CC BY
90
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online)
Антрополопчш вимiри фшософських дослiджень, 2015, вип. 7.
Антрополопчш шукання УДК 130.12+316.3
В. В. ХМ1ЛЬ1, Т. В. ХМ1ЛЬ2
'Дншропетровський нацюнальний ушверситет затзничного транспорту 1меш акад. В. Лазаряна (м. Дншропетровськ), ел. пошта [email protected], ORCШ 0000-0003-4710-6681
2Нацюнальна академ1я державного управлшня при президента Украш (Дншропетровськ), ел. пошта [email protected], ORCГО 0000-0002-1264-5450
АНТРОПОЛОГ1ЧНА КОМПОНЕНТА ПРИРОДИ ДЕРЖАВИ
Мета роботи. Дослщження пов'язане з пошуком нових засоб1в та метод1в обгрунтування етичних мора-льних норм як основи для громадянського втручання в життя держави. Криза певних сощальних теорш та моделей розвитку сустльств не завжди враховуе м1сце та роль держави в сощальних, полгтичних та духов-них перетворень. Методолопя дослщження полягае в застосуванш компаративного, юторико-лопчного ме-тод1в. Зазначений методолопчний шдх1д дозволяе розкрити та тддати анал1зу певш модел1 стосовно антро-полопчно! компоненти в сощальних вщносинах, що надаються певними типами державних утворень з метою знайти динам1чний погляд на майбутне людини, нов1 вим1ри И самореал1зацп. Наукова новизна роботи полягае в розширення уявлень про еволющю свободи людини в р1зних юторичних типах держав. Пор1вня-льний анал1з розвитку держав та м1сця в них свободи людини надае можлив1сть глибше усвщомити антро-полопчну детермшанту, яка поступово тдпорядковуе та бере тд свш контроль державш шституцп, що не-обхвдт для гумашзаци зовшшшх умов буття людини, а також виявити напрямки розбудови держави та про-спр для самод1яльносп людини як "в1д чого" так 1 "для чого" необхщна свобода особистосп. Висновки. Осмислення розвитку парадигмальних систем, що засноваш на моральнш складовш держави дае нову точку в1дл1ку для реформаторсько! д1яльност1, в напрямку зближення держави з загальнолюдськими щнностями. Держава, розбудовуючи себе на моральних загальнолюдських принципах просуваеться до свого самозни-щення, як силового поля влади.
Ключовi слова: парадигма антрополопчносп, держава, людина, громадянське сустльство етика, мораль, постл1берал1зм.
Актуальнiсть
Одшею з проблем сощально! онтологи -знайти засоби та методи осмислення тих вимь piB буття людини, яю виходять за межi еконо-мiки, полiтики, не вичерпуеться таким утво-ренням як держава, а iманентно включають в себе специфiчне свiтовiдчуття людсько! свободи та пдносп.
В осмисленнi напpямкiв розвитку держави та мюця в нш смислових оpieнтиpiв людини сьогодш iснують двi пpотилежнi концепций Одна з них обгрунтовуе позищю !х не-сумiсностi, що розвинеш держави свiту будуть розвиватися в напрямку неолiбеpальноl моделi системно! глобалiзацil "держав-систем", "держав-репошв", на чому наполягають досл> дники Л. Зiдентоп [5], З.Бзежинський [3], А.Гальчинський [4] тощо, залишаючи осторонь проблему людини.
Iншi аналiтики вiдстоюють протилежну точку зору, в основi яко! лежить припущення мо-жливостi !х оргашчного поеднання. Мова йде виключно про гуманютичну детеpмiнанту ви-
живання людства, яка проявляе себе в взаемос-тосунках людини та держави, на чому наполягають росшсью фшософи В. Спиридонова, В. Шевченко [1], осмислюючи антрополопчш вим1ри росшсько! держави, А.Крилов [7], здш-снюючи анал1з еволюци щентичносп людини тощо.
Пщтримуючи другу позищю стосовно ан-трополопчного вим1ру держави, автори дано! статп ставлять задачу розглянути людину, И активнють та свободу через призму юнування державних шстшупв та можливостей надання ними повноцшних умов для юторичного вщт-ворення масштабу людини в духовнш, полгтич-нш та культурнш площиш.
Доречно зауважити, що на нашу думку, в основ! людського сустльства лежить субста-нцшна форма моральности яка е проявом свободи людини у вибор1 власно! цшнюно! систе-ми, що надае буттю людиновим1рних та духов-ностверджуючих смисл1в, як пробивають соб1 шлях через юторичш типи держав { суспшьств. З одного боку, нами усвщомлюеться, що зазначений шдхщ базуеться на метаф1зичнш
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антpoпoлoгiчнi braipn фiлocoфcькиx дocлiджeнь, 2015, вип. 7.
пepeдyмoвi, з iншoгo - пoшyк cyбcтанцiйнocтi, як ^змито!' пpиpoди людини, виглядае дoвoлi диcкyciйним, пpoтe вiн нe заважае годальшим фiлocoфcьким poзвiдкам.
З oглядy на цe, загальна лoгiка y взаeмoдiï людини та дepжави на piзниx icтopичниx eта-паx пoтpeбye дoдаткoвoгo ocмиcлeння антpoпo-лoгiчнoгo вимipy, якoмy нe бyлo пpидiлeнo в дocлiджeнняx дocтатньoï yваги.
Мета
На пepший план виxoдить пpoблeма: завдя-ки чoмy мopальна cкладoва, як yзгoджeна вoля дo cyмicнoгo життя бiльшocтi людeй, дoмiнye в життeдiяльнocтi cyчаcниx дepжав i як вoна ви-piзняe ce6e в piзниx ramx та мoдeляx дepжави?
Icтopiя людства cвiдчить, щo майжe yci ic-нуючи пoлiтичнi cиcтeми дepжав ж 6ули roci-ями виcoкoï weï мopальнocтi, пpoтe на пpoтязi багатьox cтoлiть змicт дepжав iманeнтнo нагов-нювавcя цiннicними cмиcлами, yвагoю дo 6уття людини, щo пocтyпoвo наближае дepжавy дo ïï дiйcнoï мюи в цивiлiзацiйниx пepeтвopeнняx cвiтy.
