CC BY
9материалы / А.Н. Кузьмин, В.В. Невский, Е.М. Данилин [и др.]. - Дюссельдорф: LAMBERT Academic Publishing, 2017. - 108 с. - (Серия «Научное обеспечение реализация Концепции развития уголовно-исполнительной системы Российской Федерации»).
8. Результаты мониторинга первого этапа внедрения системы «социальных лифтов» в исправительных учреждениях ФСИН России [Текст]: аналитический материал / А.Н. Кузьмин, П.Н. Каз-беров, Г.А. Бурмакин / - Дюссельдорф: LAMBERT Academic Publishing, 2017. - 59 с. - (Серия «Научное обеспечение реализации Концепции развития уголовно-исполнительной системы Российской Федерации»).
9. Результаты первого этапа эксперимента по преобразованию воспитательных колоний в воспитательные центры [Текст]: сборник материалов / А.Н. Кузьмин, Е.М. Данилин, Н.В. Давыдова [и др.]. / - Дюссельдорф: LAMBERT Academic Publishing, 2017. - 169 с. - (Серия «Научное обеспечение реализации Концепции развития уголовно-исполнительной системы Российской Федерации»).
10. Указ Президента Российской Федерации от 1 июня 2012 № 761 «О национальной стратегии действий в интересах детей на 2012-2017 годы» // СПС КонсультантПлюс.
11. Указ Президента Российской Федерации от 12 мая 2009 № 537 «О стратегии национальной безопасности Российской Федерации до 2020 года».
12. Указ Президента Российской Федерации от 9 июня 2010 № 690 «Об утверждении стратегии государственной антинаркотической политики Российской Федерации до 2020 года».
13. Федеральный Закон от 24 июня 1999 № 120-ФЗ «Об основах системы профилактики безнадзорности и правонарушений несовершеннолетних».
14. Характеристика несовершеннолетних осуждённых, отбывающих наказание в воспитательных колониях / А.Н. Кузьмин, Е.М. Данилин, Д.Е. Дикопольцев, Н.В. Давыдова. // Вестник Владимирского юридического института ФСИН России. - 2012. - № 3. - С. 16 - 20.
15. Характеристики несовершеннолетних осуждённых: Аналитический материал / Е.М. Данилин, Н.В. Давыдова, Д.Е. Дикопольцев, А.Н. Кузьмин // Основные результаты научных исследований за 2013 год : Аннотированный информационный бюллетень / ФКУ НИИ ФСИН России. - М., 2014. Вып. 11.- С. 11.
АНАЛ1З ПРОБЛЕМ ВНУТР1ШНЬО ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б В УКРА1Н1: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
Наливайко Л.Р.
проректор Днтропетровського державного yuieepcumemy внyтрiшнiх справ доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист Укра'ши, arndeMiK АкадемП наук вищо'1 освiти Украти
Романов М.Ю. студент 5 курсу, заочного факультету №1 Нащонального юридичного утверситету iмeнi Ярослава Мудрого член ВсеукрашськоЧ громадсько'1 оргашзаци «Асоцiaцiя Укратських правниюв»
ANALYSIS OF PROBLEMS OF INTERNAL TRANSFERS IN UKRAINE: PRACTICAL ASPECTS
Nalyvaiko L.
Vice-rector of Dnipropetrovsk state university of internal Affairs Doctor of Law, Professor, Honored Lawyer of Ukraine, academician of the Academy of sciences of higher education of Ukraine
Romanov M.
5th year student, correspondence faculty № 1 Yaroslav Mudryi national law university member of All-Ukrainian public organization «Association of Ukrainian Lawyers»
АНОТАЦ1Я
У статп проаналiзовано проблеми правового статусу внутршньо перемщених оаб в Укрш'ш, в контекст забезпечення основних елеменпв 1х правового статусу. Здшснено соцюлопчне дослвдження вщпо-вщних потреб, вказаних оаб та розроблено практичш рекомендацп та пропозици до дшчо! доктрини, що врегульовуе визначену авторами проблему.
ABSTRACT
The article analyzes the problems of the legal status of internally displaced persons in Ukraine in the context of providing the basic elements of their legal status. A sociological study of the relevant needs, identified individuals, and developed practical recommendations and proposals for an active doctrine that regulates the problem identified by the authors.
Ключовi слова: права та свободи, внутршньо перемщеш особи, правовий статус внутршньо перемщених оаб, соцюлопчне дослщження.
Keywords: rights and freedoms, internally displaced persons, legal status of internally displaced persons, sociological research.
Актуальшсть теми. Сучасна Украша - член свггово! сшльноти, в якш ва цившзоваш краши е демократичними, що в першу чергу вiдображае рь вень забезпеченосп прав i свобод людини i грома-дянина в кожнш з них.
Сьогоднi, в нашш державi iснуе ряд проблем через яю, и демократичнiсть може бути поставлена шд сумнiв, в свою чергу вони потребують термшо-вого виршення, а одним зi шляхiв, на нашу думку, е прийняття нормативно-правових актiв, що !х вре-гулюють, а оскiльки жоден такий акт не може бути прийнято без вiдповiдного рiвня дослiдженостi та юнуючого наукового пiдrрунтя - щ питання е тiсно взаемопов'язаними та надзвичайно актуальними.
