CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.20.3.222 УДК. 616.382-053
Федорченко I. Л., Степанчук А. П.
ЗОВН1ШНЯ БУДОВА ВЕЛИКОГО ЧЕПЦЯ ЛЮДИНИ У В1КОВОМУ АСПЕКТ
УкраГнська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
На теперiшнiй час великий чепець широко використовуеться хiрургами як джерело трансплантата при реконструктивно-пластичних операцях. Досл'джено велик чепц на трупах людей чолов'чо'У i жночоУ статi у другому зрлому, похилому i старечому вкових перодах при брахоморфному, мезоморфному i долiхоморфному типах статури тла. Застосовувалися соматоскопiчний, морфо-метричний методи i метод анатом'чного препарування. Установлено, що великий чепець мае двi частини: закрплену i вльну. Закрплена частина чепця розташовуеться м'ж великою кривиною шлунка i чепцевою стрiчкою поперечноï ободово'У кишки i мае назву шлунково-ободовокишково'У зв'язки. У другому зртому, похилому i старечому вкових перодах форма i параметри великих чепцов не залежали в'д типу статури тла людей. У цих же вкових перодах у жнок i чоловтв наявн велик чепц чотирикутноï, трикутноУ i неправильно!' форми. Найбльшу площу мають чепц чотирикутно'У форми, меншу трикутноУ i неправильно'/' форми. Чотирикутна форма великого чепця бльш сприятлива для отримання лоскуту з подовженням для трансплантацИ на органи з великим дефектом. У вс'х вкових перодах ступнь розвитку жирово'У тканини у великому чепц людини залежала в'д вираження п'дшкрно-жирово'У клтковини i особливо в людей iз зайвою масою тла. За наявност'! жирово'У тканини видлили наступн форми чепця: 1)великий чепець з в'дсутн'ютю жирово'У тканини, 2) великий чепець iз пом!рно розвиненою жировою тканиною, 3) великий чепець Iз надм 'рно розвиненою жировою тканиною. Велик чепц з в 'дсутн 'ютю жирово'У тканини пластичн'1, на них добре видно судини i Ух розгалуження. Жирова тканина на таких чепцях розташовуеться вздовж судин, а !нш! длянки, де вона в'дсутня, прозорi, як тонке мереживо. У великих чепцях з надмiрно розвиненою жировою тканиною судини не верифiкувалися через численнi жировi часточки, якi суцльним шаром покривали всю поверхню чепця. Великий чепець iз надмiрно розвиненою жировою тканиною стае товстим i втрачае свою пластичнсть. Пац'енту iз зайвою масою тла перед проведенням оментопластики доцльно в передопера^йний перод лапароскопчно обстежити великий чепець щодо його використання при трансплантацИ. Однею Iз причин защемлення кишки можуть бути наявн наскрiзнi отвори на вiльнiй частин великого чепця. Ключов1 слова: великий чепець, довжина, ширина, площа, в1к, статура тта.
Робота е фрагментом плановоï наукоeо-дослiдноï роботи кафедри анатомп людини «Bi^ei аспекти структурноï органiзацiï !мунно( системи, залоз шлункоeо-кишкоeого тракту i сечостатевоТ системи людини в нормi i патологи» (№ державно)' ре-естраци - 0106U004192).
Великий чепець займае перше мюце за час- Використання соматоскошчного методу, в
тотою знаходження в ньому метастазiв при раку першу чергу, дозволило визначити стать, а далi яечниш у жшок [1]. Кр1м того, вш е активним форму, наявнють жирово!' тканини, зрощення i учасником в процес резорбцп пер^ошально!' отворiв на великих чепцях. За допомогою рщини та захищае черевну порожнину, утво- анатомiчного препарування проводилося рюючи обмежувальний вал навколо видтення великого чепця iз черевноТ порожни-внутршньочеревного вогнища пщ час ни. Застосовуючи морфометричний метод, на патолопчних процеав [2, 3, 4]. На тепершнш час чепцях вимiряли параметри Тхньо!' довжини, ши-оментопластика використовуеться в клшщ1 прак- рини, товщини i площк Довжина визначалась по тичними хiрургами при наявност дефек^в на двом найвщдалеышим точкам вертикально!' рiзних органах у людей [5, 6]. Тому поглиблене серединноТ ос втьно!' частини великого чепця, а дослщження морфологи великого чепця не ширина - по крайшм точкам горизонтально!' викликае сумшву. серединноТ оа чепця. Для визначення середньо-
Мета дослщження го арифметичного i середнього шдхилення
параметрiв довжини, ширини i товщини прово-
Д°слщити зовшшню будову великого чепця в дилась статистична обробка отриманих даних за людей зртого, похилого i старечого в^у в нормк програмою Microsoft Excel 2010 року. Площа ве-
Матерiал i методи дослщження ликих чепцв вираховувалася за програмою Auto
D CAD 2010 року сершний номер 356-72378422.