Люд^ка icтopiя е peзyльтатoм дiяльнocтi людeй, яка змiнюe антpoпoлoгiчний oбpаз людини, ïï пoлiтичнi та дyxoвнi запити, вcyпepeч цiлям piзниx титв дepжавниx yтвopeнь, якi лю-дина майжe завжди cпpиймала як зoвнiшнiй пpимyc. Пpинаймнi, навiть пoпpи вте cказанe, icтopичнi eтапи cтанoвлeння дepжав cпpияють збepeжeнню та виживанню цившзацп, от^аю-чиcь нe на лoгiкy, на eтичнi дeтepмiнанти icro-pm^ro пpoцecy, тoмy задача дocлiджeння звo-дитьcя дo вияву cмиcлiв дepжавниx yтвopeнь у вiднoшeннi дo poзкpиття icтopичнoгo буття лю-дини.
Зазначeна мeтатeopiя пpoкладаe co6i шляx дo дyxoвнoï eднocтi ycьoгo людcтва, щo, го cлoвам К. Яcпepcа [15], фopмye "ocьoвий чаc" icтopiï, закладаючи швш антpoпoлoгiчнi паpа-дигми.
Mетoдoлoгiя
Мeтoдoлoгiя дocлiджeння пoлягаe в заст^у-ванш кoмпаpативнoгo, icтopикo-лoгiчнoгo мe-тoдiв. Зазначeний мeтoдoлoгiчний пiдxiд дo-звoляe poзкpити та пiддати аналiзy пeвнi мoдeлi cтocoвнo антpoпoлoгiчнoï кoмпoнeнти в отща-
льниx вiднocинаx, щo надаютьcя швними типами дepжавниx yтвopeнь з мeтoю знайти ди-намiчний гогляд на майбутне людини, нoвi ви-мipи ïï cамopeалiзацiï. Мycимo пepeйнятиcя тим, щo паpадигмальний аналiз надае мoжли-вocтi пiддати аналiзy oднoчаcнo двi абo дeкiль-ка piвнiв coцiальниx peальнocтeй, oдна з якиx пocтyпаeтьcя cвoïм мicцeм iншiй наолдуючи дeякi якocтi, пpoтe майбyтнi pиcи ïx нe завжди мoжливo визначити.
Виклад oснoвнoгo мaтерiaлу
Станoвлeння пepшoï фopми дepжавнocтi в планi антpoпoлoгiчнocтi паpадигми oxoплюe дocтатньo дoвгий icтopичний пepioд, щo poзпo-чинаeтьcя вщ пepвicниx фopм дepжав та закш-чyeтьcя пiзнiми тeoкpатичними дepжавними yтвopeннями. Така мoдeль дepжави тeopeтичнo вiдoбpажeна у Т.Гoбcа, дe cyтнicть дepжави втiлeна в ïï фyнкцiï пpигнiчeння та тиcкy на cy-cпiльcтвo та ocoбиcтicть.
Пepша паpадигма пoв'язyeтьcя з тpадицiй-нoю дepжавoю вмщуе в ce6e тиpанiчнi фopми в^^итого пpимycy на кшталт матpицi ciм'ï, а з iншoгo бoкy, cкладнoгo кoнглoмepатy влади дepжавocтвopюючoгo eтнocy, фeoдальнo-ваccальниx фopм залeжнocтi, cакpалiзацiï peлi-гiйнoï cвiдoмocтi, щo втiлeнi в тотему ropco-нiфiкoванoï влади. На piзниx eтапаx cycпiльcтва icнyвали иль^ю cпiльнoти, цexoва opганiзацiя та ш, як нeдepжавнi фopми кoнcoлiдацiï cycm-льcтва, алe пpи цьoмy людина залишалocя в cфepi нecвoбoди, icнyвав жopcткий
тиcк на ocoбиcтicть.
Минyлi opганiчнi фopми гpoмад, таю як ci-м'я, peмicна отшка, ciльcька та мicька cпiльнoти тoщo нe були вiльними зв'язками мiж члeнами cycпiльcтва. Пpигнiчeна peлiгiйнicтю, людина ж мала гoлocy, була poзчинeна в тpадицiяx, звичаяx, владнi cтocyнки пoшиpювалиcя на пpocтip кyльтypи, ciм'ï, пpиватнe життя, чим i визначалаcя ïï coцiальна iдeнтичнicть.
Така cиcтeма була ocнoвoю piзниx типiв дe-cпoтiй, панyючиx дoвгий icтopичний пepioд завдяки вiдкpитoмy пpимycy та влад1 Дepжава poзглядаe людину як гошя пeвниx фyнкцiй та poлeй, надаючи людиш визначeнe мicцe в тощальнш iepаpxiï як абcoлютнo пiдпopядкo-вагого та peгyльoванoгo oб'eкта, тoмy влада знeважливo cтавилаcя дo cвoïx пiдданиx. Будь
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) AmpononoriHHi BHMipH (^inoco^cbKHx gocnig^eHb, 2015, Bun. 7.
axe pe^opMyBaHHa gep^aBH npuBogaTb nrogHHy go nepeBama^eHocri o6oB'a3KaMH, a ax HacnigoK - go genepcom^iKa^i nroguHH.
AmpononorinHa napagurMa b TaKHx THnax gep^aB Mae cBiM 3BopoTHiM npoaB, igean axoro b nporonomeHHi KoneKTHBHux, a He iHgHBigyanbHHx CBo6og, nepexnagaronu Bigno-BiganbHicTb 3 iHgHBiga Ha KoneKTHB.
lHcTmy^oHanbHo-6ropoKpaTHHHe MucneHHa He BMi^ae b ce6e HiaKHx CBo6og oco6ucTocTi, neranbHHx Mo^nHBocreM BigcroroBaTH cboi npa-Ba, a giMcHa cBo6oga b TaxiM gep^aBi ycBigoMnro-eTbca nrogHHoro aK 3BinbHeHHa Big npurmneHHa Ta nomyK cBoei HeBH3HaneHoI goni.
flpyra $opMa gep^aBHocri b nnaHi ampono-noriHHocri napagurMH oxonnroe gep^aBH ni6epa-nbHoro THny, aKi no6ygoBaHi Ha MaTpu^ phhko-Bol eKoHoMiKH Ta rpoMagaHcbKoro cycninbcTBa. 06pa3 Taxoi napagurMH npoaBHBca b ^Hiri cy-nacHHx po3BHHeHHx geMoKpaTHHHHx gep^aB, 3HaMmoBmu cBoe TeopeTHHHo Bigo6pa^eHHa b кoнцenцiax Xaexa, Ho3ixa, fl. Eena, A He^eBpa to^o.
