CC BY
59
УДК 581.9:631.524 С.П. Мельничук - УкрДЛТУ
М1КРОКЛ1МАТ Р1ЗНИХ ТИП1В П1ДСТИЛАЮЧО1 ПОВЕРХН1 У М. ЛЬВОВ1
Проаналiзовано стан мiкроклiмату м. Львова з врахуванням рiзних типiв пщ-стилаючо! поверхш.
S.P. Mel'nychuk - USUFWT
Microclimatic variations of natural groundcover and artificial
surfaces in Lviv
The present state of microclimate of Lviv city has been analyzed, taking into account different types of environment.
МГкрокшмат мют, особливо великих i промислових, дуже строкатий. Температура повГтря у мГстГ у середньому вища, повггря сухше i бiльшe заб-руднене, швидюсть вiтpу i тpивалiсть сонячного сяйва меншГ, нiж на околи-цях. Формування особливого кшмату мiста в цшому i бiльш дpiбнiшиx його ваpiацiй у сepeдинi мiста обумовлене рядом чинниюв, серед яких важливими е: ширина вулиць, !х планування вщносно напрямку пануючих вiтpiв, характер забудови, матepiал будiвeль i мостових, наявнiсть i розташування промислових об'еклв, зелених насаджень, водних об'ектГв, рельеф територи мю-та i його околиць тощо. Bd цi чинники мають вплив на формування таких метеоролопчних eлeмeнтiв i явищ: температура i вoлoгiсть повггря, сонячна pадiацiя, вiтep, xмаpнiсть, опади [1].
МГсто розглядаеться як складна система дГяльно! пoвepxнi i радь ацiйниx потоюв, що сформувались над його спорудами, площами та вулиця-ми, а також зеленими насадженнями та водними просторами, можна помгти-ти шляхи змши мiкpoклiмату мюта. МГсью насадження - важливий чинник у створенш комфортних мiкpoклiматичниx умов. Дерева, кушд, газони та квгт-ники впливають на мiкpoклiмат мюта, утворюючи тшь та зволожуючи повгт-ря. Частину променево! енерги рослини пропускають, частину поглинають, решта енерги вiдбиваеться, що у дeкiлька раз перевищуе вщбиття мюькою поверхнею. Шатро зелених насаджень рГзко знижуе штенсившсть загально!
сонячно! радГаци. Якщо вона на вщкритш мiсцeвoстi в мГстГ влГтку ошвдш
2 2 дopiвнюе 0,684 кВт/м , то серед зелеш у парку - 0,084 кВт/м [1-4].
Ландшафти мiста Львова е типовим антропогенним перетворенням ландшафтГв у пpoцeсi його забудови [2, 3]. Мжрокшмат великих мют з !х не-однорщною просторовою структурою вивчений недостатньо i потребуе по-дальших дoслiджeнь. В умовах Львова величини вказаних метеоролопчних елеменпв значною мГрою визначаються тoпoгpафiчними умовами мюта, а також культурним ландшафтом з його викликаною бшьш як 700-лгтньою юто-piею розвитку.
ЛьвГв розташований у пiвнiчнo-заxiднiй частинi Подшьсько! височини на вододш басeйнiв рГчок Бугу та Днiстpа, де переважають абсoлютнi висоти вгд 220 до 380 м н.р.м. Цей чинник е переважаючим, оскшьки вш визначае мезо - i мжроктматичш особливост експозицш [2-4].
Програма I методика робт. Програмою робiт передбачено дослiдити радiацiйний баланс рiзних типiв мiкроклiматичних поверхонь м. Львова, тем-ператури i вологостi повпря, вiтровий режим, хмарнiсть, опади. Для прове-дення актинометричних вимiрювань використовувались загальноприйнятi стандартнi актинометричнi датчики Савшова-Янишевського (1957) - актино-метри, шранометри, альбедометри.
