрофiчних вагiнiтiв вважають препарати, яю створюють тривалу волопсть, до яких належить саме палуронова кислота. Пнодек -препарат, що мютить 0,5% розчин палуроново'| кислоти та бактерицидний заЫб диметилсульфоксид. Препарат мае регенеруючий, зволожуючий ефект i показаний при шфекцмних процесах статевих орга-нiв, застосовуеться Ытравапнально у виглядi гелю [81]. При цьому взаемодiя гiалуроновоï кислоти з
водою сприяе утворенню дисперсмного матриксу, що мае значення для пщтримки еластичност слизо-вих оболонок, в зв'язку зi створенням оптимальних умов для активаци, мiграцiï, пролiферацiï клiтин, якi беруть участь в регенераци слизових оболонок. П-алуронова кислота при вапнт посилюе анпогенез, мiсцеву мiкроциркуляцiю, полiпшуе гiдродинамiку тканин, сприяе прискоренню кттинно'| пролiферацiï, регенераци тканин вапни, заповнюючи простiр мiж клiтинами, захищаючи ïх, утримуючи воду. Одыею з оптимальних лiкарських форм л^вання вагiнiтiв вважають вагiнальнi супозитори [81]. Вагiнальнi су-позиторiï рекомендують для лкування доброякiсноï мiкрогландулярноï пперплази у жiнок при фертиль-ност вiку з порушеннями вегетативного гомеостазу. Вважають доцтьним також додавати в ц супозитори екстракти рослин [34]. При ютмко-цервкальнм недостатнос^ хiрургiчнi методи корекцiï сприяють розвитку патолопчних змiн в мiкроциркуляторному руслi цервкального каналу. Терапiя за допомогою фiлерiв на основi гiалуроновоï кислоти не порушуе функцюнальний стан мiкроциркуляторного русла шийки матки, понижуе ризик розвитку ускладнень пюля корекци ютмко-цервкально'| недостатностг Вищезазначене лiкування е бажаним в плаы про-фiлактики можливих ускладнень вагггнос^ [55]. У випадку ризику розвитку ютмко-цервкально'| недо-статностi, жшкам до вагiтностi необхiдна корекцiя методом бiоревiталiзацiï з застосуванням фiлерiв на основi гiалуроновоï кислоти [55].
Палуронова кислота стабкгизуе ендотелiальний глiкокалiкс, забезпечуе цтюнють i регенерацiю при пошкоджены, тобто пiдтримуе судинний гомеостаз та забезпечуе бар'ерну функцю ендотелю. Тому кислота палуронова важлива пiд час ваптносД в першу чергу для плацентарного морфогенезу, а подруге для функцюнування кардюваскулярно'| сис-теми, в тому чист утероплацентарноï циркуляци. В зв'язку з тим, що палуронова кислота регулюе системы запальнi вiдповiдi, гiалуронова кислота рiзноï молекулярноï маси може мати рiзноспрямований ефект на вагiтнiсть. Саме тому рецептоний характер впливу палуроново'| кислоти на плаценту дослщжу-еться [84]. Палуронову кислоту також застосовують для л^вання чоловiчого безплiдця, для збереження функци сперматозоïдiв з подальшим |'х застосуванням з метою штрацитоплазматично'| iн'екцiï в ооцит з метою надалi екстракорпорального заплiднення [16].
Палуронову кислоту пропонують застосувати в перев'язувальних засобах в якос^ головно'| дючо'| речовини i в комбiнацiï з шшими засобами. Вiдома ефективнiсть захисних плiвок для лiкування ран, яю вмiщують гiалуронову кислоту та альпнати. Вони мають гарнi механiчнi властивосД низьку адгезив-нiсть до раново'| поверхнi, добру проникнiсть для газiв. В той же час щ плiвки непроникнi для рiдини i бактерм. Хiмiчно модифiкованi похiднi палуроново'| кислоти застосовують також для виробництва штуч-ноï шкiри i шюрних iмплантiв для подальшого вико-ристання у хiрургiï [50]. Вибiр методу коригувально-го втручання i закриття дефекту покривних тканин залежить вщ розмiру, глибини рани, гемодинамiчних пошкоджень. Новий метод лiкування наслiдкiв трав-
матичного пошкодження з застосуванням препарату палуроново'| кислоти дозволив розширити перспек-тиви лiкування пацieнтiв з приводу дефекпв покрив-них тканин [36]. Палуронова кислота сприяе фор-муванню грануляцiйноï тканини навколо елемен^в сiтчастого iмпланту м'язово-ангiоневротичного шару передньо'| черевно: стiнки, тому що збтышуе об'ем та щiлынiсты колагенових волокон, укртлюючи передню черевну стiнку, а також зменшуе запалынi процеси в тканинах, спричинених операцмною травмою [30]. Сучасно впроваджуютыся в клшщ бар'ернi методи утворення пiсляоперацiйних спайок. Поши-рення отримали також препарати на основi палу-роновоï кислоти завдяки дезинфкуючому, раноза-гоючому впливу, що веде до регенераци еттелю. Застосування плiвки з модифiкованоï палуроново'| кислоти разом з амiносалiциловою дозволяе пони-зити частоту утворення спайок в черевнм порожнинi завдяки вщновленню цiлiсностi тканин, обмеженню рановоï поверхы, створенню умов для скорiшоï регенераци [45]. Птвка мае виражену протизапалыну дiю завдяки введенню нестерощного протизапалы-ного препарату, що сприяе вщновленню цтюност черевини, обмеженню раново'| поверхнi, створенню оптималыних умов для прискорення регенераци клг тин мезотелю [46]. На початку 90-х роюв минулого сторiччя вiдкрили механiзм зв'язування палуроново'| кислоти з бензиловим спиртом (процес естерифка-ци), що дозволило застосовувати ïï у людей в таких формах як тампони, плiвки без втрати властивостей або функцм шюри i слизових оболонок для л^ван-ня шкiрних та пщшюрних ран рiзноï етiологiï. Це вщ-буваетыся за рахунок того, що палуронова кислота утворюе тимчасовий матрикс в раы, що сприяе дифузп поживних речовин та очищенню рани. При цыому гiалуронова кислота приймае активну участь в пролiферацiï та мiграцiï кератиноцитiв, якi скла-даюты головну масу епiдермiса. Завдяки тому, шо гiалуронова кислота е пгроскотчною макромолекулою, мае високу осмолярнюты, можливий контролы гiдратацiï на етапах загоення рани. При созрiваннi грануляцмно'| тканини гiалуронова кислота дегра-дуе [82]. Загоювалыний вплив гiалуроновоï кислоти проявляетыся при лiкуваннi синдрому дiабетичноï стопи. Через 12 тижнiв показник повного загоення у пащетчв при призначенн аплiкацiï з палуроно-вою кислотою був вищим порiвняно з особами, як отримували стандартну терапю [59]. Гiалуронова кислота також призначаетыся в отоларингологiï, а саме ïï застосування дозволяе уникнути хiрургiчних втручаны при корекцiï дефектiв носа [64]. Ранне вве-дення гiалуроновоï кислоти при однобiчному пара-лiчi голосових зв'язок, хоча не полтшуе регенера-цiю нервовоï тканини, але значно впливае на якюты життя хворого [78]. Разом з тим, ш'екцмне введен-ня гiалуроновоï кислоти в голосову складку крiзы електрод шляхом ларинпалыно'| електромiографiï е ефективним методом лкування парезiв та паралiчей голосових зв'язок [83]. 1н'екцю гiалуроновоï кислоти в голосову зв'язку при невралпчнм амiотрофiï вважаюты бiлыш ефективним методом лкування по-рiвняно з фоыатричними вправами [58]. Палуроно-ву кислоту в останн роки рекомендуюты для Ысти-
ляцiï в складi комплексноï терапiï хронiчного циститу разом з протизапалыними, обволiкаючими, припка-ючими, протимiкробними засобами.