Hobhm THn ni6epanbHoi gep^aBH, aK aHTHTe3a gep^aBi npaMoro npuMycy, 3axnagaeTbca Ha npo-Ta3i XVIII-XIX ct. pagme Hece y co6i amugep-^aBHy KoH^n^ro, mBenroronu ponb gep^aBH b opram3a^i cycninbcTBa. HaBnaKH, rpoMagaHcbKe cycninbcTBo cTae KoHconigyronoro cunoro, iHcra-TyToM BnacHocTi Ta phhkoboi peryna^i, npoTe ponb gep^aBH 3Bogunaca go MiHiManbHHx ii $yH-кцiM: oxopoHH BnacHocTi rpoMagaH, 6e3neKH, cTBopeHHa 3aranbHHx npaBun 6i3Hecy, Hagaronu eкoнoмiцi $yHK^i' puHKoBoro caMoBpagyBaHHa. flep^aBa npu ^oMy cTaBana aBToHoMHHM cy6'eKToM, 3axpuToro Kopnopa^ero, BigipBaHoro Big rpoMagaHcbKoro cycninbcTBa.
BiggineHHa Bnagu Big BnacHocTi, a gep^aBH Big rpoMagaHcbKoro cycninbcTBa cBignuTb npo peaniзaцiro KnacuHHoi igei 6yp^ya3ii - npo exo-HoMinHy ocHoBy noniTHHHux cBo6og nroguHH. 3 noaBoro hobhx кoнcтнтyцiM Ta npaBa MHHyni Tpagu^i i BonbHo^i cxacoByroTbca npu цboмy 3'aBnaroTbca piBHi Mo^nHBocri ^ogo ynacTi y ^opMyBaHHi 3aranbHoi noniTHHHoi Boni. no3aaK, noaBa HoBoro Tuny gep^aBHocri e nopog^eHHaM rpoMagaHcbKoro cycninbcTBa, nneHH axoro nepeTBoproroTbca 3 niggaHHx b rpoMagaH 3 noniTHHHHMH npaBaMH Ta eKoHoMiHHHMH o6oB'a3KaMH.
flo Toro ^ cnig 3Ba^aTH Ha Te, ^o Ha nonaTKy
KaniTanicTHHHoi go6u po3nonaBca npoцec craHo-BneHHa cynacHoi nrogHHH, axa ocMucnroe ce6e aK oco6ucTicTb. HroguHa BignyBae cBo6ogy He oto-To^Hroronu ce6e 3 KnacoM, 3 цexoм, cninbHoToro, BigMe^oByronu ce6e HaBiTb Big cycninbcTBa b noMy . npu ^oMy cBo6oga nrogHHH Ha6yBae oco-6nuBoro cTaTycy b nopiBHaHHi 3 gep^aBaMH npaMoro npuMycy, aK cBo6oga gna caMopeani3a^i ce6e. 3oxpeMa, cnig 3ayBa^ura, ^o yaBneHHa npo cBo6ogy nroguHH 6ynu gocTaTHbo Hepo3BHHeHH-mh, bohh BHTixanu 3 exoHoMwHux yaBneHb, Ta-khx aK piBHicTb, npaBa Ha BnacHicTb, a Taxo^ npuMHaTTa onocepegxoBaHoi ynacTi b nonhuHHo-
My ^HTTi.
Ane npuHaMMHi, c^epa rpoMagaHcbKoro cycninbcTBa icHye aK KoHrnoMepaT KynbTypu, Tpagu-цiM, Ha^oHanbHoi cBigoMocri, ^opMyronu eTHHHy aBToHoMiro aK yMoBy gna caMo3giMcHeHHa nrogu-
HH.
Mopanb b ni6epanbHiM geMoxpaTii BHMarae nonyra ronoc MeHmocTi, axuM 3aB^gu 3aTHxae b ryni 6inbmocTi, M ToMy MeHma nacraHa cycninbcTBa 3aB^gu BHMymeHa 3pag^yBaTH cBoeMy igeany Ta cboim icTHHi, oco6nHBo цe 6e3nenHo, Konu mo-Ba Mge npo nHTaHHa MopanbHoro 3MicTy cycninb-Horo ^HTTa.
flep^aBa ni6epanbHoi geMoxpaTii cnpaMoBaHa Ha oxopoHy npaB oco6HcTocTi, noBarH go caMo-цiннocтi nroguHH, cBo6ogu coBicTi, cBo6ogu cno-Ba, yaBneHHa npo cnpaBegnHBicTb. floMiHyBaHHa iHTepeciB iHgHBiga Hag gep^aBoro npuBHocuno ^HHicm ycTaHoBKH b nignpнeмннцbкy cBigo-MicTb, a 3aogHo Hecno y co6i geaKi pH3HKH HeBpe-rynboBaHocTi coцianbннx Ta gep^aBHux iHTepeciB. TaKHM nornag, BoneBugb, cBignuTb, ^o ni-6epanbHa geMoxpaTia BignyBana cBoro 6e33axuc-HicTb nepeg aBTopHTapHHMH Ta ToTaniTapHHMH pe^HMaMH, KoTpi BHKopucToByroTb Bnagy gep^a-bh gna o6Me^eHHa npaB i cBo6og oco6ucTocTi, npu ToMy, "Te, ^o ry6uTbca b c^epi oco6hctoi cBo6ogH, noBHHHo 6yTH KoMneHcoBaHHM Ha piBHi нaцioнanbннx цineM", aK 3ayBa^HTb npo цe O.OyxyaMa [12, c.432].