Декiлька рокiв тому, в нашш крш'ш розпоча-лись процеси масового внутрiшнього перемiщення оаб, що спровоковaнi, перш за все, збройною агре-сiею Росiйськоi Федерацп. Даний факт створив в правовому полi невизнaченiсть та показав, що зако-нодавство в сферi забезпечення прав та свобод вну-тршньо перемiщених осiб в Украш ввдсутне вза-гaлi та потребуе розробки.
Саме тому, обрана авторами тематика е над-звичайно актуальною, оскiльки вiд визначення ос-новних проблем внутрiшньо перемщених осiб в Укра'ш, ступеня 1'х вирiшеностi та окреслення юри-дичного змiсту i характеристики вказаного статусу, залежить рiвень демокрaтичностi, що в свою чергу, е перепусткою для Украши у цивiлiзовaний свiт.
Стан розробленост заявлено'1 тематики. Проблеми внутршньо перемiщених осiб, неодноразово ставали об'ектом наукових розввдок, як вгт-чизняних, так i зaрубiжних правниюв, серед яких: М. Байматуров, I. Гожш, Я. Грабова, I. Козинець, О. Кхасрв^ М. Малиха, А. Монаенко, Ю. Мартинюк, Б. Шроцький, М. Сiрaнт, Н. Тищенко, Л. Шестак, а також багато шших.
Метою стaтгi е визначення основних проблем внутршньо перемiщених осiб в Укрш'ш та з'ясу-вання сутносл iх конституцiйно-правового статусу. На пiдстaвi чинних нормативно-правових aктiв на-цюнального та мiжнaродного рiвня, поглядiв нау-ковцiв i прaктикiв, а також, керуючись результатами авторського соцюлопчного опитування аргу-ментувати висновки щодо шляхiв вирiшення нагальних проблем оаб, що мають вказаний вище статус в нашш державг
Поставлена мета, зумовила необхвдшсть розв'язання ряду дослщницьких завдань, серед яких, зокрема: проaнaлiзувaти проблеми правового статусу внутрiшньо перемщених оаб в Укра!ш, окреслити його значения для нашо! держави, а також на пiдстaвi встановленого, враховуючи також i
результати авторського соцюлопчного досль дження, узагальнити !х та розробити рекомеидaцii щодо можливого вдосконалення вiдповiдного статусу.
Об'ектом даного дослiджения виступають су-спiльнi ввдносини в сферi забезпечення прав i свобод внутрiшньо перемiщених оаб в Укршт.
Предметом дослiджения е проблеми внутрш-ньо перемiщених оаб як основна перепона утвер-дження конституцiйно-правового статусу внутрiш-ньо перемщених оаб в Украшг
Виклад основного матерiалу дослiдження. У контекстi розв'язання поставленого питання, нале-жить акцентувати увагу на визнaченнi поняття «внутршньо перемiщенa особая». Велика кiлькiсть наукових джерел та нормативних визначень у да-ному полi спричиняе гостру наукову дискусiю, але профiльним (основним) у даному питaннi, е норма-тивно-правовий акт, що регламентуе статус вище-вказаних осiб. Закон Укра!ни «Про забезпечення прав i свобод внутршньо перемiщених осiб» було прийнято Верховною Радою Украши 20 жовтня 2014 року. Саме в цьому документ^ у стaттi 1 трак-туеться поняття внутршньо перемiщеноi особи, яка е громадянином Укра1'ни, особою без громадянства або iноземцем, що легально проживають на терито-рii Украши, яш були змушенi залишити сво1' буди-нки або мiсця звичайного проживання, зокрема, в результaтi/aбо для того, щоб уникнути нaслiдкiв збройного конфлжту, окупaцii повсюдних проявiв насильства, порушень прав людини, стихiйних або антропогенних лих, i якi не перетинали мiжнaродно визнаний кордон Украши [1] .
1з вказаного нормативно-правового акту, стае зрозумшо, що статус внутршньо перемiщеноi особи, е спещальним статусом, отримати який на-даеться можливють лише за певних умов, та який ^з моменту його отримання) забезпечуе осiб, що його отримали додатковими правами, обов'язками та гаранпями.
Належить аргументувати, що сутнють консти-туцiйно-прaвового статусу внутрiшньо перемще-но1' особи, як одного зi спецiaльних стaтусiв, узага-льнюючи ва його елементи, полягае у тому, що останнш мае на меп всiляко забезпечити нaйбiльш вразливу верству населення, вiдповiдними правами та свободами, яю через об'ективнi обставини мо-жуть бути порушенi, якщо держава вчасно не втру-титься. Розкрити сутнють вказаного статусу - озна-чае виокремити те, що обумовлюе його об'ективну необхiднiсть i осмислити, що краша та суспiльство
зазнае значних втрат, якщо буде юнувати i намага-тись розвиватися без внесення до законодавства продуктивних змiн.