Гiалуронова кислота сприяе укртленню тканин-ного каркасу стЫки сечового мiхура, полегшуючи вiдновленню фiзiологiчних бар'ерних властивостей уротелiю. Гiалуронова кислота забезпечуе цтю-нiсты та головы фiзико-хiмiчнi властивостi особистоï пластiвки слизово'| оболонки та пiдслизовоï осно-ви, а також входиты до складу епiтелiалыних клiтин (уротелiю) i приймае участы в процесах пролiферацiï кттин. Вiтчизняний препарат 1нстилан, що мютиты гiалуронову кислоту i фосфатний буфер при введен-нi в сечовий мiхур 1 раз на тиждены переривае запа-лення каналу, мае здiбнiсты пiдвищувати вологiсты, сприяе загоенню, заповнюе прос^р дефектiв i тому вщновлюе бар'ерну функцiю сечового мiхура, пщви-щуе ефективнiсты комплексноï терапп, звiлынюе хво-рих вiд болю [18,60,71,79]. Встановлено, що при-значення 1нстилану пацiентам з хронiчним циститом сприяе захисту i вщновленню слизових оболонок сечового мiхура при рiзних мантуля^ях (уретроско-пiï, променевiй терапп, пюля трансуралыно'| резек-цiï сечового мiхура), а також препарат е складовою схеми лiкування пацiентiв з хроычним рецидиву-ючим циститом, пперактивним сечовим мiхуром. 1нстилан може протезувати стшку сечового мiхура, допомагати полегшенню болю i пониженню iмпера-тивних поклиюв, частому сечовидiленню, е ефективним методом попередження iнфекцiï сечового мiху-ра. 1нстилан також понижуе токсичнюты променевоï терапiï у пащен^в з раком шийки матки, придатюв, сечового мiхура, передмiхуровоï залози [44].
Серед препара^в повiлыноï дiï для л^вання ар-трозiв (за англмсыкою номенклатурою SYSADOA) певне мiсце також належиты препаратам палуроно-воï кислоти. В суглобi гiалуроновiй кислотi належиты ролы лубриканту та речовини, яка зменшуе ударний вплив при мехаычному навантаженнг Адже при запалены в синовiалынiй рiдинi понижуетыся рiвены па-луроновоï кислоти, що порушуе нормалыну механiку суглобу, в той час як внутршныосуглобове введення палуроново'| кислоти спрямовано на вiдновлення ендогенно'| концентрацiï гiалуроновоï кислоти та синтезу, стимуляци та синтезу хондро'|тин сулыфату, попередженню втрати глiкозоамiноглiкану та хон-дроiтинсулыфату хрящевим матриксом, зменшуючи площу пошкодження, стабiлiзуючи кiлыкiсты хондро-ци^в, полiпшуючи морфологiчнi показники суглобу [57]. Взаемодтчи з клiтинними рецепторами СД-44 на поверхнi хондроцитiв, гiалуронова кислота впливае на пролiферацiю i функцюналыну активнiсты [70]. Призначення препара^в гiалуроновоï кислоти в комплексному л^ваны суглобiв при остеоартрозi суттево зменшуе бты, мае протективний вплив на рiзнi показники деградацiï хрящовоï тканини попе-реджае проведення ендопротезування [1,72]. До-давання до стандартноï терапп остеоартрозу НПВС препара^в гiалуроновоï кислоти понижуе потребу в прийомi НПВС, слщ зазначити, що бiлыш виражений не ттыки аналгетичний, але модиф^ючий хворобу ефект у високомолекулярних препара^в палуроно-воï кислоти [4,67]. Ефект палуроново'! кислоти не
ттьки обумовлений лубрикативною дiею, тому що речовина пiсля ш'екцм швидко видаляеться з сугло-бу, а ефект зберкаеться [73]. Показано, що в регу-ляцiï, експресп, функцiï гiалуронату беруть участь 3 гена з родини палуронан-синтази, що контролюють синтез палуронану з рiзною молекулярною масою. Глюкуронани зв'язуються один з одним в позакт-тиннм рiдинi пiд впливом глюкуронан-зв'язуючих бтюв - гiалалгеринiв. Зв'язок гiалуронана на по-верхнi кJliтин е складним процесом, на який вплива-ють молекули полiвалентного гликованлiганду, щть-нють та активацiя поверхневих рецепторiв СД 44, СД 54. Палуронан синовiальноï рiдини проникае в капсулу суглобу, забезпечуючи мехаычы властивос-тi, захисний вплив на колагеновi волокна та кттины структури [33]. Використання натуральних компо-нентiв хрящового внутрiшньокJliтинного матриксу - палуроново!' кислоти не ттьки зменшують больо-вий синдром, але також полтшуе функцiю суглобiв, зменшуючи прогресування остеоартриту [41].
