CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «География». Том 26 (65). 2013 г. № 3. С. 226-242.
УДК323.112(504:33)
ПР1ОРИТЕТИ СЕКТОРАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ НАЦ1ОНАЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ ЕКОЛОПЗАЦП ЕКОНОМ1КИ
Кутнець Л. €.
1нститут проблем ринку та економжо-еколог1чних досл1джень НАН УкраТни, Одеса
E-mail: lek_larisa@ukr.net
В контекста адеологй свггового розвитку розглянуто ретроспективу формування мЬкнародного та национального правового регулювання еколопзащ економiки та забезпечення охорони i рационального використання природних ресурсiв. Визначено сутнiсть ключових етап1в генезису свггогляду людства та мюце еколопзащ виробництва в ключових концетцях подальшого розвитку сусп1льства. Обгрунтовано напрямки екологiзацii секторiв тцюнально1 економжи, якi визначено базовими в досягнент кригерпв сталостi за головними ознаками негативного впливу на довкiлля. Представлено системне уявлення шляив реашзацд стратепчних прiоригетiв секторального розвитку, що базуються на новiй iдеологii сусmiльного розвитку та орieнтованих на збереження довкшля для майбутнiх поколiнь.
Ключов1 слова: еколопзацк економжи, сталий розвиток, стратеги «зеленого» зростання, прiоригети секторального розвитку.
ВСТУП
Найважлившою проблемою сучасност для будь-яко! крагни е виб1р прiоритетiв еколого-економ1чного розвитку, яю поеднують в процес зростання та формування конкурентоспроможност економiки щонайменше два напрямки: рацюнальне ресурсокористування та захист навколишнього середовища. Означеш прюритети екологлчно1 полггаки в бтьшост розвинутих крагн iнтегрованi в стратеги економ1чного зростання та сощального захисту i все активнiше знаходять практичне втшення в напрямку забезпечення сталого розвитку. Ступшь практично! реалiзацii залежить як вщ рiвня розвинутостi та стабшьносп економiки крагни, так i вщ екологiчного стану територи. Тобто в сучасних шдикаторах розвитку найбшьш розвинутими крагнами е не тi, що мають мщний економiчний потенцiал, а т якi формують рiвнозначне досягнення вск складових сталостi.
Iдеологiя свггового розвитку передбачае вектори орiентацii полггаки крагн на новi соцiо-економiко-екологiчнi стандарти, до яких повинш приеднатися вс держави, що вщносять себе до цившзованого простору, в тому числг i Украгна. Саме збереження довкшля та сталий розвиток в Украм визнано найважлившою складовою в Перелку державних наукових та науково-технiчних програм з прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки, який був затверджений ще на початку 2000-х рокш. Мгж тим в реалiях залишилася без уваги система планування природоохоронних заходiв, не реалiзовано потенцiал програмно-цшьового методу впровадження екологiчних завдань, мае мюце низький ршень координаци та ви6грковгсть виконання екологiчних програм. Все це спонукало бшьшють суб'ектiв господарювання до щентифкаци будь-яких екологiчних завдань з необгрунтованими обмеженнями та зайвими витратами, яю заважають
функцюнуванню тих чи шших галузей. Таким чином декларацш екологiчних завдань супроводжувалася ix практичною вiдсутнiстю в планах сощально-eK0H0Mi4H0r0 розвитку крагни, що не тшьки порушувало концепцто сталостi, а й зокрема формувало заходи антисталостi. Тому будь-якi екологлчт iнiцiативи вимагали правового обгрунтування, що об'ективно було запорукою та вимагало приеднання Украгни до глобальних шщатив.
Посилення еколопчно1 кризи, особливо в перюд трансформацiйниx ринкових зрушень, визначило шляхи збереження довкшля. Важливим кроком на цьому шляху е пщтримка чинних мiжнародниx угод у сферi економiко-екологiчного розвитку та охорони навколишнього середовища, заключення УкраГною двостороннix угод та активiзацii нацiонального законодавства. Створення законодавчого поля повинно забезпечити простр для реалiзацii нацюнально1 екологлчно1 полггики з метою стабiлiзацii та полтшення стану навколишнього природного середовища УкраГни з метою гарантування екологiчно безпечного природного середовища для життя i здоров'я населення, впровадження екологiчно збалансованоГ системи природокористування та збереження природних екосистем. Саме таку мету поставлено Законом УкраГни вщ 21.12.2010 № 2818-VI «Про Основнi засади (стратегто)державно1 еколопчно1 полiтики УкраГни на перюд до 2020 року». В межах означених орiентирiв розвитку краГна повинна виршити наступнi задачi:
- сформувати iнституцiональний базис екологiзацii секторiв нацюнально! економiки;
- визначити напрямки еколопзаци секторiв нацюнально1 економiки;
- розробити мехашзми стимулювання екологiчно орiентованоl поведшки суб'ектiв господарювання;
- визначити взаемовигщш форми державно-приватного партнерства, що забезпечують реалiзацiю напрямкiв екологiзацii секторiв нацюнально! економiки;
- обгрунтувати схеми фшансового забезпечення природоохоронно! дiяльностi.
Певний вклад у виршення цих задач внесли науковi школи, якi сформувалися в
1нституп економiки та прогнозування НАН УкраГни, Iнститутi економiки природокористування та сталого розвитку НАН УкраГни, 1нституп прикладного системного аналiзу НАН УкраГни i МОН УкраГни, Iнститутi проблем ринку та економко-екологлчних дослщжень НАН УкраГни, Iнститутi проблем природокористування та екологи НАН УкраГни, Iнститутi географи НАН УкраГни та шших
Мiж тим потребують чiткого обгрунтування складовi модернiзацiйниx стратегiй екологоорiентованого розвитку секторш нацюнально1 економiки, якi потрiбно розглядати крiзь призму формування екологiчного законодавства та визначення головних галузей-забруднювачш
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ
Захист навколишнього середовища повинен базуватися на мщнш нацюнальнш законодавчiй базi. Вона вщбивае певш перетворення в крам та реагуе на потреби суспшьства, висвiтлюе мiжнароднi iнiцiативи шляхом гармонiзацii з мiжнародними
227
нормами. Тобто в сучасному сташ аналiз законодавчого середовища дозволяе дослщити генезис та трансформацiю завдань рацюнального природокористування та охорони навколишнього середовища, яю мають статус глобальних завдань суспшьства та висвiтлюють м1жнародну спшпрацю у сферi охорони довюлля, рацюнального природокористування (табл.1).