Велик' чепц . на 42 трупах Дослщження проведено з дотриманням основ-
людей чошычо! i Ж1ночо1 без патолот в них бюетичних положень Конвенци Ради европи
черевнш порожниш. . _ про права людини i бюмедицини (вщ 04.04.1997
На осноы оцшки iндексiв (реброво-груднинний р.), Гельсшськот декларацiï Всесв^ньоТ медичноГ
кут, вд^сна ширина плiч, вдносна ширина i дов- асо^аци про етичнi п^и^ципи проведення нау-
жина тулуба) визначався тип статури Tiла (табл.1). кових досл!джень за у^астю людини (1964-2008
П|сля розтину трупа л|н|йкою ыыфюишга тов- рр.), а також наказу МОЗ УкраТни № 690 вщ 23. 09.
щина пщшмрно-жирово! кпггковини на переднiй 2009 р
стшц черевноТ порожнини. р.
Таблиця 1
Розподл досл'джувального матер':алу
Вксш перюди Тип будови тiла Стать Всього
Жiнки Чоловки
Другий зрiлий Брахiоморфний Мезоморфний Долiхоморфний 1 8 1 4 4 2 5 12 3
Похилий Брахiоморфний Мезоморфний Долiхоморфний 8 1 1 6 1 3 14 2 4
Старечий Брахюморфний Мезоморфний Долiхоморфний 1 1 1 1
Разом 21 21 42
Результати та 1х обговорення
Загально вiдомо, що великий чепець - це чо-тири листки нутрощевоТ очеревини. Передн два листки нутрощевоТ очеревини мають назву передньоТ пластинки чепця. Вона починаеться вiд великоТ кривини шлунка i прямуе вниз до чепцевоТ стрiчки ободовоТ кишки зростаючись з нею, а далi загинаеться до заду i пiднiмаеться вгору пщ назвою задньоТ пластинки великого чепця [3, 7, 8]. Установлено, що великий чепець мае двi частини: закртлену i вiльну. Закрiплена частина чепця - це шлунково-ободовокишкова зв'язка, яка розташовуеться мiж великою криви-ною шлунка i чепцевою сечкою поперечноТ ободовоТ кишки [9,10]. Нашi данi щодо форми i зрощення ^еТ зв'язки наступнi. Шлунково-ободовокишкова зв'язка мала чотирикутну (12 випадш iз 32) i серпоподiбну (12 випадш iз 32) форми, а в 8 випадках вона була дугоподiбноТ форми. Чотирикутна форма зв'язки спостер^алася при горизонтальному розташуванн поперечноТ ободовоТ кишки при брахюморфному тип статури тiла, а дугоподiбна i серпоподiбна форми - при пiдковоподiбнiй формi поперечноТ ободовоТ кишки i ТТ косому положеннi при мезоморфному i долiхоморфному типах статури тта. Зрощення шлунково-ободовокишковоТ зв'язки з поперечною ободо-вою кишкою по чепцевш стрiчцi було виявлено в 42 випадках. Зрощення великого чепця через правий край шлунково-ободовокишковоТ зв'язки спостер^али з ободовою кишкою (6 випадмв) в дiлянцi ТТ правого згину, нутрощевою поверхнею правоТ частки печiнки (3 випадки), жовчним мiхуром (3 випадки) i верхньою частиною дванадцятипалоТ кишки (2 випадки). Лiвий край шлунково-ободовокишковоТ зв'язки був зроще-ний в одному випадку з ободовою кишкою в дтянц ТТ лiвого згину, що ствпадае з даними iнших авторiв [11]. Звертаемо увагу на той факт, що зрощення спостер^алися у великих чепцях з наявною великою ктькютю жировоТ тканини. Цi чепц були значно потовщенi i малоеластичнк У другому зрiлому, похилому i старечому вiкових перiодах у чоловiкiв (брахiморфного, мезоморфного i долiхоморфного типах статури) товщина закрiпленоТ частини чепця в нижньому вщд^ коливалася вщ 0,19 см до 1,64 см, тодi як по