Розроблена тактика сумюного застосування пролонгованих кортикостероïдiв та солей палуро-новоï кислоти в л^ваны артрозу колiнного суглобу, що дозволяе отримати стмкий ктычний ефект [22]. Саме гiалуронова кислота не ттьки нормалiзуе в'язко-еластичнi, амортизувальн та змащуваль-нi властивостi синовiальноï рiдини, але впливае на концентратори промiжного шару синовiальноï оболонки та знижуе iндукцiю медiаторiв болю, що обумовлюе знеболюючий ефект [7]. Призначення препарату палуаль-артро в комплексному л^ван-н хворих на артроз показало, що зниження в'язко-еластичних властивостей синовiальноï рiдини пiдвищуе чутливiсть хряща до ушкодження. Хондро-протекторна дiя гiалуроновоï кислоти передбачае вiдновлення синовiального балансу суглобу. Вплив гiалуроновоï кислоти збтьшуеться при введеннi в суглоб з сукцинатом натрю який забезпечуе нор-малiзацiю внутрiшньокJliтинного обмiну та тканин-ного дихання, вiдновлення НАД+ через мехаызми зворотного переносу електроыв у дихальному лан-цюзi мггохондрм, приймае участь у монооксигеназ-нм системi бiотрансформацiï ксенобiотикiв ендо-плазматичного ретикулуму, нормалiзуе показники кислотно-лужноï рiвноваги, електролiтний баланс прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз [8]. Отриман клiнiчнi данi також показали ефективнють при остеоартрозi внутрiшньосуглобного введення комплексу палуроново!' кислоти та сорбтолу у ви-глядi препарату SynolisV-a. Саме сорбiтол сприяе наявностi у лкарського засобу антиоксидантних властивостей, потенцюючи благодiйний ефект на суглоб палуроново'!' кислоти [24,65]. Слiд зазначити, що ефективнють препара^в гiалуроновоï кислоти не понижувалась при остеоартрозi на рiзних стад^ ях захворювання [3]. При порiвняннi бiохiмiчних по-казникiв сироватки кровi у хворих з гонартрозом, що отримували терапю препаратом палуроново'!' кислоти, встановлено значне пониження проткання за-пальних процесiв, про що свщчило пониження вмю-ту Ыалових кислот i лiзомальних фермен^в, а також сiркоглiкоïдiв в сироватц [12]. При коксартрозi проведен спiвставнi дослiдження щодо призначення
низькомолекулярно'| гiалуроновоï кислоти у виглядi синохрома форте та аутолопчно'|' кондицiонованоï сироватки при внутршньосуглобовому введеннi. Незважаючи на ствставы результати, препарат п-алуроново'| кислоти мав бiльш виражений полтшу-вальний вплив на функцiональний стан за шдексом WOMAC на раннм стадiï спостереження [32].
Проблема лкування запальних процеЫв паро-донту е актуальною в свт i потребуе нових пiдходiв до лiкування. В зв'язку з тим, що в розвитку запа-лення пародонту грае роль дезЫтегра^я глкозо-амiноглiканiв, внаслщок чого змiнюеться проник-нiсть судин, важливим було застосування простих i високомолекулярних препара^в гiалуроновоï кислоти при пародонтитк Призначення хворим на па-родонтит препарату курiозину, що мютить гiалуро-нан цинку в скгадi пародонтальноï пасти куродонт разом з димексидом, анестезином, оксидом цинку в передоперацмний перюд дозволило скоротити тривалють цього перiоду, а в пюляоперацмний перi-од - уникнути ускладнень [38]. Виявлений лкуваль-ний ефект сполучення палуроново'| кислоти з квер-цетином в оральному гелi на ясна при запаленнi, що викликано лiпополiсахаридом, завдяки впливу на неспецифiчний i iмунiтет та антиоксидантний захист [52]. Пстолопчно пiдтверджена регенера^я кiстко-воï тканини нижньоï щелепи, призначено трикаль-цiй фосфату i палуроново'| кислоти завдяки впливу на остеогенез [6]. Пщ час доотдження фiтогелю з гiалуроновою кислотою при застосуваны у вигля-дi аплкаци спостерiгаеться пониження активностi ферменту еластази, що свщчить про протизапальну дю лiкувального засобу [27]. Клiнiчну ефективнють при пародонти^ мала також лкувальна паста, яка вмiщувала гiалуронову кислоту i сорбент силкс [53]. Для л^вання пародонтиду, гiнгiвiту був запропо-нований оральний гель з палуроновою кислотою та кверцетином. Гiалуронова кислота грала роль пао-донтопротектору i понижала бактерiальну iнвазiю шляхом стабктзаци мiжкJliтинних речовин. А дода-вання кверцетину забезпечило пригычення актив-нос^ гiалуронiдази та тканьовоï проникностi пюля застосування комплексу. У хворих на пнпв^ спо-стерiгали пригнiчення показниюв перекисного окис-нення лiпiдiв, активной еластази, уреази, дизбiозу та пщвищення рiвня антиоксидантних ферментiв i лiзоциму в ротовiй порожнинi пацiентiв [43]. Експе-риментально встановлена доцiльнiсть застосування пластикостимуляторiв на основi сполук палуроново'| кислоти, гiдролiзатiв колагену поеднаних з гщрол^ затами еластану при внутршньослизовому введеннi щурам 0,1 мл, що не викликало мiсцевих негативних реакцм у тварин. При морфологiчному доотджены виявлене рiвномiрне включення платкостимулято-рiв у мiжклiтинний матрикс, ïх здатнють збiльшувати кiлькiсть i активнiсть фiбробластiв, сприяти ангiоге-незу та трофМ тканин, формуванню сполучноï тканини [17]. Тому палуронова кислота успшно засто-совуеться в сучаснiй стоматолопчнм iмплантологi,i завдяки позитивному впливу на загоення ран i кют-ково'|' тканини. Вона е хорошим ноЫем для iмплан-тацiйних матерiалiв та пщвищуе швидкiсть утворен-ня нових остеоблас^в завдяки впливу на в'язкють
мембрани i забезпеченню оптималыного прикриття операцмного поля, що допомагае попередити бак-терiалыну контамiнацiю [61]. Встановлено, що ме-ханiчнi властивост тканини (хрящ, кiстка, канали серця, вен, шюри судини) забезпечуе склад i про-сторова структура комплекЫв гiалуроновоï кислоти з бiлками, вщ цыого залежиты мiцнiсты, пружнiсты та обсяг тканин. Палуронова кислота е важливим компонентом суглобового хряща, зокрема, скронево-нижныощелепного суглоба, осюлыки е оболонкою кожного хондроцита, входиты до складу компонентiв основноï речовини хрящовоï тканини - хондромуко-щу разом з бiлками та лтщами. Пiд час з'еднання гiалуроновоï кислоти з мономерами агрекану за на-явнютю бiлка в хрящi формуютыся великi негативно зарядженi агрегати, що поглинаюты воду та вщпо-вщаюты за пружно-еластичнi властивостi хряща, його стмкюты до компресiï [11,62,76]. Застосування препара^в гiалуроновоï кислоти стало невщ'емною частиною артроскопiчноï дiагностики та хiрургiï за-хворюваны скронево-нижныощелепного суглоба, осюлыки артроцентез супроводжуетыся лаважем, що призводиты до зменшення об'ему власноï сино-вiалыноï piдини [11,63]. Останнi позитивы резулы-тати застосування гiалуроновоï кислоти пов'язан з пулымологiею. Було встановлено, що у немовлят застосування солыового 7% розчину з палуроновою кислотою 0,1% ппертонного розчину з бронхюлтом легкого та помiрного ступеню важкост за допомо-гою педiатричного аерозолыного небулайзера по-переджало появi небажаних явищ базисноï терапп та пщвищувало схилынiсты до терапiï. Гiалуронова кислота також сприяе адекватнм корекцiï ремоде-лювання бронхiалыного дерева, пiдвищуючи просвгг бронхiв. В дослiдах in vitro встановили, що палуронова кислота активна проти подсы^ нейтрофт-еластази i макрофаг-металоеластази [75]. Останнi дослщження стверджуюты, що iн'екцiï гiалуроновоï кислоти всередину суглобiв - колiна, нижныоï ще-лепи та iнших, особливо високомолекулярноï па-луроновоï кислоти, значно пщвищуе ефективнiсты базовоï терапп. При цыому значно скорочуетыся доза нестерощних протизапалыних засобiв, зростае безпечнiсты застосування i понижуютыся вимоги до проведення оперативних втручаны [80].
