CC BY
4УДК 351.863 +338.246.87
ANALYSIS OF LEADING EXPERIENCE OF FOREIGN COUNTRIES ON THE SEPARATION OF CRITICAL INFRASTRUCTURE SECTORS AND THE PROVISION OF THEIR SECURITY
Yermenchuk O.
Doctor of law, Associate professor of the department of OIA Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine
АНАЛ1З ПРОВ1ДНОГО ДОСВ1ДУ 1НОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ СТОСОВНО ВИД1ЛЕННЯ СЕКТОР1В КРИТИЧНО1 1НФРАСТРУКТУРИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ IX БЕЗПЕКИ
Срменчук О.П.
кандидат юридичних наук, доцент кафедри ОРД Днтропетровського державного ymiверситету внутрштх справ МВС Украти
Abstract
The article analyzes the allocation of critical infrastructure sectors. On the basis of a wide analysis of the practice of foreign states in determining critical sectors, the author's vision of the content concept of the critical infrastructure sector and their possible classification specific to Ukraine are proposed.
Анотащя
В статп проаналiзованi питання видшення ceKTopiB критично! шфраструктури. На 0CH0Bi широкого аналiзу практики шоземних держав щодо визначення критичних ceKropiB, запропоновано авторське ба-чення самого змюту поняття сектор критично! iнфраструктури та !х можлива класифiкацiя, що притаманш для Укра!ни.
Keywords: Critical infrastructure, protection of critical infrastructure, national security, concept definition, separation of sectors.
Ключовi слова: Критична шфраструктура, безпека критично! шфраструктури, нацюнальна безпека, визначення поняття, видшення cекторiв.
Постановка проблеми. Дослщження науково! проблеми забезпечення безпеки критично! шфра-структури (далi - К1) в першу чергу вимагае аналiзу К1, як безпосереднього об'екта устремлшь. Це, в свою чергу, передбачае виокремлення найбiльш уразливих елеменпв для органiзацi! !х подальшого належного захисту. Для повного розкриття питання доцiльно узагальнити вiдповiдний досвш шозем-них держав, який свщчить про необхiднiсть пер-шочергового акцентування уваги на видiленнi ос-новних секторiв, що е прiоритетними при ор-ганiзацi! забезпечення безпеки у сферi вiд наявних та потенцшних загроз.
Стан дослiдження. Окремi питання пов'язаш з забезпеченням безпеки критично! шфраструктури, були порушеш в наукових працях таких укра!нських вчених: Бiрюкова Д.С., Брежнева £.В., Бобро Д.Г., Величка О.Ф., Дубова Д.В., Горбулша В.П., 1ванюти С.П., Зубарева В.В. Конах В.К., Кон-дратова С.1., Мiрошника М.В., Насвiт О.1., Ожевана М.А., Панченко В.М., Петрова В.В., Рижова 1.М., Скурського П.П., Суходолi О.М., Щербини В.М., Юрченка О.М., однак основнi пiдходи до виокремлення секторiв К1 в Укра!ш потребують комплексного наукового дослщження.
Зазначенi обставини обумовлюють актуаль-нiсть дослiдження та стали основою для наукових пошушв автора та шдготовки цих матерiалiв.
Мета статть Все новi та небезпечнi виклики регiональнiй i глобальнiй безпецi висувають на порядок денний завдання щодо удосконалення ро-
зробки питання забезпечення безпеки К1 та став-лять в ряд перед шшими доцiльнiсть виокремлення найбiльш важливих для держави секторiв критично! шфраструктури. Ефектившсть цiе! дiяльностi залежить в том числ! i вiд стану науково! розроби зазначено! проблематики.
Основний матерiал. В укра!нському законо-давствi визначення поняття сектору К1 сьогоднi на-лежним чином не здiйснено. Спроба виокремити поняття "сектор К1" - як сукупшсть об'ектiв К1, як! належать до одного сектору економши та/або ма-ють сшльну функцiональну спрямовашсть, була вжита пвд час створення проекту Закону "Про кри-тичну iнфраструктуру та !! захист" (залишаеться не прийнятим).
