CC BY
26
ционную форму интеграции субъектов ведения хозяйства по географическому признаку, с целью объединения усилий в определенной сфере деятельности для получения большего синергического эффекта, получения конкурентных преимуществ, активизации экономического и инновационного развития.
Odrekhivskyi M.V. Methodological approaches to setting the model of integration of innovation structures into the regional economy
The paper offers to take clusters" models as the basis of setting the models of integration structures into the regional economy since they are effective organizational form of integration of economic subjects according to the geographical criteria. It aims at joining the efforts in a certain sphere in order to gain the larger synergetic effect, get competitive advantages and foster the economic as well as innovation development.
УДК 338:658 Асист. Т. О. Петрушка - НУ "Львiвська полтехшка "
АНАЛ1ЗУВАННЯ ВПЛИВУ ЧИННИК1В НА ЕФЕКТИВН1СТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕСУРСООЩАДНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Здшснено групування чинниюв, яю мають вплив на ефектившсть впроваджен-ня ресурсоощадних технологий. Визначено послiдовнiсть аналiзування впливу цих чинникiв. Встановлено закономiрностi впливу окремих чинникiв на ефектившсть та доцшьшсть запровадження енергоощадних технологш. Розроблено систему критерь !в доцшьносп iнвестування коштiв у запровадження енергоощадних технологш.
Ключов1 слова: ефектившсть, ресурсозбереження, технолопя, чинники впливу, аналiзування впливу, швестування, енергоощаднi технологи.
Вступ. У сучасних умовах одним з основних чинниюв, як негативно впливають на конкурентоспроможшсть продукци бшьшоси промислових шдприемств Укра!ни та, вщповщно, зумовлюють скорочення обсяпв вггчиз-няного промислового виробництва, е значний р1вень питомих витрат ресурЫв на виготовлення продукци, ресурЫв, зокрема значна енергомютюсть виробництва. Як вщомо, енергоемшсть $1 ВВП украшсько! економши е у 5-8 раз1в бшьшою, шж у крашах Захщно! та Центрально! Свропи. Особливо енергомю-ткими е так види економ1чно! д1яльност1: х1м1чна галузь (частка вартост природного газу в соб1вартост1 продукци ц1е! галуз1 становить близько 80 %), металургшна галузь (витрати на використання енергоресурЫв у структур! со-б1вартост1 в1тчизняно! металопродукци змшюеться межах вщ 30 до 50 %), житлово-комунальне господарство тощо.
Одшею з причин того, що багато галузей нацюнально! економши Ук-ра!ни в умовах св1тово! економ1чно! кризи та подорожчання 1мпортних енергоресурЫв зазнали ютотного скорочення обсяпв виробництва, е наявшсть значно! маси застарших техшки та технологи, як застосовуються на вггчиз-няних шдприемствах. Зазначимо, що своечасний перехщ до нових ресурсоощадних технологш дозволив би вггчизняним шдприемствам заздалепдь шдготуватися до настання фшансово! кризи та пом'якшити 11 негативний вплив на фшансов1 результати свое! д1яльност1.
Проблем1 анал1зування чинниюв, як впливають на ефектившсть та доцшьшсть запровадження ресурсоощадних технологш на промислових шд-приемствах, присвячено значну кшьюсть публшацш, зокрема роботи [1-6]. Однак на сьогодш немае комплексного методичного забезпечення процесу
обгрунтування доцшьност та оцiнювання ефективностi впровадження прог-рам ресурсозбереження, яке враховувало б усю сукупнiсть основних чинниюв, що зумовлюють швидкiсть та масштаби впровадження на промислових шдприемствах ресурсоощадних технологiй.