Лiкування дегенеративно-дистрофiчних захво-рюваны скронево-нижныощелепного суглоба е ак-туалыною сучасною проблемою, незважаючи на ю-нуючi резулытати кл^чних дослiджены, встановлена генеричнiсты дегенеративних захворюваны суглоба. Встановили, що бiлышiсты тканин суглобу мезен-хiмалыного походження з вмютом колагену рiзних типiв i наявнютю синовiалыноï рiдини в порожни-нi суглоба. Саме при остеоартрозi порушуютыся в суглобi зв'язки мiж об'емом синовiалыноï рiдини, механiчними характеристиками i концетращею па-луроновоï кислоти, що потребуе введення в схеми лкування саме препара^в гiалуроновоï кислоти. Дослщниками доведена ефективнiсты застосування препара^в кислоти гiалуроновоï при захворюван-нях скронево-нижныощелепного суглоба, що вело до зменшення болыового синдрому та покращенню структури i функцп суглоба [10]. У хворих з нейро-
трофiчними виразками пiсля травм спинного мозку та периферичних нервiв, застосування нового способу лкування препаратом гiалуроновоï кислоти з натрiю сукцинатом дозволило досягнути повноï епiтелiзацiï ранових дефекпв, що утворилися вна-слiдок пошкодження централыноï та периферичноï нервовоï систем [37]. Палуронова кислота володiе антитоксичними властивостями i ïï включення до складу препара^в сприяе зменшенню 1х токсичних властивостей. Вщомо, що для проведення бор-нейтралiзуючоï терапп е створення препара^в, якi накопичуютыся в злояюсних пухлинах, не впливаючи шюдливо на навколишнi тканини.
Створення комплексних матерiалiв, якi вклю-чаюты нанокатюни металiв (цинк, срiбло, золото) з палуроновою кислотою дозволило створити комп-лекси, що не маюты токсичного впливу на здоровi тканини [23]. З метою розвитку фотонзахоплюючоï терапп, був створений золотовмщуючий наноком-позит на основi гiалуроновоï кислоти, який, маючи проканцерогенну дю, не проявляв цитотоксичного ефекту [19]. Гiалуронову кислоту можна застосову-вати в якост матрикса в системах транспорту лкар-сыких засобiв. Так, гiалуронова кислота може бути впроваджена в отоларингологи для переносу ген-тамiцину, в офталымологи з компонентами штучних ^з та iнгiбувати накопичення бактерiй на штучних лшзах. Крiм того, палуронова кислота сприяе транспорту протипухлинних засобiв (цисплатину, доксо-рубiцину, мггамщину) та протизапалыних лiкарсыких засобiв. ^м того, гiалуронову кислоту вважаюты щеалыним переносником генiв та антиоксидантiв (аскорбЫу, глутатiону), де вона грае ролы скавен-джера вiлыних радикалiв [77]. На фармацевтичному ринку св^ юнуе бiля 20 препаратiв з палуроновою кислотою, що маюты ствставиму ефективнюты та безпечнiсты [9]. Препарати гiалуроновоï кислоти широко призначаюты в Укра1ы та краïнах СНД: в офталымологи - палпн, гiарал, парал плюс, для загоення рогiвки - паматрикс, для лiкування акне -курюзин, при захворюваннях суглобiв, в тому чи^ нижныоï щелепи - синокром, синокром форте, сингал, клтдент-ГЛ, палуалы-артро, синолiс-VA, хiопат, остент, Пептосак, Русвiкс, адекван. Для л^вання захворюваны слизовоï оболонки порожнини рота вiдомi препарати сюрджидерм 18, палуформ, генгi-гелы, гелi що готуюты ex tempore. З метою введення в порожнину сечового мiхура при хроычному цисти-тi призначаюты Ыстилан. Для естетичноï медицини застосовуюты препарат палуалы, гелi i розчини па-луроновоï кислоти, що готуюты ex tempore. В кокра-нiвсыкому систематичному оглядi згадуюты наступнi препарати гiалуроновоï кислоти - Adant, Arthrum H, Artz, ByoHy, Durolane, Fermathron, Hyalgan, Hylan6-F-20, Suvenyl, Orthovisc, Ostenil, Suplasyn, Synject, Go-On.
Доотдження лiкувалыних властивостей палуро-новоï кислоти та ïï сполук не заюнчеы, вони продо-вжуютыся, при цыому встановлюютыся новi бiохiмiчнi та фармакологiчнi аспекти ди, що робиты гiалуроно-ву кислоту перспективним джерелом створення лi-карсыких засобiв i бiологiчно активних речовин май-бутныого.
Л^ература
1. Аникин С.Г. Применение препаратов гиалуроновой кислоты при остеоартрозе коленных суставов / С.Г. Аникина, Л.И. Алексеева // Научно-практическая ревматология. - 2013. - Т. 51, № 4. - С. 439-455.
2. Антипова Е.В. Лазерофорез гиалуроновой кислоты в коррекции возрастания изменений микроциркуляции и кислородного обмена клеток кожи: автореф. дисс. канд. биол. наук / Е.В. Антипова. - М., 2013. - 23 с.
3. Апанасович В.Г. Эффективность применения препаратов гиалуроновой кислоты в комплексном лечении при остеоартрозе коленных суставов на разных стадиях заболевания / В.Г. Апанасович, С.В. Хидченко, А.В. Старостина // Укр. ревматол. журнал. - 2013. - № 3. - С. 102-103.
4. Балабанова Р.М. Место препаратов гиалуроновой кислоты в терапии остеоартроза / Р.М. Балабанова // Современная ревматология. - 2014. - № 3. - С. 73-76.
5. Березовский В.А. К вопросу об экзогенной регуляции физиологической регенерации кожи человека / В.А. Березовский, О.В. Богомолец, Н.Н. Деркач [и др.] // Укр. журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2011. - № 3. - С. 9-14.
6. Борисенко А.В. Гистологическое исследование регенерации костной ткани нижней челюсти при воздействии трикальций фосфата и гиалуроновой кислоты / А.В. Борисенко, Ю.Ю. Кодлубовский, В.В. Вим // Вюник стоматологи. - 2013. - № 1.
- С.6-10.
7. Бур'янов О.А. Плуаль-артро в комплексному i патогенетично обгрунтованому лкуванш хворих на остеоартроз / О.А. Бур'янов, Т.М. Омельченко, Ю.П. Соболевський // Укр. хiмiотер. журнал. - 2012. - № 3. - С. 31-38.