TpeTa ^opMa gep^aBHocTi b nnaHi ampono-norinHocTi napagurMH 3acHoByeTbca Ha peaniax Heoni6epani3My Ta pHHKoBoi eKoHoMiKH, aK pi3-HoBugy geMoxpaTHHHoro cycninbcTBa.
nonuHaroHH 3 nepmoi TpeTHHH XX ct. po3no-HHHaeTbca geMoHTa^ gep^aBH ni6epanbHoi geMo-KpaTii «laissez-faire», cTBoproroni HoBi cniBBig-HomeHHa Mi^ gep^aBoro, cycninbcTBoM Ta nrogu-
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi вимipи ф^тоф^к^ дocлiджeнь, 2015, вип. 7.
нею, завдяки репреотвному втручанню держа-ви в уш cфepи життeдiяльнocтi cуcпiльcтва, щс нece загразу павнага кантралю держави над cуcпiльними iнтepecами. Aктивний cтиль упpавлiння пoглиблюe впeвнeнicть можновлад-цiв, що peпpecивнe втручання e найбiльш ефек-тивним заcoбoм дocягнeння мети щодо cпoкoю в держава
Щоправда, треба вiдзначити той факт, що у другш пoлoвинi минулого cтoлiття збiльшивcя iнтepec до eтичниx iдeй, як пpинципiв врегулю-вання cуcпiльниx iнтepeciв та привело до акти-вiзацiï пошуку нoвиx тeopeтичниx моделей. За-значалocя, що цшнюне оновлення етичними нормами дepжавниx шституцш повинно лежали в ocнoвi закoнoдавcтва, як oднieï з умов морального вщродження cуcпiльcтва.
Проблема держави як етично1' цiннocтi, на-пpикiнцi ХХ cт., вce бшьше пpoникаe в поль тичну ф^^фто, в coцioлoгiчну тeopiю та co-цiальну фiлocoфiю з метою вщродження цшю-ного погляду на буття, мова йдeтьcя про повер-нення до цшнюного кoнcepватизму, що cупepe-чить пocтмoдepнicтcьким поглядам на державу та людину, в якж повшстю вiдcутня етична oб'eднуюча cфepа ш^ально!' cпpавeдливocтi.
Проте кoнфлiкт в cфepi мopалi вирував мiж державою та гpoмадянcькиx cуcпiльcтвoм, а заодно i невизначенютю людиною, про що влу-чно зауважив Е.Фром [11] сте^вно уcвiдoм-лення того, що державш cтpуктуpи працюють бiльш ефективно, якщо iндивiди дeпepcoнiфi-кoванi, то ними набагато легше керувати, "вони бшьш пoкipливi та cлуxнянi ", а це тpапляeтьcя тoдi, коли шдивщ iдeнтифiкуe ceбe не з cамим coбoю, а piзними формами надocoбиcтoгo буття - паpтiями, пpoфcпiлками, корпоращями, якi прагнуть бути "cуб'eктами icTOpiï" та змiн. Така здогадка фшоотфа cвiдчить про пpoцec переда-чi прав ocoбocтi пoлiтичнoму opганiзму держави, выкладок чого людина не може виcлoвити cвoю ocoбиcту думку з багатьox питань поль тичниx та coцiальниx питань. Перед ушм зазна-чимо: у cфopмoванiй щеологи cвiдoмicть не-cпpoмoжна виокремити людину як ушкальну та неповторну ocoбиcтicть, iнакшe кажучи, коли над ocoбиcтicтю панують iдeoлoгiчнi важeлi держави, як репреотвне цiлe, то мoжливocтi вибору iндивiда не e виpiшальними чинниками у визначенш piвнiв людcькoï cвoбoди. Вiдтак людина не нece вiдпoвiдальнocтi, бо на ïï вибip
впливають зовшшш, нeзалeжнi вiд людини об-cтавини, якi oбумoвлeнi coцiальним детермш-змом.
Проте нeoлiбepальний тип держави зживаe ceбe, пocтiйним прагненням порушенням прав людини, кopпopативнicтю чинoвникiв, навгть, як про це влучно пише pociйcький диcидeнт A.Зiнoв'eв «Держава прагне до cтвopeння гаpантoваниx пocад i прибутюв для представ-никiв rax видiв дiяльнocтi, якi не e виробника-ми матepiальниx благ та по^уг» [б, c.7-8]. Вона прагне до поотлення недемократичного ceгмeнта отстеми влади i упpавлiння, до перет-ворення дeмoкpатiï в заciб маншулювання ма-cами.
Сучаcнe демократичне cуcпiльcтвo поставило пiд cумнiв ознаки людини в ïï oнтoлoгiчнoму вимipi, як умови дiйcнoгo людcькoгo буття в мeжаx накoпичeниx coцiальниx привше1в, на-кoпичeниx через звання, титули, пpoфeciйниx заcлуг на дepжавнiй cлужбi те, що утвopюe ie-pаpxiчну cтpуктуpу icнування держави, що 6í-льше нагадуe марноти пoвcякдeннocтi. Таке "емтричне cуcпiльcтвo e oнтoлoгiчнoю п^ли-ною, що вiдтвopюe ceбe потребами отоживан-ня, i нiяким релтйним дуxoм неможливо пере-творити це cуcпiльcтвo в eлiтаpнe" [8, c.250].
Heoлiбepальна модель держави фopмуe отоживацький cвiтoгляд, в ocнoвi якого лежить принцип пригшчення coцiальниx cил через вт> лення патepналicтичнoï мoдeлi поведшки в op-ганiзацiю упpавлiння, коли державою дикту-eтьcя певний стиль контролю за громадянами заради пшьг. Громадяни взамiн вiдмoвляютьcя вiд бшьшостг cвoïx прав та cвoбoд та вщповща-льнocтi за cвoe буття. Зазначений щеолопчний кoнтeкcт пoзбавляe на^лення вiд cамocтiйнoгo прийняття piшeнь, пiдпopядкoвуючиcь держав-ним вимогам, eдинoму етичному кoдeкcу вигi-дному дepжавi. В такш дepжавi в cуcпiльcтвo впpoваджуютьcя елементи абcoлютнoï етики, як умови для кoнcoлiдацiï держави через поши-рення iдeoлoгiï, що e майже унiвepcальними для тoталiтаpниx та автopитаpниx peжимiв. За-значeнi eтичнi принципи виступають мораль-ними icтинами, яю не пiдлягають oцiнцi, тому що cвoбoда ocoбиcтocтi, як моральний вибip, передбачена. Патepналiзм пoлишаe громадян будь-amx пepcпeктив щодо контролю над державою, пocилюe coцiальну iнepтнicть, диктую-чи певну модель пoвeдiнки cуcпiльcтву заради
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi braipn фiлocoфcькиx дocлiджeнь, 2015, вип. 7.
