CC BY
5of Syria», in Centre and Periphery in the Ancient World, M. Rowlands, M.T. Larsen, K. Kristiansen, eds. (Cambridge University Press) 1987.
15. The Chronicle of Theophanes Confessor.
16. Ginzel F.K. 8 Specieller Canon der Sonnen — und Mondfinsternisse, Berlin, 1889, pages 260-262.
УДК 327.56 323.22(477)
17. Морозов Н.А., Христос. Т.6. — М-Л.: ГИЗ, 1930. Стр. 758-762.
18. The Primary Chronicle. Tale of Bygone Years, 6573 (1065).
19. The Novgorod First Chronicle, Senior and Junior text, 6573 (1065).
Tkachuk Andriy
Candidate of Historical Sciences, Defense Attaché Embassies of Ukraine in the Republic of Austria
ARMY AND SECURITY IN THE VISION OF POLITICAL PARTIES IN THE VERKHOVNA RADA
ELECTIONS 1998TH
Ткачук Андрш
K.i.H., аташе з питань оборони Посольства Украши у республiцi Австрiя
АРМ1Я ТА БЕЗПЕКА У ВВП ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й У ПРОГРАМАХ ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й
НА ВИБОРАХ 1998 Р.
Abstract. The article examines the priorities of the parties to the 1998th Verkhovna Rada elections on issues of military construction in independent Ukraine. Key issues related to the security and defense sector as well as the functioning of the Armed Forces of Ukraine are discussed. Attention is drawn to the fact that the centrist Ukrainian political parties have advocated the development of the Armed Forces in the context of Ukraine's Euro-Atlantic integration. The foreign policy of the state was to develop in the same vector. In a security dimension, political forces have declared their intention to seek Ukraine's participation in pan-European collective security systems. However, none of the political forces objected to any ties with Russia and the CIS countries. In fact, the political forces insisted on the need to establish full-fledged relations on the basis of international law and national interests. Instead, the left-wing political forces strongly opposed establishing relations with Euro-Atlantic security organizations, as well as reforming the army on Western models. Particularly criticized was the co-operation with the NATO bloc, which, in the view of representatives of the political forces, threatened full-fledged relations with Russia. It is concluded that during the 1998th elections to the Verkhovna Rada of Ukraine, political parties and movements paid little attention to the complex of security issues. Obviously, this was due to the fact that the proposed programs contained issues of the army and national security in combination with other issues of the socio-economic life of the country. This, in turn, made the position of the political forces on these issues superficial and devoid of clear argumentation.
Анотащя. У статп дослщжено прюритети партш-учасниць виборiв до Верховно! Ради 1998 р. щодо питань вшськового будiвництва в незалежшй Укра!ш. Розглянуто ключовi питания, яК стосувалися сектору безпеки та оборони, а також функцюнування Збройних Силу Укра!ни про як згадували полггачш партп та блоки у сво!й передвиборних програмах. Звернена увага, що центристсьш укра!нсьш полггичш партп виступали за розбудову ЗСУ в контекст евроатлантично! теграцп Укра!ни. В цьому ж векторi мала розвиватись i зовшшня полггака держави. З'ясовано, що у безпековому вимiрi полггачш сили декларували нашр забезпечити участь Укра!ни у загальноевропейських системах колективно! безпеки. При цьому жодна iз полггачних сил не заперечувала проти будь-яких зв'язшв з Роаею та державами СНД, а вщстоювали необхвдшсть встановлення взаемовипдних вщносин на засадах мiжиародного права та нацюнальних штересш. Натомють «лш» полiтичнi сили ршуче виступали проти налагодження взаемин з евроатлантичними безпековими органiзацiями, а також реформування арми за захвдними зразками. Особливу критику викликало сшвробггаицтво з блоком НАТО, яке на переконання представникiв полiтичних сил загрожувало повноцiнним вiдносинам iз Росiею. Зроблено висновки про те, що на виборах до Верховно! Ради Укра!ни у 1998 р. полггачш партп та рухи придшили незначну увагу комплексу безпекових питань. Вочевидь це було пов'язане з тим, що запропоноваш на виборах програми метили питання армi! та нацiонально!' безпеки у комплекс з шшими питанням соцiально-економiчного життя кра!ни. Це, своею чергою, робило позицш полггачних сил щодо цих проблем поверхневою та позбавленою чгтко! аргументацi!.
