CC BY
13
cording to the instructions, then washed off from the surface of the tooth with distilled water under pressure and then dried. The teeth of the second group were cleaned off soft plaque, fixed in epoxy blocks. The blocks were processed according to the chosen technique and colored with the caries-marker. All received materials were studied under a microscope. The results of our observation testify to the protective effect of dental calculus depositions against enamel superficial surface.
УДК 616.21-053.5/.7-005:616.314. Сокологорська-Нишна Ю.К., Куроедова В.Д.
АНКЕТУВАННЯ ГЛУХИХ Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В ДЛЯ ОЦ1НКИ IX БАЗОВИХ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ ЗНАНЬ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Було проведене анкетування для о^нки стоматолог'чних та ортодонтичних знань за спецально розробленою анкетою «Анал'з рiвня стоматолог'чних та ортодонтичних знань у дтей '¡з вадами слуху» 61 дтей та пiдлiткiв '¡з вадами слуху 6-22 рок'т, що навчаються в спецiалiзованiй школ-iнтернатi та ПТУ № 23 м. Полтави з подальшим розподлом Ух на групи. Деяк питання в анкет/ стосувались гШени порожнини рота. Псля анал'зу результат'¡в анкетування в респондент'¡в вияв-лено висок знання, що стосуються гШени порожнини рота, проте бтьшють респондент'¡в не ма-ють достатнх знань з приводу наявност/ в них ортодонтичноУ патолога. Також у бльшост/ дтей з сенсорною деприва^ею слуху '¡снуе ризик порушення росту щелеп за рахунок зниження жувальноУ ефективностi. Найменшу перевагу при проведенн вльного часу ДВС надають читанню, що потр-бно враховувати при розробц програм профлактики стоматолог'чних та ортодонтичних захво-рювань.
Ключов1 слова: д1ти та глдлггки з вадами слуху, зубощелепн аномалп, р1вень ппени, анкета, профтактика.
На сьогодшшнш день проблема формування здорового поколшня та впровадження здорового образу життя привертае увагу багатьох дослщниш. Саме тому активно розробляються та впроваджу-ються державы проекти, до складу яких входять програми, що направлен на полтшення здоровья наци [5].
Одним iз показниш загального стану оргашзму е стоматолопчний статус. Через це розробка сис-теми заходiв, що спрямован на зниження показниш стоматолопчноТ захворюваност населення, повинна бути невщ'емною частиною програм iз оздоровлення наци. Особливо гостро це питання стосу-еться незахищених верств населення, серед яких можна видтити групу швал^в по слуху.
За даними Всесв^ньоТ оргашзаци охорони здоровья (ВООЗ) втрата слуху е одним iз шести провщ-них захворювань (поряд з iшемiчною хворобою серця, депреаею, хворобою Альцгеймера) в промис-лово розвинутих краТнах, що найбтьше попршують якють життя [9].
Медико-со^альний статус даноТ верстви населення е досить вразливим в питаннях стоматолопч-ноТ просв^и. Адже людина, що не може нормально спткуватись за допомогою вербальних методiв комушкаци, неспроможна повноцшно юнувати в суспшьсга та повнютю реалiзувати себе як особис-тють в со^альнш сферi [7]. Особливо негативний вплив зниження та вщсутнють слуху вщчуваеться в дитячому вщк
У д^ей та пщл™в iз сенсорною деприва^ею слуху змшюеться психоемоцiйне формування особи-стостi, що негативно впливае на стосунки з оточуючими. Д^и з вадами слуху (ДВС) потребують бтьш пильного нагляду лiкарiв рiзних спецiальностей та специфiчного пiдходу до себе [4].
Показники поширеност карiесу в дiтей та дорослих iз вадами слуху е досить високими i залежать вiд вiку, економiчного статусу, низькоТ освiченостi та низькоТ гiгiени [10]. Через специфiку мовноТ арти-куляци (або при ТТ вiдсутностi) зубощелепний апарат глухих д^ей мае ряд особливостей. Змiна функ-ци м,язiв язика призводить до морфолопчних змiн при нормальному прикус та посилюе вже iснуючий неправильний прикус [1,8]. Доведено, що ортодонтичн проблеми в глухих д^ей зус^чаються частн ше, нiж в д^ей iз нормальним слухом [6].