гаpантoваниx coцiальниx благ, а в бiльш шиpo-кoмy планi. впливають на толпику, icтopiю, кyльтypy, вiдчyття cвoбoди, толи наpoднi маcи cтають oбнiякoвлeними, «за два стслита актив-нoï coцiалiзацiï закiнчилиcя ïï занeпадoм» [9, c.4].
Однieю з ocoбливocтeй нeoлiбepальнoï igeo-лoгiï е пocилeння нeдeмoкpатичниx заcoбiв yпpавлiння та в пepeпpизначeннi дeмoкpатич-ниx iнcтитyтiв в заcoби маншулювання маcами, як oднoгo з iнcтpyмeнтiв дeфopмацiï cycпiльнoï cвiдoмocтi. Пpичини гояви манiпyлятивниx тexнoлoгiй стала пiдвищeна актившсть гpoма-дянcькoгo cycпiльcтва, cпpямoванoгo на за^ст cвoïx гpoмадянcькиx пpав, пoдальшoï лiбepалi-зацiï cycпiльниx вiднocин, яю дepжавi бyлo вкpай загальмувати.
Дeмoкpатичнi мexанiзми влади пepeтвopю-ютьcя на cвoю iнакшicть, дocягаючи виcoкoгo piвня coцiальнoгo кoнтpoлю, щo звужуе мeжi ocoбиcтoï cвoбoди, пepeтвopюючи людину на oб'eкт замаcкoванoгo пpимycy.
Бажанoï гаpмoнiï мiж дepжавними апаpата-ми та cycпiльcтвoм так i нe бyлo дocягнyтo, втiм, iнтepecи гpoмадянина та дepжави œpe6y-вають в poзpiзнeниx плoщинаx, пoзаяк icнye та частинка людcькoгo icнyвання та мiнiмальнi cвoбoди, якi пoтpeбyють пoзбавлeння вiд отща-льнoгo кoнтpoлю, 6o "пpoникнeння в ocoбиcтий пpocтip cвoбoди людини cвiдчить пpo наявнicть дecпoтизмy" [2, c.49].
Загалoм пoлiтичний шляx нeoлiбepальнoï дepжави пpивoдить дo нoвиx видiв iдeнтичнoc-тi, такиx як cпoживацька, кopпopативна, вipтy-альна, та втpати oco6^TOro цiннicнoгo вимipy, щo вiдoбpажаeтьcя у вiдчyжeннi, маpгiналiзацiï, дeвiантнiй пoвeдiнцi тoщo, на пpoтивагy сталим мoдeлям oco6^TOï iдeнтичнocтi з cмиcлeжит-тевими мoтивами та цiлями людини.
Нeoлiбepальнoмy типу дeмoкpатичнoï дep-жави yce важчe пpoтидiяти piзнoманiтним тощ-альним pyxам, якi cвiдчать пpo збiльшeння ви-мoг гpoмадянин щoдo збepeжeння ^ав людини, в кoлeктивнiй пocтанoвцi coцiальниx цiлeй, coцiальнoï cпpавeдливocтi, piвнoгo дocтyпy дo якicнoï ocвiти, oxopoни пpав cпoживачiв, oбмe-жeння мoнoпoлiй, щo cвiдчилo пpo нeoбxiд-шсть кoнтpoлю cycпiльcтва над дepжавoю.
Нoвi coцiальнi запити гpoмадянина cпpямo-ваш на cкаcyвання мeж, якi заважають cамoви-значeнню та загальнoлюдcькиx цiлeпoкладань
cмиcлiв йoгo icнyвання. Людина, щo живe в злагoдi з мopальним цiннocтями, пpагнe бути cyб'eктoм cвoгo cамoтвopeння, а нe oб'eктoм зoвнiшньoï манiпyляцiï, пoзаяк мeта та цш життя людинi задаютьcя зoвнi за дoпoмoгoю дepжавнo-yпpавлiнcькoгo апаpатy, щo стають пepeпoнoю на шляxy влаcнoï cамopeалiзацiï.
Маcoвi дeмoкpатичнi pyxи гpoмадян закла-дають cьoгoднi глибoкi мopальнi ocнoви цивш-зoваним нeoзбpoeним пpoтиcтoянням дepжав-нiй владi, втpyчаючиcь в отщальж буття, щo cкладаe пiдrpyнтя для пpocyвання icTOpiï вiд пpавoвoï дepжави - дo мopальнoï людини.
^ва паpадигма cпiввiднoшeння людини та дepжави з'являeтьcя пocтнeoлiбepальнy дoбy як зламу cтаpиx пiдxoдiв та пoяви нoвиx дepжавo-твopчиx мoдeлeй щoдo poзвиткy людcькoгo ка-пiталy.
Зазначeна еттуащя cвiдчить пpo пoдальший пoшyк цiннicнoï вepтикалi дepжави, кoнтypи якoï були знай^т на пpoтязi дoвгoгo icropHH-нoгo пepioдy cтанoвлeння людства, ^o!e з'явилocя щe бiльшe пpав на мopальнe втpy-чання людини в буття.