Keywords: elections, politics, security, Armed Forces of Ukraine.
Ключовi слова: вибори, полтика, безпека, Збройт Сили Украши.
Процес вшськового будiвництва в Укрш'ш з моменту ввдновлення нею свое! незалежносп перебував у постiйному взаемозв'язку з суспшьно-полiтичними процесами. Причини уваги до ще1 проблематики були рiзними, але здебiльшого були пов'язанi iз лавiруванням Украши на зовнiшньополiтичнiй ареш, так званою багатовекторнiстю зовшшньо! полиики, необхiдностi iнтеграцiйного напрямку подальшого розвитку: з Росiею чи £вропою. Увага до проблем забезпечення нац^^льно^' безпеки з боку полiтичних сил сприяла появi рiзноманiтних пiдходiв до розв'язання ключових проблем, як1 поставали перед державою. Ввдкрита агресiя з боку Росшсько! Федерацп проти Украши, що розпочалася в 2014 р., наочно продемонструвала И намiри зберегти свш вплив на Украшу, визначати заметь украшського народу вектори зовнiшньополiтичного розвитку держави. Зважаючи на те, що Украша фактично виявилась неготовою протистояти зовнiшнiй агресп, увагу дослвднишв привертае дiяльнiсть органiв вищо1 виконавчо1 та законодавчо1 влади у сферi посилення нац^^льно^' безпеки та оборони у попередш роки. Особливу цiкавiсть викликае дiяльнiсть партiй та рухiв, адже вони були виразниками iнтересiв сусшльства, а в умовах передвиборних перегошв - звертали свою увагу на п проблемнi питання, як1 хвилювали суспiльство. Фактична небоездатнiсть украшського вшська покладае певну вiдповiдальнiсть укра1нських парламеш^в за допуск занепаду арми та зниження рiвня нацюнально1 безпеки. Увагу привертають 2000-нi рр., коли з огляду нестачу коштiв процес реформування укра1нського вiйська загальмувався, а ввесь сектор нацюнально1 безпеки почав фшансуватися за залишковим принципом. Зазначимо, що в украшськш iсторичнiй науцi проблемам нацюнально1 безпеки та розбудови Збройних Сил Украши було присвячено чимало наукових студiй. серед дослiдникiв проблем нацюнально1 безпеки слiд згадати В. Горбулша, Б. Левика, А. Русначенка, В. Богдановича, П. Скиби, В. Смолянюка , Б. Парахонського, Г. Ситника, М. Требша, В. Лшкана та iнших. Усiм !м належать грунтовт дослiдження щодо питань нацюнально1 безпеки, функцiонування вшськово! структури держави та особливостей державное' полiтики у сферi нацiонально безпеки у зовшшньополиичнш дiяльностi. Однак наразi немае комплексних наукових праць, як1 б розглядали питання арми та нацiональноl безпеки у контексп дiяльностi полiтичних партш, зокрема висвiтлення цих питань в передвиборних програмах партiй та рухiв. Нашу увагу привертають вибори до Верховное' Ради Украши, як1 вщбулися у 1998 р. адже в цей час Укра1на не маючи значно1 фшансово1 допомоги та шдтримки намагалася реалiзувати амбiтнi плани з реформування вшськово! сфери.
