CC BY
41
жнiй (Vitis vinifera L.), вiстерiя китайська (Wisteria sinensis Sims.) вiстерiя Флорiбунда (Wisteria floribunda (Willd.) DC).
Бiльшiсть лiан, якi зростають на прибудинкових територiях мюта, природного походження, тобто на даних дшянках !х розповсюдження вщбу-валося стихiйно. KpiM того вщзначено досить солiдний bík рослин, як зростають на вулицях мста по декшька десятилiть.
Великою проблемою для лiaн у вуличних насадженнях м. Львова е нaдмiрне ущшьнення грунту у прикореневiй чaстинi, що веде до погано! аераци, унеможливлюе нормальний доступ води та поживних речовин до ко-ренiв рослин. Тому проектуеться ряд зaходiв не тшьки щодо урiзномaнiтнен-ня видового складу лiaн м. Львова, але й щодо покращення догляду за юну-ючими рослинами.
У цшому результати дослiджень показали, що в озелененш м. Львова використовуеться близько 30 видiв витких рослин. Така кшьюсть рослин е недостатньою, оскшьки асортимент лiaн, придатних для вертикального озе-ленення, набагато бiльший. Цей недолж можна пояснити нестачею посадко-вого мaтерiaлу та значними затратами по догляду за виткими рослинами.
Лггература
1. Вертикальное озеленение зданий и сооружений. - К.: Буд1вельник, 1980. - 128 с.
2. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
3. Прикладовская Н.Ф. Древовидные лианы в озеленении г. Львова// Бюлл. ГБС. -1961, вып. 44. - С. 23-28.
УДК 635.9 Мол. наук. ствроб. С.В. Кучерявий - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1Я ВУЛИЧНИХ НАСАДЖЕНЬ М. ЛЬВОВА
Висв^люються еколопчш проблеми розвитку вуличних насаджень великого мюта, а також планування та видового збагачення посадок.
Researcher S. V. Kucheryaviy - UkrSUFWT Ecology of the Street Plantations in Lviv-city
The ecological problems of big city street plantations development, as well as planning and species enlargement have been presented.
Дерева на вулицях i площах e важливим елементом мюького ландшафту. Вони своею формою крони i сезонною колористикою надають мюту неповторний характер. Це, по сут^ едиш рослини серед асфальту i бетону су-часного мюта.
Озеленення вулиць з'явилося не так давно. У середньовiчних мютах з мурами i вузькими вулицями шде було садити дерева. Першi бульвари з'яви-лися у Франци в XVII ст.: Слисейськ поля були закшчеш лише у 1855 рощ. Спочатку зелеш але! створювались на перифери мюта, а по^м на вулицях i торгових площах. Лише в Х1Х ст. бульвари отримали свш розквгг. Були це широк транспортнi артери, на яких але! дерев виконували роль декоративного елементу. Першi львiвськi бульвари - Гетьманськi та Губернаторськ - вали були закладеш у 20-х роках Х1Х ст.
На вщмшу вiд транспортних артерiй вулищ Х1Х столiття були вузьки-ми i погано озелененими. Лише у ХХ ст. мiста будуються просторшими, в яких зелень стае повнощнним елементом. Водночас цi насадження опиня-ються в епiцентрi екологiчних змш, якi вiдбуваються у серединi житлово! за-будови та промислових зонах.
Мюто, як велика урбанiстична комiрка у природному ландшафтi, зо-бов'язане забезпечити бiологiчнi, економiчнi та культурш потреби сво!х меш-канцiв. Проте урбашстичний розвиток мiста з його шфраструктурою, яка постiйно ускладнюеться, веде до створення таких кшматичних i грунтових умов, якi негативно вщбиваються на природних компонентах мiських екосис-тем. У зв'язку з цим проблема екологи мiських дерев, висаджених на вули-цях, мае розглядатися через призму стшкосп рослин до несприятливих умов мюького середовища та оптимiзащl (екокомпексаци) чинникiв життедiяль-ность Створення мiських вуличних насаджень мае вщповщати вимогам ландшафтного планування та едафо-кшматичним умовам.
