CC BY
3
DOI 10.31718/2077-1096.21.2.169 УДК 611. 136. 1. /46: 611. 382-053.85 Федорченко 1.Л.
АНАТОМ1Я СУДИН ВЕЛИКОГО ЧЕПЦЯ ЛЮДЕЙ ДРУГОГО ЗР1ЛОГО В1КУ В НОРМ1
УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я, м. Полтава
Методами анатом'чного препарування та морфометрп досл'джена вар'абельн'ють топографп' ар-терiй ! вен великих чеп^в в'д 20 трупiв людей другого зрлого вку. Великий чепець кровопостача-еться правою / л'тою шлунково-чепцевими артерiями. Ц артерп' утворюють верхню артерiальну дугу в 80%, у 15% не з'еднуються i в 5% анастомозують через праву / л'ву латеральн глки, утво-рюючи середню артерiальну дугу великого чепця. Л'ва шлунково-чепцева артерiя в 10% розташо-вуеться в товщi задньо'У пластинки великого чепця. В'д право!' шлунково-чепцевоУ артерп в'дхо-дять: центральна, прав!' мед'альна, промiжна / латеральна артерп та в 10% л'ва додаткова. Права шлунково-чепцева артерiя / вена довш/ (16,95±5,5 см) у чоловтв, нiжу жнок (15,77±2,9 см). Зовнш-ый дiаметр цих судин у ж/'нок бльший (0,24±0,03 см артерiй i 0,27±0,03 см вен). Центральна арте-р'я найдовша / найширша '¡з усх чепцевих глок. Зона центрально'!' артерп краща для формування трансплантата при чотирикутнiй / трикутый формах великого чепця. Глки правоУ шлунково-чепцевоУ артерп' кровопостачають праву половину великого чепця / доходять до нижнього краю в-льно'У його частини. Л'ва половина чепця живиться глками лiво'У шлунково-чепцевоУ артерп', а саме лiвими мед'альною, промiжною / латеральною артерiями, як не доходять до нижнього краю в'льно'У частини чепця. Верхня л'ва длянка чепця у 10% додатково кровопостачалася селезнково-чепцевою артерiею. При такому вар'ант'! наявност'! судин вона може слугувати джерелом для отримання клаптя. Одна вена супроводжуе однойменну артерю. Ус вени чепця мають бльший д-аметр, нiж артерп'. Велик чепц мали в 15% чотирикутну, в 25% трикутну / в 60% неправильну форми з двома ! бльше лопастями. При однолопастнш форм!' чепця л'ва / права половини мають однакове кровопостачання. При дволопастнш форм!' в бльш виг'дних умовах по кровопостачанню знаходиться права половина, що дозволяе рекомендувати !!'використання в хiрургУ!'при трансплантацУУ. Ключов1 слова: форма, артерп, вени, великий чепець людини, морфометр1я, зртий в1к.
Робота е фрагментом планово!' науково-до^дно!' роботи кафедри анатомп людини «Морфо-функцональне вивчення внут-рiшнiх органiв людини та лабораторних тварин в рiзних аспектах експериментально!' медицини» (№ державно!' реестрацп -012и108258).
У лiтературi е розрiзненнi i малочислен^ дан про шдивщуальы i вiковi особливост судин великого чепця людини [1, 2, 3]. При безуспшному консервативному лкуванш первинного чи вто-ринного запалення великого чепця показана його резек^я [4]. Будучи втягненим у штеркурент-ний процес, великий чепець може перекручува-тись, а при зм^ внутршньочеревного тиску i п-перперистальтиц тонко''' кишки права частина великого чепця (при багатолопастнш його фор-мО може загортатися, що сприяе порушенню його кровопостачання внаслщок стискання судин [5, 6]. Великий чепець також використовують в якост дистантного аутотрансплантата в анпо- i нейрохiрургil при реконструктивних опера^ях [7, 8].
Все вищевикладене часто ставить хiрурга в трудне становище перед необхщнютю правильного вибору пщ час оперативного втручання на великому чепц^ що потребуе знань варiацiй топографп i кшькосп судин на чепц у людей рiзно-го вку.
Мета дослщження
Дослщити форми великих чеп^в, топографш його судин i |'х розмiри (зовшшнш дiаметр, дов-жина) у жшок та чоловшв другого зртого вку в нормi.
Об'ект i методи дослiдження
Матерiалом дослiдження слугували артерп i
вени великих чеп^в з 20 TpyniB людей (по 10 чоловiчоï i жшочо''' CTaTTi) другого зрiлого вку. У померлих була вщсутня наявнiсть патологи в черевнш порожнинi. Судини великих чеп^в до-слiджyвали пiд час розтину трушв вiдповiдно договору про сшвроб^ництво i3 патологоанатомiч-ним вщдтенням КП «Полтавська обласна кпшь чна лiкарня iм. О.Ф. Мальцева ПОР» i Полтавсь-ким обласним патологоанатомiчним бюром. Ви-користаний метод анатомiчного препарування судин на великих чепцях з помiрно i надмiрно розвиненою жировою тканиною. Соматоскошч-ним методом визначалася форма великих чеп-^в. Далi, для огляду судин препарати великих чеп^в розташовували на негатоскоп i фотогра-фували. По™ вимiряли штангельциркулем до-вжину судин i 'х зовнiшнiй дiаметр у мюц вщга-луження артерiï i у мюц утворення вен. Для ви-значення середнього арифметичного i серед-нього вiдхилення величин параметрiв судин проводилась статистична обробка отриманих даних за програмою Microsoft Excel 2010 року. Дослщження виконано з дотриманням основних бюетичних положень Конвенцп Ради бвропи про права людини i бюмедицини (вiд 04.04.1997 р.), Гельсшсько' декларацiï Всесвiтньоï медично' асо^ацм про етичнi принципи проведення нау-кових дослiджень за участю людини (1964-2008 рр.), а також наказу МОЗ Укра'ни № 690 вщ 23. 09. 2009 р.