нижньому краю втьноТ частини становила 0,16 см - 1,12 см. У жшок другого зртого, похилого i старечого вiкових перiодах при аналопчних типах статури тiла товщина закртленоТ частини чепця коливалася вщ 0,18 см до 2,13 см, а товщина нижнього краю втьноТ частини становила 0,11 - 2,22 см. Середня товщина закртленоТ частини великого чепця в чоловшв дорiвнюе 0,78±0,37 см i у втьнш частинi 0,48±0,24 см, а в жшок вщповщно - 0,71±0,39 см i 0,41±0,29 см . Втьна частина великого чепця розташовуеться позаду передньоТ стшки черевноТ порожнини i попереду поперечноТ ободовоТ кишки та петель тонкоТ кишки. передньою i задньою пластинками великого чепця у дорослих людей у бтьшосп випадш вiдсутня порожнина, що пщтверджуеться нашим дослiдженням i даними iнших авторiв [11, 12, 13]. Вщповщно власних спостережень у великих чеп^в наявнють порожнини виявили в 11,9% (в 5 випадках iз 42), а в 88,1% (в 37 випадках iз 42) вона була вщсутня. У 2 випадках порожнина великого чепця мiж передньою i задньою пластинками займала всю втьну частину, а по 1 випадку в лiвiй, правiй i центральнiй дтянках втьноТ частини чепця. В цих поодиноких випадках в решт дтянок передня i задня пластинки втьноТ частини чепця були зрощен мiж собою. Важливе значення для клшщиспв мае мiсце той факт, що на втьнш частит великого чепця можуть бути наявн отвори. У дослщженш тiльки на одному препарат великого чепця в втьнш його частит (передня i задня пластинки були зрощенО верифкувалися 2 наскрiзнi отвори дiаметром 0,2 i 0,4 см, розташованi по серединнш лiнiТ на вiдстанi 2 см вище нижнього краю чепця. Цей факт пщтверджуеться i шшими авторами [2, 10]. На переднш пластинц великого чепця отворiв, як з'еднують його порожнину (при ТТ наявностi) з черевною порожниною, не спостер^али. Наявнiсть цих отворiв описуе Максименков А.Н. [11]: в одному випадку величина отвору була 3,5х6 см, а в шшому - 4х8 см. При запалены великого чепця через отвори патолопчний процес може розповсюджуватися на органи черевноТ порожнини.
При дослщженш 42 трутв чоловiчоТ i жшочоТ стат встановленi наступнi типи будови статури тта: брахюморфний тип (5 випадш в другому
зртому i 14 випадкiв в похилому вкових перiодах); мезоморфний тип (12 випадкв в другому зртому, 2 випадки в похилому i 1 випадок в старечому вкових перюдах); долiхоморфний тип (3 випадки в другому зртому вковому перюд^ 4 випадки в похилому i 1 випадок у старечому вкових перiодах) (табл. 1).
Аналiз власних дослщжень дозволив видiлити три форми великого чепця людини: чо-тирикутну (рис.1.1), трикутну i неправильну (рис.1.2). Нижнiй край великих чеп^в нерiвний через наявнiсть певноТ клькосп язикоподiбних випинiв iз незначним розмежуванням.
Чотирикутна форма великого чепця виявлена на трупах людей жшочоТ i чоловiчоТ' статi в похилому вковому перiодi в 21,42 % (9 випадкв iз 42), в другому зртому вковому перiодi в 7,14% (3 випадки iз 42) i 2,38% (1 випадок) в старечому вковому перiодi. У похилому вiцi при
В старечому вiцi чотирикутноТ форми великий чепець верифкувався в одному випадку при долiхоморфному типi статури тiла в жшки i мав наступнi параметри: довжина - 18 см, ширина -20 см, площа - 695 см2. Вщповщно загальних даних Шкварковського 1.В. [5] ширина чепця ста-новила вщ 29 до 36 см, у середньому 33,4±1,9 см; довжина штактного чепця вiд 26 до 32 см, у середньому 29,0±1,62 см. ЧотирикутноТ форми велик чепц найкраще покривають органи черевноТ порожнини i захищають Тх вщ пошкод-ження i переохолодження. ^м того в клiнiчнiй практицi чотирикутна форма великого чепця найбтьше використовуеться хiрургами при пла-стичних опера^ях (оментопластика), так як вона дае можливють видiлений широкий лоскiт iз чепця подовжити i закрити дефект великою площею [14].