8. Бур'янов О.А. Плуаль-артро в системi патогенетично обгрунтованого лкування остеоартрозу / О.А. Бур'янов, 1.С. Чекман, А.Т. Бруско [та ш.] // Фармаколопя, лкарська токсиколопя. - 2011. - № 5. - С. 40-41.
9. Васькова Н.В. Отечественный препарат Русвиск: оценка ранней эффективности и безопасности локальной терапии го-нартроза / Н.В. Васькова, О.М. Лесняк // Научно-практ. ревматол. - 2014. - Т. 52, № 5. - С. 538-544.
10. Воловар О.С. Палуронова кислота: будова, функци, можливост застосування в комплекснш терапи захворювань скроне-во-нижньощелепного суглоба / О.С. Воловар, В.О. Маланчук, О.О. Кришталiвська // Лкарська справа. - 2014. - № 9-10.
- С. 24-33.
11. Воловар О.С. Лкування захворювань скроно-нижньощелепного суглоба препаратами палуроновоУ кислоти / О.С. Воловар, В.О. Маланчук, О.О. Крижановський // Новини стоматологи. - 2014. - № 2. - С. 76-81.
12. Головаха М.Л. Биохимические исследования результатов лечения больных с гонартрозом внутрисуставным введением препаратов гиалуроновой кислоты / М.Л. Головаха, Ф.С. Леонтьева, В.А. Туляков // Запорожский мед. журнал. - 2010. - Т. 12, № 6. - С. 43-48.
13. Груша Я.О. Экспериментально-морфологическое исследование тканей век после введение геля гиалуроновой кислоты / Я.О. Груша, А.А. Федоров, J.U. Prause, В.А. Шептулин // Вестник офтальмологии. - 2015. - № 1. - С. 69-74.
14. Губанова Е.И. Влияние инъекций стабилизированной гиалуроновой кислоты на состояние кожи губ / Е.И. Губанова, А.А. Шарова, Н.Г. Лапанина // Врачебная косметология и эстетическая медицина. - 2008. - № 6. - С. 99-108.
15. Деркач Н.Н. О возможности коррекции некоторых биохимических процессов в коме при старении / Н.Н. Деркач, М.В. Коржов, В.И. Коржов // Укр. журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2009. - № 3. - С. 45-49.
16. Дударова А.Х. Достижения и перспективы в преодолении мужского бесплодия в программах вспомогательных репродуктивных технологий с использованием различных методик селекции сперматозоидов / А.Х. Дударова, В.Ю. Смольникова, А.В. Зобова [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2016. - № 2. - С. 28-34.
17. Зубачок В.М. КлЫчно-морфолопчш змши слизовоУ оболонки порожнини рота щурiв при мюцевому одноразовому застосуванш пластикостимуляторiв на основi сполук природного походження / В.М. Зубачок, М.О. 1союв, Т.В. Гац, А.М. Ященко // Св^ медицини та бюлоги. - 2013. - № 2. - С. 34-38.
18. Иванов Д.Д. Применение препаратов гиалуроновой кислоты в терапии хронического цистита / Д.Д. Иванов, Я.А. Дом-бровский // Почки. - 2016. - № 3. - С. 85-89.
19. Исаева Е.В. Исследования золотосодержащего нанокомпозита на основе гиалуроновой кислоты в экспериментах in vitro / Е.В. Исаева, Е.Е. Бекетов, С.Н. Корякина [и др] // Рос. биотерапевт. журнал. - 2016. - Т. 15, № 1. - С. 44.
20. Искусных Н.С. Коррекция паралитического лагофтальма / Н.С. Искусных, Я.О. Груша // Вестник офтальмологии. - 2015.
- № 2. - С. 105-109.
21. Канюков В.Н. Применение наноструктурированного биопластичного материала при травматических повреждениях роговицы / В.Н. Канюков, А.А. Спаднюков, О.М. Трубана, О.М. Яхина // Вестник офтальмологии. - 2015. - № 1. - С. 43-48.
22. Каплунов О.П. Тактика применения пролонгированных кортикостероидов и солей гиалуроновой кислоты в лечении артроза коленного сустава / О.А. Каплунов, С.Н. Бирюков, В.Х. Берсанов // Хирургия. - 2015. - № 1. - С. 58-62.
23. Карамышев А.В. Экспериментальное исследование биохимического действия гелевого материала «Боргиал» / А.В. Кара-мышев, Г.В. Сон, И.А. Маклакова [и др.] // Токсикол. вестник. - 2013. - № 5. - С. 25-28.
24. Коваленко В.Н. Применения препаратов гиалуроновой кислоты для лечения при остеоартрозе / В.Н. Коваленко, О.В. Борткевич, Н.С. Бойчук // Укр. ревматол. журнал. - 2015. - № 1. - С. 51-54.
25. Кулдыркаева Е.В. Актуальные аспекты разработки крема косметического с гидратантным эффектом на основе гиалуроновой кислоты / Е.В. Кулдыркаева, А.Э. Акадрна // Укр. мед. альманах. - 2013. - Т. 16, № 1 (додаток). - С. 145-146.
26. Лискина И.В. Сравнительное клинико-морфологическое исследование влияния на кожу двух препаратов на основе гиалуроновой кислоты / И.В. Лискина, Н.Н. Деркач, С.Д. Кузовкина // Укр. журнал дерматологи, венерологи, косметологи.
- 2016. - № 2. - С. 64-69.
27. Макаренко О.А. Влияние орального фитогеля с гиалуроновой кислотой на развитие экспериментального стоматита / О.А. Макаренко, И.И. Соколова, Н.Л. Хлистун, К.В. Скидан // Вюник стоматологи. - 2013. - № 1. - С. 24-26.
28. Медведев М.В. Неинфекционные вагиниты - проблема 21 века / М.В. Медведев // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 45-48.
29. Михайлова Н.П. Влияние интрадермального введения модифицированной гиалуроновой кислоты на морфофункцио-нальное состояние кожи пациенток с инволюционными изменениями / Н.П. Михайлова // Вестник дерматологии и венерологии. - 2013. - № 5. - С. 152-159.
30. Морар 1.К. Особливост формування грануляцмноУ тканини навколо елемен^в ЫтчастоУ тканини передньоУ черевноУ стшки при застосуваннi палуроново''' кислоти в експеримент / 1.К. Морар, О.1. 1ващук, 1.С. Давиденко [та ш.] // Клiнiчна та експе-риментальна патолопя. - 2015. - Т. 14, № 2. - С. 120-126.
31. Немятых О.Д. Перспектива разработки косметических средств на основе комбинации комплекса БАВ Malva Sylvestris и гиалуроновой кислоты / О.Д. Немятых, А.А. Максименко // Укр. мед. альманах. - 2013. - Т. 16, № 1 (додаток). - С. 148.