Таблиця 1
Генезис м1жнародного законодавства з питань екологлзаци економки
Роки, мiжнароднi та нащональш 1н1ц1ативи Головна проблема мiжнародного та нащонального правового регулювання еколопзацп економжи
1 2
1972 р. Стокгольмська декларацш з навколишнього середовища. м. Стокгольм (Швецш) Визначено основнi напрями та принципи охорони довюлля на м1жнародному рiвнi у сферах рацiонального використання природних ресурсш, збереження флори i фауни, попередження забруднення довюлля (включаючи моря).
1979 р. Конвенцш про транскордонне забруднен-ня повiтря на великi вщсташ. м. Женева (Швейцарш). Чиннiсть для Украгни -з 1983 р. Обгрунтовано загальнi принципи спшробггництва держав з питань обмеження, скорочення та попередження забруднення повiтря, включаючи його транскордонне забруднення.
1984 р. Женевський протокол. м. Женева (Швейцарш) Чиннiсть для Украгни - з 1988 р. Забезпечення фшансування Спшьно! програми спостереження й оцшки поширення забруднювачiв повiтря на великi вщсташ в Сврош (збгр даних про викиди, анал1з якост1 пов1тря та опадгв, моделювання окремих аспект1в атмосферного забруднення).
1985 р. Гельсшський протокол про скорочення викидш срки. м. Гельсiнкi (Фшляндш). Чиннiсть для Украгни - з 1987 р. Скорочення щорiчних викидш срки на нацюнальному рiвнi або кнк транскордонних потокiв принаймнi на 30 вщсотюв у найкоротшi строки.
1985 р. Конвенцш про охорону озонового шару. м. Вщень (Австрш). Чиннiсть для Украгни - з 1988 р. Встановлення загальних мiжнародно-правових рамок подолання проблеми руйнування озонового шару, закрiплення зобов'язання вживати належних законодавчих та адмшютративних заходiв для обмеження негативного впливу дшльносп людини на озоновий шар.
1987 р. Монреальський протокол. м. Монреаль (Канада). Чиннють для Украгни - з 1988 р. Забезпечення охорони озонового шару шляхом вжиття превентивних заходш з належного регулювання всiх глобальних викидiв речовин, що його руйнують.
1988 р. Софшський протокол про N0^ м. Софш (Болгарш). Чиннiсть для Украгни -з 1991 р. Скорочення нацюнальних викидiв окислiв азоту (N0 та N02) та гх транскордонних потоюв iз стацiонарних та мобшьних джерел, якi б базувалися на принцип найкращог доступно! економiчно доцшьног технологи.
228
Продовження таблиц 1
1 2
1989 р. Базельська конвенцш. м. Базель (Швейцарш). Чиннють для Украши - з 2000 р. Встановлено мiжнародний механИзм попереднього Информування та згоди на експорт, iмпорт та транзит небезпечних вИдходИв та заборону будь-якого транскордонного перемИщення небезпечних вiдходiв мiж державами-сторонами та не сторонами Конвенци.
1991 р., Конвенцш Еспо м. Еспо (Фшляндш) Чиннють для Украши - з 1999 р. Запобiгання шкИдливому транскордонному впливу як результату заплановано! господарсько! дИяльностИ, а також щодо його зменшення та контролю за ним. Головний елемент Конвенци - процедура оцИнки транскордонного впливу на навколишне середовище.
1992 р., м. Нью-Йорк (США) Конвенцш про змшу клмату. Чиннють для Украши - з 1997 р. Досягнення у строки, необхщш для природно! адаптаци екосистем до змИни клИмату, стабшзаци концентраций парникових газИв в атмосферИ на такому рИвнИ, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на клИматичну систему.
1992 р., Декларацш Рю. м. Рю-де-Жанейро (Бразилш). Розвивае принципи Стокгольмсько1' деклараци 1972 р. Була закршлена нова тенденцш у розвитку мИжнародно-правово! охорони довкИлля, спрямована на прюритетнють соцИально-економИчних питань, розвитку загалом. Проте принцип сталого розвитку в контекстИ права на розвиток засвИдчуе про змщення до економИчних прИоритетИв.
1997 р., Кютський протокол. м. Кюто (Японш). Чиннють для Украши - з 2005 р. Встановлюе граничнИ обсяги викидИв парникових газИв основних промислових кра!н.
1998 р., Оргуська конвенцш. м. Оргус (Данш). Чиннiсть для Украши - з 2001 р. ЗакрИплюе сприяння захисту права кожно! людини нинИшнього И прийдешнИх поколИнь жити в навколишньому середовищИ, сприятливому для !! здоров'я та добробуту, шляхом гарантування прав на доступ до ИнформацИ!, на участь громадськостИ в процесИ прийняття рИшень И на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.
2005р. За шщативою Економiчноï i Сощально1' Комiсiï ООН для Ази i Тихого океану(ЭСКАТО) була прийнята стратегiя "зеленого" зростання. Спочатку включала чотири прюритетнИ напрями: рацюнальнИ моделИ споживання И виробництва; "озеленення" пИдприемств И ринкИв; стИйка Инфраструктура И "зелена" податкова И бюджетна реформи. Згодом були доданИ ще два напрями -Инвестування в природний капИтал И показники екологИчно! ефективностИ.
2010 р. Прийнята стратепя розвитку краш АТЭС до 2015 р. м.Йокогама (Японш). СтратегИя включае план дИй Из структурно! реформи, розвитку людських ресурсИв И пИдприемництва, "зеленого" зростання, економщИ, грунтованИй на знаннях И безпецИ людини.