Радiацiйний баланс розраховувався за формулою:
В = Б + Б + Я - Ееф, де: Б, О, Б, Я - вiдповiдно пряма, сумарна, розЫяна та вiдбита сонячна радь ащя; Ееф - ефективне випромiнювання - бралось з таблиць за М.1. Гойсою [4, с. 19].
Фотосинтетично активна радiацiя (ФАР) розраховувалася за формулою [4]:
ФАР = 0,47-8 + 0,53-Б.
Для вимiрювання температури i вологостi повiтря використаний асш-рацiйний психрометр ТМ6-1. В експериментальних визначеннях вологостi повiтря використаний психрометричний метод. Характеристики вологост обчислювалися за звичайною психрометричною формулою i визначалися за допомогою психрометричних таблиць. Для вимiрювання швидкостi вiтру над рослиншстю i у серединi не! був використаний ручний шдукцшний анемометр, хмаршсть визначалась вiзуально за десятибальною системою [5].
Об'екти досл1дженъ. Дослщження проводились протягом перiоду з 09.07. по 12.07 2002 р. Для дослщження було пщбрано 4 об'екти, що характе-ризують рiзнi типи тдстиляючо! поверхнi у парку iм. 1вана Франка, Стрийсь-кому парку, плошд на початку проспекту Свободи та в люопарку "Зубра" у Сихiвському районi мiста Львова. У них пщбрано дослiднi дшянки площею 150 м . Детальна характеристика дослщних дiлянок подана в табл. 1.
Ус вимiрювання проводились i фiксувались на трьох точках окремо, зшмались щогодини, починаючи з 9.00 до 16.00 години. Точка №1 розмщена тд наметом дерев, багата рослинним i деревним покривом. Точка №2 знахо-диться на вщсташ 40-50 метрiв вщ т.№1, на травi. Точка №3, розмщена на асфальт 5 метрiв вiд т.№2.
Резулътати досл1дженъ. За результатам дослщжень встановлено, що кшматичт характеристики на дослiджуваних дiлянках значно вiдрiзняються. Це пiдтвердили i нашi спостереження.
Основною причиною виникнення мжрокшматичних рiзниць в мiстi i його околицях, е новi радiацiйнi властивост пiдстилаючих поверхонь мiста. Тепле повпря над мiстом утворюеться у виглядi острову, який отримав назву "острiв тепла", що е наслiдком забруднення атмосферного повпря та новими якостями дiяльноl шдстилаючо! поверхнi. Забруднення атмосфери зменшуе поступлення прямо! сонячно! радiацil, яка у зимовi мiсяцi е досить малою i склада. для Львова лише 25 %.
Характеризуючи добову динамжу середшх значень складових радь ацiйного балансу, вiдзначаемо, що хмаршсть у дш спостережень до 12 годи-
2. Урбоекологiя
195
ни становила 1-2 бали, що й викликало рiзкий рiст метеопоказникiв. Почина-ючи з 13 години, хмарнiсть зростала i досягла 4-5 балiв, вщповщно метеопо-казники повiльно спадали. Хщ потокiв рiзних видiв сонячно! радiаци показано на рис. 1. Таким чином, своерщшсть радiацiйного режиму е наслiдком су-купност впливу забруднення атмосфери над Львовом i змiни радiацiйних властивостей дiяльноl поверхнi.
