Екологічні проблеми міського озеленення М. Луцька Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

• провести iнвентаризацiю Bcix зелених насаджень на вулицях, скверах, бульварах, парках, внутршньо-квартальних територiях, промислових площадках i органiзацiях для реконструкцiï 1х, попередньо пов'язавши iснуючi на окремi дiлянки дендроплани з перспективним генеральним планом озеленення мiста Iвано-Франкiвська.

Здшснюючи благоустрiй мiських ландшафтiв, за сучасних умов необ-хiдно не лише озеленювати певнi територiï, а й утворювати високоефективнi в екологiчному вщношенш, стiйкi до несприятливих умов середовища, деко-ративнi рослиннi сукупностi iз заданими фiтомелiоративними характеристиками. Це можливо тiльки при правильнiй штродукци в озелененнi урболан-дшафтiв [5]. Зарубiжнi науковцi вважають, що на територп великих промис-ловорозвинутих мют необхiдно створювати зеленi смуги, як б вщгороджува-ли житлову зону мюта вiд промисловоï [6].

Цю роботу необхiдно виконати з урахуванням сучасного стану зелених насаджень та видiв i вжу, пов'язавши ïx з ландшафтно-клiматичною зоною; створити постiйнi декоративнi розсадники з комплексом агротехшчних i мелюративних заходiв та передовою технолопею вирощування необхщно1" кiлькостi (видового складу, вжу та по роках) стандартного посадкового мате-рiалу для потреб систематичного озеленення мюта Iвано-Франкiвська.

Л1тература

1. Адаменко О.М., Рудько Г.1., Консевич Л.М. Еколопчне картування. - 1в-Фран-кiвськ: 1МЕ, 2003. - 580 с.

2. Геоеколопя Украïни/ Зб. наук. праць. - К.: Манускрипт. - 1993. - 118 с.

3. Трасо Х.Х. Лихеноиндикация как метод биомониторинга динамики окружающей среды. Экологический мониторинг у биосферных заповедниках соцстран. Пущино, 1982. - 300 с.

4. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 1999. - 360 с.

5. Швадчак 1.М., Митроченко В.В. Селекцшш пщходи до с творення стшких до промислових забруднень насаджень. Проблеми урбоекологл та ф1томелюраци. - Льв1в: Свгг. 1991. - 180 с.

6. Living in the environment: principles, connections, and solutions/ G. Tyler Miller, Jr. -9th ed. 1996, 727p.

УДК 574: 911.52 Acnip. Н.П. Ковальчук - Волинський ДУ

ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ М1СЬКОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ М. ЛУЦЬКА

Розкриваються едафо-^матичш особливосп розвитку зелених насаджень м.

Луцька.

Doctorate N. Koval'chuk - Volyn' State University Ecological Problems of Urbon Greening in Lutsk city

The edaphic and climate peculiarities of green-belt of Lutsk city have been described.

Деревна рослиншсть вщграе важливу бюценотичну, i економ1чну та естетичну роль в житп мют. Для того, щоб дерева досягли свого повного розвитку i виконували цю роль, необхщно чекати десятки роюв. Але в той же час вони дуже швидко вiдмирають i зникають з мiського ландшафту. Багато архь

текторiв, будiвельникiв, комунальних працiвникiв не зовсiм уявляють, для чо-го потрiбно берегти в мiстi в буквальному розумшт слова кожне дерево.

Модифiкацiя еколопчних умов у мiстах може бути вщнесена до проблем бюценотичних i абiотичних. Дерева, подiбно до шших органiзмiв в еко-систем^ сформувались у взаемоди багатьох видiв. Бiотичнi складовi визнача-ють гармоншну взаемодда багатьох популяцiй зi сталим кiлькiсним станом. Садово-парковий бiоценоз формуе середовище свого мiсцезростання. Попу-ляцп, представленi чужоземними видами, часто характеризуются бiльшими опорними властивостями проти несприятливих бютичних i абiотичних чин-ниюв, нiж аборигени. Багатовидове озеленення характеризуемся багатством форм i водночас невеликою кшьюстю популяцiй. Змiну структури озеленення i урбанiстичних умов вважають причиною збiднення видового складу по-лiфаговоl фауни в бiк одновидово!. У спрощених системах модифiкуеться сшввщношення фiто-i зоофагiв.