Трикутна форма великого чепця була наявна на трупах людей жшочоТ i чоловiчоТ стат в похилому вковому перiодi в 7,14% (3 випадки iз 42), в другому зртому вковому перiодi в 11,90% (5 випадкв iз 42). У старечому вковому перiодi трикутноТ форми велик чепц нами не були виявлеш. ТрикутноТ форми великi чепцi зус^чаються рiдко. Вони мають широку основу i вузький нижнiй край, який закiнчуеться кутом. Змiщення вiльного краю значне, що дозволяе чепцевi перемщатися в черевнiй порожнинi при патолопчних процесах. У другому зрiлому вковому перiодi при брахiоморфному типi статури тта великий чепець трикутноТ форми мав
брахюморфному типi статури тта велик чепц цiеТ форми мали ширину вщ 25 см до 35 см, яка переважала Тхню довжину (17,5 - 27 см) i площу, величина якоТ коливалася вiд 716 см до 1720 см2. При долiхоморфному тип статури тiла на-впаки довжина коливалась вщ 25 см до 33 см i переважала ширину (20 - 23 см), а площа ста-новила 720 - 1050 см (табл. 2). При мезоморфному тип статури тта людини в похилому вiцi чотирикутноТ форми велик чепц нами не вияв-лялися. В другому зртому вiцi при брахюморфному тиш статури тта величина параметрiв великих чеп^в була наступною: довжина 10 - 21 см, ширина 24 - 31 см, площа 571 - 911 см2. В другому зртому вiцi при мезоморфному i долiхоморфному типах статури тта людини чотирикутноТ форми велик чепц нами не спостер^алися.
Таблиця 2 Параметри великого чепця
довжину 12 см, ширину 26,5 см. У людей з ме-зоморфним i долiхоморфним типах статури тта трикутноТ форми чепц мали довжину, яка варше вщ 20 см до 41 см, а ширина коливалася вщ 20 см до 28 см. Автор Гусейнов Т.Г. та ш. [15] вказуе на те, що у людей зртого вку великий чепець мае довжину 15 - 17см i ширину - 18 -29 см. Площа чеп^в трикутноТ форми менша вщ полощи чеп^в чотирикутноТ форми i коливаеться вщ 508см2 до 1489 см2(таб.2).
В похилому вiцi трикутноТ форми велик чепц були виявлеш на трупах людей жшочоТ i чоловн чоТ статi при мезоморфному i долiхоморфному типах статури тта з наступними параметрами: довжина 25 - 37 см, ширина 22,5 - 29,4 см, площа 706 - 1333 см2. Середня величина параметрiв великих чеп^в представлена в таблиц 2.
Неправильна форма великого чепця була наявна на трупах жшочоТ' i чоловiчоТ стат у 50% (21 випадок iз 42): 8 випадкв в похилому вковому перюд^ 12 випадкiв у другому зртому вковому перiодi i 1 випадок в старечому вщк Вщповщно власних дослщжень, наявш великi чепц неправильноТ форми мiстили одну, дв^ три i бiльше лопатей, що мають трикутну форму i розмежування мiж собою. В похилому вiцi довжина чепцiв неправильноТ форми коливалася вщ 14 см до 30 см, а ширина вщ 28 см (найменша) до 52 см (найбтьша). Величина ТхньоТ площi була в межах 606 см2 - 1588 см2.
Жшки Чоловiки
Параметри II зртий вш (п=10) Похилий вiк (п=10) II зрiлий вiк (п=10) Похилий вiк (п=10)
Довжина (см) 21,65±2,08 24,73±3,296 19,975±8,375 22,86±4,312
Ширина (см) 26,08±2,58 30,94±1,26 25,29±3,032 29,55±6,96
Площа (см2) 841,532±102,562 1380,035±136,234 847,796±274,0252 930,225±242,594
Рис. 1.1. Вигляд прист1нковоГ поверхн1 великого чепця людини. Вологий нефксований препарат. А - чотирикутна форма чепця iз надм1рним вираженням жировоТ тканини; Б - чотирикутна форма чепця з вiдсутнiстю жировоТ тканини. 1 - велика кривина шлунка; 2 - поперечна ободова кишка; 3 - судини великого чепця.
У другому зртому вковому пер^ при мезоморфному тип статури тта великий чепець неправильно!' форми мав наступи величини паpамeтpiв: довжина 11 - 23 см, ширина 18 -29,6 см, площа 495 - 930 см2. У старечому вковому пер^ виявили великий чепець неправильно!' форми з трьома лопастями при мезоморфному тиш статури тта на трут чоловiчоï стаН який мав довжину 23 см, ширина становила 24 см, а площа доpiвнювала 1021,7 см2. Автор Халкова Л.В. [1], що дослщила велик чепц у 40 жшок (вк, тип статури тта i форма чеп^в не вказаш), наводить наступи дат вщносно середшх величин !х паpамeтpiв: довжина 22,4±2,6 см (найменша 14см, найбтьша 33 см), ширина 37,8±3,7 см (найменша 20см, найбтьша 42 см), площа 831,4±23,9 см2 (найменша 658 см, найбтьша 928 см2). За даними Кулачека Ф.Г. [16] площа чеп^в чотирикутно! форми варше вщ 350 до 750 см2, трикутно! форми коливаеться вщ 240 до 600 см2, а неправильно! - 380 -720 см2. Автор не встано-вив шяко! залежност мiж величиною чепця i pозмipом тулуба людини. Таку ж думку висловлюе Гатаулш М.Г. та ш.[9] i додае, що форма чепця теж не залежить вщ антропомет-ричних даних людини.
