CC BY
130
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антpoпoлoгiчнi вимipи ф^тоф^к^ дocлiджeнь, 2014, вип. 5.
Ф1ЛОСОФ1Я КУЛЬТУРИ I ОСВ1ТИ УДК 1G1.1.GG1.76
1 *
ТВ. КИЧКИРУК 1
1 Kaфeдpa фiлocoфiï Нaцioнaльнoгo Унiвepcитeтy Бiopecypciв i Пpиpoдoкopиcтyвaння Укpaïни (Кшв)
ВИЩА ЕКОНОМ1ЧНА ОСВ1ТА В KОНЦЕПЦIÏ СИНЕPГЕТИЧНОÏ ПАРАДИГМИ НЕЛ1Н1ЙНОГО МИСЛЕННЯ
Мета. Дocлiдити пoтeнцiйнi мoжливocтi cинepгeтичнoï пapaдигми нeлiнiйнoгo миcлeння щoдo пiдвищeн-ня якocтi вищoï eкoнoмiчнoï ocвiти в Укpaïнi. Методолопя. нa ocнoвi пpинципiв oб'eктивнocтi, cиcтeмнocтi, poзвиткy дocлiджyютьcя пpoблeмнi мoмeнти icнyвaння cyчacнoï вищoï eкoнoмiчнoï ocвiти в Укpaïнi, зyмoв-лeнi як пepexiдним cтaнoм кpaïни, тaк i зaгaльнocвiтoвими глoбaлiзaцiйними пpoцecaми тa кpизaми, з ними пoв'язaними. Наукова новизна. ^^preraHra пapaдигмa нeлiнiйнoгo миcлeння пpoпoнyeтьcя aвтopoм як ne-pcпeктивнa aльтepнaтивa для виxoдy i3 cитyaцiï, щo cклaлacя, для niдвищeння якocтi niдгoтoвки фaxiвцiв y cфepi вищoï eкoнoмiчнoï ocвiти. Цe зaбeзneчить yмoви для зpocтaння кoнкypeнтocnpoмoжнocтi дepжaви нa мiжнapoднoмy piвнi, cnpиятимe niдвищeнню coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo cтaнy Укpaïни. Висновки. Сyчacнa eкoнoмiчнa ocвiтa як фopмa знaння i niзнaння пoтpeбye aктивнoгo зacтocyвaння cинepгeтичниx мeтoдiв для ïï мoдepнiзaцiï тa вивeдeння га нoвий якicний piвeнь niдгoтoвки мaйбyтнix фaxiвцiв-eкoнoмicтiв. Фaктичнo, ст-нepгeтикa тa caмoopгaнiзaцiя cтae cyчacнoю napaдигмoю poзвиткy тa niзнaння. Сyчacнi cтpaтeгiï ocвiти oбoв'язкoвo noвиннi вiдoбpaжaти iAeï тa npинциnи cинepгeтики.
Ключовi слова: шл^йте миcлeння, eкoнoмiчнa ocвiтa, cинepгeтичнa napaдигмa, зacoби ocвiти.
Актуaльнicть
Стaття пpиcвячeнa фiлocoфcькoмy ocми-cлeнню з пoзицiй пapaдигми нeлiнiйнoгo миcлeння cyHacRMx пpoблeм y cфepi вищoï eкoнoмiчнoï ocbíto.
Пiдгoтoвкa фaxíвця B^oï квaлíфíкaцíï -cпpaвжньoгo пpoфecíoнaлa - y bcí HacM бу-лo oднíeю з нaгaльниx пoтpeб cycпíльcтвa, бepyчи ao yвaги, щo бyдь-якa ocвíтня cmc-тeмa фopмye пpaктичний cвíтoгляд людини, 3a якюго пoeднyeтьcя пpoфecíйнa дiяльнicть Í3 зaгaльнoлюдcькими cвíтoглядними цш-нocтями, зaклaдeними в oraoBy ще'1 cHcre-ми. CyHacne cycпíльcтвo мae фyндaмeнтa-льну ocвíтню пoтpeбy y фopмyвaннi oco6m-cтocтí, здaтнoï ao caмopoзвиткy Í caмoвдoc-кoнaлeння; ocoбиcтocтí, якл б лeгкo aAarny-вaлacя ao швидкoзмíнниx coцíaльниx тa тe-xнoлoгíчниx yмoв, мaлa виcoкий Írn^e^y-aльний тa твopчий пoтeнцíaл, вмíлa викю-pиcтoвyвaти нaбyтí знaння як ao poзв'язaн-ня пpиклaAниx зaвAaнь, тaк Í ao виpoбницт-Ba robmx знaнь.