Постановка завдання. Метою дослщження е розроблення методич-них засад анашзування впливу чинникiв на ефектившсть запровадження ресурсоощадних технологiй. Досягнення поставлено! мети зумовило необхщ-шсть вирiшення таких основних завдань: групування чинниюв, якi мають вплив на ефектившсть запровадження ресурсоощадних технологш; визначен-ня послiдовностi аналiзування впливу цих чинниюв, встановлення закономiр-ностей впливу окремих чинниюв на ефектившсть та доцшьшсть впровадження енергоощадних технологш; розроблення системи критерпв доцiльностi ш-вестування коштiв у впровадження енергоощадних технологш.
Результати дослвджень. Чинники, яю зумовлюють швидкiсть та масштаби впровадження на промислових шдприемствах ресурсоощадних технологш, можна подшити на таю групи, зокрема:
1) за видами ресурив, питом! витрати яких на виробництво продукци бу-дуть скорочет: чинники, яю зумовлюють економто питомих витрат ма-тер!альних ресурив; чинники, яю зумовлюють економто питомих витрат енергетичних ресурив; чинники, яю зумовлюють економто питомих витрат трудових ресурив; чинники, яю зумовлюють економто питомих витрат швестицшних ресурив; чинники, яю зумовлюють одночасну еконо-м!ю питомих витрат юлькох вид!в ресурив;
2) за характером причин виникнення: чинники, яю зумовлет покращенням системи управлшня та оргатзаци виробництва на тдприемств!; чинники, яю зумовлет вщносним покращенням техтко-технолопчних пара-метр!в виробництва продукци за новими основними засобами, пор!вняно з дточими; чинники, яю зумовлет змшою кон'юнктури ринюв продукци та засоб!в виробництва; чинники, яю зумовлет вдосконаленням державно! тдтримки заход!в ¿з ресурсозбереження;
3) за мюцем виникнення чинниюв: чинники, яю виникають у процес д!яль-ност вщповщного тдприемства (наприклад, поступове зношування його основних засоб!в, виокремлення програм ресурсозбереження як прюри-тетних у д!яльност тдприемства тощо); чинники, яю виникають у про-цес д!яльност розробниюв та виробниюв елеменив техтко-технолопч-но! бази вщповщного тдприемства (наприклад, поява прогресивних ресурсоощадних вид!в певного обладнання); чинники, яю виникають у процес д!яльност постачальниюв сировини для вщповщного тд-приемства (наприклад, збшьшення цш на окрем! види матер!альних та енергетичних ресурив); чинники, яю виникають у процес д!яльност! споживач!в вщповщного тдприемства (наприклад, збшьшення попиту на продукцию певного тдприемства); чинники, яю виникають у процес функцюнування шших ринюв (зокрема ринюв трудових { фшансових ре-сурс!в); чинники, яю виникають у процес функцюнування оргатв державно! влади (наприклад, надання податкових тльг для тдприемств, яю запроваджують ресурсоощадт технолог!!');
4) за впливом на р!вень ц!н на продукщю п!дприемства: чинники, як! зумовлюють зниження ц!н на продукщю (позитивт чинники для спожива-
ч1в продукци); чинники, як1 зумовлюють збiльшення цш на продукщю (негативнi чинники для споживачiв продукцiï);
5) за впливом на ефективнiсть дiяльностi вiдповiдного тдприемства: чинники, яю пiдвищують ефектившсть дiяльностi певного пiдприемства (по-зитивт чинники для цього пiдприемства); чинники, яю знижують ефек-тивнiсть дiяльностi певного пiдприемства (негативнi чинники для цього тдприемства);
6) за насл1дками впливу на оновлення основних засобiв пiдприемств - ви-робникiв продукци: чинники, яю зумовлюють запровадження ресурсоощадних технологш лише для виробництва додаткового обсягу продукци, що може бути спричинено, зокрема, збшьшенням попиту на цю продукцiю без припинення та замiни технiки та технологи; чинники, яю призводять до необх1дност1 передчасноï замiни вже функцюнуючих еле-ментiв технiко-технологiчноï бази деяких (або всiх) пiдприемств цiеï га-лузi.