Рацюнальна гiгiена порожнини рота е найбтьш ефективною та економiчно виправданою мiрою з точки зору профiлактики стоматолопчних захворювань, саме тому розробка та впровадження програми профтактики стоматолопчних та ортодонтичних захворювань, що будуть доступы для швал^в по слуху, е одыею з актуальних задач в стоматологи [2,11].
Мета дослщження
Ми поставили собi за мету розробити шформативну анкету, що дозволяе отримати попередню оцн нку знань глухих д^ей та пщл™в стосовно гИени порожнини рота, вiдношення Тх до свого стоматоло-гiчного здоровья та виявити можливi фактори ризику щодо наявност шкiдливих.
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Матерiали та методи дослщження
Було проведено суцiльне, заочне, групове анкетування дiтей та пщл™в з вадами слуху, що на-вчаються в Полтавськiй спе^альнш загальноосвiтнiй школi-iнтернатi для глухих д^ей та ПТУ №23 за складеною нами анкетою «Анaлiз рiвня стоматолопчних та ортодонтичних знань у д^ей з вадами слуху», що пщтверджене авторським свiдоцтвом УкраТни №69040 вщ 09.12.2016. В анкету входить 19 пи-тань:
Питання 1:
Питання 2:
Питання 3:
Питання 4:
Питання 5:
Питання 6:
Питання 7:
Питання 8:
Питання 9:
Питання 10
Питання 11
Питання 12
Питання 13
Питання 14
Питання 15
Питання 16
Питання 17
Питання 18
Питання 19
«Ким ти хочеш стати ?»
«У твоТй майбутнiй професп важливо мати гарн зуби ?» «Ти любиш кусати олiвцi та ручки ?» «Тобi легко дихати носом ?» «Яку Тжу ти любиш бiльше ?» «Ти любиш солодощi ?» «Ти займаешся спортом ?» «Як ти проводиш вiльний час ?» «У тебе е брати чи сестри ?» «У тебе багато друзiв?»
Пiд час складання анкети враховувалась специфка фiзичного та психологiчного стану даноТ кате-горiТ дiтей та пщл™в. Серед анкетованих 43 особи чоловiчоТ статi та 18 жшочо'Т. Вiк опитуваних вiд 7 до 22 рош. Не приймали участь в анкетуванн наймолодшi учнi пщготовчого класу школи.
Вiдповiдi було проаналiзовано.
Результати дослiдження
Результати опитування виявились наступними.
На питання: «Ти був у стоматолога?» стверджувально вщповти 80,33% (49 д^ей) дiтей та шдлп--кiв, заперечливо вiдповiли 19,67% (12 д^ей). З отриманих даних видно, що п'ята частина респонден-^в - ДВС (19,67%) не вщвщували стоматолога ранiше. Здебiльшого це учы, що навчаються в класах початковоТ школи. Всi, хто навчаються в ПТУ, рашше вiдвiдували стоматолога, тобто, можна зробити висновок, що ДВС вперше вщвщують стоматолога тiльки опинившись в навчальному закладi.
На питання: «Тобi було страшно у стоматолога ?» стверджувально вiдповiли 31,15%(19 оаб) опи-таних, заперечливо - 68,85%(42 осiб). Тобто третина опитаних вщчувають страх на стоматолопчному прийомi, що потрiбно враховувати пщ час надання стоматологiчноТ допомоги таким патентам для ТТ покращення. Потрiбно створювати довiрчi вiдносини з патентом. Проте бiльшiсть опитаних ДВС (68,85%) не бояться вщвщувати стоматолога, що сприяе сприятливому прогнозу при проведены май-бутнього стоматолопчного та ортодонтичного лкування.
На питання: «Ти чистиш зуби?» бiльшiсть опитаних д^ей з вадами слуху, а саме 93,44% (57 чоло-вiк), вщповти стверджувально i 6,56% (4 чоловки) вiдповiли заперечливо. Здебiльшого не чистять зуби учн початковоТ школи.