Фopмyвaння нeлíнíйнoгo миcлeння 3aco-бaми ocвíти, в тoмy чиош вищoï, вÍAÍгpae вaжливy poль y фaxoвiй пÍAгoтoвцí мaйбyт-
rnx cпeцiaлicтiв в pÍ3RMx cфepax виpoбниц-твa, eкoнoмíки, cycпíльнo-гpoмaACькoгo життя. Яким жe чинoм нeлíнíйнe миcлeння мoжe знaдoбитиcя мaйбyтньoмy фaxíвцю в йoгo пpoфeciйнiй caмopeaлíзaцíï? HarapaB-AÍ, cyчacний pMRox пpaцí як нíкoли вимaгae cпeцiaлicтiв, 3Aaтниx ao гнyчкoгo Í xpeara-внoгo миcлeння, ao пpийняття oптимaльниx píшeнь в RprooBMx cитyaцíяx, ao B^opy нaйкpaщoï тa нaйвигÍAнíшoï aльтepнaтиви cepeA бeзлíчí пpoпoзицíй Í т.д. ^му №oro-дш ocoбливo aктyaльнo з кoнцeптyaльнo-тeopeтичнoï тoчки зopy звучить пpoблeмa-тикa нaбyття мaйбyтнiми пpoфecíoнaлaми пoтeнцíaлy нeлíнíйнoгo миcлeння в ^o^ci cпeцíaлíзoвaнoгo нaвчaння. Мeтa crani пo-лягae y AOCлÍAжeннí пoтeнцiйниx мoжливo-cтeй cинepгeтичнoï пapaAигми нeлíнíйнoгo миcлeння щoAO пÍAвищeння якocтí вищoï eкoнoмíчнoï ocвíти в Укpaïнí.
Методолопя
Пpoблeмa нeлíнíйнoгo миcлeння зapo-джyeтьcя в cиcтeмí пíзнaння íнAycтpíaльнo-го cycпíльcтвa; oamr в нaйбíльш poзгopнy-тиx фopмax Bona пocтae в repíoA глoбaль-rmx змíн тa íнфopмaцíйнoï peвoлюцíï. CepeA
11 дослщниюв слiд назвати, насамперед, С. Гуссерля, М. Хайдеггера, М. Фуко, Ж. Дельоза, Ж. Деррща, Ж. Бодрiяра, ряд iнших захiдних мислителiв.
У фшософському просторi колишнього СРСР вона дослщжувалась, у першу чергу, такими знаменитими фшософами, як Г. Щедровицький, В. Бiблер, М. Мамарда-швш. У росшсько-укра'шськш фшософсь-кiй лiтературi бiльш пiзнього перiоду до щ-е'1 тематики звертались такi вiдомi дослщ-ники, як В. Аршинов, О. Астафьева, В. Андрущенко, В. Буданов, Л. Бевзенко,
0. Гомшко, I. Добронравова, I. Сршова-Бабенко, В. Лекторський, В. Кизима, Л. Киященко, О. Князева, В. Конев, В. Крисаченко, Л. Микешина, I. Пред-борська, Б. Пружинин, В. Рижко, М. Розов, Л. Сидоренко, В. Стьопш, Т. Суходуб,
1. Цехмютро, Л. Чекаль, В. Чуйко, В. Ярошовець та ряд шших дослщниюв.
Важливо також вiдмiтити пращ, присвя-ченi безпосередньо питанням впроваджен-ня основних положень нелiнiйного тдходу в освiтнiй процес. Нелiнiйну штерпретащю розвитку освiти загалом здiйснюють: В. Буданов, В. Лутай, Н. Кочубей,
A. Назаретян, М. Ожеван, М. Опьонков, Я. Свiрський, С. Шевельова, А. Шевцов та ш. З точки зору використання теоретичного базису та методолопчних засад синергетики та нелшшного мислення важливим е також творчо-евристичний потенщал пост-модершзму, радикально!' та гендерно!' педа-гопк в освiтньому процесi, зокрема, пращ Г. Жиру, П. Макларена, П. Фрейре, Б. Хукс, I. Шор, а також втизняних фiлософiв -
B. Гайденко, С. Клепка, С. Куцепал, I. Предборсько'1, I. Родюново!'.
Формування нелiнiйного мислення на-бувае особливо!' гостроти в реалiях сього-дення: стихiйно формуеться нова сощальна реальнiсть, заснована на штелекп, знаннi, культурному i соцiальному катталах. Тип мислення, що припускае множиншсть варь антiв розвитку будь-яких процеав, що вщ-буваються в надскладних системах, якi утворюють структуру сучасно'1 шформа-цшно!' цившзацп, е необхщним засобом
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимiри фшософських дослiджень, 2014, вип. 5.
виживання людства, яке сьогодт постае перед безлiччю криз, що охопили pi3Hi сфери сoцiальнo-пpиpoднoro функщону-вання сустльства. Тому осмислення основ, а головне - механiзмiв формування нель ншного мислення, особливо в пpoстopi осв^и, стае як нiкoли актуальним.
Насамперед необхщно пiдкpеслити, що вихiд нащонально! вищо! oсвiти на новий якюний piвень - неoбхiдна умова виходу економши краши на кoнкуpентoспpoмoжнi позицп. Нiякi реформи в реальному сектopi екoнoмiки, виробництва i poзпoдiлу нащо-нальних матеpiальних благ не можуть дати повнощнного ефекту без модершзацп освь тньо'1 системи. В сучасному свт тiльки тi краши, що розвиваються на принципах становлення сустльства знань, виходять на лiдеpськi позици в екoнoмiчнoму, пол^ич-ному, глобальному плат. У зв'язку з цим, украшське суспiльствo «мае погодитися з тим, що пщготовка когорти iнтелектуалiв -справжньо!, а не пoзipнoi нащонально'1' ель ти, яка створить i впровадить висoкi технологи, oprанiзуе виробництво, задасть духо-вно-моральн параметри нового стилю жит-тя, розгорне перспективи й поведе за собою суспшьство - единий реальний шанс i зааб прогресу, який ми маемо» [2, с. 14]. Але простого декларування готовност до системных змш в освт, у сфеpi пiдroтoвки пpoфесiйнoro ядра розвитку сустльства очевидно замало. Необхщно розробити концептуальн основи здшснення реформи осв^и iз пoвнoцiнним застосування страте-rii впровадження нелiнiйнoro мислення як на вах етапах навчально-виховного проце-су, так i в професшнш дiяльнoстi спещалю-тiв, що отримали осв^у за певним фахом.