Варто зазначити, що чинники, яю сприяють запровадженню на промислових шдприемствах ресурсоощадних технологш, можна класифжувати i за iншими ознаками, зокрема за масштабом впливу, за швидюстю впливу то-що. П1д час оцiнювання впливу певних чинниюв на доцшьшсть та ефектившсть запровадження на промислових шдприемствах ресурсоощадних технологш потрiбно враховувати низку передумов, а саме:
Ä • ' и _ • • • • ' » •
• наявтсть у цш галузi тдприемств з рiзним рiвнем технiчноï оснащеноси, що закономiрно призводить до рiзних значень показниюв собiвартостi та пито-мо1 капiталомiсткостi аналогiчноï продукци за рiзними пiдприемствами. За таких умов необх1дно володiти iнформацiею про матрицю питомих витрат ресурс1в на виробництво одинищ продукци за усiма видами цих ресурсiв та усiма пiдприемствами галуз1. Очевидно, що пiдприемства з б1льшими пито-мими витратами певного виду ресурс1в будуть сильнiше реагувати на д1ю чинниюв, що зумовлюють необхвдтсть впровадження технологiй, спрямова-них на економш даного виду ресурсiв;
Ä • ' и _ • ••
• наявтсть у цш галузi достатньо конкурентного ринку, зокрема достатньоï к1лькост1 виробниюв певноï продукци. У випадку, якщо ця умова не вико-нуеться (наприклад, 1снуе лише один виробник-монополiст), то дiя чинниюв, як1 сприяють запровадженню ресурсоощадних технологш, може бути 1стотно загальмованою. При цьому надал1 у цш робот! ми будемо розглядати лише випадок конкурентних ринюв;
Ä • ' и _ • • • ' » '
• наявтсть у цш галуз1 мехатзм1в швидкого встановлення рlвноважноï ц1ни на продукщю. Анализ засв1дчив, що у випадку високого р!вня конкуренци на ринку, найб1льш адекватним методом щноутворення на продукцию е метод замикаючих питомих приведених витрат, тобто ц1на одиниц1 продукци при-ймаеться на р1вн1 питомих приведених витрат (ППВ) у того виробника продукци, для якого вони е найменшими:
nnBi = (Ci + К • Ен) / Oi = Ci + k • Е^ min, (1)
де: nnBi - питом1 приведен1 виртати за i-тою технолог1ею виготовлення пев-но1' продукци; Ci - соб1варт1сть р1чного випуску продукци за i-тою техноло-г1ею: К - потр1бн1 швестици у впровадження z-toï технологи; Е - нормальна р1чна прибутков1сть швестицш у частках одиниц1 (така ix м1н1мальна прибут-ков1сть, за якоï 1нвестори погоджуються 1нвестувати своï кошти); Oi - р1чний
натуральний обсяг виробництва продукци за /-тою технолопею; с - co6iBap-тють одинищ продукци за i-тою технологiею (ci=Ci / О); ki _ питома каштало-мiсткiсть продукци за i-тою технолопею (ki=Ki / О)
Зазначимо, що добуток К*Е у формулi питомих приведених витрат _ це фактично нормальний рiчний прибуток за i-тою технолопею. Якщо його подшити на Oi, то отримуемо нормальний прибуток на одиницю продукци _ kixE. Якщо додати до нього ci5 то отримуемо рiвноважну цiну одиницi продукци, за яко1 попит на не1 дорiвнюе пропозици i прибутковiсть iнвестицiй у ïï виробництво становить Е. Таким чином, питомi приведенi витрати _ це рiв-новажна цiна одинищ продукци i та технолопя, за я^' ця щна е найменшою, е найбiльш конкурентоспроможною, оскiльки за фжсовано'' функцiï попиту вона забезпечуе максимальний сукупний обсяг виробництва продукци.