У виборах до парламенту Укра1ни III скликання, як1 ввдбувалися 29 березня 1998 р., були допущеш 30 пол^тичних партiй та блоков. В умовах
початку д1яльносп в Укра1ш виборчих «штабiв» полiтичних партiй та кандидапв полiтичнi парти та блоки, яш володiли належним органiзацiйним потенцiалом для проведення передвиборчо1 кампанп, отримали отримали хорошу можливiсть потрапити до вищого законодавчого органу держави завдяки умовам нового закону «Про вибори народних депуталв Укра1ни» [9]. За пiдсумками голосування в багатомандатному загальнодержавному окрузi на виборах депутатсьш мiсця розподiлилися мiж п'ятьма центристськими партями i блоками та трьома партiями, як1 мали лiву iдеологiю. Результати голосування за пропорцшною системою були наступними: КПУ (24,6%), НРУ (9,4%), блок «За правду, за народ, за Украшу!», який об еднав Сощалютичну i Селянську парти Украíни (8,5%), Партя зелених Украíни (5,4%), Народно демократична парпя (5%), ВО «Громада» (4,6%), Прогресивна соцiалiстична партiя Украíни (4%) та Сощал демократична парт1я Украши (об'еднана) (4%) [6, с. 160]. Провальш для влади та центриста результати виборiв за пропорцiйною системою на загальнодержавному виборчому окрузi
компенсувалися результатами одномандатних округах, 87 з 136 переможщв на яких про свою приналежнiсть до тiеí або iншоl центристсько1 фракци. Водночас до лiвих не приеднався нiхто.
На виборах бiльшiсть партш намагалися залучити пiдтримку якомога бшьшо1 кiлькостi виборцiв, а тому !хш передвиборчi платформи формувалися у виглядi «пакетiв пропозицiй», де мiстились не лише питання сошально-економiчного характеру, але й таш важливi проблеми як питання безпеки,
зовшшньополиичного вибору, культури, духовностi та ш. Увагу привертае комплекс безпекових питань, яш особливо вирiзнялися у передвиборних програмах пол^тичних партiй-учасниць парламентських перегошв 1998 р. в умовах активно1 реалiзацil полiтики багатовекторностi Украши, яку реалiзовував президент Л. Кучма.
Низка полкичних партiй та об'еднань у сво!х передвиборних програмах обмежились лише згадками про укра1нську армш та систему нацiональноí безпеки та оборони. У бшьшосп випадк1в вони згадувались виключно у контекстi необхвдносп проведення реформування вiйськовоl галузi, забезпечення сошального захисту вiйськовослужбовцiв та члешв íхнiх сiмей. Зокрема, парт1я Украшська Нацiональна Асамблея виступала за забезпечення вшськових замовлень для державних шдприемств. Таким чином, як вважали в полиичнш силi, держава могла врятувати вiйськово-промисловий комплекс [21, с.4]. Водночас, виборчий блок «Менше слiв» виступав проти конверсií вiйськового будiвництва, оскшьки, як переконували представники партií, це вело до масового безробптя, втрати цiнних технологiй, згортання важливих риншв збуту, рiзкого зменшення державного бюджету [28, с.4].
Низка партш згадували про ЗСУ виключно у контекст необхвдносп соцiального захисту вшськовослужбовшв. Зокрема серед таких полiтичних сил була Партш духовного, економiчного i соцiального прогресу [17, с.4]. На запровадженш контрактно! армй' виступала Народно-демократична парпя [5, с.4], а РеспублГканська Християнська партiя вимагала реформування ЗСУ, однак у свош передвиборнiй програмi не конкретизувала шляхiв реалiзацiï такого пункту програми [23, с.4]. Водночас, проросшсьш партiï, як1 вбачали майбутне Украши в ïï iнтеграцiï в шщшоваш Росiйською Федерацiею геополiтичнi проекти, намагалися не допустити налагодження повноцшного дiалогу Украши з НАТО.
Очолювана П. Симоненком Комунiстична партiя Украши (КПУ) порушувала питання соцiального захисту украшських вiйськових. Обстоюючи доцiльнiсть подальшо1' iнтеграцiï у нове союзне утворення на чолi з Росiйською Федеращею (РФ) та гостро критикуючи сшвпрацю з НАТО, КПУ декларувала, що зробить все для того, щоб украшсьш воши одержали «все необхщне, щоб займатися своею нелегкою, почесною справою». КПУ вказувала на необхадшсть належного забезпечення побутових умов для вшськовослужбовшв, а також для ветерашв вiйни в Афганiстанi [29, с.4].