32. Носков С.М. Сравнительная оценка применения низкомолекулярной гиалуроновой кислоты и аутологичной кондиционированной сыворотки при коксартрозе / С.М. Носков, Л.Ю. Широкова, Т.П. Бахтиарова [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Григорова. - 2011. - № 4. - С. 38-41.
33. Оганесян О.В. Применение препаратов гиалуроновой кислоты при лечении остеоартроза / О.В. Оганесян, Л.А. Семенова, А.П. Хапилин [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.И. Григорова. - 2007. - № 2. - С. 41-45.
34. Подольський В.В. Лкування доброякюноУ мiкрогландулярноi ппертплази у жшок фертильного в^ з порушеннями вегетативного гомеостазу / В.В. Подольський, Вл.В. Подольський // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 137-142.
35. Понеделькина Н.Ю. Кислые аминоагликаны и их химическая модификация / Н.Ю. Понеделькина, Е.С. Лукина, В. Н. Фи-новков // Биоорг. химия. - 2008. - Т. 34, № 1. - С. 5-28.
36. Пономаренко О.В. Диференцмований тдхщ до закриття раньових поверхонь тулуба та юнщвок пюля мехашчного пошкодження / О.В. Пономаренко // КлЫчна хiрургiя. - 2015. - № 7. - С. 55-57.
37. Пономаренко О.В. Корекщя нейротрофiчних розладiв у хворих з наслщками травми спинного мозку та периферичних нервiв / О.В. Пономаренко // КлЫчна хiрургiя. - 2014. - № 8. - С. 62-64.
38. Пюрик В.П. Палуронова кислота в сучаснш медицин та стоматологи / В.П. Пюрик, Л.В. Тарнавська, В.С. Домбрович, М.Г. Гончар // Галицький лкарський вюник. - 2003. - Т. 10, № 3. - С. 134-137.
39. Рахматуллина Л.Р. Разработка клеточных биоматриц на основе гиалуроновой кислоты / Л.Р. Рахматуллина, Е.С. Барыше-ва, Р. Р. Рахматуллина // Современные наукоемкие технологии. - 2010. - № 2. - С. 111-112.
40. Родичкин П.В. Клиническая фармакология хондропротекторов / П.В. Родичкин, Н.С. Шаламалов // Обзоры по лекарственной фармакологии и лекарственной терапии. - 2012. - Т. 10, № 3. - С. 18-27.
41. Свшцщький А.С. Мюцеве застосування палуроново' кислоти при остеоартрозi / А.С. Свшцщький, Н.П. Козак, О.В. Барабанчик, Л.О. Циганенко // Наук. вюник. нац. мед. ушверситету iм. О.О. Богомольця. - 2009. - № 25. - С. 252-255.
42. Сигаева Н.Н. Химическая модификация гиалуроновой кислоты и её применение в медицине / Н.Н. Сигаева, С.В. Колесов, П.В. Назаров, Р. Р. Вильданова // Вестник Башкирского университета. - 2012. - Т. 17, № 3. - С. 1220-1241.
43. Соколова И.И. Лечебное действие оральных гелей с гиалуроновой кислотой и кверцетином на состояние полости рта у больных гингивитом / И.И. Соколова, Н.Л. Хлистун // Наука и здравоохранение. - 2015. - № 5. - С. 110-123.
44. Стусь В.П. Роль препаратов гиалуроновой кислоты в комплексном лечении хронического цистита / В.П. Стусь, И.М. Ру-синко, Е.П. Украинец [и др.] // Уролопя. - 2016. - № 2. - С. 331-332.
45. Суджяров И.Ф. Применения модифицированной гиалуроновой кислоты для профилактики послеоперационных спаек / И.Ф. Суджяров, Р.Ш. Хасанов, Р.М. Хасанов, Р.Х. Шсейхинуров // Казан. мед. журн. - 2008. - Т. 89, № 3. - С. 355-356.
46. Суджяров И.Ф. Экспериментальное обоснование применения пленки на основе модифицированной гиалуроновой кислоты для профилактики образования послеоперационных спаек / И.Ф. Суджяров // Бюл. экспер. биол. и мед. - 2007. - Т. 144, № 5. - С. 238-240.
47. Татузян Е.Г. Решение деликатных проблем без хирургического вмешательства / Е.Г. Татузян, А.Н. Беловол, С.Г. Ткаченко // Дерматолопя та венеролопя. - 2015. - № 1. - С. 75-79.
48. Татузян Е.Г. Рациональная терапия возрастных изменений кожи лица / Е.Г. Татузян, А.Н. Беловол, С.Г. Ткаченко // Дерматолопя та венеролопя. - 2014. - № 4. - С. 100-107.
49. Турашев А.Д. Состояния деструкции и реконструкции околоклеточной углеводной оболочки лингинальной сосудистой поверхности в атерогенезе / А.Д. Турашев, Е.Г. Тищенко, А.В. Максименко // Кардиол. вестник. - 2007. - Т. 2, № 2. - С. 64-68.
50. Федорищев И.А. Гиалуроновая кислота: монография. Книга 1 / И.А. Федорищев. - ТулГУ, 2011. - 237 с.
51. Халдояниди С.К. Роль гиалуроновой кислоты в регуляции иммуно-4-мнелопоэза: автореф. дисс. докт. мед. наук / С.К. Халдояниди. -Новосибирск, 2011. - 32 с.
52. Хлистун Н.Л. Лкувальний ефект кверцетину i палуроново' кислоти при дм на ясна лтополюахариду / Н.Л. Хлистун // Вюник стоматологи. - 2014. - № 1. - С. 9-12.
53. Чепель Л.1. Використання лкувальноУ композици з палуроновою кислотою для л^вання пародонтиту / Л.1. Чепель, В.М. Барвшченко, В.В. Туров // Вюник стоматологи. - 2013. - № 4. - С. 27-28.
54. Шармазан С.1. Стимулювання репаративних процеЫв шюри шляхом застосування комбшаци сукцинату та палуроново' кислоти / С.1. Шармазан, Л.Д. Калюжна // Medix Anti-aging. - 2011. - № 1. - С. 57-58.
55. Щербина Н.А. Оценка эффективности методов коррекции истмико-цервикальной недостаточности с помощью лазерной доплеровской флуометрии / Н.А. Щербина, Му Авия Салем Насер Альмарадат // Меж. мед. журнал. - 2015. - № 2. - С. 43-46.
56. Энкин М. Руководство по эффективной помощи при беременности и родах / М. Энкин, М. Кейрс, М. Ренфрью [и др.]: перевод с англ. под редакцией А.П. Михайлова, П.П. Синтрцевой, Е.С. Некрасовой. - СПб, 2003. - 455 с.
57. Bagga H. Long-term effects of intraarticular hyaluronan on synovial fluid in osteoarthritis of the knee / H. Bagga, D. Burkhardt, R. Sambrook, L. Mardr // J. Rheumatol. - 2006. - Vol. 33. - P. 946-950.