На питання: «Сктьки разiв ти чистиш зуби?» 54,1 % (33 чоловка), тобто бтьше половини опитаних вщповти, що чистять зуби 2 рази на день, 1 раз в день чистять зуби 42,62% (26 оаб), школи 3,28% (2 особи), не чистить взaгaлi 0% (рис.1). Уа учн початковоТ школи чистять зуби 2 рази на день, а половина опитаних учыв старшоТ школи чистить зуби раз на день. Майже ва респонденти-учн ПТУ вщповти, що чистять зуби 1 раз на день.
Рис.1. Д:аграма розподлу в'дпов'дей ДВС на питання «СкЛьки раз'в ти чистиш зуби?».
Отже, з отриманих даних видно, що бтьшють опитаних ДВС 54,1% чистять зуби правильно - два рази на день.
На питання: «В тебе рiвнi зуби?» стверджувальну вщповщь дали 83,61% (51 чоловк) ДВС, запере-чливо вщповти 16,39% (10 оаб). Ва опитан учн старшоТ школи задоволен станом свого прикусу i вважають, що в них рiвнi зуби, що е вiдображенням внутршньоТ картини хвороби «зубощелепна ано-малiя»[3].
Тобто бтьшють д^ей задоволенi станом свого прикусу. Це може вказувати на низьку освiченiсть, щодо сучасноТ ортодонти та вимог до посмiшки молодо' людини. Дiти та пiдлiтки не мають достатнiх знань з приводу наявност в них ортодонтичноТ патологи та можливостей Т'Т лiкування.
Вибiр професп е основною соцiальною задачею в дитячому та пщл^ковому вщ^ особливе значення це мае для ДВС. За допомогою питання: «Ким ти хочеш стати?» можна прослщкувати за змiстовним аспектом життевих перспектив у ДВС. На це питання було отримано рiзноманiтнi вщповщк Проте бь льшiсть опитаних - 76,9% (48 оаб) з певнiстю сформулювали своТ цiлi на майбутне та визначились iз вибором улюбленоТ професи. Вибiр професп дВс свiдчить про усвщомлено поставленi в життi цл Перелiк обраних професiй серед опитаних ДВС досить рiзноманiтний. На першому мiсцi стоять робочi професп (продавець, водш, робiтник iз ремонту примщень, будiвельник, гiпсокартонщик); на другому мюц - професп, що вимагають вищоТ освiти (вчитель, бiзнесмен, спортсмен, спортивний тренер); на третьому мюц - творчi професп (12% вiдповiдей): художник, ювелiр та iн. Майже чверть опитаних ще не визначилась з вибором майбутньоТ професи 23,1% (13 оаб) ДВС. Таким чином, бтьшють ДВС мають найближчi ц^ щодо вибору професи. Бтьшють серед д^ей та пщл™в, що не визначились з вибором майбутньоТ професи, - це учн старшоТ школи.
На питання: «У твоТй майбутнш професи важливо мати гарш зуби?» стверджувально вiдповiли бь льше половини ДВС, а саме, 57,38% (35 оаб), заперечливо вiдповiли 22,95% (14 осiб), вiдповiли, що «не знають» вiдповiли 19,67% (12 оаб) (рис.2).
Уа учнi початковоТ школи, що приймали участь у анкетуванш, вважають, що в майбутнш професи потрiбно мати красиву посмшку. Чим старший школяр, тим менше в нього стае впевненост в тому, що красива поо/ишка - це запорука усгмху в професп.
Рис.2. Д1аграма розподлу в'дпов'дей ДВС на питання «У твой майбутн1й професП'важливо мати гарш зуби?» На питання: «Ти любиш кусати олiвцi та ручки?» ствердну вщповщь дали 21,31% (13 чоловк), за-
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
перечливо вщповти 78,69% (48 oci6). Майже Bei стверджувальнi вiдповiдi дали y4Hi середньоТ школи (11 ДВС), тобто ризик виникнення шкщливоТ звички найбтьший у y4HiB 5 - 9 клаав.