Фундаментальне значення нелшшного мислення в процес пщготовки майбутнiх фахiвцiв piзнoro профшю полягае, насам-перед, у тому, що ефективний розвиток та успiшне функцioнування будь-якого тдп-риемства, бiзнесу, оргатзацп чи установи залежить вщ якoстi кадрового, людського пoтенцiалу, вiд здатнoстi пpoфесioналiв, що складають основу дiяльнoстi оргатзацп, використовувати пpoгpесивнi методики i
тexнoлoгíï. Ц oзнaчae, щo ocвíтa мaйбyтнíx пpoфecioнaлiв мae бути cпpямoвaнa нa ви-poблeння y ниx пoтeнцíaлy iннoвaцiйнoï, пpoгнocтичнoï Í випepeAжaльнoï AÍяльнocтí, я^ в тoй жe чac мae нocити вapíaтивний, вибípкoвo-eфeктивний, нeлíнíйний xapa^ тep. У фaxoвíй cфepí нeлíнíйнícть уявляеть-cя як пoлe бeзкoнeчнoгo чиcлa мoжливoc-тeй, якí мoжyть бути peaлíзoвaнí зaлeжнo bía фaктopiв впливу. Cпpaвжнíй cпeцíaлícт в будь-якш гaлyзí мae нacaмпepeA вмíти oцiнити cyмapний Í Aифepeнцíйoвaний вплив Bcix píзнoмaнíтниx фaктopíв, нa oc-нoвi чoгo вибyAOвyвaти cтpaтeгíю ocoбиcтí-OTo^axoBoi' AÍяльнocтí. Oтжe, cпpaвжнíй пpoфecíoнaл - де нeлíнíйнo миcлячa oco6^ щo мoжe Aaти вÍAпoвÍAь да тíльки cyчacнoмy, a й мaйбyтньoмy, a в yмoвax та-pocтaючoï нeлíнíйнocтí Í píзнoмaнíтнocтí -да тoй, щo мoжe Aaвaти вiдпoвiдь нa викли-ки бaгaтoвapíaнтнoгo мaйбyтньoгo. Тaкí ви-клики фopмyють нoвi вимoги ao людини пocтcyчacнocтí. Ocтaння вимaгae нoвoгo, caмoopгaнíзoвaнoгo, вípтyaльнo yrnBepca-льнoгo cyб'eктa, з píзними мoдycaми внут-pm^o^' cвoбoAи, який мдалить нe тíльки в paмкax rie^' чи íншoï цíлícнocтí, a вмie тpaн-cгpecyвaти, pyxaтиcя шляxoм caмoпoдo-лaння, пepecтpyктypyвaння, cклaAaння, да-pecклaдaння тoщo. Тaкí 3Aaтнocтí нe фop-мyютьcя cтиxíйнo, aлe нaбyвaютьcя в cepe-AOвищí цíлecпpямoвaнoгo, opгaнíзoвaнoгo, мeтoAOлoгíчнo-cтpyктypoвaнoгo Í змютов-нo-фaxoвo opíeнтoвaнoгo och^^oto ^oc-тopy. Пpи цьoмy й caм цeй пpocтíp мae бути вiдкpитим, Aинaмíчним Í cиcтeмнo-цшюним, щoб мaйбyтнíй cпeцíaлícт зí сту-Aeнтcькиx poкíв звикaв ao кoмyнíкaтивнo-пpoAyктивнoï caмoopгaнíзaцíйнoï AÍяльнoc-тí. Kyльтypнo-ocвiтнe cepeAOвищe будь-якoгo нaвчaльнoгo зaклaдy, щo гoтye OTe^-aлícтíв пeвниx пpoфecíй, мae opíeнтyвaтиcя нa виpoблeннí в кoжнoгo cyб'eктa нaвчaль-нo-виxoвнoгo пpoцecy мaкcимaльнoгo poз-витку туч^го, Aинaмíчнoгo, вapíaтивнoгo, íнтepпpeтaтивнoгo, нeлíнíйнoгo ми^^ння.