Дерева оживають весною, щоб лiтом охолоджувати стiни домiв, асфальт i бетон вулиць i тротуарiв. Водночас ми без хвилювання спостерiгаемо, як дерева постшно усуваються з мiського ландшафту внаслщок реконструкци насаджень або ж вони просто вщмирають. Часто вже у середин лiта бачимо як жов^е i опадае листя з дерев. Деревна рослиншсть зникае головним чином iз центрально! частини мiста i реконструйованих транспортних комунiкацiй. Одночасно недостатньо використовують можливостi заново посаджених дерев на вулицях i площах. Рiдко при будовi нових або реконструкци старих транспортних комунiкацiй посадки ведуться за розробленими проектами. Ве-дуть щ роботи люди без вщповщно! пiдготовки.

Вiдсутнiсть комплексних плашв озеленення i використання нестандартного посадкового матерiалу веде до появи випадкових вуличних i парко-вих посадок. Бувае й таке, коли повсюдно на вулицях висаджують тшьки липу та каштан, оскшьки !хнш посадковий матерiал е в розсадниках. I все ж не-вщповщшсть екологiчних умов i бюлопчних особливостей дерев е головною причиною втрат в озелененш та незадовшьного розвитку рослин, що знижуе фггомелюративну (продукцiйну, санiтарно-гiгiенiчну, iнженерно-захисну, рекреацiйну, естетичну та арх^ектурно-планувальну) ефективнiсть мiського озеленення [1, 4]. I тут на перше мюце виступають едафiчнi та кшматичш, а також полютанто-забруднюючi чинники [2].

М1сью грунти, на яких висаджують рослини, в основному пилуват^ а тому висихають значно швидше звичайних [3]. В умовах м. Луцька характеризуются рiзною волопстю i якiстю водного розчину. У зв'язку з цим окремi рослини вимагають вологих i навггь мокрих грунтiв, (вiльха чорна, ясен зви-чайний, верби) iншi ж переносять коротке !х незначне пересушування (берест, клен гостролистий, гледичiя). Окремi види стiйкi до засушливих умов мiста (айлант, скумпiя, груша лохолиста). Назваш види е рослинами широко! екологiчно! амплiтуди, що дозволяе !х використовувати в рiзних умовах мю-цезростання.

У мiстi велика моза!чшсть грунтiв iз рiзним рiвнем родючост На ма-лородючих грунтах зустрiчаемо сосну звичайну, ялiвцi, березу повислу, ака-

180

Проблеми урбоекологi■i та фггомелюраци

щю. Добре на цих грунтах почувають себе сосна чорна та прська. Характер-ним для мiських грунпв е !х засолення i алкашзащя. Засолення найчастiше зустрiчаеться вздовж вулиць i тротуарiв, якi зимою посипають сшлю для роз-топлення сшгу i льоду. У цих умовах досить добре розвиваеться айлант, гле-дичiя, акацiя бiла, берест, груша.

З рiзними iсторичними шляхами розвитку мюта пов'язана алкалiзацiя грунтiв. Виступае вона моза!чними плямами там, де у тдгрунп знаходимо будiвельнi залишки колишнiх будов. У таблицi подаш рослини з рiзним став-ленням до рiвня рН: вiд алкафшьних до ацедофiльних. Атмосферне повiтря мюта забруднене пилом, димом i газами. Рiвень забруднення залежить вiд вщсташ джерела. Тут добре ростуть акащя бiла, берест, айлант, скумпiя, бь рючина, ситник.

Повiтря мiста часто перегргге i пересушене, а тому тут спостер^аеться явище мiсько! пустел^ яке веде до того, що ряд пдрофшьних i чутливих до занадто високих температур рослин розвиваються погано) ясен звичайний, модрина европейська, прко каштан юнський, береза повисла, сосна Веймуто-ва). Завдання полягае в тому, щоб падбрати таю види, яю б враховували особливост екоклинiв мiста [3]. Забруднення грунтових вод у мiстi мае рiзнi джерела: засолення грунтiв, забруднення атмосферного пов^я газами i пилом промисловост i транспорту, а також хiмiзацiя з метою пiдвищення бь ологiчно! продуктивностi i захисту рослин. Стушнь забруднення поверхне-вих i грунтових вод однаковий i залежить вiд розташування стосовно джерела емiсiй. Забруднення вод е також чинником, який обмежуе розвиток дерев i чагарниюв.

