CC BY
34
4. Баранчеев В.П. Управление брендингом как составляющей инновационного развития организации// Журнал "Маркетинг". - 2003, № 1. - [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http:// www.innovatika.net/brend.htm
5. Захарчин Г.М. 1нновацшна культура в шновацшнш систем пщприемства// Наук. журнал "Культура народов причерноморья". - Омферополь. - 2008, № 125. - С. 19-21.
6. B. Bryant Shaping an innovative culture.// July, 2007. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.imd.ch/research/challenges/TC067-07.cfm?MRK_CMPG_S0URCE=webletter-aug&bhcp=1
7. Науков1 розробки МУБЩТ. Портал МУБЩТ. 20.08.208.
8. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.mubint.ru/Science/School/Pages/defa-ult.aspx
9. Технологии формирования управленческой и социально-технологической культуры. Економшо-правова штернет^блютека. 20.08.2008.
10. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/4864/4881/
УДК658.891:621:330.341.1 Асист. Ю.В. Малиновський, М.Ф. Гончар,
А.В. Дзюбта - НУ "Львiвська полтехшка"
ОЦ1НКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА МАШИНОБУД1ВНИХ
шдприемствАх
Подано методичнi рекомендацп щодо оцiнки доцiльностi та ефективностi впро-вадження на пiдприeмствi iнновацiйних шформацшних технологiй. Розглянуто основы складовi економiчного ефекту вiд впровадження нових шформацшних технологий. Запроваджено загальну послщовшсть та формалiзованi вирази для обчислення цих складових.
Assist. Yu. V. Malinovskiy, M.F. Gonchar, A.V. Dzyubina -
NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
An estimation and introduction of innovate information technologies
on machine-building enterprises
Production process control on an enterprise needs extraordinarily large array of information which characterizes both external and internal environment of enterprise. Only subject to the condition the properly organized informative providing, when to the managing organs and production subsections of enterprise operative, complete and reliable information acts about all of parameters of production process
Актуальшсть теми
Сучаснш економщ1 е притаманними постшш технолопчш змши. Не-обхщшсть проведения таких змш е об'ективно обумовленою, з одного боку, пришвидшенням темшв науково-техшчного прогресу, а з шшого - потребою будь-якого суб'екта господарювання забезпечити соб1 стшке становище та стадий розвиток в умовах динам1чного ринкового середовища. Своечасне проведення технолопчних змш на шдприемств1 е одним з основних завдань, як постають при формуванш програми його техшчного розвитку.
Переважно бшьшють технолопчних змш у сучасних умовах е працез-бер1гаючими, тобто вони зумовлюють економда живоï пращ, однак ïx впровадження потребуе, зазвичай, додаткових швестицш. Тому впровадження на шдприемсга нових технологш потребуе попередньоï' ретельноï' ощнки нас-лщюв такого впровадження [7].
Особливютю розвитку економiки в останнi десятирiччя е те, що поряд з матерiалами та енергiею предметами пращ стала шформащя, що зумовило появу нового типу технологш - шформацшних. На теперiшнiй час цi технологи с^мко розвиваються, вiдбуваеться !х вдосконалення, зокрема, шляхом впровадження нових, бшьш потужних засобiв збору, оброблення, збер^ання та передачi шформаци. Тому актуальшсть питання розроблення формалiзова-но! методики оцiнки доцiльностi та ефективност впровадження на тд-приемствi шновацшних iнформацiйних технологiй, яка б враховувала специ-фiку цих технологiй, 1х вiдмiнностi вiд технологи виробництва продукцй.
Формулювання ц1лей статт1
Основною метою ще1 роботи е розроблення методичних рекомендацш щодо оцiнки доцiльностi та ефективност впровадження на пiдприемствi ш-новацiйних iнформацiйних технологiй, яка б передбачала якнайновiше ураху-вання основних наслщюв такого впровадження.