Як зазначено вище, поява у певнш галузi промисловостi ресур-соощадно'' технологи може як витiснити, так i не витюняти наявну технологш виробництва певно'' продукци (у другому випадку в галузi будуть одночасно функщонувати рiзнi технологи виробництва одше'' i тiеï ж само'' продукци). За-галом вважають, що експлуатувати технiку доцiльно доти, доки не дорiвнюва-тиме нулю чистий грошовий потiк вiд ïï експлуатаци (сума прибутку та амор-тизацiйних вщрахувань). Враховуючи це, критерiй доцiльностi припинення використання застарiлоï технологiï в умовах конкурентноï економiки можна сформулювати так: припиняти експлуатащю застарiлоï технологiï потрiбно, якщо собiвартiсть одиницi продукцiï без амортизаци за старою технологiею е бшьшою за питомi приведенi витрати за новою технолопею.
Отже, послщовшсть аналiзування дiï певного чинника, який зумовлюе швидюсть та масштаби запровадження на промислових шдприемствах ресурсоощадних технологш, повинна мютити таю основш етапи:
1. Формування масиву вхiдноï iнформацiï, зокрема про иоточнi значения питомих витрат певного виду ресурсу за рiзними тдприемствами галузi, рiвноважну цiиу та вiдиовiдиий ш рiвноважний обсяг виробництва цього виду продукци, а також про параметри функци попиту на цю иродукцiю.
2. Визначення показниюв рiвиоважиоï цiии та рiвноважного обсягу виробництва продукци тсля запровадження иовоï техиологiï, що зумовлюе економто певного виду ресурЫв.
3. Ощнювання иаслiдкiв запровадження новоï техиологiï, зокрема можли-востi часткового або повного вит^снення староï технологи виробництва продукци новою.
4. Встановлення додаткового натурального обсягу виробництва продукци, який доцшьно виготовляти за новою технолопею.
Розглянемо докладшше випадок запровадження на шдприемствах пев-^ï галузi енергоощадноï технологiï виробництва продукцiï.
Очевидно, що будь-яке шдприемство, обираючи певне технолопчне рiшення з кiлькох альтернативних варiантiв, повинно прагнути рацiоналiзу-вати сшввщношення мiж величиною своïх поточних та швестицшних витрат. При цьому можливi два основних завдання такого вибору: коли плануеться виробництво певноï продукци i обираеться найкраща технолопя ïï виготов-лення; коли продукщя вже виробляеться i розглядаються можливють та до-
цiльнiсть замши юнуючо1 технологiï ïï виготовлення (наприклад, з метою зниження енерговитрат тдприемства). У першому випадку за умови наявнос-т двох альтернативних технологш (базовоï та енергоощадноï) прибутковiсть додаткових швестицш в енергоощадну технологiю Ее доцшьно визначати за такою формулою:
Ее = (Ц х (Но - Hi) + А х (к1 - ко) х р ) /(ki - ко), (2)
де: Ц - цiна одиницi енергоресурсiв; Н0, Н1 - питомi витрати енергоресурсiв на виробництво продукци, вщповщно, за базовою та енергоощадною техно-логiями; А - середня норма амортизацшних вiдрахувань для основних засо-бiв, якi виробляють цю продукцiю; к0, к1 - питома кашталомютюсть продук-цiï, вщповщно, за базовою та енергоощадною технолопями; р - частка вар-тост основних засобiв у iнвестицiях у виробництво продукци.
Порiвнявши прибутковiсть додаткових швестицш в енергоощадну технологш iз нормальною для певного швестора прибутковютю iнвестицiй, вiн може прийняти ршення про доцiльнiсть iнвестувати у цю технологш. При цьому варто зазначити, що за шших незмшних умов теоретично завжди юнуе така достатньо велика цша енергоресурсiв, за яко1' iнвестування в енергоощадну технологш буде заздалепдь доцiльним.