Табл. 1. Фтоценотична характеристика munie тдстилаючоХ поверхш
doanidHux дтянок
№ п/п Назва об'екту Деревно-чагарниковий тип Трав'яний тип Тверде вкриття
1 Парк iM. 1вана Франка Деревний намет: Acer pseudoplata-nus L., Acer platanoides L., Platanus occidentalis L. Pyrus com-munis L. - А = 100 рошв; р = 0,7; h = 14 -24м; чагарниковий намет: Rham-nus cathartical L., Cornus mas L., Frangula alnus Mill., Philadelphus coronarius L. - р = 1,0; h = 1 - 1,5м Вегетативна рослин-тсть у BiKHi деревного намету з патвними видами: Planta-go major., Bromus mollis L., Urtica diolca L.-, р = 0,6; h = 60 см; Асфаль- тове покриття стежок
2 Стрийсь-кий парк Деревний намет: Cercidiphyllum ja-ponicum Set.Z, Acer Dasycarpus Thr., Tilia cordata Mill.; А = 70 рошв; р = 0,6; h = 18 - 22м; чагарниковий намет: Sambucus nigra L., Deutzia scabra Thunb. р = 1,0; h = 1,5 - 2м; Звичайний садово-пар-ковий газон з патвними видами: Elytrigia re-peus (L.) Desv., Poa pratensis L., Plantago major. - р = 1,0; h = 4 см; М'яке вкриття з стабшзу- ючими домшка-ми
3 Лiсопарк "Зубра" Деревний намет: Quercus robur L., Carpinus betulus L., Acer pseudopla-tanus L. Fraxinus excelsior L., Betula pubescens Ehrh. - А = 60 роюв, р = 0,7, h = 12 - 20м; чагарниковий намет: Sambucus nigra L., Deutzia scabra Thunb. р = 1,0; h = 1,5 - 2,0 м; Лучний газон з патвними видами: Schott, Urtica diolca L., Stellaria nemo-rum L. Sedum telephium L., Aegopodi-um padagraria L.- р = 1,0; h = 6 см; Асфаль- тове вкриття
4 Проспект Свободи Деревний намет: Acer hlatano-ides L., Aescubus Hippocastаnum L. - A = 100 рошв, алея, h = 22м; Пвднаметовий газон: Festuca ru-bra L., Loli-um perennc L.; Poa an-nua L.- р = 1,0; h = 6 см; Тротуар- на плитка
У середиш мюта в лггш безхмарнi днi виявленi вiдмiнностi мiж температурою озеленених i неозеленених територш. Так, на початку проспекту Свободи температура пов^я зранку була вища на 0,6-0,8оС, а ошвдш на 1,4-2,5оС, нiж у парку iм. 1вана Франка. Температура повпря у парку iм. 1вана Франка i на проспектi Свободи коливалась вiд 18 до 25оС, а у Сихiвському районi вщ 18 до 22 оС i Стрийському парку вiд 17 до 22оС.
Вiдкритi дiлянки нагрiваються сильшше, нiж озелененi, що призво-дить до виникнення над ними висхщних потоюв повiтря, а вiдповiдно i до пе-ремiщення прохолодного повггря на неозеленеш територи. У зв'язку з тим, що вночi озеленеш дiлянки охолоджуються повiльнiше, нiж оголена земля i штучнi поверхнi, вночi виникае зворотний процес, що сприяе провпрюванню зелених масивiв.
Бiльшiсть даних наших дослщжень свiдчить про те, що вщносна воло-гiсть, вимiряна в мiстi на стандартнiй висот 2 м., менша нiж на його околи-
цях i у парках. Причому вщносна вологiсть у мiстi порiвняно з парками була менша на 5 %. Встановлено також, що повгтря в мiстi сухiше, нiж повгтря ок-ра1н. Спостер^аеться i така закономiрнiсть: у лiтнi вечори рiзниця мiж мю-том i зеленими насадженнями може досягати 30-40 %, що зв'язано з меншою (порiвняно з парком) площею випаровуючих поверхонь i великим стоком опадiв у мют^ з вiдсутнiстю шфшьтрацп при наявност штучних покрить (асфальт, бруювка, каналiзацiйнi стоки i т.д.).