Водночас, економiчне трактування змюту поняття сектору може включати його розумшня, як частини народного господарства, яка мае певш сощальш й економiчнi ознаки [1]. Аналiз положень Академiчного словника укра!нсько! мови, в контекста нашого дослщження, пд поняттям "сектор" дозволяе визначати, складову частину чого-небудь [1, с. 115].
На нашу думку, "сектором К1" е сукупшсть об'еднаних за певним принципом об'еклв К1, як! значно впливають на забезпечення безпеки у певнш сферi життедiяльностi суспшьства, економiки держави та нацюнально! безпеки.
Забезпечення безпеки К1 i недопущения кас-кадних ефектiв вимагае дослщження позицп вчених та фахiвцiв у цш сферi щодо прюритетносп
видшення секторiв К1 та основних об'екпв, яш по-требують першочергових заходiв держави та приватного сектору спрямованих на протидiю загрозам рiзних видiв.
На думку Д. Мотефа, К. Копелана та Д. Фшера, першочергово важливими для держави слад вважати нижчеперелiченi галузi економши в наступному порядку: транспорт (транспортна мережа, мюький громадський транспорт); державне управлiння та самоуправлiння; телекомушкащя; енергетика; м1жнародний транспорт; фiнанси; пра-вова система; атомна енергетика; продукти харчу-вання та сiльське господарство; оборонна проми-словiсть; нацiональна оборона; внутршня безпека; промисловiсть; джерела води та постачання; аварiйнi та рятувальш послуги; охорона здоров'я; хiмiчна промисловють; поштовi послуги; нацю-нальнi пам'ятники, символи [2].
Вказанi науковцi видшяють так! чотири основних сфери, як: нацюнальна безпека, економ!чна безпека, безпека ! здоров'я громадян, нацюнальна вдентичнють та гордють. 1х ураження може призве-сти до небезпечних наслщшв для суспшьства. Р!вень критичносп пе! чи шшо! сфери залежить вщ набраних бал!в за кожним з критерпв.
До критичних сфер, яш пвдлягають охорош у £врош, зпдно з директивою Ради Свропи 2008/114/еС вщ 08.12.2008, вадносять наступи: енергетика; комушкацшш та шформацшш си-стеми; водне господарство; продукти харчування; охорона здоров'я; фшансовий ринок; сощальне за-безпечення, право ! безпека; суспшьне управлшня; транспорт; х!м!чна та атомна промисловють; космос та наука. Всього 12 сектор!в.
Водночас, р!зш кра!ни, окремо визначають та захищають свою К1.
У ВеликобританИ видшяють 13 нацюнальних сектор!в шфраструктури (в попередньому перелшу !х було 9 [3]: х1м!чна галузь, промисловють, ци-вшьш ядерш комушкацп, оборона, надзвичайш служби, енергетика, фшанси, продовольство, уряд, охорона здоров'я, космос, транспорт та вода. При цьому, не все в секторах нацюнально! шфраструктури вважаеться "критичним" (CNI) [4].
Францгя, до критичних вщносить 12 сектор!в: громадське управлшня; судочинство; збройш сили; альське господарство; електронш комушкацшш системи, аудю- та вщеошформацшш технологи; енергетика; космос ! дослщницька д!яльнють; фшансовий сектор; вода; промисловють; громадське здоров'я; транспорт [5].
Федеральне мшютерство внутршшх справ Шмеччини вид!ляе 9 сектор!в (ранше видшяли 8) [6] критично! шфраструктури за ввдповвдними га-лузями: енергетика (електрика, газ, нафта); вода (громадське водопостачання, комунальне водопо-стачання); харчування (харчова промисловють, торпвля продуктами харчування, забезпечення населення яшсною !жею); шформацшш технолог!! та телекомушкацп; здоров'я (медичне обслуго-вування, лжарсьш засоби та вакцини, д!агностика та лабораторш дослщження); фшанси та
страхування (банки, б!рж1, страхов! компанп, про-вайдери фшансових послуг); транспорт (ав!ац!я, морське судноплавство, внутршне судноплавство, зал!зничний транспорт, автомобшьний транспорт, логютика); держава та адмшютращя (уряд та адмшютращя, парламент, судов! органи, служби екстрено! допомоги, включаючи цившьний захист); ЗМ1 та культура (радю, телебачення, друкована та електронна преса, культурна спадщина, пам'ятки архггектури). У зв'язку з штенсивним використан-ням шформацшних технологш у критичнш шфраструктури штерес також викликае шформацшна ш-фраструктура [7].