Викладення основного матер1алу статт1
Впровадження iнновацiйних шформацшних технологш порiвняно iз традицiйними шформацшними технологiями потребуе, зазвичай, необхщнос-т вкладення бiльш великих обсягiв швестицшних ресурсiв. Це зумовлено тим, що, зазвичай, бшьш досконалi iнформацiйнi технологи базуються на ви-користаннi бшьш дорогого техшчного та програмного забезпечення та мо-жуть також вимагати i iнших одноразових витрат, наприклад, витрат на нала-годження необхщного устаткування, навчання персоналу користуватися ним тощо. Тому обгрунтування доцiльностi впровадження шновацшних шформацшних технологш повинно передбачати зютавлення економiчного ефекту вщ такого впровадження iз потрiбними для цього обсягами швестицшних ресур-шв. За таких умов впровадження на пiдприемствi нових iнформацiйних технологш буде доцiльним, якщо буде виконуватися така нерiвнiсть:
П > Ен , (1)
К
де: Пр - рiчний економiчний ефект вщ впровадження iнновацiйних шформа-цiйних технологш, який у кшцевому рахунку зводиться до приросту рiчного прибутку шдприемства внаслiдок такого впровадження; К - потрiбнi швести-ци у впровадження нових шформацшних технологш; Ен - нормальна рiчна прибутковiсть iнвестицiй у частках одинищ (цей норматив встановлюеться пiдприемством самостiйно, виходячи з бажаного для нього рiвня прибутко-вост^ за якого воно погодиться швестувати кошти).
По-своему, рiчний економiчний ефект вщ впровадження iнновацiйних iнформацiйних технологш на шдприемсга у загальному випадку мютить де-кiлька складових (рис.).
Розглянемо бшьш докладно окремi складовi економiчного ефекту вiд впровадження нових шформацшних технологш.
Стосовно економiчного ефекту внаслщок економи на поточних витра-тах, пов'язаних з iнформацiйним забезпеченням управлшсько1 дiяльностi, то його виникнення зумовлено, передуЫм, працезберiгаючим характером таких
технолопи, впровадження яких дае змогу автоматизувати значну частку про-цеЫв збору, оброблення, збер1гання та передач1 шформаци. Внаслщок цього виникае, зокрема, економ1я на оплат! пращ пращвниюв, але можуть зрости витрати на експлуатащю техшчних засоб1в та програмних продуклв, зокрема витрати на амортизащю необ1гових актив1в шдприемства. У зв'язку з цим можливою е наявшсть вщ'емного значення величини ефекту вщ економи на поточних витратах. В останньому випадку необхщною умовою доцшьносл впровадження шновацшних шформацшних технологш е наявшсть достатньо великого розм1ру економ1чного ефекту вщ покращення якост приИняття управлшських ршень шсля впровадження таких технологш [11].
Екомом1чний ефект вщ впровадження ¡нновацших шформацшних технологш
Еконокмчний ефект В1Д покращення якоет1 прийняття управл1нських piineub
Ефект вщ покращення
ЯКОСП типових управлшських р!шень
Ефект вщ приняття нових вид{в управлшських piuiCHb
Економ ¡чний ефект внаслщок економп на поточпих витратах, повязаних ¡з збором, обробкою, збер1ганням та передачею шформаци
Економ1я витрат npaui npaniBHHKiB Еконо\пя витрат матер1альних pecypcÎB
Ефект В1Д зменшення частки неправильних управл1нетких р[шень
Ефект в[д збшьшення об гру и то ва н о CTi управлшських ршень
Ефект вщ пришвидшеного
прийняття управлшських ршень
Ефект в[д зниження витрат на прийняття управл1неьких piiuenb
Рис. Схема утворення економiчного ефекту вiд впровадження шновацшних
шформацшних технологш
Для обчислення економiчного ефекту вщ покращення якост прийняття управлшських ршень таю ршення доцшьно подiлити на двi групи: ршен-ня, типовi для цього шдприемства, та рiшення, ранiше не типовi для цього пiдприемства. До першо1 групи рiшень вiднесемо тi з них, прийняття подiб-них до яких на певному пiдприемствi вщбувалося ранiше. Тобто до впровадження нових шновацшних шформацшних технологш. Стосовно друго1 групи ршень, то до них слщ вщнести т1, прийняття подiбних до яких на тд-приемствi ранiше не вщбувалося внаслiдок браку необхщно1 для цього шформаци. Наприклад, можливою е ситуащя, коли внаслiдок нестачi зовншньо1 шформаци про стан фондового ринку та становище цього шдприемства на ньому воно ранше школи не розглядало емiсiю цiнних паперiв як заЫб фь нансування свое1 дiяльностi, хоча цей засiб iз отриманням i обробкою необ-хщно1 шформаци виявився достатньо ефективним.