У^м, cьoгoднi вжe бiльш-мeньш визначeнi базoвi ocнoви дepжав пocтiндycтpiальнoгo cyc-пiльcтва, якi мають назву "тональна дepжава", "пocтлiбepальна", "нeпoлiтична дepжава" [13], "гyманiтаpна дepжава" тoщo, ^o!e жзважаю-чи на назви нoвиx coцiальниx фeнoмeнiв ocми-cлeння "iдeальниx дepжав" пpoxoдить чepeз гаpмoнiзацiю ци^етей, iнтepeciв гpoмадянина завдяки пepeopieнтацiï дepжави на нeматepiа-льнi кyльтypнi цт^ст!
yci pанiшe icнyючи дepжави втшювали "pe-гpecивнi та нeадeкватнi отщальш тeopiï", - як зауважуе Хoмcкий [14, c.7], - пoзаяк iдeoлoгiï iдeoлoгiï дepжавнoгo coцiалiзмy та дepжавнoгo капiталiзм, з peалiзацieю дepжавнoгo благого-луччя заcнoвyвалиcя на xибниx кoнcтpyкцiяx.
Отжe, наcамкiнeць cлiд визначити, щo cпpа-вжня мiciя дepжави - ад cпpияти cтанoвлeнню cамoyпpавлiння cycпiльниx yтвopeнь з виcoким piвeнь дeцeнтpалiзацiï, з пpавoм ocoбиcтocтi фopмyвати вла^ цiлi та заcoби ïx виpiшeння.
Пocтiндycтpiальнe cycпiльcтвo нece нoвi yявлeння пpo дeмoкpатiю, виpoбляe нoвy iepаp-xiю дepжавниx пpiopитeтiв та пepeдбачаe cмepть пpeдcтавницькoï влади, яка губить cвiй ceнc. Пpeдcтавники паpтiй, абo iншиx вepcтв наceлeння cтвopюють "peальнicть пo дoмoвлe-
ISSN 2227-7242 (Рнп), ISSN 2304-9685 (ОпНпе) Антропологiчнi вимiри фiлософських дослiджень, 2015, вип. 7.
носп", не вбачаючи при цьому загальнонащо-нальних цшей, бо представники р1зних верств не в змоз1 дшти консенсусу, так як !х багатома-штш потреби не можуть бути зведеними до од-ше! програми.
Якщо полгтичш системи шдустр1ального су-стльства досягали консенсусу в наслщок не-розвинених сво!х потреб, то в постшдустр1аль-них сусшльств потреби як яюсно 1 кшьюсно змшюються, викликаючи нов1 форми полгтич-ного життя.
Постшдустр1альш держави несуть нов1 уяв-лення про демократда, виробляють нову ¡ерар-хда державних прюритет1в.
На змшу минулим формах управлшня приходить нова форма сощального управлшня -демократ1я учасп. I! призначення - це створен-ня повнощнного життя та можливостей для са-мореал1заци людини на яюсть людського каш-талу.
Нов1 демократичш об'еднання вшьних вщ власних структур людей створюють умови для реал1заци суверенно! особистосп, яка повинна пщвищуватися над державою завдяки сво!м моральним якостям та стати альтернативою 1ерарх1чнш систем! представницько! влади.
З появою життевоважливих потужних ко-мушкацшних систем, широкодоступних шфор-мацшних ресурс1в, держава не в змоз1 обмежу-вати свободу на отримання шформацп, розпо-всюдження вшьно! думки, що дають право на контроль над державою.
Не можна погодитися з тлумачення Е.Тофлера [10, с.451], що в основ! влади пост-шдустр1ального сустльства та державних структур буде лежати штелект, що стане визна-чним для людини та цившзацп. Недолш такого анал1зу постаберально! держави як нос1я влади в гносеолопзаци сощальних вщносин, зокрема, стосовно людини. Е.Тофлер вщмежовуе май-бутню державу вщ духовного, щеального боку буття, скасовуючи антрополопчний т-дхщ, моральну, емощонально-психолопчну складову людини. "Економша знань" та новгтш комушкативш технологи повинна деструктивно формують свщомють через викривлений шфо-рмацшний проспр, будуть, в першу чергу, сприйматися людиною з масштабу духовних потреб, а не тшьки виклиюв технократично! цившзацп.
Важливють державного управлшня людьми
як специф1чного засобу контролю минулих державних утворень входить в суперечнють з новою реальнютю, де мае мюце вшьний виб1р власних ршень та цшей вносить нове розумш-ня свободи, морали породжуюч1 л1беральш щнносп та чесноти.
Нова епоха позбавляе суспшьство вщ звич-ного сощолопчного подшення суспшьства кла-си, прошарки, змшюючи !х щентичнють через полщентризм, що привело до ускладнення со-щально! диференщацп та щентичносп завдяки освт, знанням, професшно! належносп, престижности Утворення таких вшьних об'еднань прискорюе регулятивно-щннюну адаптащю шдивща, в плаш пошуку свое! особистюно! ро-л1 в збереженш нащонального образу життя, позаяк спшьна мета суспшьства не скасовуеть-ся, а д1е в унюон з наповненими гумаш-тарним змютом державними шститущями. Ро-зширення сфери автономносп стае основою гщносп, особисто! свободи, штелектуально! енергп в досягненш поставленш мети та власних завдань. Держава поступово стае ношем моральности справедливости та традицшних щнностей народу.
Неможливо погодитися з точкою зору Ф.Фукуями [12] стосовно взаемоди людини та постберальних тишв держав, щодо поняття "визнання", як збуджуючого джерела сощального прогресу, що домшуе над народами, нащями, сшльнотами, шдивщами, зводячи всю юторда людства виключно до рол1 харизми та визнання. Визнання виступае у Фукуями ушверсальним ключем, за допомогою якого можна пояснити будь-яку таемницю, як способу юторичного вщбору в боротьб1 за виживання на бюлопчному р1вш, лщерство самщв в тва-ринному свт, а також прогрес в людському сшвтовариств^ Це занадто спрощений пщхщ до розумшня специф1чно сощального.
В такому пщход1 вбачаеться гегельянський шдхщ з суперечливим юнуванням сутностей, з неусувними есенцшними протир1ччями вводить нас в минулу лопку становлення та юну-вання цившзацш.
Самобудова людини, ототожнення !! екзис-тенцшними вим1рами буття, що е фундаментом дшсного вкоршення люди в свгт, докоршно в1-др1зняеться вщ сощального визнання та самос-твердження, яке може в1дбуватися за рахунок шших людей, що не враховуеться американсь-
ким дослiдником.