Щкавим для укра!нського досввду е той факт, що шмецька влада надзвичайно багато уваги при-д!ляе шформуванню та залученню громадян до спшьного захисту К1. Так, окр!м офщшного по-ввдомлення на основних шформацшних ресурав про важливють спшьно! учасп у спшьних заходах, розроблеш навчальш курси та програми, як! дозво-лють протид!яти р!зним загрозам !з використанням можливостей громадянського суспшьства[7].
Критично важлива шфраструктура 1спанИ, включае так! сфери: електростанц!! та мереж!, зв'язок, фшанси, сектор охорони здоров'я, продо-вольство, водосховища, збер!гання, обробку та мереж!, транспорт, аеропорти, морськ! та !нш! порти, пам'ятки нац!ональних меншин, а також вироб-ництво, збер!гання та транспортування небезпеч-них вантаж!в, таких як х!м!чний, б!олог!чний або ядерний матер!ал. Всього - 12. Критер!ем включения об'екпв до каталогу об'екпв К1 е сукупнють фактор!в: масштаб, насл!дки, час, завдан! збитки, вплив на економшу та основш послуги [8].
В ДанИ основш критичш функци зосереджеш в секторах енергетики, транспорту, х1м!чно! проми-словосп, шформацшних технологш та телеко-мушкацш [9].
Критична шфраструктура Фтлянди складае 9 сфер. Серед яких: енергетичн! мереж! ! постачання; економ!чн! ! комун!кац!йн! системи (в т. ч. ко-мушкацшш системи, 1Т системи, електронш ЗМ1, плат!жн! системи банк!в ! страхових компан!й); транспорт ! лог!стика; постачання води ! осна-щення; буд!вництво шфраструктури; фшансов! послуги; постачання продукпв харчування; медицина; ЗМ1 [10].
Критична шфраструктура Шдерланд1в вклю-чае 12 сектор!в. Постачання питно! води; енерг!я; фшансовий сектор; продукти харчування; здоров'я; правопорядок (виконання покарань, виконання права); сустльний порядок ! безпека; господа-рювання водою; телекомун!кац!! (стац!онарне теле-комушкацшне управлшня мережами, моб!льш те-лекомун!кац!йн! служби, рад!озв'язок ! нав!гац!я, супутниковий зв'язок, радюмовлення, доступ до ш-тернету, поштов! та кур'ерськ1 послуги), суспшьне управл!ння (дипломат!я, забезпечення влади !нфор-мащею, збройш сили ! оборона, ршення державного управл!ння); транспорт; х!м!чна ! атомна про-мисловють [11].
Швейцаргя вважае за дощльне визначати 10 сектор!в критично! !нфраструктури: !нформац!йно-
комушкацшний сектор, енергетичний, продоволь-чий, фшансово-баншвський, державного управ-лшня, охорони здоров'я, транспортний, водопоста-чання, безпеки, утил!зацп вщход!в та очищення води [12, с. 169].
В Румунп до критично! шфраструктури вклю-ченi 6 секторiв: енергетика (атомна, нафта i нафто-продукти, природний газ, природш джерела); ш-формацiйнi та комушкацшш технологi! (системи комунiкацiй, мереж1 та мережевi послуги, обробка даних та !х зберiгаиия, iнформацiйна безпека, радю, телебачення, поштовий зв'язок); водопостачання; продукти харчування (виробництво та дис-триб'ющя, забезпечення якосл); здоров'я (медичне забезпечення, комплектуючi, медичнi та рятувальш служби); нацiональна безпека (державна безпека, громадський порядок, захист державного кордону, оборонно-промисловий комплекс) [13].