Результати дослщження та Тх обговорення
Проведене дослщження переконливо пока-зуе, що основними джерелами живлення великого чепця е шлунково-дванадцятипалокишкова i селезшкова артерiT. Автор Гатаулин Н. Г. та ш. [9] до основних джерел кровопостачання чепця вiдносять верхню брижову артерiю, але ми з цим не погоджуемося. Нашими дослщженнями вста-новлено, що вiд шлунково-
дванадцятипалокишковоТ артерiT вiдходила права шлунково-чепцева артерiя, яка далi заходила з правого боку в товщу закртленоТ частини великого чепця на 1 - 2 см нижче великоТ кривини шлунка. По^м ця артерiя на рiвнi середини великоТ кривини шлунка в 80% (16 випадюв iз 20) анастомозувала з лiвою шлунково-чепцевою ар-терiею, утворюючи верхню артерiальну дугу на закртленш частинi великого чепця, що ствпа-дае з даними нших авторiв [3, 10]. Автор Никоненко А. С. та шшл [11] вказують, що у 42 iз 63 випадкiв верхня артерiальна дуга на чепцях бу-ла замкнена i не замкнена - у 21 випадку. Дану артерп супроводжувала права шлунково-чепцева вена, яка по^м вливалася у верхню брижову вену. Довжина артерп i вени коливала-ся вщ 12 см до 24 см у чоловшв i, вiдnовiдно, у жнок вiд 10,2 см до 22 см. Величина зовышньо-
Рис. 1. Вологий препарат чотирикутноТформи великого чепця чоловка другого зрлого в:ку: 1- права шлунково-чепцева артер1я / вена; 2 - велика криви-на шлунка; 3- шлунков глки; 4 - л:ва шлунково-чепцева ар-
тер1я I вена; 5- л:ва латеральна артер1я / вена; 6- л:ва пром1жна артер1я / вена; 7 - л:ва мед1альна артер1я I вена; 8 - анастомоз центральноТ / л:воТ латеральноТ артерш; 9 - центральна артер1я / вена; 10- права мед1альна артер1я / вена; 11- права пром1жна артер1я / вена;
12 - права латеральна артер1я / вена; 13 - анастомоз центральноТ/ правоТлатеральноТартерш.
Центральна чепцева артерiя була виявлена у 95% (19 випадюв iз 20) i розташовувалася посе-редин великого чепця. Зазвичай ця артерiя всходила пщ кутом 90° вщ правоТ шлунково-чепцевоТ артерiT, а далi вертикально йшла вниз
го дiаметра правоТ шлунково-чепцевоТ вени ста-новила 0,2 - 0,32 см у чоловшв i 0,23 - 0,34 см у жнок. Дiаметр однойменноТ артерп був менший i змiнювався вщ 0,17 - 0,3 см у чоловшв i, вщпо-вiдно, у жшок вiд 0,2 см до 0,32 см. Автор Suma Н. [2] вказуе, що дiаметр правоТ шлунково-чепцевоТ артерп становить 3 мм i бiльше на початку i 1,5-2 мм на рiвнi середини великоТ кривини шлунка. Вщповщно даним Никоненко А. С. та ш. [11] дiаметр правоТ шлунково-чепцевоТ вени 2,5 - 5 мм, а артери 2 - 3 мм; довжина правоТ шлунково-чепцевоТ артерп змнюеться вщ 10 см до 28 см [9], ТУ середня довжина складала 244,3±34,4 мм [1].
Нами дослщжено i встановлено, що права шлунково-чепцева артерiя розгалужувалася на 2-4 чеnцевi гiлки, якi вiдходили вiд неТ niд кутом 900. Далi ц гiлки розташовувалися в товщi правоТ половини передньоТ пластинки чепця i кро-вопостачали ТТ. ^м того, вiд ^еТ' артерiT завжди вiдходили 2-14 шлунковi гiлки, як niднiмались вгору до великоТ кривини шлунку i розгалужува-лись у товщ^ його передньоТ стiнки. Нами вияв-ленi настуnнi чеnцевi плки правоТ шлунково-чепцевоТ артерiT: центральна, nравi медiальна, nромiжна, латеральна i лiва додаткова артерiя (зустрiчаеться рщко) (рис.1).
Рис. 2. Зовн1шнш вигляд трикутноТформи великого чепця чоловка другого зрлого вку: 1- права шлунково-чепцева артер1я / вена; 2- селезнково-чепцева артер1я / вена; 3- центральна артер1я / вена; 4- л:ва шлунково-чепцева артер1я / вена; 5- л:ва латеральна артер1я / вена; 6- л:ва пром1жна артер1я / вена; 7- л:ва мед1альна артер1я / вена; 8- права мед1альна артер1я / вена; 9- права пром1жна артер1я / вена; 10- права латеральна артер1я / вена.