Наявшсть на територп мiста зелених насаджень - скверiв, бульварiв i паркiв з газонами забезпечуе можливють мiсцевого пiдвищення значень елемен-т!в вологи. Так, у центральних районах Львова зафжсована рiзниця iз зеленою територiею у полуденнi години в межах 13-19 %. Тшьки в безхмарш днi при слабому вiтрi в центральних районах Львова, в межах островiв тепла, створю-ються сприятливi умови для пониження вщносно! i абсолютно! вологостi повгт-ря, внаслщок чого рiзниця ммiсто-паркм може досягати вщповщно 10-15 %.
Табл. 2. Температура повтря (1сух, 0С), вiдносна волог^ть повтря (г, %), абсолютна волог^ть (а, г/см3), максимальна пружшсть водяноК пари (Е, мм.рт.ст.) (середш дш за перюд з 09.07.02 р. по 12.0702 р._
Обекти досл1джень
Лшопарк "Зубра" Стрийський парк Парк 1м. 1вана Франка Проспект Свободи
Т.1 1сух а г Е 1сух А г Е 1сух а г Е 1сух а г Е
10.00 18,0 10,8 96 15,5 18,2 10,3 93 15,5 18,2 10,9 90 15,5 18,5 9,20 85 16,0
11.00 18,0 10,6 90 15,5 18,3 10,1 87 16,0 18,4 9,68 84 16,0 18,5 8,25 81 16,0
12.00 18,5 10,6 84 16,0 18,5 9,85 81 16,0 18,6 9,48 80 16,0 18,8 8,22 77 16,5
13.00 18,6 10,3 80 16,0 18,6 9,74 81 16,0 18,6 9,43 78 16,0 18,8 8,20 74 16,5
14.00 18,0 10,1 80 15,5 18,1 9,64 83 15,5 18,1 9,72 81 15,5 18,3 8,35 78 16,0
15.00 19,0 9,80 78 16,5 19,2 9,60 78 16,5 19,2 9,15 75 16,5 19,4 7,65 72 17,0
16.00 19,5 9,65 75 17,0 19,5 9,00 75 17,0 19,8 8,75 70 17,5 20,0 7,50 68 17,5
Т.2 !еух а г Е !еух А г Е 1сух а г Е 1сух а г Е
10.00 19,3 10,4 90 17,0 19,5 9,80 85 17,0 19,8 8,50 83 17,5 20,0 8,26 81 17,5
11.00 20,2 10,0 89 17,5 20,2 9,78 87 17,5 20,4 8,28 85 17,5 20,5 8,0 82 18,1
12.00 21,0 9,82 83 17,5 21,5 9,60 79 19,2 21,5 8,10 79 19,2 21,8 7,88 74 19,2
13.00 21,3 9,78 79 19,2 21,3 9,65 76 19,2 21,5 8,10 71 19,2 22,0 7,47 66 19,8
14.00 21,0 9,8 80 18,6 21,2 9,65 76 18,6 21,5 8,10 70 19,2 21,5 7,45 66 19,2
15.00 22,0 9,73 63 19,8 22,0 9,55 62 19,8 22,0 8,05 62 19,8 22,2 7,50 56 19,8
16.00 21,0 9,70 76 18,6 21,5 9,58 71 19,2 21,5 8,16 71 19,2 21,5 7,45 71 19,2
Т.3 !еух а г Е 1сух а г Е 1сух а г Е 1сух а г Е
10.00 19,5 9,73 88 17,0 19,5 8,78 88 17,0 19,5 8,45 87 17,0 19,8 7,42 85 17,5
11.00 20,0 9,70 81 17,5 20,0 8,76 78 17,5 20,0 8,43 76 17,5 20,5 7,25 73 18,0
12.00 21,2 9,68 78 18,6 21,5 8,65 74 19,2 21,6 8,37 73 19,2 22,0 7,44 67 19,8
13.00 21,3 9,66 77 19,2 21,3 8,70 77 19,2 21,5 8,36 74 19,2 22,0 7,43 67 19,8
14.00 21,0 9,67 77 18,6 21,0 8,73 76 18,6 21,3 8,23 73 19,2 21,8 7,70 68 19,8
15.00 22,0 9,56 63 19,8 22,2 8,60 58 19,8 22,3 8,00 57 20,4 22,3 7,10 57 20,0
16.00 21,5 9,62 76 19,2 21,5 8,61 70 19,2 22,0 8,10 66 19,8 22,0 7,58 64 19,8
Влгтку волопсть повгтря в мют також нижча на 15-17 %, шж у при-мюькш зош. Проведет мжроктматичт дослщження у парку iм. 1вана Франка та в люопарку "Зубра" шдтвердили думку про те, що вщносна вологiсть значною мiрою залежить вщ розмiру земного насадження, а також вщ часу доби та пори року (табл. 2). Волопсть повгтря тд кронами насаджень харак-
2. Урбоеколопя
197
теризуеться незначною амплiтудою коливань порiвняно з вщкритими просторами. Збiльшення вологостi повпря пов'язане з випаровуючою властивiстю рослинного покриву.