На наш погляд, пошук адекватно1 сощаль-hoï методологи пiзнання вимагае скасування протиставлення людини та держави, уникнення аналiзу ïx суперечностей, так як вони не супе-речать, а доповнюють одно одне через глибоке осмислення сощально-полгтичне поняття "гро-мадянсьюсть", яка е втшенням антропностi.
Нова модель держава сощального достатку не зможе вщтворювати патерналiстичну модель та сощальну пасивнiсть громадян, а створить умови для широких швестицш в культуру, освггу та у можливостi вибору людиною свого майбутнього в середовища в свiтi культурних надбань людства.
Створений громадянським сустльством та оновленою державою свгг принесе нову мораль, нову етику, нове розумшня людини, но-вий образ повнокровного життя, створення умов для життя та можливосп реалiзацiï себе новi стосунки мiж людьми.
Активний пошук новоï форми державносп в планi антропологiчностi парадигми в контекст сучасних держави, мае надда завершитися дш-сними щнностям гуманiтарноï полiтики, вщт-воренням громадянського свггу, гiдностi людини, справедливости реалiзацiï загального блага. Гуманiстичнi щнносп змiнюють шкалу прюри-тетiв - людський каттал та його яюсть стануть головною турботою держави та ïï iнституцiй.
Наукова новизна
По мiрi змiни iсторичних типiв держав про-стежуеться певна закономiрнiсть збшьшення значимостi антропологiчноï складово1' в оргаш-зацiï суспiльного життя, яка буде прогресувати за межами матерiально орiентованоï цивiлiзацiï в планi небаченого простору для свободи, ду-ховностi, повноти людсько1' екзистенцiйностi, яка в юторичному майбутньому надасть прю-ритету творчш людинi, а не державi. Динамiч-ний погляд на майбутне людини дае новий ви-мiр ïï самореалiзацiï.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антропологическое измерение российского государ- ства [Текст] / Рос. акад. наук, Ин-т философии ; Отв. ред. В.Н. Шевченко. - М.: ИФРАН, 2009. - 214 с.
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вим1ри фшософських дослщжень, 2015, вип. 7.
Висновок
Пошук новоï iерархiчноï органiзацiï свггу на фазi бiльш високого його рiвня його складностi, де домшантою стане духовне та моральне вщт-ворення людства, доцiльно шукати на шляху завдяки наповнення соцiальноï держави антро-пологiчним змiстом.
Здiйснений аналiз декiлькох iсторичних ти-пiв держав, таких як: традицшна держава прямого примусу, лiберальна, неолiберальна та посттберальна держава, в яких чгтко просте-жуеться антропологiчна складова юторичного процесу.
Осмислення розвитку парадигмальних ан-тропологiчних викликiв свiдчать про запити розвинених суспшьств на тотальне запрова-дження моральних принципiв, що стае новою точкою вщлшу для державних шституцш та наповнення новими смислами загальнолюдсь-ких цiнностей.
Видшення антропологiчноï парадигми держави дае можливють виявити для бiльш глибоке усвщомлення антропологiчноï детермiнанти, яка поступово тдпорядковуе собi зовнiшнi об-ставити, умови гуманiстичного прогресу людс-тва. виявляе напрямки розбудови та призначен-ня свободи людини як свободу "вщ чого" так i свободу "для чого".
В державах прямого примусу, свобода зво-диться до свободи "вщ чого" проте, починаючи з лiберальних, неолiберальних та посттбераль-них титв демократичних держав, свобода людини вкоршюеться в свiдомiсть як прагнення для самобудови себе, тобто, "для чого". Держава та ïï шститути закладають певний простр для свободи особистосп, через яку вона сприй-мае дiйснiсть, створюючи позитивний образ свгту з широким полем реалiзацiï своïх можли-востей.
2. Берлин, Исайя. Философия свободы. Европа / Предисловие А. Эткинда. М.: Новое литературное обозрение, 2001. 448 с.
3. Бжезинский, З. Стратегический взгляд. Америка и глобальный кризис / Пер. с англ. — М: Астрель, 2012
4. Гальчинський А. Глобальш трансформаций концептуальш альтернативи. Методолопчш
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online)
аспекти: Наук.вид. - К. Либщь. - 2006. - 312 с.
5. Зидентоп Л. Демократия в Европе. М.: Логос, 2001. - С. ГХ-ХХХУГ Издательство: Логос Москва 360 с.
6. Зинов»ев А.Запад. - М.: Изд-во Алгоритм, 2007 - 512 с. с.7-8.
7. Крылов А. Н. Эволюция идентичностей: кризис индустриального общества и новое самосознание индивида. М.: Издательство НИБ, 2010. - 272 с.
8. Левинас Еммануэль. Время и другой. Гуманизм другого человека. Перевод с французского А. Парибка. - Высшая религиозно-философская школа. - Санкт-Петербург.1998. - 264 с.
9. Силичев Д.А. Социльные последствия перехода от индустриализма и модерна к постин-
В. В. ХМЕЛЬ1, Т. В. ХМЕЛЬ2
Антрополопчш вимiри фiлософських дослщжень, 2015, вип. 7.
дустриализму и постмодерну. \\ «В.Ф.» - н.7.
- 2005 - С.3-20.
10. Тоффлер Элвин. Метаморфозы власти: Знание, богатство и сила на пороге XXI века / Пер. с англ. Науч. ред., предисл. П.С.Гуревича. - М.: 2004. - 528 с.
11. Фромм Эрих. Бегство от свободы. - Изд: Академический проект, М.: 2007.- 388 с.
12. Фукуямы Фрэнсис. Конец истории и последний человек / Фрэнсис Фукуяма; пер с англ. М.БЛевина. - М: ACT: ACT МОСКВА: По-лиграфиздат, 2010. - 588 с.
13. Хмель В.В. Государство и общество: грани свободы - Днепропетровск, 1998 - 197с.
14. Хомский Н. Государство будущего / Ноам Хомский. — М.: Альпина нон-фикшн, 2012.
— 104 с.
15. Ясперс К Смысл и назначение истории: Пер. с нем.— М.: Политиздат, - 1991.— с.262-264.
'Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна (г. Днепропетровск), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0003-4710-6681
2Национальная академия государственного управления при президенте Украины (Днепропетровск), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0002-1264-5450
АНТРОПОЛОГИЧЕСКАЯ КОМПОНЕНТА ПРИРОДЫ ГОСУДАРСТВА
Цель работы. Исследование посвящено поиску новых методов и способов этического обоснования гражданского участия в деятельность государства. Недостаточность признанных социальных концепций и основанных на них моделей общественного развития упускают роль антропологического фактора в этих процессах. Методология анализа включает в себя компаративный метод, историко-логический, структурный. Такие подходы к материалу позволяют раскрыть и проанализировать исторически преходящие модели взаимодействия институтов государства и гражданского общества с точки зрения антропологической составляющей в направлении создания новых форм человеческой самореализации. Научная новизна статьи заключается в расширении представлений об эволюции свободы человека в зависимости от исторических типов государств. Сравнительный анализ государственных функций и их влияние на сферу свободного развития личности дает возможность глубже осознать антропологическую детерминанту, которая постепенно подчиняет и берет под контроль государственные институции с целью гуманизации внешних условий социального бытия , а также выявить основные пути построения государства как пространства не столько «свободы от...», но прежде всего «свободы для...» , что задает морально-этические координаты социализации личности. Выводы. Осмысление развития парадигмальных систем, основанных на моральной составляющей государства, дает новую точку опоры для реформаторской деятельности в сторону сближения государственных и общечеловеческих ценностей, итогом чего будет существенное сужение силового поля ин-ституциализированной власти, вплоть до ее самоуничтожения.
Ключевые слова: парадигма антропологичности, государство, человек, гражданское общество этика, мораль, постлиберализм.
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) AmpononoriHHi BHMipu ^inoco^cbKHx gocnig^eHb, 2015, Bun. 7.
V. V. KHMIL'1, T. V. KHMIL'2
1Dnipropetrovs'k National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan (Dnipropetrovs'k), e-mail [email protected], ORCID 0000-0003-4710-6681
2National academy of public administration at the president of Ukraine (Dnepropetrovsk), e-mail [email protected], ORCID 0000-0002-1264-5450
ANTHROPOLOGICAL ASPECT OF THE NATURE OF THE STATE
The purpose of the research is to find new ways and methods to substantiate ethic and moral standards as the basis of civil interference into the life of the state. The role and place of the state in social, political and spiritual transformations are not always considered due to the crisis of certain social theories and models of state development. Methodology of the research is based on comparative, historical and logical methods. The applied investigation methods enable to reveal and analyze specific models related to anthropological aspect in social relations used in definite types of state formations in order to find that dynamic outlook on future and personal fulfilment of a human. The scientific novelty is in concept to broaden the representation of freedom evolution of a human in different historic types of states. Comparative analysis of state development and the place of human freedom in them helps firstly, conceive anthropological determinant, the one that gradually places under control state institutions which are necessary for humanization of external conditions of human beings and secondly, find out possible directions of state development and freedom for human activity. Conclusions. Understanding and reasoning of paradigm systems development based on moral constituent of the state is an anchoring point for the reforming state towards human values. The state developing on moral human principles gravitates towards its self-destruction. Key words: anthropology paradigm, state, human, ethics, civil society, moral, post-liberalism.
REFERENCES
1. Antropologicheskoe izmerenie rossiiskogo gosudarstva [Tekst] / Ros. akad. nauk, In-t filosofii ; Otv. red. V.N. Shevchenko. - M.: IFRAN, 2009. - 214p
2. Berlin, Isajja. Filosofja svobody. Evropa / Predislovie A. Jetkinda. M.: Novoe literaturnoe obozrenie, 2001. 448 p.
3. . Bzhezinskij, Z. Strategicheskij vzgljad. Amerika i global'nyj krizis / Per. s angl. — M: Astrel', 2012
4. Gal'chins'kii A. Global'ni transformacii, konceptual'ni al'ternativi. Metodologichni aspekty: Nauk.vid. - K. Libid'. - 2006. - 312 p.
5. Zidentop L. Demokratiia v Evrope. M.: Logos, 2001. - C. IX-XXXVI. Izdatel'stvo: Logos Moskva 360 p.
6. Zinov'ev A.Zapad. - M.: Izd-vo Algoritm, 2007 - 512 p. ,7-8pp.
7. Krylov A. N. Jevoliuciia identichnostei: krizis industrial'nogo obshhestva i novoe samosoznanie individa. M.: Izdatel'stvo NIB, 2010. - 272 p.
8. Levinas Emmanuel'. Vremia i drugoi. Gumanizm drugogo cheloveka. Perevod s francuzskogo A. Paribka. -Vysshaja religiozno-filosofskaia shkola. - Sankt-Peterburg.1998. - 264 p.
9. Silichev D.A. Socialnye posledstvija perehoda ot industrializma i moderna k postindustrializmu i postmodernu. \\ «V.F.» - n.7. - 2005 -3-20pp.
10. Toffler Elvin. Metamorfozy vlasti: Znanie, bogatstvo i sila na poroge XXI veka / Per. s angl. Nauch. red., pre-disl. P.S.Gurevicha. - M.: 2004. - 528 p.
11. Fromm Erih. Begstvo ot svobody. - Izd: Akademicheskii proekt, M.: 2007.- 388 p.
12. Fukuyamy Frensis. Konec istorii i poslednii chelovek / Frensis Fukuyama; per s angl. M.B Levina. - M: ACT: ACT MOSKVA: Poligrafizdat, 2010. - 588 p.
13. Khmel' V.V. Gosudarstvo i obshhestvo: grani svobody - Dnepropetrovsk, 1998 - 197pp.
14. Khomskii N. Gosudarstvo budushchego / Noam Khomskij. — M.: Al'pina non-fikshn, 2012. — 104 p.
15. Yaspers K Smysl i naznachenie istorii: Per. s nem.— M.: Politizdat, - 1991.— 262-264pp.
HagiMmna go pegKonerii 30.04.2015 npuMHaTa go gpyxy 21.05.2015