229
Продовження таблиц 1
1 2
2010-2011 р.р. 1шщатива Астани "Зелений мют" Евро-Азиатско-тихооке-анське партнерство для " зеленого" зростання. Стимулювання трансрегюнальнох спшпращ для лiдерiв "великоХ двадцятки"в област "зеленох" економiки, забезпечення доступу до "зелених" технологiй i вироблення рамкових мехашзмш для пщтримки хх впровадження i застосування.
Рiо-2012 або (Рю+20). Бразилiя. Конференцiя ООН iз сталого розвитку. "Зелена економiка" в контекст сталого розвитку i знищення убогостi. Область обговорення: можливостi, виклики i перехщ до "зеленох" економки.
Ретроспективний погляд на процес формування м1жнародно-правового регулювання екологiзацii економки та забезпечення охорони i рацiонального використання природних ресурсш свщчить про певну розвиненiсть норм мiжнародного права, яке формуе загальне правове середовище та екологiчнi орieнтири для свiтовоi спшьноти.
З глобальнох точки зору простежуеться певна етаптсть в формуваннi м1жнародного законодавства, яка висвгтлюе змши, що вщбуваються кожт 20 рокш, тобто ключовими можна вважати Стокгольмську декларацiю з навколишнього середовища (1972 р.), декларацii Рю (1992 р.) та Рiо+20 (2012 р.). Тобто означен документи та низка промiжних, що показанi в наведенш вище таблицi мають загальносвгтовий характер та визначають вектори стратепчнох поведiнки свгтовох спшьноти та глобальних тенденцш економiчного зростання. Практично вщсутш фундаментальнi акти унiверсального характеру, що стосуються використання ресурив. Але у 1992-2011 роках прийнята низка двостороннiх угод з охорони навколишнього середовища, змши клмату, розвитку водного господарства, енергоефективност та енергозбереження.
Нацiональнi нормативно-правовi акти крахн свiту дуже рiзняться, як за ступенем повноти, що вщповщае економiчному розвитку держави, так i за ступенем впровадження в практику господарськох дiяльностi. Але при наявност в бiльшостi розвинутих крахн свiту нацiональних концепцiй та стратепй переходу до сталого розвитку простежуеться вiдсутнiсть чiтких програм дiй (мiжнародних, нацюнальних, регiональних), спрямованих на хх реалiзацiю. Що стосуеться Украхни, то вщповщно до висновкiв Комiтету з еколопчнох полiтики Свропейськох економiчноi комюй ООН в крам створено правове поле, що забезпечуе можливють охорони навколишнього середовища. Впровадження принципш та окремих складових полгтики еколого-економiчного розвитку в Украм передбачено низкою законодавчих актш, нацiональних програмних документiв економiчноi i сощальнох полiтики, програм галузевох спрямованостi. В цшому природоохоронне законодавство нараховуе декшька сотень законiв та пщзаконних актiв. Проте система нормативних актш е складною, а нагляд за виконанням законш е недостатньо ефективним. Еколопчним законам бракуе вщповщност законодавчох бази глобальним стратегiчним документам цившзацшного розвитку, глибокого аналiзу ефективност та результативностi дiючих правових норм, дшових механiзмiв впровадження екологоорiентованих шновацш та органiзацiйного
230
забезпечення !х реалИзацИ!. КрИм того, суспИльство повинно чИтко усвИдомлювати сутнИсть свИтових програмних документа для сво!х кра!н, !х загальнИ та специфИчнИ ознаки, мати чИтке уявлення про загальноприйнятИ трактовки дефИнИцИй, що прийнятИ у спИльному мИжнародному спИлкуваннИ.
Для визначення цих ознак, повернемося до ключових програмних документИв розвитку людства, якИ формулюють стан та особливостИ Иснування на планетИ кожнИ 20 рокИв, починаючи з 1972 року. Вони розвивають проблему збереження довкИлля слИдуючи вИд формулювання основних напрямИв та принципИв охорони довкИлля на мИжнародному рИвнИ до концепцИ! сталого розвитку та стратеги «зеленого» зростання. ВсИ означенИ етапи мають певну спИльнИсть та вИдмИнностИ, якИ обумовленИ складнИстю суспИльного розвитку та формуванням глобалИзацИйних тенденцИй мИждержавно! взаемодИ!. СутнИсть означених етапИв в тому чи Иншому аспектах дослИджена в багаточисельних наукових публИкацИях. Але ж в науковому розумИннИ порИвняльна сутнИсть концепцИ! сталого розвитку та стратеги «зеленого» зростання («зелено!» економИки, «зелено!» Идеологи, «зелено!» модернИзаци, «зеленого» курсу, «зелених» ИнщИатив, «зелено!» революцИ! та Инших трактовок зеленого спрямування) чИтко не визначаеться, проблеми екологИзацИ! економИки ототожнюються Из стратегИею «озеленення» економИчно! динамИки та складовими, або, навИть, наслИдками тако! орИентацИ! суспИльного розвитку. З огляду на це, потребують визначення не тИльки мИсце процесИв екологИзацИ! економИки, що розглядаються автором крИзь призму ускладнення стратегИй розвитку суспИльства, закрИплених в нормах мИжнародного та нацИонального права, але й обгрунтування секторальних напрямкИв екологИзацИ!, обумовлених галузевою специфИкою, ступеню впровадження ИнновацИйних розробок, !х технологИчною И комерцИйною застосовнИстю, готовнИстю суспИльства до !х реалИзацИ! (табл.2).
Таблиця 2
Формування та розвиток глобальних стратегш Иснування людства
Глобальний документ свiтового розвитку Сутнiсть визначених концепцiй Характеристика першду
1 2 3
Стокгольмська декларацИя з навколишнього середовища. Спрямована на мобшзацто зусиль мИжнародного спИвтовариства у ВихИдним принципом ДекларацИ! е принцип права людини на гИднИ «умови життя у навколишньому середовищИ». Забезпеченню цього права мае сприяти рекомендована система заходИв охорони навколишнього середовища И 1972-1992 р.р. Активне формування мИжнародного права з охорони навколишнього середовища в напрямках: - формування шформацшного простору з питань збереження навколишнього природного
231
Продовження таблицИ 2
1 2 3
справИ розв'язання проблем навколишнього середовища як на нацИональному, так И мИжнародному рИвнях рацИонального використання природних ресурсИв, а саме: - узгодження соцИально-економИчного розвитку з екологИчними вимогами; - налагодження належного управлИння процесами природокористування; - запобИгання заподИянню шкоди довкИллю тощо. На пИдставИ рекомендацИй створена Програма ООН з навколишнього середовища - ЮНЕП середовища; - виконання мИжнародних зобов'язань вИдповИдно до мИжнародних договорИв; - врахування рекомендацИй всесвИтнього самИту; - активИзацИ! спИвробИтництва з питань транскордонного забруднення.