Одшею iз змiстовних частин даного статусу, е те, що з його набуттям особа отримуе комплекс прав та свобод, як е вкрай необхвдними для вижи-вання в умовах, що складаються в кожноГ конкретно! особи чи групи осiб, безпосередньо перед його отриманням.
Будь-яка держава в процеа свого розвитку, удосконалювалась та И потреби час ввд часу змшю-вались, як змiнювались потреби i И громадян, а вони, в свою чергу, можуть з'являтись не лише через с^мкий розвиток суспiльства, а й через трап-чнi ситуацп, однiею з яких е збройна агре^ на сходi УкраГни, що спричинила правову неточнiсть, та необхвдшсть створення нового конституцшно-правового статусу, який вiдповiдав би потребам оаб, що вимушенi були залишити своГ домiвки.
Вказаний вище статус, на нашу думку, може виступати системою прав, свобод та обов'язшв, а також Гх гарантiй i принципiв, що покликаш визна-чити правове та фактичне становище внутрiшньо перемiщених осiб, з метою зрiвняння Гх у правах iз iншими громадянами.
З шшого боку - сутнiсть може також розкрива-тись i в елементах самого конституцшно-правового статусу, яких на сьогодшшнш день нараховуеться досить велика шлькють, а саме: безпосередньо по-няття, що вже розкрито авторами вище; права, сво-боди i обов'язки внутрiшньо перемiщених осiб; таранти дотримання прав, свобод та обов'язшв; окрiм цього до елеменпв ввдноситься система специфiч-них принцитв вказаного конституцiйно-правового статусу.
Уточнюючи вказаш складовi, належить зазна-чити, що, як правило правами е загальнообов'яз-ков^ формально-визначенi правила поведiнки, встановлеш або санкцiонованi державою як регулятор сустльних вiдносин [2], як в даному випадку, визначенi Конститущею УкраГни та профiльним нормативно-правовим актом - Законом Укра!ни «Про забезпечення прав i свобод внутрiшньо пере-мiщених осiб». Серед прав внутршньо перемще-них осiб, притаманних лише данш категори е так1: право на взяття на облiк внутршньо перемщеноГ особи; право на забезпечення техшчними та ш-шими засобами реабштаци; право на продовження здобуття певного освiтнього рiвня за рахунок кош-тiв державного бюджету; право на еднють родини; право на можливють безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати комунальних послуг) протягом 6 мiсяцiв пiсля взяття на облщ право на сприяння у поверненш !х рухомого майна; право на сприяння у поверненнi на попередне мюце проживання, а також iншi [1].
Загалом, вс вказанi та наданi Законом УкраГни права, утворюють пiдгрунтя для юнування специфь чного конституцiйно-правового статусу, а разом iз тим обумовлюють утворення нових, притаманних йому принципiв, що, зокрема, визначеш у Керiвних принципах з питань про перемщення оаб у сере-динi краГни [3], до яких вщносять: принцип рiвностi
прав внутршньо перемiщених осiб та шших громадян, принцип в№ного пересування та свободи ви-бору мюця проживання; принцип вiльного пошуку безпечних умов життя в шшш частинi краГни або за Г! межами; принцип гуманностi, недискримшацш-ностi та виключно цiльового використання гумань тарноГ допомоги, а також шшг
А окрiм вище вказаного, у ст. 2 Закону УкраГни «Про забезпечення прав i свобод внутршньо пере-мiщених осiб» визначенi гаранти Гх дотримання, щодо запобiгання виникненню умов вимушеного внутрiшнього перемiщення оаб, захисту дотримання прав i свобод таких осiб, створення умов для Гх добровшьного повернення до покинутого мюця проживання або штеграцп за новим мiсцем прожи-вання.
Належить акцентувати увагу на проведеному протягом листопада 2017 року авторському соцю-логiчному дослiдженнi «Рiвень обiзнаностi щодо проблем правового статусу внутршньо перемще-них осiб в УкраГнi», яке мютить 10 питань щодо обь знаностi студентсько! молодi в проблемах внутрш-ньо перемiщених осiб.
В ходi проведеного дослiдження було опитано близько 500 осiб (студентiв, викладачiв та спiвробi-тник1в) таких вищих навчальних закладiв, як: КиГв-ський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шев-ченка, Нацiональний унiверситет «Киево-Могилян-ська академiя», Нацiональна академiя в^трiшнiх справ, Нацюнальний юридичний унiверситет iменi Ярослава Мудрого, Дншропетровський державний унiверситет внутршшх справ, Львiвський нацiона-льний ушверситет iменi 1вана Франка, Львiвський державний ушверситет внутршшх справ, Харк1в-ський нацiональний ун1верситет iменi Василя Кара-зiна, Нацiональний унiверситет «Одеська юриди-чна академiя».