В Литвi видшяють 5 стратегiчно важливих секторiв нацiонально!' економiки: енергетика; транспорт; шформацшш технологи; телеко-мунiкацi! та висок технологi!; фшансово-кредит-ний та вшськово-промисловий. В попередньому закон! було 4 сектори, 33 стратепчно важливих щдприемства (трьох категорш), 21 стратепчно важливих об'екти та !х майно.
Законодавцем видшено так1 три категорп стра-тепчних (критичних) пвдприемств та об'екпв: а) щдприемства та об'екти стратепчно! важливост! для нацюнально! безпеки (1. п що належать держав! та 2. з частиною шоземного кашталу); б) щдприемства та об'екти особливо! важливост! для нацюнально! безпеки; в) об'екти особливо! стратепчно! важливост! для нацюнально! безпеки [14]. Вадповадно до резолюци Уряду Литовсько! Республши, стратепчно важливими для нацюнально! безпеки е таю об'екти та !х майно, що на правах власност! належать держав!, а також охоронш зони цих важливих для нацюнально! безпеки об'екпв: гвдротехшчш об'екти, причали, судноплавш шляхи та канали, об'екти нав!гащ! та шша шфраструктура Клайпедського державного морського порту; дороги державно! важливост! вадповвдно до списку, затвердженого Урядом; об'екти систем управлшня польотом; зал!зничний транспорт загального кори-стування; польдери та шш! об'екти, як1 управля-ються мунщипалггетами Клайпедського та Ши-лутського райошв та мунщипалггетом Пагегяю; ае-родроми.
В США видшено найб!льшу кшьшсть, 16 критичних сфер шфраструктури: х1м!чна; комерцшш об'екти; зв'язок; критичне виробництво; греблц оборонна промислова база; аваршш служби; енергя; фшансов! послуги; харчування та сшьське господарство; державш установи; охорона здоров'я; шформацшш технолог!!; ядерш реактори, ма-тер!али та вадходи; транспортш системи; системи водопостачання та водовадведення [15].
Канадська влада виокремлюе 10 сектор!в, в яких провадиться д1яльшсть !з захисту К1, це: здоров'я; !жа; фшанси; вода; шформацшш та ко-
мушкацшш технолог!!; безпека; енергетика та ко-мунальш шдприемства; виробництво; уряд; транспорт [16].
В ЯпонИ юнуе: шформацшно-комушкацшний сектор, фшансово-баншвський, державного управлшня, охорони здоров'я, водопостачання, повпро-проввдний, зал!зничний, електроенергетичний, па-ливний, лопстичний [12, с. 169].
Поряд з цим, кожен !з вищезазначених сек-тор!в включае ряд сегменлв. Для прикладу, енергетичний сектор у багатьох кра!нах включае: електроенергетичний, нафтовий та газовий сегменти [17].
Для нашо! держави визначення сектор!в К1 до-щльно проводити з урахуванням наявних ресурав ! потреб забезпечення основних функцш, без яких неможливе безпечне функцюнування економши й держави, юнування суспшьства та захист нацю-нальних штереав.
В Укра!ш, статтею 7 Закону "Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни", що нараз! втратив чиншсть, була вжита спроба виокремлення найб!льш важливих сфер, що можуть стати об'ек-тами спрямувань основних потенцшних та реаль-них загроз нацюнальнш безпещ Укра!ни, стабшь-носп в суспшьств! [18]. Серед них: зовшшнь-ополгтична сфера, сфера державно! безпеки, военна сфера та сфера безпеки державного кордону, внутршньополггачна сфера, економ!чна сфера, сощальна та гумаштарна, науково-технолоИчна, сфера цив!льного захисту, шформацшна.
Водночас, у зв'язку !з недостатньою ефек-тившстю вказаного розпод!лу для забезпечення нацюнально! безпеки, його, у новш редакци Закону не передбачено.
