CC BY
27
We developed a system of environmental management, which takes into account the status of the integrated distribution of heavy metals and components of the agro-ecological danger level. The recommendations are aimed at protecting the natural self-regulation of soil, water, bottom sediments in a dangerous man-caused pollution. Health prevention activities for population and differentiation of economic evaluation of agricultural land based on quantitative eco-logy-geochemical parameters.
Keywords: environmental geochemistry, cumulative pollution, farmland has zoning, environmental management.
УДК 551.4 Доц. Б.Б. Артамонов, канд. вшськ. наук -
Хмельницький нацюнальний ушверситет
АНАЛ1З ВПЛИВУ М1КРОКЛ1МАТИЧНИХ ЗОН НА ПРОЦЕСИ КЛ1МАТОУТВОРЕННЯ У М1СТАХ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНО! ЗМ1НИ КЛ1МАТУ
Проведено аншпз впливу мжро^матичних зон на процеси клшатоутворення в мю-тах в умовах глобально! змши клшату (глобального потеплшня). Визначено можливi шляхи щодо покращення комфортной! проживания та пращ населенна мют у цих умовах за рахунок створення мжроклшатичних зон.
Ключовi слова: клшатична ситуацш; мютобудшш фактори; мiсцевий клiмат; факто-ри взаемозв'язку мiста i зелених насаджень; шляхи зниження негативного впливу глобального потеплшня.
Мета дослщження - визначити заходи, що дають змогу забезпечити тем-пературнi комфортш умови для проживания та пращ в мктах за пiдвищення се-редньорiчноí температури.
Об'ект дослщження - клшат мiста.
Предмет дослщження - шляхи зменшення негативного впливу високих температур на життeдiяльиiсть мiста.
Методи дослщження: спостереження; гiпотетико-дедуктивиий метод.
Результати дослщження. Визначено шляхи зменшення негативного впливу глобального потеплшня на здоров'я людей та навколишне середовище у мсп.
Глобальне потеплiиия - це прогресуюче поступове тдвищення температури поверхш Землi, що пов'язано з парниковим ефектом i призводить до змши кль мату у глобальних масштабах. Однак, за даними багатьох вчених свiту, дiйсиi причини глобального потеплшня невщом! Загалом потеплiиия - це загальна усеред-нена тенденция й змiиа температури вщбуваеться иерiвиомiрио залежно вiд сезону та мкцевосп, понад це, мкцями, в деякi сезони клiмат навиъ стае холодиiшим.
За останню 100 роюв температура повiтря над сушею зросла, за рiзними оценками, в середньому, бiльш иiж на 0,5 оС. За даними доповiдi Мiжнародноí групи експертш з питань змши ктмату це зростання становить за визначений пе-рiод 0,74±0,18 °С [5]. Оценки, отримаиi за допомогою кл1матичних моделей, на якi посилаеться Мiждержавиа група експертш по змЫ клшату (МГЕЗК), свiдчать, що в XXI ст. середня температура поверхш Зе)№ може шдвищитися на величину ввд 1,1 °С до 6,4 °С [5]. Клшатична ситуащя будь-яко1 мiсцевостi може бути охарактеризована на трьох ршнях: мiкроклiмат; мезо^мат; макроклшат. Мжрокль матичиi зони мкта дають змогу шдвищити комфортиiсть мкького населення, що знаходиться на цш територií.
2. Екологiя довкiлля
133
Мiкроклiмат - це кшмат на рiвнi органiзмiв. Його вивчення мае виявити значення середовища для органiзму чи угруповання органiзмiв. Вiн формуеться внаслiдок взаемоди сонячно'1 радiацií з природними факторами великого масштабу. М^окммат об'еднуе фiзичнi явища, що вiдбуваються в безпосереднш близь-костi до грунтово'1 поверхнi на висотi росту людини (до 2 м), посилюючись в мь ру наближення до грунтового покриву [1]. I якщо поза межами мюта клiмат регь ону на всiх трьох рiвнях визначаеться природними факторами, то в тсп, в мюь-кому середовищi, виршального значення набувають мiстобудiвнi фактори, заз-наченi на рис. 1 [2].