Як вщомо, у функцiонуваннi мюько1 екосистеми з 11 урбогенним началом беруть участь природш компоненти: рослиннiсть, тваринний свгг, грунт, вода, атмосферне повггря i клiмат. Проте 1м все бшьше i бiльше протистоять три взаемозв'язаш процеси - ксеризаци, токсикацп та алкалiзацil Особливо 1х вщчувають вуличнi посадки дерев i чагарниюв [1, 3, 5]).
Еколог1чн1 умови вуличних посадок
Встановлено, що процес ксаризаци протiкае завдяки iнженернiй ш-фраструктурi, яка пов'язана з глибокою посадкою будинкiв i комунiкацiй, а також завдяки величезним поверхням бетону i асфальту, згрупованих на ш-сольованих територiях [4]. Пщземш фундаменти, комушкаци i iншi шженер-нi споруди е причиною обезводнення великих поверхонь мюьких грунтiв. Джерела i iншi водостоки вiддають воду у колектори. Зменшенню вологостi грунлв сприяють теплотраси, якi перетинають значш мiськi територи i якi висушують прилеглi смуги землi. Обезводнення мюьких земель е одним з го-ловних чинникiв, якi обмежують умови юнування дерев у мiстi. Процес ксаризаци залежить вiд розмiрiв мiста, вiд його геоморфологiчних i грунтових умов, а також вщ ступеня забудованостi i озеленення. З ним тюно пов'язана алкалiзацiя (олужнення) мюьких грунтiв.
Другим iстотним чинником мюького середовища е його токсикащя. Цей процес зачiпае грунти, води, атмосферу i живi органiзми рослин i тварин. До токсикацп грунлв вiдносять посипання прошджо: частини i тротуарiв сш-лю, що веде до змивання И i засолення грунлв, грунтових i поверхневих вод. Як свщчить досвiд, питома вага солi в грунтi вище 0,12 е критичною для бшь-шост видiв дерев. Звичайним явищем е обмежена кшьюсть видiв дерев, як могли б переносити подiбнi несприятливi умови. Чинник засолення, як вже неодноразово шдтверджувалось дослiдами, е одним з головних у вщмиранш дерев у вуличних посадках.
Змша чинниюв зовнiшнього середовища, таких як засолення грунлв, забруднення важкими металами, газовi забруднення атмосферного повiтря, а також iншi чинники, наприклад, змiна вологост грунтiв е головними причи-
нами попршення розвитку дерев. Забруднення призводить до отруення дерев та серйозних змш в Ихньому асимiляцiйному апаратi. Все це впливае на процеси i проявляеться у виглядi хлорозiв, некрозiв, дефолiацiй та вiдмираннi дерев.
У зв'язку з цим дерева в умовах несприятливих чинниюв мюького се-редовища характеризуються зниженням життевост^ скороченням вегета-цiйного перiоду, а також змшами генеративних процесiв. Ця модифжащя за-лежить вiд еколопчних умов, в якi попали вуличш дерева [3].
Як свiдчать фенолопчш спостереження за деревами, що проростають в рiзних екологiчних умовах Львова (вулиця-парк), рiзниця у тривалостi веге-таци становить вiд декiлькох дшв (ясен зелений, клени срiблястий i гостро-листий) до декiлькох тижшв (гiркокаштан кiнський, клен ясенелистий). Вста-новлено, наприклад, що найкоротший вегетащйних перiод мае клен-явiр i найдовший - ясен пухнастий i клен срiблястий, горобина звичайна, дуб зви-чайний. Окремi види дерев в екстремальних умовах щшьно! мюько! забудови скорочують перiод вегетацп навiть на 30 i бiльше днiв (пркокаштан кiнський, липа дрiбнолиста). У цшому бшьшу опiрнiсть до несприятливих умов середо-вища проявляють чужоземнi види.