На питання: «To6i легко дихати носом?» стверджувально вiдповiли 86,89% (53 особи), заперечливо вщповти 13,11% (8 оаб). Старшi за вком глyхi yчнi або не вщчувають проблем i3 носовим диханням, або не помiчають цього.
З цього видно, що не вщчувають дискомфорту пщ час носового дихання i мають вiльне носове ди-хання 4/5 респондент
На питання: «Яку Ужу ти любиш бiльше ?» вщповти «тверду» - 24,59% (15 чоловк), «м'яку» - вщповти 75,41% (46 чоловiк). Всi опитан ДВС yчнi молодшоТ школи люблять м'яку Ужу.
З цього видно, що бтьшють д^ей, а саме 75,41%, вщдають перевагу вживанню м'якоТ Тж1, тобто у бiльшостi ДВС юнуе ризик порушення росту щелеп за рахунок зниження жувальноТ ефективност (мляве жування).
На питання: «Ти любиш солодощi?» вiдповiли «так» 81,97% ( 50 чоловк), «нi» - вщповти 18,03% (11 оаб). Не люблять солодощ^ в основному, учн середньоТ школи (6 чоловк)
З цього видно, що в 5 рaзiв бiльше дiтей люблять солодке, що може посилювати проблему карiесy, особливо коли вiдсyтня або недостатньо якюна гiгiенa порожнини рота.
На питання: «Ти займаешся спортом?» стверджувально вщповти 85,25% (52 особи), заперечливо вщповти 14,75% (9 оаб), тобто бтьшють д^ей, а саме 85,25%, займаються спортом, не дивлячись на те, що мають вади слуху.
На питання: «Як ти проводиш втьний час?» вщповти: «прогулянки» - 40,98% (25 оаб), «спорт» -32,79% (20 оаб), «штернет» - 21,31% (13 оаб), «книги» - 4,92% (3 особи). ДВС, що навчаються в мо-лодшш i старшш школ^ вщдають перевагу прогулянкам та зайняттям спортом у втьний час. Друге мн сце по проведенню втьного часу займае спорт, i лише 4,92% ДВС у втьний час надають перевагу чи-танню.
На питання: «У тебе е брати чи сестри?» стверджувальну вщповщь дали 72,13% (44 оаб), заперечливо вщповти 27,87% (17 оаб). Учы, що навчаються в старшш школ^ мають бра^в чи сестер, на вн дмшу вщ учшв молодшоТ школи.
На питання: «У тебе багато дрyзiв?» стверджувально вщповти 96,72% (59 чоловк), заперечливо вщповти лише 3,928% (2 особи), як навчаються у старшш школк
Тобто для переважноТ бтьшосп д^ей та пiдлiткiв iз вадами слуху характерний колективiзм, що по-трiбно враховувати при розробцi програм профтактики стомaтологiчних та ортодонтичних захворю-вань.
Висновки
Отримаш за допомогою анкетування дан вказують на те, що рiвень гiгiенiчних знань у дiтей та пщ-лiткiв iз вадами слуху достатнш, проте бiльшiсть ДВС потрапляють до стоматолога лише в шктьному вщк Рiвень сaмооцiнки в таких д^ей досить високий. Зважаючи на те, що бтьшють д^ей проводять свш вiльний час на прогулянках, в зайняттях спортом та в 1нтернет^ стоматологу потрiбно враховувати, яким найкращим способом можливо донести шформацш щодо профiлaктики стомaтологiчних та ортодонтичних захворювань для д^ей та пщл™в iз вадами слуху. Згщно отриманих вiдповiдей опи-таних глухих д^ей та пiдлiткiв на анкету, видно, що ризик виникнення шкщливих дитячих звичок вищий у ДВС, що е одним iз етюлопчних фaкторiв виникнення зубощелепних aномaлiй та деформацш.
Вважаемо запропоновану анкету адекватною поставленш метi. Цей метод анкетування може бути використаний як допомiжний метод перед стоматолопчним, ортодонтичним оглядом та лку-ванням д^ей та пiдлiткiв, що мають вади слуху. Отримаш дан можуть бути пщтверджен чи спросто-вaнi пщ час проведення огляду.