по центру закртленоТ частини чепця, галузилася на кiнцевi плки в нижнм третин довжини втьноТ частини великого чепця. Центральна чепцева артерiя в 1 iз 19 випадмв анастомозувала з ль вою i правою латеральними артерiями по ниж-
ньому краю втьноТ частини великого чепця (рис.
1). Центральна чепцева вена формувалася 1з вен, як1 виходили з нижн1х в1дд1л1в 1з товщ1 право' I л1воТ половин втьноТ частини чепця. Дал1 вона супроводжувала центральну артер1ю I по-т1м вливалася в праву шлунково-чепцеву вену. Спостер1гали, що центральна артер1я мала не-типове розташування у 10,5% (2 випадки 1з 19) на чепцях 1з труп1в чолов1чоТ стат1. У першому випадку вона вщходила в1д правоТ шлунково-чепцевоТ артери у верхн1й д1лянц1 правоТ поло-вини втьноТ частини чепця пщ кутом 900, дал1 косо перетинала передню пластинку I закшчува-лася в нижнм частин1 л1воТ половини чепця (рис.
2).
У другому випадку центральна артер1я пщ кутом 45° вщходила вщ правоТ шлунково-чепцевоТ артер1Т на р1вн1 середини великоТ кривини шлун-ка I мала не вертикальне, а горизонтальне на-правлення у втьнм частин1 великого чепця (рис. 3). Артер1я не доходила до нижнього краю чепця I розгалужувалася нетипово на 4 л1в1 додатков1 чепцев1 плки у середн1й д1лянц1 л1воТ половини втьноТ частини чепця. Дал1 ц1 г1лки галузились I кровопостачали л1ву половину в середн1й I ниж-нш частинах чепця.
Рис. 3. Зовн1шн1й вигляд судин трикутно!форми великого чепця чоловка другого зрлого вку:
1- велика кривина шлунка; 2- права шлунково-чепцева ар-тер1я / вена; 3- чепцев/ глки в/'д право!' шлунково!' артери; 4- шлунков1 глки; 5- л/'ва шлунково-чепцева артер1я / вена центральна артер1я / вена; 6-центральна артер1я / вена; 7- л1в1 додатков1 чепцев/ глки; 8- права мед/'альна артер1я / вена; 9- права пром1жна артер1я / вена;
10- права латеральна артер1я / вена.
На великих чепцях 1з труп1в ж1ночоТ стат1 до-вжина центрально! артери I вени змшювалася вщ 16,3 см до 27 см, а зовышнм д1аметр вщ 0,12 см до 0,32 см I, вщповщно, на чепцях 1з труп1в чолов1чоТ стат1 довжина цих судин змшювалася вщ 13 см до 34 см, зовн1шн1й д1аметр в1д 0,1 см до 0,31 см.
Права мед1альна артер1я вщходила пщ кутом 900 в1д правоТ шлунково-чепцевоТ артери, дал1 йшла вертикально вниз по правм половин! чепця, галузилася I кровопостачала цю його частину (рис. 1). У 1 1з 20 випадюв вона була вщсутня.
Права мед1альна вена, навпаки, формувалась з вен, як1 виходили з товщ1 правоТ нижньоТ частини чепця, пот1м вона супроводжувала однойменну артер1ю I вливалась у праву шлунково-чепцеву вену. На великих чепцях 1з труп1в чолов1чоТ стат1 довжина правоТ мед1альноТ артер1Т I вени змшювалася вщ 12 см до 24 см, а зовн1шн1й д1аметр в1д 0,1 см до 0,19 см I, вщповщно, на чепцях 1з труп1в жшочоТ стат1 довжина однойменних судин змшювалася вщ 13 до 23,5 см, зовышнм д1аметр в1д 0,12 см до 0,19 см. Зовышнш д1аметр вен на 0,02 - 0,07 см бтьший, н1ж у артерш.
Права пром1жна артер1я I вена в 5 випадках були вщсуты на чепцях 1з труп1в жшочоТ стат1 I в 4 випадках на чепцях 1з труп1в чолов1чоТ стат1. Ц1 судини мали довжину вщ 7 см до 21 см, а зовнь шн1й д1аметр Тх зм1нювався в1д 0,1 см до 0,22 см на чепцях чоловшв I, вщповщно, на чепцях жшок вщ 0,11 см до 0,14 см.
Права латеральна артер1я I вена виявлен у 65% (13 випадюв 1з 20), а в 4 випадках вони були вщсуты на чепцях 1з труп1в ж1ночоТ стат1 I в 3 випадках 1з труп1в чолов1чоТ стат1. Довжина цих судин змшювалася вщ 8,8 см до 25 см у чоловшв, у жшок вщ 8, 3 см до 16 см. У жшок на великих чепцях д1аметр правоТ латеральноТ артери коли-вався вщ 0,1 см до 0,12 см I, вщповщно, у чоло-вшв д1аметр ТТ зм1нювався в1д 0,1 см до 0,15 см. Зовышнш д1аметр правоТ латеральноТ вени зм1-нювався в1д 0,11 до 0,20см на великих чепцях однаково в обох статей.