Опитування здiйснювалось за такими питаниями: 1. Яка шлькють внутршньо перемщених осiб сьогодш наявна в УкраГнi? 2. 1з забезпеченням якоГ з зазначених груп прав внутрiшньо перемiще-них оаб, на Вашу думку, виникають найбiльшi про-блеми? 3. Який iз зазначених органiв та оргашзацш найбiльш ефективно може вирiшувати проблеми внутрiшньо перемiщених осiб? 4. Чи забезпечеш, на сьогоднiшнiй день в УкраГ'ш права внутрiшньо перемiщених оаб? 5. Вашу думку, правовий статус внутршньо перемiщених осiб носить тимчасовий характер чи внутршне перемiщення та повне забезпечення вах благ мае на меп залишення на пос-тiйне мiсце проживання внутршньо перемiщених осiб? (необх1дне обрати) 6. Чи являетесь Ви внутрь шньо перемщеною особою? 7. Ваше ставлення до внутрiшньо перемiщених осiб? 8. Яш нормотворчi кроки належить реалiзувати украГнськ1й владi, щоб пiдвищити рiвень забезпеченостi прав i свобод вну-трiшньо перемiщених осiб? 9. Яш з iнiцiатив Мiнi-стерства з питань тимчасово окупованих територш та внутршньо перемiщених осiб, що спрямоваш на забезпечення правового статусу вщповщних осiб, Вам вiдомi? (коротко, до трьох речень) 10. Як, на
Вашу власну думку, можна тдвищити рiвень забез-печеностi прав i свобод внутршньо перемiщених осiб в Укра!ш? (коротко, до трьох речень).
В свою чергу, не претендуючи на повноту об'ективносп, але враховуючи результата проведе-ного дослiдження, можемо презентувати наступнi результати:
- в ходi дослiдження, з'ясувалось, що 38,3 % опитаних вважають, що на сьогодш в Украíнi в на-явносп бiльше 1,5 млн. внутрiшньо перемщених осiб, а на противагу 8,5 % обирають варiант з най-меншою цифрою таких осiб - 50 тис;
- на думку 66 % респонденпв найбiльшi тру-днощi виникають iз реалiзацieю сощальних прав, а найменшi - трудових прав, що вiдзначено опита-ними у розмiрi 5 %. О^м вказаних, наявнi також i iншi варiанти, а саме: 21,3 % - полггичш та 8% -група особистих прав;
- серед оргашв та оргашзащй, що найбiльш ефективно можуть виршувати проблеми внутрш-ньо перемiщених оаб цифри розподiлились таким чином: 36,2 % - Мшютерство з питань тимчасово окупованих територiй та внутршньо перемiщених осiб; 25,5 % - органи мiсцевого самоврядування; по 14,9 % голоав опитаних отримали громадсьш об'еднання та оргашзацп, а також обласш державнi адмшстрацп; найменший результат, на думку опитая! сшльноти наявний у Верховно! Ради Укра!ни, що складае 8,5 %;
- лише 4% опитаних вщзначають, що права внутршньо перемiщених осiб в Укра!'ш забезпеченi повною мiрою, в свою чергу . 47,8 % вважають, що останш забезпечеш частково, а 37 % констатували, що права забезпечеш в не повнш мiрi,а 10,6 % вза-галi вважають, що права вказаних оаб в Укра!ш не забезпеченi;
- На питания про те, чи правовий статус вну-трiшньо перемщених оаб носить тимчасовий характер, або ж внутршне перемiщения та повне забез-печення всiх благ мае на меп залишення на пос-тiйне мiсце таких оаб, опиташ вiдповiли наступним чином: 68,8 вважають, що даний статус носить тимчасовий характер, а 31,3 констатували те, що вш мае на меп залишення на постшне про-живання;
- Разом iз тим, в ходi опитування виявилось, що серед 100% респондентiв, 10,4 % е внутршньо перемiщеними особами, а 89,6 такими не явля-ються;
- Ощнюючи ставлення до внутршньо перемщених оаб, ввдсотки розподшились наступним чином: 68,8 % ставляться до останшх дружньо та готовi йти на зустрiч, 31,3 % ставляться терпимо, позитивним е те, що жоден iз респонденпв не за-значив про нетерпимiсть ставлення до таких оаб;
- Серед крошв яш належить реалiзувати ук-рашськш владi, щоб пiдвищити рiвень забезпечено-стi прав i свобод внутршньо перемiщених осiб ре-спонденти найперше визначають повернення осiб до мюця !х постiйного проживання (шляхом врегу-лювання збройного конфлiкту на сходi в iнтересах украшсько! наци) (54,2 %), прийняття збiрки нор-
мативно-правових aктiв (39,6%), а разом iз тим вважають, що нишшнш рiвень забезпечення прав i свобод внутрiшньо перемщених оаб не потребуе до-датково! законодавчо! регламентацп (6,3 %);
- Найбшьш корисною для врегулювання проблеми зазначено1' авторами, е вiдповiдь на пи-тання щодо дiяльностi Мшютерства з питань тимчасово окупованих територш та внутрiшньо пере-мщених осiб, а саме: 71 % опитаних взагал1 не можуть назвати будь-яш iнiцiaтиви та приклади дiяльностi вказаного мiнiстерствa, а 29 % все ж визначають, що тд епдою вказаного мшстерства ор-гaнiзовуються та проводяться конференций, круглi столи, для висвiтлення дано1' проблеми суспiльству, а також розробляються нормативно-прaвовi акти, для забезпечення прав i свобод внутрiшньо перемi-щених оаб.