Ocвíтнíми зacoбaми, якими мoжнa дocя-гaти виcoкoгo píвня poзвиткy нeлíнíйнoгo миcлeння y мaйбyтнíx фaxíвцíв, e нacaмпe-
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антpoпoлoгiчнi вимipи ф^тоф^к^ дocлiджeнь, 2014, вип. 5.
peA, caм змícт нaвчaння тa йoгo Aифepeнцí-aльнo-cтpyктypнa cиcтeмa, щo мaють AO-звoляти кoжнoмy cyб'eктy och^^oto ^oc-тopy cпoвнювaти пpoцec нaвчaння влacни-ми ocoбиcтícними цíннocтями Í зтаннями, cтaвитиcя ao ньoгo вибipкoвo Í AO3вoляти cтвopювaти aльтepнaтивнí iндивiдyaльнi тpaeктopíï нaвчaння. Тaкí пpocтí, aлe вaж-ливí eлeмeнти нaвчaльнo-виxoвнoгo ^o^-cy мaють cпpияти виpoблeнню y мoлoдoï людини пpaгнeння ao caмocтiйнoгo, ^ea-тивнoгo влaштyвaння влacнoгo пpoфecíйнo-ocвíтньoгo пpocтopy. Нeлíнíйнícть och^^o^' оте^ми пpoявляeтьcя як в мнoжиннocтí пeдaгoriчниx пpийoмíв, píзниx мeтoAOлoгí-чниx mAxoAÍB, Aeтaльнo вивчeниx в лíтepa-тypi питaнняx, тaк Í в caмиx пÍAxoAax, зa-cнoвaниx нa пoeднaнш зaгaльнoгo тa OA^ ничнoгo; якicнoгo тa кíлькícнoгo; Ímeipa-льнoгo тa Aифepeнцíйoвaнoгo, в якиx би op-гaнíчнo пoeAнyвaлиcь oзнaки кaтeгopíй «xaocy» Í «пopяAкy». У нaвчaльнoмy cepe-AOвищí, зopíeнтoвaнoмy нa тaкe пoeднaння, мoлoAa люAинa 3Aaтнa виpoбляти влacнí ocoбиcтícнí мoжливocтí, вÍAшyкyвaти в oтoчyючoмy xaoтичнoмy cepeAOвищí aтpaк-тивнí oCTpÍB^ цíннícнoï cтaбíльнocтí, щo в пpoфeciйнoмy плaнí cпpиятимe виcoкoмy píвню oптимiзaцiï фaxoвo-кoмпeтeнтнoï aí-яльнocтí cпeцíaлícтa та кoнкpeтнoмy po6o-чoмy мícцí.
Екoнoмíчнa ocвíтa являе coбoю cиcтeмy зтань, тeopeтичниx Í пpaктичниx кoмпeтeн-цш, щo AO3вoляють, пo-пepшe, 3AÍйcнювaти пpoфeciйнy AÍяльнícть eкoнoмíчнoгo пpoфí-лю, a пo-дpyгe - пÍAтpимyвaти нaлeжний pÍBern. pинкoвo-eкoнoмíчнoï кyльтypи в cy-OT^cra. OбиAвa цí фyнкцíoнaльнí píвнí eкoнoмiчнoï ocвíчeнocтí нaceлeння тадзви-чaйнo Ba:^™i, aAжe bía тoгo, нacкíльки eфeктивнo в нaшoмy cycпíльcтвí будуть впpoвaджyвaтиcя pинкoвí мexaнíзми Í пpинципи, зaлeжить Í зaгaльнocycпíльнa мoAepнíзaцíя, пpocyвaння ^шни пo шляxy Aeмoкpaтизaцíï тa фopмyвaння гpoмaAянcь-кoгo cycпíльcтвa. Екoнoмíчнa ocB^a нa cy-чacнoмy eтaпí poзвиткy У^шни визнaчa-eтьcя зaвAaннями topexoay ao Aeмoкpaтич-нoï тa ^aBOBoï Aepжaви, pинкoвoï eкoнoмí-
ки, необхщносп наближення ii до свiтoвих тенденцш екoнoмiчнoro i суспiльнoro роз-витку. Розвиток осв^и вiдбуваеться в кон-текстi загального процесу трансформацп piзних аспектiв суспiльнoro життя, у тюно-му взаемозв'язку з перебудовою в шших сферах. Ii можна розглядати як систему екoнoмiчних знань, певних навичок i вмiнь, спрямованих на вироблення екoнoмiчнoi свiдoмoстi, пorлядiв i переконань. Вщсут-нiсть тривало'1 традицп функцioнування ри-нково'1 екoнoмiки в нашш кршш призвело до того, що piвень екoнoмiчнoi oсвiченoстi та громадянсько-ринково'1 i фшансово! гра-мотносп е низьким. Саме тому, утворення когорти справжшх економютсв-
пpoфесioналiв, що стануть мщною штелек-туально-фаховою основою для розвитку нацюнально'1 екoнoмiки, е важливим за-вданням для украшсько'1 вищо'1 oсвiти. За-галом, «метою екoнoмiчнoi oсвiти як скла-дово'1 екoнoмiчнoi культури суспiльства можна вважати створення бази для достат-нього piвня екoнoмiчнoro мислення та еко-нoмiчнoi пoведiнки населення» [1, с. 31]. Одним же з конкретних завдань екoнoмiч-но'1 oсвiти е формування креативно-iннoвацiйнoro, новаторського, гнучкого, ваpiативнoгo мислення у майбутнiх еконо-мiстiв-пpoфесioналiв, на яких буде покла-дено вiдпoвiдальнiсть за виведення нащо-нально'1 екoнoмiки на европейський i св^о-вий piвень кoнкуpентoспpoмoжнoстi.