У подальшому зосередимося на випадку обчислення економiчного ефекту вщ покращення якостi прийняття типових управлшських ршень. Очевидно, що таке обчислення повинно базуватися на аналiзi ретроспективних даних про яюсть прийняття управлшських ршень у минулому та виявленш того, як вплинула яюсть застосовуваних шформацшних технологш на ефек-тившсть прийняття таких ршень [7]. При цьому для цшей такого аналiзу уп-
равлшсью рiшення доцiльно подiлити на три групи: помилков^ недостатньо обгрунтоваш та вдаль
Пщ помилковими управлiнськими ршеннями будемо розумiти tï з них, як зумовили отримання шдприемством збитюв. Пiд недостатньо обгрунтованими управлiнськими ршеннями будемо розумiти tï з них, прийняття яких спричинило недоотримання належного розмiру прибутку (тобто подiбне дещо скориговане рiшення дозволило отримати бшьшу величину прибутку). Iншi управлшсью рiшення будемо називати вдалими.
При здшсненш ретроспективного аналiзу якостi прийнятих управ-лiнських рiшень доцiльно проводити такий аналiз окремо за рiзними типами цих рiшень залежно вщ напрямiв загально1 полiтики виробничо-господарсь-ко1 дiяльностi шдприемства, якi формуються шляхом прийняття вщповщних рiшень (наприклад, ршення, що формують товарну полiтику, збутову пол^и-ку, iнвестицiйну полiтику, щнову полiтику тощо). При цьому, враховуючи велику кiлькiсть управлiнських рiшень, що приймаються на шдприемств^ до-цшьно розглядати лише tï з них, як безпосередньо зумовлюють отримання економiчного зиску, та у випадку, якщо окремi рiшення е взаемопов'язаними, розглядати ïx у агрегованому виглядi.
Враховуючи викладене вище, загальну послiдовнiсть ретроспективного аналiзу ефективностi прийнятих на пiдприемствi управлiнськиx рiшень у контекст впливу на не1 якостi юнуючих iнформацiйниx теxнологiй можна подати таким чином:
1. Проведения групування управлшських ршень за р1внем ефективност та за напрямами формування загально1 политики шдприемства.
2. В1дб1р достатньо значущих управлшських ршень та, за необхщност^ аг-регування окремих взаемопов'язаних ршень.
3. Встановлення частки неправильних ршень за кожним ix видом та се-реднього розм1ру збитюв, спричинених одним таким ршенням.
4. Встановлення частки недостатньо обгрунтованих управлшських ршень за кожним ïx видом та середнього розм1ру недоотримання прибутку внаслщок прийняття одного такого ршення.