М1СТОБУДЮН1 ФАКТОРИ
ч> Ч> Ч>
промислова, житлова \ культурно-побутова забудова р1зноТ висоти шженерш споруди р1зного призначення вулищ, спортивш, ¡гров1 та шил майданчики штучним покриттям
Рис. 1. Основш мiстобудiвнi фактори
На окремих вулицях i площах мiста створюються своерiднi м^окшматич-ш умови, що визначаються мiською забудовою, покриттям вулиць, розподтом зе-лених насаджень. Технологiчнi процеси, мiський транспорт змшюють газовий склад атмосфери, впливаючи на 11 стан. У зв'язку з цим над мiстом ютотно змь нюеться метеорологiчний режим i утворюеться свiй особливий мiсцевий кшмат:
• на 20 % зменшуеться надходження прямо!" сонячно!" радiащl до поверхш;
• внаслiдок ефективного випромшювання окремих дiлянок поверхнi мiста, в ньому утворюються "острови тепла", в яких частина техногенного тепла може доходити до половини радiацiйного. Температура пов^ря в мiстi з огляду на це може бути вищою за навколишню на 15 %;
• внаслщок наявностi ядер конденсащ!', аерозолiв в повiтрi, кiлькiсть атмосфер-них опадiв в мiстi може збшьшуватися взимку до 50 %, вл^ку - до 15 %;
• порiвняно з передмiстям, в добовому ходi опадiв спостерiгаються два максиму-ми: раннього ранку та раннього вечора;
• поверхневий стк атмосферних опадiв з мюько!" територil через штучнi покриття у кшька разiв перевищуе стiк з грунтових покривiв передмiсть;
• повiтря над мютом сухiше, в середньому, на 10 %, досягаючи вщносно!" воло-гостi до 35 % в лггш вечори, якщо вулицi не поливають;
• повторюванiсть туманiв в промисловому мюта може бути в 2 рази вищою, шж в його окрузь
Мiкроклiмат мiських територш, поряд з загальнометеорологiчними факторами, визначаеться головним чином вiтровим режимом, особливостями i характером тдстилаючо!' поверхнi. В умовах глобально1 змши клiмату, для забез-печення температурних комфортних умов пiд час планування мiст, на наш пог-ляд, потрiбно здiйснювати такi заходи:
• планувати та проводити планове озеленення мюта, враховуючи, що найбiльш комфортний мкроктмат формуеться саме в зеленш зонi. Дiлянки з густим на-садженням дерев забезпечують 80 % затшення, завдяки чому формуеться пос-тiйний та прохолодний мiкроклiмат протягом цшого дня. Функщ! зелених насаджень в мют зазначено в табл. [3];
• тд час озелененя придомово'1 смуги передбачати можливють вертикального озеленення стiн твденно!' та твденно-захщно!' орiентацil;
134
Збiрник науково-техшчних праць
• взяти тд жорсткий контроль як влади, так й громадськост питання забудови (реконструкщ!) центру мiста та старих райошв, яку намагаються проводити за рахунок знищення зелених насаджень;
• тд час будiвництва зони про!здв i тротуарiв використовувати бетоннi покриття замють асфальтових;
• для обладнання майданчиюв для вiдпочинку використовувати бетонш покриття або грунтовi, покращенi додаванням тску [2].
Табл. Функци зелених насаджень у мiстi
Функци зелених насаджень у мiстi
Еколопчш Соцiальнi 1сторико-культурнi Економiчнi Мiстобудiвнi
очищують повiтря забезпечують мiсця для вщпо-чинку мають шторико- культурне значення збшьшують вар-тiсть нерухо-мостi розташо-ваноi' поряд формують архиек-турно - плануваль-ну структуру
зменшують зли-вовi стоки i на-вантаження на мисью каналiзаци дають можли-вшть для заняття спортом створюють почуття прина-лежностi до минулого сприяють притоку швестицш, зменшують без-робiття е елементом шже-нерно'1 шфраструк-тури мшта
регулюють мшь-кий мiкроклiмат, стабiлiзують температуру i воло-гiсть забезпечують умови для стл-кування людей рiзного вiку сприяють ство-ренню позитивного образу мш-та забезпечують зеле-нi розриви в мшь-кому просторi, за-повнюють саштар-но - захисш смуги
забезпечують мш-ця iснування рос-лин i тварин, збе-рiгають бiорiзно-машття забезпечують проведення рiз-номаттних культурних захо-дiв роблять внесок у формування туристично! привабливоста мiста
забезпечують можлившть пере-роблення мертво'' органiки i форму-вання мшьких Грунтав представляють значний науковий штерес, нав-чальну базу; створюють по-чуття зв'язку з природою всере-диш мiста
Фактори взаемозв'язку мюта i зелених насаджень подано на рис. 2.