ДекларацИя РИо ДекларацИя розвивае положення, що мИстяться в декларацИ! конференцИ! ООН з проблем навколишнього середовища, прийняту в СтокгольмИ 16 червня 1972 р. И мИстить в собИ 27 принципИв екологИчно коректно! поведшки свИтового спИвтовариствва. ГоловнИ принципи декларацИ!: - досягнення сталого розвитку, в якому захист довюлля е невщ'емною складовою; - пИклування за людину являе собою центральну ланку у досягненнИ сталого розвитку; - реалИзацИя права кра!ни на розробку власних ресурсИв вИдповИдно до власно! природоохоронно! полИтики; - врахування потреб майбутнИх поколИнь в повноцИнному природному середовищИ; - запровадження нових рИвней мИжнародного спИвробИтництва; - викоршювання бИдностИ; - скоротити масштаби нерацИонально! практики виробництва тощо. 1992-2012 р.р. Визначення необхИдностИ комплексного, Интегрованого пИдходу до охорони довкИлля Обгрунтування Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) Глобального зеленого нового курсу (2008р.), спрямованого на переорИентацИю глобально! економИки на антикризо-вий шновацшний шлях, розвиток чистих технологИй, екологИчну Инфраструктуру з метою покращення стану довкИлля, забезпечення реального зростання, боротьби зИ змИною клИмату И збИльшення зайнятостИ населення у ХХ1 столИттИ.
«РЮ+20: майбутне, якого ми прагнемо». ЦИлИ конферецИ!: - пИдтримка сталого Розглянуто наступнИ теми, якИ знайшли пИдтримку кра!н-учасниць: - пИдтвердження полИтично! прихильностИ (тдтримка З 2012 р.та надалИ КонцепцИя «зелено!»» економИки стае загальноприйнятою. В розвиток Глобального
232
Продовження таблиц 2
1 2 3
розвитку на полггичному ршш; - оцiнка досягнень { виправлення недолкш при виконанш взятих зобов'язань; - розгляд невщкладних проблем, що виникають. принципов / попередшх плате дгй, 1нтеграц1я та взаемодгя); - зелена економка в контекст сталого розвитку та подолання бщност; - шституцшш рамки сталого розвитку (змгцнення 3-х аспект1в сталого розвитку, його м1журядових мехатзмгв, екологгчна складова сталого розвитку, мгжнароднг ф1нансо-в1 установи / оперативна д1яльшсть ООН, д1яльшсть на реггональному, нац онал ьному, субнацгональному } мгсцевому ргвнях); - рамкова програма дш 1 подальш1 заходи (тематичт сфери / межсекторальт питання); - засоби здшснення (ф1нанси, технологи, торг1вля тощо). зеленого нового курсу та пщготовки Рю+20 ЮНЕП присвятив доповщь (2011р.) «Назустр1ч «зеленiй економщ»»: шлях до сталого розвитку та викоршенню бщност», яка передбачае iнтеграцiю економки та екологи з метою переходу на нову щеологто економ1чного зростання, новий процес створення матер1альних благ та нов1 напрямки розвитку свпу.
Почнемо з визначення сутност та складивих «зелено!» економки. Базуючись на iснуючих уявленнях про сутнють «зелено!»» економки та визначення ЮНЕП проаналiзуeмо и сутнють (рис.1).
Узагальнюючи суспшьне розумшня сутност завдань, що об'еднуються в напрямку зелених iнiцiатив можна стверджувати, що активiзацiя уваги до цього напрямку розвитку економiки цшком об'ективна та обумовлена низкою вщомих факторiв гальмування, що досягли критичного рiвня.
В авторському розумiннi екологоор1ентований розвиток суспшьного виробництва потр1бно розглядати як окрему складову «зелених» перетворень. Саме цей напрямок е найбшьш результативним та ефективним в умовах наростаючо! еколопчно! кризи. Вiн мае секторальну специфку, реал1зуеться за допомогою мiждисциплiнарних ршень на всiх рiвнях управлiнськоi вертикалу супроводжуеться отриманням р1зномаштних ефектiв та наявнютю певних ризикiв. Екологiзацiя секторального розвитку узгоджуе потреби суспшьства та можливост природи, актив1зуе iнновацiйний розвиток, створюе нов1 пщходи в формуванш науково-освггнього потенщалу, окреслюе меж еколопчно! поведiнки та визначае принципово нов1 схеми юнування людства.
233
Цдеолопчна та наукова платформа:
- Порядок дрннин на XXI столтгя, 1992 р.
- Глобальной новий делений курс, Доповщь ЮНЕП. 2009 р.
- Назусгр1ч «эеленш» еконоыйц: шлях до сталого розвитку та викорИнення йдносп. Узагальнююча ДОПОВ1ДЬ для владних структур Доповщь ЮНЕП, 2011 р.
- ЗУ «Про Основтзасады (стратегию) держав но! еволопчнсм полпики Украшзщпертоддо2020 р.» 2010 р.
Передулювн:
- необмежене зростання споживання та вщповщне використання ресурсiB i накопичення в!дход1в;
- обмежешсть ресургав та боротьба за доступ до них:
- неможливкть локал1зацп проблем природокористування б межах одше! крашн та транс корд онне забруднення:
- загострення проблемн бщност1 та забезпечення якает! життя,
1нс т ру м е н та р ш
Системш мехашз ми впроваджени: si дп ов! дних на прямху заходв. Розвиток. рИНЫВ ехолопчио чио-ГИХ TOEipiE та ехолопчиих по-слуг.