У ввдповщь на пропозицш висловити власну думку, щодо шляхов пiдвищення рiвень забезпече-ностi прав i свобод внутрiшньо перемiщених оаб в Украш респондентами були запропоноваш насту-пнi вaрiaнти: «Шляхом aктивiзaцii небайдужих чле-нiв соцiуму до дано1' проблеми, прийняття ряду но-рмативно-правових aктiв та внесення змш до вже дiючих, з метою розширення прав i свобод, а також гарантш внутрiшньо перемiщених оаб»; «Стиму-люванням працевлаштування, кредитуванням кут-вл1 та/або оренди житла, наданням адресно!' допо-моги нaйурaзливiшим кaтегорiям. Сл1д поширю-вати саме адресний характер допомоги та пiдтримки», «Ведення обл^ таких осiб, аби мати змогу контролювати ситуaцiю щодо чисельностi таких оаб. Також слад прийняти вщповщш нормати-вно-прaвовi акти, якими б вносилися гaрaнтii для таких оаб у ввдносинах iз органами державно!' влади».
Одшею iз дек1лькох груп прав iз реaлiзaцiею яких виникають труднощ^ зважаючи на результати соцюлопчного досл1дження е соцiaльнi, а враховуючи те, що за допомогою системи сощальних прав реaлiзуеться ввдповщна функщя держави, даний комплекс проблем, в свгт остaннiх подiй, потребуе негайного виршення.
Соцiaльними, традицшно вважаються тi права людини i громадянина, що полягають у набутп со-цiaльних благ, володiннi, користуванш й розпоря-джaннi ними та ¡.'хньому зaхистi або вчиненнi пев-них дiй у цiй сферi [2, с. 560].
Окрiм цього, Основний Закон, надае певний перелiк сощальних прав, якими володшть грома-дяни Укрш!ни та особи без громадянства, що пере-бувають на територп нашо! держави на законних т-дставах. До них, зокрема, належать права: на працю (ст. 43), на сощальний захист (ст. 46), на житло (ст. 47), на достатнш життевий рiвень (ст. 48), на охо-рону здоров'я, медичну допомогу та медичне стра-хування (ст. 49), а також дешлька iнших прав [4].
Але вбачаючи певнi об'ективнi обставини, та спираючись на результати ще одного соцюлопчного дослвдження, що мае назву «Оцшка потреб внутрiшньо перемiщених оаб в Укра!ш та послуг для них», яке проводилося у ачш 2015 р. МГО «Со-щальш iнiцiaтиви з охорони прaцi та здоров'я»,
першочерговими потребами вказаних оаб е: фшан-сова (потреба у працевлаштуваннi) - 69,5%; гумаш-тарна (Гжа та одяг) - 65,7%; житлова - 62,8%; меди-чна - 49,8%; сощальна - 13,5%; психологiчна -11%; юридична - 11%; культурна - 7,3%; полггична - 6,2% [5].
Таким чином, виходячи iз проаналiзованих да-них, належить, на жаль, констатувати той факт, що в УкраГш, станом на 2015 рiк конституцшне право на працю, соцiальний захист, житло, достатнiй жит-тевий рiвень та охорону здоров'я, медичну допо-могу i медичне страхування було забезпечено на достатньо низькому рiвнi, про що свiдчать наведенi вище, результата соцюлопчного дослiджения, а разом iз тим i результата проведеного авторського опитування.
Разом iз тим, належить акцентувати увагу на тому, що Закон УкраГни «Про забезпечення прав i свобод виутрiшньо перемщених осiб» вiд 20.10.2014 № 1706-УП [1] дублюе положення Кон-ституцiГ УкраГни та профiльнi, в даному аспектi нормативно-правовi акти, а не пропонуе новi мехаш-зми забезпечення вщповвдних прав, у ситуаци, що склалась.
Так, зокрема у п.1 ст.7 вiдповiдного документу, наведено наступне положення: «Для взятоГ на облiк внутршньо перемiщеноГ особи реалiзацiя прав на зайнятють, пенсiйне забезпечення, загаль-нообов'язкове державне сощальне страхування на випадок безробiття, у зв'язку з тимчасовою втра-тою працездатностi, вiд нещасного випадку на ви-робництвi та професшного захворювання, як1 спри-чинили втрату працездатностi, на отримання соща-льних послуг здшснюеться вiдповiдно до законодавства УкраГни», що мае на меп створення механiзму зрiвияния в правах внутршньо перемь щених оаб, та iнших громадян УкраГни, що не змь нювали мiсця проживания.
Разом iз тим, окрiм системи сощальних прав, не менш важливими вгдзначають респондента i ку-льтурш права, що також забезпеченi, на Гх думку не повною мiрою.
Прийнятним для юридичноГ спiльноти е те, що культурними, е група конституцiйних прав i свобод людини i громадянина, спрямованих на забезпечення культурних i духовних потреб особи [2].