У цьому аспект неoбхiднo вiдмiтити, що сучасна св^ова екoнoмiка розвиваеться не виключно на oснoвi сталих екoнoмiчних за-кoнiв. В суспiльствi знань, шновацшно-iнфopмацiйнoму суспiльствi основним ка-пiталoм вважаеться не ресурсний чи вироб-ничий, не промисловий чи фшансовий, а людський. Пpoвiднi в екoнoмiчнoму планi краши свiту вже давно зробили ставку у гонига конкурентоспроможносп на формування i розвиток людського, iнтелектуа-льно-кадрового катталу. Враховуючи це, екoнoмiчна oсвiта мае бути людино центричною. На думку О. Астаф'ево'1: «Креативний потенщал «економшо-центристсько'1 парадигми» недостатньо ви-
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимipи фiлoсoфських дoслiджень, 2014, вип. 5.
сокий щодо системи осв^и, адже проголо-шення ринково'1 самooprанiзацii на практи-цi витшае в принципи «ринкового» детер-мшзму, а для розвитку культури i людини це безвихiдь. Загальний piвень культури будь-яко'1 нацй в таких умовах буде нев-пинно падати. Замють piшень, спрямованих на оптимальний вшьний саморозвиток, по-шук нових шляхiв долучення людини до знання i культури, результати трактуються в термшах «екoнoмiчнoi вигоди» та «практично!' доцшьносп»». Саме для того, щоб не культура ставала екoнoмiчнoю, а еконо-мiка - складовою культурно-цшшсно!' сфе-ри, неoбхiднo, щоб екoнoмiчна oсвiта ставала все бшьш ваpiативнoю, креативною та пoлiваpiантнoю. Спецiалiст екoнoмiчнoro пpoфiлю мае волод^и piзнoстopoннiми те-оретичними i культроцентричними знання-ми для того, щоб перетворювати будь-який продукт, щею, концептуальне ршення на культуротворчий об'ект.
Саме тут i актуалiзуеться синергетична парадигма в системi екoнoмiчнoi oсвiти, адже майбутнш фахiвець екoнoмiчнoro пpoфiлю мае навчитися на складно-системному piвнi поеднувати особистюш, екoнoмiчнo-пpoфесiйнi i загальнокультурш цiннoстi, що уможливлюеться лише за умов широкого використання нелiнiйнoro стилю мислення. Система осв^и, яка opiентoвана лише на вузьку спецiалiзацiю та забезпе-чення майбутнього фахiвця певною сумою знань, не вщповщае вимогам сьогодення та не е конкурентоспроможною. Фахiвець екoнoмiчнoгo пpoфiлю в процеа навчання в унiвеpситетi мае сформувати особистюне переконання про те, що в складнш системi його майбутньо! пpoфесiйнoi самopеалiзацii однаково важливу роль ввдграватимуть фахoвi, oсoбистiснi, заrальнoкультуpнi, мо-pальнi та сoцiальнo-rpoмадянськi елементи.
Украшськш системi вищо! екoнoмiчнoi oсвiти ще необхщно здiйснити багато зу-силь для pеалiзацii вище пеpелiчених завдань. Це обумовлено багатьма факторами, основними серед яких е вщсутшсть трива-лих традицш pинкoвo-екoнoмiчнoi органь зацй народного господарства, а також неза-
требуванiсть нелшшного стилю мислення у вiтчизнянiй осв^ньо-гумаштарнш сферi. Слiд вiдзначити, що загальними недолшами сучасно! укра1'нсько1 економiчноi осв^и, якi потребують негайного втручання, е на-ступнi:
• вщсутшсть довготривалих традицiй вивчення менеджменту;
• ввдрвашсть вiд реальних потреб економiчноi дiяльностi;
• недостатнiй рiвень пiдготовки фахiвцiв щодо володiння методами еконо-мiко-математичного аналiзу;
• неврахування вимог ринку працi при тдготовщ фахiвцiв економiчного напряму;
• низька середня яюсть тдгото-вки студенев;
• невiдповiднiсть свiтовому рiв-ню пiдготовки фахiвцiв у переважнiй бшь-шостi ВНЗ [7, с. 131].
Вс цi недолiки вищо! економiчноi освь ти спричиняють достатньо низький рiвень укра1нсько1 професiйноi економiчноi ел^и, що тягне за собою значне вщставання краь ни за вама показниками вiд розвинених краш св^у. Але найголовнiшою, з нашо^' точки зору, проблемою укршнсько! еконо-мши е вiдсутнiсть перспективи, адже отри-муючи неякiсну освiту, не будучи готовими до нелшшних iнновацiйних зрушень, май-бутнi фахiвцi-економiсти нездатнi позитивно вплинути на зростання конкурентоспро-можност нацiональноi економiки. «Сього-дш також фiксуеться неготовнiсть багатьох молодих людей жити в ситуацй швидких змiн. Об'ективно це спричиняеться новими умовами, яю склалися в результат станов-лення ринкових економiчних вщносин i ви-значають появу нових суспшьних норм та стандартiв поведшки» [5, с. 49]. Таку ситу-ацiю необхiдно змiнювати. Але для цього необхщно спочатку впровадити радикальш оновлюючi реформи у вищiй економiчнiй освiтi, спрямувати й на вироблення в май-бутнiх фахiвцiв-економiстiв справжнього системно-нелшшного, структурно-
iнновацiйного, варiативно-перспективного
ШЫ 2227-7242 (Print), ШЫ 2304-9685 (ОпНпе) Антрополопчш вим1ри фшософських дослщжень, 2014, вип. 5.