58. Oelber K. Neuralgic amyotrophy associated with temporary vocal fold paralysis: successful treatment by vocal fold ergumentation with hyaluronic acid / K. Oelber, O.M. Kinhner, O. Guntinas-Lichius, T. Bitter // Вестник отоларингологии. - 2015. - № 4. - Р. 102.
59. Ohen O.P. Effectiveness of hyaluronic acid for treating diabetic foot: a systematic review and meta-analysis / O.P. Ohen, W. Huns, S.H. Lin // Dermatologie. - 2014. - Vol. 27, № 6. - P. 331-336.
60. Oicione A. Restoring the glycosamini noglycane layer in recurrent aystitis: experimental and clinical foundations / A. Oicione, F. Oantello, G. Ucciero [et al.] // Int. J. Urol. - 2014. - Vol. 21, № 8. - P. 763-768.
61. Olaar M. Гиалуроновая кислота в имплантологии. Перспективный материал для улучшения результатов лечения / M. Olaar // Новое в стоматологии. - 2015. - № 1. - С. 20-24.
62. El-Hakim L.E. Preliminary evaluation of histological changed found in a mechanical arthropathic temporoniandilular joint exposed to an intraarticular hyaluronic acid injection, in a rat model / L.E. El-Hakim, A.O. Elyamani // Journal of Cranio-Maxillofacial surgery.
- 2011. - Vol. 39, № 8. - P. 610-614.
63. Guarda-Nardai L. Predictive factors of hyaluronic acid injection dhort-term effectiveness for TMJ degenerative joint disease / L. Guarda-Nardini, E. Ferronato, L. Favero, D.L. Mandfelini // Oral Rehabil. - 2011. - Vol. 38, № 5. - P. 315-320.
64. Heden P. Nasal reshaping with hyaluronic acid: an alternative or complement to surgery / P. Heden // Peast Reconstr. Sury Glob. Open. - 2016. - Vol. 4. - P. 11-20.
65. Heisel J. Hyaluronic acid with sorbitol-effeciacy and tolerability of intra-articular treatment for osteoarthrotis of the knee / J. Heisel, C. Kipshoven // Deutscher Azzte-Verlay OHP. - 2012. - Vol. 1, № 6. - P. 2-7.
66. Ho D. Biological properties a new volumizing hyaluronic acid filler: a systemic review / D. Ho, J. Jaddeo // Journal of drugs in dermatology. - 2015. - Vol. 14, № 1. - P. 50-54.
67. Hoehberg M.C. ACR recommendation for the use of nonpharmacologic and pharmacologic therapy in osteoarthritis of the hand, hip and knee / M.C. Hoehberg, R.D. Altman, K.T. April [et al.] // Arthritis Care Res (Hoboken). - 2012. - Vol. 64, № 4. - P. 465-479.
68. Jegasothy S.M. Efficiency of a new topical nano-hyaluronic acid in humans / S.M. Jegasothy, V. Zabolotniala, S. Biel // Clinical aesthetic. - 2014. - Vol. 7, № 31. - P. 27-29.
69. Jiang D. Hyaluronic as an immune regulator in human diseases / D. Jiang, J. Liang, P.W. Noble // Physopl. Rev. - 2011. - Vol. 91, № 1. - P. 221-264.
70. Khudson W. CD44 and integrin matrix receptors participate in cartilage homeostasis / W. Khadson, R.E. Loeser // Cell. Mol. Life Sci. - 2002. - Vol. 59. - P. 36-44.
71. Kim A. Pretreatment features to influence effectiveness of intravesical hyaluronic acid instillation in refractory interstitial cystitis. Painfull bladder syndrome / A. Kim, B. Lim, M. Song, M.S. Choo // Int. Neurol. J. - 2014. - Vol. 18. - P. 163-167.
72. Kingslurg S. Current osteoarthritis treatment prescriliny influences and barriers to implementation in primary care / S. Kingslurg, G. Conaghan // Primary Health Curse research and development. - 2012. - Vol. 13. - P. 373-381.
73. Navarro-Sarabia F. Исследование эффективности noBTopHbix внутрисуставных инъекций гиалуроновой кислоты и плацебо в коленный сустав у больных остеоартрозом / F. Navarro-Sarabia, F. Coronel, E. Collantes [et al.] // Вюник ортопедп, травматологи i протезування. - 2012. - № 3. - С. 59-63.
74. Necas J. Hyaluronic acid (hyaluronan): a review / J. Necas, L. Bartosikova, P. Brauner, J. Kolar // Veterinarni Medicina. - 2008. -Vol. 53, № 8. - P. 397-411.
75. Nenna R. Seven percent hypertonoc saline 0,1% hyaluronic acid in infants with mild to moderate bronchitis / R. Nenna // Pediatric pulmonology. - 2014. - Vol. 49. - P. 919-925.
76. Nesgenes B.V. Hyaluronic acid and extracellular matrix: a primitive molecule / B.V. Nesgenes // Ann Dermatol Venerol. - 2010. -Vol. 137, № 17. - P. 3-8.
77. Omer A.M. High molecular weight of biopolymer / A.M. Omer, T.M. Tamer, M.S. Monyeldin // Вестн. Волгогр. гос. унив. - 2014.
- № 3. - С. 56-70.
78. Pei YC. Early hyaluronate injection improves quality of life but not neural recovery in unilateral vocal fold paralysis: an vocal fold paralysis: an open-label randomized controlled study / YC. Pei, T.J. Fang, L.J. Hsin [et al.] // Вестник отоларингологии. - 2015.
- № 4. - С. 103-107.
79. Rooney P. Hyaluronic acid decreases IL-6 and IL-8 secretion and parneability in an inflaminatory model of intestitial cystitis / P. Rooney, A. Srivastava, L. Watson [et al.] // Acta Biomater. - 2015. - Vol. 19. - P. 66-75.
80. Santilli V. Hyaluronic acid in the management of osteosrthritis: injection therapies innovation / V. Santilli, M. Paoloni, M. Mangone [et al.] // Clin Cases Miner Bone Metab. - 2016. - Vol. 13, № 2. - P. 131-134.
81. Tersigni C. Non-hormonal treatment of vulvovaginal atrophy-related symptoms in post-menstrual women / C. Tersigni, N. Di Samone, E. Tempestilli [et al.] // J. Obstet Gynecol. - 2015. - Vol. 35, № 8. - P. 835-838.
82. Voight J. Hyaluronic acid derivatives and their healing effect on burns, epithelial surgical wounds and chronic wounds. A systematic mized controlled trials / J. Voight, V.R. Driver // Wound repair and regeneration. - 2012. - Vol. 20, № 3. - P. 317-331.
83. Wang C.C. Laryngeal electromyography-guided hyaluronic acid fold injection for unilateral vocal fold paralysis: a prospective long-term follow up outcome report / C.C. Wang, M.H. Chang, R.S. Jiang [et al.] // Вестник отоларингологии. - 2015. - № 4. - Р 102.