Очолювана Н. Вггренко Прогресивна сошалютична партiя Украши (ПСПУ) обiцяла створити систему формування та забезпечення Збройних Сил Украши виходячи з принцишв поеднання професiйноï роботи кадрового складу та солдапв строково1' служби, що були призваш на пiдставi загального вiйськового обов'язку. Прогресивнi соцiалiсти Н. Вггренко стверджували, що обороноздатнiсть краши можна посилити шляхом переоснащення армй'. Щоправда, вони рiшуче вступали проти штеграцп Украши до европейських систем колективно1' безпеки та будь-яко1' форми спiвробiтництва з блоком НАТО. Натомють, вони звертали увагу, що володшчи значним вiйськово-технiчним потенцiалом, а також схожим вшськовим озброенням, що залишилося шсля розвалу Радянського Союзу, ПСПУ вказувала на необхвдшсть посилення вшськово1' кооперацiï з державами пострадянського табору, передусiм зГ РФ та Бшоруссю. Полпична сила також общяла забезпечити гарантоване отримання житла та законодавчо установлених шльг для вшськовослужбовшв та 1'хшх сГмей [22, с.4].
Чимало партш лГвого политичного табору не розглядали комплексу безпекових питань, зосередившись, як, наприклад, партГя «Союз», на економГчнш кризГ в Украш та ГмовГрних шляхах ïï подолання, як1 полиична сила вбачала виключно у сшвпраш спшьно з Роаею [16, с.4]. Схожою була риторика блоку партш «СЛОН - сошально-лГберальне об'еднання», яка все ж згадала про армш в контекстГ згадки про необхвдш реформи в майбутньому [30, с.4].
Що стосуеться центристських партш, то на виборах до парламенту спостерГгався певний парадокс, який полягав в тому, що комплексу безпекових питань придГляли увагу здебшьшого полГтичш парти, у той час як передвиборш блоки у кращому випадку обмежувалися лише згадками про необхвдшсть забезпечення военно1' безпеки держави. Зокрема, виборчий блок «Нацюнальний фронт» виступав за забезпечення вшськово1' реформи шляхом утворення сучасно озброено1' арми, яка б покладалася на досягнення вгдродженого впчизняного ВПК. У полГтичнш силГ стверджували, що посилення нацюнально1' безпеки е одним Гз прюритепв державно1' полиики, а отже потребуе значно1' уваги [1, с.4]. Натомють пропрезидентська Сошал-демократична партГя Украши (об'еднана) у свош передвиборнш програмГ згадувала про необхвдшсть забезпечення надшносп Збройних Сил Украши, 1'хнього реформування задля посилення обороноздатносп краши [3, с.4]. У той же час в програмГ СДПУ (о) фактично не було згадано про сощальт зобов'язання держави перед
вшськовослужбовцями.
Блок Демократичних партш - «НЕП» виступав за створення мобшъно1" професшно1' армй', оснащено1' новишм озброенням, яка мае повагу у сустльствГ. Для цього «НЕП» общяв навпъ шщшвати посилення карно1' ввдповвдальносп за посягання на честь i гвдшсть вшськовослужбовшв ЗСУ. В забезпеченш нацюнально1' безпеки важливу роль мали ввдцравати колективш системи безпеки. Не залишився поза увагою i комплекс сошально-економГчних проблем украшсько1' арми, серед яких питання забезпечення житлом
вшськовослужбовшв стояло чи не найгострше [26, с.4]. За запровадження Державно1' програми розвитку ЗСУ, та шших силових структур, а також реоргашзацш та скорочення 1'хньо1' чисельносп виступала ПартГя захиснишв Вичизни. У вГзи полГтично1' сили захист нацюнальних штереав мав бути головним змютом державно1' полиики, а сама держава мала дбати про сучасну та боездатну армш, а також шш1 силовГ та правоохоронш органи. Вказуючи на престижшсть вшськово1' служби полиична сила вказувала, що в армй' повинш бути здшснеш комплексш заходи, яш покликаш сошальну та професшно адаптувати вшськовослужбовшв запасу, забезпечити 1'х житлом та роботою [18, с.4].