Як свщчать отримаш нами даы, часпше (21 випадок iз 42) зус^чалися вeликi чeпцi неправильно! форми, менше (13 випадкiв iз 42) чeпцi чотирикутно! форми i зовам рщко (8 випaдкiв iз 42) трикутно! форми. Рiзна форма великих чеп^в зумовлена конституцiйними особливостями будови тта людини. В оаб астешчного типу довжина чепця переважала йо-го ширину, в оаб пперстешчно! будови - ширина чепця бтьша за його довжину [5]. В практичнш
xiрург^ трикутна i неправильна форми великого чепця представляють найменший штерес, так як при подовженн трансплантата можна отримати ттьки вузький лоскiт [6]. Водночас Макурина О.М. [2] наводить дещо ^i дан вiдносно пapaмeтpiв великого чепця людини (без ураху-вання статури тта): в дорослих у piзниx вкових групах довжина великого чепця piзнa i стати-стично нeдостовipнa i становить 28± 7 см - в другому зртому вщ^ 25± 6 см в похилому i старечому вщк У дорослих людей площа великого чепця значно варше: вщ 268 до 980 см2 у чоловшв i вщ 220 до 840 см2 у жшок. Широкий i довгий великий чепець з площею 726± 32 см2 спостер^ався у 64,2% жшок зртого, похилого i старечого вiку, тодi як у чоловтв у цих же вкових групах чепець площею 726± 32 см вияв-лявся в 29,4%.
У л^ературних даних е факти, як вказують на те, що протягом всього життя у великому чепц змшюеться кiлькiсть жирово! тканини. До 15 pокiв вщкладання жирово! тканини вiдбувaеться, в основному, вздовж судин. До 16 - 17 рокв життя людини великий чепець повнютю формуеться i набувае форму i pозмipи чепця доросло! людини. У вiцi старше 50 рош в чепц - часточковий розподт жирово! тканини [16]. Автор Макурша О.М. [2] спостepiгaлa у дорослих людей зовам знежирен велик чeпцi в 5,6% у жшок i в 7,6% у чоловтв; з незначною кiлькiстю жирово! тканини - в 12,4% у жшок i в 15,5% у чоловшв; piвномipно заповнений жировою тканиною великий чепець був виявлений у жшок в 82% i в 77,9% у чоловшв. Ми пщтримуемо дан i думки вищеназваних aвтоpiв, що з вком зовшшнш вигляд великого чепця через наявнють жирово! тканини змшюеться.
Рис. 1.2. Вигляд при^нковоГ поверхнi великого чепця людини. Вологий нефксований препарат. А - неправильноТ форми чепець з двома лопастями iз надмiрним вираженням жировоТ тканини; Б - трикутноТ форми чепець iз помiрно вираженою жировою тканиною.1 - велика кривина шлунка;
2 - поперечна ободова кишка.
Особливо виразно це вiзуалiзуeться в людей iз зайвою масою тта. Ми видтили наступн форми великого чепця в залежност вщ наявност вираження жирово! тканини: 1) велик чепц з вщсутнютю жирово! тканини - жирова тканина була наявна ттьки вздовж крупних су-дин (в 11 випадках iз 42), а в шших частинах чепець був прозорим, як тонке мереживо (рис.1.1); 2) велик чепц з помiрно розвиненою жировою тканиною - жирова тканина рiвномiрно у виглядi маленьких часточок покривае весь чепець (в 13 випадках iз 42); 3) велик чепц з надмiрно розвиненою жировою тканиною - наявнють числен-них великих часточок жирово! тканини, як суцтьним шаром покривають всю поверхню великого чепця (в 18 випадках iз 42), судини не верифкуються (рис.1.2). В другому зрiлому вiцi спостер^алися великi чепцi, якi були яскраво жовто забарвленими, а в похилому i старечому вкових перiодах !х забарвлення мало матовий вiдтiнок i «зморщений» вигляд. Великi чепцi з надмiрно розвиненою жировою тканиною по-товщуються i стають малорухомими. Це мае важливе значення при оперативних втручаннях, як на самому великому чепц^ так i при трансплантаци його частини, що пiдтверджуеться даними шших авторiв [6,14].