ОкрГм цього, Основний Закон, надае певний перелж культурних прав, якими володшть грома-дяни УкраГни та особи без громадянства, що пере-бувають на територiГ нашоГ держави на законних т-дставах. До них, зокрема, належать права: на свободу думки i слова, на вшьне вираження своГх поглядiв i переконань (ст. 34), на освиу (ст. 53), на свободу лиературноГ, художньоГ, науковоГ i техшч-ноГ творчостi, захист iнтелектуальноГ власносл (ст. 54), тощо [4].
В свою чергу, одним iз найбГльш важливих культурних прав для внутршньо перемiщених осiб е конституцшне право на освиу, що визначено в Основному Закон та регламентоване рядом нормати-вно-правових акпв мiжнародноГ юрисдикцiГ.
В КонституцiГ УкраГни, зокрема в статп 53 сформульовано основнi положення, що вгдобража-ють концепцш освiти в УкраГнi. В контекст ГГ обов'язковостi, доступностi i безоплатностi (на дошкольному, а також на рiвнях повноГ загальноГ се-редньоГ, професiйно-технiчноГ, вищоГ освии в дер-жавних i комунальних навчальних закладах).
Разом iз тим, на розвиток вщповщного напря-мку, Верховною Радою УкраГни 05.09.2017 року було прийнято Закон УкраГни «Про освиу» [6], серед основних положень якого визначено дев'ять на-ступних принципiв освiти в УкраГш: право на яш-сну та доступну освiту; право на рiвнi умови доступу до освгта; право особи на рiзнi рiвнi освiти; право на доступ до публГчних освишх, наукових та шформацшних ресурсiв, у тому числГ в мереж! 1н-тернет, електронних шдручнишв та шших мульти-медiйних навчальних ресурав; право на соцiальний захист здобувачiв освии; право на належш умови для здобуття освии особами з особливими осви-шми потребами з урахуванням iндивiдуальних потреб, можливостей, здiбностей та iнтересiв.
В свою чергу, в реальних умовах, даш пропи-сн Гстини можуть нiвелюватися залежно вщ тяжко-сп ситуацп Гз забезпеченням прав внутршньо перемщених оаб, залежно вгд регюну переселення. Але не зважаючи на так1 ризики у 2017 рощ за шформа-щею Мшютерства з питань тимчасово окупованих територш та внутршньо перемщених оаб до укра-Гнських ВНЗ вступило 1550 студенпв з тимчасово нешдконтрольних та окупованих територш. Перший заступник Мшстра Юсуф КуркчГ взяв участь у прес-конференцп на тему «РГвний доступ до освии громадянам з Криму та Донбасу: шдсумки вступноГ кампанп-2017 та можливостГ здобути се-редню та професшно-техшчну освиу», що проходила у УН1А «Укршформ» [7].
Разом Гз тим належить звернути увагу на ок-ремГ положення, що видшеш у Закон! УкраГни «Про освиу», в частиш забезпечення права на освиу для оаб, що потребують додаткового або тимчасового захисту, до яких належить вГднести Г внутршньо перемщених оаб.
А саме регламентовано рГвшсть прав оаб, яких визнано б1женцями або оаб, як потребують додаткового захисту зпдно Гз Законом УкраГни «Про бь женщв та оаб, яш потребують додаткового або тимчасового захисту» та шших громадян УкраГни, що виступае досить абстрактною гаранпею в ситуаци, яка склалась, але зважаючи на вказан вище статистичш даш щодо илькосп вступнишв з тимчасово нешдконтрольних та окупованих територш е шдстави стверджувати про те, що вказаш гаранта е ефективними та результату досягнуто.
Зважаючи на те, що одтею Гз груп прав з якими виникають труднощГ шд час Гх реалГзацп, ви-ступають полиичш права, що в свою чергу, отри-мали бшьше 20% вгдповГдей респондента, автори вважають необхгдним лопчно пов'язати Гз досль дженням Г даний аспект.
Одшею Гз груп прав, з реалГзащею яких у вну-тршньо перемщених оаб виникають проблеми -полиичш, як1 спираючись на позицш В. ПогорГлка,
викладену в Юридичнш енциклопедп за загальною редaкцiею Ю. Шемшученка, е права людини i гро-мадянина брати участь у политичному, життi свое! кра!ни, зокрема, у здiйсненнi безпосередньо! демократ, державно! влади, мюцевого самоврядування тощо [2, с.510].
О^м цього, Основний Закон, надае певний перелж полiтичних прав, якими володшть грома-дяни Укра!ни. До них, зокрема, належать права: на свободу об'еднання у полгтичш, пaртi!' та громадян-ськ1 оргaнiзaцii для здшснення i захисту сво!х прав та свобод i задоволення пол1тичних, економiчних, соцiaльних, культурних та iнших штереав (ст. 36); брати участь в управлшш державними справами, у всеукра!нському та мiсцевих референдумах, вiльно обирати i бути обраними до оргашв державно! влади та оргaнiв мюцевого самоврядування (ст. 38); збиратися мирно, без збро! i проводити збори, митинги, походи i демонстраций (ст. 39); направляти ш-диввд, чи колективнi письмовi звернення або особи-сто звертатися до оргашв державно! влади, оргашв мюцевого самоврядування та посадових, i службо-вих оаб цих оргaнiв, як1 зобов'язаш розглянути звернення i дати обгрунтовану вiдповiдь у встанов-лений законом строк (ст. 40); на свободу думки i слова, на в№не вираження сво!х поглядiв i переко-нань, право вiльно збирати, збертати, використову-вати та поширювати шформацш усно, письмово або в шший спосiб - на свiй вибiр (ст. 34), а також дешлька iнших прав [4].