Л1ва додаткова артер1я виявлена у 2 випадках 1з 20. Вона вщходила вщ правоТ шлунково-чепцевоТ артери в л1в1й половив закр1пленоТ частини чепця, галузилась I кровопостачала ТТ.
У жшок I чоловшв другого зртого в1ку на основ! макроскоп1чного досл1дження л1ва чепцево-шлункова артер1я була виявлена в 18 випадках 1з 20 на переднм поверхн1 закр1пленоТ частини чепця. Ця артер1я, в1д1йшовши в1д селез1нковоТ артери прямувала вниз до великоТ кривини шлунка, дал1 повертала праворуч I проходила пара-лельно I нижче на 1 см великоТ кривини м1ж листками закртленоТ частини великого чепця (рис. 2). У 2 випадках вона прямувала до задньоТ пластинки втьноТ частини великого чепця, косо ТТ перетинала зл1ва направо, галузилася на плки, як1 кровопостачали л1ву I праву половини ц1еТ пластинки чепця. Л1ва чепцево-шлункова арте-р1я вщдавала до 7 шлункових гток I до 4 чепце-вих гток. В одному 1з 18 випадюв, коли артер1я була наявна на закртленм частин1 чепця, в1д неТ чепцев1 г1лки не в1дходили. Ця артер1я супрово-джувалася л1вою шлунково-чепцевою веною, яка вливалася в селезшкову вену. Л1ва шлунко-во-чепцева артер1я I вена мали меншу довжину I зовышнш д1аметр в пор1внянн1 з правою шлун-ково-чепцевою артер1ею I веною. На великих чепцях 1з труп1в ж1ночоТ стат1 довжина л1воТ чепце-во-шлунковоТ артери I вени коливалася вщ 9,8 см до 16,8 см, а зовышнш д1аметр зм1нювався в1д 0,13 - 0,23 см I, вщповщно, на чепцях 1з тру-
тв чоловiчоT статi довжина лiвоT чепцево-шлунковоТ артерiT i вени змшювалася вiд 6 см до 18 см, зовшшнш дiаметр вiд 0,12 до 0,4 см. Деяк автори вказують, що довжина цieT артерп стано-вить 14 - 21 см [10]; 7 - 21 см [9.]
Нами виявлеш наступш плки лiвоT шлунково-чепцевоТ артерп: лiва медiальна, промiжна, ла-теральна i додаткова (1 випадок iз 18) (рис.1).
Лiва медiальна артерiя прямувала вниз i за-кшчувалась у верхнiй (рис.1) або середнш (рис.2) дiлянцi вiльноT частини чепця. До нижньо1 дiлянки вiльноT частини великого чепця ця арте-рiя не доходить. У 12,5% (2 випадки iз 18) вона була вщсутня. Лiва медiальна вена формувала-ся iз дрiбних венул, як виходили iз товщi серед-ньо1 або верхньоT дiлянки лiвоT половини втьно1 частини чепця, далi супроводжувала одноймен-ну артерiю i по™ вливалася в лiву шлунково-чепцеву вену. Довжина цих судин змшювалася вщ 7,4 см до 29,8 см, зовшшнш дiаметр вiд 0,11см до 0,16 см на чепцях у жшок i, вiдповiдно, у чоловшв - довжина вiд 7, 6 см до 22 см, зовшшнш дiаметр вщ 0,11 см до 0,15 см.
Лiва промiжна артерiя, як i лiва медiальна, живила вiдповiднi дiлянки лiвоT половини чепця i до нижнього краю його втьно1 частини не доходила. У 81,25% (13 випадюв iз 18) вона була вщсутня. Лiва промiжна вена формувалася iз дрiб-них венул, як виходили iз товщi середньо1 або верхньоT дiлянки лiвоT половини втьно1 частини чепця, далi супроводжувала однойменну арте-рiю i по™ вливалася в лiву шлунково-чепцеву вену. Довжина лiвоT промiжноT артерп i вени змь нювалася вiд 10,8 см до15,3 см, а дiаметр вiд 0,11см до 0,15 см на чепцях у жшок \, вщповщно, у чоловiкiв - вщ 0,11 см до 0,14 см.
Лiва латеральна артерiя у 12,5% (2 випадки iз 18) була вщсутня при наявност лiвоT шлунково-
чепцевоT артерiT на переднiй поверхш закртле-ноT частини чепця. Коли лiва шлунково-чепцева артерiя розташовувалася на заднш пластинцi чепця (2 випадки iз 20), вiд неT в одному випадку взагалi не вщгалужувались чепцевi гiлки, а в другому вщходила тiльки лiва латеральна арте-рiя. Далi вона прямувала вниз i на рiвнi межi середньо! i нижньоT частин чепця розгалужувалась на двi гiлки, а по™ проходила по правiй поло-винi чепця i анастомозувала з правою латера-льною артерieю (плка правоT шлунково-чепцевоT артерп), утворюючи середню артерiальну дугу чепця, що пщтверджуеться даними iнших авто-рiв [2, 11]. (рис. 4).
1- права шлунково-чепцева артерiя i вена; 2-велика кривина шлунка; 3- лiва шлунково-чепцева артерiя i вена; 4- лiва латеральна ар-терiя i и анастомоз з правою латеральною арте-рieю; 5- центральна артерiя i вена; 6- права ме-дiальна артерiя i вена; 7- права латеральна ар-терiя i вена.