У випадку, коли продукщя вже виробляеться i розглядаються можли-вiсть та доцшьшсть замши юнуючо1" технологiï ïï виготовлення, таку замшу потрiбно виконувати за умови перевищення собiвартостi одиницi продукци за старою технологiею (без урахування амортизацшних вщрахувань) питомих приведених витрат за енергоощадною технолопею.
Докладнiшi методики обгрунтування доцiльностi вкладення швестицш в енергоощадш технологiï потребують урахування мшливосп основних по-казникiв, що мютяться у формулi (2). Дшсно, можливою е ситуацiя, коли на цей час доцшьшше ввести менш капiталомiстку (але бiльш енерговитратну) технологш. Однак шдвищення цiн на енергоноси у майбутньому може спрос-тувати таку доцшьшсть; при цьому внаслщок частковоï незворотностi проце-су швестування замiна введеноï у дiю технологи на нову енергоощадну технологш може теж виявитися нерацюнальною. За таких умов швестор не забез-печить належний рiвень прибутковостi вкладених ним iнвестицiй.
Розглядаючи виплив змш цiн на енергоносiï на ефектившсть запровадження енергоощадноï технологiï, треба зазначити, що шдвищення рiвня цих цш за iнших незмiнних умов призведе до збшьшення питомих приведених витрат, i отже, до кiнцевоï величини цш на продукцш тдприемств. За таких умов поступове запровадження енергоощадних технологш буде доцшьним для тдприемств - виробниюв продукци, однак з погляду ïï споживачiв це не буде мати у тдсумку позитивного наслщку, бо вони за будь-яких умов бу-дуть вимушеш купувати продукцш за вищою цшою.
У табл. 1 наведено систему критерив доцшьнос^ iнвестування у запровадження енергоощадних технологш, яка передбачае певну iерархiю крите-рiальних показниюв: вщ найзагальнiшого - максимуму чистоï теперiшньоï вартостi до бiльш часткових, яю враховують певнi припущення та базуються на формулi питомих приведених витрат.
Табл. 1. Система критерИ'в доцтъность швестування коштьв у запровадження _енергоощадних технологш_
Назва критерш Формал1зований вигляд критерш Позначення
1. Узагальнений критерш доцшьносп швестування в енергоощадну технологш ЧТВ1>ЧТВ0 ЧТВо, ЧТВ1 - чиста тепер1шня варпсть чистого грошового потоку проекпв виробництва продукци, вщповщно, за базо-вою та енергоощадною техно-лог!ями.
2. Загальний критерш доцшьносп вибору енергоощадно! технологи з двох альтернативних со - С1 > Е к - ко со, С - собшарпсть одинищ продукцii, в1дпов1дно, за базо-вою та енергоощадною технолопямн; ко, к1 - питома катта-ломтсткють продукци, в1дпо-в1дно, за базовою та енергоощадною технолопямн; Е -норматив прибутковосп 1нвес-тиц1й; со / - соб1варт1сть одини-ц1 продукци за базовою (щ-ючою) технолог1ею без амор-тизац1йних в1драхувань.
3. Загальний критерш доцшьносп припинення експлуатаци застар1ло! технологИ 1з зам1ною и на енергоощадну технологш С/о - С1 > Е к
4. Частковий критерш доцшьносп вибору енергоощадно! технологи (за умови, що вс1 значення ус1х шших складових собiвартостi, кр1м енерговитрат та амортизаци, е однаковими за обома технолопямн) Ц х (Нво - Нв1) к - ко - (А - > Е к - ко Ц - щна одиниц1 енергоре-сурс1в; Нво, Нв1 - норми вит-рат енергоресурс1в на одини-цю продукцii, в1дпов1дно, за базовою та енергоощадною технолог1ями; Ао, А1 - пито-м1 амортизацшт в1драхуван-ня, в1дпов1дно, за базовою та енергоощадною технолог1-ями.