Вдовий режим мiста мае сво! особливость У Львiвськiй котловинi з 11 щiльною забудовою i наявнiстю зелених масивiв, скверiв, рiдко спостерь гаеться сильний впер, в той час як на Львiвськiй рiвнинi, забудованш висот-ними будинками iз слабим озеленення, спостер^аеться сильний вiтер. Проведет мжроктматичш спостереження пiдтверджують, що найбшьш слабкий вiтер був у цен^ мiста на проспектi Свободи (0.0-0.2 м/с) у парку iм. 1ва-на Франка (0.1-0.4 м/с), а у Сихiвському районi швидюсть вiтру в межах вiд 0.04 до 1.7 м/с, причому шд наметом люу вiтер виникав досить рщко, завдяки деревним рослинам.
Табл. 3. Швидтсть в'тгру, м/с (середт дат за период з 09.07.02р по 12.07.02 р)
М1сце спостережень Час проведения спостережень
10.00 11.00 12.00 13.00 14.00 15.00 16.00
Проспект Свободи 0,04 0,1 0 0,2 0,2 0,05 0,04
Парк 1м. 1вана Франка 0,4 0,3 0,1 0,3 0,4 0,3 0,3
Стрийський парк 0,5 0,44 0,6 0,53 0,5 0,4 0,4
Лшопарк "Зубра" 0,7 0.67 1,2 0,84 0,89 1,2 1,7
Результати дослщжень дають шдставу стверджувати, що важливими чинниками, як обумовлюють мiкроклiматичнi особливостi рiзних поверхонь Львова, е топографiчнi особливостi i своерiднiсть культурного ландшафту в межах територи. Зелеш насадження сприяють покращенню мiкроклiмату мю-та: послаблюють освплешсть, створюють рiвномiрний хiд температури, зменшують швидкiсть вiтру, збiльшують випаровування та притж сонячно! радiацil.
Л1тература
1. Андрианов М.С. Микроклиматические особенности города Львова/ Географ1чний зб1рник. - Льв1в: Вид. ЛДУ. - 1951, вип. 1. - С. 93-100.
2. Кучерявий В.П. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
3. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Св1т, 2001. - 439 с.
4. Кл1мат Львова// За ред. В.М. Баб1ченко, Ф.В. Зузука. - Луцьк: вид-во Вол. ДУ, 1998. - 187 с.
5. Щербань М.И. Микроклиматология. - К.: КГУ, 1968. - 211с.
УДК 719:502.63 Ст. викл. Л.В. Пархуць; студ. О.1. Мотовильчук- УкрДЛТУ
ОХОРОНА ПАМ'ЯТОК АРХ1ТЕКТУРИ В УМОВАХ УРБАНВОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглядаються проблеми взаемозв'язку пам'ятки арх1тектури та навколишнього ландшафту. Автори ставлять вимогу формування охоронно! зони ландшафту для ю-торико-арх1тектурного заповщника "Олеський замок".
198
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