На нашу думку, дискусшним i не до кнця вирiшеним е питання стосовно будови жирово! тканин великого чепця людини. Взагалi жирова тканина е складним гормонально активним органом, який в^фграе важливу роль в регуляци енергетичного балансу i гомеостазу оргашзму в цiлому. Жирова тканина е основним джерелом енерги i виконуе ендокринну функцiю, видiляе речовини, якi впливають на чутливiсть тканин до шсулшу [7,17]. Жирова тканина великого чепця складаеться з бтих адипоци^в [17,18]. Речовини, як утворюються бiлими адипоцитами нази-ваються адипокнами. На теперiшнiй час вщомо бiля 50 (лептин, фактор некроза пухлин-а, рези-
мають саме: процес
стин, вюфатин та iH.). Адипокни pi3HOMaHiTHi бiологiчнi ефекти, а метаболiзм лiпiдiв, гомеостаз глюкози, запалення, згортання кров^ iмунiтет, ангiогенез, утворення кстково! тканини, пухлинний рiст, ожирiння i захворювання, якi його супроводжують [7, 19). Мтща К.М. та ш. [20] надають данi, що у людей iз зайвою масою тта i метаболiчним синдромом збтьшення жирово! тканини великого чепця спостер^аеться за рахунок збiльшення розмiрiв адипоцтчв i кiлькостi сполучно! тканини.
Висновки
1. У другому зртому, похилому i старечому вiкових перiодах форма i величина великих чепцiв не залежали вщ типу статури тта людей. У цих же вкових перюдах у ж1нок i чоловшв наявнi чотирикутно! (31%), трикутно! (19%) i неправильно! (50%) форми велик чепцк Найбiльшу площу 1057,2 ±330,76см2 мають чепцi чотирикутно! форми, меншу 1017,3±299,68см2 трикутно! i неправильно! форми 940,47±234,70 см2. Чотирикутна форма великого чепця бтьш сприятлива для отримання лоскоту з подовженням для трансплантаци на органи з великим дефектом.
2. У вах вкових перюдах ступшь розвитку жирово! тканини у великому чепц людини залежала вщ вираження пщшкрно жирово! клiтковини i особливо у людей iз зайвою масою тта. Великий чепець iз надмiрно розвиненою жировою тканиною стае товстим i втрачае свою пластичнють. Тому, у патента iз зайвою масою тта перед проведенням оментопластики доцiльно в передоперацшний перiод лапароскопiчно обстежити великий чепець щодо його використання при трансплантаци.
3. Наявнють наскрiзних отворiв на втьнш частинi великого чепця може бути причиною за-щемлення кишки.
Перспективи подальшого дослiдження
Дослiдити в вковому аспект судини i внyтрiшню будову жировоТ тканини великого чепця людини в нормк
Лтература
1. Khalikova LV. Bol'shoy sal'nik u bol'nykh rakom yaichnikov. [Greater omentum in patients with ovarian cancer]. Creative surgery and oncology. 2013; 4 (5): 80 - 3. (Russian)
2. Makurina ON. Sosudistyye konstruktsii i immunnyye struktury bol'shogo sal'nika cheloveka. [Vascular structures and immune structures of the human greater omentum] Vestnik SamGU. SamSU Bulletin. 2001; 22 (4): 199 - 208. (Russian)
3. Wilkosz S, Ireland G, Khwaja N, Walker M, Butt R, Miller A. et al. A comparative study of the structure of human and murine greater omentum. Anat Embryol (Berl). 2005 Feb; 209 (3): 251 - 61.
4. Rangel-Moreno J, Moyron Qiroz JE,Cfrrzgher DM, Kusser K, Hartson L, Randall TD. Omental milki spots develop in the absence of lymphoid tissue-inducer cells and support B and T cell responses to peritoneal antigens. Immunity. 2009 May;30 ( 5):731 - 43.