5. Частковий критерш доцшьносп припинення експлуатаци застаршо! технолог!!' 1з зам1ною и на енергоощадну технологию (Ц ■ (Нво - Нв1) --А1)/к > Е
6. Частковий критерш доцшьносп вибору енергоощадно! технологи з двох аль-тернативних за умови р1вносп норм амортизаци за обома технологиями Ц х (Нво - Нв{) > к - ко Е + На х р На - норма амортизацшних в1драхувань на реновацш основних засоб1в; р - час-тка вартост1 основних засо-б1в у швестнщях на виробництво продукци.
7. Частковий критерш доцшьносп припинення експлуатаци застаршо! техно-логii 1з зам1ною и на енергоощадну за умови ргвносп норм амортизаци Ц х (Нво - Нв{) > к Е + На х р
Використання часткових критер1альних показниюв дало змогу встано-вити низку анал1тичних вираз1в окремих граничних показниюв, яю вплива-ють на ефектившсть впровадження енергоощадних технологий, зокрема мшь мально! цши на енергоноси, за яко! доцшьно обирати енергоощадну технологию, та максимального приросту питомо! катталом1сткост1 продукци, за яко!, можливо, доцшьно обирати енергоощадну технологию (табл. 2). З останньо! закономерности, зокрема, випливае, що процес зниження енерговитрат шляхом зростання кашталом1сткост1 продукци мае певну межу, за яко! цей процес стае неефективним 1 виникае потреба зниження величини питомих швес-тицш на виробництво продукци.
Табл. 2. АналШичт вирази окремих граничних показнишв, яш впливають на _ефектившсть запровадження енергоощадних технологш_
Мттмальна щна на енергоноси, за яко! доцшьно обирати енер-гоощадну технолопю Максимальний прирют питомо! катталомю-ткост1 продукци, за яко!, можливо, доцшьно оби-рати енергоощадну тех-нологш Мшмально можливе значения граничного р1в-ня ефективност швести-цш у запровадження на щдприемств1 енергоощадних технологш
Цм т = ————— х (Е + На х р) Нв0 - Нв1 А— = Со Е + На х р Рг = Е + На х р
На рис. наведено методику обгрунтування доцшьносл швестування в енергоощадш технологи на пiдставi анашзу показникiв шдприемства-етало-на, яким може бути передове вггчизняне або зарубiжне пiдприемство певно! галузi з низьким рiвнем енергомiсткостi продукци. Розроблена методика ба-зуеться на закономiрностях замiщення витрат на енергоноси амортизацшни-ми вiдрахуваннями пiд час переходу до менш енергомютко!, але бiльш каш-таломiстко! технологi!.
Базове шдприемство:
е| - частка витрат на енергоноси у
цпи продукцп;
Э| - частка амортизацгйних
вщрахувань у щш продукцп.
Де=е2-е,; Да=а2-а)
Базовому шдприемству
доцшьно переходити на енергозбер \ гаючу
технолопю за умови ф!зичного зношення д1ючо1 техшки
так
■4—
& . Е
— > 1 +----
Д а Нах р
Технология пщприемства-еталона не е ефективною
Пщприсмство-еталон:
ез - частка витрат на енергоноси у щш продукцп; а^ - частка амортизацшних вщрахувань у щш продукцп.
Базовому шдприемству доцшьно припиняти сксплу-атащЕо наявноТ технологи та впроваджувати енергозбер1 гаючу
Рис. Схема обtрунтування доцiльностi швестування в енергоощадш технологи на пiдставi аналiзу показнишв тдприемства-еталона
Висновки. Чинники, яю зумовлюють швидюсть та масштаби впрова-дження на промислових шдприемствах ресурсоощадних технологш, можуть бути подшет на низку груп, зокрема: за видами ресурЫв, питомi витрати яких на виробництво продукци будуть скороченi; за характером причин ви-никнення; за мюцем виникнення чинникiв; за впливом на рiвень цiн на про-дукщю пiдприемства; за впливом на ефектившсть дiяльностi певного шд-приемства; за наслщками впливу на оновлення основних засобiв пiдприемств - виробникiв продукци тощо.
