CC BY
35
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 581.9:631.524 Доц. Н.Г. Лук'янчук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ОПТИМ1ЗАЦ1Я КЛ1МАТИЧНИХ УМОВ М1СТА ЗА ДОПОМОГОЮ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
Розглянуто особливост взаeмовпливiв мезо- та ф^о^мату та зелених наса-джень Львова. Кшмат Львова та величини його метеоролопчних елементiв значною мiрою визначаються не лише топографiчними умовами мюта та культурним ландшафтом, але й комплексом озеленених територiй, яю сприяють покращенню мезок-лiмату мюта.
Ключов1 слова: мiкроклiмат, насадження, мюто.
Зелеш насадження завжди були неодмшною обов'язковою складовою м1стобуд1вного каркасу Львова, вагомо впливаючи на газообмш в атмосфер! мюта. Лише ¿з зеленими рослинами атмосферний кисень перебувае у двосто-роннш взаемоди - поглинаеться у раз! дихання 1 видшяеться шд час фотосинтезу. В шших випадках, кисень лише використовуеться у р!зноманггних реак-щях окислення. Соснов1 насадження за рж видшяють кисню 30 т/га, листяш -16 т/га, ялицево-листяш - до 13 т/га. Замша та очищення пов1тряного басейну мюта вщбуваеться шд впливом виру, на швидюсть якого у Львов! мае вплив рельеф територи, улоговини, тдйоми 1 спуски велико! крутизни, щшьна мережа вулиць з багатьма перехрестями, вузьк вулички в центральнш частит мюта. Чи не единим оптим1зуючим чинником в урбашзованому середовишд е потужна система озеленення мюько! та примюько! територш, завдяки якш утворюються локальш поварят потоки, що значно вщр1зняються вщ загаль-ного вггрового режиму мюцевост [5].
До системи зелених насаджень Львова належать мюью насадження за-гального та обмеженого користування, внутршньоквартальш насадження житлових райошв а також м1сью л1си, зокрема об'екти природно-заповщного фонду. У Львов! нал1чуеться понад 12 великих парюв, а вся зелена зона за-гального використання займае 33 286 га, також \ в межах мюта - 4419 га, або майже 26 % вщ його плошд. Люопаркова частина зелено! зони Львова займае 28 867 га, а площа л!с!в у межах мюта становить 3447 га. Таким чином, на одного мешканця Львова припадае близько 54 м2 зелених насаджень. За останш роки у Львов! створено два нових парки загальною площею 1,4 га та виса-джено 1780 дерев й 5600 чагарниюв, виконано роботу, спрямовану на ре-конструкщю, реставращю та консерващю старовинних пам'яток садово-паркового мистецтва [1]. Озеленен! територи характеризуються власним мезок-л!матом, у межах якого можна вичленити мжрокшмат конкретного фггоцено-зу. Мжрокшмат, який формуеться п!д наметом рослин, також ще називають фггокшматом [3]1.
Можна стверджувати, що у Львов! сформована система комплексно! зелено! зони мюта, в межах макроструктури яко! створюються в!дпов!дн! комфортн! м!крокл!матичн! умови. З огляду на особливосп кшматопу було вид!лено град!енти поясност! рослинного покриву мюта - екологофггоцено-
1 Мезоктмат - кл1мат ландшафту або ж його елеменпв - м1сцевостей, урочищ, фацш [6].
286
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.14
тичш пояси: I - примюью лiси, II - велик мiськi парки i лiсопарки, III - невелик парки i сквери, IV - деревш насадження вулиць i площ [3]. Зеленi наса-дження Ьго еколого-фiтоценотичного поясу створюють рiвномiрний хщ тем-ператури, зменшують швидкiсть виру, збiльшують випаровування та притiк сонячно! радiацп, тодi як у наступних поясах щ показники стають менш ком-фортними (табл.).
Табл. Мшро^матичш показники середовища у рiзних
екологофппищенотичних поясах м. Львова (за В.П. Кучерявим)
Показник Еколого-ф1тоценотичт пояси
I II III IV
Температура повиря, °С 21,5 21,8 22,5 23,9
Температура грунту, °С 16,1 16,5 19,5 24,5
Волопсть грунту, % 28,9 25,9 20,6 7,3
Тривалшть вегетативного перюду 182 179 168 159
Зелений намет насаджень формуе специфiчнi термiчнi кшматопи -температурш градiенти. За визначенням М.I. Щербаня, велике мiсто - це складна система радiацiйних поверхонь i шарiв, потокiв, якi сформувались на його територи з рiзнорiдною пiдстилаючою поверхнею [8]. Сумарний штуч-ний дiяльний шар мiста мiстить у собi ряд пiдшарiв: на рiвнi земно! поверхш, покрито! газонами, квiтниками чи асфальтом, камшням, бетоном; на рiвнi зе-лених насаджень; на рiвнi дахiв будiвель, надповерхових забудов; на рiвнi ви-сотних будiвель. На кожному рiвнi розвиваються характернi турбулентш потоки, створюються своерщш умови вентиляци. Рiзнорiдна пiдстилаюча по-верхня, представлена штучними спорудами, площами, вулицями, зеленими насадженнями, водними об'ектами, призводить до значних змш у сшввщно-шеннi складових теплового балансу. Якщо у загальному температура повiтря на територи мюта перевищуе вiдповiднi И показники у примюькш зонi, то на мюьких озеленених територiях сшввщношення теплового балансу значно наближуеться до замюького.