Завдання «зеленою еконошкн:
-виродження природного кашталу;
- зниження викщцв вуглецевих сполук:
- ефективне в нкорнстання ресургав;
- захист ¡нтерегав сусшльства -;
- збереження бюрЬномашття. збереження екосистем них послу г:
- зниження ризик1в для довкшля;
- шдвищення якост! життя людства.
1нсгрум ент ар ш
Державш закушвлг Державна щд-тримха ехолопчиих ¡нноваиш. Стримання ди-ференцицй розвитку край св!ту еконо?лч-иими методами.
■
Р]вень реал1зацп завлань:
Свгговнй, мйкдержавннй, нашональний. региональный. локальной
«Зелена» еконошка як сфера л I btu нецнпл шар них знань та ¡HiepeciB в формат! «осв¡та-наука-В нроб Н ИНТ Б о -р о зпо д 1л-сн оживания»: политична економш, фшософ1я. регюнальна економжа. екологтя. еконошка природокористування. теор1я глобалкаци. теор!я лпж народных вщносин. техшчш науки тощо.
■
Оч(куваш результаты
- збшыпення швестипшв сектори. що маюгь суттевий негативный вплив на стан довнлля, pier конкурентоспр-Ti:
- створення сектору еколопчно! осв1ти та консультативных послу г:
- залучення широкого кола дос.нд-нипьких, неурядов их органЬащи. б1знесу та napTHepis ООН до здшенення «зелено!» шнпатнвн;
- створення новых робочих шець-
Рис.1. Узагальнення трактовок термшу «зелена» економИка [1-3,5]. Виходячи з цього, еколопзацто в узагальненому розумiннi можна розглядати
як:
- комплекснии процес створення, освоення, використання i поширення методiв, пiдходiв, форм господарювання, якi замiнюють традицшш, забезпечують
234
збереження вщтворювального потенц!алу екосистем, !х саморегуляцто ! самовщновлення;
- науково-виробничий, технко-технолопчний, органiзацiйно-економiчний базис виробництва екологобезпечних товарш;
- результат реал!заци еколог!чно! пол!тики, цш, завдання ! темпи яко! залежать вщ економiко-екологiчного стану природного довюлля;
- вектор переходу до управлшня людиною еколог!чним розвитком продуктивних сил на основ! реал!заци вщповщних юридичних норм, економ!чних мехашзмш ! iнструментiв, органiзацiйних систем управлшня природокористуванням, екологоосвiтнiх заходiв;
- систему впорядкованих знань, окрем! складов! яко! взаемодтоть мiж собою з метою продукування цшеспрямованого нового знання;
- явище, яке завдяки суб'ектам господарювання, ор!ентованим на екологiзацiю виробництва, стае вщмггною ознакою в рiшеннi пол!тичних та суспшьних задач.
Вважаемо, що саме секторальн! перетворення iнновацiйноi природоохоронно! спрямованост! та притаманн! !м науково-техн!чн!, нормативно-правов!, морально-етичн!, осв!тн!, орган!зацшно-економ!чн! змiни та пщприемницьк! iнiцiативи реал!зують постулати переходу кра!н до сталого розвитку шляхом актив!заци всiх його складових. Тобто «зелена» економiка - це цша система видiв суспшьно!, економ!чно!, науково-техн!чно!, iнновацiйно-iнвестицiйноi дiяльностi, як! створюють в комплекс! умови для повноцшного !снування теперiшнiх та майбутн!х поколiнь в еколог!чно без ризиковому та бездефiцитному середовищ!, яке досягаеться за рахунок мiнiм!зацii' використання ресурсш, вщновлення природного кап!талу та впровадження альтернативних р!шень. Але одного визначення сутност! цього напрямку, практично вщомого св!ту вже не одне десятир!ччя, все ж таки потребуе бшьш ч!ткого концептуального обгрунтування, формування перел!ку певних заходш в кра!н! та визначення масштабу наслщкш та ризиюв розроблених нац!ональних стратегш в межах сфер взаемоди з шшими кра!нами. Потр!бно вщмггити, що !снування ор!ентирш на еколог!зац!ю суспшьного виробництва -процес довгий, але не тотальний. Його необхщно розвивати, поступово охоплювати та поглиблювати з метою поширення щеологи на проблемних зонах цившзацшного розвитку.
Отже, базуючись на дослщженн! мшнародного правового базису, нац!онального законодавства, що регулюе функц!онування вщповщних галузей, особливостей !х впливу на стан довюлля, були сформульован! напрямки зменшення негативного впливу на довюлля (табл.3).
Таблиця 3
Прюритетт напрямки галузево! еколог!зацц_
Головнi законодавчi документи, що регу-люють роботу галузi Базовi сектори, передумови та напрямки еколопзацп
1 2
Про Основн! засади (стратегто) державно! С1ЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Деградацш земель, витоптуванням пасовищ,
235
еколог!чно! пол!тики Укра!ни на перюд до нерацюнальна водна мелюрацш, масштабна хмзацш, забруднення водних джерел
2020 року Стратег!чн! напрями розвитку сшьського господарства Укра!ни на пер!од до 2020 року Земельний кодекс Укра!ни Про охорону навколишнього природного середовища Про охорону атмосферного пов!тря Про мелюрацто земель. Пщвищення якост! грунтш та управлшня земельними ресурсами, орган!чне виробництво ! зростання врожайност! базових культур; природн! пестициди, чист! технолог!! зберкання ! переробки сшьськогосподарсько! сировини; розвиток альтернативно! енергетики в сшьському господарств!; стшке використання водних ресурсш; збереження б!ор!зноман!ття; створення агроеколог!чно! шфраструктури.
Л!совий кодекс Укра!ни Постанова КМ Укра!ни «Про затвердження Державно! цшьово! програми «Л!си Укра!ни» на 2010-2015 роки» Розпорядження КМ Укра!ни «Про схвалення Концепци реформування та розвитку л!сового господарства» Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО Знищення природного середовища проживання б!олог!чних видш; л!сов! пожеж1, ерозш ! заболочування рубок, якшов'язан! з великим розм!ром вирубуваних площ, ерози схилш р!чкових долин, забруднення вод змивами грунтш, змша водного режиму р!чок ! озер; скорочення чисельност! мисливсько-промислових видш тварин; порушення природних шляхш м!грац!й багатьох видЦв тварин, порушення цшсност! популяц!й ! зниження !х життездатност!.