мислення, яке дозволило б в складнш i кри-зовiй глобальнiй економiчнiй ситуацй про-вадити ефективнi реформи нацiональноi економши в усiх й сегментах.
Вивчення стану вищо! економiчноi освь ти в розвинутих кранах свiту дозволило виявити певш позитивнi тенденцй, що мо-жуть бути запровадженнi та розвинут пiд час пiдготовки фахiвцiв з економiчних спе-цiальностей в Укршш, а саме:
• культурно-юторична спрямо-ванiсть змiсту економiчноi осв^и;
• необмеженiсть процесу тдго-товки економюта термiном навчання в вуз^ а можливiсть оновлювати економiчнi знан-ня протягом усiеi професiйноi дiяльностi та наявнiсть вщповщно'! iнфраструктури еко-номiчних навчальних закладiв;
• розробка навчальних плашв i програм, заснованих на системному пiдходi до економши, на зв'язку економiчноi й еко-лопчно'! освiти, на врахуваннi управлшсь-ких i соцiальних аспектiв, максимальне на-ближення економiчноi пiдготовки до потреб ринку пращ i виробництва;
• ствроб^ництво економiчноi осв^и, науки i виробництва в процесй реа-лiзацii конкретних замовлень, розробок те-хнологiй, реалiзацii проектiв.
Як бачимо, в умовах розвитку економiч-но'1 освiти як форми знання i пiзнання над-звичайно актуальною е нелшшна парадигма, за якою навт вузькофахова освiта мае грунтуватися на рiзноманiттi змютовно-щншсних джерел: спецiальних, юторико-культурних, сощокультурних, соцiальних, гуманiтарних, особистiсно-орiентованих, iнновацiйно-перспективних тощо.
Економiчна освiта мае перебудовуватися iз врахуванням синергетичноi парадигми, оптимiзувати свою дiяльнiсть на основi плщно'!, iнновацiйноi, впорядковуючо'1 спь взастосованостi тих флуктуацшно-збурюючих факторiв, що надходять iз складно-хаотичного зовнiшнього середо-вища, iз внутрiшньо-освiтнiм потенцiалом стабiльностi i ращональносп. У контекстi методологй синергетичноi парадигми,
центр дослщження моделювання освiтнiх систем змiщуеться в сторону внутршшх механiзмiв розвитку, iманентних для осв^-нiх систем. Програма становлення й розвитку осв^шх систем поряд iз соцiальною (зовшшньою) органiзацiею передбачае вну-трiшнi мехашзми, що здатнi реагувати на набiр флуктуацiй, якi виводять систему iз рiвноваги, на ту внутрiшню умову акуму-лювання енерги, шформаци, що й забезпе-чуе освiтнiм системам здатшсть до розвитку, визначае стан-атрактор та пщсумок са-мооргашзаци системи. Потенцiал синерге-тично!' парадигми мае бути використаний з метою вибудовування шноващйно'' еконо-мiчноi осв^и як форми знання i тзнання. Система вищо'' освiти в сучасних умовах являе собою вщкриту, нестшку соцiальну систему, яка мае нелшшний характер розвитку i не може управлятися за допомогою старо'' системи державного управлшня, за-сновано'' на директивних методах.
Тому змютовно-навчальний процес, особливо в таких сощально-важливих на-прямах, як економiчний, надзвичайно сильно залежить вщ швидкого переходу до нових, демократичних методiв управлiння вищою освiтою.
Ще одшею ознакою сучасно'' економiч-но'' осв^и е чутлива реакцiя на вс зовнiшнi подразники i фактори, що спричиняють ва-гомий вплив з боку вщкритого глобального соцiально-економiчного середовища. Самi «сощально-економiчш системи розум^ть-ся як складш нелiнiйнi нерiвноважнi вщк-ритi об'екти, а соцiальна самооргашзащя характеризуеться як явище, що вщбуваеть-ся в нерiвноважному сощально-економiчному, культурному i природному середовищi. Для сучасного кризового стану едино'' катталютично' економши характер-ними е атрактори, як умовно можна назва-ти шновацшно-пщприемницькими i кримi-нально-тiньовими» [3, с.24]. Для уникнення впливу другого атрактора необхщно розви-вати шновацшний сектор економiки, напо-внювати його критичною масою компетен-тних спещашспв з нелiнiйним типом мис-лення, який формуеться тшьки в рамках
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимipи фiлoсoфських дослщжень, 2014, вип. 5.
синергетично1 концепцп екoнoмiчнoi oсвi-ти. В умовах перехщних систем вiдбуваеть-ся штенсивний пошук теоретичних конце-пцiй, в яких pинкoвi системи були б пред-ставленi не лише з позицш ix функцioну-вання, але й з позицш ix генезису. На думку багатьох дoслiдникiв, в виршенш цiеi про-блеми на перше мюце виходять досягнення iнституцioнальнoi теорй, яка направлена на пошук шляxiв формування ефективних ри-нкових шститутв. У той же час зростае потреба в осмисленш феномешв непередба-чуванoстi i спонтанносп, що супроводжу-ють процеси шституцюнальних змiн. Саме для цього нацюнальна екoнoмiка потребуе кадрового поповнення спещалютами-екoнoмiстами, компетентними в питаннях нелшшного мислення i аналiзу поточних процеав i тенденцiй, а також перспектив-них стpатеriй ix розвитку.
