Научная статья на тему 'АНЕСТЕЗіОЛОГіЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЕМБОЛіЗАЦії МАТКОВИХ АРТЕРіЙ - ДОСВіД ПЕРШИХ ТРЬОХ КЛіНіЧНИХ ВИПАДКіВ'

АНЕСТЕЗіОЛОГіЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЕМБОЛіЗАЦії МАТКОВИХ АРТЕРіЙ - ДОСВіД ПЕРШИХ ТРЬОХ КЛіНіЧНИХ ВИПАДКіВ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
49
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЕМБОЛіЗАЦіЯ МАТКОВИХ АРТЕРіЙ / МУЛЬТИМОДАЛЬНА АНАЛГЕЗіЯ / ЕПіДУРАЛЬНА АНАЛГЕЗіЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Кунатовський М.В., Тарасенко С.О., Єфімова О.О.

Актуальність. Згідно світових досліджень, міома матки зустрічається у 20% жінок старше 30 років і більш ніж у 40% жінок старше 40 років. Альтернативою хірургічному лікуванню в наш час стало використання рентген-хірургічного лікування міом матки емболізації маткових артерій (ЕМА) мінімально інвазивного і органозберігаючого методу [1]. Найбільш поширеним явищем у ранньому післяопераційному періоді є розвиток так званого післяемболізаційного синдрому. Він має такі прояви як короткотривала гіпертермія, кров’янисті виділення, нудота. Однак одним із найбільш неприємних проявів цього синдрому є інтенсивний післяопераційний біль [2]. Мета: Оцінка ефективності традиційних методів знеболювання та збалансованої (мультимодальної) аналгезії [3] (ЗММА) (епідуральна анестезія/ аналгезія) при ЕМА. Матеріали та методи. У відділенні інтервенційної радіології Науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України у лютому-квітні 2018 року було виконано перші три планові ЕМА пацієнткам з діагнозом «симптоматична лейоміома матки». Середній вік пацієнток становив 42,00±6,24 року, індекс маси тіла 27,18±3,56 кг/м2, без супутньої патології, ризик анестезії 1 бал за ASA. Тривалість операції становила 45,12±8,66 хвилини. Комплекс ЗММА включав у себе премедикацію за 25-30 хвилин за принципом pre-emptive analgesia: внутрішньовенне введення дексаметазону 4-8 мг, НПЗП з ліпофільними властивостями декскетопрофену 50 мг та метоклопраміду 20 мг. Також виконували катетеризацію епідурального простору на рівні L2-L3 та вводили 25 мг розчин бупівакаїну. Цей комплекс ЗММА був застосований у 2 пацієнток, а одній пацієнтці з лейоміомою матки виконувалась ЕМА за традиційною в клініці методикою анестезіологічного забезпечення. Традиційна методика включала премедикацію шляхом внутрішньом’язового введення морфіну 10 мг, внутрішньовенного введення декскетопрофену 50 мг, дексаметазону 4-8 мг за 30-40 хвилин до початку операції. З антиеметичною метою призначався на початку операції метоклопрамід внутрішньовенно в дозуванні 10 мг. В післяопераційному періоді у пацієнток, які отримали ЗММА, використовувалось знеболення за принципом preventive analgesia: внутрішньовенно вводилися декскетопрофен кожні 8 годин протягом 2 діб, парацетамол або метамізол натрію в дозуванні 1000 мг кожні 12 годин, а також проводилася інфузія 0,125% розчину бупівакаїну зі швидкістю 4 мл/год (5 мг/год). У пацієнтки, яка отримувала традиційну методику, застосовувалися одразу після операції фентаніл шляхом внутрішньовенної інфузії зі швидкістю 0,2 мг/год, декскетопрофен або метамізол натрію через 4-6 годин після операції, а також внутрішньом’язово вводився 1,0 мл омнопону ЗН 1% кожні 12 годин. Виконувалась оцінка аналгетичного компоненту анестезії та рівня післяопераційного болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Частота виникнення післяопераційної нудоти і блювання (ПОНБ) оцінювалась за шкалою, де 0 = відсутні нудота і/або блювання, 1 = нудота, 2 = позиви до блювання, 3 = блювання). Важка ПОНБ оцінювалась як сумарна частота показників 2 и 3. Результати. Аналізуючи дані, було відмічено, що загальне споживання фентанілу за операцію було нижчим у пацієнтів, у яких використовувалась ЗММА, ніж у пацієнтки, яку вели за традиційною методикою. Так, у пацієнтів з ЗММА вдалося повністю відмовитися від застосування наркотичних анальгетиків в післяопераційному періоді, тоді як за традиційною методикою вони були застосовані для знеболення протягом першої доби у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції Омнопону та внутрішньовенної інфузії фентанілу. Також було відмічено, що рівень болю за ВАШ через 3 години після закінчення операції був нижчим у пацієнток, у яких застосовувалась ЗММА, і становив 0-2 бали, ніж у пацієнтки, яку вели за традиційною методикою (7-8 балів). Також відмічено виникнення важкої ПОНБ у пацієнтки, в якої використовувалася традиційна методика анестезії. Частота ПОНБ у пацієнтів з ЗММА становила 0%. Ми вважаємо, що зниження частоти ПОНБ в пацієнтів з ЗММА зумовлено достовірно нижчим рівнем болю, який є одним із тригерів нудоти та блювання, інтраопераційним зменшенням застосування опіоїдів та повною відмовою від їх використання в післяопераційному періоді. Висновки 1. Збалансована (мультимодальна) аналгезія (епідуральна анестезія/аналгезія) при ЕМА є доцільною за рахунок адекватного рівня аналгезії. 2. У пацієнтів з використанням ЗММА показник болю за ВАШ був набагато нижчим, ніж при використанні традиційної методики анестезії. 3. ЗММА дала змогу відмовитися в післяопераційному періоді від наркотичних анальгетиків, а також характеризувалася відсутністю ПОНБ.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Кунатовський М.В., Тарасенко С.О., Єфімова О.О.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «АНЕСТЕЗіОЛОГіЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЕМБОЛіЗАЦії МАТКОВИХ АРТЕРіЙ - ДОСВіД ПЕРШИХ ТРЬОХ КЛіНіЧНИХ ВИПАДКіВ»