Лiва латеральна вена формувалась iз дрiб-них венул, як виходили iз товщi лiвоT половини великого чепця, далi пщшмалась вгору i потiм вливалась в лiву шлунково-чепцеву вену. Довжина лiвоT латеральноT артерiT i вени на чепцях жшок була бтьша в порiвнянi з чоловiками i змь нювалася вiд 11 см до 19 см, а в чоловшв - вщ 6 см до 13,5 см. Зовшшнш дiаметр цих судин, на-впаки, був бтьший на чепцях чоловiкiв i колива-вся в межах 0,1 - 0,3 см, а у жшок 0,1 - 0,14 см. Середш величини судин чеп^в представлен в таблиц 1.
В одному випадку великий чепець живився селезшково-чепцевою артерieю, яка напроти се-редини велико1 кривини шлунка пронизувала за-крiплену частину чепця, галузилася i кровопос-тачала и та лiву половину задньоT пластинки чепця (рис.2). ^м того, в 1 iз 20 випадкiв великий чепець кровопостачався чепцевими плками, якi вщходили вiд правоT шлунковоT артерiT. ^ гiлки перетинали праву шлунково-чепцеву артерп, далi галузились i кровопостачали праву середню дтянку вiльноT частини чепця (рис. 3).
У лтературних даних описують рiзнi форми великого чепця людини, а саме: чотирикутну, трикутну, багатолопастну, неправильну, широку i коротку, довгу i вузьку [12, 13]. У наших досль дженнях виявлено у 25% трикутну, у 15% чотирикутну i у 60% неправильну форми великого чепця. Серед неправильно1 форми були одно-, дво-, три- i чотирилопастш форми чеп^в як у жi-нок, так i у чоловiкiв. Порiвняльний аналiз крово-постачання показав, що при однолопастнш фо-рмi чепця лiва i права половини мають однакове кровопостачання.
Рис. 4. Зовншнй вигляд чотирикутноУ форми великого чепця ж 'ши другого зр 'того вку:
Таблиця 1
Параметри судин великого чепця людини
Судини Параметри
дiаметр см довжина см
жiнки чоловiки жiнки чоловiки
права шлунково- чепцева артерiя 0,246±0,0331 0,35±0,52* 15,77±2,990 17±5,56*
центральна артерiя 0,183±0,0565 0,14±0,07* 22,51±1,6436 20,3±8,63*
права медiальна артерiя 0,13±0,0073 0,12±0,03* 19,64±1,9745 15,8±7,69*
права прс^жна артерiя 0,118±0,0027 0,128±0,053* 14,9±2,6 13,33±6,179*
права латеральна артерiя 0,1083±0,0048 0,11±0,02* 12,8±2,3714 12,33±10,59*
лiва шлунково-чепцева артерiя 0,188±0,0207 0,19±0,1* 13,18±1,9055 14,27±6,6401*
лiва медiальна артерiя 0,1244±0,0064 0,12±0* 19,011 ±4,1111 12,4±8,24*
лiва промiжна артерiя 0,12±0,0067 0,11±0* 12,9±1,4 13,9±0,93*
лiва латеральна артерiя 0,11±0,0059 0,13±0,09* 15,778±3,2102 11,3±6,05*
права шлунково-чепцева вена 0,271±0,034 0,25±0,051* 15,77±2,9909 16,95±5,558*
центральна вена 0,205±0,06 0,166±0,075* 22,51±1,6436 20,33±8,633*
права медiальна вена 0,147±0,0131 0,139±0,029* 19,64±1,9745 15,76±7,691*
права промiжна вена 0,138±0,0027 0,148±0,076* 14,9±2,6 13±5,393*
права латеральна вена 0,1267±0,0067 0,136±0,04* 12,8±2,3714 11,33±10,23*
лiва шлунково-чепцева вена 0,212±0,0156 0,22±0,087* 13,18±1,9055 14,27±6,6401*
лiва медальна вена 0,1422±0,0082 0,133±0,013* 19,011 ±4,1111 12,41±8,239*
лiва промiжна вена 0,14±0,0067 0,127±0,007* 12,9±1,4 13,933±0,933*
лiва латеральна вена 0,1267±0,0073 0,144±0,092* 15,778±3,2102 11,25±6,045*
*середне вЮхилення величин судин чепця у чолов1к1в \ ж1нок, р
При дволопастнш формi в бтьш вигiдних умовах по кровопостачанню знаходиться права половина, що дозволяе рекомендувати и вико-ристання в хiрургп при трансплантацп. При бага-толопастнш формi за наявностi селезшково-чепцевоТ артерп лiва верхня частина чепця знаходиться в бтьш оптимальних умовах васкуля-ризацiТ, нiж права. На нашу думку, чотирикутна форма е самою оптимальною, щоб викроТти складноТ форми клапоть з чепця для трансплан-тацiТ. З трикутноТ форми чепця можна формува-ти клапоть зi збереженням в ньому селезшково-чепцевоТ артерiТ якщо на чепц наявнi лiва i права шлунково-чепцевi артерiТ. ^м того, до уваги потрiбно брати величину довжини i зовнiшнього дiаметра судин великого чепця для кращого жи-влення клаптя при його трансплантацп в iншi дн лянки тта людини.