Спостер^аеться зменшення рiчного приросту дерев у висоту залежно вiд виду i умов мiсцезростання. Особливо помiтне це зменшення у вуличних посадках з асфальтованим i плитковим покриттям порiвняно з деревами, ви-садженими на смугах газону. Невелика рiзниця прирослв спостерiгаеться у кленiв срiблястого i явора, у клена гостролистого - ще менша, а найвища у клена ясенелистого.
У 2003 рощ ця рiзниця у вЫх порiд була незначною, оскiльки був су-хий перiод вегетацп. Нестача води е головною причиною обмеження росту i розвитку дерев. У клена гостролистого рiзниця прирос^в складала вiд 50 до 100 %. Клен ясенелистий е видом найменш чутливим до несприятливих умов середовища з видiв iз незначною рiзницею приростiв. Дослiдження над ростом i розвитком дерев у вуличних посадках свiдчать про те, що рослини по-падають у все бшьш важчi умови проростання, що характерно для комушка-цiйних с^чкових ландшафтах. Сповiльнення розвитку рослин пов'язане iз забрудненням грун^в i атмосферного повггря.
Дерева вуличних посадок залежно вщ !х адаптивних можливостей по-рiзному реагують на едафо-клiматичнi та полютанто-забруднюючi чинники, стаючи добрими бюшдикаторами середовища. Це зумовлюе потребу бшьш глибокого вивчення еколопчних чинниюв i взаемодп "рослина-екотоп". Шля-хове полотно та мощення тротуарiв, а також комушкащйш мережi: каналiза-цiйна, водна, газова, електрична, телефонна i iншi негативно впливають на гiдрологiю, термодинамшу i якiсть грунпв та стан кшматопу. Негативнi впливи урбогенного середовища на вуличш посадки можна згрупувати нас-тупним чином.
Свггло. Сонячне свггло слабо пробиваеться крiзь повггря, забруднене димом та пилом, а вулищ з напрямком схщ-захщ е затшеними (пiвденний бiк) будинками, що сповшьнюе фотосинтетичнi процеси i розвиток генера-
тивних оргашв. Особливо це стосуеться вузьких вулиць щшьно1 мюько1 забу-дови (район плошд Ринок).
Клiмат. Температура пов^я на вулицях вища, шж в оточуючому 1х середовищi, у зв'язку з чим взимку i навесш дерева менше потерпають вщ морозiв i заморозкiв. Зате влггку вулицi i площi сильно на^ваються, що веде до швидкого висихання грунту i прискорено1 транстраци рослин. Вiдносна вологiсть повiтря е меншою, майже на 10 %, шж у природних умовах.
Полютанти повггря. Повiтря вулиць забруднене пиловими i газовими субстанцiями. Опадаючий на листки пил стримуе фiзiологiчнi процеси. Газо-вi субстанци рiзноl степенi шюдливост^ джерелом яких е транспорт, промис-ловiсть i ТЕЦ, викликають некрози, пошкоджують листя.
Грунти. Грунт на вулицях i площах не юнуе в натуральному виглядi. У процес будiвництва дорiг знищуеться верхнiй шар (у кращому випадку збираеться i потiм використовуеться) i створюеться штучний насипний грунт. На мющ юнуючого грунту укладають дрiбно та крупнозернистий шсок i гра-вiй. Насипш грунти змiшанi з будiвельним смггтям. Вони пересушенi i погано аероваш. Вiдносна вологiсть грунту часто падае до 7,0-5,0 %.