https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150181

АНЕСТЕЗ1ОЛОГ1ЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЕМБОЛ1ЗАЦП МАТКОВИХ АРТЕР1Й - ДОСВ1Д ПЕРШИХ ТРЬОХ КЛ1Н1ЧНИХ ВИПАДК1В

М.В. Кунатовський, С.О. Тарасенко, О.О. €фiмова

Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeii, трансплантацп ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни

Актуальнкть. Згщно свГтових дослiджень, MioMa матки зустрГчаеться у 20% жiнок старше 30 poKiB i бiльш нiж у 40% жшок старше 40 poKiB. Альтернативою xipypri4HOMy лiкувaнню в наш час стало використання рентген-хГрурпчного лкування MioM матки - емболГзацГ'' маткових артерш (ЕМА) - мiнiмaльнo швазивного i opгaнoзбеpiгaючoгo методу [1]. Найбтьш поширеним явищем у ранньому пкляоперацшному пеpioдi е розвиток так званого пiсляембoлiзaцiйнoгo синдрому. Вiн мае так прояви як короткотривала гiпеpтеpмiя, кров'янисп видiлення, нудота. Однак одним i3 нaйбiльш неприемних пpoявiв цього синдрому е штенсивний пiсляoпеpaцiйний бiль [2].

Мета: Оцшка ефективнoстi тpaдицiйних метoдiв знеболювання та збалансовано''' (мультимодально') аналгезГ'' [3] (ЗММА) (епiдypaльнa aнестезiя/ aнaлгезiя) при ЕМА.