ФАКТОРИ ВЗАСМОЗВ'ЯЗКУ М1СТА ТА ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
розташування люових масив1в кшматичш фактори
структура мюта функцюнальне зоиуваиия мют
народногосподарський ирофшь мюта траисиортиа ситуащя
саштарно-ппешчш умови комиозицшио-в1зуальш взаемозв'язки
Рис. 2. Фактори взаемозв 'язку м^та i зелених насаджень
Зелеш насадження е за своею участю у формуванш мiського середовища полiфункцiональними, виконуючи, ^м архiтектурно-планувальноí 1 естетично' функци, ще й санiтарно-гiгiенiчну, iнженерно-захисну, рекреацiйну тощо. Цлес-
2. Екологiя довкиля
135
прямоване використання цieí полiфункцiональностi зелених насаджень знахо-дить також вщображення ще й у двох сучасних тенденцiях: концентрацй 1 бiльш детальнiй проробцi системи розмщення насаджень у проектах генеральних пла-нiв мiст; комплексному розвитку зелених зон.
Пошук комфорту у лггню спеку пiд наметом дерева чи групи дерев зумов-лений потребою людського органiзму у регулюванш теплообмiну. Це ж сто-суеться 1 комфортних вiдчуттiв взимку, коли людина знаходить затишок у парку, зменшуючи цим самим тепловiддачу.
За результатами дослщжень, сонячна радiацiя затримуеться рослиннiстю у молодому дубняку на 96,8 %, у сосняку на 96 %, змiшаному лiсi з ялини, дуба 1 тополi на 98 %, а в густому ялиннику - на 99 %. У разi горизонтально! зiмкненос-т крон, що дорiвнюе 1,0, шд ■íх намет надходить менше 10 % сонячно! радiащí вiд те1, що попадае на вiдкритий проспр. Рослинна асоцiацiя створюе свiй фггок-лiмат. Вiн може бути для живо! iстоти комфортним або ж дискомфортним. З ог-ляду на це важливого значення набувае знання особливостi структурно! архггек-тонiки насаджень. Роль структурно! арх^ектошки паркових фiтоценозiв вщобра-жено на рис. 3 [4].
3iмкнений намет не лише затримуе сонячну енергiю, але й створюе перепони для випромшювання з поверхш грунту. Пiд деревним наметом пряма сонячна радiацiя навт у найбтьшу спеку практично не вщчуваеться, оскiльки во-на нижча порогу вiдчуття (0,97 кал/см на хвилину). Зменшення зiмкненостi намету збтьшуе радiацiю залежно вщ пори року 1 перiоду дня вщ 5 % до 10 %. От-же, фiтомелiоративнi заходи, спрямоваш на полiпшення комфортностi кшмато-пу, полягають в оптимiзацií бiофiзичних параметрiв паркового фiтоценозу: його складу, структури 1 динамiки.
РОЛЬ СТРУКТУРНО! АРХ1ТЕКТС >Н1КИ ПАРКОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗЮ
регулювання сонячно'1 рад1ацп < < < < ► спряння випаданню роси
випаровування частини опад1в [ повернення !х в атмосферу осщання води, яка потрапляе у ф1тоценози з туманом
перехоплення частини атмосферних опад1в затримання й акумулящя вологи у грунт!