Наукова новизна
В результат дослщження:
- пpoаналiзoванi особливосп лoкалiзацii нелiнiйнoro мислення в системi oсвiти за-галом, екoнoмiчнoi oсвiти, зокрема;
- побудована оптимальна модель становлення нелшшного мислення майбутшх фаxiвцiв-екoнoмiстiв;
- обгрунтоваш пропозицй (заходи) щодо пiдвищення якосп екoнoмiчнoi oсвiти сту-дентiв в умовах ринкових трансформацш.
Висновки
Таким чином, сучасна екoнoмiчна oсвiта як форма знання i пiзнання потребуе активного застосування синергетичних метoдiв для ii мoдеpнiзацii та виведення на новий якюний piвень пщготовки майбутнix фаxiв-цiв-екoнoмiстiв. Фактично, синергетика та самооргашзащя стае сучасною парадигмою розвитку та тзнання. Сучасш стратеги осв^и обов'язково пoвиннi вiдoбpажати iдеi та принципи синергетики. Синергетика не е догмою, але синергетичш уявлення до-зволяють створити нoвi технологи та методики навчання, збагатити осв^нш процес, що забезпечить пщвищення якoстi oсвiти, сприятиме пiдroтoвцi сощально активних,
творчих фахiвцiв, здатних до самовдоско-налення, до свободи вибору i свободи дш, до самовiдповiдальностi. Саме цього, на нашу думку, не вистачае сучаснш украш-ськiй вищiй економiчнiй освт: прищеп-лення майбутнiм фахiвцям такого стилю мислення, за якого вони гостро вщчували б вщповщальшсть за кожний зроблений про-фесiйний вибiр серед багатьох альтернатив, що пропонуватиме 1м нелшшне сощально-економiчне середовище.
Важливо вiдзначити, що вiд тдвищення якостi економiчноi освiти студентiв зале-жить успiх ринкових трансформацiй. Таю трансформацй можуть бути ефективними виключно на основi утворення ново!, прин-ципово не авторитарно! i не догматично!, а шновацшно! i демократично! економiчноi культури бiльшостi населення ^ особливо, професiйних економiстiв. «Перехщ до рин-ково! економiки, який вимагае глибоких соцiально-економiчних змiн у держав^ ви-сувае перед суспiльством важливу педаго-гiчну проблему формування економiчноi культури молодi, й пiдготовки до входжен-ня в життя за нових умов, значно! перебу-дови змюту вищо! освiти». [4, с. 141] Кожен майбутнш спецiалiст-економiст мае опану-вати повноцiнний комплекс компетентнос-тей для вшьно!, творчо!, шновацшно! тдп-риемницько! дiяльностi, що приноситиме користь всьому суспшьству. В нових соща-льно-економiчних та соцiокультурних умо-вах iснування незалежно! Укра!ни осв^а в економiчнiй галузi мае бути спрямована не тшьки на формування певно! кiлькостi компетенцiй, але й на виховання в майбут-шх фахiвцiв прагнення до дiяльностi в еко-номiчнiй галузi, формування самостшного дбайливого господаря, який вiдчувае пот-
2227-7242 (Print), 2304-9685 (ОпНпе)
Антрополог1чн1 вим1ри ф1лософських дослщжень, 2014, вип. 5.
ребу в особистш економiчнiй культурi, у шновацшному застосуваннi знань на прак-тищ, у прагненнi до дiлового устху. Мож-на вiдмiтити, що першим найголовшшим досягненням сучасно! економiчноi осв^и в Украiнi стало чiтке визначення прюрите^в навчання, спрямованого на формування особистосп молодо! людини, що прагнути-ме в майбутньому до устху, який поедну-ватиме в собi реалiзацiю особистiсних уст-ремлiнь i амбiцiй з соцiально-корисною на-правленiстю того чи iншого виду економь чно! чи пiдприемницькоi дiяльностi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аксьонова О.В. Методика викладання еко-ном1ки: Навчальний пос1бник / О.В. Аксьонова. - К.: КНЕУ, 1998. - 280 с.
2. Андрущенко В.П. Вища освгга у пост-Болонському простор1: спроба прогностично-го анал1зу / В.П. Андрущенко // Фшософ1я осв1ти. - 2005. - № 2. - С. 6 - 19.
3. Броншков В. Синергетика як перспективна методолопя у дослвдженнях сощально-пол1тичних наук / В. Броншков // Сучасна украшська политика. Пол1тики 1 пол1тологи про не!. 2009. - Випуск 13. - С. 109 - 116.
4. Гридасова Н. Мюце 1 роль економ1чно! культури у структур! загально! культури особис-тост1 / Натал1я Гридасова // Молодь 1 ринок : щомюячний науково-педагог1чний журнал. -2011. - № 2 (73), лютий. - С. 141-145.
5. Дембицька Н. Сощально-психолопчш про-блеми економ1чно! соц1ал1зацИ молод1 / На-тал1я Дембицька // Сощальна психолог1я. -2008. - №2 (28). - С. 49-59.
6. Куклш О. В. Становлення системи економ1ч-но! осв1ти в Укра!ш у контекст1 Болонського процесу / О. В. Куклш // Вюник Черкаського ушверситету: науковий журнал. Сер1я: Педа-гог1чн1 науки. - Черкаси : ЧНУ 1меш Богдана Хмельницького, 2008. - Вип. 120.