Матерiали та методи. У вщдтены штервенцшно''' радюлоги Науково-практичного центру ендокринно''' хГрургГ'', трансплантацГ'' ендокринних оргаыв та тканин МОЗ Укра'ни у лютому-квГтнГ 2018 року було виконано першГ три плaнoвi ЕМА пацкнткам з дiaгнoзoм «симптоматична лейомюма матки». Сеpеднiй вГк пaцiентoк становив 42,00±6,24 року, iндекс маси тта - 27,18±3,56 кг/м2, без супутньо''' патологи, ризик анестезГ'' 1 бал за ASA. Тривалкть операцГ'' становила 45,12±8,66 хвилини. Комплекс ЗММА включав у себе премедикацГю за 25-30 хвилин за принципом pre-emptive analgesia: внутрГшньовенне введення дексаметазону 4-8 мг, НПЗП з лшофтьними властивостями -декскетопрофену 50 мг та метоклопрамщу 20 мг. Також виконували катетеризацГю епщурального простору на рГвнГ L2-L3 та вводили 25 мг розчин бутвакаТну. Цей комплекс ЗММА був застосований у 2 пацкнток, а однш пацкнтц з лейoмioмoю матки виконувалась ЕМА за традицшною в кл ГнГцГ методикою aнестезioлoгiчнoгo забезпечення. Традицшна методика включала пpемедикaцiю шляхом внутрГшньом'язового введення морФГну 10

мг, внутрГшньовенного введення декскетопрофену 50 мг, дексаметазону 4-8 мг за30-40хвилин до початку операцГ''. З антиеметичною метою призначався на початку операцп метоклопрамщ внутрГшньовенно в дoзyвaннi 10 мг. В пкляоперацшному пеpioдi у пaцiентoк, як отримали ЗММА, використовувалось знеболення за принципом preventive analgesia: внутрГшньовенно вводилися декскетопрофен кожн 8 годин протягом 2 дГ6, парацетамол або метамГзол нaтpiю в дoзyвaннi 1000 мг кожн 12 годин, а також проводилася шфузГя 0,125% розчину бутвакашу зГ швидкГстю 4 мл/год (5 мг/год). У пацкнтки, яка отримувала традицшну методику, застосовувалися одразу пкля операцГ'' фентанГл шляхом внутрГшньовенно''' шфузи зГ швидкГстю 0,2 мг/год, декскетопрофен або метамГзол натрГю через 4-6 годин пкля операцГ'', а також внутрГшньом'язово вводився 1,0 мл омнопону ЗН 1% кожнГ 12 годин.

Виконувалась оцшка аналгетичного компоненту анестезГ'' та рГвня пГсляоперацГйного болю за вГзуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Частота виникнення пкляоперацшно''' нудоти i блювання (ПОНБ) оцшювалась за шкалою, де 0 = вщсуты нудота i/або блювання, 1 = нудота, 2 = позиви до блювання, 3 = блювання). Важка ПОНБ оцшювалась як сумарна частота показникГв 2 и 3.

Результати. АналГзуючи данГ, було вщмГчено, що загальне споживання фентанту за операцГю було нижчим у пацГентГв, у яких використовувалась ЗММА, нГж у пацГентки, яку вели за традицшною методикою. Так, у пацГентГв з ЗММА вдалося повнктю вщмовитися вГд застосування наркотичних анальгетикГв в пкляоперацшному перюдГ, тодГ як за традицшною методикою вони були застосованГ для знеболення протягом першо''' доби у виглядГ внутрГшньом'язово''' Гн'екцГ'' Омнопону та внутрГшньовенно''' ГнфузГ'' фентанГлу. Також було вщмГчено, що рГвень болю за ВАШ через 3 години пкля закшчення операцГ'' був нижчим у пацкнток, у яких застосовувалась ЗММА, i становив 0-2 бали, нГж у пацГентки, яку вели за традицшною методикою (7-8 балГв). Також вщмГчено

96

Кл^чна ендокринолопя та ендокринна xipyp™ 4 (64) 2018

виникнення важкоТ ПОНБ у па^ентки, в якоТ використовувалася традицiйна методика анестезп. Частота ПОНБ у пащет1в з ЗММА становила 0%. Ми вважаемо, що зниження частоти ПОНБ в пащетчв з ЗММА зумовлено достовiрно нижчим рiвнем болю, який е одним iз тригерiв нудоти та блювання, iнтраоперацiйним зменшенням застосування опющв та повною вiдмовою вiд Тх використання в пкляоперацмному перiодi.