Тому, можемо констатувати, що сьогодш у нашш держав! сектори критично! шфраструктури не вид!ляють. Хоча, наведений автором анал!з сввд-чить про доцшьшсть таких заход!в.
На думку деяких вичизняних науковщв, зва-жаючи на змют поняття "об'екти критично! шфраструктури" [19], дощльно видшяти наступш сектори К1 Укра!ни: енергетичний, х!м!чний, транспортний, фшансово-баншвський, шформацшно-комушкацшний, продовольчий, охорони здоров'я та комунального господарства [12, с. 170].
Вчеш з Нацюнального шституту стратепчних дослщжень пропонують наступний перелж сек-тор!в К1: 1). Паливно-енергетичний комплекс; 2). Транспорт; 3). Мереж! життезабезпечення; 4). Телекомушкацп та зв'язок; 5). Фшансово-баншвсь-кий сектор; 6). Органи влади та правопорядку Мшютерство внутршшх справ Укра!ни; 7). Сектор безпеки ! оборони; 8). Х!м!чна промисловють; 9). Служби екстрено! допомоги та цившьного захисту; 10). Харчова промисловють та агропромисловий комплекс [20, с. 30].
За результатами анал!зу нормативних акпв дощльно зауважити, що критична шфраструктура, як об'ект забезпечення безпеки, детально починае розглядатись з 2017 р.
Здшснення заход!в !з забезпечення безпеки К1 в УкраМ на загальнодержавному р!вш передбачене
Ршенням РНБОУ "Про удосконалення заход!в за-безпечення захисту об'ект!в критично! !нфраструк-тури" (Указ ввд 16.04.2017 № 8/2017), Концепщею створення державно! системи захисту критично! !н-фраструктури (постанова КМ Укра!ни №1009-р в!д 06.12.2017), Законом Укра!ни "Про нацюнальну безпеку Укра!ни".
Водночас, на наш погляд, позитивний вплив на забезпечення безпеки К1 вчинило б запровадження практики вид!лення та в!дпов!дного закр!плення ос-новних сектор!в К1 на загальнодержавному р!вш, а також доц!льн!сть оптим!зац!! !х к!лькост! вщповщно до потреб пов'язаних з недопущенням ризик!в настання негативних насл!дк!в та з урахуванням досвщу вищезгаданих кра!н.
Враховуючи досвщ провщних свггових держав та зважаючи на особливост! в!тчизняних соц!аль-них та пол!тико-економ!чних процес!в ! наявн! та потенцшш загрози, нараз! в УкраШ пропонуеться видшяти, наступнI сектори критичноI тфра-структури:
1)Органи влади, управл!ння, безпеки та м!жнародне представництво (вищ! ОДВ, дипло-мат!я, суди, правоохоронн! органи, служби цив!ль-ного захисту);
2)Сфера оборони держави та оборонно-проми-словий комплекс (дал! - ОПК) (включае ракетно-косм!чну галузь (дал! - РКГ), вшськово-техшчне сп!вроб!тництво, експортний контроль, оборонна пол!тика, в!йськово-оборонне сп!вроб!тництво);
3)Промислов!сть:
- Енергетика (включае ядерну, електро, нафта, газ, вупльна сфера);
- Транспорт (ав!ац!я, зал!зничний, автотранспорт, судноплавство, лог!стика);
- Агропромисловий комплекс;
- Базов! галуз! промисловост!;
4)Сощальна сфера:
- Охорона здоров'я;
- Наука, культура (!стор!я, !дентиф!кац!я нац!! та основа державносп, мова, релтя, пам'ятки куль-тури);
- ЗМ1 (друкована та електронна преса, радю-та телебачення);
5)Фшансово-економ!чна сфера;
6)Сфера !нформац!йних та комун!кац!йних технолог!й (!нформац!йно-телекомун!кац!йн! си-стеми, шбер сфера).