7. Хмшь В.В. Освгга: суще та належне / Антро-полог1чн1 вим1ри ф1лософських досл1джень. /текст/ - 2012. - №2. - 7 - 14.
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш ви]шри фшософських дослiджень, 2014, вип. 5.
Ф1ЛОСОФ1Я КУЛЬТУРИ I ОСВ1ТИ Т.В. КИЧКИРУК **
1 Кафедра философии Национального Университета Биоресурсов и Природопользования Украины (Киев)
ВЫСШЕЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ В КОНЦЕПЦИИ СИ-НЕРГЕТИЧЕСКОЙ ПАРАДИГМЫ НЕЛИНЕЙНОГО МЫШЛЕНИЯ
Цель. Исследовать потенциальные возможности синергетической парадигмы нелинейного мышления по повышению качества высшего экономического образования в Украине. На основе принципов объективности, системности, развития исследуются проблемные моменты существования современного высшего экономического образования в Украине, обусловленные как переходным состоянием страны, так и общемировыми гло-бализационными процессами и кризисами, с ними связанными. Научная новизна. Синергетическая парадигма нелинейного мышления предлагается автором как перспективная альтернатива для выхода из сложившейся ситуации, для повышения качества подготовки специалистов в сфере высшего экономического образования. Это обеспечит условия для роста конкурентоспособности государства на международном уровне, будет способствовать повышению социально-экономического состояния Украины. Выводы. Современная экономическая образование как форма знания и познания требует активного применения синергетических методов для ее модернизации и вывода на новый качественный уровень подготовки будущих специалистов-экономистов. Фактически, синергетика и самоорганизация становится современной парадигмой развития и познания. Современные стратегии образования обязательно должны отражать идеи и принципы синергетики.
Ключевые слова: нелинейное мышление, экономическое образование, синергетическая парадигма, средства образования.
T.V. KICHKIRUK 1*
р Philosophy Chair of NULES of Ukraine (Kyiv)
HIGHER ECONOMIC EDUCATION IN CONCEPTS OF SYNERGETIC PARADIGM NONLINEAR THINKING
The purpose is to investigate the potential of synergetic paradigm of nonlinear thinking to improve the quality of higher economic education in Ukraine. Methodology is based on the principles of objectivity, consistency, development of bottlenecks which allow investigating the existence of modern higher economic education in Ukraine due to the transitional stage of the country and worldwide globalization processes and crises associated with them. Scientific novelty. Synergetic paradigm nonlinear thinking is offered by the author as a promising alternative for getting out of this situation, to improve the quality of training in higher economic education. This will ensure that the conditions for the growth of the country's competitiveness internationally will improve the socio-economic situation in Ukraine. Conclusions. Modern economic education as a form of knowledge and learning requires active use of synergistic methods for its modernization and output to a new level of training future specialists and economists. In fact, synergy and self-organization becomes a modern paradigm of development and learning. Modern education strategy must reflect the ideas and principles of synergy.
Keywords: non-linear thinking, economic education, synergetic paradigm, means of education.
REFERENCES
1. Aksenova A.V. Metodyka vykladannya ekonomiky [Methodology of Teaching Economics: Textbook]. Kiev, MBK, 1998. - 280 p.
2. Andruschenko V.P. Svitanok Yevropy V Problema formuvannya novogo uchytelya dlya obyednanoyi Yevropy" XXI stolittya [Dawn of Europe: Shaping a new teacher for a united Europe of XXI century]. Kiev, Knowledge of Ukraine, 2011. - 1099 p.
3. Bronnikov V. Synergetyka yak perspektyvna metodologiya u doslidzhennyax socialno-politychnyx nauk [Synergetics as a promising methodology in studies Social and Political Sciences]. Suchasna ukrayinska polityka. Polityky i politologypro neyi [Modern Ukrainian politics. Politicians and political scientists about it]. 2009, issue 13, pp. 109 - 116.
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Affiponojiormm BHMipH $rnoco$chKHX goc^ig^eHb, 2014, Bun. 5.
4. Hrydasova N. Mitse i rol ekonomichnoyi kultury" u strukturi zagalnoyi kultury" osobystosti [Place and role of culture in the economic structure of the general culture of the individual]. Molod i rynok : shhomisyachnysj naukovo-pedagogichnyj zhurnal.- [Youth and market: a monthly journal of scientific and pedagogical], 2011, vol. 2 no 5, pp. 141-145.
5. Dembytska N. Socialno-psyxologichni problemy ekonomichnoyi socializaciyi molodi [Socio-psychological problems of economic socialization of youth] Social Psychology. 2008, vol. 2 . no 28, pp. 49-59.
6. Kuklin A. Stanovlennya systemy ekonomichnoyi osvity v Ukrayini u konteksti Bolonskogo procesu [Formation of economic education in Ukraine in the context of the Bologna Process]. Visnyk Cherkaskogo universytetu: naukovyj zhurnal. Seriya: Pedagogichni nauky Cherkasy : ChNU imeni Bogdana Xmelnyczkogo [Bulletin of Cherkassy University: Research Journal. Series: Teaching Science - Cherkasy: CNU named after Bohdan Khmelnytsky], 2008, issue 120.
7. Khmel V. V. Education: real and due /text/ /Anthropological measurements of philosophical research. - 2012. -№2. - pp.7 -14.