84. Ziganshina M.M. Hyaluronic acid in vascular and immune homeostasis during normal pregnancy and preeclamsia / M.M. Ziganshina, S.V. Pavlovich, N.N. Bovin, T. Sukhikh // Acta natural. - 2016. - Vol. 8, № 3. - P. 59-71.
УДК 577.154.365+001.3+616.31
АСПЕКТИ ФАРМАКОДИНАМ1КИ ТА КЛ1Н1ЧНОТ ФАРМАКОЛОГИ Г1АЛУРОНОВОТ КИСЛОТИ Зайченко Г. В., Горчакова Н. О., Стрига О. А., Яковлева Н. Ю., Рубан О. I.
Резюме. В оглядовм статт наведен дани лггератури щодо фiзико-хiмiчних, 6iQxiMi4i-MX, фармаколопч-них властивостей палуроново! кислоти. Зазначен мехаызми реалiзацiI л^вально! дм палуроново! кислоти при застосуванн в ортопедп, пнекологи, урологи, офтальмологи, отоларингологи, xiрургiI, дерматологи та косметологи. Показан шляхи створення комбшацм палуроново! кислоти з шшими лкарськими засобами. Надано фармаколопчну характеристику лкарським засобам палуроново! кислоти, що застосовують в Укра-rni та шших кра!нах.
Ключовi слова: палуронова кислота, мехаызм ди, призначення в медичнм практик. УДК 577.154.365+001.3+616.31
АСПЕКТЫ ФАРМАКОДИНАМИКИ И КЛИНИЧЕСКОЙ ФАРМАКОЛОГИИ ГИАЛУРОНОВОЙ КИСЛОТЫ Зайченко А. В., Горчакова Н. А., Стрига Е. А., Яковлева Н. Ю., Рубан Е. И.
Резюме. В обзорной статье приведены данные литературы о физико-химических, биохимических, фармакологических свойствах гиалуроновой кислоты. Обозначены механизмы реализации, лечебного действия гиалуроновой кислоты при применении в ортопедии, гинекологии, урологии, офтальмологии,
отоларингологии, хирургии, дерматологии и косметологии. Показаны пути создания комбинаций гиалуроновой кислоты с другими лекарственными средствами. Представлена фармакологическая характеристика лекарственных средств на основе гиалуроновой кислоты, которые применяют в Украине и других странах.
Ключевые слова: гиалуроновая кислота, механизмы действия, фармакологические свойства и назначение в медицинской практике.
UDC 577.154.365+001.3+616.31
ASPECTS OF GIALURONIC ACID PHARMACODYNAMICS AND CLINICAL PHARMACOLOGY
Zaychenko A. V., Gorchakova N. A., Striga E. A., Yakovleva N. Yu., Ruban E. I.
Abstract. Review is devolted to physico-chemical, biochemical, pharmacological properties of gialuronic acid. It was shown the difference between its molecular mass. Gialuronic acid may control the reparative regeneration of cells differentiation, morphogenesis, angiogenesis, inflammation. Gialuronic acid is one of the main glucosoaminoglycans. It can connect with collagen and other proteins to cover damage tissues. Possibility of the exogenous regulation of rate of physiological regeneration of fibroblasts of the human skin that are cultivated in vitro with a different compound of succine and hialuronic acid are described. Probable increasing of fibroblasts in the culture of 45% of Hyalual (2,2%) and 182% of Hyalyal (1,8%) in comparison with control. Hyalual (2,2%) after the adding of fibroblasts to the culture assisted to the valid increasing of the free amino acids concentration. Hyaluronic acid dermal filler demonstrated volumizing ability and maintaining viscosity and free-flowing characteristics for easy injection, tissue lifting, and molding. Hyaluronic acid is degradable molecule of glycosaminoglicans, which in the past several years has been actively used in medicine and esthetic in the form of injectable gel for volumising and refilling of deep wrinkles. Complications after the use of hyaluronic acid gel that used to be rare and transistory, have become more frequent and clinically more diverse. Viscocupplementation with intra-articular hyaluronic acid could be a treatment opinion on osteoarthits. It is stated the mechanisms of curative effects' realization of gialuronic acid and its therapeutic uses in ortopedya, gynecology, urology, ophthalmology, otolaryngology, surgery, dermatology, cosmetology. It was marked the directions of gialuronic acid combinations with other drugs creation. It was enumerated gialuronic acid drugs that are used in Ukraine and other countries.
Keywords: gialuronic acid, mechanisms of action, prescription for the medical practice.
Рецензент — проф. Дев'яткна Т. О.
Стаття надшшла 19.01.2017 року
© Кривецький В. В., Ротар Г. П. УДК 611.94.013-053.13/.31 Кривецький В. В., Ротар Г. П.
ТОПОГРАФ1Я ОРГАН1В НИЖНЬОГО СЕРЕДОСТ1ННЯ В
ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чершвц1)
rotar_gabriella@yahoo.com
Робота е фрагментом планово! комплексно! науково! роботи кафедри анатомп людини iм. М. Г Туркевича i кафедри анатомп, топографiчноl анатомп та оперативно! хiрургi! Буковинського державного медичного уыверситету «Закономiрностi перинатально! анатомп та ембрютопографп. Ви-значення статево-вкових особливостей будови i топографо-анатомiчних взаемовщношень оргаыв та структур в онтогенезi людини» (№ 01100003078).
Вступ. Розвиток неонатально! медицини i фетально! хiрургi! потребуе пщвищених вимог до знань з анатомп i топографп внутршых оргаыв людини в пренатальному перiодi онтогенезу. В даний час досить детально описана морфолопя новонароджених, дтей та оЫб зртого вку, в той час як вщомост з анатомп плода розрiзненi i базуються на даних ультразвукового дослщження [19]. Оды-ею з причин перинатально! та ранньо! неонатально! смертност е природжен вади, частота яких в Укра!н становить 20,3 на 1000 новонароджених, як
потребують хiрургiчно! корекцп, виявляються в 3% новонароджених. Смертнють вщ природжених вад внутршых оргаыв посщае 3-те мюце у загальнм структурi дитячо! смертност протягом першого року життя [4,34,36,38].
Актуальним у наш час е до^дження морфогенезу складових нижнього середостшня, а саме: внутршн груды артерп та вени, пригруднинн та передосердн лiмфатичнi вузли, нижня частина загруднинно! залози, серце, перикард, грудна лiмфатична протока, стравохщ, парна та твнепарна вени, блукаючi нерви, симпатичний стовбур [5,9,13].
За даними Черывецько! обласно! комунально! медично! установи «Патологоанатомiчне бюро», природжених вад на Буковин за перюдом 20012008 рр. становить 20,4%. У нозолопчнм структурi переважають вади нервово!, кровоносно! систем та множинн природжен вади [28]. Природжен вади серця складають 30% серед вЫх вад розвитку у дгтей, посщаючи трете мюце пюля патологп опорно-