I все ж забруднення атмосферного пов^я пилом i газами е одним з найважлившим чинником деградаци мiського природного середовища. У мют головним джерелом забруднення атмосферного пов^я е автомобшь-ний транспорт, якому належить близько 83 % газових викидiв. До газiв, яю забруднюють атмосферне повiтря, належать сполуки шрки, азоту, флюори, вуглекислий газ, окиси важких металiв. Цi сполуки синергетично ддать на стан рослин, а також грунтове середовище. Особливо чутливi до цих умов хвойш (смерека, сосни Веймутова Банкса, ялiвцi звичайнi) i окремi види лис-тяних порiд (береза повисла, прко каштан юнський). Забруднювачi атмосфе-ри акумулюються в груни, рослинах, створюючи додатковi труднощi для розвитку дерев. Щ перешкоди i е головною причиною обмеженого поширен-ня дерев у мють

Однiею з ютотних змiн у мiському клiматi е потеплшня порiвняно з оточуючою мюцевютю. Впливае воно перш за все позитивно на мюьку зелень, даючи можливють застосувати у посадках цший ряд видiв, яких немае в оточуючому мюто ландшафтi. З термiчними умовами мiста пов'язано також продовження вегетацшного перiоду. Стiйкими на короткий перюд вегетацi! до низьких середшх температур виявилися гледичiя, горiх грецький, каштан !стiвний, айлант.

1з загальним потеплiнням мiст пов'язана рщша поява пiзнiх (весняних) i передчасних (осiннiх) заморозкiв. В умовах мют можна використовувати

чутливi i дуже чутливi до пiзнiх заморозкiв деревнi рослини, оскiльки заморозки в мют бувають досить рщко, розширюючи тим самим асортимент де-ревних рослин.

Густа i висока забудова мiст охороняе високi дерева вiд сильних вгг-рiв, якi досить часто викликають вiтровали, а також засихання частини коре-нiв. Бувають в мютах довгi i широкi простори мiж забудовою, а також вщкри-тi простори, де вiтри мають велику силу. У цих мюцях необхiдно використо-вувати дерева iз потужною кореневою системою, та висаджувати 1х у просто-рi котловани. Забудова i тiснота мiста створюе труднощi доступу свiтла до рослин. Частину св^ла забирають дим i пил. У щiльно забудованiй частиш мiста необхiдно садити бiльше тшевитривалих рослин, а свiтлолюбнi висаджувати на вщкритих просторах.

Проблема екологи мiських дерев мае вирiшуватися з шдбору для озеленення стшких проти несприятливих чинниюв мiського середовища рослин. Вони мають вiдповiдати вимогам ландшафтного планування i едафон-кшма-тичним умовам. А для цього потрiбнi скоординоваш ди на рiвнi планування i проектування ландшафтно-урбанiстичних комплексiв.

Лггература

1. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы и принципы интродукции и фитоме-лиорации (на примере больших городов Запада УССР). - Автореф. дис. докт. с.-х. наук. - М.: Московский лесотехнический институт, 1991. - 40 с.

2. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2001, - 400 с.

3. Кучерявий В.П. Фгтомелюращя. - Льв1в: Свгт, 2003. - 540.

УДК 712. 23 (477. 82) Доц. 1.В. Кух1, канд. с.-г. наук; М.В. Гаранчук2,

А.П. Мiвшук, Б.П. Харкевич; В.П. Ковалишин3

ПЕРСПЕКТИВИ ОПТИМАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦ1ЙНИХ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В ШАЦЬКОГО НАЩОИАЛЬИОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Дана методолопчна концепщя перспективи оптимального використання потен-щальних рекреацiйних pecypciB Шацького нацiонального природного парку. ТТТН1III було створено у 1983 роцi з метою збереження, вщтворення i ефективного використання природних компонент, об'eктiв, якi мають рекреацшш ресурси, оздоровчу, iсторико-кyльтyрнy, наукову, естетичну цшшсть.

1 проректор з науково! роботи Луцького бютехшчного шституту М1жнародного науково-техшчного ушверситету

2 студентки Луцького бютехшчного шституту (students Lutsk biotechnical institute of International scientific and technical university)

3 студент Львiвського НУ iM. 1вана Франка, голова Студентського Еколопчного Товариства (student Lviv national university I. Franko)

182

Проблеми урбоекологi■i та ф^омелюраци