фшьтращя пилу 1 сама газопоглинання
шумо: захист
Рис. 3. Роль структурное архшектошки паркових фiтоценозiв
Кмматична неоднорщшсть Украши потребуе шдивщуального пiдходу до формування зелених насаджень. Наприклад, у пiвденних районах рекомендують висаджувати високi дерева iз щшьними кронами, здатними затiнювати газони, парковi дороги, майданчики для вiдпочинку, спортмайданчики, запобiгати перег-рiву стiн арх^ектурних 1 iнженерних об,ектiв.
Отже, можливими шляхами зниження негативного впливу глобального потеплшня на здоров'я людей та навколишне середовище у мiстi е вдив^аль-ний та колективний методи. До щдив^ального належать використання вщпо-вiдного одягу, проте використовувати одяг з якiсних натуральних тканин можуть
136
Збiрник науково-технiчних праць
co6i дозволити не Bci люди, тому актуальним е колективний метод: формування мжро^матичних зон мiста планувальними та архтгектурними прийомами. Про-цеси озеленення мкт й охорони зелених насаджень в них не потребують мiжна-родних угод i конвенцiй. Бiльшiсть заходав залежить вiд життево! позицп мкько! влади та громади. Тому вже сьогодш у всiх населених пунктах можливо прово-дити заходи, спрямоваш на зменшення негативного впливу глобального потеп-лiння. При цьому великих фшансових затрат вони не потребують, але спроможнi iстотно позитивно вплинути на комфортнiсть проживания населения.
Лггература
1. Хромов С.П. Метеорология и климатология : учебник / С.П. Хромов. - Л. : Гидрометеорологическое издательство, 1968. - 491 с.
2. Коваленко П.П. Городская кл]матологш : учебн. пособ. / П.П. Коваленко, Л.Н. Орлова. -М. : Стройиздат, 1993. - 144 с.
3. Кучерявий В.П. Екологш : пдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучерявий. - Львш : Вид-во "Свгг", 2001. - 500 с.
4. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : шдручник [для студ. ВУЗов] / В.П. Кучерявий. - Львш : Вид-во "Свгг", 2008. - 456 с.
5. Наслщки змши юимату: Украша. Национальна метеоролопчна служба Велико! Бриташ!. FitzRoy Road Exeter Devon UK EX1 3PB. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kirsty.lewis @metoffice.gov.uk. (дата звернення: 2.09.2013).
Артамонов Б.Б. Анализ влияния микроклиматических зон на процессы климатообразования в городах в условиях глобального изменения климата
Проведен анализ влияния микроклиматических зон на процессы климатообразова-ния в городах в условиях глобального изменения климата (глобального потепления). Определены возможные пути по улучшению комфортности проживания и работы населения в данных условиях за счет создания микроклиматических зон.
Ключевые слова: климатическая ситуация; градостроительные факторы; факторы взаимосвязи города и зеленых насаждений, пути снижения негативного влияния глобального потепления.
Artamonov B.B. Analysis of influence of microclimatic areas on the processes of climate formation in cities in the conditions of global climate change
The analysis of impact of micro-climatic zones on climate formation processes in the cities in conditions of global climate change (global warming) has been carried out. The possible ways to improve the comfort of living and working conditions of the urban population in these conditions by creating microclimatic zones have been identified.
Keywords: climatic situation; urban planning factors, local climate, factors of relations between the city and planted vegetation, ways to reduce the negative impact of global warming.
УДК504.06:630*[22+18] Cm. наук. ствроб. О.1. Блткова, канд. бюл. наук; мол. наук. ствроб. О.М. 1ваненко - Науковий центр екомотторингу та
бюрЬноманття мегаполщ НАН Украти
СТАН ДОСЛ1ДЖЕНОСТ1 КОАДАПТИВНО1 СИСТЕМИ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН I КСИЛОТРОФНИХ ГРИБ1В
Висв^лено стан дослщженосп питання коадаптивно! системи деревних рослин i ксилотрофних грибш. Проаналiзовано роль i функцГ! ксилотрофiв у генезис природних лгав i культурфтоценозш. Розглянуто основш закономiрностi консортивних зв'язюв афь лофоро!дних гри6Гв у люових екосистемах.
2. Екологя довкшля
137