Висновки

1. Збалансована (мультимодальна) аналгезiя (епiдуральна анестезiя/аналгезiя) при ЕМА е доцiльною за рахунок адекватного рiвня аналгезп.

2. У па^етчв з використанням ЗММА показник болю за ВАШ був набагато нижчим, шж при використанн традицшноТ методики анестезп.

3. ЗММА дала змогу вщмовитися в пкляоперацмному перiодi вiд наркотичних анальгетикiв, а також характеризувалася вщсутнктю ПОНБ.

Дата надходження до редакци 24.10.2018 р.

Ключовi слова: емболiзацiя маткових артерiй, мультимодальна аналгезiя, епiдуральна аналгезiя. Л1ТЕРАТУРА

1. КалиновскаяО.И.Эмболизация маточных артерий как метод сохранения фертильной функции женщины / О.И. Калиновская // Медичн аспекти здоров'я жшки. - 2011. - № 8(49). - С. 51-55.

2. Прогностические признаки выраженности болевого синдрома после эмболизации маточных артерий у женщин с лейомиомой матки / С.А. Сосин, В.В. Приворотский, И.Е. Зазерская,

B.Н. Кустаров // Гинекология. -2017. - № 19 (5). -

C. 30-33. DOI: 10.26442/2079-5696_19.5.30-33

3. Bilhim T, Pisco JM. The Role of Nonsteroidal Anti-Inflammatory Drugs (NSAIDs) in the Management of the Post-Embolization Symptoms after Uterine Artery Embolization. Pharmaceuticals (Basel, Switzerland). 2010; 3(6):1729-1738. doi:10.3390/ ph3061729

https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150183

МШПНВАЗИВШ МЕТОДИ Л1КУВАННЯ METACTATO4HOÏ ХВОРОБИ ВИСОКОДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНОГО РАКУ ЩИТОПОДIБНОÏ ЗАЛОЗИ

П.О. Лщинський, Ю.Е. Чирков

Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeiï, трансплантацИ' ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни

Вступ. Паптярний рак щитоподiбноï залози становить близько 80% вах видiв раку щитоподiбноï залози. 10^чна виживанкть становить 93%, незалежно вщ стадп процесу. Тотальна тиреоïдектомiя з центральною дисекщею шиТ, лiмфаденектомiею - найбтьш виправданий обсяг оперативного лкування. Актуальнкть роботи зумовлена необхщнктю редукцП' росту метас^в з мiнiмальним ризиком ускладнень. МЫпнвазивы методи лiкування метастатичного процесу паптярного раку щитоподiбноï залози пiсля комбшованого лiкування - недорогий та вщносно безпечний спосiб лiкування у порiвняннi з повторним оперативним втручанням.

Мета: оцЫити ефективнiсть та безпечнiсть етаноловоТ склеротерапп метастазiв

високодиференцiйованого раку щитоподiбноï

залози у разi пролонгацГГ злояккного процесу.

Матерiали i методи. У дослщжены брали участь 16 хворих, з них 4 чоловки, 13 жшок. Середнiй вiк хворих - 43 роки (вщ 17 до 66 ротв). Хворим проведено етанолову деструк^ю метастатичних лiмфовузлiв шиТ шляхом перкутанного введення препарату пщ контролем УЗД. 96% етанол спричиняе депдрата^ю та некроз ^тин метастазу в результат тромбозу дрiбних судин, що призводить до шемп та деструкцп пухлини. Хворим проводився монiторинг рiвня тиреоглобулiну, антитiл до тиреоглобулiну кровi через 3, 6 та 12 мiс, УЗД оргаыв шиТ в динамiцi (наявысть кровотоку, ехогеннiсть, рiст метастатичного лiмфовузла).

Результати та обговорення. На основi проведеного проспективного аналiзу, метод етаноловоТ абляцп у 13 хворих дав позитивний

Клiнiчна ендокринологiя та ендокринна xipyp™ 4 (64) 2018

97

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.