Грунти у зош вуличних посадок забрудненi хiмiчними речовинами (часто хлориста сода i вапняк). Надмiрне засолення грунту е причиною фiзi-олопчно1 засухи. Змша всисно1 сили клiтин коренiв веде до сповшьнення проходження води через рослину. К^м цього iони хлору акумулюються в листках рослин. Шсля перетину верхньо1 межi концентраци хлору ^зно1 для рiзних видiв), розпочинаеться вщмирання листя. Атмосфернi забруднювачi синергетично ддать на дерева i чагарники вуличних насаджень. Особливо до них чутливi бшьшють хвойних i окремi листопаднi породи (береза повисла, горобина, липа крупнолиста, тополя Симона тощо). Акумулюючись у грунт та рослинах, полютанти створюють додатковi труднощi для розвитку вуличних посадок. Як вщомо, явище "карликування" дерев вулиць i площ харак-терне для вЫх великих i крупних мют. Полягае воно у зменшеннi прирос^в у висоту i помiтному утовщенш стовбурiв дерев.
Насл1дки еколог1чних деформацш та господарювання
Ми за звичкою не помiчаемо, що зменшення зелених просторiв мiста здiйснюеться не на користь деревно1 рослинностi. Не дивлячись на щорiчну iнформацiю про велик обсяги посадкових робiт у мют^ кiлькiсть дерев не збiльшуеться, а зменшуеться. 1х вирубують передусiм внаслщок передчасно-го всихання, неграмотного формування крон, будiвництва будiвель i транспортних комушкацш. Багато вирубують дерев, як перешкоджають шсоляцп примiщень. Загалом цi втрати тяжко встановити, оскшьки немае вiдповiдного облiку вирубок. У 90-1 роки видатки мiського бюджету на обрiзку вуличних посадок сягали 2 млн. грн.
У багатьох мжрорайонах мiста кiлькiсть зеленi громадського користу-вання на душу населення зменшуеться i становить менше 10 м . Щорiчно у Львовi вирубують сотш дорослих дерев. Видова структура зрубаних дерев наступна: тополя, клен гостролистий, клен ясенелистий, липи, ясени, кашта-
ни, дуби, горобини. Бшьшсть з них зростала у вуличних посадках. У Львов^ як i в iнших мютах Украши, рiдко використовуеться поширена у свт практика лiкування i консерваци старих дерев.
Реконструкцiя мюько1 забудови i комунiкацiй практично школи не уз-годжуеться з штересами озеленення, оскiльки воно вважаеться таким, яке за-галом не мае щни або ж дуже дешеве.
Шляхи створення вуличних посадок
Проблема догляду i охорони мюьких зелених насаджень вимагае бага-тостороннього i скоординованого сшвробггництва урбанiстiв, спецiалiстiв мюько1 комунально1 служби, а також еколопв i проектантiв зелених об,ектiв.
Загалом майбутне зелених насаджень великих мют можна бачити у двох специфiчних напрямках:
• озеленення комуткацшно1 мереж1 мюьких дорщ
• озеленення паркове i сельбищне.
Зелень, сформована з високих дерев на великих територiях, навггь при загальних несприятливих умовах мюького середовища е бiльш стшкою, нiж вуличнi посадки. У той же час вуличш посадки вимагають специфiчного шд-ходу. Швидкiснi автошляхи з частими перехрестями створюють важю умови для iснування деревних рослин, а часто на них зовЫм не знаходиться мюця для дерев. Це стосуеться i старих дшьниць мюта, що попадають пiд модерш-зацiю, де важко вирiшити питання вуличного озеленення i де воно вирь шуеться в традицiйних формах.
Як можна виршити проблему озеленення мапстралей i вулиць? Цш-ком зрозумшо, що посадка вздовж вулиць i дор^ з врахуванням забруднення повггря i грунпв, механiчних пошкоджень мае мати iншi рiшення. Необхщно пiдбирати у вуличнi посадки таю види дерев i чагарниюв, яю б витримували хiмiчнi та iншi забруднення середовища.