Тривалi дослiдження, що здшснювались влiтку, засвiдчили, що у полудень рiзниця температури повiтря у цен^ Львова на площi Ринок i у при-мiськiй зош Брюховицького лiсу становила 1,4-2,6 °С. Пiдвищенi термiчнi зо-ни, т.з. "острови тепла", простежуються на великих мюьких площах i перех-рестях вулиць з обширною територiею замощення (площi Привокзальна, Ринок та ш.), а також у зош великих промислових майданчиюв. У лггш без-хмарнi днi вiдкритi дшянки нагрiваються сильнiше, нiж озелененi, що призводить до виникнення над ними висхщних потоюв повiтря, а, вщповщно, i до перемiщення прохолодного повпря на не озелененi територи. Вночi озелене-нi дiлянки охолоджуються повшьшше, нiж оголена земля i штучнi поверхнi, тому виникае зворотний процес, який сприяе провггрюванню зелених масивiв [7]. "Острови тепла" характеризуються зменшенням надходження прямо! сонячно! радiацi! i е наслiдком забруднення атмосферного повггря.
Атмосферне повпря Львова постшно забруднюеться i за вЫма параметрами докорiнно вiдрiзняеться вщ повноцiнного природного повiтря, яке е чистим i стимулюе бiологiчнi процеси. Дослiдження свiдчать про несприят-
Глобальш змши клiмату: загрози людству та мехашзми в1двернення
287
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
ливий еколопчний стан довкiлля Львова внаслiдок забруднення вщ стащ-онарних джерел i транспортних засобiв, а також внаслщок транскордонного перенесення шкiдливих речовин. Зазвичай, ^c^^ra^i метеорологiчнi умо-ви простежуються в оciнньо-зимовий перiод, що сприяе формуванню у приземному шарi атмосфери високих концентрацiй шкiдливих домшок.
Роcлиннicть мicьких насаджень внаcлiдок сильних техногенних i ур-богенних впливiв знижуе сво! саштарно-гтешчш якоcтi, життевють i декора-тивнicть, що проявляеться у процесах ксерофшзаци (виникнення посухос-тiйких фiтоценозiв внаcлiдок обезводнення) та штоксикаци роcлинноcтi [3, 4]. Висок газовi концентраци ведуть до фiзiологiчних змiн у листках рослин: зниження водотривко! здатноcтi тканин лиcткiв, зниження вмюту хлорофiлу, зменшення енергетично! ефективност фотосинтезу i дихання, змiни xiмiчно-го складу i структури цитоплазми листка, сповшьнення росту листових пластинок, зменшення накопичення бюмаси. Внаслщок icнування цих комплек-сних механiзмiв захисту в рослинних листках знижуеться штенсившсть уciх фiзiологiчних процеciв. У рослин починають дiяти механiзми, як компенсу-ють змiни у водному й енергетичному баланс рослини в рiзних умовах юну-вання - газостшюсть. Ця влаcтивicть е найважлившим критерiем при вiдборi рослин у мюью насадження.
Доcлiдження метаболiчноï системи клена гостролистого, липи дрiбно-листо! та широколиcтоï, дуба звичайного довели достатню cтiйкicть цих рослин до умов вуличного забруднення i можливють ix культивувати у рiзних умовах мicта [2]. Порiвняно cтiйкi до повiтряних забруднень айлант високий, аморфа кущова, барбарис звичайний i Тунберга, бузина червона, вишня пов-стяна, гледичiя звичайна, гортензiя волотиста, дейцiя шорстка, дерен крива-во-червоний, жимолость звичайна, iрга канадська, калина гордовина, каркас твденний, кизильник блискучий, клен Пнала, польовий, татарський i ясене-листий, лабурнум золотий дощ, магонiя падуболиста, маклюра жовтогаряча, облшиха крушиновидна, cкумпiя, смородина золотиста, сшжнояпдник бiлий, софора японська, таволга середня, тамарикс гшлястий, тополя бальзамiчна i чорна, хеномелес японський, черемха шзня, шовковиця бiла. Проте чутли-вicть однiеï i тiеï ж породи до шюдливих газiв неоднакова i залежить вiд складу газiв, ïx концентрацiï, родючоcтi грунту, штенсивност фотосинтезу i дихання, загального вмюту води в листках, вiку рослин, пори року i загально-го стану деревостану. Пошкодження димовими газами нижча у сприятливих умовах мюцезростання i у змiшаниx насадженнях. Навесш, у перiод форму-вання захисних покривних тканин, ураження вище, шж в iншу пору року. 1з вiком породи набувають iмунiтет проте до 40-50 рiчного вжу здатнicть опи-ратися дiï шюдливих газiв у них значно понижуеться. У зонах сильного забруднення i задимлення повггря можуть зростати лише окремi чагарники - чубушник, роза зморшкувата, дерен бший i смородина чорна.