Приймаючи до уваги постшну зм!ну загроз ! ризик1в, сьогодш також можна вести мову про вид!лення, як окремих сектор!в критично! !нфра-структури л!сопромислового комплексу (через ри-зик знищення л!с!в та незаконно! !х вирубки й експорту до !нших держав л!су-кругляку), сфери надракористування (проблема незаконного видо-бутку бурштину, руд, тску, корисних копалин тощо), науки чи трудових ресурс!в (через критично великий в!дт!к науковц!в, перспективно! молод! та квал!фжовано! робочо! сили закордон). Зазначений перелш сектор!в К1 дощльно переглядати раз в к!лька рок!в.
Водночас, для належного захисту нацюналь-
них штереав, у вщповщносп до видiлених сек-TopiB, пропонуеться проводити оргашзацшно-структурш i штатнi змiни у вiдповiдних державних органах влади, а також, постшно удосконалювати !х органiзацiю службово! дiяльностi з метою цшес-прямованого позитивного впливу на дiяльнiсть об'ектiв К1.
Висновки
Отже, "сектор критично! шфраструктури" - це сyкyпнiсть об'еднаних за певним принципом об'екпв К1, яш значно впливають на забезпечення безпеки у певнш сферi життедiяльностi суспшь-ства, економiки держави та нацюнально! безпеки. Кожен iз секторiв включае ряд сегмента.
Аналiз мiжнародного досвщу сввдчить, що кожна держава визначае сектори критично! шфра-структури в залежносл вiд змiстy поняття безпека та особливостей !! забезпечення на певному етапi свого розвитку. Значний вплив на формування кри-тичних секторiв складае наявнiсть рiзних факторiв, що загалом визначають !х значения для нацюналь-но! безпеки.
Визначення секторiв К1 доцiльно проводити з yрахyваииям наявних ресурав i потреб забезпечення основних функцш, без яких неможливе без-печне фyнкцiонyваиня економiки й держави, юнування сyспiльства та захист нацюнальних ште-ресiв.
Зважаючи на особливосп розвитку безпеково! ситyацi! та врахування умов забезпечення життево необхвдних iнтересiв держави та сyспiльства в Укра!ш, пропонуеться видiляти 6 секторiв критично! iнфрастрyктyри.
Кiлькiсть секторiв К1 доцiльно змiнювати в за-лежиостi вiд трансформацi! середовища та умов. Нормативно-правове закрiплення зазначених сек-торiв К1 вважаеться за доцшьне здiйснювати через акти вищого органу виконавчо! влади.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Академiчний тлумачний словник укра!нсь-ко! мови: в 11 томах. — Том 9, 1978.
2. Moteff, J. - Copeland, C. - Fischer, J. Critical Infrastructures: What Makes an Infrastructure Critical Resources, Science, and Industry Division. Congressional Research Service. The Library of Congress. Washington D.C.,August 30, 2002. Web: <http://www.libertysecurity. org/IMG/pdf/CRS_Report_-_What_makes_an_Infrastructure_Critical_-_30.08.2002.pdf>.
3. URL: Sector Resilience Plan for Critical Infrastructure,
https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploa
ds/attachment_data/file/271335/sector-resilience-
plan2010.pdf
4. URL: https://www.cpni.gov.uk/about-cpni.
5. URL:
http://www.sgdsn.gouv.fr/uploads/2016/10/plaquette -saiv.pdf.
6. URL: Umsetzungsplan, Kritis, online: http://www.bmi.bund.de/
SharedDocs/Downloads/DE/Broschueren/2007/ Kritis.pdf.
7. URL: BSI-Kritisverordnung (BSI-KritisV), 22.04.2016. доступ https://www.buzer.de.
8. URL: http://www.cnpic.es.
9. URL: http://brs.dk.
10. URL: Security of Supply Act, 1993.
11. URL: http://www.sintmaartengov.org
12. £всеев В. О. Можливi шляхи удоскона-лення захисту критично! шфраструктури Укра!ни з урахуванням свгтового доcвiду / В. О. £всеев // Збiрник наукових праць Харкiвcького нацюналь-ного унiверcитету Повiтряних Сил. - 2016. - № 4. -С. 168-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZKhUPS_2016_4_35
13. URL: http://ec.europa.eu/home-af-fairs/doc_centre/terror-ism/docs/2009_CIP%20stock_taking.pdf
14. Закон Литовсько! республ^ "Про щдп-риемства та об'екти, якi е cтратегiчно важливими для нацiонально!' безпеки, та iншi пiдприемcтва, якi е важливими для нацюнально! безпеки" вiд 10.10.2002.