5. Shkvarkovskiy IV. Topografo-anatomicheskaya podgotovka omentopankreatoplastiki.[Topographic anatomical priming of omentopancreatoplasty.] Klinichna surgery 2004;(6):43 - 5. (Russian)
6. Ovsyannikov AV. Obosnovaniye novykh tekhnologiy rekonstruktivno - vosstanovitel'noy mammoplastiki [avtoreferat]. [Substantiation of new technologies of reconstructive - restorative mammoplasty] [author's abstract]. Volgograd: Rostov. gos. med. un-t; 2009. 38 s. (Russian)
7. Shevlyuk NN, Khalikova LV, Khalikov AA. Morfofunktsional'naya kharakteristika bol'shogo sal'nika.Zhurnal anatomii i gistologii. [Morphofunctional characteristics of the greater omentum]. Journal of Anatomy and Histology. 2020; 9 (2): 90 - 9. (Russian)
8. Feodosiadi LA. Morfologicheskaya ob"yektivizatsiya pokazaniy k sanatsionnym relaparotomiyam v kompleksnom lechenii razlitogo gnoynogo peritonita [avtoreferat]. [Morphological objectification of indications for sanation relaparotomy in the complex treatment of diffuse purulent peritonitis]. Moscow. state medicostomat. un-t; 2004; 129 s. (Russian)
9. Gataulin NG, Gantsev SH, Khunafin SN. Diagnostika i lecheniye zabolevaniy bol'shogo sal'nika. [Diagnostics and treatment of diseases of the greater omentum]. Ufa: Bashkir book edition; 1988.96 s. (Russian)
10. Nekrutov AV, Karaseva OV, Rashal' LM. Bol'shoy sal'nik: morfofunktsional'nyye osobennosti i klinicheskoye znacheniye v
Ре
ВНЕШНЕЕ СТРОЕНИЕ БОЛЬШОГО САЛЬНИКА ЧЕЛОВЕКА В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ. Федорченко И. Л., Степанчук А. П.
Ключевые слова: большой сальник, длина, ширина, площадь, возраст, строение тела.
В настоящее время большой сальник широко используется хирургами в качестве источника трансплантата при реконструктивно-пластических операциях. Исследованы большие сальники на трупах людей мужского и женского пола во втором зрелом, пожилом и старческом возрастных периодах при брахиморфном, мезоморфном и долихоморфном типах телосложения. Применялись соматоскопиче-ский, морфометрический методы и метод анатомического препарирования. Установлено, что большой сальник состоит из двух частей: закрепленной и свободной. Закрепленная часть сальника располагается между большой кривизной желудка и сальниковой лентой поперечной ободочной кишки и называется желудочно-ободочнокишечной связкой. Во втором зрелом, пожилом и старческом возрастных периодах форма и величина большого сальника не зависели от типа телосложения тела людей. В этих же возрастных периодах у женщин и мужчин имеются четырехугольной, треугольной и неправильной формы большие сальники. Наибольшую площадь имеют большие сальники четырехугольной формы, меньшую треугольной и неправильной формы. Четырехугольная форма большого сальника более благоприятна для получения лоскута с удлинением для трансплантации на органы с большим дефектом. Во всех возрастных периодах степень развития жировой ткани в большом сальнике человека зависела от степени выраженности подкожно-жировой клетчатки и особенно у людей с лишним весом. Из-за наличии жировой ткани выделили следующие формы сальника: 1) большой сальник с отсутствием жировой ткани, 2) большой сальник с умеренно развитой жировой тканью, 3) большой сальник с чрезмерно развитой жировой тканью. Большие сальники с отсутствием жировой ткани пластические, на них хорошо видны сосуды и их разветвления. Жировая ткань на таких сальниках располагается вдоль сосудов, а другие участки, где она отсутствует прозрачные, как тонкое кружево. В больших сальниках с чрезмерно развитой жировой тканью сосуды не визуализировались из-за многочисленных жировых долек, которые сплошным слоем покрывают всю поверхность сальника. Большой сальник с чрезмерно развитой жировой тканью становится толстым и теряет свою пластичность. Пациенту с лишним весом перед проведением оментопластики целесообразно в предоперационный пеТом 20, Випуск 3 (71) 227
pediatrii. [Greater omentum: morphological and functional features and clinical significance in pediatrics]. Questions of modern pediatrics. 2007; 6 (6): 58 - 63. (Russian)
11. 11 Maksimenkov AN. Khirurgicheskaya anatomiya zhivota. [Surgical anatomy of the abdomen]. book. Leningrad. Book; 1972.688 s. (Russian)
12. Libermann - Meffert D, Uayt KH. Bol'shoy sal'nik. [Greater omentum]. Moscow: Medicine, 1989.336 p. (Russian)
13. Stepanchuk AP. Osobennosti pochek i organov travyanoy sistemy i cheloveka, khozyaystvennoye razvitiye i vadi[Peculiarities of the buds and organs of the herbal system and people, economic development and wadi]. Poltava: FOP Gontar O. V; 2017.125s. (Ukrainian).