Проекти виробництва бюпалива; створення модельних л!сЦв як ландшафтних комплексш з л!сами ! сшьськогосподарськими уг!цдями, природними територ!ями, що особливо охороняються, водними об'ектами ! населеними пунктами. Створення модельного л!сового господарства, заснованого на «недеревних» дарах л!су; впровадження модел! дбайливого уходу ! вирубування л!су; розвиток л!сознавства ! ландшафтного будшництва.
ЗУ «Про рибне господарств-во, промислове рибальство та охорону водних РИБАЛЬСТВО Зниження рибопродуктивност!, пог!ршення якост! водойм, перелов ! широкомасштабне браконьерство
236
бюресурсш» (2011р.) Водний кодекс Укра!ни Постанова КМ Укра!ни « Про затвердження Державно! цшьово! економ!чно! програми розвитку рибного господарства на 20122016 роки» Постанова ВР Укра!ни «Про концепцто розвитку рибного господарства Укра!ни Основн! напрямки еколопзаци: пщтримка б!ор!зноман!ття та якост! внутршних водних екосистем, перегляд технологш добич! та ресурсозбереження, розвиток аквакультури, еколог!чна сертифкацш рибальства, узгодження завдань еколопзаци з м!жнародними ршеннями. "Озеленення" може супроводжуватися тимчасовим зниженням зайнятост! ! доходш в короткостроковш ! середньостроковш перспектив! в цшях поповнення природних запасш ! запобкання падшню зайнятост! ! доходш в майбутньому. Також можуть бути потр!бн! швестици в переквалифкацто ! перенавчання робочо! сили.
Державна цшьова соц!ально-економ!чна програма будшництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки ЗУ „Про Загальнодержавну програму реформування ! розвитку житлово-комунального господарства на 20092014 роки" БУД1ВНИЦТВО 1ндустр!ал!зац!я та урбатзацш, житлово-буд!вельна ! комунальна кризи, видобуток будшельних матер!ал!в, !х транспортування, виробництво будшельних металш !, нарешт!, саме будшництво е джерелом забруднення пов!тря) ! порушення земл!.
Створення енергоефективних споруд, створення екопоселень, що поеднують еколог!чний та технолог!чний способи життя; застосування еколог!чно чистих будшельних матер!ал!в ! технолог!й; м!н!м!зац!! впливу техногенних чинник!в на людину, високо! естетики створення поселень; гармон!! спЫснування людини, природи, техн!чних р!шень, б!знесу ! держави.
Концепцш проекту Загальнодержавно! цшьово! економ!чно! програми розвитку промисловост! на перюд до 2017 р. Державна програма розвитку промисловост! на 2003-2011 роки ПРОМИСЛОВ1СТЬ Застарел! технолог!! виробництва та обладнання, висока енергом!стк!сть та матер!алом!стк!сть, високий р!вень концентраци еколог!чно небезпечних виробництв; в;цсутн!сть або неналежний стан очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення, низький ршень експлуатаци !снуючих природоохоронних об'ект!в; високий ршень твердих вщходш, викидЦв в атмосферу та скидш у водн! джерела.
Напрямки еколопзаци: пакування, контроль викидш та скидЦв, застосування нано-, бютехнологш: зниження
237
шкщливих викидш та скидш; впровадження енергозбер!гаючих технологш; створення еколог!чно! шфраструктури; скорочення викидш парникових газш, виршення проблем вщходш виробництва, переказ платеж!в за забруднення довк!лля в еконалоги, зменшення негативно! д!! на системи життезабезпечення населення
ЗУ Про енергозбереження ЗУ Про використання ядерно! енерги та рад!ацшну безпеку ЗУ Про альтернативн! види палива ЗУ Про теплопостачання ЗУ Про внесення змш ЕНЕРГЕТИКА Енергоемн!сть виробництва, велик! витрати орган!чного палива та забруднення природного середовища, втрата родючих земель, зниження якост! води в водосховищах, рад!ацшне забруднення в процес! видобутку ! транспортування сировини, а також при робот! АЕС, складуванн! та переробц! вщходш, !х похованн!.
Еколог!зац!я в напрямках генерац!!, збер!гання енерг!!, створення енергетично! !нфраструктури та впровадження енергоефективних технолог!й (розвиток альтернативно! енергетики; зниження енергоемност! систем осв!тлення; системи управл!ння електроенерг!ею (розумн! енергосистеми, енергозбереження);
до деяких законш Укра!ни щодо встановлення "зеленого" тарифу Енергетична стратегш Укра!ни на перюд до 2030 року. Державна цшьова економ!чна програма енергоефективност! на 2010-2015 роки.
Транспортна стратеги Укра!ни на перюд до 2020 року. ТРАНСПОРТ Негативний вплив на екосистеми транспортного комплексу та транспортно! шфраструктури
Напрямки еколог!зац!!: транспортн! засоби, структура, паливо: збереження моб^льност! при меншому застосуванн! транспортних засоб!в; зменшення транспортного забруднення пов!тря шляхом впровадження жорстких критер!!в до !снуючих вид!в палива та альтернативних вар!ант!в паливного забезпечення (б!опаливо, електрична та сонячна енергш); застосування безмоторних вид!в транспорту, запровадження економ!чних та безпечних моделей транспорту (зниження ваги, покращення аеродинам!чних харак-теристик та пол!пшення конструкц!! шин, застосування паливно-електричного силового оснащення); оптим!зац!! планування м!ст та розвитку
238
громадського транспорту; застосування палива з низьким вм!стом с!рки.
ЗУ «Про туризм» ЗУ «Про курорти» ЗУ «Про туристичн! ресурси» Концепц!я Державно! цшьово! програми розвитку туризму ! курортш на 2011- 2015 роки ТУРИЗМ Поширення негативних наслщкш масового туризму
Р озвиток зеленого туризму як комплексу оздоровчих, естетичних та познавальних факторш, збереження екосистемних послуг.