15. Офщшний сайт Мiнicтерcтва внутрiшньо! безпеки США [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://www.dhs.gov/who-joined-dhs.
16. Офщшний сайт Департаменту громадсь-ко! безпеки Канади. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.publicsafety.gc.ca/cnt/ntnl-scrt/index-en.
17. Council directive 2008/114/EC of 8 December 2008 on the identification and designation of European critical infrastructures and the assessment of the need to improve their protection [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eur-lex.europa. eu/LexUriServ/LexUriServ. do?uri=OJ:L: 2008:345:00 75:0082:EN:PDF. - Назва з екрану.
18. Закон Укра!ни "Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни" вщ 5 жовтня 2017 р. № 2163-VIII. (Вiдомоcтi Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2003, № 39, ст.351). Вiдомоcтi Верховно! Ради Укра!ни вщ 10.11.2017 - 2017 р., № 45, стор. 42, стаття 403.
19. Про затвердження Порядку формування перелiку iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем об'ектiв критично! шфраструктури держави [Текст]: Постанова Кабшету Мiнicтрiв Укра!ни вiд 23 серпня 2016 р. № 563.
20. Зелена книга з питань захисту критично! шфраструктури в УкраМ: зб. матерiалiв м!жнар. експерт. нарад / упоряд. Д.С. Бiрюков, С.1. Кондратов; за заг. ред. О.М. Суходолт К.: Н1СД, 2016. 176 с.
ACTUAL PROBLEMS OF THE PRODUCTION OF INQUIRY IN ABBREVIATED FORM
Magomedova Z.
Graduate student of the North Caucasus Institute (branch) of the All-Russian State University of Justice (RPA of the Ministry of Justice of Russia)
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ПРОИЗВОДСТВА ДОЗНАНИЯ В СОКРАЩЕННОЙ ФОРМЕ
Магомедова З.А.
Магистрантка Северо-Кавказского института (филиал) Всероссийского государственного университета юстиции (РПА Минюста России)
Abstract
The article discusses the use of shortened inquiries in the criminal law of Russia. During its existence, this fairly new institution of the criminal process has not shown itself in all aspects, since its problem lies in the technical, legal and practical content.
Аннотация
В статье рассматривается вопрос реализации сокращенного дознания в уголовном законодательстве России. За время своего существования данный, достаточной новый институт уголовного процесса не показал себя во всех гранях, так как ее проблема заключается в технико-юридическом и практическом содержании.
Keywords: inquiry, short form, process, proceedings, simplified proceedings, criminal case
Ключевые слова: дознание, сокращенная форма, процесс, производство по делу, упрощенное производство, уголовное дело
Реализация формы сокращенного дознания за период своего существования в полной мере не оправдала себя, так как не лишена проблем технико-юридического и практического содержания. В 2018 году в производстве дознавателей органов внутренних дел находилось 1 150,4 тыс. уголовных дел, из которых в сокращенной форме - 106,9 тыс. уголовных дел, что составляет 9,3% от общего количества дел (в сравнении: 2017 - 1 210,8 тыс. /
106,9 тыс. (8,8%); 2016 - 1 341 тыс. / 97.5 тыс. (7,3%); 2015 - 1 281,2 тыс. / 62,3 тыс. (4,9%). Всего в 2018 году от общего количества уголовных дел (1150,4 тыс.) дознавателями окончено производством - 412,6 тыс., из которых направлено в суд -358,5 тыс. уголовных дел (соответственно 2017 -444 тыс. / 386 тыс.; 2016 - 517,7 тыс. / 410 тыс.; 2015 - 430,3 тыс. / 363 тыс.) [8].