Але, за шформащею вчених та статистиков, на парламентських виборах в жовтш 2014 року усi внутрiшньо перемщеш особи (близько 500 000 оаб станом на жовтень 2014 року), не реал1зували свое конституцiйне право обирати депутата Верховно! Ради Укра!ни у мажоритарному окрузi за новим мь сцем проживання. В жовтш 2015 року на мюцевих виборах близько 1 мшьйони 345 тисяч переселенщв взагал1 не брали учасп в виборах i не змогли обрати депутaтiв мiсцевих рад, незважаючи на те, що Кон-ституцiя Укра!ни та мiжнaроднi стандарти визнача-ють рiвнiсть прав всiх громадян, зокрема в питан-нях виборчого права [8].
Такий прецедент, надае право стверджувати про неналежний рiвень зaбезпеченостi пол1тичних прав внутрiшньо перемщених осiб, та сввдчить про нагальну необхiднiсть постiйного монiторингу си-туацп, що складаеться пiд час реaлiзaцii вказаними особами вiдповiдних прав та вчасного i ефектив-ного реагування на проблеми, що утворились.
Разом iз тим, 15 червня 2016 року ввдбулась конференцiя «Полiтичнi права внутршньо перемь щених осiб в Укра!ш», яка була оргaнiзовaнa М1ж-народною фундащею виборчих систем в УкраМ (IFES), Донецькою обласною оргaиiзaцiею «Комь тету виборцiв Укра!ни» та Громадянською мережею ОПОРА. В рамках вказаного заходу, було акцептовано необхвдшсть: забезпечення, на законних щдставах, реaлiзaцi!' полiтичних прав внутрiшньо перемщених оаб на повноцiнну участь у голосу-вaннi на парламентських та мюцевих виборах; за-провадження, практично здшсненого способу ре-
естрацп та голосування, з метою створення, для таких осiб вах можливостей для учaстi у виборах, за-хищаючи при цьому i цiлiснiсть виборчого про-цесу; надання можливостi особисто обирати, в якому виборчому окрузi рееструватись [9].
Таи факти сввдчать про намагання укра!нсь-ких вчених та державних дiячiв знайти вирiшення проблемi, що постала перед нашою державою до-сить гостро. В свою чергу, перераховаш кроки, хоч i е абстрактними, але за своею суттю повноцiнно сприятимуть вирiшенню питання.
Позицш обов'язково! державно! пiдтримки ш-теграцп внутрiшньо перемiщених осiб зайняла i ко-ординаторка проектiв Центру шформацп про права людини Л. Яншна, яка мае думку про те, що iз отри-манням можливосп на реaлiзaцiю сво!х пол1тичних прав вну^шньо перемiщенi особи також отриму-ють можливiсть не лише голосувати на мюцевих виборах, але й реал1зовувати цiлий спектр iнших прав [10].
Нами, в свою чергу також шдтримуеться така позицiя, адже Конституцiя Укра!ни та чинне профь льне законодавство визначае серед полтгачних прав громадян Укра!ни не тшьки право голосувати на виборах, але й ряд шших, також суттевих для правового статусу громадянина елементiв.
Висновки. Таким чином, на основi проанал1-зованих нормативно-правових акпв, що забезпечу-ють права внутршньо перемiщених осiб та регла-ментують вщповщний конституцiйно-прaвовий статус, поглядiв та думок науковщв, що досл1джу-ють вщповщш проблеми, результaтiв проведеного авторського соцюлопчного опитування та соцiоло-пчних опитувань громадських оргaнiзaцiй, що сприяють забезпеченню прав i свобод внутршньо перемiщених осiб, належить аргументувати насту-пнi висновки.
Конституцiйно-прaвововий статус внутршньо перемiщених осiб е системою прав, свобод та обов'язшв, а також !х гaрaнтiй i принципiв, що по-кликaнi визначити правове та фактичне становище внутрiшньо перемiщених оаб, з метою зрiвняннях !х у правах iз iншими громадянами.
Ва елементи змiсту конституцiйно-правового статусу розкрип в не повнiй мiрi, а саме тому пот-ребують додаткових дослщжень та уточнення у зв'язку iз його специфiкою.
Ставлення до внутршньо перемiщених осiб з боку опитаних респонденпв бiльшою мiрою характеризуемся як позитивне (опитaнi готовi йти на зу-стрiч та допомагати). Поряд iз тим, серед опитаних щентиф^вали себе як внутршньо перемiщенi особи 10.4 % вщ загально! кiлькостi.