Широку увагу питанням сошального захисту вшськовослужбовшв у свош передвиборнш програмГ розробила Всеукрашська пария жшочих шщГатив. Полиична сила вказувала на неприпустимють лГкввдацп шльг ветеранам вшни i праш, а також колишшм вшськовослужбовцям. Пария пвдтримувала державний курс на участь Украши в системах колективно1' безпеки. До слова, у випадку проходження до парламенту полпична сила обГцяла пвдтримувати курс на змщнення позицш Украши як без'ядерно1' держави, а також сприяти трансформацй' НАТО в систему
колективно! безпеки [14, c.4]. Схожу позицш щодо НАТО займала Народно-демократична парпя Укра!ни. Полiтична сила декларувала тдтримку процесам штеграцп Укра!ни у европейське i свiтове спiвтовариство, мiжиароднi та регюнальш оргаиiзацi!, а також виступала за надания нових гараитiв недоторканостi державних кордошв та суверенiтету Укра!ни з боку свггового ствтовариства, передуСм, держав, що володГли ядерною зброею [7, c.4].
За забезпечення ЗСУ сучасним озброенням та обладнанням виступав Народний Рух Укра!ни (НРУ). Поряд з шщшванням переходу укра!нського вшська на професшну основу, полгшчна сила декларувала нашр забезпечувати сошальною пгдтримкою вшськовослужбовщв шляхом надання !м житла [10, c.4]. КрГм того, НРУ переконував, що тсля проходження в парламент буде обстоювати ухвалення ршення про виведення шоземних вшськ з територи Укра!ни. Схожа партшна програма була у партп «Реформи i порядок», яка вбачала в нацюнальнш безпеш захист особистих, суспшьних та державних штереСв вгд внутршшх i зовшшшх загроз. ПартГя протягом 120 дшв збиралася реалГзувати законодавчий захист шформацшного простору Укра!ни. Впровадити вшськову реформу партГя збиралася впродовж термГну свое! парламентсько! дГяльносл, хоч i не називала конкретних пункттв тако! реформи та !! цшей [8, c.4]. Водночас, всеукра!нське об'еднання «Громада» у сво!й передвиборнш программ не згадувало прямо про Збройш Сили. Однак з партшно! риторики полпично! сили та заяв !! лгдерГв можна було зрозумии, що полггачна сила виступае за перебудову структури правоохоронних оргашв та спецслужб, формування незалежно! судово! влади, а також здшснення контролю за !! дГяльшстю в штересах створення надшно! системи нацюнально! безпеки, захисту прав i свобод громадян Укра!ни [20, c.4]. Вщтак, хоч i частково, але ВО «Громадам» все таки порушувало питання армп та безпеки.
Вважаючи змщнення нацюнально! безпеки одним з прюритетних завдань Укра!нсько! держави партГя «Нацюнальний Фронт» переконувала, що забезпечить проведення вшськово! реформи, створить високопрофесшш, сучасно озброеш, мобГльш Збройш сили, вГдродить вичизняний вшськово-промисловий комплекс [1, c.4]. Натомють ПартГя нацюнально-економГчного розвитку Укра!ни придГляла бшьше уваги сошальному захисту вшськовослужбовщв. Нацбезпеку у полгшчнш сил пов'язували з наданням громадянам Укра!ни необхГдних та ггдних умов для життя та розвитку, гарантш !хшх громадянських прав, забезпечення полггачно! стабГльносл сусшльства, держави i Г! конституцшного устрою, прогресу сощально-економГчного розвитку кра!ни [19, c.4].
За поступове скорочення армп та перехГд кра!ни на професшш Збройш Сили виступав блок «Трудова Укра!на», який об'еднував Укра!нську
партш справедливости Громадянський конгрес Укра!ни, Оргашзацш ветерашв Укра!ни та Укра!нську спшка ветерашв Афгашстану. Политична сила у передвиборнш програм1 порушувала питання сощального захисту вшськовослужбовщв, зокрема надання у повному обсяз1 законних пшьг для вшськовослужбовщв та члешв !хшх Смей [12, а4]. Схожа передвиборна програма була у Парти Зелених Укра!ни, яка виступала за скасування обов'язкового призову до армп та створення професшного вшська на контрактнш основ1 [2, c.4]. Парпя Зелених Укра!ни наголошувала, що Укра!на е нейтральною позаблоковою державою, а тому держава мала проводити вщповвдну поливку у сфер1 вшськового буд1вництва. Нашр реформувати армш на професшних засадах з обов'язковою програмою перешдготовки кадр1в та сощально! адаптацп виступало сощально^беральне об'еднання СЛОН [30, c.4].