14. Nikonenko AS, Gubka AV, Pertsov VI, Osaulenko VV, Yermalayev YEV. Ispol'zovaniye bol'shogo sal'nika v revaskulyarizatsii ishemizirovannykh organov.[ The use of a greater omentum in revascularization of ischemic organs]. Klinichna surgery. 2000; 4: 9-11. (Russian)
15. Guseynov. TG, Guseynova ST, Suleymanova RG, Atayeva D A, Khalilov MA. Osobennosti anatomii bol'shogo sal'nika.Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy.[ Features of the anatomy of the greater omentum].Bulletin of new medical technologies. Electronic journal 2018; No. 6. URL: https://cyberleninka.ru /article/v/ osobennosti-anatomii-bolshogo-salnika (Russian)
16. Kulachek FG. Kliniko-morfologicheskoye obosnovaniye primeneniya bol'shogo sal'nika cheloveka v khirurgii [Clinical and morphological rationale for the use of the greater omentum of a person in surgery [avtoreferat]]. Kiev. honey. in-t; 1971. (Ukrainian).
17. Solntseva AV.Endokrinnyye effekty zhirovoy tkani.[Endocrine effects of adipose tissue. Medical news. 2009; 3: 7-11 .]2009; 3: 711. (Russian)
18. Stepanchuk AP. Morfologiya zhirovoy tkani cheloveka.[ Morphology of human adipose tissue]. Actual problems of modern medicine. Bulletin of the Ukrainian Medical Stomatological Academy. 2020; 20 (2 (70)): 171-5. (Ukrainian).
19. Kosygina AV. Adipotsitokiny v nauchnoy i klinicheskoy praktike. [Adipocytokines in scientific and clinical practice]. Obesity and metabolism. 2011; 1: 32-9. (Russian)
20. Militsa KM, Sorokina IV, Miroshnichenko MS, Pliten' ON. Morfologicheskiye osobennosti zhirovoy tkani sal'nika i podkozhnoy zhirovoy kletchatki u lits s izbytochnoy massoy tela i metabolicheskim sindromom. [Morphological features of the adipose tissue of the omentum and subcutaneous fat in persons with overweight and metabolic syndrome. Morphology. 2015; 9 (3): 48-53. (Russian)
ферат
риод лапароскопически обследовать большой сальник по выяснению целесообразности его использования при трансплантации. Одной из причин ущемления кишки может быть наличие сквозных отверстий на свободной части большого сальника.
Summery
AGE-RELATED EXTERNAL STRUCTURE OF HUMAN GREATER OMENTUM Fedorchenko I.L., Stepanchuk A.P.
Key words: greater omentum, length, width, area, age, body type.
Currently, the greater omentum is widely used in surgery as a source of grafts in reconstructive plastic surgery. Postmortem studies of the greater omentum taken from male and female died individuals of the second mature, elderly and senile age with brachiomorphic, mesomorphic and dolichomorphic body types were carried out. The methodology included aomatoscopic, morphometric methods and the methods of anatomical preparation. It has been established that the greater omentum consists of two parts: secured and unsecured. The secured part of the greater omentum is located between the great curvature of the stomach and the omental band of the transverse colon and is called the gastrocolic ligament. In the second mature, elderly and senile age, the shape and size of the greater omenta are not dependent on the human body type. At the same age periods, the greater omenta of the quadrangular, triangular and irregular shapes are found in women and men. Quadrangular greater omenta occupy the largest area; while the area occupied by the greater omenta of triangular and irregular shape is less. The quadrangular shape of the greater omen-tum is more favourable for obtaining the graft for transplantation to organs with a large defect. At all ages, the intensity of the development of the adipose tissue in the greater omentum depends on the prominence of subcutaneous adipose tissue, especially in overweight individuals. In the presence of adipose tissue, the following types of the greater omentum have been identified: 1) the greater omentum without adipose tissue; 2) the greater omentum with moderately developed adipose tissue; 3) the greater omentum with excessively developed adipose tissue. The greater omenta without adipose tissue are plastic with clearly visible vessels and their branching. The adipose tissue is located along the vessels, and the areas without adipose tissue are transparent, resembling a thin lace. In greater omenta with excessively developed adipose tissue, the vessels were not verified due to the numerous fat particles that cover the entire surface of the omentum in a continuous layer. The greater omentum with excessively developed adipose tissue becomes thick and loses its flexibility. Before omentoplasty, laparoscopic examination of the greater omentum of overweight patient is advisable in the preoperative period. One of the causes of bowel entrapment there are through holes in the unsecured part of the greater omentum.