У зонах перюдично середнього задимлення усшшно зростають тополя бальзамiчна, клен гостролистий, акащя жовта, бузок, жимолость татарська, бузина червона, барбарис звичайний. При постшно слабкому задимленш можна висаджувати тополю чорну, вербу бшу, в'яз гладкий, яблуню, малину.
288
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкиик- НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.14
Малостiйкими вважаються ясен звичайний, горобина звичайна, ялина звичайна, ялиця европейська i кавказька, сосна Веймутова, кримська i звичайна. Незважаючи на те, що шпильковi породи найменше переносять задим-ленiсть повiтря, вiдносно стiйкою вважаеться модрина, яка щорiчно скидае запилену i забруднену хвою. Багаторiчна практика озеленення довела надзви-чайну стшюсть ялини колючо! та ii голубо! i срiблястоi форм до несприятли-вих чинникiв забруднення повiтря. 1з шпилькових чагарникiв подiбнi якостi мають ялiвець вiргiнський i козацький, частково кипарисовик Лавсона.
Таким чином, вдало сформована i добре розвинута мережа мюьких зе-лених насаджень сприятиме оптимiзацii вiтрового режиму, зменшенню контрасту температури мюта й околиць, тдвищенню вiдносноi вологостi повгг-ря. Отже, кшмат Львова та величини його метеоролопчних елементiв знач-ною мiрою визначаються не лише топографiчними умовами мiста та культур-ним ландшафтом, що сформувався за бшьш як 700-лггню iсторiю, але й комплексом озеленених територш, як сприяють покращенню мезоклiмату мiста.
Лггература
1. Еколог1я Льв1вщиии 2008 / О. Ковальчук, М. Яшв, Т. Задолинна. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ, 2009. - 154 с.
2. Куриицька М.П. Шляхи пщвищення життевосп мюьких деревних насаджень // Науковий вюник УкрДЛТУ : Мюью сади i парки: минуле, сучасне i майбутне. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.5. - С. 313-316.
3. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1999. - 360 с.
4. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации // Ч.1 Урбоэкология. -М. : НТ Информация, 1991. - 357 с.
5. Лаидсберг Г.Е. Климат города. - Л. : Гидрометеоиздат, 1983. - 256 с.
6. Мельничук С.П. Ландшафтно-кшматичш умови формування зелених Львова // Науковий вюник УкрДЛТУ : мюью сади i парки: минуле, сучасне i майбутне. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.5. - С. 332-338.
7. Мельничук С.П. Мшрокшмат рiзних титв тдстилаючо! поверхш у м. Львовi // Науковий вюник УкрДЛТУ : проблеми урбоекологп та ф^омелюрацп. - Львiв : УкрДЛТУ. -2003. - Вип. 13.5. - С. 194-198.
8. Щербаиь М.И. Микроклиматология. - К. : Вид-во КГУ, 1968. - 211 с.
Лукянчук Н.Г. Оптимизация климатических условий города с помощью зеленых насаждений
Рассмотрены особенности взаимного влияния мезо- и фитоклимата и зеленых насаждений Львова. Климат Львова и величины его метеорологических элементов в значительной мере определяются не только топографическими условиями города и культурным ландшафтом, но и комплексом озелененных территорий, которые способствуют улучшению мезоклимата города.
Ключевые слова: микроклимат, насаждение, город.
LukyanchukN.G. Optimisatioin of climate conditions using green plantations
Are presented peculiarities of climate interferences and green plantations of Lviv city. Climate of Lviv and size of him meteorological elements to a great extent determined not only the topographical terms of city and by a cultural landscape but also complex of the planted trees and shrubs territories which are instrumental in the improvement of mesocli-mate of city.
Keywords: microclimate, plantations, city._
Глобальш змши клiмату: загрози людству та мехашзми вщвернення
289