У цих умовах можливi наступнi рiшення:
• у нових проектах озеленення вулиць i автомобшьних трас необхвдно не тшь-ки закладати посадки, але й забезпечувати 1м необхвдш еколопчш умови;
• забезпечити рацюнальний тдб1р вид1в i досконалу композицш насаджень. Необхвдно домагатися видового складу насаджень, що ввдповвдае умовам мшцезростання та посадку дерев у смуги газотв, а не у котловани замощень тротуар1в;
• створення проекив i техшчне забезпечення озеленення повинно вестись спе-щалютами: шляховиками, 1нженерами садово-паркового господарства, еко-логами i проектантами.
Важливе мiсце в озелененнi вулиць необхщно вiдводити пiдбору видового складу дерев. Необхщно добре знати про рослин бюлопчш характеристики i умови мюцезростання - мiського середовища [2].
Найчастше роботи з вивчення мюьких насаджень зводяться до вив-чення тих видiв, якi показали найкращий результат у несприятливих умовах мюького середовища. Цей спосiб дае можливють швидко отримувати данi про рослини, яю не необхiдно вводити в мюью посадки, але вш неминуче веде до обмеження юлькост висаджених видiв - приблизно вщ 5 до 10.
Другий cnoci6 - це конструктивне ршення шляхом пiдбору порiд на OCHOBÏ розпiзнавання особливостей ошрносл рослин до несприятливих чинниюв мюького середовища. СпоЫб цей перспективний, але вимагае багато-piчних дoслiджень. У той же час його використання приведе до збшьшення видового складу дерев i його ращонального використання з урахуванням еко-лого-фггоценотичного зонування мюьких теpитopiй.
Для забезпечення оптимального шдбору рослин у вpештi-pешт необ-хщне знання найважливiших змiн, якi вщбуваються в грунтах i клiматi мют.
При плануваннi вуличного озеленення проектант мае добре знати не лише еколопчш умови мюта, але й загальш основи планування вулиць i тд-земних кoмунiкацiй, щоб не допустити в майбутньому травмування дерев, що викликаеться ремонтами та реконструкщями iнженеpних споруд.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2001. - 400 с.
2. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в: Св1т, 2003. - 540 с.
3. Машинский Л.О. Город и природа. - М.: Стройиздат. - 225 с.
4. Экология города. - К.: Либра, 2000. - 464 с.
5. Sukopp H. Stadtökologie. Das Beispiel Berlin. - Berlin: D. Reimer Verlag. - 1990. - 455 s.
УДК 632.651 Ст. наук. ствроб. М.П. Козловський, канд. бюл. наук -
1нститут екологи Карпат НАН Украти
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ
УГРУПОВАНЬ Грунтових безхребетних тварин у
М1СЬКИХ ЕКОСИСТЕМАХ
Представлено результати дослщжень угруповань грунтових безхребетних мюь-ких екосистем в порiвняннi з аналопчними угрупованнями в природних екосисте-мах. Показано, що змши у функцюнальнш оргашзацп угруповань виражеш у зрос-танш частки фiтофагiв при пiдвищеннi антропогенного пресу. Подано рекомендацп щодо стимулювання бiльш ефективного функцiонування угруповань грунтових безхребетних для тдвищення стшкосп мiських екосистем.
M.P. Kozlovsky Doctor of Biology, senior research worker Institute of
Ecology of the Carpathians, NAS of Ukraine
Features of forming and preserving of the soil invertebrata communities
within an urban ecosystems
The results of investigation of the soil invertebrate communities within urban ecosystems in comparison with these ones within primary natural ecosystems are presented. It is shown, that the changes in functional organization of communities are directed into a rising share of phytophaga with a rising of anthropogenous pressure. Following recommendations for a maintaining of more efficient functioning of the soil invertebrate communities both with higher resistance of urban ecosystems are given.
Пщ мюькою екосистемою розум1емо один is структурних компоненлв (еколопчну шдсистему) мюько! геосощосистеми, в яюй збер^ся шар концен-траци життя рослин, тварин i мiкроорганiзмiв (М.А. Голубець, 1994). У мюь-ких екосистемах вщбуваються т ж бюгеоценотичш процеси, що i в шших