Висновки
1. У людей зртого вiку кровопостачання великого чепця здшснюеться правою i лiвою шлун-ково-чепцевими артерiями. Ц артерiТ на закрт-ленiй частин великого чепця анастомозують на-пряму i утворюють верхню артерiальну дугу чепця у 80%; у 15% не з'еднуються i в 5% анастомозують через праву i лiву латеральнi гiлки, утворюючи середню артерiальну дугу великого чепця. Лiва шлунково-чепцева артерiя в 10% була вщсутня на переднiй пластинц великого чепця. Права шлунково-чепцева артерiя i вена довшi (16,95±5,5 см) у чоловшв, в порiвняннi з жшками (15,77±2,9 см), але у жшок зовнiшнiй дн аметр цих судин бтьший (0,24±0,03 см у артерш i 0,27±0,03 см у вен).
2. Постшними гiлками правоТ шлунково-чепцевоТ артерiТ е центральна i права медiальна артерiТ, тодi як у 45% права промiжна i в 35% права латеральна артерп були вiдсутнi. Зона центрально!' i правоТ медiальноТ артерiй велико-
\05.
го чепця краща при формуванн клаптя для трансплантата. Лiва шлунково-чепцева артерiя розгалужуеться на лiвi медiальну, промiжну i ла-теральну артерп. У 75% лiва промiжна артерiя була вiдсутня. В таких випадках для отримання трансплантата з чепця потрiбно використовува-ти його праву половину. Верхня лiва дтянка чепця у 10% додатково кровопостачалася селезш-ково-чепцевою артерiею. При такому варiантi наявностi судин лiва половина чепця може слу-гувати джерелом для отримання трансплантата.
3. Одна вена супроводжуе однойменну артерш i вщповщае IT топографи. 1з правоТ половини чепця кров направляеться через праву шлунко-во-чепцеву вену у верхню брижову вену, а вщ лiвоТ половини через лiву шлунково-чепцеву вену в селезшкову вену. Вени чепця мають бть-ший дiаметр, нiж артерп', а довжина цих судин одинакова.
4. У людей другого зртого вку у 15% вияв-лен велик чепцi чотирикутноТ, в 25% трикутноТ i в 60% неправильно' форми з двома i бтьше лопастями. Для отримання складноТ форми клаптя краще використовувати велик чепц чотирикут-ноТ форми.
Перспективи подальших дослщжень
Дослiдити мiкроскопiчну будову судин, жиро-воТ тканини i молочних плям великого чепця в нормi у людей в похилому та зртому вкових пе-рiодах.
Лiтература
1. Settembre N, Labrousse M, Magnan PE, et al. Surgical anatomy of the right gastro-omental artery: a study on 100 cadaver dissections. Surg Radiol Anat. 2018 Apr; 40 (4): 415 - 422.
2. Suma H. Gastroepiploic artery graft in coronary artery bypass grafting. Ann Cardiothorac Surg. 2013 Jul; 2 (4): 493-8.
3. O'Malley J, Bordoni B. Anatomy, Abdomen and Pelvis, Stomach Gastroepiploic Artery. [Updated 2020 Aug 15]. In: Stat Pearls [Internet]. Treasure Island (FL): Stat Pearls Publishing; 2021 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK545306
4. Teyshera ZHV. Khirurhichne likuvannya zakhvoryuvan' velykoho sal'nyka u ditey [Surgical treatment of diseases of the large
omentum in children]. [avtoreferat]. Donets'k: Donets'kyy der. med. 9.
un-t; 2007. 21 s. (Ukrainian).
5. Konoplits'kyy VS, Pohorilyy VV, Ks'onz IV, ta in. Zavorot velykoho cheptsya: klinika, diahnostyka ta likuvannya [Greater omentum volvulus: clinical picture, diagnosis and treatment]. Visnyk problem 10. biolohiyi i medytsyny. 2019; 1(2): 41 - 6. (Ukrainian).
6. Kataoka J, Nitta T, Ota M, et al. Laparoscopic omentectomy in primary torsion of the omentum: report of a case. Surg Case Rep. 11. 2019; 5 (1): 76 - 8.
7. Mozhayev SV, Ochkolyas VN, Roshkovskaya LV, Katayeva GV. Otdalennyye rezul'taty khirurgicheskogo lecheniya ishemicheskikh insul'tov revaskulyariziruyushchimi operatsiyami [Long-term results 12. of surgical treatment of ischemic strokes by revascularizing operations]. Uchenyye zapiski SPbGMU im. I.P. Pavlova. 2012; XIX (1):39 - 43. (Russian). 13.
8. Ovsyanikov AV. Sposob plastiki defekta peredney grudnoy stenki slozhnym transplantatom [The method of plasty of the anterior chest wall defect with a complex graft]. Yestestvennyye nauki. 2007; (3):112 - 14. (Russian).
Реферат
АНАТОМИЯ СОСУДОВ БОЛЬШОГО САЛЬНИКА ЛЮДЕЙ ВТОРОГО ЗРЕЛОГО ВОЗРАСТА В НОРМЕ Федорченко И.Л.