Також, бiльшiсть опитаних вважають, що права внутрiшньо перемщених в Укра!ш забезпе-ченi частково та вказаний статус носить тимчасо-вий характер i нaйбiльш дощльним розв'язанням проблеми, що утворилась, е повернення таких осiб до мюць !х першопочаткового проживання, у час, коли це стане безпечно для них та. Проблемою е той факт, що не ва опиташ орiентуються в кшько-стi внутршньо перемiщених осiб та зазначають у
вГдповгдях «500 тисяч» та «1 мшьйон», коли на сьо-годншнй день ця цифра близька до 2 мшьйошв.
Значний вгдсоток опитаних вГдзначають, що на Гх думку, найбшьшГ труднощГ у вказаних оаб вини-кають Гз реалГзащею сощальних прав, а найбшьш ефективно допомагае у виршенш вах питань про-фшьне мшстерство, органи мюцевого самовряду-вання, громадсьш оргашзацп та об'еднання, тодГ як останш позици посгдае Верховна Рада УкраГни, На-цюнальна полщя УкраГни та шшг
Належить також, дшти висновку про те, що на сьогодшшнш день правове забезпечення сощаль-них прав Г свобод внутршньо перемщених оаб по-требуе додаткового удосконалення та розробки по-ложень, що вГдповгдають сучасним реалГям, а разом Гз тим, додаткового наукового осмислення мехаш-зму отримання тих чи шших сощальних благ (в аспект! реалГзацп своГх сощальних прав), а також, разом Гз тим розширення списку останшх та спро-щення мехашзму Гх отримання, з метою зрГвняння в правах Гз звичайними громадянами, оаб, що були вимушено перемщеш всередиш держави.
Також, належить обгрунтувати позищю, щодо необхадносп тдвищення якосп забезпечення права на освпу (одного Гз культурних прав) громадянам УкраГни, що отримали статус внутршньо перемь щених шляхом створення окремого нормативно-правового та наукового тдгрунтя, що здатне бГльш ефективно розв'язувати проблеми вказаних оаб в контекст! Гх освгти.
Належить також констатувати той факт, що по-лтгачш права як елемент конституцшно -правового статусу внутршньо перемщених оаб в УкраГ'ш, за-безпечен на низькому рГвш, про що йдеться в до-поввдях державних службовщв, напрацюваннях вчених та публщистичних джерелах. Проблема ре-алГзацп полГтичних прав, полягае в ряд! перепон, пов'язаних зГ змшою мюця проживання. На сьогодшшнш день, перебувае в процеа розробки процедура змши мГсця реестрацп та перш за все, отримання внутршньо перемщеними особами документу, що шдтверджуе Гх статус - довГдки про внутршне перемщення, а в даному випадку, як перше, так Г друге - безпосередньо впливае на реаль зацш такими особами Гх полтгачних прав.
Лггература
1. Закон УкраГни «Про забезпечення прав i свобод внутршньо перемiщених оаб» Верховна Рада УкраГни; Закон ввд 20.10.2014 № 1706-VII -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18\
2. Юридична енциклопедiя: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ш. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. ISBN 966-7492-00-1 Т.5: П-С. - 2003. - 736 с.: ш. - ISBN 966-7492-05-02, с.560
3. Руководящие принципы по вопросам о перемещении лиц внутр. страны [Електронний ресурс] - режим доступу : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventio ns/internal_displacement_principles.shtml
4. Конституция УкраГни. Прийнята на п'ятш сеси ВерховноГ Ради УкраГни 2-го скликання ввд 28.06.1996 р.// Ввдомосп ВерховноГ Ради УкраГни. -1996. - № 30.
5. Оцшка потреб внутршньо перемiщених осiб в УкраГ'ш та послуг для них [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lhsi.org.ua/images/2015/Doslidzhennya_V PO_ LHSI2015.pdf.
6. Закон УкраГни «Про освпу» Верховна Рада УкраГни; Закон вад 05.09.2017 року №2145-19 -[електронний ресурс] - режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page
7. Мшстерство з питань тимчасово окупова-них територш та внутршньо перемiщених осiб -[електронний ресурс] - режим дос-тупу:http://mtot.gov.ua/u-2017-rotsi-do-ukrayinskyh-vnz-vstupylo-1550-studentiv-z-tymchasovo-nepidkontrolnyh-ta-okupovanyh-terytorij/
8. Роздiл подготовлений експертами БФ «Право на захист» - Права внутршньо перемще-них оаб - [електронний ресурс] - режим доступу: https://helsinki.org.ua/prava-vnutrishno-peremischenyh-osib/
9. 1нтерфакс-УкраГна (iнформацiйне агентство)/ Проблеми полтгачних прав внутрiшньо пере-мiщених оаб в УкраГ'ш мають бути невщкладно ви-рiшенi - [електронний ресурс] - режим доступу: http://interfax.com.ua/news/press-release/350732.html
10. Пресс-конференщя «Чи захищеш полгш-чш права переселенцiв?» - [електронний ресурс] -режим доступу: http://gurt.org.ua/news/informator/35501/