5. Виявлення причин прийняття неправильних або недостатньо обгрунтованих управлшських ршень та виокремлення серед цих причин впливу недостатньо! якост юнуючих шформацшних технологш на тдприемствь
6. Прогнозування впливу покращення якост шформацшного забезпечення управлшсько1 д1яльност1 внаслщок впровадження шновацшних шформацшних систем на ефективтсть прийняття управлшських ршень. Запропонований шдхщ дае змогу подати у формалiзованому виглядi
економiчний ефект вiд зниження кiлькостi неправильних управлшських рь шень внаслiдок впровадження шновацшних iнформацiйниx теxнологiй
Ei = Р *(Lo-Li)*3, (2)
де: Е1 - економiчний ефект вщ зменшення кiлькостi неправильних управлшських ршень (обчислюеться за кожним видом управлшських ршень); Р - кшь-кiсть управлiнськиx рiшень цього виду за певний промiжок часу (наприклад за рш); L0 - фактична частка неправильних управлiнськиx ршень за певний про-
мiжок часу; L1 - прогнозна частка неправильних управлшських ршень за вщ-повщний промiжок часу пiсля впровадження на пiдприемствi iнновацiйниx ш-формацiйниx технологш; 3 - середнш розмiр збитюв, якi отримуе пщ-приемство внаслщок прийняття одного неправильного управлiнського ршення.
Стосовно економiчного ефекту вiд збшьшення рiвня обгрунтованост управлiнськиx рiшень внаслщок впровадження шновацшних шформацшних технологш. То його можна обчислити за формулою
E2 = P *(Bo * По - В1* П1), (3)
де: E2 -економiчний ефект вщ збiльшення рiвня обгрунтованост управлшсь-ких ршень; B0 - фактична частка недостатньо обгрунтованих управлшських ршень за даний промiжок часу; В1 - прогнозна частка недостатньо обгрунтованих управлшських ршень за вщповщний промiжок часу пiсля впровадження на пiдприемствi iнновацiйниx iнформацiйниx теxнологiй; П0 - фактичний середнiй розмiр недоотриманого прибутку внаслiдок прийняття недостатньо обгрунтованих управлшських ршень у розрахунку на одне таке ршення; П1 - прогнозний середнш розмiр недоотриманого прибутку внаслщок прийняття недостатньо обгрунтованих управлшських ршень у розрахунку на одне таке ршення шсля впровадження на пiдприемствi iнновацiйниx шфор-мацiйниx технологш.
Подiбним чином можна обчислити також i iншi види економiчного ефекту вщ впровадження нових iнформацiйниx технологш, а саме: ефект вщ пришвидшення прийняття управлшських ршень та ефект вщ зменшення вит-рат на прийняття управлшських ршень. У першому випадку потрiбно у фор-мулi [3] замiсть показникiв B0, В1 взяти показники часток запiзнiлиx прийнятих ршень, а замiсть П0, П1 - розмiри втрат вщ прийняття управлiнськиx рь шень iз запiзненням вiдповiдно до i шсля впровадження на пiдприемствi ш-новацшних iнформацiйниx теxнологiй. У другому випадку величину еконо-мiчного ефекту можна обчислити як добуток кшькост прийнятих управлшських ршень на рiзницю мiж витратами на прийняття одного ршення вiд-повiдно до i шсля впровадження на пiдприемствi шновацшних шформацшних технологш.
Висиовки i перспективи подальших дослщжень
Реалiзацiя заxодiв щодо впровадження на пiдприемствi шновацшних шформацшних технологш потребуе попереднього ретельного обчислення економiчниx результата такого впровадження з подальшим ïx зiставленням з розмiром потрiбниx iнвестицiй для здшснення таких заxодiв.
Економiчний ефект вщ впровадження на пiдприемствi iнновацiйниx шформацшних технологш у загальному випадку мютить низку складових, пе-релiк яких подано у цш роботi. Оцшюючи вплив нових iнформацiйниx техно-логш на ефективнiсть прийняття управлiнськиx ршень, необxiдно враховува-ти кожну з цих складових та проводити обчислення окремо за кожного з них.