Ключевые слова: форма, артерии, вены, большой сальник человека, морфометрия, зрелый возраст
Методами анатомического препарирования и морфометрии исследована вариабельность топографии артерий и вен большого сальника от 20 трупов людей второго зрелого возраста. Большой сальник кровоснабжается правой и левой желудочно-сальниковой артериями. Эти артерии образуют верхнюю артериальную дугу в 80%, у 15% не соединяются и в 5% анастомозируют через правую и левую латеральные ветви, образуя среднюю артериальную дугу большого сальника. Левая желудоч-но-сальниковая артерия в 10% располагается в толще задней пластинки большого сальника. От правой желудочно-сальниковой артерии отходят: центральная, правая медиальная, промежуточная и латеральная артерии и в 10% левая дополнительная. Правая желудочно-сальниковая артерия и вена длиннее (16,95 ± 5,5 см) у мужчин чем у женщин (15,77 ± 2,9 см). Внешний диаметр этих сосудов у женщин больше (0,24 ± 0,03 см артерий и 0,27 ± 0,03 см вен). Центральная артерия самая длинная и самая широкая из всех сальниковых ветвей. Зона центральной артерии лучше для формирования трансплантата при четырехугольной и треугольной формах большого сальника. Ветви правой желу-дочно-сальниковой артерии питают правую половину большого сальника и доходят до нижнего края свободной его части. Левая половина сальника питается ветвями левой желудочно-сальниковой артерии, а именно, левыми медиальной, промежуточной и латеральной артериями, которые не доходят до нижнего края свободной части сальника. Верхний левый участок сальника в 10% дополнительно кровоснабжался селезеночно-сальниковой артерией. При таком варианте наличии сосудов он может служить источником для получения лоскута. Одна вена сопровождает одноименную артерию. Все вены сальника имеют больший диаметр, чем артерии.
Большие сальники имели в 15% четырехугольную, в 25% треугольную и в 60% неправильную формы с двумя и более лопастями. При однолопастной форме сальника левая и правая половины имеют одинаковое кровоснабжение. При двухлопастной форме в более выгодных условиях по кровоснабжению находится правая половина, что позволяет рекомендовать ее использование в хирургии при трансплантации.
Summary
VASCULAR ANATOMY OF GREATER OMENTUM IN MIDDLE AGE ADULTS Fedorchenko I.L.
Key words: shape, arteries, veins, greater omentum, morphometry, middle age adult.
The variability of artery and vein topography of greater omenta from 20 corpses of middle age adults was investigated by applying the anatomical and morphometric methods. The right and left gastroepiploic arteries supply the greater omentum with blood. In 80% of the cases studied these arteries form the superior arterial arch, in 15% of the cases they are not connected, and in 5% of the cases they form anastomosis through the right and left lateral branches, thus, forming the middle arterial arch of the greater omentum. In 10% of the cases, the left gastroepiploic artery is located in the thick of the posterior plate of the greater omentum. The right gastroepiploic artery branches into central, right medial, intermediate and lateral arteries and in 10% left additional artery. The right gastroepiploic artery and vein are longer in men (16.95 ± 5.5 cm) that in women (15.77 ± 2.9 cm). The outer diameter of these vessels is larger in women: 0.24 ± 0.03 cm of arteries and 0.27 ± 0.03 cm of veins. The central artery is the longest and widest of all omental branches. The area of the central artery is more preferred for flaps in quadrangular and triangular shapes of the greater omentum. The branches of the right gastroepiploic artery supply blood to the right half of the greater omentum and reach the lower edge of its free part. The left half of the greater omentum is supplied by the branches of the left gastroepiploic artery, namely by the left medial, intermediate and lateral arteries, which do not reach the lower edge of the free part of the omentum. In 10% of the cases, the superior left part of the omentum is additionally supplied with blood by the splenic artery. On such case of blood vessels presence, it can serve
Gataullin NG, Gantsev SHKH, Khunafin SN. Diagnostika i lecheniye zabolevaniy bol'shogo sal'nika [Diagnostics and treatment of diseases of the greater omentum]. Ufa: Bashkirskoye knizhnoye izdaniye; 1988. 90 s. (Russian).
Libermann - Meffert D, Uayt X. Bol'shoy sal'nik [Greater omentum]. per. s angl. Shilova BL. Moskva: Meditsina; 1989. 336 s. (Russian).
Nikonenko AS, Gubka AV, Pertsov VI, ta in. Ispol'zovaniye bol'shogo sal'nika v revaskulyarizatsii ishemizirovannykh organov [Use of the greater omentum in revascularization of ischemic organs]. Klinichna khirurgiya. 2000;4:9-11. (Russian). Bol'shakov OP, Semenov GM. Operativnaya khirurgiya i topograficheskaya anatomiya [Operative surgery and topographic anatomy]. Izdatel'stvo. Piter, 2001. 880 s. (Russian). Maksimenkov AN. Khirurgicheskaya anatomiya zhivota [Surgical anatomy of the abdomen]. Leningrad: Kniga;1972. 688 s. (Russian).
as a source for obtaining a flap. One vein accompanies the artery of the same name. All the veins of the omentum have a larger diameter than the arteries. In 15% of the cases greater omentum is quadrangular, in 25% of the cases is triangular and in 60% it is of irregular shape with two or more parts. In the one-part omentum, the left and right parts have the same blood supply. At the two-part structure, the right half is in more favourable condition in terms of the blood supply that enables to recommend its usage in transplantation surgery.