Серед учасниць передвиборних перегошв були 1 п полгтичш сили, як1 взагал не звертали увагу на армш у сво!х програмах. Серед таких слщ ввдзначити Християнсько-демократичну партш [25, а4], Сощал-демократичну партш Укра!ни [24, а4], «£вропейський виб1р Укра!ни» [13, а4], Всеукра!нську партш трудящих [15, а4], а також Аграрну партш Укра!ни [11, c.4].
Низка з перел1чених полгшчних сил зум1ли потрапити до Верховно! Ради Укра!ни III скликання. Водночас, зважаючи на гостру сошально-економ1чну кризу у держав1 парламентар1 зггкнулися з нестачею кошпв. Ввдповщно, задеклароваш у передвиборних програмах общянки не могли бути реал1зоваш Зокрема, учасники парламентських слухань «Реформування Збройних Сил Укра!ни. Полгшко-правов1 1 сошально-економ1чш аспекти», як1 ввдбулися 29 червня 1999 р., вказували, що розвиток ЗСУ стримуеться критичним станом впчизняно! економ1ки, що провокуе недостатнш обсяг фшансування потреб сектору оборони, низький р1вень заваитаженостi шдприемств оборонно! промисловосп, а також небезпечним загостренням соцiальних проблем у вiйськах. Парламеш^ зазначали, що забезпечення потреб армп доведено до критично! меж1, що створюе реальну загрозу обороноздатностi кра!ни [27]. Ба бiльше, держава не мала змоги виконувати уже взяп на себе зобов'язання перед вшськовослужбовцями. Реформування оборонного сектора та Збройних Сил Укра!ни вiдбувалося за залишковим принципом. Як насл1док, ухвалена рашше Державна програма будiвництва та розвитку Збройних Сил Укра!ни на перюд до 2005 р.» не реалiзовувалась навiть на половину. Крiм того, давались взнаки змiни на геополгшчнш аренi, як1 повиннi були бути враховаш пiд час внесенням змш до нормативно-правових документiв, що регламентують будiвництво та розвиток ЗСУ.
Таким чином питання армп та нацюнально! безпеки було широко представлене у
передвиборних програмах укра!нських партш-учасниць виборiв до Верховно! Ради Укра!ни. Здебiльшого учасники передвиборчо! гонки звертали увагу на необхвдшсть забезпечення соцiального захисту вшськовослужбовщв та члешв !хшх сiмей, а також забезпечення престижу професп вшськовослужбовця. Водночас чимала увага була звернена на потребу в модершзаци та реформуванш ЗСУ згiдно з европейськими стандартами, або спiльно в межах шщшованих РФ проектiв. Низка полгшчних сил порушували питання необхiдностi реформування ЗСУ з метою переведення !х на формування на контрактнiй основа Водночас, зважаючи на специфiку виборчого процесу та мехаиiзм формування передвиборних програма, проблемам, пов'язаним Гз функщонуванням армп та сектору нацюнально! безпеки було придшено мало уваги. Це, а також вщсутшсть консенсусу серед полиично! елии, у подальшому вГдобразилось у дГяльноси парламенту щодо розбудови сектору нацбезпеки та реформування Збройних Сил Укра!ни.
Список використаних джерел та лиератури
1. «Укра!ш - укра!нську владу!». Передвиборна програма виборчого блоку «Нацюнальний фронт» / Голос Укра!ни. 25.02.1998. № 36. - С. 4.
2. Виборна програма Партп Зелених Укра!ни / Голос Укра!ни. 27.02.1998. № 38. - С. 4.
3. Влада - народу, для народу, в Гм'я народу! Передвиборна платформа Сощал-демократично! партп Укра!ни (об'еднано!) // Голос Укра!ни. 18.03.1998. - №51. - С.4.
4. Голос Укра!ни. 25.02.1998. - №36. - С.4.
5. Голос Укра!ни. 27.02.1998. - №38. - С.4.