Лiтература
1. Баринова Л.П. Исследование формы и положения языка у глухих и немых детей с помощью телерентгенографии / Л.П. Баринова // Стоматология. - 1970. - № 5. - С. 83 - 85.
2. 1^тинська О.В. Анaлiз поширеност кaрiесy у дп"ей дошюльного вку мюта Ужгорода / О.В. 1^тинська, Е.Й. Дячук // Мaтерiaли науково-практичноТ конференцп' «Актyaльнi питання стоматологи' сьогодення». - 2010. - С. 24-25.
3. Куроедова В.Д. Современный взгляд на болезнь "Зубочелюстная аномалия" / В. Д. Куроедова, К. В. Седых - Полтава : Укрпромторгсервю, 2014. - 263 с.
4. Тимен Г.Э. Пути улучшения сурдологической помощи детям Украины. / Г.Э. Тимен // ЖВНГХ. - 2001. - №5. - С. 53-55.
5. Яременко О. О. Формування здорового способу життя молодi : стратепя розвитку украТнського сусшльства / О.О. Яременко, О.В. Вакуленко, Ю.М. Галустян [та ш.] - Держ. ш-т проблем Ым'Т та молодо Укр. ш-т соц. дослщж. - К. - 2004. - 164 с.
6. Brozd-Topolko J. Analiza dentalnog zdravlja i ucestalost ortodontskih anomalija zdrave djece i djece ostecena sluha i vida / J. Brozd-Topolko, A. Rajic, M. Bajan // Acta stomatologica Croatica. - 1988. - №22(3). - Р. 177-187.
7. Chaveiro N. The relation between deaf patients and the doctor / N. Chaveiro, C. C. Porto, M. A. Barbosa // Brazilian Journal of Otorhinolaryngology -2009. - Vol. 75,№ 1. - P. 147-150.
8. Graber T. M. The "three M's": Muscles, malformation, and malocclusion / T. M. Graber // American Journal of Orthodontics. - 1963. - Т. 49,№. 6. -С. 418-450.
9. Mathers C. Global Burden of Disease. / С. Mathers, А. Smith, М. Concha. - Geneva : World Health Organization, 2000. - 130 p.
10. Vichayanrat Т. Oral health conditions and behaviors among hearing impaired and normal hearing college students at Ratchasuda College, Nakhon Pathom, Thailand / T. Vichayanrat, W. Kositpumivate // The Southeast Asian journal. - 2014. - Vol. 45,№ 5. - Р. 1228 - 1235.
11. Wu C.D. Evaluation of the safety and efficacy of over-the-counter oral hygiene products for the reduction and control of plaque and gingivitis. / C.D. Wu, E.D. Savitt // Periodontol. - 2008. - Р. 28-35.
Реферат
АНКЕТИРОВАНИЕ ГЛУХИХ ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ ДЛЯ ОЦЕНКИ ИХ БАЗОВЫХ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ. Сокологорская-Никина Ю.К., Куроедова В.Д.
Ключевые слова: дети и подростки с нарушениями слуха, зубочелюстные аномалии, уровень гигиены, анкета, профилактика.
Было проведено анкетирование для оценки стоматологических и ортодонтических знаний по специально разработанной анкете «Анализ уровня стоматологических и ортодонтических знаний у детей с нарушениями слуха» 61 детей и подростков с нарушениями слуха возрастом 6-22 лет, которые обучаются в специализированной школе-интернате и ПТУ № 23 г. Полтавы с последующим распределением их на группы. Часть вопросов в анкете касались гигиены полости рта. После анализа результатов анкетирования у респондентов выявлено высокие знания, касающиеся гигиены полости рта. Однако большинство респондентов не имеют достаточных знаний по поводу наличия у них орто-донтической патологии. Также у большинства детей с сенсорной депривацией слуха существует риск нарушения роста челюстей за счет снижения жевательной эффективности. При проведении свободного времени ДВС наименьшее преимущество отдают чтению. Это нужно учитывать при разработке программ профилактики стоматологических и ортодонтических заболеваний.