Запропоноваш у цш статл методичш рекомендацiï можуть бути вико-ристаш у практицi роботи будь-якого шдприемства при здшсненш обгрунту-вання доцшьност впровадження на ньому нових шформацшних технологш та порiвняннi рiзниx варiантiв таких теxнологiй.
До перспектив подальших дослiджень за темою ще! статл слiд вщнес-ти знаходження формaлiзовaних вирaзiв для обчислення eK0H0Mi4H0r0 ефекту вiд прийняття нових видiв упрaвлiнських рiшень шсля впровадження на пiдприемствi нових шформацшних технологш.
Лггература
1. Кузьм1н O.G., Мельник О.Г. Теоретичш та прикладш засади менеджменту: Навч. поабник. - Льв1в: НУ мЛьв1вська пол^ехшка". - 2003. - 658 с.
2. Основы управления социалистическим производством: Учебник/ Под ред. Г.Л. Та-укого и В.П. Дубоноса. - К.: Высш. шк. Главное изд-во, 1989. - 362 с.
3. Економ1чна енциклопед1я: у трьох томах, т.3. - К., 2002. - 644 с.
4. Толковый словарь по основам информационной деятельности. - К., 1995. - 364 с.
5. Воройский Ф.С. Информатика. Новый систематизированный толковый словарь-справочник. - М., 2001.
6. Мельник Л.Г., Ильяшенко С.Н., Касьяненко В.А. Экономика информации и информационные системы предприятия: - Сумы, 2004. - 264 с.
7. Матв1енко О.В. Основи шформацшного менеджменту. - К.: Либщь, 2004. - 264 с.
8. Закупень Т.В. Об информационном обеспечении управленческой деятельности госструктур// Научно-техническая информация. Сер. 1. - 1997, № 8. - С. 12-18.
9. Твердохл1б Н.Г. 1нформацшне забезпечення менеджменту. - К., 2000.
10. Князь С.В., Георпад1 Н.Г., 1нформацшне забезпечення управлшсько'1 д1яльносп шдприемства: сутнють поняття i особливост оцшювання// Вюник НУ "Льв1вська пол1техш-ка". - Львiв: НУ "Львiвськa полгтехнка". - 2005. - С. 302-309.
11. Годин В.В., Корнеев И.К. Информационное обеспечение управленческой деятельности: Учебн. - М., 2001. - 126 с.
12. Окландер М.А. Лопстика: Навч. поабник. - К.: 2005. - 268 с.
УДК 338.4 Acnip. Р.В. Плугатор - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
ТЕОРЕТИКО-1ГРОВА МОДЕЛЬ КОНКУРЕНЦП ТА ЗБУТУ ПРОДУКТУ НА РИНКУ
На n^craBi теорп безмежних антагошстичних irop розроблено модель, яка дае змогу описати збут певного виду продукцп на ринку за умов конкуренцп.
Ключов1 слова: збут продукцп, кoнкуpенцiя, кoнкуpентocпpoмoжнicть.
Post-graduate R.V. Pluhator - L'viv NU named after Ivan Franko Games theoretical model competition and sale of product at the market
On the basis of antagonistic game theory a model which enables to describe the sale of certain type of products at the market competition enviroment.
Keywords: sale of products, competition, competitiveness.
Вступ. Конкурентоспроможшсть нацюнально! економжи забезпечу-еться конкурентоспроможшстю шдприемств. Саме конкурентоспроможшсть шдприемства визначае його лщерство на ринках збуту. Бшьшють вчених трактують конкурентоспроможшсть шдприемства, як комплексну характеристику д1яльносп шдприемства, засновану на анал1з1 р1зних аспекпв виробничо-господарсько! д1яльносл, яка дае змогу виявити сильш сторони шдприемства в конкурентнш боротьб1 i знайти способи досягнення переваг над конкурентами [3]. Конкурентоспроможшсть шдприемства - можна розглядати також, як вмшня виготовляти i реал1зувати швидко та дешево яюсну продукцда в дос-татнш кiлькocтi.