DOI 10.31718/2077-1096.21.2.175 УДК 616.716.4: 616.316:599.323.4
Швайковська О.О., Денисенко С.В., Костенко В.О. ВПЛИВ ВОДОРОЗЧИННО1 ФОРМИ КВЕРЦЕТИНУ НА ПОКАЗНИКИ ОКИСНО-Н1ТРОЗАТИВНОГО СТРЕСУ В ТКАНИНАХ П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУР1В ЗА УМОВ Л1ПОПОЛ1САХАРИД-1НДУКОВАНО1 СИСТЕМНО* ЗАПАЛЬНО1 В1ДПОВ1Д1
Полтавський державний медичний ушверситет
Метою роботи було з'ясування впливу водорозчинно'У форми кверцетину на показники окисно-штрозативного стресу в тканинах пднижньощелепних слинних залоз (СЗ) за умов лпополюахарид-'¡ндуковано'У системно!' запально'У в'дпов'д (СЗВ). Дослiдження проводили на 30 блих щурах-самцях л'ш Встар масою 180-220 г, розподлених на 3 групи: 1-ша - 1нтактн'1 тварини, 2-га - псля системного введення л'топол'юахариду Salmonella typhi, 3-тя - тваринам внутршньоочеревинно вводили водорозчинний комплекс кверцетину з полiвiнiлпiролiдоном (корвтин) у дозi 100 мг/кг (10 мг/кг у пе-рерахунку на кверцетин) раз на 3 доби, починаючи з 30 доби експерименту з застосуванням лпопо-лсахариду S. typhi. ОстаннШ вводили в дозi 0,4 мкг/кг маси протягом 1-го тижня 3 рази, протягом наступних 7-ми тижнв - 1 раз у тиждень. Виявлено, що застосування кверцетину за умов СЗВ об-межуе у тканинах СЗ утворення активних форм оксигену: знижуе нестимульовану продук^ю супероксидного анон-радикала, його iндуковану генера^ю при введены NADPH (мкросомами та NO-синтазою), NADH (мiтохондрiями), л'попол'юахариду S. typhi (NADPH-оксидазою лейкоцитiв). Введення кверцетину на тлi СЗВ знижуе ознаки штрозативного стресу в тканинах СЗ, що пдтвер-джуеться зменшенням у них iндуцибельно'У NO-синтазно'У активност'! (без iстотних зм/'н активност'! орнтиндекарбоксилази та р'тня спряженостi конститутивно!' iзоформи NO-синтази), зниженням концентрацИ високоактивного пероксинiтриту, але без в'рог'дного зрушення вмсту S-штрозот'юл'т.
Ключов1 слова: кверцетин, л1пополюахарид, системна запальна вщповщь, окисно-ытрозативний стрес, слинн залози.
Робота е фрагментом НДР Робота «Роль транскрипцшних факторiв, системи циркадiанного осцилятора та метаболiч-них розладiв в утвореннi та функцiонуваннi патологiчних систем» (№ держреестрацп 0119U103898).
До порушень структури та функцп СЗ призво-дить низка соматичних захворювань, розвиток яких включае як ланку патогенезу системну за-пальну вщповщь (СЗВ). Так, аалоадешти, особливо штерсти^альы, виявляються при хiрургiч-нш патологи рiзноТ локалiзацil, атеросклерозу артерiальнiй ппертензп, хрошчному гастриту холецистит та ш., а також при асоцшованш з вком патологи [1, 2].
Рашше нами показано роль редоксчутливих транскрипцшних факторiв у мехаызмах розвитку окисно-штрозативного стресу в слинних залозах (СЗ) та деструкцп в них сполучноТ тканини [3-5]. Виявлено, що, застосування шпб^ора ядерноТ транслокацп NF-kB амошю тролщиндитюкарба-мату за умов системного введення лтополюа-хариду Salmonella typhi обмежуе у тканинах пщ-нижньощелепних СЗ щурiв утворення активних форм оксигену та штрогену: знижуе швидкють продукцп супероксидного анюн-радикала, змен-шуе активнють NO-синтази та концентрацш пе-роксиштрит-йошв [5].
Введення ефекти шдуктора сигнальноТ сис-
теми Кеар1 / N112 / антиоксидант-респонсивний елемент етгалокатехш-3-галату при вщтворенш СЗВ також виявилось ефективним засобом ко-рекцп окисно-штрозативного стресу в тканинах пщнижньощелепних СЗ щурiв, обмежуе в них деполiмеризацiю колагену, протеоглкашв та глн копротеТфв, що пщтверджуеться зменшенням концентрацп Тхшх складових - втьного оксипро-лшу, глкозамшоглкашв i ^ацетилнейрамшовоТ кислоти [3, 4].
Нещодавно була доведена здатнють кверцетину гальмувати активацш NF-кB шляхом при-гшчення убкв^ин-залежного протеасомного протеолiзу шпб^орного бтка 1кВ [6]. Це створюе передумови для усунення можливост експресп NF-кB-залежних гешв [7]. Бтьше того, кверцетин може захищати вщ шдукованого NF-кB окис-ного та штрозативного стресу завдяки опосеред-кованш N12 iндукцiТ гемоксигенази-1, що супро-воджуеться iнактивацiею NF-кB [8].
Проте закономiрностi позитивноТ дм кверцетину на тканини Сз залишаються з'ясованими недостатньо.