6. Гонюкова Л. Полиичш парти як шститут державно! поливки та управлшня: теоретико-методолопчний аналГз : монографГя / Л. Гонюкова / За ред. Л. £. Шкляра. - К. : НАДУ, 2009. - 392 с.
7. Десять крошв НДП. Передвиборна програма Народно-демократично! партп Укра!ни. // Голос Укра!ни. 27.02.1998. -№ 38. - С. 4.
8. ДоговГр м1ж париею «Реформи Г порядок» та громадянами Укра!ни // Голос Укра!ни. 13.03.1998. - №48. - С.4.
9. Закон Укра!ни Про вибори народних депуталв Укра!ни вГд 06.03.1997 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/541/97-%00%Б2%Б1%80
10. Новий шлях Укра!ни. Виборча платформа Народного руху Укра!ни // Голос Укра!ни. 18.03.1998. - №51. - С.4.
11. Передвиборна програма Аграрно! партп Укра!ни // Голос Укра!ни. 12.03.1998. - № 47. - С. 4.
12. Передвиборна програма Блоку «Трудова Укра!на» // Голос Укра!ни. 17.03.1998. - №50. - С.4.
13. Передвиборна програма виборчого блоку «£вропейський вибГр Укра!ни»« // Голос Укра!ни. 26.02.1998. - № 37. - С. 4.
14. Передвиборна програма Всеукра!нсько! парти жшочих гтщатив /Голос Укра!ни. 26.02.1998. - № 37. - С. 4.
15. Передвиборна програма Всеукра!нсько! парти трудящих (ВПТ) / Голос Укра!ни. 3.03.1998.
- № 40. - С. 4.
16. Передвиборна програма парти «Союз» // Голос Укра!ни. 04.03.1998. - №41. - С. 4.
17. Передвиборна програма Партп духовного, економГчного Г сощального прогресу - ПДЕСП // Голос Укра!ни. 17.03.1998. - № 50. - С. 4.
18. Передвиборна програма Партп захиснишв вичизни // Голос Укра!ни. 14.03.1998. - №49. - С.4.
19. Передвиборна програма парти нацюнально-економГчного розвитку Укра!ни // Голос Укра!ни. 14.03.1998. - №49. - С.4.
20. Передвиборна програма полиично! парти Всеукра!нське об'еднання «Громада» // Голос Укра!ни. 06.03.1998. - №43. - С.4.
21. Передвиборна програма полиично! партп Укра!нська нацюнальна Асамблея // Голос Укра!ни. 03.03.1998. - №40. - С.4.
22. Передвиборна програма Прогресивно! сощалГстично! партп Укра!ни «Влада трудящих -гаранпя порядку творения справедливосп» // Голос Укра!ни. 20.03.1998. - №53. - С.4.
23. Передвиборна програма Республжансько! християнсько! партп // Голос Укра!ни. 11.03.1998. -№ 46. - С. 4.
24. Передвиборна програма Сощал-демократично! партп Укра!ни // Голос Укра!ни. 12.03.1998. - № 47. - С. 4.
25. Передвиборна програма Християнсько-демократично! парти Укра!ни // Голос Укра!ни. 05.03.1998. - № 42. - С. 4.
26. Поллична програма «Блоку демократичних партш - НЕП» (Народовладдя, економжа, порядок). // Голос Укра!ни 06.03.1998. -№43. - С.4.
27. Постанова Верховно! Ради Укра!ни «Про схвалення рекомендацш парламентських слухань з питань реформування Збройних Сил Укра!ни» вщ 14 липня 1999 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-14
28. Програма виборчого блоку «Менше слГв» // Голос Укра!ни. 11.03.1998. - № 46. - С. 4.
29. Трудящим - радянську владу! Сусшльству
- сощалГзм! УкраЫ - добровГльний союз рГвноправних братшх народГв. Передвиборна програма КомунГстично! партп Укра!ни // Голос Укра!ни. 05.03.1998. - №42. - С.4.
30. Укра!на мае реалГзувати свГй шанс. Програма виборчого блоку партш «СЛОН -сощально-лГберальне об'еднання». // Голос Укра!ни. 25.02.1998. - С. 4.