Summary
QUESTIONING DEAF CHILDREN AND ADOLESCENTS TO ASSESS THEIR AWARENESS OF ORAL HYGIENE Sokolohorska-Nykina Yu. K., Kuroyedova V. D.
Keywords: children with impaired hearing, dentofacial anomalies, hygiene level, questionnaire, prevention.
A questionnaire was conducted to assess dental and orthodontic knowledge on a specially developed A questionnaire was conducted to assess dental and orthodontic knowledge by a specially developed questionnaire entitled "Analysis of the level of dental and orthodontic knowledge in children with hearing impairment". 61 children and adolescents with hearing impairment aged 6-22 enrolled in specialized boarding schools and vocational school No. 23 of Poltava, were subsequently distributed into groups. Some questions in the questionnaire concerned oral hygiene. Having analyzed the results obtained, we find relatively high awareness of oral hygiene importance. However, the majority of respondents are insufficiently aware of their own orthodontic pathologies. Also, the most children with sensory derivation of the hearing are at risk to develop jaw bonw dysplasia by reducing chewing efficiency. When spending free time, children with impaired hearing provide the least benefit to reading. This should be taken into account when developing programs aimed at the prevention of dental and orthodontic diseases.
УДК: 616.314-089.23-07:616-055.1/2 Довженко А.В., Куроедова В.Д.
РУХОМ1СТЬ ВЕРХН1Х ФРОНТАЛЬНИХ ЗУБ1В П1Д ЧАС ОРТОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ ЗА ГЕНДЕРНОЮ ОЗНАКОЮ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Оцнка рухомостi зуб'в при ортодонтичному лтуванн за допомогою 6peKem-mexHÍKu важлива для пояснення кл/н/'чних симптом'т больових в 'дчутт'т nau,ieHmie, особливо в адапта^йному перодi, що тривае протягом перших мся^в лкування. Мета нашого досл'дження - о^нка та порiвняння рухомост,i фронтальних зуб'т верхньоУ щелепи в паuieнтiв чолов'но)' та ж'точо'У статi i3 постшним прикусом, що лкувались ортодонтично за допомогою брекет-технiки в пер'юд адаптацИ Матерi-али та методи. Проведена перiотестометрiУ фронтальних зубв ВЩ 30 патентам (13 - чол., 17 -ж,н.) вком вiд 14 до 27 роюв. Оцнку рухомостi зубiв проводили перед ортодонтичним лкуванням, через 1, 3 та через 6 мся^в. Результати дослiдження. Аналiз результатiв дослiдження показав, що середня рухомсть фронтальних зубiв до початку ортодонтичного лкування бльша в чоловтв, н,ж у ж,нок. Максимальна рухом'ють зубiв припадае на перший м'юяць ортодонтичного лкування у ж,нок 8,25, у чоловтв 8,23 умовних одиниць. На 3-й мсяць лкування показники рухомостi як у чоло-в'тв, так i в жнок зменшились в порiвняннi з першим мсяцем лкування. Середн показники пероте-стометрй через швроку лкування у чоловтв незначно зб'тьшились в порiвняннi з даними третього мсяця лкування, а в жнок, навпаки, середня рухомсть зубiв зменшилась. Висновок. Рухомсть фронтальних зубiв протягом перших 6 мся^в ортодонтичного лкування то збльшуеться, то змен-шуеться, але знаходиться в межах норми. П,к рухомостi зубiв припадав на 1-й мсяць ортодонтичного лкування.
Ключов1 слова: ортодонтичне л1кування, перютестометр1я, рухомють зуб1в, брекет-техжка.
Дана стаття е частиною комплексноí наукоео-дослiдноi' роботи ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» «Стан ортодонтичного здоров'я та його корек^я у паuieнтiв рiзного ежу дистальним прикусом» (№ державно!реестрацИ' 0113U003539).
В нормi завдяки наявност перюдонтально'Т зв'язки ва зуби рухомк Рухомють зубiв подтяють на ф^ зюлопчну та патолопчну, але крiм того, юнуе рухомють зубiв, що виникае пщ час ортодонтичного лку-