ЗУ Про вщходи ЗУ Про поводження з рад!оактивними вщходами ЗУ Про Загальнодержавну цЦльову еколог!чну програму поводження з рад!оактивни-ми вщходами. УПРАВЛ1ННЯ В1ДХОДАМИ Накопичення вццходЦб та проблеми !х знешкодження.
Зб!р, транспортування, рециклшг ! утил!зац!я вццходЦб.
Водний кодекс Укра!ни ЗУ «Про питну воду та водопостачання» Про Загальнодержавну цшьову програму "Питна вода Укра!ни" на 2011-2020 роки. УПРАВЛ1ННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ Забруднення поверхневих та грунтових вод
Водозбереження (очистка води та ст!чних вод) та охорона водних ресурс!в.
Анал!з довш, що напрямки еколог!заци секторш нац!онально! економки залежать вщ характеру функцш, як! вони виконують в систем! суспшьного розпод!лу прац! та специф!ки забруднень довк!лля, як! вони продукують. Дослщження законодавчо! бази, що регулюе дшльн!сть наведених секторш на вщмшу вщ еколог!чного законодавства лише частково торкаеться питань екологор!ентованого секторального розвитку. Тобто проблеми охорони довкшля вир!шуються чи повинн! вир!шуватися шляхом: збереження та в!дновлення природного кап!талу за рахунок усунення (попередження) негативних насл!дк!в впливу на довкшля; реал!заци альтернативних ршень використання (отримання) ресурсш; зменшення !снуючого тиску на складов! природного середовища, реаб!л!тац!! територ!й. Природокористування сьогодн! вимагае нових п!дход!в для виршення назрших еколог!чних проблем. Це означае, що кожен з цих напрямкш може мати певний перел!к можливих р!шень. Але ж вс! вони повинн! задовольняти наступн! вимоги: забезпечення зниження споживання сировини та енерги,
239
вщповщтсть бшьш жорстким екологчним стандартам та критершм бшьш чистих технологий.
Окремою складовою секторально! полггики еколоизаци е розробка заходИв ïï актив1заци. Перехщ до «зелених» трансформаций прискорять: розробка мехашзмИв мотиваци, стимулювання та компенсаций, що забезпечують зацгкавлетсть усИх господарських структур в оргатзаци i ор1ентаци своеï дшльност на екологоор1ентований шлях функцюнування; пошук, акумуляцш i розробка екологчних шновацш; створення екологiчноï шфраструктури; актив1зацш громадянського суспшьства; цшеспрямована освггня дшльтсть; м1жнародна сп1впраця. Кожен з означених напрямк1в - це окрема сфера дослщження.
Системтсть економ1чного мехатзму передбачае: ор1ентацто на полтшення екологiчноï ситуаци та сталий розвиток галузей i територш; виб1р ¡з усiеï сукупносп вщомих шструмештв найбшьш д1евих у досягнент цшей еколопзаци економгки; забезпечення узгодженост з дточими мехатзмами екологчного управлшня, врахування регюнальних та просторових особливостей функцюнування сектор1в нацiональноï економгки; диверсифкаци шструменттв економ1чного впливу на дшльтсть суб'екпв господарювання в умовах багатоукладност економгки; ринково1' ор1ентаци економ1чного мехатзму, умови функцюнування якого регламентуються державою; здатност до мшливост вщповщно до завдань розвитку процесу еколоизаци.
Екологчна инфраструктура безпосередньо i опосередковано забезпечуе вщтворення та пщтримку якост оточуючого середовища, а також створюе умови ефективного господарювання. Певний галузевий вплив на розвиток еколоично1' шфраструктури формуе змют стратепчних задач еколоизаци та утворення вщповщних складових еколог1чно1' шфраструктури, ïх сп1ввщношення i функцюнальне призначення. Екологчна инфраструктура може бути класифкована за наступними ознаками: по приналежност до секторш вщповщно1' галуз1 нацюнально1' економки, по територ1альнш масштабности по функцюнальному призначенню, по змюту стратегчних задач еколопзаци. Може бути запропоновано iï видовий розподш з видшенням полггико-правово1', шституцшно1', шструментально1', природо-техногенно1', шформацшно-аналггично1', публ1чно1' та технко-технолопчно1' еколог1чно1' шфраструктури [8].
Вважаеться що громадянське суспшьство юнуе i функцюнуе в д1алектично суперечливш едност з державою. Адже у розвиненому громадянському суспшьств1 держава забезпечуе розробку стратеги розвитку, визначае напрямки, прюритети, темпи та пропорци змш у економ1чнш та сощальнш сферах суспшьства; пщтримуе суспшьно корисну дшльност громадян i захист ik прав на чисте довкшля та гщне життя, пщтримуе екологчну освпу як основу розвитку особистост1, наци та держави, визначальний фактор життя суспшьства в уж його проявах.
I, нарешт1, в контекст м1жнародно1' взаемоди, екологчне сшвробггництво е найбшьш актуальним. Основоположн принципи м1жнародного спшробггництва в галуз1 охорони навколишнього середовища були сформульоваш в Деклараци Стокгольмсько1' конференций ООН 1972 р. по проблемам навколишнього середовища. Але ж головне завдання полягае в пошуку та реал1заци форм
240
мiжнаpодноï еколого-пpавовоï вщповщальност деpжав за збеpеження екосистем, pацiональне викоpистання pесypсiв, ïх захистy вщ виснаження в майбyтньомy. Усi означенi заходи можна pозглядати як пеpедvмовy майбyтнього вщновлення пpиpодного капiталv, збеpеження бiоpiзноманiття, фоpмyвання нового життевого сеpедовища.
ВИСНОВКИ
1. ^облеми екологiзацiï економiки в yмовах сьогодення pозглядаються свiтовою спшьнотою як сфатеичний напpямок дiяльностi в досягненш збалансованостi пpиpодокоpистyвання, вiдтвоpення пpиpоди та забезпечення екологiчноï безпеки.