Аналiзування дi! певного чинника, який зумовлюе швидкiсть та масштаби впровадження на промислових шдприемствах ресурсоощадних технологш, повинна мютити таю основш етапи: формування масиву вхщно! шфор-мацi!; визначення показниюв рiвноважно! цiни та рiвноважного обсягу вироб-
ництва продукци шсля запровадження ново! технологи; ощнювання наслщюв запровадження ново! технологи; встановлення додаткового натурального об-сягу виробництва продукци, який доцшьно виготовляти за новою технолопею.
Недосконалють методiв ощнювання ефективност та доцiльностi здш-снення швестицш в енергоощаднi технологи спричинена, зокрема, неповним урахуванням низки чинниюв, як впливають на прибутковiсть таких швестицш, зокрема чинника ризику. У контекст проблеми, що розглядаеться, чин-ник ризику вщображаеться, зокрема, у змш1 цiн на енергоресурси та у техно-логiчних змшах, якi вiдбуваються у свiтовiй економщь Застосування методiв математичного моделювання з використанням елемент1в теори управлiння економiчним ризиком дасть змогу здiйснити достатньо обгрунтований вибiр найкращих iнвестицiйних ршень стосовно оновлення техшко-технолопчно! бази шдприемств i ращонал1заци частки вартостi енергоресурЫв у структурi собiвартостi !х продукци.
Лггература
1. Байков Н. Мировое потребление и производство первичных энергоресурсов / Н. Байков, Г. Безмельницына // МЭ и МО. - 2003. - № 5. - С. 44-52.
2. Балацкий О.Ф. Экономический потенциал административных и производственных систем : монография / под общ. ред. О.Ф. Балацкого. - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2006. - 973 с.
3. Балашова Р.1. Оцшка ефективност дiяльностi шдприемств нових форм господарю-вання на основi показниюв ресурсозбереження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 "Економша, органiзацiя i управлшня шдприемствами" / Р.1. Балашова. - Донецьк, 1999. - 16 с.
4. Беиь Т.Г. 1нтегральна оцшка фшансового стану пiдприемства / Т.Г. Бень, С.Б. Довб-ня // Фiнанси Укра!ни. - 2002. - № 6. - С. 53-60.
5. Дерев'яико Ю.М. Методичш пiдходи щодо визначення ефективностi використання ресурсiв / Ю.М. Дерев'янко // Мехашзм регулювання економiки. - 2006. - № 2. - С. 46-56.
6. Оргашзащя i планування виробництва : навч. посiбн. / В.К. Костюк, Н.В. Воiнова, Л.Г. Цимбалюк та ш.] / за заг. ред. В.К. Костюка. - К. : Ушверситет "Украша", 2006. - 331 с.
Петрушка Т.О. Анализ влияния факторов на эффективность внедрения ресурсосберегающих технологий
Проведена группировка факторов, которые оказывают влияние на эффективность внедрения ресурсосберегающих технологий. Определена последовательность анализа влияния этих факторов. Установлены закономерности влияния отдельных факторов на эффективность и целесообразность внедрения энергосберегающих технологий. Разработана система критериев целесообразности инвестирования средств во внедрение энергосберегающих технологий.
Ключевые слова: эффективность, ресурсосбережение, технология, факторы влияния, анализ влияния, инвестирование, энергосберегающие технологии.
Petrushka T.O. Analysis of influence of factors on efficiency of introduction of resource-saving technologies
Grouping of factors which have influence on efficiency introduction of recourses saving technologies is conducted. The sequence of analysis of influencing of these factors is certain. Conformities to the law of influencing of separate factors are set on efficiency and expedience introduction of energy saving technologies. The system of criteria of expedience of investing of facilities is developed in introduction of energy saving technologies.
Keywords: efficiency, recourses saving technologies, technology, influence factors, analysis of influence, investing, energy saving technologies.