2. У сфеpi економiко-екологiчного pозвиткy та охоpони навколишнього сеpедовища ствоpена вщповщна законодавча база, починаючи з мiжнаpодних та двостоpоннiх угод i закiнчyючи нацюнальними законодавчими iнiцiативами. Aналiз свщчить ^о певну pозвиненiсть ноpм мiжнаpодного ^ава, яке фоpмve загальне пpавове сеpедовище та екологiчнi оpieнтиpи для свггово1" спшьноти. Aле пpи наявностi в бшьшост pозвинyтих кpаïн свiтy нацюнальних концепцiй та стpатегiй пеpеходv до сталого pозвиткy пpостежveться вiдсyтнiсть чггких пpогpам дiй спpямованих на к pеалiзацiю.
3. Екологiчним законам бpакye вiдповiдностi законодавчо1' бази глобальним Сфатепчним документам цивiлiзацiйного pозвиткy, глибокого аналiзy ефективностi та pезyльтативностi дiючих ^авових ноpм, дiйових механiзмiв впpовадження екологооpieнтованих iнновацiй та оpганiзацiйного забезпечення к pеалiзацiï.
4. Останнiм часом особливу актyальнiсть набула концепцiя «зелено»» економки , як економiки, яка с^ямована на зpостання добpобyтy населення, ефективне викоpистання пpиpодних pесypсiв i одночасне зменшення еколопчних pизикiв. Концепцiя «зелено»» економiки pозглядаeться як iнновацiйний базис i мапсфальний напpям в моделi сталого pозвиткy Укpаïни. Aле за^овадження iï пpинципiв мае не тшьки позитивний iмпyльс економiчного pозвиткy кpаïн, але ï може спpияти посилення неpiвностi мiж багатими i бщними деpжавами i пеpешкоджати pозвиткy останнiх.
5. Aвтоpськi дослщження виявили що екологооpieнтований pозвиток суспшьного виpобництва по^бно pозглядати як окpемy складову «зелених» пеpетвоpень, що окpеслюe меж еколопчно1' поведiнки та визначае пpинципово новi схеми iснyвання людства. Доведено, що сектоpальнi пеpетвоpення iнновацiйноï пpиpодоохоpонноï спpямованостi pеалiзyють постулати пеpеходv кpаïн до сталого pозвиткy шляхом активiзацiï' вж його складових.
6. Показано, що наявна законодавча база галузевого pозвиткy, на вiдмiнy вщ екологiчного законодавства, лише частково тоpкаeться питань екологооpieнтованого сектоpального pозвиткy. Базуючись на дослщженш мiжнаpодного пpавового базису, нацiонального законодавства, що pегyлюe фyнкцiонyвання вщповщних галузей, особливостей ík впливу на стан довкшля, сфоpмyльоваш напpямки зменшення негативного впливу на довкшля, яю зведено до
241
збереження та вщновлення природного капталу за рахунок усунення (попередження) негативних наслщкш впливу на довкшля; реал1заци альтернативних ргшень використання (отримання) ресурсш; зменшення юнуючого тиску на складов! природного середовища, реабштаци територш. Як окрему складову секторально!' полггаки екологгзаци розглянуто заходи по ïï актив1заци.
Список л^ератури
1. Глобальный новый зеленый курс. Доклад ЮНЕП. Март 2009 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.unep.org/greeneconomy .
2. Декларация Рио-де-Жанейро по окружающей среде и развитию 14 июня 1992 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_455 .
3. Закон Украши ввд 21.12.2010 № 2818-VI «Про Основы засади (стратегпо) державки еколоичып полггики Украши на перюд до 2020 року» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rada.gov.ua .
4. Зомонова Э. М. Зелёная экономика - повестка дня конференции ООН по устойчивому развитию (Рио+20) [Электронный ресурс] / Э. М. Зомонова, Б. О. Гомбоев // Вестник Бурятского государственного университета. Серия: Экономика и менеджмент. - 2012. - № 1. - С. 96 - 108. -Режим доступа к журн. : http://www.bsu.ru/content/pages2/1009/2_2012.pdf .
5. Настречу зеленой економике: путь к устойчивому развитию и искоренению бедности Обобщающий доклад для властных структур [Электронный ресурс]. ЮНЕП, 2011. - 43 с. -Режим доступа: www.unep.org/greeneconomy .
6. Потапенко В. Г. Стратегии приоритета безпечного розвитку Украши на засадах «зелено"» економки: монографш / В. Г. Потапенко; [за наук. ред.. д.е.н, проф. £.В. Хлобистова]. - К.: Н1СД, 2012. - 360 с.
7. Приоритеты национальной экологической политики России / [под. ред. В. М. Захарова]. - М.: ООО «Типография ЛЕВКО», Институт устойчивого развития / Центр экологической политики России, 2009. - 152 с.
8. Сучаст тенденцд формування екологiчноï шфраструктури природокористування: монографи / Хариков С. К., Бережна I. В., Купнець Л. £. [за ред. Харикова С. К.]; НАН Украши, 1н-т проблем ринку та екон-екол. дослвдж. - Одеса, 2012. - 356 с.
Купинец Л. Е. Приоритеты секторального развития в контексте формирования национальной политики экологизации экономики / Л. Е. Купинец // Ученые записки Таврического национального университета имени Вернадского В.И. - Серия «География». - 2013. - Т. 26 (65), № 3. - С. 226 - 242. В контексте идеологии мирового развития рассмотрена ретроспектива формирования международного и национального правового регулирования экологизации экономики и обеспечения охраны и рационального использования природных ресурсов. Определена сущность ключевых этапов генезиса мировоззрения человечества и место экологизации производства в ключевых концепциях дальнейшего развития общества. Обоснованы направления экологизации секторов национальной экономики, которые определенны в качестве базовых в достижении критериев устойчивого развития по главным признакам негативного влияния на окружающую среду. Представлено системное видение путей реализации стратегических приоритетов секторального развития, которые базируются на новой идеологии общественного развития и ориентированны на сохранение окружающей среды для будущих поколений.
Ключевые слова: экологизация экономики, устойчивое развитие, стратегия "зеленого" роста, приоритеты секторного развития.
Статья поступила в редакцию 13. 09. 2013 г
242
